Tag: головування

Румунське головування в
Раді ЄС

Рівно через
12 років від вступу в ЄС у січні Румунія офіційно прийняла піврічне ротаційне
головування у Раді Європейського Союз. Бухаресту вдалося закрити 90 кейсів та
провести близько 2500 заходів. Незаперечним успіхом став Європейський саміт у місті
Сібіу (у центрі) щодо майбутнього Євросоюзу, на якому була окреслена Стратегічна
програма дій на період 2019-2024 роки. За словами тогочасного прем’єр-міністра, соціал-демократки Віоріки Денчіле,
концепція згуртованості між громадянами, громадами, регіонами та
країнами-членами була головним гаслом румунського головування в Раді ЄС. За її словами Бухарест також
поставив перед собою такі завдання як: вдосконалення соціальної політики,
сприяння гендерній рівності та боротьбі з антисемітизмом, ксенофобією та
ненавистю.

Поразка лівих на виборах Європарламенту

За
результатами голосування румунських виборців 26 травня до Європейського
Парламенту потрапили депутати від шістьох політичних сила. Націонал-ліберальна
партія, яка на той час була в опозиції, здобула найбільшу кількість голосів,
близько 27%. Друге і третє місця поділили між собою Соціал-демократична партія,
«перша скрипка» тодішньої керівної коаліції та правий альянс, до якого входять
Союз «Рятуйте Румунію» та партія PLUS. По
двоє депутатів пройшли до Європарламенту від партії «Про Румунія», Демократичного
союзу угорців Румунії та партії «Народний рух», які набрали 5-6%. Іншим сімом політичним
силам, які взяли участь у виборах, в тому числі Альянсу лібералів та демократів,
на той час меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції, не вдалося здолати 5% виборчий поріг. На закордонних виборчих дільницях румунам довелось
знову годинами чекати у нескінченних чергах, при цьому основні звинувачення у
неналежному проведенні виборчого процесу за кордоном були спрямовані у бік
Міністерства закордонних справ. Одночасно з виборами до Європарламенту був
проведений і референдум з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоганнісом.
Понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі, сказали «так» продовженню боротьбі
з корупцією.

Кінець
соціал-демократичної епохи

Наступного
дня, 27 травня, фактичний лідер коаліції при владі, голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня був ув’язнений за
рішенням Верховного суду, який засудив його до 3 років з половиною років
позбавлення волі за корупцію. Він отримав цей вирок у справі про фіктивне
працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати
референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна Бесеску. Після ув’язнення
Лівіу Драгні прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перейняла лідерство у партії, а
соціал-демократ Марчел Чолаку був обраний замість нього на посаду спікера Палати
депутатів.

Зміна уряду

Уперше за тридцять років посткомуністичної
демократії, Румунія має «одноколірний» ліберальний уряд. 4 листопада парламент затвердив Програму дій нової
урядової команди на чолі з лідером Націнал-ліберальної партії Людовіком Орбаном. Підрахунок голосів поклав край тривалому напруженому
очікуванню, адже напередодні було важко
сказати, чи зуміє Людовік Орбан набрати 233 голоси, тобто половину плюс один
від загальної кількості сенаторів і депутатів, необхідних для затвердження
уряду. Урешті-решт набралося 240 голосів, враховуючи, що частка лібералів у парламенті становить близько 20%. Ліберали «сіли за кермо» уряду після того як парламент підтримав
ініціативу Націонал-ліберальної партії й оголосив недовіру
соціал-демократичному уряду Віоріки Денчіле. Ініціатори резолюції про недовіру уряду назвали команду Віоріки Денчіле найбільш шкідливим кабінетом міністрів за останні 30 років і заявили, що після їх відставки представлять у
парламенті відповідальну програму діяльності, спрямовану на розвиток та модернізацію країни та
реальне процвітання кожного румуна.

Румунки
на важливих європейських посадах

Комісаром
ЄС з питань транспорту у новій Європейській комісії, яка розпочала роботу 1 грудня, стала
євродепутат від Націонал-ліберальної партії Румунії-Європейської народної
партії Адіна Велян. Серед пріоритетів та цілей, які вона поставила перед собою налічуються екологічно чистий та рівноправний транспорт. Колшиня вчителька та депутат Європарламенту
з 2007 року, Адіна Велян (51 рік) була віцеспікером європейського законодавчого
органу та очолювала в минулому комітети з питань навколишнього середовища та з питань
промисловості. За даними дослідження, здійсненого у квітні групою VoteWatch
Europe Адіна Велян посіла четверте місце у рейтингу найвпливовіших депутатів
Європарламенту попереднього скликання. Вона є четвертим єврокомісаром від Румунії
після Леонарда Орбана, який був відповідальним за багатомовність, Дачіана
Чолоша на чолі сільськогосподарського відомства та Коріни Крецу, яка
відповідала за регіональну політику Єврокомісії. Інша румунка, колишній головний
антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші очолила майбутню Прокуратуру ЄС,
створену передусім для посилення боротьби з шахрайством та зловживаннями у
використанні коштів з бюджету Європейського Союзу.

Переобрання
президента

Чинний
президент Клаус Йоганніс, за підтримки Націонал-ліберальної партії, здобув
перемогу в чергових президентських перегонах. У другому турі президентських
виборів 24 листопада він набрав понад 66% голосів, удвічі більше ніж експрем’єрка
Віоріка Денчіле. Через два дні після найбільш розгромної поразки кандидата від соціал-демократів
у посткомуністичній історії Румунії, остання пішла у відставку з посади лідера
партії. На церемонії інавгурації переобраний президент Клаус Йоганніс пообіцяв,
що й надалі буде непохитним прихильником дотримання основних прав і свобод
громадян, найвищих цінностей, закріплених у Конституції, у дусі демократичних
традицій румунського народу та ідеалів грудневої антикомуністичної революції
1989 року, за які боролися і пролили кров румуни 30 років тому.

Спорт

У
червні молодіжна збірна Румунії дійшла до півфіналу чемпіонату Європи з
футболу, проведеного в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
Олімпійські ігри в Токіо. Після 56-річної перерви румунські футболісти знову братимуть
участь в олімпійських змаганнях. У розіграші Європейських кубків чемпіон
Румунії з футболу клузький CFR вийшов до 1/16
фіналу Ліги Європи, де у лютому зустріне іспанську «Севілью». У тенісі румунка
Сімона Халеп та канадійка румунського походження Б’янка Андреєску закінчили поточний
рік на 4-му та 5-му місцях у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA).

Референдум 26 травня

Парламент
Румунії на спільному засіданні двох палат схвалив ініціативу президента Клауса
Йоханніса про проведення референдуму 26 травня, одночасно з виборами до
Європейського Парламенту. Теми, запропоновані главою держави стосуються
заборони амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборони уряду
приймати термінові постанови у сфері кримінальних правопорушень та судоустрою.
Глава держави хоче, так само, запитати виборців, чи згодні вони з тим, щоб і
інші державні органи, крім Омбудсмена отримали право оскаржувати термінові
постанови у Конституційному суді. З такою ініціативою президент виступив на тлі
численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя, здійснених
парламентською більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі критики як в
країні, так і з боку європейських партнерів Румунії. Позиція законодавчого
органу щодо проведення референдуму має консультативний характер. Ініціатива
президента, котрий минулого тижня провів консультації з цього питання з
парламентськими партіями, отримала у вівторок одностайну підтримку членів
комітетів з питань правової політики та правосуддя.

Зміни в складі уряду Віоріки Денчіле

Прем’єр-міністр
Румунії Віоріка Денчіле подала до Адміністрації Президента пропозицію про
відставку трьох міністрів: європейських фондів, у справах румунів звідусіль та юстиції.
Усі вони подали у відставку за власним бажанням: очільники перших двох відомств
Рована Плумб та Наталія Інтотеро через намір балотуватися в євродепутати, а
міністр юстиції Тудорел Тоадер прийняв це рішення після того, як провід керівної
Соціал-демократичної партії відкликав свою політичну підтримку, зокрема через затримки
з прийняттям термінової постанови про внесення змін Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів. Президент оголосить на початку наступного
тижня про своє рішення щодо запропонованих урядом кандидатур, але сказав, що,
на його думку, чергова рокіровка спрямована на посилення того, що він назвав «штурмом
СДП на судову владу». Румунія повинна терміново повернутися в русло реформ і
продовжити боротьбу з корупцією, попередила, з іншого боку, Комісар ЄС з питань
юстиції Вєра Юрова під час дебатів в Європарламенті про стан верховенства права
у Румунії.

Підсумки перших ста днів головування Румунії у Раді ЄС

Протягом перших трьох місяців головування Румунії
в Раді ЄС було завершено 90 складних законодавчих досьє, а в Бухаресті
відбулося більше 1100 заходів та зустрічей, – повідомила прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле. Наводячи конкретні приклади Віоріка Денчіле привітала офіційне
схвалення в Раді ЄС, на заключному етапі законодавчої процедури, нових правил
газового ринку ЄС, у сфері авторських прав, а також нових правил укладення
договорів купівлі-продажу товарів і про постачання цифрового контента в Інтернеті.
Бухарест також брав активну участь у переговорах щодо Брекзиту, – сказала
прем’єр-міністр, яка також наголосила на важливості виборів до Європарламенту
26 травня, стверджуючи, що Румунія докладає зусиль для створення вільного та
справедливого виборчого середовища. Таким чином були встановлені більш чіткі
правила захисту персональних даних і покарання за їх використання для
маніпуляцій як під час проведення виборів, так і в процесі підрахунку голосів.

Конференція з проблем безпеки на східному фланзі
НАТО

На міжнародній конференції з питань безпеки на
східному фланзі Північноатлантичного альянсу, організованій в Бухаресті, вкотре
було наголошено на необхідності зміцнення можливостей НАТО в Балтійському і
Чорноморському регіонах. Президент Румунії Клаус Йоханніс виступив за унітарну,
консолідовану і послідовну присутність на східному фланзі, нагадавши, що
Чорноморський регіон продовжує стикатися із замороженими конфліктами і латентною
напруженістю, що на його думку, вимагає від НАТО такої присутності, яка є необхідною
для ефективного стримування й оборони. Теж на конференції представники США і
Німеччини високо оцінили спосіб в який Бухарест бере на себе і виконує свої зобов’язання
в рамках НАТО.

Стартував Культурний сезон Румунія – Франція

Румунсько-французький
сезон 2019 стартував на цьому тижні у Бухаресті, в рамках якого упродовж
наступних чотирьох місяців у Столиці та інших містах Румунії відбудуться
численні зустрічі, виставки, фестивалі та концерти. Посол Франції у Румунії Мішель
Раміс заявила, що її країна вперше проводить культурний сезон з іншою
країною-членом ЄС і це ілюструє специфіку відносин між Румунією і Францією. У
свою чергу міністр культури Румунії Данієль
Бряз наголосив на глибоких культурних зв’язках між двома країнами, зазначивши,
що протягом багатьох поколінь культура Франції залишається моделлю, дзеркалом і
надійним другом румунів. Сезон Франція-Румунія проходив з 28 листопада по 5
квітня в більш ніж 100 французьких містах і мав величезний успіх. Французи
знову відкрили для себе Румунію та її митців. Захід покликаний зміцнити
економічні, наукові, культурні та соціальні зв’язки, які об’єднують дві країни.

Візит до Румунії делегації української частини Змішаної румунсько-української міжурядової комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин

На цьому тижні у Румунії перебувала делегація
української частини Змішаної румунсько-української міжурядової комісії з питань
забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Мета візиту полягала
в ознайомлені з рівнем забезпечення культурних, духовних, мовних та освітніх
прав і свобод осіб, які належать до української спільноти та проживають у Сучавському
та Марамуреському повітах. Члени української делегації зустрілися з представниками
місцевих органів влади, Союзу українців Румунії, пересічними українцями тощо. Українські гості відвідали місцеві школи,
в яких діють українські секції або викладається українська мова як предмет, а
також український ліцей ім. Тараса Шевченка. Було проведено зустрічі з керівниками та вчителями навчальних
закладів, проаналізовано проблемні питання їх діяльності, а також досвід
організації навчального процесу, здійснено обмін думками з представниками
повітового інспекторату освіти та СУР щодо
шляхів розширення обсягу викладання українською мовою у зазначених школах, а
також взаємодію з українською стороною в плані сприяння розвитку українського
шкільництва в Румунії. У місті Сігету Мармацієй українська делегація провела зустріч
з Вікарієм Українського Православного Вікаріату Румунської Православної Церкви
Іваном Піцурою.

Прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле представила результати головування Румунії в Раді Європейського
Союзу за підсумками 100 днів мандата. Глава уряду Румунії повідомила, що
міністри Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів управляли
непростими, комплексними справами, декотрі з яких відкладалися ще з періоду
мандатів попередніх головувань інших країн. По цих досьє були проведені дискусії
та переговори, їх довели до стадії завершення. За її словами, в перші три
місяці головування Румунія провела понад тисячу сто заходів і нарад.

Ця діяльність і
завершення більш 90 досьє мало великий вплив на ЄС в цілому, – каже Віоріка
Денчіле: «Ми продемонстрували разом з Постійним представництвом і експертами з
міністерств, що у нас потужна, відповідальна команда. Я переконана, що після цього
шестимісячного мандата будуть більше говорити про Румунію як про країну, голос якої
в Європі чують і поважають.»

Говорячи про конкретні
нещодавно завершені досьє, Денчіле привітала офіційне затвердження в Раді ЄС, на
останньому етапі законодавчої процедури, загальних нормативів для ринку
природного газу, для авторських прав, а також нормативів, що стосуються
контрактів на продаж товарів і на постачання цифрового контента в інтернеті.

Прем’єр-міністр
також особливо наголосила на важливості виборів до Європарламенту 26 травня. Як
головуюча країна у Раді ЄС Румунія приділила особливу увагу створенню умов
вільного і коректного проведення виборів. Були встановлені більш чіткі правила
захисту персональних даних і покарання за їх використання для маніпуляцій з проведенням
виборів і з їх результатами.

Румунський уряд брав
активну участь в переговорах по Брекзиту. «За час нашого мандату були офіційно
завершені і затверджені на рівні Ради ЄС 15 законодавчих пропозицій, які
покликані обмежити негативні наслідки виходу Великої Британії без угоди», -
заявила глава румунського уряду. За її словами, мета цієї діяльності полягає в
тому, щоб захистити громадян і ділове середовище. Тому Бухарест домігся рішень по
ключових напрямах, таких як автомобільний і повітряний транспорт, координація
систем соціального забезпечення, програма стипендій Erasmus +, візи.

Прем’єр-міністр
Денчіле уточнила, що і в найближчі місяці буде продовжене обговорення питань
майбутнього ЄС, а Румунія буде сприяти консолідації європейського проекту. «Румунія
постійно наполягала на збереженні єдності в рамках ЄС, без поділу за
географічними, економічними або соціальними критеріями, поділу на старі держави-члени
і нові держави-члени або поділу за різними швидкостями європейської інтеграції.»

У сфері міграції, – зазначила Віоріка Денчіле, – румунському
головуванню вдалося переглянути правові рамки, що регулюють діяльність
європейської мережі офіцерів з питань міграції та завершити переговори з
розширення мандата Європейського агентства з охорони кордонів і берегової
охорони.

У плані
соціального захисту європейських громадян прем’єр-міністр Румунії відзначила
завершення переговорів і схвалення низки європейських регламентів, які націлені
на покращення умов праці громадян.

«Європа завжди знала, як подолати перешкоди та відновитись після несприятливих епізодів історії. Сам європейський проект, у своєму нинішньому вигляді, був змодельований багатьма кризами, які вона пережила», – заявила румунський прем’єр-міністр Віоріка Денчіле в Страсбурз під час представлення чотирьох основних напрямків дій, які Бухарест поставив перед своїм першим мандатом головування в Раді ЄС – Європа зближення, Європа безпеки, Європа глобальний актор та Європа спільних цінностей: Бачення румунського головування щодо європейського проекту зосереджено навколо ідеї згуртованості», як спільної європейської цінності, яка проявляється у всіх її вимірах: політичній єдності між державами-членами; економічній та територіальній згуртованості, спрямованій на скорочення розривів у розвитку між державами-членами та між регіонами; соціальна згуртованість, важлива з точки зору збереження чотирьох свобод внутрішнього ринку Європейського Союзу.»

Є понад 500 мільйонів європейських громадян, які чекають відповіді про майбутнє будинку, в якому вони живуть, і який називається Європою. Думаю, що важливо показати громадянам Союзу, що європейські інститути працюють для них, і тим більше, що вони дають результати, які покращують їхнє життя і перспективи на майбутнє, вважає Віоріка Денчіле. Європа конвергенції є першим вектором дій румунського головування в Раді ЄС. Виходячи з того, що єдиний ринок є ядром європейського будівництва, Бухарест прагне приділити більше уваги законодавчому порядку денному у сфері внутрішнього ринку, щоб завершити необхідні рамки для його нормального функціонування.

Ми повинні консолідувати наукову і технологічну базу європейської промисловості, яка може стимулювати нашу міжнародну конкурентоспроможність, і в той же час ми можемо генерувати економічне зростання і робочі місця, – сказала прем’єр-міністр Румунії, нагадавши, що зростатимуть темпи оцифрування і особлива увага буде приділятися розвитку функціональних зв’язків між Сходом і Заходом між Північчю і Півднем, що сприятиме різним зв’язкам. І останнє, але не менш важливе, буде регулювання енергетичного союзу.

Другим вектором головування Румунії буде Європа безпеки, сказала Віоріка Денчіле: «Ми стикаємося з викликами безпеки, які загрожують безпеці громадян. Європейський союз стикається з низкою ризиків і загроз, які можуть підірвати цінності і процвітання наших відкритих суспільств. У світі прискореного оцифрування ми повинні просуватися в напрямку захисту громадян у віртуальному просторі. Нам потрібно посилити стійкість Союзу до кібератак. Тому кібербезпека буде необхідною умовою будь-якого проекту інформаційного суспільства. У зв’язку з безпекою Союзу ми ставимося дуже серйозно до переговорів і завершення ініціатив щодо послідовного управління міграційними потоками, зміцнення зовнішніх кордонів Союзу, реагування на надзвичайні ситуації, боротьбу з тероризмом, забезпечення безпеки громадян в кіберпросторі, оперативність і навіть розширення мандату Європейського суду до терористичних правопорушень і посилення судового співробітництва у цивільних і кримінальних справах.»

Під час мандату в ЄС Румунія бажає внести свій внесок у розробку життєздатних рішень у сфері міграції та сприяти співпраці між державами походження та транзиту, у тому числі у боротьбі з торгівлею людьми. Європа-глобальний актор – третій вектор, оголошений Бухарестом. Головний напрямок дій у цій сфері має ґрунтуватися на спільних зобов’язаннях, взятих на себе в рамках Глобальної стратегії зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу. Віоріка Денчіле: «У сфері політики безпеки ми будемо сприяти зміцненню оборонних і безпекових можливостей Європейського Союзу в тісній взаємодії з подібними процесами в рамках НАТО. Водночас, ми повинні звернути нашу увагу на наше безпосереднє сусідство, що передбачає просування політики розширення ЄС. 10-та річниця від оголошення Східного партнерства буде важливим моментом у цьому відношенні. Але особливу увагу необхідно приділити Західним Балканам. Ми також підтримаємо виконання зобов’язань Союзу на міжнародному рівні. Ключовими віхами є просування торгових інтересів, модернізація багатосторонньої торговельної системи та розширення угод про економічне партнерство та угод про вільну торгівлю ».

Четвертим вектором, який має відбутися до кінця червня, головування Румунії в ЄС буде Європа спільних цінностей. Проти расизму, нетерпимості, ксенофобії, популізму, антисемітизму, або промов заснованих на ненависті слід чітко боротись, одночасно сприяючи рівному ставленню, до чого прагнуть всі держави-члени і всі європейські громадяни.

10 січня 2019 р., Бухарест – координати офіційного запуску румунського головування в Раді Європейського Союзу, яке вперше виконує Румунія, член організації з січня 2007 року. Концерт відомих румунських музикантів і оркестру Європейського Союзу, що складається з музикантів усіх країн -членів Союз відзначатиме цей момент у Румунському Атенеумі, так що наступного дня, у п’ятницю, відбудеться спільна робоча зустріч Європейської комісії та румунського уряду.

Румунія керуватиме дуже важливими питаннями для майбутнього ЄС, такими як Брексит, переговори про майбутній бюджет, вибори до Європарламенту, і влада у Бухаресті запевняє, що вона готова справитись зі всіма цими викликами. Президент Клаус Йоганніс: «Ми починаємо з рішучістю головування в Раді ЄС. До Бухареста з візитом прибудуть представники Європейської Комісії, щоб успішно розпочати це головування. Я впевнений, що ми дуже добре впораємось зі всіма викликами.»

Румунія встановила згуртованість девізом свого ротаційного головування, оскільки цей принцип є фундаментальним для розвитку європейського проекту, пояснила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: Всі наші дії, які ми будемо виконувати протягом наступних шести місяців, будуть спрямовані на підтримку та закріплення концепції єдності, на якій ґрунтується вся європейська архітектура.»

Пріоритетом румунського головування в Раді ЄС протягом перших трьох місяців мандату є завершення законодавчих питань, які залежать від співпраці з Європейським парламентом, оголосив на Радіо Румунія, міністр з європейських справ, Джордже Чамба, нагадавши, що теж протягом цього періоду Бухарест повинен управляти можливим Брекситом без угоди з ЄС: «Пріоритетом Румунії, у перший період головування, коли ми працюватимемо з теперішнім Європейським парламентом, є вирішення якомога більше законодавчих питань. Цей Європейський парламент буде працювати тільки до квітня, адже корисний термін достатньо короткий, що змушує нас прискорити всі переговори, які ми маємо, в тому числі в рамках Ради. Румунія повинна мати об’єктивну позицію, але її слід знайти кваліфіковану більшість, щоб вона могла досягти спільної позиції в Раді.»

Друга частина румунського головування в Раді ЄС буде присвячена майбутньому Саміту в місті Сібіу, 9 травня, про майбутнє Європи.

Вперше, після вступу до Європейського Союзу, 12 років тому, Румунія головує в Раді ЄС, а прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зазначає, що Бухарест має на меті сприяти
упродовж шестимісячного мандату прагматичному баченню, зосередженому на принципі єдності. Пріоритети Румунії на чолі Союзу зосереджено на чотирьох напрямках: Європа
конвергенції, Європа безпеки, Європа глобальний актор і Європа спільних цінностей. Європа
конвергенції -
зростання, згуртованість, конкурентоспроможність – забезпечить, на думку прем’єр-міністра Віоріки Денчіле, стійкий і справедливий розвиток для
всіх європейських громадян. Це дуже важливо, – підкреслила прем’єр-міністр, – для того, щоб
сприяти об’єднаній Європі та збільшити конкурентоспроможність Європейського
Союзу в усьому світі.

Віоріка Денчіле: Рішення про майбутнє
європейських політик повинні бути відображені в пріоритетах фінансування Союзу. Таким
чином, румунське
головування в Раді Європейського Союзу сприятиме розробці наступних багаторічних фінансових рамок після 2020 року, щоб досягти своїх
цілей протягом наступних семи років, і забезпечити баланс між політиками, що створюють зростання та конвергенцію в європейському
просторі.»

Румунія також пропонує зробити свій внесок у консолідацію
економічного та валютного союзу, а інший напрям дій полягає у сприянні науковим
дослідженням та інноваціям шляхом оцифрування та підключення як основні фактори підвищення конкурентоспроможності
європейської промисловості. Румунська влада також вважає, що проти
нетерпимості, популізму, расизму або ксенофобії можна боротися, постійно
повідомляючи про цінності, на яких ґрунтується Союз, виступаючи за більшу
участь громадян у прийнятті рішень.

Віоріка Денчіле підкреслює: «Я гадаю, що необхідно стимулювати участь
молодих людей у розбудові сильної Європи, що ґрунтується на спільних європейських цінностях.
У той же час, ми будемо підтримувати протягом нашого мандату законодавчі
ініціативи, пов’язані з участю європейських громадян у європейському
законодавчому процесі».

Про пріоритети Румунії в цьому мандаті, міністр з європейських справ Джордже Чамба розповів на Радіо Румунія, нагадавши, що під девізом
Згуртованість – спільна європейська цінність Бухарест буде керувати
дуже важливими питаннями для майбутнього Європейського Союзу, як Брексит, переговори про майбутній бюджет та вибори до Європейського парламенту:«Пріоритетом Румунії,у перший період головування, коли ми працюватимемо з теперішнім Європейським Парламентом, буде завершення якомога більше законодавчих питань. Ми в цей момент зробили певний звіт
про законодавчі ініціативи, які
можна перетворити на європейське законодавство, інші
могли бути перетворені і просунуті до певного пункту, коли згодом їх може перебрати наступне головування. Цей Європарламент буде тільки до
квітня, практично корисний період досить короткий. Румунії доведеться мати безсторонню
позицію, але водночас повинна
буде знайти стійку більшість для досягнення спільної
позиції на рівні Ради. Друга частина буде присвячена саміту в місті Сібіу, дуже важливому саміту, за два
з половиною місяці до виборів до Європейського парламенту, і дуже важливо, з
нашої точки зору, дати сигнал про єдність країн-членів і європейських партнерів щодо майбутнього Союзу. Останнього
місяця, який знову буде
дуже насиченим місяцем,
ми зможемо обговорювати теми, які не можна було обговорювати досі саме через виборчу кампанію до Європейського парламенту. Вони будуть відкладені, щоб не впливали
на політичні дебати щодо
виборів до Європейського Парламенту, і тому у нас буде місяць, коли нам доведеться вирішувати певні теми. Я згадую тут, зокрема,
питання, пов’язані з розширенням ЄС.»

Румунія хоче, щоб Чорне море було пріоритетом для ЄС, як тепер є для НАТО, сказав міністр закордонних
справ Румунії Теодор Мелешкану: Однією з проблем, під час нашого головування буде розвиток співпраці в Чорному морі, загалом, зміцнення
довіри між державами-членами, сприяючи розвитку туризму, енергетичному взаємозв’язку і в той же час
безпосередній
співпраці ЄС з регіональними структурами.»

Тому що, як зазначив голова бухарестської дипломатії, ми хочемо, щоб ЄС був більше залучений до цих
регіональних форматів.

Травневі вибори до
Європарламенту та офіційний вихід
Великої Британії з ЄС є двома з найважливіших питань, з якими Румунія має справитися під час свого семестрового головування в
Раді Європейського Союзу, вперше за 12 років після вступу
до Європейського Союзу.

Важливим моментом буде
саміт в місті Сібіу
(центр), організований саме на
День Європи, 9 травня, коли глави держав і урядів 27 країн-членів ЄС, що залишилися після виходу Великої Британії, обговорять
майбутнє Євросоюзу. Між часом, проходить остання підготовка до церемонії, яка відзначить
офіційний початок румунського головування. Церемонія відбудеться
10 січня, коли до Бухареста приїде
голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер та його команда виконавчого органу ЄС.

Прем’єр-міністр Віоріка Денчіла ствердила, що має намір просувати під час
свого мандату прагматичне бачення, зосереджене на принципі згуртованості. Глава
румунської виконавчої влади також вважає, що проти нетерпимості, популізму,
расизму або ксенофобії можна боротися, постійно враховуючи цінності, на яких базується
Євросоюз. Вона виступає за більшу участі громадян у прийнятті рішень. Віоріка Денчіле: Я думаю, що
необхідно стимулювати залучення молодих людей до формування сильної Європи на
основі спільних європейських цінностей. Водночас, ми будемо підтримувати
протягом нашого мандату законодавчі ініціативи, пов’язані з участю європейських
громадян у європейському законодавчому процесі.

Президент Клаус Йоханніс
закликав румунів скористатися перевагами головування в Раді ЄС, щоб довести, що Румунія серйозно залучена до
консолідації європейського проекту. Глава
румунської держави нагадав складний контекст, в якому Румунія прийняла головування
у Раді ЄС та представив цілі неформального саміту, який має відбутися у місті
Сібіу: Нашою ціллю, з цього приводу, є щоб провести позитивну
дискусію, орієнтовану на майбутнє. Ми запропонували собі, щоб результатом саміту було розробка стратегічної
проекції щодо майбутнього курсу Європейського Союзу та політик на найближчі
п’ять років. Я бажаю, щоб саміт в Сібіу сприяв консолідації європейського
проекту на основі узгоджених пріоритетів.

Теж упродовж шестимісячного головування Румунії в Раді ЄС будуть проведені
переговори щодо встановлення остаточної форми майбутнього багаторічного бюджету
ЄС на період 2021-2027 рр. Всього лише за чотири місяці буде
обговорено 257 питань, оскільки виборча кампанія до Європейського парламенту
розпочнеться у травні.

Наближення румунського семестрового головування в Раді Європейського Союзу активізує зусилля Бухареста, а також контакти між європейськими та румунськими чиновниками, спрямовані на обговорення пріоритетів Румунії для цього мандату. Організаторська та матеріально-технічна підготовка подій, що пройдуть в Румунії, йде повним ходом, а їх графік буде оголошений до кінця листопада, стверджує влада в Бухаресті. Події відбудуться в столиці та в місті Сібіу (центр) -де 9 травня пройде саміт Європейського Союзу, а його мета провести широку дискусію щодо майбутнього Співтовариства та підготовки стратегічних пріоритетів на період 2019-2024 роки у контексті сучасних проблем з якими стикається ЄС.

Запрошений Радіо Румунія Дан Кербунару, журналіст мультимедійної платформи caleaeuropeană.ro, розповів про пріоритети Румунії, оголошені офіційними особами в Бухаресті: «Перше питання пов’язане з тривалим і справедливим розвитком шляхом конвергенції, згуртованості, інновацій, оцифрування та підключення. Йдеться про безперервність з головуванням Естонії, а потім болгарськими та австрійськими. Потім про безпечну Європу,питання, яке, безперечно, буде до душі будь-якого з європейців. Зміцнення глобальної ролі Європейського Союзу, що більше оцінюється в Північній і Західній Європі, так що, ймовірно, це компроміс і наслідок бажання Румунії брати участь у міжнародній арені як член Європейського Союзу, оскільки це є перевагою, якою можна скористатись. І,не востаннє, багато уваги приділятимемо загальним цінностям Європи – звучить дуже загально, але, з огляду на порушення базових цінностей, особливо верховенства закону і правосуддя вже принесе санкції державам-членам після чергових Багаторічних фінансових рамок. Я думаю, що це не буде лише гаслом. Румунія має намір керувати роботою Ради Європейського Союзу, упродовж шести місяців, під лозунгом єдності.

Разом з перейняттям головування в Раді Європейського Союзу Румунії доведеться управляти важкими темами, а одна з них Брекзит. Або закриття переговорів про багаторічну фінансову структуру – нелегка місія оскільки потрібні 27 позитивних голосів за алгоритмом, який має на меті збалансувати інвестиції, щоб збільшити згуртованість та зменшити розрив між Заходом та Сходом. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: Під час головування в Раді Європейського Союзу пріоритетом Румунії буде продовження переговорів щодо майбутньої багатонаціональної фінансової структури 2021-2027. Що стосується внутрішньої безпеки ЄС, то зміцнення безпеки Європи буде іншим пріоритетом Румунії під час нашого мандату.

Вибори до Європарламенту в травні є ще одним орієнтиром румунського мандату. У той же час існує десятки законодавчих проблем, які мають важливе значення для майбутнього Союзу, деякі з них мають бути продовжені, інші – завершені. Пройдуть сотні зустрічей, дебатів, переговорів. Також під час головування Румунії, країни-члени представлять свої плани про енергетичну галузь, зміни клімату, на основі яких буде узгоджуватись європейська енергетична стратегія, яка має вирішальне значення для енергетичного майбутнього ЄС. Наступає насичений період сказав міністр з європейських справ, Віктор Негреску: «Ця осінь обіцяє бути дуже насиченою в плані співпраці з європейськими партнерами. Буде багато поїздок, практично інтерес до Румунії зростає, як і інтерес до головування Румунії в Раді Європейського Союзу. Це приємна річ, яка доводить, що Румунія може виробити цікаве бачення та низку ідей».

По суті, важливо, щоб у всіх цих напрямках, і не тільки Румунія допомагала Європейському Союзу розвиватися. Румунія підтримує амбітну програму європейського проекту. Наше бачення є глибоко проєвропейським. Рішення залежить від нас. Важливо мати цю позитивну енергію, бажання вирішувати і визначити рішення. Найважливіше в цьому мандаті Європейського виконавчого органу- закласти основу для майбутнього розвитку, кажуть чиновники в Бухаресті. А про кінцевий бюджет румунського мандату Даніель Гоше, генеральний директор Групи по підготовці головування, заявив, що було вирішено виділити десь від 60 до 80 мільйонів євро.

Румунія готова взяти на себе
головування в Раді ЄС з 1 січня, таким було послання з Брюсселя міністра делегата
з європейських справ
Віктора Негреску. У ході
переговорів з кількома європейськими комісарами, румунський
посадовець говорив про
пріоритети Румунії на наступний рік у таких сферах, як бюджет та людські
ресурси, дослідження, енергетика та конкуренція. Негреску каже, що Румунія хоче, щоб
політика згуртованості, яка пов’язана з економічною, соціальною та
територіальною конвергентністю, була центральним елементом європейського бюджету.

Що стосується аграрної політики, то
Румунія бажає вжити заходів
щодо зменшення розривів стосовно субсидій, підтримки молодих фермерів та конкурентоспроможного
сільського господарства, яке приносить якісну продукцію на європейський
ринок. Інша галузь, яка фігуруватиме серед пріоритетів на порядку
денному головування
Румунією в Раді ЄС, – це
дослідження та інновації. Віктор Негреску пояснив, що Румунія хоче
справедливого та рівноправного доступу до ресурсів у цій галузі, однакову оплату праці всіх дослідників, незалежно від їх
походження,і щоб оцінка здійснювалася прозоро. Віктор Негреску: Ми
підкреслили підтримку Румунії таким ініціативам та бажання подальшого
фінансування цієї ініціативи, оскільки ми хочемо залучити дослідників з усієї
Європи до нашої країни і, особливо, повернути на батьківщину тих румунських
дослідників, які працюють для установ в інших регіонах Європи. Я переконаний,
що якщо ми об’єднаємо наші енергії, я маю на увазі тут представників уряду та
Європарламенту, ми зможемо переконати Єврокомісію та інших партнерів, що це
позитивний підхід.

За словами
міністра, Румунія бажає головування в Раді ЄС на основі діалогу між
державами-членами та консенсусу щодо важливих питань. Негреску також
підтвердив, що наша країна готова взяти на себе тіньове головування під час
австрійського головування, а це означає, що вона буде присутня на всіх
переговорах, у тому числі з Європейським Парламентом та Європейською Комісією.
Оглядач Юліан Кіфу зазначає, що Румунія повинна приділяти пильну увагу взятим
на себе зобов’язанням, у контексті перейняття головування в Раді ЄС. Юліан
Кіфу: За
шість місяців до перейняття головування в Раді Європейського Союзу, найбільш
серйозна ситуація, яка може статися, це так би мовити «сходження з рейок» або вступ
в процес, який би «поставив у зіткнення» з Європейською Комісією, Європейським
Союзом, з двосторонніми зобов’язаннями по відношенню до Сполучених Штатів або
НАТО, насамперед тому, що ми залежимо від наших партнерів.

За словами Кіфу,
Румунія значно зросла що стосується вартості інвестицій, якості життя та
валового внутрішнього продукту, головним чином забезпеченого вступом країни в
ЄС.

Кожна країна, яка почергово, протягом шести місяців, головує в Раді Європейського Союзу, хоче продемонструвати, що вона є надійним членом, яка серйозно та професійно виконує свою місію. Таким є і намір Румунії, яка знаходиться в процесі підготовки до головування в Раді з 1 січня по 30 червня 2019 року, головування, про яке міністр європейських справ Віктор Негреску сказав: Ми головуватимемо в інституції ЄС, що називається Радою ЄС. Ця установа має представляти точку зору держав-членів по відношенню до інших установ, я маю на увазі тут Європейську Комісію та Європейський Парламент. Таким чином, роль Румунії полягає в тому, щоб головувати на засіданнях на рівні Ради ЄС та досягти консенсусу, а відповідний консенсус, щоб був точкою зору держав щодо інших інститутів у європейському процесі прийняття рішень.

Період, коли Румунія головуватиме буде надзвичайно важливим для майбутнього цього спільнотного блоку, оскільки буде обговорюватись стратегічна програма на 2019-2024 рр., зосереджуючи увагу на бюджеті та загальній політиці співтовариства, імміграції та ситуації в галузі безпеки. Водночас міністр Віктор Негерску сказав, що головування Румунії в Раді ЄС буде спрямоване на громадян.Віктор Негреску: Найбільш очікуваною європейською політикою для громадян є політика в галузі де Європа не має багато повноважень. Європейські громадяни, незалежно від того, де вони знаходяться в Європі, очікують, щоб ця організація та особи, що приймають рішення, вживали заходів у галузі освіти, охорони здоров’я та безпеки.

Але, мабуть, важливішим, ніж що -небудь, в період головування Румунії в Раді ЄС, буде вихід Великобританії з Європейського Союзу. І з огляду на те, що у Великобританії проживає близько 3-ох мільйонів громадян Союзу, а в 27 країнах, які залишаться в ЄС, живе 1 мільйон британців, всі чекають на те, що станеться після Brexit. Посилаючись на двосторонні відносини, посол Великої Британії в Бухаресті Пол Бруммель вже дав запевнення, що це не змінить істотно щоденне життя британських громадян, що живуть в Румунії, або румунів, які живуть у Великобританії. Він вважає, що Румунія та Сполучене Королівство повинні продовжувати своє партнерство та зміцнювати свою співпрацю у військовій, комерційній та науковій сферах.