Radio România Internațional

Tag: головування в Раді ЄС

  • Зустріч Президента Румунії з послами

    Зустріч Президента Румунії з послами


    У ході зустрічі з керівниками дипломатичних місій, акредитованих у Бухаресті,
    Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що зробить усе, що залежить від нього, як президента, щоб цінності правової держави,
    ліберальної демократії, а також незалежної і ефективної судової системи не
    постраждали. Глава держави дав
    запевнення в тому, що, незважаючи на дуже динамічну сцену внутрішньої румунської
    політики, всі фактори, які приймають рішення, діятимуть разом, аби головування
    в Раді ЄС у першій половині 2019 року відбувалося в найкращих можливих умовах.
    Глава держави нагадав, що мандат румунського головування відбувається в
    динамічному контексті, з такими викликами як Брекзит, міграція, переговори щодо
    багаторічної фінансової структури та вибори до Європейського парламенту.




    Водночас, саміт у Сібіу (центральна Румунія), що
    відбудеться 9 травня, буде ключовим моментом, вважає Президент, коли буде окреслено
    чітке бачення пріоритетних напрямків діяльності ЄС. Що стосується Брекзит-у, укладена угода є найкращим інструментом для
    обмеження негативних наслідків виходу Великобританії з ЄС. Після першого
    відхилення цієї угоди, як головуюча країна в Раді ЄС, Румунія вжиє необхідних
    заходів, незважаючи на варіант, який буде обраний, в координації з
    європейськими інституціями та іншими державами-членами.




    Глава держави запевнив, що Бухарест докладе всіх
    зусиль для просування переговорів з цього питання. Водночас, безпека громадян є
    вирішальним елементом, і, за словами Президента, Румунія продовжуватиме
    послідовно працювати щодо зміцнення зовнішніх кордонів ЄС. Президент нагадав,
    що вступ до Шенгенської зони є пріоритетом для Бухареста. Клаус Йоганніс висловив
    упевненість, що цей крок може значно сприяти зміцненню безпеки зони вільного
    пересування в ЄС.




    Що стосується закордонної політики, то Президент
    зазначив, що попри підвищення ролі Румунії в ЄС та НАТО, центральна мета
    консолідації та розширення стратегічного партнерства зі США буде збережена.
    Клаус Йоганніс: «Користуюся цією можливістю, щоб привітати визнання зусиль
    Румунії брати участь у системі протиракетної оборони НАТО, через військову базу в Девеселу,
    в нещодавно представленому Президентом Трампом «Огляді політики у сфері протиракетної
    оборони США». Що стосується НАТО, то цей рік позначить важливий момент:
    70-річчя створення найпотужнішого політико-військового альянсу в історії людства
    та 15 років від вступу Румунії в НАТО. Ми будемо продовжувати виділяти 2% ВВП
    на витрати на оборону, так як ми пообіцяли на союзному рівні»    .




    З іншого боку, Клаус Йоганніс підтвердив підтримку
    Румунії ООН, нагадавши про кандидатуру Бухареста на місце непостійного членства
    в Раді Безпеки ООН.

  • Головні цілі румунського семестру в Раді ЄС

    Головні цілі румунського семестру в Раді ЄС








    Через два тижні після того, як Румунія вперше очолила
    Раду ЄС, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле у вівторок в Страсбурзі представила депутатам
    Європарламенту пріоритети шестимісячного головування. Фактично вона здійснила робочу
    поїздку у відповідь на візит лідерів ЄС: Президента Єврокомісії Жана-Клода
    Юнкера, голови Ради Європи Дональда Туска та спікера Європейського парламенту
    Антоніо Таяні, які відвідали Бухарест для участі в церемонії офіційної передачі
    головування в Раді ЄС від Австрії до Румунії. Якщо зустріч у Румунському
    Атенеумі мала переважно святковий характер, дискусії в Європарламенті мали переважно
    практичний і навіть полемічний характер.


    Брекзит та узгодження наступних багаторічних фінансових
    рамок ЄС на 2021-2027 рр. налічуються серед найскладніших питань, якими Бухарест
    управлятиме у наступний період, – зазначила румунська прем’єрка. Всього буде розглянуто 257 питань за чотири місяці, з огляду на те, що у травні стартує передвиборна агітація на виборах депутатів Європейського парламенту і,
    «дуже важливо, – сказала пані Денчіле, – показати європейським громадянам, що установи
    Євросоюзу працюють на них». Європа завжди знала, як долати перешкоди і
    відродитися після складних історичних періодів, – сказала прем’єр-міністр, яка додала,
    що згуртованість стоїть в основі румунського порядку денного.


    Віоріка Денчіле. «Це політична згуртованість,
    проілюстрована необхідністю єдності держав-членів, економічна і
    територіальна згуртованість, необхідна для зменшення
    розривів у розвитку між державами-членами та між регіонами, а також соціальна згуртованість, що є важливою для збереження чотирьох основних свобод внутрішнього ринку ЄС.»



    Бухарест також планує розглянути питання створення Енергетичного
    союзу, проблему послідовного управління міграційними потоками шляхом співпраці
    між державами походження і транзиту, а також тему розширення повноважень Прокуратури ЄС. Особливу увагу Румунія приділить Західним Балканам. З іншого
    боку Віоріка Денчіле заявила, що румуни вважають несправедливим відкладення
    вступу Румунії до Шенгенської зони.




    Згідно з процедурою Європарламенту після виступу глави
    румунського уряду, були озвучені позиції політичних парламентських фракцій. Очікувано європейські соціалісти і демократи, до яких належить
    і Соціал-демократична партія, головна складова румунської керівної коаліції, підтримали
    озвучений румунським прем’єр-міністром порядок денний. Вони вважають дуже
    важливим проект створення Єдиного енергетичного ринку ЄС, а також вирішення
    проблем міграції та безпеки європейського простору.

    Депутати-народники,
    ліберали та екологи, однак, піддали критиці стан речей у Бухаресті, де
    наполегливість, з якою парламентська більшість Соціал-демократична партія -
    Альянс лібералів та демократів ігнорує громадські протести і намагається
    здійснити суперечливу судову реформу та внести сумнівні зміни до Кримінального
    та Кримінально-процесуального кодексів, сприймається як спроба підпорядкувати
    собі суди і прокуратури та зупинити боротьбу з корупцією.

  • Невизначеність ситуації навколо Брекзиту

    Невизначеність ситуації навколо Брекзиту


    Референдум, проведений 23 червня 2016 року щодо виходу Об’єднаного Королівства
    з Європейського Союзу щойно після оприлюднення результатів виглядав як
    недотепний жарт. Відповіді британців, мабуть, єдиних людей у світі, для
    яких гумор є визначальною рисою і який, зазвичай, дотепний та самокритичний,
    були неочікувані. Проте, останні два з половиною роки навряд чи можна назвати
    жартівливими, а решта 27 країн-членів ЄС стали свідками справжньої драми.



    Уся увага у вівторок була зосереджена на подіях у парламенті в Лондоні, де його
    члени, переважною більшістю голосів, відхилили угоду про вихід з ЄС,
    запропоновану лідером консерваторів та прем’єр-міністром Великобританії Терезою
    Мей. 432 депутати проголосували «проти» і лише 202 – «за». Це була
    найбільша поразка британського лідера з 1920 року.


    Отож, куди
    прямує зараз Великобританія? Єдиною відповіддю на це запитання є попередження
    Терези Мей про «невизначеність», в яку може зануриться країна за два з
    половиною місяці до Брекзиту, наміченого, в принципі, на 29 березня. Планів «Б»
    є багато, від можливості проведення повторного референдуму або відкладення дати
    виходу з ЄС до переходу контролю за цим процесом від уряду до парламенту або, в
    найгіршому випадку, здійснення Брекзиту без угоди, варіант, який особливо
    турбує економічне середовище.





    З вечора вівторка потік міжнародних реакцій не зупиняється. У Брюсселі
    президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що укладена угода є
    найкращим варіантом і являє собою справедливий компроміс, який зменшує збитки
    від Брекзиту, від яких потерпатимуть громадяни та підприємства європейського
    простору. Крім того, Юнкер підкреслив, що не хотів би нескоординованого виходу
    Великобританії з ЄС та закликав Лондон якомога швидше визначитися з подальшими
    діями, оскільки час майже вичерпаний. У Франції попереджають, що Великобританія
    може зазнати більших збитків, якщо вийде з Європейського Союзу без угоди. А в
    Австрії кажуть, що узгоджений Брекзит все ще можливий.




    Бухарест, у свою
    чергу, побоюється, що вихід Великобританії із ЄС без угоди може негативно вплинути
    на долю багатьох румунів, які там працюють або навчаються. Проте, президент
    Клаус Йоганніс закликав зберігати спокій. З одного боку, процедури, за якими
    може бути затверджена угода не вичерпані, а з іншого – Європейський Союз
    готовий до всіх можливих сценаріїв. У свою чергу, колишній президент Румунії
    Траян Бесеску вбачає у голосуванні в британському парламенті шанс провести повторний
    референдум, на якому громадяни Великобританії проголосують проти Брекзиту.
    Таким чином, Румунія, яка протягом півроку головуватиме в Раді Європейського
    Союзу, має шанс стати країною, під чиїм керівництвом ЄС зміцниться, а не зменшиться.

  • Пріоритети та проблеми Євросоюзу

    Пріоритети та проблеми Євросоюзу






    Румунія розпочала почесну та відповідальну місію піврічного координування всієї
    діяльності Європейського Союзу. Цей день відзначається візитом до Бухареста, в
    четвер та п’ятницю, президента Європейської Комісії Жана Клода Юнкера у супроводі
    єврокомісарів.

    Румунія до цього готова, як на політичному рівні, так і на
    технічному. Це підтвердила прем’єр-міністр країни Віоріка
    Денчіла, яка представить наступного тижня
    на пленарному засіданні Європейського парламенту пріоритети головування: «Розуміємо сповна, надану нам можливість, спільно діяти й в інтересах Румунії, і всього
    Європейського Союзу. Кожний міністр відповідальний за напрямок роботи на
    європейському рівні й, починаючи з 21 січня, вони братимуть участь в роботі
    спеціальних комісій Європейського парламенту.»



    Бухарест, як обіцяє очільниця уряду, намагатиметься забезпечувати консенсус. Пріоритети
    піврічного головування будуть пов’язані з Брекзитом, майбутнім бюджетом ЄС, виборами до
    Європарламенту, спільною сільськогосподарською політикою та новими викликами,
    пов’язаними з міграцією, тероризмом та політикою надання притулку. На зовнішній
    арені ЄС і надалі підтримуватиме розвиток Східного партнерства і повинен буде
    управляти відносинами з Росією з огляду на її втручання в демократичні процеси та
    ситуацію в Україні. Також увага приділятиметься економічним викликам,
    пов’язаним із відносинами зі Сполученими Штатами та Китаєм. Румунія визначила
    «згуртованість» як гасло свого головування в Раді ЄС, оскільки цей принцип є
    фундаментальним для розвитку всього європейського проекту, додала
    прем’єр-міністр: «Всі наші дії, які ми будемо координувати в наступні 6 місяців, будуть спрямовані на підтримку та зміцнення поняття згуртованості, яка лежить в
    основі всієї європейської архітектури. Ми діятимемо на користь зменшення розбіжностей у розвитку між країнами, задля рівного доступу до пільг та усунення факторів, які розділяють країни-члени».



    З боку Брюсселю було доповнення: віце-президент Європейської Комісії Юркі Катаїнен
    додав, що пріоритети ЄС також включають дотримання принципів верховенства права у деяких європейських країнах, маючи на увазі Польщу, Угорщину та Румунію. Європа, як зазначив
    європейський чиновник, ґрунтується на стійких цінностях, верховенстві права, правах людини, поваги
    до людської гідності, незалежності судової влади, свободи преси та вираження.
    На його думку, вірогідність перегляду цих цінностей є найбільшою проблемою.

  • 21 грудня 2018 року

    ГОЛОВУВАННЯ
    В РАДІ ЄС     – 1 січня Румунія перейме головування в Раді Європейського Союзу від Австрії,
    серйозного та надійного партнера, – заявив президент Клаус Йоханніс у п’ятницю в Бухаресті
    на спільній прес-конференції з австрійським канцлером Себастьяном Курцем. Глава
    держави підкреслив чудову інституційну координацію дій та підтримку Австрії для
    ефективної передачі головування в Раді ЄС. У той же час Клаус Йоханніс привітав
    результати, здобуті Австрією під час свого головування в Раді ЄС. У свою чергу,
    канцлер Австрії подякував Президенту Румунії за турботу про демократію та
    верховенство права, вважаючи, що глава держави є «гарантом» цих двох цінностей.
    З прем’єр-міністром Віорікою Денчіле Себастьян Курц обговорив пріоритетні теми
    європейського порядку денного, такі як майбутнє Європейського Союзу, а також
    двосторонні відносини між Румунією та Австрією.

    ЧОРНЕ МОРЕ -
    Румунія відкрита до діалогу з Росією з питань, які не суперечать міжнародним
    санкціям, – заявив міністр закордонних справ Теодор Мелешкану в інтерв’ю Радіо
    Румунія. Глава МЗС Румунії пояснив, що однією з тем румунського головування в
    Раді ЄС буде оголошення Чорного моря пріоритетним напрямом для Євросоюзу, як з
    точки зору безпеки, так і економіки, так само як для НАТО. «В останні роки ми глибоко занепокоєні з приводу посилення
    військової присутності Росії на Чорному морі та поблизу східних кордонів
    Європейського Союзу і НАТО. Таким чином, одна з тем, яку ми порушимо під час
    нашого головування буде Чорне море і Чорноморський регіон, з тим щоб на рівні Європейського
    Союзу усі зрозуміли, що Чорне море є для ЄС пріоритетним питанням», – сказав
    Теодор Мелешкану.





    РЕВОЛЮЦІЯ -
    Сьогодні виповнюється 29 років від початку антикомуністичної революції в
    Тімішоарі, на заходні Румунії, яка потім поширилися на Бухарест та інші міста
    країни. В пам’ять про тих, хто віддав своє життя за свободу по всій країні
    відбуваються урочисті заходи. Більше тисячі людей загинули і близько трьох тисяч
    отримали поранення в результаті зіткнень, що сталися в ті дні у Румунії, єдиній
    країні колишнього соціалістичного табору, в якій зміна режиму сталася ціною
    людських життів, а комуністичні лідери Ніколає
    та Єлена Чаушеску були страчені. З іншого боку, сьогодні військові прокурори
    Генеральної прокуратури повідомили про обвинувачення колишнього президента Йона
    Ілієску в справі «Революція». Згідно з прокурорами збройні інциденти, що
    сталися після 22 грудня 1989 року вказують на те, що все відбувалося відповідно
    до заздалегідь розробленого плану, який був спрямований на перейняття влади
    новими лідерами, в тому числі Йоном Ілієску, та їх легітимізації. Усі фігуранти
    справи відкидають звинувачення.




    КРИЖАНИЙ ГОТЕЛЬ
    – 23 грудня відбудеться відкриття єдиного в Румунії крижаного готелю в районі
    озера Биля. Офіційне відкриття всього комплексу, який включатиме кілька іглу
    та крижану церкву відбудеться в лютому наступного року. Крижаний готель
    побудований виключно з льодових блоків, вирізаних у найбільшому льодовиковому
    озері у горах Фегераш, що знаходиться на висоті 2034 метри над рівнем моря.
    Цього року темою, обраною для оформлення 16 номерів і ресторану на 60 місць
    ефемерної будівлі є «Крижана любов» просуваючи, таким чином, любов і пристрасть
    до природи, свіжого повітря і гірських мандрівок в холодну погоду. Уперше в
    цьому році були випущені й однойменні парфуми. Бронювання
    номерів, охочими переночувати у крижаному готелі при температурі мінус 2 градуси за
    Цельсієм було зроблене кілька місяців тому. Першими клієнтами готелю будуть туристи
    з Великобританії. Крижаний готель будується в Румунії з 2005 року.




    БЕЗВІЗ -
    Європейська Комісія закликала Республіку Молдова негайно вжити конкретних та
    невідкладних заходів для боротьби з корупцією, відмиванням грошей та незаконною
    міграцією. В протилежному випадку, угода, яка передбачає запровадження
    безвізового режиму до країн Європейського Союзу для громадян Р.Молдова, може
    бути призупинена. Радіо Кишинів повідомляє, що Міністерство закордонних справ
    та європейської інтеграції Р.Молдова взяло до уваги оцінку та рекомендації
    Єврокомісії, зазначивши, що Брюссель також відзначив позитивні зрушення,
    зареєстровані після минулорічних рекомендацій. Республіка Молдова стала першою
    державою Східного партнерства яка здобула безвіз з ЄС 28 квітня 2014 року. З тих
    пір майже два мільйони громадян Р.Молдова, майже дві третини населення,
    здійснили подорож до Шенгенської зони на підставі молдовського закордонного
    паспорту.

  • Румунія готова перейняти головування в Раді ЄС

    Румунія готова перейняти головування в Раді ЄС

    З 1 січня 2019 року, уперше після вступу до ЄС у 2007
    році, Румунія головуватиме в Раді
    Європейського Союзу. Однак дії чинної влади викликали серйозні сумніви щодо
    спроможності офіційного Бухареста успішно виконати це завдання.

    Зокрема протягом лише останнього року керівна більшість Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів змінила
    три уряди. А наполегливість, з якою лівоцентристська коаліція намагається
    провести суперечливу судову реформу та внести цілу низку змін до Кримінального
    та Кримінально-процесуального кодексів, була
    сприйнята як спроба підпорядкувати собі суддів та прокурорів і зупинити боротьбу
    з корупцією.


    Між президентом
    Клаусом Йоханнісом та фактичним лідером коаліції, головою Соціал-демократичної
    партії Лівіу Драгня вже давно триває
    відкрита політична війна. Минулого місяця одна із ключових фігур процесу
    підготовки до головування, міністр європейських справ Віктор Негреску пішов у
    відставку через чвари з колегами по уряду. Як Єврокомісія, так і Європарламент піддали
    критиці румунську владу. У результаті цього прем’єр-міністр Віоріка Денчіле була
    змушена полетіти до Брюсселя, щоб запевнити представників ЄС у тому, що Румунія
    здатна успішно справитися із завданнями головування в Раді ЄС.




    Після спільного
    засідання в середу Уряду Румунії та та Європейської комісії, голова останньої Жан-Клод
    Юнкер нагадав, що в березні Румунія має офіційно завершити процес виходу Великої
    Британії з Євросоюзу. Так само упродовж румунського головування мають бути
    визначені основні напрямки майбутнього багаторічного фінансового рамкового плану
    ЄС. Усього має бути обговорено 257 питань впродовж чотирьох місяців, оскільки у
    травні стартує виборча кампанія до Європейського парламенту.




    Жан-Клод Юнкер: «Ми
    всі констатували, що румунський уряд добре підготовлений до головування. Перед Румунією
    стоять надзвичайно складні завдання, ми маємо узгодити основні напрями майбутньої фінансової угоди.»     Між Урядом Румунії
    та Єврокомісією досі є розбіжності у поглядах на проблеми верховенства права, – зазнався Юнкер,
    додавши, що це не має зв’язку з головуванням, а є питанням двосторонніх відносин.




    Прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле зазначила, що: «Румунія хоче амбітного, але й прагматичного головування.
    Амбітність полягає в успішному доведенні до кінця всіх питань, які стоять перед
    румунським головуванням, досягненні щонайменше політичної домовленості щодо багаторічного
    фінансового рамкового плану. А прагматичність – у тому, що Румунія буде діяти
    як неупереджений посередник, забезпечуючи рівновагу і консенсус, аби досягнути
    консенсусу між державами-членами щодо важливих питань. Європа розділена в цьому
    питанні і нам буде нелегко цього дибитися.»



    Румунія, – додала
    глава уряду, – під час головування продовжить просування національної
    стратегічної мети: здобуття права на вільне
    пересування для своїх громадян у межах Шенгенського простору. І Жан-Клод Юнкер знову
    висловив сподівання, що Румунія увійде до Шенгену за чинної Єврокомісії, тобто
    до осені наступного року.

  • 28 вересня 2018 року

    ОДНОСТАТЕВІ
    СТОСУНКИ     – Стосунки
    між особами тієї ж
    статі підпадають під визначення
    «приватне життя» і поняття «сімейне життя», – постановили судді Конституційного суду Румунії, у справі за конституційним поданням румуно-американського
    подружжя на предмет конституційності статті Цивільного кодексу про невизнання
    одностатевих шлюбів. Конституційний суд, у мотивувальній частині рішення, стверджує,
    що одностатеві пари, які
    утворюють стабільне подружжя
    мають право висловлювати свою індивідуальність в рамках цих відносин і користуватися, з часом та у встановленому законом порядку, правовим визнанням відповідних прав
    та обов’язків. Румунія не надає жодної форми офіційного і правового визнання
    статусу одностатевого подружжя,
    ситуація, в якій перебувають лише
    п’ять держав-членів Європейського Союзу – Болгарія, Латвія, Литва, Польща та Словаччина, – зазначає Конституційний суд. Роз’яснення суду були опубліковані в розпал кампанії до референдуму за традиційну сім’ю, в рамках якого 6 і 7 жовтня румуни мають відповісти на запитання чи згодні вони зі зміною конституційного поняття
    «сім’я». Ініціатори плебісциту вимагають закріплення в Конституції синтагми,
    згідно з якою сім’я – це союз чоловіка і жінки, а не подружжя як зараз.
    Референдум відбудеться за народною ініціативою незважаючи на численні критики з
    боку правозахисних організацій.




    ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в країнах єврозони зросла у
    вересні 2018 року з 2% до 2,1% порівняно з попереднім місяцем. Про це йдеться в
    попередній оцінці, опублікованій сьогодні Євростатом. У вересні найбільше
    зростання цін у зоні євро було в сфері енергетики, де був зафіксований
    річний приріст в 9,5%. Потім йдуть ціни на продукти харчування, алкоголь та цигарки,
    які зросли на 2,7%, а також ціни на послуги, які зросли на 1,3%. За даними
    Євростату у серпні, вже сьомий місяць поспіль Румунія мала найвищий річний
    рівень інфляції серед держав-членів ЄС. В останній місяць літа індекс споживчих цін становив 4,7%, на 0,4%
    більше ніж у липні. Національний банк Румунії переглянув з 3,6% до 3,5%,
    прогноз інфляції на кінець поточного року.




    ГА ООН – Президент Румунії Клаус Йоханніс у четвер в
    кулуарах Генасамблеї ООН зустрівся з прем’єр-міністром Р. Молдови Павлом Філіпом.
    Під час зустрічі Клаус Йоханніс підтвердив прихильність Румунії щодо підтримки
    європейського вибору модернізації і демократичних перетворень молдовської
    держави. У свою чергу Павло Філіп подякував Бухаресту за підтримку і запевнив,
    що молдовська влада має намір продовжувати процес зближення з ЄС. Клаус Йоханніс
    також провів зустріч з прем’єр-міністром Грузії Мамукою Бахтадзе, з яким
    обговорив можливості посилення та диверсифікації торгівлі. Стосуючись співпраці
    Грузії з НАТО Президент Румунії високо оцінив її прогрес в статусі
    країни-аспіранта, розглядаючи його як внесок в євро-атлантичну безпеку. Нагадаємо,
    що виступаючи на ГА ООН, Йоханніс закликав присутніх підтримати кандидатуру
    Румунії на посаду непостійного члена Ради Безпеки в період 2020-2021 роки. Глава
    держави заявив, що Румунія буде відповідальним партнером у просуванні спільного
    порядку денного ООН, додавши, що під час свого головування в Раді ЄС Бухарест посилить
    партнерство між Євросоюзом та ООН.




    ГОЛОВУВАННЯ В
    РАДІ ЄС     – Румунський уряд повинен бути об’єднаним в перспективі головування в
    Раді ЄС, а внутрішні політичні суперечки є перешкодою на цьому шляху, – заявив
    посол Німеччини в Бухаресті Корд Мейер-Клодт. Німецький
    дипломат заявив, що в першому півріччі 2019 року, коли Румунія головуватиме в
    Раді ЄС, перед Бухарестом відкриються нові шанси, які румунська
    влада не повинна упустити. Ці заяви були зроблені в м. Клуж, де посол Німеччини
    взяв участь у конференції на тему «Головування Румунії в Раді ЄС – можливості
    та виклики». Серед присутніх також був посол Румунії в Німеччині Еміль Хурезяну.

    ПРОВАДЖЕННЯ
    – Управління по
    боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом в Румунії (DIICOT) в п’ятницю оголосило про закриття провадження за фактом державної зради
    в справі, порушеній за скаргою лідера опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовика
    Орбана проти прем’єр-міністра Віорки Денчіле. За даними DIICOT справу
    було закрито через відсутність в діянні складу злочину. У травні Людовік Орбан
    подав відповідну заяву до Генеральної прокуратури, яка була перенаправлена до
    прокурорів Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. За
    словами Людовіка Орбана, у заяві йшлося про меморандум, ухвалений урядом щодо переміщення
    Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму та про розголошення лідером
    керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня державної таємниці.




    КЛІМАТ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану
    в кулуарах 73-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку провів зустріч зі
    своїми колегами з африканських франкомовних країн зустріч на тему «Зміни
    клімату та безпека». У цьому контексті були розглянуті способи, в які кліматичні
    зміни впливає на життєві умови населення Сахари та на південь від Сахари, а
    також створює ризики для внутрішньої та регіональної безпеки. У той же час були
    підтверджені традиційно добрі відносини між Румунією та франкомовними африканськими
    державами.

  • Політична напруженість та підготовка до головування в Раді ЄС

    Політична напруженість та підготовка до головування в Раді ЄС

    Член Європейського Союзу з 2007 року, Румунія готується забезпечити,з початку наступного року, своє
    перше головування в Раді Європейського Союзу. Мандат, який Бухарест бажає бачити успішним, і для цього прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
    звернулася із закликом
    до єдності.

    Глава виконавчого органу представила, у середу, на пленарному засіданні
    Парламенту, стадію підготовки та основні теми, які пропонує
    Румунія. Йде мова про кілька основних завдань
    – забезпечення сталого та справедливого розвитку для всіх держав-членів шляхом
    підвищення рівня згуртованості, інновацій та оцифровування; збереження
    безпечної Європи, зміцнення глобальної ролі Союзу та спільних цінностей.




    В центрі проектів стоятимуть громадяни держав-членів, -
    зазначила Віоріка Денчіле, яка також говорила про контекст розгортання мандату
    Румунії: Цей мандат повинен враховувати нинішні масштабні процеси, які
    формуватимуть Європейський Союз, такі як майбуття Європейського Союзу, процес виходу
    Великобританії в ЄС, перехід до нового законодавчого циклу в результаті виборів
    до Європарламенту і, безумовно, завершення мандату Європейської комісії та
    Європейського парламенту.




    Прем’єр-міністр також наголосила
    на необхідності забезпечення безпеки зовнішніх кордонів Європейського Союзу:
    Впровадження механізму Шенгенської оцінки, інформаційних систем,
    розроблених на рівні Європейського Союзу, та їх взаємодія будуть
    особливо важливими темами нашого порядку денного. Ми спробуємо визначити нові шляхи вирішення цієї проблеми, тому питання узгодженого
    та унітарного управління міграційними потоками залишатиметься
    важливим.




    Якщо бажання успішного
    головування Румунії в Раді ЄС є одностайним
    на рівні румунського суспільства, невдоволення триває в країні. Опозиція подала
    резолюцію про вотум недовіри уряду
    лівих правлячої коаліції СДП-АЛДЕ.
    Ініціаторами
    виступають парламентарії з НЛП, СРР та ПНР, які стверджують, що нинішній кабінет міністрів за допомогою
    вжитих заходів зруйнував економіку та знищив систему правосуддя.
    Тисячі людей вийшли на вулиці в Бухаресті, інших
    великих містах країни, а також у Парижі, щоб протестувати проти змін до кримінального законодавства, які вважаються ризикованими, і можуть
    припинити боротьбу з корупцією. Зміни до кримінальних кодексів також викликали
    реакцію у Брюсселі, який оголосив, що буде ретельно аналізувати їх.

  • Австрія – Болгарія – Румунія, дискусії про майбутньє Європи

    Австрія – Болгарія – Румунія, дискусії про майбутньє Європи

    Європейський Союз стикається з багатьма проблемами, що мають складні та різноманітні аспекти – як політичні, так і економічні, військові, технологічні, інформаційні та культурні. У цьому складному середовищі безпеки ми можемо зазнати успіху тільки, якщо маємо довгострокове бачення та чіткі пріоритети, і якщо ми інтегруватимемо наші зусилля.

    Це заява Президента Болгарії Румена Радева, який зустрівся, в н.п. Русе, з його австрійським та румунським колегами, Олександром Ван дер Белленом та Клаусом Йоханнісом, в ході зустрічі, розробленої в цьому форматі, оскільки ці три країни послідовно переймають головування в Раді Європейського Союзу.

    Одноголосною точкою зору було те, що шестимісячний період головування не є коротким, однак на тлі глобального бачення розвитку ЄС це дуже короткий період. Ось чому потрібна дуже хороша координація та плавна передача пріоритетів наступній країні. Австрія перейме влітку від Болгарії головування, а Румунія очолить цей форум у першій половині наступного року. Конкретні питання є незліченними. Кризи у нас є щороку і постійно виникають нові, але, піклуючись про наші цінності, по солідарність, єдність, згуртованість, рівноправність відносин між державами-членами, ми надаємо додаткової вартості цілому ЄС, вважає глава румунської держави Клаус Йоханніс, який виступив на користь процесу бачення Європейського Союзу після 2019 року.

    Нам це потрібно. Недостатньо спиратися на деяких конкретних проблемах, обговорювати питання торгівлі та свободи пересування. Люди хочуть більше. Люди хочуть безпеки, бажають мати безпечніші кордони, бажають єдності в рамках ЄС і хочуть бачити рішучих політиків, які працюють на користь союзу, ствердив Йоханніс. В ході тристоронньої зустрічі були обговорені основні теми, що стосуються майбутнього Союзу, в тому числі ситуація пост-Брекзиту, а також співробітництво в регіональному плані, питання середовища безпеки – такі, як перспективи європейського проекту, майбуття міграційної кризи і загальної європейської системи з надання притулку.

    Також президенти трьох країн говорили про майбутнє Західних Балкан і точні розміри їх європейської перспективи, про багаторічні фінансові рамки і чи вони гарантують не тільки економічний розвиток Європи, а й політику згуртованості і реальної конвергенції, цифрове майбутнє Європи, готовність діяти і нейтралізувати терористичні напади, а також про майбутнє молоді.

  • Підготовки до головування в Раді ЄС

    Підготовки до головування в Раді ЄС

    У Бухаресті відбулася друга зустріч трійки щодо головування в Раді ЄС -Румунія – Фінляндія – Хорватія, яка ознаменує офіційний початок діалогу між трьома державами для розробки спільної робочої програми.

    Три делегації домовилися щодо робочої методології для доопрацювання графіку трійки та розпочали дискусії щодо тем, які можуть бути включені до спільної програми. Водночас, представники Румунії, Фінляндії та Хорватії домовилися, що в основі зусиль трійки лежить необхідність відновлення європейського проекту та бажання зробити істотний внесок у європейські дебати з цього питання.

    Міністр з європейських справ Румунії Віктор Негреску оголосив, що документ, що містить національні пріоритети Румунії щодо головування в Союзі буде затверджений не пізніше вересня. Він запевнив, що експерти забезпечуватимуть безперервність підготовки щодо румунського головування в Раді, незважаючи на політичні ускладнення та зміни міністрів. На днях, мова йде про склад майбутнього уряду СДП-АЛДЕ. Віктор Негреску: Я не думаю, що тут йде мова про міністра. Йдеться про здатність держави бути послідовною. На зустрічі, я взяв участь з моїми колегами з Міністерства закордонних справ, які добре знають, що їм потрібно робити. Для нас, сигнал був важливим, а саме що незалежно від змін, ми повинні бути готовими головувати.

    Міністр з європейських справ наголосив на важливості постійного діалогу з Фінляндією та Хорватією та нагадав, в цьому контексті, про низку тем європейського інтересу, що вплинуть на порядок денний таких пріоритетів, як завершення процесу переговорів про вихід Великобританії з ЄС, переговори про багаторічну фінансову структуру після 2020 року та майбутні європейські вибори 2019 року. На думку Віктора Негреску, Румунія повинна демонструвати професіоналізм у головуванні Ради Союзу, але також скористатися цим моментом для покращення свого іміджу і посилення своєї позиції на європейському рівні.

    Нагадуємо, що Румунія головуватиме в Раді Союзу з 1 січня по 30 червня 2019 року, за нею слідуватимуть Фінляндія та Хорватія. Головування забезпечується ротаційно, між державами членами ЄС, у кожні шість місяців. Країни, що головують в Раді ЄС, працюють на рівні трійок, ця система будучи запроваджена Лісабонським договором у 2009 році. Трійка встановлює довгострокові цілі та готує спільний порядок денний, визначаючи теми та основні питання, що підлягають вирішенню Радою протягом 18 місяців. На основі цієї програми, кожна з трьох країн готує власну програму, більш детальну, протягом шести місяців мандату.