Tag: Горж

  • Слідами Бринкуша у Горжанському регіоні

    Слідами Бринкуша у Горжанському регіоні

    У 2024 році ЮНЕСКО включила до Списку всесвітньої спадщини «Шлях героїв», скульптурний комплекс у місті Тиргу-Жіу, реалізований Константіном Бринкушем. Ансамбль складається з чотирьох творів: «Стіл мовчання», «Алея стільців», «Ворота поцілунку» та «Нескінченна колона», які були спроектовані та побудовані великим румунським скульптором між 1937 і 1938 роками. Вони є частиною культурно-туристичного маршруту, який присвячений історії, культурі, релігії та монументальному мистецтву. Маршрут називається «Селянський геній Константін Бринкуш та культурна спадщина повіту Горж».

    Від Лаури Драгу Попеску, президентки Професійної асоціації туризму повіту Горж, ми дізналися, що об’єктами шляху є роботи великого скульптора Бринкуша, виставлені просто неба у місті Тиргу-Жіу. До них додаються: Церква святих апостолів Петра і Павла, ущелина Соходолулуй, музей народної архітектури, два відомі монастирі та меморіальні будинки.

    Почнемо з комплексу Константіна Бринкуша. “Інтерпретація цього монументального комплексу полягає в тому, що за Столом мовчання герой востаннє обідає зі своєю родиною перед битвою. Він йде Алеєю стільців, де стільці уособлюють людей, які не брали участі у війні. Біля Воріт поцілунків відбуваються його останні обійми з близькими. Потім після або під час бою душа героя відходить до Бога. Вона вирушає до Бога через храм Святих Петра і Павла. Далі ми продовжуємо Шлях Героїв дорогою, яка веде до Колони Нескінченності або, як ще її називають, Безкінечної колони. Це інтерпретація напряму, яка є частиною Культурно-туристичного маршруту «Сільський геній Константін Бринкуш та культурна спадщина повіту Горж». Цей маршрут включає відвідування Меморіального будинку Константіна Бринкуша в Хобіці, монастирів Половрадж, Тісмана та Лайніч, ущелину Соходолулуй, Меморіального будинку Марії Апостол, Музею народної архітектури Горжанського повіту та в Куртішоарі, де можна побачити укріплену садибу. Вона належала родині Тетереску, і була перевезена разом з будинком Могош з Пояни, що біля Ровінарь.”

    Потім, у місті Тиргу-Жіу, ми відвідаємо Меморіальний будинок і Мавзолей Катерини Теодорою. У цьому складному маршруті, насиченому культурою, історією, релігією та монументальним мистецтвом, представлена ​​прекрасна частина історичного та мальовничого повіту Горж. “Навіть найвибагливіший турист, який зупиняється в Горжанському повіті, із задоволенням пройде цим маршрутом. У нас високий відсоток повернення туристів, які вже відвідали його, а потім знову повернулися. Те ж саме відбувається індивідуально, тобто невеликими групами та сім’ями, також це трапляється і з групами, організованими туристичними агенціями з Румунії та інших країн, які вирішують провести три або чотири дні за цією туристичною програмою в повіті Горж. Якщо туристи з-за кордону вирішать приїхати в історичний і мальовничий Горж, вони можуть приземлитися в аеропорту Бухареста. Є багато варіантів подорожі з Бухареста в Тиргу-Жіу, від регулярних автобусів, які щодня відправляються з автовокзалу Мілітарь, до потягів, які відправляються з Бухареста та проходять через Тиргу-Жіу».

    Приблизно за 30 км від повітового центру – міста Тиргу-Жіу, подорожуючи цим маршрутом, ви потрапите до монастиря Тісмана, місця, сповненого духовності, яке рекомендує відвідати Лаура Драгу Попеску, президентка Туристичної асоціації повіту Горж. “Це храм святого Никодима Чудотворця з Тісмани. Поруч з монастирем знаходиться Музей золота, що є історичною місією, реалізованою за допомогою Національного банку Румунії. Це крок в історію, до місця, де колись під час Другої світової війни, в часи великого болю для румунського народу, зберігався скарб Румунії. Також навколо монастиря Тісмана є дуже красиві туристичні маршрути тривалістю до трьох годин. Найдовший маршрут знаходиться на вершині гори, і веде до Чокловіна де Сус. Це справжній поетичний маршрут, і його можуть пройти люди зі звичайною фізичною витривалістю. По дорозі до монастиря Тісмана турист може побачити меморіальний будинок великого Константіна Бринкуша. Монастир Тісмана  ̶  це історія успіху в унікальному ландшафті мальовничої Румунії. Закохані прагнуть побачити схід місяця саме тут. Кажуть, що ніде місяць не сходить так красиво, як у горах навколо цього міста. Гастрономія в Тісмані теж дуже особлива. Тут проходить Фестиваль форелі, який завжди святкується на Благовіщення, 25 березня».

    З іншого боку, в Державному музеї Куртішоари туристи можуть побачити народну архітектуру, характерну для цієї місцевості. Найстаріший будинок, представлений тут, був побудований понад 200 років тому і датується 1802 роком. У музеї також представлені дві церкви, одна з яких має фундамент 1821 року. «У цьому місці є багато елементів, які приваблюють любителів традиційної оселі. Тут організовуються як тематичні екскурсії, так і багато музичних постановок. Усередині музею є будівля, яка називається «Будинок Георгія Замфіра». У ньому можна побачити речі, що належали відомому музиканту Георгію Замфіру, який співає на флейті пана  . Цікаво, що тут також є народна хатина з цікавою архітектурою з району Джілорт. Усередині зберігаються особисті речі інших відомих у нашому регіоні народних виконавців. У цьому музеї традиційної народної архітектури в повіті Горж плекають і нове, і старе. Він знаходиться дуже близько, приблизно в десяти кілометрах від Тиргу-Жіу».

    Культурно-туристичний маршрут «Сільський геній Константін Бринкуш та культурна спадщина повіту Горж» може бути доступний для туристів, які люблять оригінальність у будь-яку пору року. Крім того, статистичні дані підтверджують, що повіт дуже добре розвивається з точки зору наявності місць розміщення. Готелі та пансіонати дадуть можливість зупинитися в безпечному місці від трьох до семи днів, тобто, практично більшу частину відпустки. І кожен, хто хоч раз приїде в історичний і мальовничий Горж, обов’язково повернеться.

  • Традиційні ремесла в Горжанському регіоні

    Традиційні ремесла в Горжанському регіоні

    У 2008 році був офіційно створений Список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, відповідно до положень “Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини”, прийнятої в Парижі в 2003 році. З того часу сім румунських звичаїв було зареєстровано в цьому списку. Румунія має у Репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО: Ритуал калушари (з 2008 року), Дойна (з 2009 року), Майстерність Хорезької кераміки (з 2012 року), Чоловіча група колядників, Різдвяний ритуал (разом з Р. Молдова, з 2013 року), Парубкові танці (з 2015 року), Традиційне виготовлення настінних килимів (спільно з Р.Молдова, з 2016 року), Мерцішор –  звичай пов’язаний з 1 березня (спільно з Болгарією, Р.Молдова та Північною Македонією, з 2017 року), Традиції розведення коней породи ліпіцанер (спільно з Австрією, Боснією і Герцеговиною, Італією, Словаччиною, Словенією, Угорщиною, Хорватією, з 2022 року) та Мистецтво традиційної блузки з вишивкою “алтіца” на плечі (спільно з Р.Молдова, також з 2022 року).

     

    І хоча, здавалося б, наша країна мала б добре зберігати елементи народної традиції, тих, кому дійсно вдається передавати традиційні ремесла, небагато.  У Народній школі мистецтв ім. Константіна Бринкуша в Тиргу-Жіу двоє майстрів, які спеціалізуються на деревообробці та гончарстві, розповіли  про свій досвід. Марін Даніель Предуц, який спеціалізується на роботі з деревом, поділився з нами своїм життєвим досвідом: “Це захоплення прийшло до мене нещодавно, близько 3 років тому. Я був за кордоном протягом 8 років, а коли повернувся додому через пандемію, відкрив невелику столярну майстерню. Вирішив спробувати малий бізнес у кризові часи. Поки що я задоволений тим, як розвинувся: окрім ікон, вирізьблених на дереві, тарілок, дощечок, я також будую дерев’яні хатинки, альтанки, гойдалки. Здебільшого це купують люди, які дуже люблять дерево.”

    Наш співрозмовник розповів, що різьблення ікони займає від 20 хвилин до години, але потім її розписують, що займає набагато більше часу, обробляють спеціальним засобом для просочення дерев’яних поверхонь, а потім покривають лаком. Щодо дерев’яних хатинок, то ми дізналися, що простий одноповерховий будинок можна зробити за 7 робочих днів. Вам може бути цікаво, яка робота була найскладнішою з тих, що були виконані до цього часу? Марін Даніель Предуц: “Це був дерев’яний парк, створений коштами з європейських фондів, навколо пансіонату. Великий комплекс з п’яти маленьких будиночків, великої альтанки, печі, сауни, здійснення проєкту тривало півроку.”

    Маріан Меґуряну, інший вчитель Народної школи мистецтв ім. Константіна Бринкуша, який ініціював гурток гончарства в ліцеї імені Тудора Владіміреску, розповів свою історію: “Ми почали з гончарства, неолітичної техніки, ліплення вручну. Я намагаюся розповісти про те, як жили наші пращури, адже багато дітей ніколи не бачили глиняного горщика або глечика. Я показав їм усе це, а їм сподобалося. Дуже рідко зустрічаю молоду людину, яка мешкала у селі і щось знає про гончарство. Коли вони повертаються із задоволенням і не один раз протягом року, це означає, що їм сподобалося, вони приємно провели час, вони приходять відпочити, щоб повернутися додому щасливими. Як я часто кажу, це допомагає їм  з більшою енергією, з більшим задоволенням робити домашні завдання. Іноді вони роблять різні вигуки, коли, наприклад, я їм показав глечик з ручкою та цицькою, як його називають в народі і це було щось особливе! Це виглядало як своєрідна інновація!”

    Маріан Меґуряну розповів звідки він бере глину: “Традиційно люди копали її в різних місцях, де знали, що можна її знайти, зберігали таємницю цього місця і обробляли її кілька разів протягом року. Її залишали надворі, аби вона замерзла, потім заносили в хату, розрізали ножем, кілька разів, місили ногами, поливали водою. Наприкінці робили коржики і загортали в щось, щоб запобігти зневодненню. Зараз ми беремо або з різних заводів вогнетривких виробів, є кілька трейдерів, намагаємося знайти найкраще джерело. Після ліплення його залишають на деякий час сохнути в місці, захищеному від сонця, він має сохнути повільно, інакше він раптово зневоднюється і тріскається. Але ми досі не маємо печі, зараз ми не можемо випалювати в традиційній печі, яку мали гончарі, ми не маємо де її побудувати і не знали б, як нею користуватися. Теоретично ми могли б використовувати електричну піч, як у великих майстернях, але у нас її досі немає. Через колег ми намагаємося знайти когось, хто має електричну піч, або майстра в сусідньому районі, який користується піччю і час від часу випалює вироби.”

    Ці майстри з великим ентузіазмом ставляться до своєї справи, передаючи навички, отримані від своїх попердників, молодим поколінням, і ми сподіваємося, що вони зможуть максимально ефективно зберегти ці ремесла.

     

  • Фестиваль голубців та холодців

    Фестиваль голубців та холодців

  • У Горжанському повіті

    У Горжанському повіті

    Горжанський повіт чекає на туристів у будь-який період року, посідаючи безліч можливостей для пригодницького, сільського, гірського, релігійного й культурного туризму. На північній частині повіту розташовані гори Паринг з мальовничими пейзажами, льодовиковими озерами, ущелинами і крутими схилами та печерами, оголошеними пам’ятками природи. В місті Тиргу-Жіу туристи можуть милуватися скульптурами просто неба, які були здійснені Константіном Бринкушем у період 1937-1938 рр.

    Прес-секретар Горжанської повітової ради Оана Марія Палош пояснює, чому Горжанський повіт має великий туристичний потенціал: «Так як кожне місце має свою історію, так й ми маємо нашу історію з захоплюючими пейзажами, пам’ятними легендами та людьми, які залишили свій відбиток на історію Румунії, культуру та мистецтво, змінивши бачення у сучасному мистецтві. Тоді коли турист відвідує цю частину Румунії повинен знати, що унікальність визначних пам’яток з туристичним потенціалом представлена ​​саме культурними елементами. У населеному пункті Хобіца Горжанського повіту народився Константін Бринкуш, один з найбільших скульпторів усіх часів. У місті Тиргу-Жіу знаходиться Монументальний архітектурно-скульптурний комплекс просто неба, який був спроектований і побудований Бринкушем в честь героїв, які загинули під час Першої світової війни. Крім того, Горжанський повіт може пишатися мальовничими гірськими краєвидами, стародавніми традиціями, які збереглися упродовж часу зокрема в селах, а також історичними легендами.»

    Починаємо нашу подорож у місті Тиргу-Жіу, давньому населеному пункті, якому понад 600 років з часу першої документальної згадки. Оана Марія Палош стверджує: «Це місто битв за незалежність, місто героїв, мистецтва і традицій. Хоча не є великим міським поселенням, може навіть меншим за розміром ніж інші міста, розташовані на південному заході Румунії, Тиргу-Жіу відрізняється шикарною провінційною атмосферою. На це місто залишив свій відбиток один з найбільших скульпторів усіх часів Константін Бринкуш, якого вважають батьком сучасної скульптури. Протягом 1937-1938 років румунський скульптор створив тут Монументальний архітектурно-скульптурний комплекс «Шлях Героїв», що складається з таких кам’яних робіт як: «Стіл мовчання», «Алея стільців», «Ворота Поцілунку» та «Нескінченна колона». Роботи Бринкуша розміщенні на осі, яка перетинає місто прямолінійно упродовж 1500 метрів. Таким чином, турист починає відвідувати «Нескінченну колону», проходить біля церкви святих апостолів Петра і Павла, доходить до «Воріт Поцілунку», а потім, проходиться «Алеєю стільців», прямуючи до річки Жіу, перед якої розміщений «Стіл мовчання», що спонукає до медитації.»

    У місті Тиргу-Жіу можна відвідати також інші цікаві архітектурні атракції або цікаві місця просто неба з захоплюючими історіями, – стверджує Оана Марія Палош: «Можна провести кілька спокійних днів, відвідавши, наприклад, Меморіальний будинок Йосифа Кебера, відомого художника минулого століття, Музей історії та мистецтва імені Александру Штефенеску, центральний парк, розташований на березі річки Жіу. Під час війни, приблизно в 1916 році, на місці де тепер можна їздити на велосипеді, проходила справжня лінія фронту. Потім можна відвідати Адміністративний палац, де тепер працює Горжанська повітова рада, до речі це найбільш грандіозна будівля міста, архітектура якої високо оцінена туристами та відвідувачами. Наприклад, Великий зал, побудований у мавританському стилі сам по собі є туристичною визначною пам’яткою.»

    Горжанський повіт – це невеликий повіт, саме тому з міста Тиргу-Жіу за 15-20 хвилин можна дістатися на авто до Ущелини Соходолулуй, стверджує Оана Марія Палош: «Якщо ви приїжджаєте з Бухареста, воротами в’їзду до Горжанського повіту є місцевість Половрадж. Ви можете піднятися на найвищу дорогу Румунії – Трансальпіну, а потім відвідати гірський масив Вулкан, Ущелину річки Жіу, Долину річки Черней та Ущелину Падіш. Окрім активного пригодницького туризму, можна займатися релігійним туризмом. Кожна ущелина, кожен гірський перевал має свій монастир. У всьому повіті розміщено 13 монастири. Серед них я б згадала б монастир Тісмана, найстаріший монастир Волощини, монастир Лайнічі, розташований у самому серці гір, та монастир Половрадж в Ущилині річки Олтецулуй. У Горжанському повіті розміщені дерев’яні монастирі давністю 300 років. До речі, Горжанський повіт може пишатися найбільшою кількістю церков – свідченням так званої цивілізації дерева. Секрети цієї цивілізації ретельно зберіглись у місцевих громадах.»

    Крім фольклору, жителі Горжансьокого повіту, які люблять свої рідні місця, зберегли такі народні ремесла як: ткацтво, гончарство, різьбярство, вишивка. Для популяризації традицій та ремесел організуються щорічно кілька культурних вже відомих подій. Водночас, Горжанський повіт є улюбленим напрямком любителів гір, стверджує Оана Марія Палош: «У нас 25 туристичних маршрутів, багато з них у захищених зонах, у двох національних парках на території Горжанського повіту, у Національному парку Ущелина річки Жіу та Національному парку Домоґлед-Валя Черней. Все більш зростає попит туристів на екстремальні види спорту та гонки квадроциклів. Багато туристів приїжджають до Ущелини Соходолулуй, де організуються змагання на квадроциклах. Крім того, туристи можуть відвідати Ущелину Галбенулуй – Бая де Ф’єр та Ущелину Олтецулуй – Половрадж. Це ідеальні місця для любителів альпінізму. Ще однією менш відомою деталлю про Горжанський повіт є той факт, що тут знаходиться шоста частина спелеологічного ареалу Румунії, тобто понад 2000 печер. Любителі спелеології повинні знати той факт, що відвідуючи Горжанський повіт, вони можуть зв’язатись із гірсько-рятувальною службою Салвамонт, де можуть знайти захисне спорядження та необхідну інформацію.»

    У наступний період Горжанська повітова рада має намір просувати печеру Чоарей, яка розміщена у місцевості Пештішань. Внаслідок археологічних розкопок, які почалися у 1955 році були виявлені сліди людського існування від 50.000 років тому. Це одне з найдавніших поселень в Європі.

  • Туристичні атракції Горжанського повіту

    Туристичні атракції Горжанського повіту

    Розташований
    на південному заході Румунії, на середній течії долини річки Жіу, Горжанський повіт має величезний туристичний потенціал та чекає
    на туристів у будь-який період року, посідаючи безліч можливостей для
    пригодницького, сільського, гірського,
    релігійного
    й культурного туризму. На північній
    частині повіту розташовані гори Паринг з мальовничими пейзажами, льодовиковими озерами, ущелинами і крутими
    схилами та печерами, оголошеними
    пам’ятками природи.


    Оана
    Палош, прес-секретар Повітової ради
    Горжанського повіту, пояснює, чому повіт Горж має великий туристичний потенціал: Будучи гірським повітом, тут є
    багато можливостей практикувати різні
    види пригодницького туризму
    у всіх сезонах
    року. Гори Горжулуй вже визнані з цієї
    точки зору на національному рівні. Взимку у насаленому пункті Ринка можна кататися на
    лижах. Тут також можна
    займатися альпінізмом,
    парапланеризмом, сноубордингом та іншими гірськими видами
    спорту. Однак рафтинг є найполярнішим. Експерти вважають, що в Горжанському повіті є найкращі
    умови для рафтингу.




    Сезон
    рафтингу на ущелині річки Жіу, як
    правило, починається в квітні і може тривати до першої половини жовтня у залежності від погоди. Ті, хто цікавиться
    цим видом спорту, можуть знайти доступні
    турпакети. Рафтинг є командним видом спорту, що припускає
    синхронізацію дій і передачу лідерства та приносить надзвичайну радість від
    проходження перешкод всією командою, співробітниками або друзями. Турпакет коштує близько 220 леїв (46
    євро) на людину, до якого входить надання всього необхідного обладнання та супровід акредитованих гідів, а також відеозйомки з човна та з берега.




    Оана
    Палош, прес-секретар Повітової ради
    Горжанського повіту уточнює, що рафтинг не є єдиним пунктом атракції в Горжанському повіті: Можна говорити й про релігійний, рекреаційний або культурний туризм. Релігійний туризм є диверсифікованим,
    оскільки тут розташовані кілька
    монастирів, деякі з них зведені кілька сотень років тому. Щодо культурного туризму Горжанський повіт є дуже
    важливим місцем призначення. Ми радимо відвідати місто Тиргу
    Жіу, де народився великий скульптор Костантін Бринкуш та його Меморіальний
    архітектурно-скульптурний комплекс на вулиці Героїв, який містить такі знамениті у всьому світі кам’яні роботи як Стіл мовчання, Алея стільців, Ворота Поцілунку та Нескінченна колона. Ми пропонуємо туристам також сіті брейк, щоб вони мали можливість відвідати багато
    туристичних атракцій та брати участь у різних культурних
    заходах. Культурна
    програма нашого повіту є дуже насиченою. Кожного місяця року, крім того, що туристи можуть відвідати
    прекрасні гірські місця, насолоджуватися
    місцевою
    кухнею, вони також мають можливість брати участь
    у різних культурних заходи. Наприклад,
    у літні місяці організуємо заходи, присвячені фольклору.
    Я б згадала Міжнародний
    фольклорний фестиваль, що проводиться в кінці серпня кожного року, в якому беруть участь багато іноземних
    гостей. На вулицях міста Тиргу-Жіу можна побачити тоді прекрасні народні
    костюми з багатьох країн світу.


    Архідиякон Йоніце Апостолаке, прес-секретар Архієпископства Крайови розповідає про багату
    спадщину монастирів у Горжанському
    повіті: У
    Горжансьокому повіті є найстаріші православні
    монастирі в Румунії. Почнемо з монастирем
    Тісмана, який був побудований у XIV-му столітті.
    Він розташований у мальовничій зоні та
    є
    місцем призначенням для тих, хто бажає молитися, а також для тих, хто хоче насолодитися красою
    природи. Біля монастиря є також тисові і каштанові ліси. В безпосередній
    близькості до монастиря був відкритий Музей Національного монетного двору, де
    зберігається державна скарбниця з часів Першої світової війни.




    Монастир Тісмана, зведення якого почалося в
    XIV столітті, з надзвичайно гарною церквою, оточеною високими стінами. Монастир
    Тісмана знаходиться приблизно в 30 км від міста Тиргу-Жіу в оточенні лісу. Він
    був побудований за один рік і бере свою назву від дерева тис, що колись був
    дуже поширений в цій частині Карпат. Перші
    сторінки її історії
    були написані ченцем Никодимом. Він звів монастир, але не розписав внутрішні
    стіни церкви, пофарбувавши їх одним кольором, охровим, з квітковими та
    геометричними мотивами. Перший поліхромний розпис монастиря був зроблений в
    ХVІ-му столітті Добромиром з Тирговіште.
    Добромир використав рослинні фарби, у тому числі східно-червоного кольору, який
    тепер називається червоним тісманським.




    Іншим
    орієнтиром в маршруті культурно-релігійної екскурсії повітом Горж є
    православний монастир Половрадж. Архідиякон Йоніце Апостолаке, прес-секретар Архієпископства Крайови подає деталі: Другим
    релігійним об’єктом, що треба згадати в цьому контексті є монастир Половрадж.
    Там, також в дуже гарному природному оточенні, паломник може побачити
    красу бринковянського стилю. Монастир Половрадж побудований під впливом
    бринковянського мистецтва, а його настінні розписи унікальні в нашій країні. Третім
    місцем призначення може бути монастир Лайніч, розташований в долині річки Жіу,
    на трасі, що зв’язує місто Петрошань з трансільванською частиною Румунії. Це
    традиційний чоловічий монастир. Надзвичайно важливу роль цей монастир відіграв
    у міжвоєнний період, коли його ченці брали активну участь у збереженні та
    утвердженні румунського духу та православних цінностей і традицій. Кожен
    монастир має представника, готового надати бажаючим докладну інформацію однією
    з мов міжнародного спілкування.Тут є й багато інших музеїв, що
    представляють нашу монастирську спадщину. У Тісмані, наприклад, є музей з
    унікальними в нашій країні експонатами. Звідси, за допомогою старця монастиря
    та монахинь, можна побачити менш відомі місця. Неподалік Тісмани, наприклад, на
    висоті 1000 метрів над рівнем моря, можна відвідати скити Верхня і Нижня
    Чокловіна, до яких можна дістатися пішки. Детальнішу інформацію про таку
    подорож можна отримати від черниць монастиря Тісмана.




    Зацікавлені
    туристи можуть відпочити й на бальнеологічному курорті в населеному пункті Сечелу, документально засвідчений ще з римських часів, тут багато залишків римських лазень, а також Трансалпіну, шосе
    розташоване на найбільшій висоті в Румунії, що зв’язує
    Трансільванію з півднем країни.

  • Вдома у Бринкуша

    Вдома у Бринкуша

    Наше сьогоднішнє місце призначення розташоване на південному заході Румунії, в підніжжі Карпат, на березі річки Жіу. Йде мова про Горжанський повіт, де 19 лютого 1879 року народився батько сучасної абстрактної скульптури Костянтін Бринкуш.

    Згідно з останнім переписом, населення комуни Пештішань, до якої належить з адміністративної точки зору і рідне село великого румунського скульптора, Хобіца, налічує трохи більше 3.700 жителів. Мер цієї місцевості Космін Пігуй ствердив, що він почав свій мандат з розгортанням кількох культурних проектів з метою утвердження рідного краю Константіна Бринкуша. Ці культурні заходи слід дуже добре поєднати з інвестиціями та розвитком туризму: Оскільки Константін Бринкуш за походженням з нашої зони, ми подумали по-перше відновити інфраструктуру. Ми користуємося підтримкою керівництва повіту, а також підтримкою парламентаріїв Горжанського повіту. Сподіваюся, що цього року нам вдасться влаштувати парк у місцевості Хобіца. Цього року почнеться асфальтування дороги до Меморіального будинку Костантіна Бранкуша. Ми також бажаємо відновити школу, де вчився Константін Бранкуш, а також просувати село де народилася Марія Дяконеску – мама Костантіна Бранкуша, та місця де жив певний час відомий скульптор, який залишив важливі роботи людству. Йде мова про Монументальний архітектурно-скульптурний комплекс Шлях Героїв у місті Тиргу-Жіу, який складається з таких кам’яних робіт як: Стіл мовчання, Алея стільців, Ворота Поцілунку та Нескінченна колона. Крім цього я сподіваюся що ми отримаємо фінансування для сприяння доступу до Печери Чіоарей.

    Печера Чіоарей знаходиться у місцевості Бороштень, комуна Пештішань та має дуже велике значення. Тут було виявлене найдавніше населене місце в Європі. Починаючи від 1955 року протягом десять років у печері були здійснені археологічні розкопки. Космін Пігуй, мер місцевості Пештішань уточнює: У печері були виявленні найдавніші людські кістки в Європі, давністю 120 тисяч років. Були виявлені прикраси, давністю понад 50 тисяч років. Неандертальці створювали і носили прикраси, які були знайдені у місцевості Пештішань. Ми можемо створити щось особливе для туристичної інфраструктури, для розвитку цієї зони, щоб просувати роботи Бринкуша. Найближчим часом, ми маємо намір влаштувати й кемпінг. Я попросив підтримки з боку Повітової Ради у цьому сенсі. Ми хочемо, щоб, Пештішань та село Хобіца стали важливими пунктами на карті Румунії, щоб кожен турист знав, що у нас може знайти всі умови для проведення вільного часу. Слід уточнити, що були освоєні кошти для агротуристичних пансіонатів. Тепер у нас є близько 40 номерів розміщення, а через два-три роки буде понад 100 номерів.


    Музеограф Дойна Пана з місцевості Хобіца зустрічає туристів, яким розповідає про цікаві історії з життя Бринкуша: У третьому класі, Константін Бринкуш вирізьбив своє ім’я з маленьким ножиком на парті. Учитель покарав його та замкнув у одній кімнаті. За це Константін Бринкуш не хотів більше ходити до школи, а його мати була змушена записати його до іншої школи в сусідньому селі. Коли Бринкушу було дев’ять років, його батько помер і тому він почав мити посудину в маленькому ресторані біля вокзалу. Через два роки, він працював офіціантом у більшому ресторані в центрі міста Крайова. Одного вечора, коли йому було 17 років, він зробив ставку з власником і клієнтами, що він може зробити скрипку з дерева. Константін Бринкуш зробив скрипку, а власник закликав музиканта, який спробував інструмент та сказав, що та скрипка краща ніж його власна скрипка.

    Одним з найважливіших шедеврів скульптора Константіна Бринкуша є Архітектурний комплекс Шлях Героїв, присвячений горжанським героям, які віддали своє життя за Батьківщину під час Першої світової війни. Комплекс починається зі кам’яною роботою Ворота поцілунку. Ворота поцілунку символізують перехід до іншого життя. На стовпах можна побачити символ поцілунку, якого можна сприймати й як око, яке ніби то гляне в душі відвідувачів, які відвідують місто Тиргу Жіу. Потім слідує Алея стільців, яка містить дві кам’яні лавки й 30 квадратних кам’яних стільців у формі клепсидри, розташованих з обидвох боків алеї. Вони роблять зв’язок між Столом мовчання та Воротами поцілунку, які розташовані при вході в парк. Стіл мовчання оточений 12 круглими кам’яними стільцями у вигляді клепсидри. Нескінченну колону вважають найважливішою частиною комплексу. Це справжній духовний заповіт великого скульптора.

    Працівниця Горжанської повітової ради Оана Палош ствердила: У нас знаходяться дуже цікаві туристичні атракції. Місто Тиргу-Жіу славиться Монументальним архітектурно-скульптурним комплексом Шлях героїв, роботами Константіна Бринкуша, які відомі по всьому світу. Ми пропонуємо сіті-брейк до міста Тиргу Жіу та Горжанського повіту. Таким чином можна відвідати чимало туристичних атракцій, а також можна брати участь у різних культурних заходах, організованих з метою просування Горжанського повіту. Наприклад, щорічно у серпні організується Міжнародний фестиваль фольклору. Велика кількість туристів із-за кордону прибуває побачити цей фестиваль. Протягом кількох днів, головні вулиці міста переповнені артистами, одягнутими у народних костюмах, специфічних багатьом країнам. У місяці вересні проходить інша культурна акція під назвою Приходьте додому Бранкуша, програма, яка користується великим успіхом у країні та навіть закордоном.

    Горжанський повіт може бути ідеальним місцем для відпочинку в будь-яку пору року. Горж, який є зокрема гірським регіоном пропонує крім культурного туризму й інші види туризму, йде мова про релігійний та пригодницький туризм. Можна відвідати прекрасні православні монастирі зведені кілька сотень років тому Лайнич, Тісмана, Половрадж та Красна та природні пам’ятники Печера Половрадж, Печера Муєрілор, Ущелини Соходолулуй – Рунку, Галбенулуй-Бая де Ф’єр та Олтецулуй – Половраджі. Гори Паринг перетинає найвища і одна з найбільш вражаючих доріг в Румунії – Трансальпіна, що знаходиться на висоті більше 2000 метрів. Про ці та інші туристичні атракції Горжанського повіту розповімо у наших наступних туристичних передачах.

  • Туристичні атракції Горжанського повіту

    Туристичні атракції Горжанського повіту

    Розташований на південному заході Румунії, в долині річки Жіу, Горжанський повіт має величезний туристичний потенціал та чекає на туристів у будь-який період року, посідаючи безліч можливостей для пригодницького, сільського, релігійного й культурного туризму, до чого додаються й пропозиції для любителів зимових видів спорту. Гори Паринг з льодовиковими озерами, ущелинами і крутими схилами є атракцією для туристів, які хочуть провести незабутній відпочинок серед мальовничої природи. Велика кількість туристів починають свою відпустку у цьому повіті з містом Тиргу-Жіу, де можуть милуватися роботами знаменитого Костянтина Бринкуша, скульптора з великим впливом на сучасне мистецтво, такими як: Безкінечна колона, Ворота поцілунку, Стіл мовчання, Алея стільців та інші.

    Адріан Тудор, заступник мера міста Тиргу-Жіу стверджує, що туристи бачать не тільки роботи відомого скульптора, але мають можливість зрозуміти і натхнення Бринкуша: Кожен турист, який приходить до нашого повіту, має можливість побачити місця і традиції, які надихнули Бранкуша і, таким чином, можуть зрозуміти чому скульптор ствердив, що все, що створює нове, походить від дуже старого. Архітектурно-скульптурний комплекс спроектований і побудований Бринкушем в честь героїв, які загинули під час Першої світової війни, чарує всіх туристів. Вони також можуть відвідати Меморіальний будинок-музей Константіна Бринкуша, який знаходиться в селі Хобіца. Після відвідання міста Тиргу-Жіу, туристи можуть провести свій час у залежності від свого бажання. У нас різні туристичні пропозиції. Туристи можуть відвідати знамениті печери Половрадж та Муєрілор. А ті, хто бажають займатися пригодницьким туризмом можуть практикувати скелелазіння,рафтинг, та веслування на каное. Як альтернатив, туристи можуть відвідати монастирі.

    Найбільш відвіданими монастирями повіту Горж є Тісмана, Половрадж та Лайніч. Монастир Половрадж розташований в східній частині повіту Горж. Його будівництво почалося в 1505 році і було завершено в 1700 році під час правління румунського господаря Константіна Бринковяну. Найбільш відомим здається, що є монастир Тісмана, зведення якого почалося в XIV столітті. Монастир Тісмана знаходиться приблизно в 30 км від міста Тиргу-Жіу в оточенні лісу. Він бере свою назву від дерева тис, що колись був дуже поширений в цій частині Карпат. Монастир Лайніч, який розташований на в’їзді в долину річки Жіу, за різними припущеннями, був заснований ченцем Никодимом. Більше інформації можна отримати від Національного центру туристичного інформування у місті Тиргу-Жіу, стверджує заступник мера Адріан Тудор: Цей проект координує мерія міста Тиргу-Жіу. У цьому центрі працюють молоді особи, які раніше працювали у різних туристичних агентствах. Румунські та іноземні туристи можуть знайти тут широкий спектр матеріалів про туристичні атракції та про архітектурно-скульптурний комплекс Бринкуша румунською, англійською та французькою мовами. У нас є надійні партнери, такі як Горжанська служба гірських рятувальників.

    Туристи можуть відкрити для себе і стародавні традиції Горжанського повіту. У цьому повіті діють професійні музичні і танцювальні ансамблі, але і музей де можна бачити їхні виступи. Деталі подає заступник мера міста Тиргу-Жіу Адріан Тудор: Наприклад, у Музеї народної творчості, у місцевості Куртішоара, можна організувати горжанське весілля. Там, справжнє село двохсотрічної давності. Ми маємо намір відкрити магазин, де б народні умільці могли продавати свої вироби. Йде мова про різні тканини, народні костюми, дерев’яні скульптури, лікарські рослини, тощо. Протягом часу ми організували тут кілька ярмарків, що були дуже добре сприйняті туристами.


    Зацікавлені туристи можуть відпочити на бальнеологічному курорті в місцевості Сечелу, стверджує Оана Палош, прес-секретар Повітової ради Горж: Цє єдиний повітовий бальнеологічний курорт де можна добре відпочити і полікуватись. Місцевість Сечелу документально засвідчена ще з римських часів. Тут багато залишків римських лазень. Ще недостатньо відома, тому що тепер ми робимо перші кроки що стосується туристичного просування цього курорту. Він добре відомий на місцевому рівні. Варто його відвідати, тому що тут ви можете відновитись і фізично й емоційно. Це дуже особливе місце через римські лазні, яке можна прирівняти з багатьма зонами лікування в Румунії.

    У Горжанському повіті організуються численні культурні заходи з просування культурного туризму і розваг, – стверджує Адріан Тудор, заступник мера міста Тиргу-Жіу: Кожного місяця у Горжанському повіті відбувається культурна подія. Завдяки партнерству з суспільними радіо і телебаченням, ми можемо просувати культурні заходи, конференції, присвячені Бранкушу, а також роботи ремісників, різні ярмарки, фестивалі. Ми організуємо Міжнародний фольклорний фестиваль, Фестиваль вишитої сорочки, Фестиваль Transalpina Bike. У серпні поточного року, ми намагаємося організувати перший випуск фестивалю Бринкуш Арт, яким ми хочемо утвердити горжанську автентичну культуру. Будуть такі розділи як: фільм, джаз, класична музика, в яких візьмуть участь відомі артисти. Протягом цього періоду у місті Тиргу-Жіу будуть влаштовані майстерні Бринкуша: живопис, скульптура, кераміка. Прибудуть скульптори з різних куточків світу, щоб надихнутися тими місцями, якими надихався Бринкуш.


    Минулого тижня заступник мера міста Тиргу-Жіу Адріан Тудор прийняв групу молодих осіб з островів Реюньон. Вони були в захваті від того, що побачили в Горжанському повіті, так як це сталося у випадку інших іноземних туристів, які відвідали наш повіт.

  • Переможці конкурсу “Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч”

    Переможці конкурсу “Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч”

    Дорогі друзі, до 15 січня 2016 року ВСРР провела черговий конкурс з призами Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч. Він був присвячений відомому скульптору Константіну Бринкушу й одному з його найуспішніших учнів Константіну Антоновічу (1911-2002 рр.), який зробив блискучу кар’єру в Європі та США. З усіх скульпторів, які працювали з Бринкушем, він став єдиним, хто отримав рекомендаційний лист від видатного скульптора.

    Головним призом конкурсу є семиденна путівка з повним пансіоном для двох слухачів ВСРР з 15 по 30 квітня 2016 року до повіту Горж, звідки вирушив у світ Константін Бринкуш. Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на квитки до Румунії та назад і оформлення візи (у разі необхідності).

    Конкурс проводився за підтримки Повітового культурного центру ім. Константіна Бринкуша в місті Тиргу Жіу та низки місцевих партнерів, зокрема: Горжанська повітова рада, Мерія міста Тиргу-Муреш, Горжанська та Крайовська філії Спілки художніх митців, Должанська повітова рада, Мерія міста Крайова, Горжанський центр утвердження традиційної культури, Крайовський театр ім. Маріна Сореску, Крайовський музей мистецтва.

    Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були дати відповідь.

    Назвіть центральну тему творчості Константіна Антоновіча.

    Правильна відповідь: Центральна тема творчості Константіна Антоновіча була сова, яку він представив в різних формах та образах.


    Що, з-поміж усіх учнів, лише Антоновіч отримав від К.Бринкуша?

    Правильна відповідь: З усіх скульпторів, які працювали з Бринкушем, К.Антоновіч став єдиним, хто отримав рекомендаційний лист від видатного скульптора.


    Який період часу і де саме працював скульптор Константін Антоновіч разом зі своїм наставником?

    Правильна відповідь: Антоновіч працював з Бринкушем чотири роки в Парижі.


    – Які відомі роботи Бринкуша входять до архітектурного комплексу Шлях Героїв у місті Тиргу-Жіу?

    Правильна відповідь: Монументальний комплекс Шлях Героїв включає в себе чотири скульптурні роботи: Стіл мовчання, Ворота поцілунку , Нескінченну колону і Алею стільців. До них додається церква святих апостолів Петра і Павла.

    Цей конкурс видався цікавим для 210 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції. Далі ми представляємо вашій увазі уривки з кількох листів від наших радіослухачів, які взяли участь у конкурсі Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч.

    Гуо Яньксінь з Китаю написав: Румунія є країною з багатою історією та культурою. Ця країна приваблює мене вже багато років. Я сподіваюсь, що моя мрія сповниться і я зможу відвідати цю країну, щоб відчути дух її культури, щоб бути ближче до румунів, поспілкуватися та краще пізнати їх. Але найбільше я хотів би відвідати ВСРР, щоб зустріти друзів-журналістів, щоб наша дружба зробила ще один крок вперед.

    Ось, що написав Ентоні Тейсо з Франції: Я беру участь в цьому конкурсі, тому що сподіваюсь отримати можливість здійснити подорож до Румунії. Я слухаю ваші передачі тому що хочу більше дізнатися про Румунію та вивчити румунську мову, оскільки незабаром я перебуватиму на стажуванні в Румунії.

    Давній слухач ВСРР Стефано Сіттеро з Італії написав: Мене спонукало взяти участь в конкурсі те, що хоча мені відомі твори Бринкуша, я нічого не знав про Константіна Антоновіча. Участь у ваших конкурсах допомагає нам поглибити свої культурні знання.

    Енріке Хосе Дантас із Бразилії зазначив: Беру участь у конкурсах ВСРР, тому що мені дуже подобається Румунія та її культура. Я багато дізнався про Бринкуша та Антоновича, про їх важливість для румунської та всесвітньої культури. Я слухаю ВСРР, тому що бажаю дізнатися якомога більше речей про Румунію, її культуру, про її туристичні атракції.

    Наш вірний слухач Володимир Андріанов з Приморського, Криму написав: Беру участь у конкурсі тому, що люблю Румунію, її історію, культуру, мистецтво, пісні й танці, її працьовитий та талановитий народ. Передачі та веб-сайт ВСРР приваблюють цікавою інформацією про Чудову країну на ім’я Румунія.

    У свою чергу Октябрина Білова з Феодосії, Криму написала: Взяти участь у конкурсі спонукав інтерес до творчості К.Антоновіча. До того ж полюбляю конкурси. Щодо передач та веб-сайту ВСРР – вони завжди цікаві, інформаційно насичені й добре зроблені.

    А ось, як пояснила свою участь у конкурсі наша постійна слухачка з Києва Наталія Заболотна: З великим зацікавленням я вирішила взяти участь у новому конкурсі, присвяченому учням Константіна Бринкуша, на цей раз – Константінові Антоновичу. До початку конкурсу я нічого не знала про цього митця. Крім Ваших передач, я також скористалася пошуком в інтернеті й побачила в тому числі велику кількість його скульптур – сов. Мене зацікавило, чому він обрав таку тема для творчості, але я ще не знайшла відповідь. У будь-якому разі, сова така неоднозначна істота – цей птах є символом мудрості ще з античних часів і водночас за народними уявленнями він може віщувати біду. Сови Антоновича здаються мирними, не зловісними.

    Володимир Гудзенко з Луховіц Московської області написав: Мене спонукав взяти участь в конкурсі великий інтерес до Румунії та її митців, її історії та культури.

    Ігор Каневський з Харкова пояснює свою участь у конкурсі так: Я вже п’ятий рік беру участь у конкурсах Всесвітньої служби Радіо Румунія, тому що мені цікаво це робити. Коли шукаю відповіді на запитання, крім передач і сайту, обов’язково використовую додаткові джерела інформації. За цей час я дізнався дуже багато цікавого і несподіваного про культуру, історію, міста Румунії. Особливо мені подобаються ваші рубрики «Румунія унікальна» і «Туристична Румунія». Ваш сайт виглядає достатньо сучасним та інформативним, він дозволяє легко знайти потрібні новини. На мою думку, ВСРР робить надзвичайно важливу справу – поширює різноманітну інформацію про свою країну. Мені приємно, що серед інших мов, Радіо Румунія використовує і українську.

    Олександр Козленко з Широкого, Дніпропетровської області зазначив: ВСРР за підтримки повітів та низки партнерів не вперше звертається до постаті видатного скульптора К. Бринкуша. Його творчістю зацікавився давно, коли в журналі «Народная Румыния» прочитав статтю про Константіна Бринкуша. Про його творчий доробок нагадує колекція QSL-карток від ВСРР з роботами майстра. Словом, Ваш новий конкурс впав на благодатний ґрунт і вкотре стимулював поринути у світ абстрактного мистецтва. Крім прослуховування радіопередач, регулярно відвідую сайт ВСРР. Як на мене, все зручно, є додаток для i-Phone. А головне наповнення сайту, що дає можливість дізнатися про всі сторони життя Румунії. Дуже добре, що є форма, яка полегшує роботу із заповнення та відправки рапорту про прийом. Дуже добре, що Ви є в соціальних мережах, зокрема у Фейсбук. Така комунікація дуже зручна, напевно, в першу чергу для молоді. Слухачі ж мого покоління більше «підсіли» на короткі хвилі (хоча добре розуміємо, що прийде час, і ВСРР покине короткі хвилі), але із великим задоволенням за допомогою Інтернет доповнюємо спілкування на сайті. Тож дякую за черговий конкурс, який дасть щасливчикам доторкнутися до світу К. Бринкуша, історії та культури Вашої чудової країни.

    Костянтин Крицкий з міста Бендери Республіки Молдова написав: Черга новорічних свят дало трохи часу для відпочинку, розваг й упорядкування думок … Тож вирішив не гаяти часу та взяти участь у конкурсі. Для цього був дуже важливий привід: адже конкурс присвячений двом Костянтинам: Бринкушу й Антоновічу – і соромно було б для Костянтина (себто, для мене) не вшанувати своїх тезок, всесвітньо відомих митців, докладніше познайомившись з творчістю й життям цих видатних постатей Румунії.

    А зараз – про відзнаки, призи та подарунки…

    Спеціальні відзнаки конкурсу отримали 15 слухачів Всесвітньої служби Радіо Румунія та читачів нашої веб-сторінки: Хамзауй Махмуд з Єгипта, Рашид Дахмані з Алжир, Гуо Яньксінь та Чжоу Фей з Китаю, Валерій Луговський з Білорусі, Клаус Каруссейт з Швеції, Володимир Стадик та Олександр Абрамов з Росії, Хосе Луїс Коркуера і Мігель Рамон Баусет з Іспанії, Хенк Поортвліє з Нідерландів, Майкл Вінг з Великобританії, Джон Рутлеж з США, Ахмед Абдулкарім Алі з Лівії та Ентоні Тісо з Франції.

    10 Третіх премій отримали наступні радіослухачі: Салім Сабах Сарай з Іраку, Джонатан з Китаю, Олександр Козленко з України, Вернер Хофман з Німеччини, Ніколай Ларін з Росії, Хуан Франко Креспо з Іспанії, НуаріНагмучі з Алжиру, Джонатан Мерфі, Ірландії, Бібі Шах з Пакистанута Деепіта Чакрабарті з Індії.

    Володарями другої премії стали 8 радіослухачів: Стефано Сіттеріо з Італії, Абдель-Кадер Хасан з Єгипту, Ву Суан з Китаю, Алексей Веселков з Росії, Хосе Енріке Дантас Фелінто з Бразилії, Поль Жаме з Франції, Безазель Ферхат з Алжиру та Бінарані Мондал з Індії.

    15 Перших премій отримали наступні радіослухачі або читачі веб-сайту: Будукха Мохамед з Алжиру, Шань Цзіньхуа з Китаю, Володимир Гудзенко з Росії, Фредерік Фреде з Австрії, Валерій Рубін з Канади, Хосе Балбіно Круз Менхівар з Коста-Ріки, Амаді Фей з Сенегалу, Муфізур Рахман з Бангладешу, Джаянта Чакрабарті, Мітул Кансал та Чайталі Саркар з Індії, Аміра Джаміль та Асгар Шах з Пакистану, Ярослав Еджейчак з Польщі та Мартин Роган з Великобританії.

    10 спеціальних премій отримали наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Бен Чохра Алі з Алжиру, Лін Шань з Китай, Ігор Карівець з України, Ральф Урбанчик з Німеччини , Василь Гуляєв з Росії, Енрік Баллестер Бурсет з Іспанії, Жиль Готьє з Франції, Мохаммад Шамім з Індії, Ашік Екбаль Токон з Бангладешу та Ханс Вернер Лолліке з Данії.

    А тепер найбільш очікуваний момент. Взяли участь у конкурсі, відповіли правильно на запитання і виграли семиденну путівку з повним пансіоном з 15 по 30 квітня 2016 року до повіту Горж … Халіль Абдель-Кадер та Гуміді Мохамед, обидва з Алжиру. Вітаємо їх та ласкаво просимо до Румунії!

    Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунку. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та запрошуємо взяти участь у наступних конкурсах ВСРР!

  • Горжанська духовність та етнографія (конкурсний випуск)

    Горжанська духовність та етнографія (конкурсний випуск)






    Сьогодні ми запрошуємо
    вас на південь південно-західної частини Румунії, точніше до повіту Горж, який ми
    представимо з трішечки незвичної перспективи. Розкажемо про традиційні хати,
    побудовані сотні років тому, методами успадкованими тутешніми майстрами від
    своїх дідів і прадідів. Традиційну горжанську хату можна побачити й в Музеї горжанської народної архітектури в місцевості Куртішоара.




    Нашу сьогоднішню уявну подорож ми почнемо в селі Хобіца,
    де знаходиться Меморіальний будинок-музей
    Константіна Бринкуша, зведений в 1971 році на місці де
    раніше знаходився будинок, в якому народився і жив знаменитий румунський скульптор. Розповідає професор Йон Мочой: «Меморіальний будинок називається й музеєм, тому що тут був облаштований невеличкий музей з тим, щоб люди більше дізналися про місцевість і хату, де жив К.Бринкуш. На жаль справжній будинок скульптора згорів ще до 1900 року. Іншу хату побудувала сестра Бринкуша, однак на значній відстані від колишнього будинку. Вона збереглася до недавнього часу, але, на жаль, і вона згоріла. Нинішній будинок-музей
    складається з трьох кімнат і ґанку та має лише один поверх. Він знаходиться на фундаменті з річкового каменю. Фундамент досить високий, тому були
    зроблені й сходи з більших річкових каменів. Хата покрита дранкою, як робилося традиційно в цих місцях. Ґанок має глинобитну підлогу,
    що досить витривала. До речі всі три кімнати колишньої хати не мали дерев’яної підлоги, а з глини. Середня кімната використовувалася для кухні і мала піч та необхідні знаряддя, специфічні кінцю ХІХ-го століття. У третій кімнаті зберігалися всі сімейні речі. Горище було побудоване таким чином, щоб дим із печі в середній кімнаті використовувався для копчення м’ясних продуктів. В цілому так можна коротко описати цей будинок. У всіх кімнатах зараз знаходяться речі сім’ї Бринкуш, і
    встановлені точно на місцях, де вони знаходилися коли народився скульптор. Родина
    Бринкушів мала неподалік і земельну ділянку, але мама скульптора продала її, щоб оплатити навчання скульптора в Національній школі витонченого мистецтва в Бухаресті.»




    Віктор Албінел Фіреску, директор відділу етнографії та мистецтва Горжанського
    повітового музею, каже, що туристи, які приїжджають в Куртішоару можуть
    побачити справжнє село двохсотрічної давності. Село Куртішоара розташоване на
    відстані приблизно 90 км від Хобіци і
    всього в 13 км від повітового центру – Тиргу-Жіу. У північній Олтенії загалом, та
    в Горжі, зокрема, були сприятливі умови для виникнення і розвитку комплексної архітектурної
    системи, заснованій головним чином на дереві, – каже Віктор Албінел Фіреску. «Йдеться
    як про фізико-географічні, так і про соціальні умови. В цьому регіоні багато
    річок, що відіграли вирішальну роль у створенні поселень. Ще одним важливим елементом,
    що випливає з топоніміки є наявність головного на той час будівельного матеріалу:
    деревини. Із точки зору соціальних умов, що сприяли розвитку матеріальної та
    духовної творчості слід відзначити те, що місцеві мешканці були вільними людьми.
    Підтвердженням глибоких корінь вільного селянства є високий коефіцієнт опору
    колективізації при комунізмі. Консервативний та практичний дух місцевих жителів
    підтверджує церковна дерев’яна архітектура, значно більше ніж світська
    архітектура. Остання має характерні відмінності, в залежності від соціального
    контексту та історичного періоду. У даний час в Горжанському повіті можна побачити
    понад 120 дерев’яних церков, що є справжніми перлинами архітектурного мистецтва.
    Особливо вражаючими є техніка будівництва та оздоблення, а також стійкість у
    часі. Це свідчить про високий рівень освіченості місцевих майстрів, та
    величезний досвід роботи в деревообробці, накопичений упродовж багатьох
    століть, що передавався з покоління в покоління.»





    З погляду житлового простору, помешкання було місцем прихисту і захисту сім’ї, розповідає в продовженні директор відділу етнографії та мистецтва Горжанського
    повітового музею Віктор Албінел Фіреску. Воно було центром світу, простором гармонійного
    розвитку чистої, незаплямованої і красивої в цілому людини, безпечним від зол
    світу місцем, що знаходилося у тісному контакті з природою. Але, як виглядає Горжанський музей
    народної архітектури? «Ми маємо домогосподарства зі всіх етнографічних районів Горжу. Музей займає
    площу в кілька гектарів. Крім дерев’яного зодчества, у нас є й церковна
    архітектура, зокрема тут можна побачити дві церкви: церкву Георгія Тетереску,
    яку ми перенесли сюди з села Пояна Ровінарь в 2000-2002 рр., і церкву Святого
    Іоанна Хрестителя, зведену в 1821 році Белашою Корною. Стіни останньої зведені з
    каміння, з дуже гарним наївним настінним розписом. Я завжди готовий з радістю розповісти
    бажаючим про все, що змушує тремтіти на цій землі, звідки походять численні видатні
    постаті, включно й в сфері фольклору. Відвідувач не може зрозуміти усе простим поглядом.
    Для цього треба трохи більше зупинитися на різних деталях.»





    Із підсумковим
    запрошенням до вас звертається професор Йон Мочой. «Мені хотілося б побачити
    тут якомога більше туристів, бажаючих побачити місце народження Бринкуша,
    меморіальний будинок, ідентичний тому, що був побудований батьком Бринкуша в
    1870 році і в якому народився скульптор. У навколишньому саду є дерева, ще з
    часів скульптора. Тут ви відчуєте відмінну атмосферу, в якій ви знайдете душу
    Бринкуша. На мій погляд, щоб краще пізнати Бринкуша, треба обов’язково відвідали
    його меморіальний будинок, в якому діє музей. Працівники музею готові розповісти
    про різні аспекти з біографії скульптора. Цього року в Тиргу Жіу запрацював Національний
    музей Константіна Бринкуша, створений у відповідності до нещодавно прийнятого Парламентом Румунії закону.»




    Ось і все на
    сьогодні про місця з багатою історією, легендами, про місця, які надихають і,
    отже, з яких походять численні постаті румунської культури і духовності.

  • Туристические достопримечательности в уезде Горж

    Туристические достопримечательности в уезде Горж

    Расположенный на юго-западе Румынии, уезд Горж находится в живописной горной местности, со многими туристическими достопримечательностями. Мы избрали это место, поскольку его посетят завоеватели главной премии конкурса «Радио Румыния — 85».

    Горы Парынг, с ледниковыми озерами и крутыми склонами, являются привлекательными для туристов, которые желают приятно провести время на природе. Нашим гидом по уезду Горж является журналистка Андрада Кожокару, которая на протяжении нескольких лет представляла туристические рубрики на Радио Румыния Крайова:

    «В уезде Горж существуют три замечательные зоны альпинизма : ущелье Соходолулуй — Рунку, ущелье Галбенулуй — Бая де Фиер, ущелье Олтецулуй — Половрадж.Об ущелье Олтецулуй я хочу вам сказать, что оно является самым узким в Европе. Расстояние между двумя склонами не превышает 70 см. Поскольку у нас весна, но в горной местности все есть снег, не могу не упомянуть Рынку, где есть лыжные спуски и любители этого вида спорта могут провести там каникулы, а если погода хорошая, независимо от времени года можно покататься на парапанте или дельтаплане».

    В ходе посещения уезда Горж, вы можете посетить и несколько православных монастырей, некоторые из которых были построены сотни лет назад. Монастырь Половрадж находится в восточной части уезда Горж, а его строительство началось в 1505 году и было завершено в 1699-1700 годах, при господаре Константине Брынковяну. Упомянем также монастырь Тисмана, строительство которого началось в 14 веке, внутренняя церковь будучи окружена высокими стенами. Специфическим для этого монастыря является цвет стен, для которого краска была изготовлена на основе неизвестного сегодня рецепта, но этот цвет известен под названием тисманского красного. Есть также монастырь Лайнич, у входа в долину реки Жиу.


    Посещение монастырей можно сочетать с приятным проведением времени на природе, как мы узнали от Андрады Кожокару:

    «До монастыря Лайнич можно дойти посетив и ущелье Соходолулуй, которое очаровательно, и если вам повезет и там есть вода, вы можете ловить форель. В этой же зоне, летом можно заниматься рафтингом на реке Жиу, ибо это чрезвычайно интересный маршрут».


    Пещеры тоже должны быть включены в списко туристических достопримечательностей уезда Горж. Близ монастыря Половрадж находится одноименная пещера. Это собственно было подземное течение реки Олтец, которая внезапно изменило свое направление в результате землетрясения, произошедшего 6-7 миллионов лет назад. Половрадж является одной из самых длинных пещер в Румынии, длиной в почти 11 км, однако туристический маршрут включает только 800 м. Другим очаровательным памятником природы в уезде Горж является Пещера Муерилор, в селе Бая де Фиер, которая образовалась 4 миллиона лет назад. Под этим названием, Пещера муерилор, то есть женщин, она известна со средневекового периода.


    Поскольку это было очень неспокойное время, когда мужчины шли воевать, женщины, престарелые и дети скрывались в этой пещере. В мирное время, женщины собирались в одном зале у выхода и пряли. Туристы могут посетить только 940 м длины этого памятника природы, встречая на пути несколько залов, украшенных сталактитами и сталагмитами. Эти пешеры рекомендует вам посетить Андрада Кожокару:

    «В Бая де Фиер вы можете посетить Пещеру муерилор, а в Половрадж несколько лет назад был открыт новый туристический маршрут, который ведет к дакийской крепости. Это горный маршрут, а в уезде Горж у нас есть 25 таких маршрутов. Несколько лет назад я провела каникулы в зоне ущелья Олтецулуй и дошла до Галбену и перешла на другую сторону, к Войнясе, в уезде Вылча. Никогда я не видела столько прекрасных водопадов, действительно сенсационных. А для водителей, любителей приключений существует конечно Трансальпина».


    Трансальпина это шоссе, расположенное на самой большой высоте в Румынии. Максимальная высота, в перевале Урделе составляет 2145 м. Трансальпина обеспечивает связь между Трансильванией и южной частью Южных Карпат.


    В завершение упомянем, что уезд Горж является и местом происхождения известного скульптора Константина Брынкуша, оказавшего значительное влияние на современное искусство. Его работы распространены по всему миру. А в городе Тыргу Жиу находятся несколько монументальных его работ под открытым небом, среди которых «Врата поцелуя», «Бесконечная колонна» и «Стол молчания».