Tag: глобальне потепління

Екстремальні погодні явища стають все частішими та
інтенсивнішими, їх вплив на соціально-економічну діяльність будучи величезним. Наслідки
сприймаються кожною людиною окремо і підтверджуються фахівцями, які попереджають, що глобальне потепління
змусить нас все більше змінювати спосіб життя. Їх думки підтверджуються
наявними даними, які свідчать про
те що,на світовому рівні, 2019 був другим найтеплішим роком за
останні 140 років. Для Румунії це був найтеплішим роком з 1900 року, у той час як останнє десятиліття було
найгарячішим в історії метеорологічних вимірювань.
Останні звіти та дослідження, проведені у всьому світі, в тому числі Румунською
академією, показують, що людство ризикує бути спустошеним наслідками
глобального потепління значно швидше, ніж очікувалося.

Згідно з деякими сценаріями, до 2050 року глобальна
температура може досягти рівня, який генерував би 20 днів із смертельною температурою на рік. Що це означатиме?
Пояснює генеральний секретар Румунської академії Іон Думітраш: «20
днів смертельної спеки на рік спричиняють крах багатьох екосистем. Понад
мільярд людей необхідно буде перемістити. Світовий темп підвищення температури був
набагато швидшим у період 1880-2000 рр. Середня глобальна температура піднялася
більш ніж на один градус Цельсія, і до 2100 року вона може зрости на понад 4
градуси Цельсія. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері перевищила поріг у
400 частин на мільйон, за умов, коли за останні чотириста тисяч років вона не
перевищила 300 частин на мільйон. Глобальне потепління зараз у 10 разів швидше
порівняно з останнім потеплінням».

Поточне глобальне потепління відрізняється від попередніх
тим, що воно є першим поселеним в результаті діяльності людини. Двоокис
вуглецю, що виділяється теплостанціями та транспортними засобами, метан, за
походженням із фермерських господарств, інтенсивне хімічне удобрення
сільськогосподарських культур або масове вирубування лісів – це фактори, які мають
величезний вплив. Фахівці одноголосно погоджуються, що глобальне потепління не
може бути припинено, оскільки є природні причини, які викликають це, але, стверджують
вони, його можна уповільнити. Статистика свідчить, що людська діяльність
виробляє 35 мільярдів тонн вуглекислого газу щорічно. Директор Інституту
географії Румунської академії Дан Белтяну уточнює: «Цей парниковий ефект
вуглекислого газу інтенсивно зростає протягом останніх 40 років. Цей період ще
називають Великим прискоренням».

Наслідки глобального потепління вже відчуваються на всіх планах
– від природи до глобальної та геополітичної економіки. У Румунії найбільш важливі
наслідки пов’язані з метеорологічними явищами. Епізоди з тепловими
хвилями стають все більш стійкими, а посушливі періоди чергуються з короткими
інтервалами, коли сильні опади породжують повені на регіональному та місцевому
рівнях. Ці дані показують реальність, якою важко ігнорувати, і тому нам
потрібно невідкладно впроваджувати ефективні та стійкі заходи з точки зору
використання водних та ґрунтових ресурсів, – стверджують представники влади.
Тому що, наприклад, підвищена температура викликає посуху, посуха зменшує
сільськогосподарське виробництво, а це підвищує ціни та ризик продовольчої
кризи. За словами метеорологів, Румунія буде однією з європейських країн, яка найбільше
страждатиме від посухи, що погіршилася протягом останніх 20 років. Директор
Національного метеорологічного управління Елена Матеєску: «19 найгарячіших років було зареєстровано з
2000 року і до тепер. 2019 рік був теплішим на майже 0,5 градусів Цельсія.
Дефіцит опадів призвів до того, що в основних сільськогосподарських районах
країни було зафіксовано явище сильної та надмірної педологічної посухи. З 1 по 26
січня поточного року впало лише 3 літри дощу
на квадратний метр, порівняно з кліматологічною нормою у 33,6 літра на
квадратний метр».

Боротьба за уповільнення глобального потепління означає глобальні
та національні програми зі скорочення викидів у атмосферу, інвестиції в зелену
енергію, лісонасадження чи переробку відходів, а також рішення, які приймає
кожен з нас, наприклад, зниження власного споживання енергії. Заходи щодо
пом’якшення наслідків зміни клімату на навколишнє середовище та суспільство
включають також створення Європейського центру агрометеорології для
Європейського регіону №VI – першого такого світового пілотного проєкту, який
діятиме в Румунії. Рішення було прийнято минулого літа в Женеві на Всесвітньому
метеорологічному конгресі. Окрім створення спеціалізованого агрометеорологічного
бюлетеня на європейському рівні, Центр також готуватиме майбутніх фахівців на
європейському рівні, які розгортатимуть діяльність в рамках метеорологічних
служб на континенті, пояснила генеральний директор Національного метеорологічного
управління.

У рішучому
меседжі, спрямованому на
посилення заходів із
усунення глобального
потепління, Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш звернув увагу на той
факт, що країни нашої планети не знаходяться на правильному шляху що стосується досягнення своїх цільових обмежень зростання температури, визначених Паризькою
угодою. Пакт, укладений кілька років
тому між 195 державами-членами ООН, передбачає обмеження глобального потепління
до максимум 2 градусів за
Цельсієм у порівнянні з рівнем,
зафіксованим у доіндустріальному періоді. Парадоксально, по мірі того як ситуація
погіршується на місцях, політичні заходи роблять кроки назад, оцінив представник ООН, додавши, що найбільше від цього постраждають
малі острівні держави, які дійсно знаходяться на передовій лінії.

Лідери держав Тихоокеанських островів також підписали
спільну заяву, в якій попереджають про те, що зміни клімату призведуть до
глобальної катастрофи. У листі говориться, що час минає на шкоду Тихоокеанського
регіону, а сотні маленьких островів і люди, які їх населяють, знаходяться в
небезпеці. Лідери попередили про те, що вже були зафіксовані високі збитки
через підвищений рівень води та екстремальні погодні епізоди. А Антоніо
Гутерріш заявив, що врятування Тихоокеанського регіону є життєво важливим для
порятунку світу.

Все це в умовах коли температура повітря зростає,
змінюються структури опадів, льодовики таять з тривожною швидкістю, а середній
рівень моря по всьому світу зростає. Нагрівання планети викликане також
збільшенням рівня парникових газів в атмосферних концентраціях внаслідок
викидів від діяльності людини. І рішення приходить природно – щоб пом’якшити
зміни клімату, ми повинні зменшити або запобігти цим викидам. Як? Заходами. І
тут речі стають все складнішими.

Лавінія Андрей, голова
Фонду «Terra
Mileniul III», пояснила, посилаючись також
на пропозиції щодо викидів парникових газів на саміті в Сібіу (центральна
Румунія) певної частини країн ЄС, пропозиції, що належать французькому лідеру Еммануелю Макрону:
Будь-який захід, фактично, передбачає
заходи в економіці, в промисловості, в цілому, радикальніміри. Пропозиція зроблена 8-ма європейськими
державами і якимось чином перейнята президентом Макроном,
що до 2050 року ми повинні мати нульові
викиди, перш за все, означає для нас – Румунії, наприклад, не використовувати
вугілля. Це не повинно відбуватися від завтра, поперед ми маємо
ще три десятиліття, але для того, щоб
створити цей перехід, необхідно вжити заходів відтепер. І ми повинні знати,
що робимо і
що ставимо на місце. Що ми робимо з населенням, яке проживає у шахтарському регіоні? Чим
воно займатиметься?

Крім того, є тиск бізнесу, чим не можна нехтувати,
нагадує Лавінія Андрей. Заходи пов’язані, головно, із сільським господарством
та захистом довкілля є пропозиціями, висунутими французьким лідером.
Кореспондент Радіо Румунія в Парижі Данієла Коман: Зменшення наполовину використання
хімічних речовин для боротьби з шкідниками і хворобами в сільському
господарстві, додаткове нагородження з європейських коштів тих фермерів, які зобов’язуються
виробляти більш чисті та здоровіші харчові продукти і зменшують кількість використаних
пестицидів, які здійснюють природне поліпшення ґрунту і виробляють біопродукти,
які вживають заходів для збереження бджіл, – це лише деякі з ініціатив, які
Еммануель Макрон хоче просувати на європейському рівні.

25% бюджету ЄС слід виділити на проекти, спрямовані на
боротьбу зі зміною клімату, вважає Макрон. Європа є третім у
світі емітентом викидів парникових газів після Китаю та США,
нагадує університетський професор Мірча Дуцу, який пояснює стриманість деяких країн щодо листу восьми держав -
до яких пізніше приєдналася
й Латвія, через
тенденцію з останнього періоду щодо повернення до національних пріоритетів: У Сібіу, щодо ставлення до цього документа, виникла тріщина на європейському
рівні. Перш за все, мова йшла не про функціонування дуету Франція – Німеччина,
якому зазвичай вдається нав’язувати певні рішення на рівні Союзу. У цій ситуації
президент Франції повинен був знайти союзників серед інших країн, тому що
Німеччина, з міркувань внутрішньої політики і через труднощі у скороченні
викидів парникових газів, в принципі, не відкидає таку ідею, але затягує
момент, коли приєднається до неї.

Німеччина та країни Східної Європи вважають, що мета 2050
року є надто амбіційною і завдає шкоди європейській конкурентоспроможності.
Вони хочуть відкласти її до 2060 року. Прибічники навколишнього середовища, з
іншого боку, хочуть, щоб європейські лідери зобов’язалися би дотримуватися
більш амбітного графіку, стверджуючи, що нещодавні протести про зміну клімату
показують, що громадяни ЄС швидко реагують.