Tag: годинник

  • Музей годинників у м.Плоєшть

    Музей годинників у м.Плоєшть

    У місті Плоєшть, що знаходиться в 60 кілометрах від Бухареста, в одній з найгарніших будівель діє Музей годинників ім. Ніколая Сімакє.

    Ми відвідали цей невеликий унікальний простір у супроводі консерваторки музею Кармен Бану: «Музей годинників ім. Ніколая Сімакє в м. Плоєшть був заснований у 1963 році зусиллями видатного професора історії Ніколая Сімакє, який з посади директора Регіонального історичного музею м. Плоєшть створив 18 музейних відділів, в тому числі і Музей годинників, який, кажуть, був його улюбленим музеєм у цій мережі культурних установ. Будівля, в якій він діє, ця перлина архітектоніки, була побудована наприкінці ХІХ-го сторіччя для тодішнього префекта повіту Прахова Луки Елефтереску, відомого політика-консерватора, лідера Консервативної партії, магістрата, але й бізнесмена у нафтовій галузі. Це один із найкрасивіших будинків елітного в той період житлового району міста Плоєшть, побудований у неоромантичному стилі.»

    У музеї представлено близько 1000 рідкісних експонатів, виготовлених майстрами Англії, Німеччини, Швейцарії, Франції. Відвідувачі мають змогу прослідкувати еволюцію приладів для вимірювання проміжків часу, від сонячних до механічних. Консерваторка музею Кармен Бану розповідає про початки цього унікального закладу. «Музей годинників у м. Плоєшть має дуже багату колекцію годинників. Експонати були придбані, починаючи з 1954 року. У 1955 році були придбані перші так звані трансільванські настінні годинники, які згодом виявилися виготовленими в Німеччині, але їх можна було часто зустріти в будинках Трансільванії. Колекція збільшилася за рахунок придбання партії з 55 годинників з колекції відомого бухарестського годинникаря Себастіана Сани. Так зародилася ідея створення Музею годинників у м. Плоєшть. Упродовж часу було придбано багато годинників, а станом на сьогодні колекція налічує близько 4000 одиниць, з яких експонуються приблизно 500, звичайно, найрепрезентативніших з колекції. Музей ілюструє еволюцію пристроїв вимірювання часу – від сонячних, піскових та водяних годинників до годинників, виготовлених у першій половині ХХ-го століття. Наша колекція включає виняткові експонати – годинники, виготовлені в стилі ренесанс, у середині XVI-го сторіччя у Франції та Німеччині. Найдавніший з них – годинник, виготовлений у Блуа в 1544 році відомим в той період годинниковим майстром Якобом Акустодією. Це один з центральних експонатів нашої колекції. Іншим цінним експонатом є годинник, виготовлений у 1562 році відомим німецьким годинникарем Єремією Мецкером. У світі є всього три такі годинники Єремії Мецкера і здається, що експонат з колекції нашого Музею годинників є найстарішим з них.»

    Плоєштський музей годинників є єдиним подібним у Південно-східній Європі. У ньому виставлені дуже старі годинники яким понад 400 років, Кармен Бану розповіла про експонати, виставлені у першій залі музею. «Як елемент новизни, ми маємо в цій залі, де виставлені одні з перших приладів для вимірювання часу, водні годинники. Здається, подібних годинників в інший таких колекціях немає. Ліхтарні годинники з’явилися в Англії в XVII-му столітті і користувалися шаленою популярністю, тому виготовлялися аж до XIX століття. І наша колекція містить два таких годинники, їх назва пов’язана зі схожістю з тогочасними ліхтарями.»

    У наступній залі музею представлена колекція великих механічних годинників, – розповідає консерваторка Кармен Бану. «У другій залі виставлені годинники 18 століття та початку 19 століття. Тут, звичайно, вони приваблюють насамперед своїми розмірами, а також своєю красою, салонними маятниками XVIIІ-го століття. Звичайно, годинники на нашому просторі – найстаріші в колекції, виготовлені з кінця XVII-го століття і до початку ХІХ-го сторіччя англійськими, французькими, швейцарськими майстрами. Колекцію плоєштського Музею годинників можна порівняти з колекціями аналогічних музеїв у Німеччині, Швейцарії, США. Відомий годинникар Авраам Луї Бреге створював годинники спеціально для Туреччини, а в музеї Топкапи виставлені кілька його робіт. Він вважається найвідомішим годинниковим майстром усіх часів, а в нашій колекції є й годинники Бреге.»

    Третя зала музею була присвячена кишеньковим годинникам, що належали відомим постатям: «Кишенькові ювелірні годинники, виставлені в третій залі. Це годинники, виготовлені протягом ХІХ-ХХ століть, які, крім технічних характеристик, мають особливу художню цінність. Є також годинники, які належали відомим особам політичного та культурного життя Румунії. Передусім це годинники короля Кароля І-го – у нас є два годинники з його колекції. У нашій колекції є також подаровані нам годинники. Серед них і годинник, подарований Музею годинників у м. Плоешть в 1992 році румункою, яка оселилася в Швейцарії. Це годинник, який належав російському цареві Олександру II. З категорії наручних годинників ми маємо й годинник видатного румунського дипломата Ніколая Тітулеску, виготовлений швейцарською ЛеКультр (LeCoultre) у 1931 році, точніше культова модель Reverso. У цій же категорії є інші надзвичайно гарні годинники – курйозні годинники, годинники в лорнеті, годинники з масонськими знаками.»

    Завершується екскурсія музеєм найбільш популярними годинниками. Кураторка музею Кармен Бану розповідає: «Камінні годинники є іншою складовою нашої колекції. В основному це годинники французького походження, їх декорації натхнені періодами, коли вони були створені, а домінуючим матеріалом є позолочена бронза. Далі йде інша категорія популярних годинників – настінних. Вони виготовлені переважно в Німеччині, в регіоні Шварцвальд, і серед них виділяються годинники із зозулею. Окрім кишенькових годинників, що належали видатним особистостям, колекція музею також містить і настільні та настінні годинники годинники, що належали румунським постатям. Я б почала з годинника принца Александра Йоана Кузи. Це годинник з астрономічним механізмом, з календарним циферблатом, який вказує сонцестояння і рівнодення, а також високосні роки. Потім – годинники видатного політика Міхаїла Когельничану, письменника Дуїліу Замфіреску, художника Теодора Амана, поета Джорджа Кошбука. Отже факт приналежності годинників цим особистостям продовжує вабити відвідувачів. У цей період пандемії ми чекаємо на відвідувачів у безпечному, прекрасному та унікальному просторі.»


  • 27 березня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – Нові обмеження, схвалені у четвер,
    на тлі зростання кількості інфікованих новим коронавірусом, набудуть чинності в
    неділю. Рішення уряду з цього приводу було опубліковано в п’ятницю ввечері в «Офіційному
    віснику», а кожен населений пункт країни має визначити рівень захворюваності,
    відповідно до якого застосовуватимуться необхідні заходи. При захворюваності Covid-19
    в понад 4 випадки на тисячу жителів у п’ятницю, суботу та неділю магазини та
    постачальники послуг працюватимуть до 18:00 години, а з 20:00 і до 5:00 ранку
    забороняється виходити з помешкання, за винятком обґрунтованих ситуацій. При
    рівні захворюваності в 7,5 випадків на
    тисячу жителів відповідні заборони діють і в робочі дні. Тим часом за даними
    оприлюдненими у суботу за останню добу в Румунії було зафіксовано майже 5900 нових
    випадків зараження коронавірусом, після проведення понад 37 тис. тестів. Від
    початку пандемії у Румунії захворіли понад 930 тис. людей, з яких більше 830
    тис. – одужали. Водночас загальна кількість смертей становить майже 23 тис. Тим
    часом кількість румунів, які були щеплені першою дозою вакцини проти нового
    кронавірусу становить майже 1 900 000, а близько половині з них була введена і повторна
    доза.




    СВЯТКУВАННЯ – Парламент Р.Молдова сьогодні вперше,
    урочистим засіданням, відзначив 103 роки з дня прийняття рішення про об’єднання
    Бессарабії з Румунією. Були запрошені президенти Національних Академій наук
    Р.Молдова та Румунії, видатні культурні діячі та депутати. 27 березня 1918 р., наприкінці
    Першої світової війни, на тлі розпаду Російської імперії, Сфатул Церій,
    законодавчий орган Бессарабії, більшістю голосів проголосував за об’єднання з
    Королівством Румунія. Це був перший акт процесу створення румунської унітарної
    національної держави, процес, який закінчився наприкінці того ж року приєднанням до Королівства Румунія Буковини (північний схід), Трансільванії (центр), Банату
    і Крішани (захід), а також Марамуреша (північ), які раніше перебували в складі
    Австро-угорської імперії. Влітку 1940 р. СРСР висунув Румунії ультиматум й
    анексував Бессарабію та північну Буковину – території, які сьогодні входять до
    складу Республіки Молдова та України.




    ЛІТНІЙ ЧАС – У Румунії у ніч з суботи проти неділі
    відбудеться перехід на літній час. 28 березня о третій годині ранку за бухарестським
    часом стрілки годинників будуть переведені на годину вперед. Це означає, що неділя
    буде найкоротшим днем у році, а різниця між офіційним часом Румунії та гринвіцьким
    часом (GMT) становитиме три години. Румунія вперше почала переводити час на
    годину вперед влітку у 1932 році. Це може бути останньою зміною часу, після
    того як у 2019 році Європарламент проголосував за припинення в країнах ЄС практики
    переведення часу на літній та зимовий. Згідно з цією пропозицією, кожна
    держава-член у 2021 році має обрати один час – зимовий (стандартний) чи літній.
    Країни, які оберуть літній час, вночі переведуть
    стрілки годинників востаннє, а ті, які віддадуть перевагу зимовому часу, здійснять
    останній перехід в останню неділю жовтня.






    ГОДИНА ЗЕМЛІ – Адміністрація Президента Румунії вирішила
    долучитися до акцій «Година Землі» і зупинить на одну годину в суботу ввечері
    внутрішнє та зовнішнє освітлення палацу Котрочень, в якому діє Адміністрація
    Президента. «Година Землі» в даний час є одним із найбільших у світі
    екологічних рухів і мобілізує мільйони людей, які на годину вимикають світло,
    щоб продемонструвати свою відданість і підтримку Планети. Акція була вперше проведена
    у 2007 році в Австралії. З тих пір до цієї ініціативи приєдналося понад 190
    держав і територій.

  • Плоєштський музей годинників

    Плоєштський музей годинників




    Найдавніші
    способи вимірювання часу були відомі за 2000 років до нашої ери. Хронометричні
    прилади того періоду іноді називають найпростішими, їхня ера закінчується
    першими важливими вдосконаленнями механічних годинників з колісною передачею.
    Сюди належить багато типів сонячних, водяних, вогневих, піскових та інших
    годинників, які як важливі елементи розвитку зіграли чималу роль в історії
    хронометрії.




    Колекціонування
    годинників вважається одним із найбільш цікавих хобі, і швидкого результату
    тут не чекають. Сенс цього заняття – передати колекцію майбутнім поколінням. Можливо
    це й мав на меті професор Ніколає Сімаке, директор Плоєштського історичного
    Музею з 1954 по 1971 роки, котрий в 1963 році відкрив, в одному залі
    Плоєштського палацу культури, Музей годинникарства, єдиної в Румунії такого
    роду установи.Про це й розповім я вам сьогодні.




    Плоєштський
    музеї годинників немає аналогів в музейній мережі Румунії з огляду на специфіку
    колекції. Це єдиний музей годинників в Південно-східній Європі. Найближчий
    подібний музей знаходиться в Австрії, у Відні. У ньому виставлені дуже старі
    годинники яким понад 400 років, кишенькові годинники, настільні годинники та
    настінні годинники. Іншою своєрідністю, яка не зустрічається в інших музеях
    світу, є те, що в музеї виставлені більше 30 годинників, які крім технічної та
    художньої цінності, мають і меморіальну цінність, що належали визначним
    румунським та іноземним особистостям. У плоєштському
    Музеї представлено годинники різних періодів.
    Багато з них, попри свій вік, і досі показують точну годину. Співробітники цього музею стверджують,
    що сучасні годинники нічого нового у своїх механізмах не мають. Ще у ХУІ столітті,
    окрім години вони показували дату, день тижня, фази місяця та навіть гороскоп.
    Щоправда, тоді дозволити собі механічний годинник міг не кожний. Менш заможні і
    далі користувалися сонячними годинниками. Вони були точніші і саме по них
    звіряли механічні хронометри. Найстаріший експонат – сонячний годинник від 1562 року. Відвідувачі можуть побачити
    і кишенькові, нашийні хронометри у вигляді хрестів, розроблені спеціально для
    священиків. Кожна епоха мала свій стиль, який можна було вгадати в годинниках.



    Зібраним у музеї годинникам можуть позаздрити і багато європейських музеїв. Тут
    представлено механізми кращих французьких, німецьких, англійських майстрів і
    навіть хронометри роботи румунських ремісників. Історія європейського годинникарства доволі
    об’ємна. У
    музеї розповідають, що кожний годинниковий механізм – унікальний, має свій ключ
    і лише йому притаманний бій. У ХХ столітті, кажуть науковці, годинник як витвір мистецтва
    почав зникати. Серед цінних експонатів у
    колекції музею є настільні годинники епохи Людовика XIV. У них бронзовий
    футляр з позолоченою скульптурою і срібні циферблати, прикрашені гравіруванням. Головне тут -
    механізм із масою додаткових функцій. Годинник показує не тільки години та
    хвилини, але й дні тижня, фази Місяця, час сходу та заходу Сонця.




    У XVIII та початку XIX ст. годинників
    робили значно більше. Тому вони дешевші, ніж сімнадцятивікові унікуми. Якщо
    мова не йде, звичайно, про годинники Абрахама-Луї Бреге (A.L. Breguet). Саме він
    вважається творцем годинників у їхньому сучасному вигляді: більшість вузлів і
    деталей сьогоднішніх механізмів були ним винайдені або вдосконалені. Годинники Breguet мають фірмовий стиль. Центр їхнього циферблата – вкритий
    сітчастим гравірованим малюнком, а стрілки мають кружок на кінці – це знамените
    яблуко Бреге. Годинниками Breguet користувалися Марія Антуанетта, Наполеон, Олександр I і Микола I, Олександр Дюма, Пушкін, генерал Єрмолов, Денис Давидов, тощо. Вважається,
    що Бреге зробив усього близько п’яти тисяч годинників, і приблизно половина
    екземплярів продавалася в Росії. Вони були настільки популярні, що назва
    брегет стала означати будь-які плоскі кишенькові годинники з боєм.




    З
    колекції музею не бракують ані кишенькові годинники, спроектовані престижними фірмами такі Schaffhausen, Omega, Zenith, PatekPhilippe, а також годинники здійснені паризькими, лондонськими, ліверпульськими
    годинникарами, яким подобалось декоративне мистецтво. Виставлені там, також,
    годинники румунських королів Кароля І та Кароля ІІ, царя Олександра ІІ,
    годинник румунського поета Василя Алескандрі, годинник політика Міхаїла
    Когилнічану, господарів Костянтина Бринков’яну,
    Александра Іоана Кузи, письменників Богдана Петрічейку Хашдеу, Іона Луки
    Караджале, політика Ніколая Йорги тощо.




    Цікавими
    в колекції є годинник паровий завод (в мініатюрі), здійснений в 1800 році в
    Парижі, годинник млинаря, годинник перукара, годинник парасолька, здійснений в
    Англії, або годинник штамп.