Tag: гори

Гори Фегераш є унікальними в Європі. Тут можна побачити безперервні лісові масиви зі здоровими та різноманітними популяціями диких тварин. Це територія з цікавою історією, безліччю форм рельєфу та багатством місцевих культур.

Про це розповідає директорка з питань комунікацій та розвитку громад Карпатського фонду збереження природи Вікторія Донос. «Географічно територія розтягнута у вигляді смуги. Якщо дивитися з осі схід-захід, то вона має 82 кілометри завдовжки, а ширина варіюється від 12 до 19 кілометрів. Територія охоплює частину повітів Брашов та Сібіу. Її рельєфом є гори Фегераш і великий амфітеатр, що відкривається на північ до рівнини Олтулуй і плато Хиртібачулуй. Тут знаходиться фортеця Фегераш, стародавнє поселення, де колись жили саксонці, або де досі існують їх потужні громади і збереглося багато традицій. Це особлива територія, яка заслуговує на те, щоб нею подорожувати і про неї знали.»

Перша зупинка нашої віртуальної мандрівки ̶ село Миндра. Тут можна відвідати особливе місце ̶ Музей полотен та історій. «Там ви дізнаєтеся історію цього села, історію еміграції членів цієї громади до Сполучених Штатів у міжвоєнний період, а також як люди поверталися та будували будинки на зароблені там гроші. Якщо ви хочете познайомитися з майстрами, я б порекомендувала вам зупинитися у пана Соріна Петрішора в селі Уча. Він дуже любить старі звичаї. Його будинок ̶ це живий музей, де відбувається діяльність, яка колись відбувалася в усіх будинках румунських селян, від ткацтва до випікання хліба в домашніх умовах. У нього також є місцевий гастрономічний центр, тож, якщо сплануєте подорож заздалегідь, зможете скуштувати традиційні страви. Далі ви можете продовжити подорож до Авріга, де в бібліотеці щотижня проводяться справжні вечорниці. Нічого постановочного – жінки з цієї громади збираються тут, працюють, займаються рукоділлям і спілкуються. Вони не мають спеціально підготовлених пісень, як ми звикли бачити у музеях на виставі вечорниць. Усе відбувається дуже природно, і це чудово, що жінки дістали зі скринь свій традиційний одяг і приходять у ньому на ці вечорниці. Тут, в Аврігу, ви також можете познайомитися з Адріаном Давидом – майстром з виготовлення постолів. Це молодий чоловік, якому ще немає 30 років. Він закохався у цю справу, перетворив одну з кімнат свого будинку на музей і, водночас, навчає народного ремесла дітей, які відвідують Школу ремесел і майстерності, що діє в цій громаді.»

Край Фегерашу  ̶  це лише частина набагато більшої території навколо гір Фегераш. І вся ця місцевість настільки цікава, що її щорічно відзначають фестивалем. Făgăraș Fest ̶ це фестиваль гір і людей, які живуть у цій місцевості, як каже Вікторія Донос, директорка з питань комунікацій та розвитку громад Карпатського фонду збереження природи. «Фестиваль протягом п’яти сезонів проводився в різних громадах навколо Фегераських гір. Він охопив територію від півночі до південної частини цих гір. Цього року ми хочемо зупинитися в одній громаді, яка стане постійним місцем проведення фестивалю, тому що віримо, що цей захід зможе мати ще більший вплив на життя людей, сприяти економічному розвитку та водночас стати традицією для якогось населеного пункту в Краї Фегерашу або іншої громади навколо цих гір. Ми проводимо конкурс, до участі в якому були запрошені 35 громад, розташованих навколо гір Фегераш, у повітах Арджеш, Брашов, Сібіу та Вилча. Цього разу ми оцінюватимемо всі муніципалітети, які подали заявки, оскільки це був конкурс проєктів. На першому етапі ми оберемо три громади, які відвідаємо, адже для нас дуже важливо побачити запропоноване місце, оцінити відкритість місцевих, дізнатися, які туристичні об’єкти є в цьому регіоні, а також зрозуміти, як місцеві жителі можуть долучитися до організації цього фестивалю.»

На двох останніх фестивалях також були присутні іноземні туристи, які оцінили, перш за все, багатство вражень, які пропонує цей фестиваль: від природи до культурних вражень. «Вони були здивовані, коли побачили, як багато у нас екскурсій. Наприклад, у нас були програми про птахів, комах, кажанів, ліс, дику природу. Разом із центром гірських пошуково-рятувальних оперцій – Сальвамонт ми пройшли спеціальними стежками в лісі та відкрили для себе особливі місця. Потім дехто спробував пожити в кемпінгу, в наметах, які ми пропонували минулого року під час фестивалю. Інші зупинялися у пансіонатах у цьому районі, або навіть від’їжджали набагато далі від території фестивалю. Житло було заселене в радіусі 50 кілометрів. Я пам’ятаю, з яким подивом і задоволенням вони розповідали про пансіонати, які зберегли автентичний дух, атмосферу місця. Наприклад, вони дуже гарно відгукувалися про будинки в Порумбаку, про дуже смачні сніданки, про артефакти, які вони там зустрічали, і про місцевих господарів. Взаємодія з власниками будинків є дуже важливою.»

Ще одним проєктом Карпатського фонду збереження природи є створення туристичних пакетів, які включають різні враження від перебування в Країні Фегераш та загалом навколо Фегераських гір, про що ми дізналися від Вікторії Донос, директорки з питань комунікацій та розвитку громад. «Наприклад, у нас є пані Віоріка Олівотто з Ушоари, яка шиє традиційні румунські блузки та є живим людським скарбом. Дуже добре, щоб якомога більше людей дізналися про неї. Це корисно для туристів, які можуть взяти участь у майстер-класах, які вона може організувати, а також залишити щось по собі, щоб пані могла продовжувати свою справу та отримувати підтримку. Далі, в селі Ліса є вири для прання, які визнані світовою спадщиною ЮНЕСКО, одна родина продовжує тут цю традицію, що триває вже кілька сотень років. Туристи мають знати про них і включати в свої подорожі Румунією.»

Край Фегерашу залишається казковою туристичною місцевістю, де автентичні традиції та захоплюючі краєвиди гармонійно поєднуються. Це ідеальне місце для тих, хто шукає тишу природи та сільську атмосферу.

Сьогодні ми представимо місцевість, де природа є однією з найголовніших визначних пам’яток. Запрошуємо вас у подорож до місця з казковою назвою: «Край Дорн». Це еко-туристичний напрямок, який пропонує гостям так званий свідомий туризм, що пропонує відвідувачам знайомство з природою та місцевою культурою. Ця місцевість була відома ще з 19 століття завдяки своєму унікальному ландшафту та атмосфері.

Ми дізналися в Міхаєли Кокирце, менеджерки в Організації з управління дестинацією «Край Дорн», чому ця територія вважається казковою місцевістю. «Природа тут гармонійно поєднується з традиціями, місцевою гостинністю, звичаями, культурою. Усе це дарує відвідувачам незабутні враження незалежно від пори року. Наприклад зараз, узимку, хоча найбагатший на звичаї та традиції період закінчився, «Край Дорн» все ще приваблює туристів своїми гірськолижними схилами. Тим, хто віддає перевагу більш спокійним видам відпочинку, ми пропонуємо прогулянку на підйомнику, який подарує особливий панорамний вид на місто Ватра Дорней, а також на навколишній краєвиди. Крім того, «Край Дорн» також пропонує варіанти відпочинку і тим, хто після цілого дня в горах хоче розслабитися в SPA або оздоровчих центрах. У нас, наприклад, відкрився найновіший курорт Дорна Кандренілор, який пропонує варіанти релаксації у довгих, неглибоких басейнах для всіх категорій відвідувачів.»

Активність на гірськолижних схилах залежить, звичайно, від погоди на вулиці. На даний момент працює гірськолижна траса «Парк», розповідає Міхаєла Кокирце, яка презентувала місцеву пропозицію для любителів лижного спорту. «У нас є три види трас, а саме: гірськолижна траса «Парк» завдовжки 900 метрів і нахилом 28,5 градусів. Вона має перепад рівня 150 метрів і середній ступінь складності. Також у нас є траса «Поєніца» або «Парк 2», завдовжки 550 метрів з перепадом висот 50 метрів, з низьким ступенем складності. Вона ідеально підходить для початківців і дітей. Далі йде траса «Веверіца», завдовжки 780 метрів з перепадом висот 200 метрів. Він також має середній рівень складності. Звичайно, на всіх схилах є нічне освітлення, штучний сніг і канатні підйомники. В обох центрах можна взяти на прокат сноуборди чи лижі, все спорядження, включаючи одяг, а також – послуги інструкторів для тих, хто, можливо, не стояв на лижах раніше або хоче, щоб йому нагадали про правильне положення. Дуже важливо, щоб ті, хто приходить на схили, дотримувалися правил, щоб не було нещасних випадків. Окрім розваг на схилах, туристи також можуть покататися на санчатах, оскільки тут є й спеціальні зони для цього, або ж покататися на ковзанці, що розташована за дві хвилини від гірськолижних трас.»

Біля підніжжя схилів розташовані ресторани та колиби, які пропонують туристам у «Краю Дорн» можливість відпочити з глінтвейном, гарячим чаєм або насолодитися місцевими, натуральними продуктами, відомими своєю смакотою. Вечорами вони можуть відправитися на курорт Дорна Кандренілор, щоб розслабитися в сауні та пройти різні процедури. Крім того, на курорті Ватра Дорней є багато ресторанів і багато з них організовують вечірки або розслаблюючі вечори для туристів у пікові періоди. Активний туризм можна поєднати з культурним. У «Краю Дорн» ви можете вирушити у справжню мандрівку з метою пізнання традицій. «Край Дорн дуже багатий на ремесла, традиції та звичаї. У нас все ще є люди, які зберегли спадщину, успадковану від наших предків. Трохи поговоримо про весну та період Великодніх свят. в цю пору року багато місцевих майстринь продовжують традицію писати крашанки. Вони їх або розписують, або плетуть. Цих жінок також можна зустріти в Етнографічному музеї у Ватра Дорней щосуботи, на посиденьках. Вони шиють, а на Великдень ще й розписують яйця. Чокенешть вже кілька років є не просто селом, а справжнім музеєм просто неба. Місцеві майстрині вирішили зберегти цю традицію писанкарства, у долині Дорн навіть є Музей писанок, який ми завжди рекомендуємо відвідати тим, хто відпочиває в «Краю Дорн», щоб зрозуміти суть наших традицій у цьому регіоні. Деяким з цих писанок до 100 років.»

Кожна пора року, безумовно, має тут свій шарм. Чарівність доповнюється сезонними стравами. Менеджерка з питань туризму в Організації з управління дестинацією «Край Дорн» Міхаєла Кокирце, рекомендує приїжджати сюди влітку або восени. «Це дуже гарний і дуже насичений період для нас, багатий на спортивні події, але не тільки. Ми вважаємо, що відвідувачі знайдуть у стравах Дорнського краю пристрасть, майстерність та автентичні смаки. Якщо, наприклад, турист приїде восени, він знайде тут все ̶ від перекусів до солодощів, виготовлених господинями. Також восени гості зможуть скуштувати місцеві яблучні пироги. Вони зможуть збирати яблука, а якщо зупиняться в агротуристичному пансіонаті, то зможуть приготувати ці страви разом з господарями, а потім забрати приготовлене додому. Цієї зими у нас в основному м’ясні та рибні страви і, звісно, всім відомі сармале (голубці) чи піфтіє (холодець). Їжа смачна і місцевого виробництва. Мені постійно щастить зустрічати іноземних туристів, тому що через Ватру Дорней проходить Via Transilvanica. Це маршрут, який приваблює багато іноземних туристів, які розповідають нам одне й те саме: «Ви не знаєте, наскільки ви багаті в цій місцевості». Вони цінують як природне оточення, так і архітектуру. «Краq Дорн» буd під австро-угорською окупацією, тому багато знакових будівель, які сформували нашу архітектуру, були побудовані в австро-угорський період. Таким чином, недоторкана природа, на додаток до архітектури, традицій і звичаїв, роблять це місце особливим для туристів.»

Німеччина, Англія, Шотландія, Австралія чи Мексика ̶ це лише деякі з тих країн, звідки приїжджають іноземні туристи до Краю Дорн. Для румунських та іноземних туристів Організація з управління дестинацією «Край Дорн» також працює над кількома проєктами з розвитку деяких об’єктів дозвілля, які теж будуть відкриті незабаром.

Сьогодні ми запрошуємо вас у регіон, розташований у східній частині Румунії, за межами вигину Карпат, на перетині історичних провінцій Волощини, Молдови та Трансільванії. Місцеві жителі з гордістю називають її «маленькою Румунією» через розмаїття форм рельєфу, що тут зустрічаються. Ця мальовнича місцевість сповнена легенд, що нагадують про минулі часи.

Крім того, тут є унікальні природні пам’ятки, а нашим гідом є Руксандра Чернат. Перша зупинка ̶ Грязьові вулкани. «Це рідкісне явище, тому що лава холодна і чорна. У нас навіть були туристи, які буквально випробували її на собі, зануривши палець у цю чорну лаву. Вони були вражені тим, що вона холодна. Вона має форму вулканічного конуса. Це природне явище, характерне саме для цієї частини Бузеу, а газ, що виходить з глибини землі, фактично виштовхує підземні води на поверхню, які накопичують глину в породах, з якими вони стикаються, що призводить до утворення грязьових вулканів. Приємно, що до цього куточка Бузеуського повту, який кілька років тому, точніше у 2022 році, був оголошений об’єктом спадщини ЮНЕСКО, дуже легко дістатися національною дорогою з Бухареста, на авто, орендованому, якщо немає власного. Бухарест, безумовно, є важливим центром з міжнародним аеропортом імені Анрі Коанде, тому до нього легко дістатися з будь-якої точки світу.»

У гірській місцевості повіту Бузеу є кілька дуже красивих водоспадів. Серед них водоспад Кашока зачаровує туристів незалежно від пори року. «Один з найкрасивіших водоспадів у всіх румунських Карпатах, водоспад Кашока в деяких документах також фігурує як Прунча. Вода падає у глибоку улоговину з восьмиметрової висоти і є вертикальним обривом таркеуських пісковиків. Це місце має особливий шарм у будь-яку пору року. До нього легко дістатися, оскільки дорога асфальтована, а для туристів тут також є різні кіоски, де продаються традиційні місцеві продукти: варення, натуральні сиропи та креми, які мають не лише косметичні, а й лікувальні властивості. Також є тир. Це місце дуже полюбляють не лише фотографи, а й молодята, які фотографуються тут на пам’ять про весілля.»

Зовсім поруч з водоспадом Кашока знаходиться озеро Сіріу та гребля, з якої відкривається абсолютно фантастичний краєвид, як ми дізналися від екскурсовода Руксандри Чернат. «Це друга гребля в Румунії, побудована повністю з природних матеріалів, які знаходяться в цій місцевості. Роботи тривали майже 20 років. Національна дорога також була трохи перенаправлена, а населені пункти в цьому районі були переміщені. Цей проєкт мав на меті, в основному, забезпечити джерело води для сіл, розташованих нижче за течією річки. Побудовані шляхопроводи та звивиста дорога мають надзвичайну красу. Гребля має 122 метри заввишки і 570 метрів завдовжки, а озеро простягається на 11,5 км. Купатися в ньому не рекомендується, оскільки його глибина сягає 120 метрів».

Після води розповідаємо про вогонь. «Також з глибоких тутешніх надр мають місце газові еманації, а при контакті з повітрям, коли вони виходять на поверхню, утворюється полум’я, яке горить безперервно. Напевно, ефектніше вони виглядають вночі, адже насправді це гази, що запалюються під дією сонячних променів. Ці спалахи можна побачити, коли вони вириваються з-під землі і піднімаються за вітром. Іноді вони бувають вищими, іноді ледь мерехтять. Це також залежить від тиску газу всередині, а також від погоди. Можливо, в дуже дощовий сезон вони можуть тимчасово згаснути, але в сезон дощів можна побачити, як вода вирує в тих місцях, де газ виходить на поверхню. Уся площа, де це відбувається має 25 квадратних метрів.»

Також у повіті Бузеу ви знайдете унікальний музей в Румунії. Музей бурштину в селі Колць присвячений смолі віком 40-60 мільйонів років. Його не повинен пропустити жоден турист, який приїжджає в цей район, каже Руксандра Чернат. «У Румунії його видобували протягом тривалого часу, зараз він більше не експлуатується в промислових масштабах. Це дуже красива і цінна коштовність, тому що в цій смолі різних кольорів від жовтуватого до червонувато-коричневого можна побачити рослини і комах, які ідеально збереглися в ній за ці десятки мільйонів років. Кажуть, що після проливних дощів місцеві жителі все ще знаходять шматочки бурштину у воді. У музеї представлені різні способи видобутку бурштину в Румунії, а також рідкісні колекції ювелірних виробів. Також є дуже гарна кімната для тих, хто захоплюється мінеральними породами і кристалами, з виставкою кристалів з цієї місцевості.»

Й останнє, але не менш важливе: якщо погода не надто прихильна до вас, можна здійснити екскурсію по монастирях, як рекомендує наш сьогоднішній гід Руксандра Чернат. Монастирі були не тільки релігійними об’єктами, але й оборонними спорудами. Вони мають захоплюючу і багату історію. Серед них і монастир-фортеця Браду. «Кажуть, що саме звідси Міхай Хоробрий, який здійснив першу Унію румунських князівств у 1600 році, нібито рушив на битву під Шелімбером. Також у цій місцевості знаходиться монастир Мегура, який також був зведений кілька століть тому, а саме у 16 столітті, і який має надзвичайне багатство, зокрема, королівські ікони, написані великим Георгієм Тетереску, відомим румунським художником, який був вчителем Ніколає Грігореску. Неподалік монастиря, на його території, створено скульптурний парк «Мегура». Його назвали на честь села, з якого привозили матеріал для скульптур. Скульптури позначені QR-кодами, і ви можете точно дізнатися, ім’я автора та назву та дату скульптури. Це також дуже гарне місце для пікніка, тому що все відбувається на горіхових пагорбах, де панує тиша і щебетання птахів. Взимку там також дуже приємно гуляти.»

В останні роки Бузеу також став відомим завдяки проєкту «Slow Food Buzău», який просуває ремісничу гастрономію та сталий кулінарний туризм у геопарку ЮНЕСКО в Бузеу.

Активний туризм приваблює все більше відвідувачів Румунії завдяки мальовничим краєвидам та різноманітним видам активного відпочинку на свіжому повітрі. Карпатські гори ̶ улюблене місце для піших прогулянок, альпінізму та скелелазіння, з маршрутами всіх рівнів складності. Любителі велоспорту можуть дослідити мальовничі гірські стежки та мальовничі дороги Трансільванії або вирушити на двох колесах до винних погребів. Взимку гірськолижні курорти приваблюють любителів зимових видів спорту.

Активний туризм також є чудовим способом відкрити для себе природну красу та місцеві традиції. Ана Войкан створює і просуває пакети активного туризму в Румунії та організовує заходи, присвячені любителям цього виду туризму. «Я б сказала, що Румунія є дуже привабливою країною для аматорів активного туризму. Перш за все, ми маємо надзвичайну географічну різноманітність, яка дозволяє нам насолоджуватися природою Румунії цілий рік. Навесні, влітку, восени, взимку є чим зайнятися, є з чого вибрати, а райони, куди ви можете поїхати, дуже привабливі в цьому відношенні. Взимку ми обираємо варіант зимових видів спорту на снігу, але це ще не все. Ще до того, як випаде сніг, можна поїхати з 1 грудня на велопрогулянку, наприклад, в Дялу-Маре, що поблизу Бухареста, де можна відвідати винні погреби. Ми обираємо легкий 20-кілометровий маршрут з перепадом висоти 200 метрів, який підходить як для дорослих, так і для дітей. Можна відвідати визначні пам’ятки місцевості, а також зупинитися у винних погребах, щоб продегустувати вина, насолодитися пізнім сніданком і вечірками з друзями та родиною.»

Як тільки випаде перший шар снігу, курорти стають ідеальним місцем для любителів зимових видів спорту. У Румунії є близько 300 схвалених гірськолижних трас, тож вибір великий. «З 1 грудня відкриваються траси, тож починається сезон катання на лижах та сноубордах. Можна відпочити на курортах в долині річки Прахова, або на курортах Стража, Пелтініш, де протягом усього зимового сезону зазвичай організовуються вечірки та унікальні змагання, спрямовані на всіх прихильників таких видів спорту. І найкраще, що у нас є вечірки як вдень, так і ввечері для тих, хто хоче насолодитися видом нічних схилів. На курортах Румунії ми можемо насолоджуватися традиціями прикрашання різдвяної ялинки, слухати колядки та вітати Санта Клауса. Але вдень ми також можемо відправитися в похід і ознайомитися з визначними пам’ятками місцевості. Ми дуже цінуємо і просуваємо пакети, які також пропонують розслаблюючі СПА-опції. Тут я наводжу приклад Беїле Геркулане, Беїле Фелікс, Беїле Ґовора, тому що, крім СПА, джакузі, терапії, гості можуть піти в походи в заповідники, поспостерігати за птахами, побачити фауну цього сезону і розслабитися за допомогою фізичних вправ, які, безумовно, поєднуються з релаксацією.»

А якщо ви хочете активно провести сімейну відпустку, Румунія також має багато чого запропонувати, каже Ана Войкан, промоутерка активного туризму та організаторка заходів. «Це моя улюблена сфера: активний туризм. Зараз я б поїхала, наприклад, до Беїле Балваньош, і обрала б це місце, тому що тут є доступ до чотиризіркових умов. Окрім цього, є доступ до СПА-зони, критого або відкритого басейну. Я також можу поїхати зі своєю сім’єю, з двома дітьми, і насолоджуватися краєвидами цієї місцевості. Ми можемо покататися на санчатах, зайнятися активним відпочинком на свіжому повітрі, який організовують на свята. Тобто, в принципі, вся палітра вражень чітко визначена.»

Весна ̶ це не лише сезон велосипедних та піших прогулянок, а й період подій. «Паралельно ми розпочинаємо водні види спорту, рафтинг, каякінг, і можемо об’єднати їх у пакет. На літо у нас є фестиваль для сімей і дітей. Він відбудеться на П’ятидесятницю, 6-9 червня в горах Бузеулуй. Чотири дні ми будемо жити в таборі, під зоряним небом, у наметах, караванах, глемпінгах, кемпінгах та багато інших активностей на свіжому повітрі. Ми трохи втечемо від міського гомону і відпочинимо на природі з дітьми, де будемо шукати зв’язок з природою та сім’єю через специфічні скаутські заняття, пізнаватимемо навколишній світ, виживати в природніх умовах, а також веселитися. Ми проводитимемо творчі майстер-класи, освітні тренінги, дивитимемося на зірки і сузір’я, влаштовуватимемо багаття з концертами. Є так багато всього, що ми можемо оцінити і використати, і я думаю, що настав час рухатися до такого досвіду.»

Via Transilvanica, «дорога, що об’єднує», ̶ це (майже півторитисіячний) 1400-кілометровий туристичний маршрут, що проходить по діагоналі через всю Румунію, призначений для піших, велосипедних та кінних прогулянок. Маршрут позначений пофарбованими маркерами, вказівниками та індивідуально вирізьбленими андезитовими стовпчиками на кожному кілометрі. Вони утворюють, можливо, найдовшу художню галерею у світі і супроводжують мандрівників протягом усього походу, – розповідає Ана Войкан. «Я хотіла б трохи зупинитися на проєкті, який дуже високо оцінили, і який заслуговує на згадку в цих дискусіях, де ми ділимося досвідом. Це Via Transilvanica, де багато коштів було інвестовано в маркування маршруту, яким можна подорожувати як пішки, так на велосипеді, на певних ділянках. Це чудовий маршрут, який варто відвідати, оскільки він дає повне уявлення про Румунію, яку можна подолати в пішому темпі. Ми спілкувалися з іноземними туристами. Перше, що вони кажуть нам на питання «чому ви обрали Румунію як місце призначення», це те, що Румунія дика, «дика Румунія». Вони можуть побачити тварин не тільки по телевізору чи в журналах, але й на власні очі, коли ходять нашими стежками. Вони насправді здивовані тим, як багато всього можуть побачити, чого не можуть побачити в своїх країнах.»

Ана Войкан, промоутерка активного туризму в Румунії та організаторка заходів, каже, що більшість туристів, які шукають пропозиції активного туризму, приїжджають до Румунії з Нідерландів, Данії, Німеччини, Іспанії, Італії та Сполучених Штатів Америки. В епоху цифровізації, коли ми оточені екранами, кожен цінує возз’єднання з природою.

 

Навіть якщо вони не такі відомі, як Карпати, Бучеджи або Родна, в Мечінських горах є багато природних красот, які зберігають свій особливий шарм. Це найстаріші гори в Румунії, які зазнали ерозії, і зараз їх висота порівняна з пагорбами, але відвідувачі можуть відкрити для себе тут особливі ландшафти і дивовижні геологічні форми. Розташовані між дельтою Дунаю та узбережжям Чорного моря, Мечінські гори мають найвищу вершину в списку найвищих гірських вершин, пік Цуцуятул висотою 467 метрів, який є одним з особливих місць для відвідування в Румунії. Всі ці природні пам’ятки розташовані в Національному парку гори Мечінулуй, який займає площу понад 11 тисяч гектарів.

Візит до регіону можна розпочати з Центру туристичної інформації в місті Мечін. Тут відвідувачі можуть знайти інформацію про визначні пам’ятки регіону.  Дан Стайку, директор Центру туристичної інформації міста Мечін, пояснює, чому ця горбиста територія у самому серці Добруджі є привабливою: “Туристичний регіон Мечін став досить привабливим завдяки пішохідним маршрутам та іншим можливостям, які пропонує ця зона, як наприклад для відвідування римських фортець Диногеція та Троесміс. А якщо говорити про маршрути в Мечінських горах, то можна сказати, що вони пропонують фантастичний краєвид. Унікальність ландшафту надають гранітні мегалітичні утворення і контраст між степовим ландшафтом на хребтах і лісовою рослинністю біля підніжжя гір. Можна сказати, що досі ми насолоджувалися спонтанною флорою, і тут ми зустрічали шафран сітчастий (Crocus reticulatus – лат.), шафран золотистий (Crocus chrysanthus – лат.), підсніжник (Galanthus plicatus – лат.), горицвіт весняний (Adonis vernalis – лат.), анемону альпійську  (Pulsatilla alba – лат.). Це рослини, які ми зустрічаємо на стежках в Мечінських горах і які милують наше око”.

У Мечінських горах прокладено 14 легких пішохідних маршрутів. На ці стежки можна вийти з кількох населених пунктів, міста Мечін, комуни Греч або комуни Черна. У цей період територія Мечінських гір набуває все більше кольорів і відтінків зеленого, пропонуючи прекрасні пейзажі. Починають з’являтися метелики і все більше перелітних птахів. Дан Стайку, директор Мечінського центру туристичної інформації, дав нам рекомендації щодо туристичних маршрутів: “Найвидовищнішим маршрутом у Мечінських горах, завдяки мегалітичним утворенням, є і залишиться маршрут Кулмя Прікопанулуй. Тут туристи щомісяця можуть бачити ці мегалітичні утворення, що створюють чудовий пейзаж. Якщо говорити про цю територію у весняний період, то зараз маршрут Козлук пропонує фантастичний краєвид завдяки рослинності”.

Національний парк гори Мечінулуй – один з найкрасивіших природних заповідників Румунії, що охоплює понад 10 000 гектарів. Тут ви знайдете пухнасті дуби, а також горунові ліси та унікальні альпійські степові ландшафти. Джерело «Фонтан зцілення» є однією з туристичних визначних природних пам’яток у цьому районі, а також маршрут, який веде до П’ятра Райоаса, Шяуа Шерпару або пік Киримилеу. Один із маршрутів через гори Мечін також веде любителів природи до озера біля комуни Туркоая, озера Якобдял. Воно утворилося внаслідок видобутку граніту з колишнього кам’яного кар’єру і має вигляд, схожий на льодовикові озера. Воно не впадає в жодну проточну воду і не впадає в Дунай.  Озеро живиться з-під землі, тому місцеві жителі називають його “La Fântână”.

На маршруті Кулмя Прікопанулуй, який починається в місті Мечін, туристи можуть зустріти кам’яні фігури, створені природою, які носять такі назви, як “Добруджанський сфінкс”, “Черепаха”, “Могила гіганта”, “Яйця динозавра”. Як тільки температура повітря підвищиться, відвідувачі зможуть побачити черепаху, що охороняється в Національному парку гори Мечінулуй”, а саме – добруджанську черепаху  (Testudo graeca ibera – лат.) – один з чотирьох європейських видів родини суходільних черепах. Її було оголошено пам’яткою природи, вона  за звичай зустрічається у напівпустелях, степах і на схилах гір, вкритих травою, чагарником, рідколіссям або гірським лісом, по берегах річок й озер, на сухих морських узбережжях, зарослих дюнах, у низинних та заплавних лісах, таких як у цій частині Румунії.

Окрім піших прогулянок, туристи можуть відвідати монастирі в цьому районі та зупинитися на дегустацію вина в одній з місцевих виноробень. Відвідувачі також можуть зупинитися на ночівлю в одному з гостьових будинків у селах навколо Національного парку гори Мечінулуй.

У Румунії вже склалася традиція влаштовувати вечірки на площах великих міст
на початку року. Великі сцени з відомими артистами, жвава атмосфера та
грандіозні феєрверки вже стали частиною рецепту успіху новорічної ночі. Крім
того, готелі організовують різноманітні лотереї та бали-маскаради, а у селах, туристичні пансіонати можуть похвалитися
фольклорними концертами. Але для тих, хто хоче провести новорічну ніч в іншій атмосфері
найкращим місцем є гірськолижні курорти Румунії: Сіная, Буштень, Азуґа, Предял, Пояна Брашов. Відстань між цими курортами становить щонайменше 4
км, щонайбільше – 36 км, що дає туристам надзвичайну можливість урізноманітнити
своє перебування в румунських Карпатах, перебуваючи на будь-якому з цих
курортів. Для початківців на всіх курортах відкриті гірськолижні школи і пункти
прокату спорядження.

З максимальними температурами -3 або -6 градусів нижче нуля Азуґа, один
з найстаріших гірськолижних курортів в нашій країні, у повіті Прахова,
готовий ще з листопада
прийняти любителів зимових видів
спорту. Азуґа має 7 гірськолижних та сноубордних трас
загальною довжиною 7 кілометрів та 7 канатних доріг загальною довжиною 4
кілометри. Менеджери схилів розпочали сезон катання на лижах та сноубордах з
першим снігом наприкінці листопада і з того часу підтримують схили зі штучним
засніженням. Емануель Ґріґорча,
прес-секретар мерії курорту Азуґа, розповідає про цей гірськолижний сезон: Туристів
ми приймаємо двома спусками, які
добре підходять для катання на лижах і для навчання катанню на лижах. Я маю на увазі трасу для початківців Соріка та нижню частину спуску Соріка, яка
обслуговується крісельним підйомником. Не забуваймо, що є також варіант Казаку,
коротша траса, але така же хороша для періоду навчання. Докладаються постійні зусилля, ми
стежимо за нічними температурами, команда з міських служб курорту Азуґа вночі
знаходилися на гірськолижних
трасах, щоб укласти штучний сніг і
підготувати цей кінець грудня з пропозицією для тих, хто приїздив кататися
на лижах в долину річки Прахова. Для навчання катанню на лижах, рекомендуємо туристам
скористатися послугами авторизованих інструкторів. Погода примхлива, але вона
пропонує, в залежності від бажання, все ж таки можливість зайнятися гірськими
походами. Мушу сказати, що ті, хто наважується на гірські походи в цей період,
повинні мати відповідне спорядження до погоди та умов, з якими вони зіткнуться
на стежках.

Після піших прогулянок або катання на лижах на курорті
Азуґа є безліч чудових місць, де можна поїсти, і не забувайте, що тут також
знаходиться виноробня Rhein Winery, постачальник Королівського дому Румунії з
1892 року. Заснована під час розбудови курортного містечка всього за кілька
кілометрів на північ від курорту Сіная, де вже з’явився палац королівської
родини – Пелеш та багато вілл і готелів, з 2003 року виноробня Азуґа була
включена до туристичного маршруту, де раджу відвідувачам прослідкувати за всіма
етапами виробництва ігристого вина та відвідати невеликий музей, в якому
представлені техніка та фотографії з початку сімейного бізнесу Рейнів.

На колишньому кордоні між Волощиною і Трансільванією, між річками Прахова і Тіміш, там, де запах хвойного лісу чарує душу, видніється курорт Предял – найвище місто в Румунії. Цей гірськолижний та бальнеологічний курорт розташований
на висоті 1160 м, між горами Бучедж і Баюлуй. Перший будинок тут був
побудований ще в 1830 році, а 100 років по тому населений пункт отримав статус
міста. Сьогодні це сучасний гірськолижний курорт. Траси розташовані на
північних схилах Карпат, а сніжний покрив утримується більше 100 днів на рік.
Найпопулярнішою трасою курорту є Клебучет, що освітлена і вночі. Загальна
довжина восьми гірськолижних трас – понад 10 км. Крісельні та бугельні
підйомники забезпечують підйом гірськолижників до пунктів спуску, а снігові
гармати ніколи не втомлюються. Для любителів спокійного відпочинку на курорті
існують найкращі можливості розміщення у віллах і котеджах.

Заслужену назву Ворота в гори Бучедж курорт Буштень отримав
завдяки тому, що звідси можна познайомитися з горами ближче на не менш ніж 200 гірських
маршрутів. У цьому тихому поселенні у підніжжі гір ви помітите будиночки і
вілли з сільською архітектурою вже на відстані простої прогулянки. Вони мають
ґанок зі стовпами, що підтримують арки в бринковянському стилі та кам’яні
сходи. Найбільшим і найціннішим пам’ятником курорту, унікальним в Румунії, є
Хрест Героїв, побудований між 1926-1927 роками, завдяки турботі Її Величності
Королеви Марії і розташований на висоті 2.291 метр. Хрест виготовлений зі сталі
і має вражаючі розміри: 48 метрів заввишки і 14 метрів завширшки. Курорт – один
із старих румунських туристичних курортів, розташований у Долині річки Прахова.
Він має широкий вибір одиниць розміщення, багато закладів громадського
харчування та багату туристичну пропозицію для зимових видів спорту. Гірськолижний
спуск має близько 900 метрів, з перепадом рівнів 300 метрів, де можна займатися
лижним спортом, сноубордингом і санним спортом.Курорт залишається жвавим і після зимових
свят. Протягом усього зимового періоду, майже до квітня, щотижня на
гірськолижному курорті відбуваються концерти на встановленій сцені на лижній
трасі Каліндеру. Будинок культури пропонує туристам різноманітну програму концертів
і театральних вистав.

Курорт Пояна Брашов був заснований в 1895 році як місце відпочинку для жителів
міста Брашов. Пояна Брашов знаходиться у великій, добре освітленій сонцем
долині. Свою назву курорт отримав від середньовічного міста Брашов.
Пояна в перекладі з румунської означає поляна. У 1906
році Пояна Брашов став лижним курортом, а три роки поспіль тут пройшло перше в
Румунії лижне змагання. З тих пір, курорт, що розташований на висоті 1030 м над
рівнем моря, посеред хвойного лісу, біля підніжжя гори Постеварул, залишається
улюбленим місцем відпочинку для румунських та іноземних туристів. Сніговий
покрив зберігається тут близько 120 днів, з листопада до березня. Тут можна
улаштуватися на будь-який смак – шикарні готелі для більш вибагливих туристів,
затишні вілли і котеджі для сімейного відпочинку. Якщо у Вас немає можливості
привести із собою лижі – не біда. Майже всі готелі мають у своєму розпорядженні
центри для прокату лижного спорядження. А для дітей на курорті надаються
знижки, і також існує лижня школа для дітей з професійними інструкторами. Крім
катання на лижних трасах, на курорті можна провести час на сучасній
олімпійській ковзанці, поплавати в басейнах та розслабитися в саунах. А якщо
когось тягне до гострих відчуттів можна спробувати політ з парапантом з вершини
Постеварул.

Гори Ретезат – це край прозорих льодовикових озер,
смарагдово-зелених лугів, вологих змішаних лісів та чистого цілющого повітря. Це царство, де вершини
гір покриті вічними снігами і льодовиками, а у їх підніжжя б’ють мінеральні
джерела. Гори Ретезат піднімаються між двома великими
улоговинами, Петрошань та Хацег, і між двома великими ріками, Великою рікою і
Західним Жіу. Оточені вони горами Царку, Годяну і Вилкан.У масиві Ретезат можна знайти всі ландшафтні характеристики Карпат – тут є хмарочосоподібні піки, різкі скелясті хребти, льодовикові озера і глибокі ущелини. Деякі частини мають
широкі й рівні плато, вкриті альпійською рослинністю і квітами, карстові
печери, долини і круті скелясті стіни. Турбаз в регіоні не мало, а ціна за одну
ніч розміщення залежить від обраної категорії, від 20 до 70 євро на особу.

Найвищим піком масиву Ретезат є гора Пеляга (2509 м), що
посідає третє місце серед вершин Румунії. Центральну частину масиву утворюють
два майже паралельних хребтів, сполучених між собою 2,5 кілометровим хребтом,
утворюючи, таким чином, форму подібну на
букву Н. Масив Ретезат займає одне з перших місць з-поміж інших
гірських масивів Румунії за кількістю піків, що перевищують 2000 м над рівнем
моря – їх тут понад 20. Льодовиковий рельєф Південних Карпат досягає
найповнішого вираження в масиві Ретезат завдяки висоті і масивності гір.
Льодовики досягали висот 1400-1300 м над рівнем моря і були декілька кілометрів
довжиною, найбільшим серед яких був льодовик долини Букура, який тягнувся аж до
долини Лепушнікул Маре.

Льодовикові озера, яких тут понад 80, з-поміж яких 40
великого чи середнього розміру, є справжньою окрасою гір Ретезат, більшість з
них розташовані на висоті 1900-2000 м н.р.м.. Є також 18 малих постійних озер і
40 дуже малих, так званих сезонних озер, які зникають влітку. Найвищим
вважається озеро Тиул Порці – 2230 м н.р.м. Найбільшими за площею на території
Румунії є озеро Букура, що простягається 8,8 га, Зиноага (6,5 га), Тиул Негру
(4,8 га), а найглибшими в Румунії є Зиноага (29 м), Тиул Негру (24,8 м) і Галеш
(20,5 м), а найбільшим за об`ємом води є l озеро Зиноага (біля 700 000
кубометрів). Взимку всі озера замерзають і рівень криги може досягати товщини у
50-70 см, заносяться снігом і повністю зливаються з оточуючим ландшафтом.

Національний парк
Ретезат, відомий також під назвою синьоокий край це найбільший
природний заповідник у нашій країні. Перший заповідник був утворений
стараннями відомого ботаніка Дюло Ньярадь в 1927 році. Пізніше, в 1935 році за
сприяння ботаніка Александра Борзи було утворено Національний Парк Ретезат. Це
був перший національний парк в Румунії, метою якого було збереження унікальної
гірської території та захист ендемічних рослин. Починаючи з 1980 року цей
регіон було визнано біосферним заповідником на міжнародному плані за програмою
UNESCO Людина і Біосфера.

Площа Національного парку перевищує
12.000 га. Територія переважно вкрита природними комплексами ялинових, ялицевих
і букових лісів на схилах Карпатських гір, що піднімаються в цьому районі на
2500 м над рівнем моря, а решта території – це або скелясті хребти і гребені,
або льодовикові озера. Флора парку нараховує понад 1190 видів, з них – понад 90
ендемічних, які не зустрічаються більше ніде у світі. Це ідеальне місце для
поціновувачів флори та фауни, адже тут можна зустріти 55 видів ссавців ( з яких 22 захищені законом), що становить близько
25% від усіх наземних ссавців Європи.

Тут можна зустріти більше третини видів
рослин Румунії і частина з них є під загрозою зникнення. Тут водяться ведмеді,
вовки, рисі, чорні кози, олені, кабани. Водяться тут приблизно 185 видів
птахів. Коти
лісові також
є частиною багатої фауни парку, до них нещодавно додалися бабаки (20
екземплярів альпійського бабака з австрійських Альп були завезені в парк в
результаті демаршів Румунської академії наук, в районі ​​Озера Джеменеле. Бабаків
зараз можна зустріти в усіх долинах і важливих льодовикових кальдерах масиву).
Загальна кількість видів тварин, що водяться у Національному парку Ретезат, обчислюється тисячами.

Ретезат з легкістю можна зарахувати до регіону з
ідеальними умовами для екотуризму: незаймана природа, чудові ландшафти гірських
масивів. Тут часто проводяться особливі екскурсії під назвою «караван», під час
яких туристи знайомляться з історією і природною красою заповідника. Ретезат абсолютно
безпечний, бо стежки добре протоптані туристами, а маршрути промарковані. З
історично-географічного погляду, парк розташований в Гацегському краї, що
вважається колискою румунського народу та мови. У Денсуші, Сентемерії, Орлі та
Стреї можна відвідати найдавніші православні церкви румунського простору,
зведені в XIII – XIV ст.

30 відсотків туристів, які щорічно приїжджають в
Ретезат, є іноземцями. Вони кажуть, що приїжджають сюди заради двох важливих
речей: краси краєвидів і «дикої незайманої природи». Ретезат притягує, як
магніт, тому що він імпозантний, ефектний і привітний. За версією організації
«New7Wonders», яка провела інтернет-голосування серед більше 350 мільйонів
респондентів у двох турах, Національний парк Ретезат вийшов до півфіналу
Всесвітнього конкурсу Сім нових чудес природи. Вважається 10-м в
групі найгарніших у світі національних природних парків.

Розташовані в Трансільванії, на заході Румунії, гори
Апусень відрізняються від інших не стільки висотою над рівнем моря, скільки
різноманітними можливостями проведення вільного часу. Тут краса і рідкість
карстових явищ, деякі унікальні в Європі, призвели до створення природоохоронної
території площею 76 тис. га, а саме:
природного парку Апусень. Алін Мош, директор управління цього парку, робить
запрошення, яке важко не прийняти. «Це доступна територія, оскільки висота не є
великою. Найвищі вершини сягають тут трохи більше 1800 метрів над рівнем моря.
Є плоскогір’я без дуже великих різниць у рівні, а там, де різниці в рівні є,
вони не настільки складні, а туристу не потрібна спеціальна фізична підготовка.
Природний парк Апусень є туристично привабливим ще з початку ХІХ-го століття. З
часом тут були розроблені численні туристичні програми. На початку ХХ-го
століття тут були організовані перші туристичні тури, особливо там, де були створені маршрути відвідування зі сходами та перилами. Перші спеціальні
оглядові майданчики були облаштовані більше 100 років тому. На той час природний
парк Апусень був менш доступним для широкого загалу, був диким і зазнав меншого
впливу цивілізації. Сьогодні наш парк у своїй центральній частині все ще
зберігає свою привабливість саме тому, що він не зазнав впливу від людської
діяльності.»

За своїм розміром це третій
парк в Румунії, продовжує Алін Мош, директор управління природного парку Апусень.
«Це природний парк саме тому, що на його території ми захищаємо, зберігаємо усе,
що означає тривалу взаємодію людини і природи. Це означає, що на території
парку ми маємо численні людські громади і, якщо брати до уваги кількість
жителів, то на території парку проживає понад 10 тисяч людей у ​​трьох повітах:
Бігор, Клуж та Алба. Значна частина Національного парку Апусень входить до
історичного району Цара Моцілор. Йдеться в основному про долину річки Арієш. З
цієї точки зору, місцева культура і традиції є головною атракцією для туристів
у цьому районі.»

Карст – одна з найважливіших принад парку. Йдеться про
вапнякову ділянку, де утворені печери, раковини, ущелини. Особливою пам’яткою
міжнародного значення є льодовик Скерішоара, каже Алін Мош. «Він відомий на
світовому рівні, особливо після 2009 року, коли в результаті досліджень був
визначений розмір крижаного шару і на сьогодні відомо, що це найбільший
підземний крижаний блок у світі, який має понад 130 000 кубічних метрів льоду.
Він також є одним із найдавніших в Європі, йому більше 4000 років. Ось чому
сьогодні льодовик Скерішоара, особливо мальовничий ландшафт навколо нього,
краса підземного простору з крижаною брилою та сталагмітами та сталактитами, що
утворюються з льоду, завдяки температурі в районі, створюють особливу
привабливість для відвідувачів. Крім того, починаючи з 2021 року, перша частина
доступу до льодовика Скерішоара буде відновлена, а починаючи з нового
туристичного сезону, доступ буде здійснюватися в покращених умовах безпеки та з
набагато більшим комфортом.»

Цитаделі Понора є іншою надзвичайно важливою туристичною
визначною пам’яткою на території парку, які завжди були символом карстового
району Апусень. Алін Мош, директор управління природного парку Апусень
розповідає. «Це карстове явище особливої ​​величини. В основному це територія,
яка на поверхні об’єднує три раковини. Це поглиблення в земній корі, в скелі в
цьому районі. Три раковини діаметром один кілометр вражають своїми розмірами.
Печера, яка починається посеред цих раковин має отвір (портал) висотою понад 70
метрів на вході. Це, уявіть собі, як два собори один на одному. Перше, що зачаровує
туристів там, – це велич у лісистому карстовому районі, оточеному смерековими
лісами, які людина не вирубувала, тобто це немодифікована природна структура.
Сам пейзаж і велич місця утворює таке відчуття, ніби це фантастичний світ,
місце, яке мало кому пощастило відвідати.»

На території Природного парку
Апусень знаходяться понад 1500 печер. Багато з них є надзвичайно довгими.
Донедавна одна з них була найглибшою печерою Румунії. На сьогодні її перевершує
лише подібна печера у гірському масиві П’ятра Краюлуй. Багато з них закриті для широкої публіки, але інші чекають на відвідувачів. Серед них знаменита Ведмежа
печера (Уршілор). В даний час вона має одну з найбільш розвинених інфраструктур
для відвідування в Румунії та до 100 000 відвідувачів на рік. Більшість тих,
хто приїжджає відвідати парк, приїжджає заради особливого ландшафту, а також
відвідати ці печери, які мають таку високу щільність і таке велике різноманіття
форм і кольорів, – каже Алін Мош, директор управління Апусенського природного парку.
«Управління природного парку рішуче налаштоване на розвиток нових і нових вражень серед
туристів. Завдяки всім факторам, зацікавленим у розвитку пропозиції
Природного парку Апусень, у 2009 році Європейська Комісія присвоїла нам звання
Європейського пункту досконалості (EDEN). Згодом ми взяли участь у кількох проєктах,
спрямованих на підтримку як громад, так і місцевих підприємців у розвитку
природоохоронного бізнесу, у тому числі в галузі туризму: структури розміщення
або місцеві продукти харчування. Багато з них отримали сертифікат із логотипом
парку. Коли хтось заходить на територію парку або заходить у магазин в Румунії
та бачить напис «партнер Природного парку Апусень», він має підтвердження
того, що це екологічно чистий продукт. Багато з них відносяться до категорії
органічних продуктів.»

Отже, сьогодні ви дізналися
про ще одне ідеальне місце відпочинку всією родиною, особливо з наближенням
літнього сезону.

Сьогодні ми зупинимось у центрі
Румунії. У серпні 2009 року Ришнов став першим туристичним містом Румунії, популяризованим
за європейські кошти. Це місто з багатовіковою історією, перша письмова згадка
про Ришнов в історичних джерелах датується 1331 роком, а троянда, як символ
міста, була обрана ще в Середньовіччі. Безумовно, головною визначною пам’яткою
є середньовічна фортеця, всередині якої організовується багато культурних
заходів. Але Ришнов також є ідеальним місцем проведення вільного часу для любителів
активного відпочинку.

Даніела Бонта, президентка Асоціації Розенау туризм у м. Ришнов,
пояснює, чому Ришнов є чудовим місцем для відпочинку. «Тому що це чисте,
гостинне і просторе місто, що знаходиться у безпосередній близькості від лісів
і далеко від метушні. Дбаючи про безпеку людей під час пандемії, нам вдалося
утримати рівень зараженості нижче 2 випадків на тисячу осіб. Тож ми запрошуємо туристів
відвідати наші атракції: фортецю, печеру Валя Четецій, Старорумунську церкву та
Євангельську церкву, зупинитися в місцевих пансіонатах та готелях, які
забезпечують максимальне дотримання протиепідемічних норм, повечеряти в тутешніх
ресторанах або прогулятися на свіжому повітрі пішки чи на велосипеді, насолодитися
верховою їздою або здійснити похід у ліс.
Пансіонати та готелі відкриті. Ришнов має приблизно 2700 місць розміщення. У цей період
ресторани працюють на 30% потужності і більшість з них пристосувались та надають
послуги з кейтерінгу. У кожному ресторані Ришнова є відкрита тераса з видом на
гори, ліс або на фортецю. Пішохідні стежки вже позначені і всі існуючі розмітки
оновлені, а навесні ми позначимо велодоріжки. П’ять веломаршрутів, які ми
маємо, будуть позначені за міжнародними стандартами. Ми раді тому, що місцева
влада постійно демонструє відкритість та надає всебічну підтримку для розвитку
туристичного потенціалу Ришнова та здійснення сталого та якісного туризму.»

Стражем, який століттями пильно захищає місто є фортеця
на вершині гори, – каже Данієла Бонта. «Наша фортеця є національною туристичною
визначною пам’яткою і датується ХІІ століттям. Зовнішній вигляд фортеці до
цього часу зазнав численних змін. Однак сучасний вигляд зберігає архітектурні
елементи, які можуть реконструювати укріплення, що успішно витримало облоги.
Фортецю Ришнов завоювали лише один раз. Це сталося через зраду. Фортеця не мала
водопостачання і була завойована в результаті виснаження спрагою її мешканців.
В даний час ведуться реставраційні роботи за проєктом, який фінансується
Європейським Союзом. Ми очікуємо, що реставраційні роботи будуть завершені в
лютому 2022 року. Я хотіла б привабити туристів, згадкою про фунікулер, який
з’єднує історичний центр і фортецю та пропонує 100% екологічний транспорт. Туристи
можуть залишити свої автівки у підземному паркінгу в центрі міста. У цей період
вхід на територію фортеці вільний щодня з 9:00 до 17:00.»

Ще однією визначною пам’яткою міста є Євангельська церква.
Будівля завжди була місцем поклоніння саксонської громади в Ришнові, каже Данієла
Бонта, президентка Асоціації Розенау туризм у м. Ришнов. «До реформи вона
перебувала під патронатом святого апостола Матвія. Євангельська церква датується ХІІ століттям, як і Старорумунська церква. Остання вважається найдавнішою
високою православною церквою на південному сході Трансільванії. Будівля служила
парафіяльною церквою для мешканців мікрорайону Добріче в Ришнові.»

Печера Валя Четецій була відкрита в 1954 році групою
молодих місцевих жителів. В даний час це місце, куди приходить більшість відвідувачів
Ришнова, каже Данієла Бонта. «У 2010 році печера була передана в приватне управління, а
потім всю землю вилучено вручну для спрощення доступу. З геологічної точки
зору, це молода печера, якій лише два мільйони років, але скеля, в якій вона
утворена, дуже стара, починаючи з юрського періоду, віком 160-170 мільйонів
років. Завдяки особливій акустиці, щотижня, протягом літа, п’ятеро членів
Брашовської філармонії радують туристів давньою традиційною румунською музикою
або живими джазовими концертами без мікрофонів та підсилювачів. Влітку печера
відкрита з 10:00 до 20:00, а взимку – з 10:00 до 18:00. Також з міркувань
захисту відвідувачів в умовах пандемії відвідання здійснюється меншими групами,
кожні 30 хвилин взимку та кожні 20 хвилин влітку.»

Ще одна тутешня
унікальна атракція – Парк динозаврів у Ришнові, який є цікавим не для лише дітей,
але й для дорослих, – розповідає Данієла Бонта. «Це найбільший парк динозаврів
у південно-східній Європі. Він розташований на півдорозі до фортеці Ришнов,
загальною площею три гектари і є рекреаційною зоною та музеєм просто неба.
Окрім науково сертифікованої стежки із понад 100 динозаврів в натуральну величину,
у парку є дитячі ігрові майданчики, будиночки на деревах, 9D-кінотеатр та
360-градусний кінотеатр, пригодницькі стежки, унікальні виставки та безліч
інтерактивних майданчиків. У парку вперше відтворено найбільшу у світі літаючу тварину
та найбільшого динозавра, коли-небудь виявленого у світі – Сейсмозавра, велетня
завдовжки 45 метрів.»

З понад сторічною спортивною традицією Ришнов називають румунською столицею зимових видів спорту.
В даний час місто має найсучаснішу базу для стрибків на лижах та біатлону в
Румунії. Більше того, з 18 по 20 лютого олімпійська база для стрибків з
трампліна в Ришнові стане центром лижних змагань. Протягом двох днів тут буде
організований етап Кубка світу з двома індивідуальними змаганнями. Враховуючи сучасний
контекст протикоронавірусних заходів цьогорічні змагання пройдуть
без глядачів. Однак телебачення транслюватимуть подію наживо, тож ми зможемо побачити,
як змагаються найкращі спортсмени світу.

Отже, ось декілька причин, чому варто врахувати Ришнов при плануванні зимової відпустки.
Природа, культура, спорт, розвага та свіже повітря- це інгредієнти, які є запорукою ідеального
відпочинку для кожного
туриста.

Сьогодні ми запрошуємо вас на уявну подорож до північно-східної частини Румунії, точніше до повіту Нямц. Численні історичні та релігійні пам’ятки, а також помірний клімат та природа зачаровують своєю неймовірною красою. Нямецький повіт славиться численними визначними
туристичними пам’ятками. Більше того тут є Заповідник зубрів та карпатської
фауни ім. Драгоша Воде – ідеальне місце для проведення вільного часу сім’ями з
дітьми та любителів фотографії.

Уперше документально засвідчений в 1388 році під назвою «П’ятра
луй Кречун» нинішній повітовий центр -
місто П’ятра Нямц стрімко розвинулося після того, як господар Молдови Штефан Великий (1457-1504 рр.) побудував тут Господарський двір,
нинішній старий центр міста. П’ятра Нямц є важливою відправною точкою численних
гірських маршрутів, які ведуть до курорту Дуреу та до чудової ущелини Біказ чи
до міста Тиргу Нямц, по монастирському маршруту.

Прес-секретар Національного центру
сприяння туризму та інформації П’ятра Нямц
Аліна Ференц розповідає: «П’ятра Нямц – це місто, яке пропонує безліч варіантів
для проведення вільного часу, від пригодницького до історико-культурного
туризму. Це область, де є багато можливостей дозвілля як в місті, так і на його
околицях. На відстані 40 км від міста П’ятра
Нямц туристи мають багато варіантів екскурсій. Вони можуть відвідати столітні
монастирі, в яких зберігаються музеї з дуже цінними релігійними предметами, зі
старими книгами, з майстернями для монахів та черниць. Ті, хто цікавиться
екуменічним туризмом, мають багату пропозицію. Пристрасні любителі природи та
пригод повинні знати, що місто П’ятра Нямц оточене горами, де можна займатися
походами. У нашому повіті є красиві природні заповідники. Озеро Куєждел (Cuejdel)
– дуже молоде озеро і може бути туристичним напрямком. Ущелина Біказ, унікальна
в Румунії, із понад 300-метровими скелями межує з автошосе і пропонує любителям
природи, справді, видовищний ландшафт. Неподалік міста П’ятра Нямц розташований
Заповідник зубрів та карпатської фауни ім. Драгоша Воде. Це єдиний у Румунії повіт, де зубри живуть у режимі свободи
та напів-свободи. Зубри на свободі можна спостерігати на сафарі в районі
розташованому всього у 30 км від міста П’ятра Нямц. Після прогулянки музеями та
історичним центром, туристи вирушають в околиці, а ввечері повертаються до
спокою гірського містечка, до дуже хороших умов проживання».

Один з найбільш відвідуваних монастирів у повіті Нямц, Агапія, датується 1647 роком. Цікавими у цьому монастирі є настінні розписи всередині
церкви або великі і менші ікони.
Церква була розписана в тогочасному неокласичному стилі. Видатному румунському художникові Ніколаю Грігореску
було 20 років, коли він розписав
стіни монастиря і використав для
цього чорно-білі гравюри як зразки шедеврів епохи Відродження. Ми продовжимо нашу уявну подорож разом із Аліною Ференц, співробітницею Національного
центру з питань розвитку туризму П’ятра Нямц: «У місті П’ятра-Нямц басейн просто неба, що влітку є атракцією
для мешканців цього
куточку Румунії. Маємо також канатну дорогу від
залізничного вокзалу до гори Козла, звідки відкривається чудовий вид на місто. Вдалині видніється гора Чахлеу. Остання також належить повіту Нямц, і туди можна рушити в похід. Там любителі гірських походів можуть піднятися
на пік Тоака і переночувати в турбазі
Докія. У нашому повіті дуже
добре зберігаються традиції. До
них додається сучасна частина дозвілля».

Туристам, які цікавляться
ремеслами та етнографією, радимо почати з відвідування Музею
етнографії в місті П’ятря Нямц, – каже Аліна Ференц, прес-секретар Національного центру
сприяння туризму П’ятра Нямц: «Це дуже красиво облаштований і нещодавно відреставрований музей. Тут туристи можуть ознайомитися із румунськими традиціями.
Також у нашому повіті є
багато сільських музеїв, де виставлені подібні експонати. В кінці травня у центрі міста проходить фестиваль, який називається «Скриня приданого», куди зазвичай приїжджають
народні ремісники з усієї країни. Вони збираються разом у центрі міста, працюють та виставляють там усі
вироблені ними предмети. У селі Тирпешть, неподалік будинку румунського
письменника Іона Крянге, розташований Музей ім. Поп, де виставлена чудова колекція
предметів кустарного мистецтва».

Аліна Ференц з
Національного центру сприяння туризму П’ятря Нямц каже, що цю область можна також просувати гастрономічно: «У цьому куточку
Румунії, як відомо, зберігаються
старі гастрономічні рецепти.
Деякі були вдосконалені. Серед наших традиційних препаратів ми згадуємо про молдовську «токітуру» зі свинини, молдовську чорбу (приготовлену на основі закваски з
ферментованих пшеничних висівок), як це робили наші бабусі, або копчену форель, що зберігається в ялинових гілках. У традиційних ресторанах ви також можете поласувати сирними книшиками «поале-н бреу». Туристи, які цікавляться сучасною кухнею, користуються й вони багатою гастрономічною пропозицією».

У попередніх наших туристичних передачах ми періодично
представляли вам по одному з природних парків або природоохоронних
територій Румунії. Природні парки та заповідні території Румунії багаті та
різноманітні з унікальними характеристиками у залежності від зони, де вони
розташовані. Тепер, більшість із нас змушені залишатися вдома. Саме тому ми,
без того щоб виходити із затишку власного будинку, пропонуємо Вам уявну подорож
до найкрасивіших такого роду напрямків.

Нашу
уявну подорож ми пропонуємо
почати з південно-західної частини Румунії, рекомендованої зони для подорожей
та відвідування льодовикових озер. Тут також розташований Національний парк Ретезат в однойменному
гірському масиві Південних Карпат. Ви знайдете тут місця, де природа не
постраждала від людського втручання. Це цінний регіон, за словами Зорана
Ачімова, директора Національного парку Ретезат: Найвідомішою особливістю парку є озера, кількість яких перевищує
50. Це найвища щільність льодовикових альпійських озер у Румунії, на певній
території. Окрім озер, гірський рельєф є видовищним, з високими піками понад
2.200 метрів. У нас є 20 піків, деякі з них перевищують 2.500 метрів. Вони є
частиною красивого ландшафту. Ми пишаємося також незайманими лісами
відповідно до діючих стандартів. Це гарне поєднання листяних лісів,
монументальних буків з просторими ялиновими лісами і ялівцевими деревами, що створюють
захисний килимок схилів проти ерозії. Крім того, вони мають особливий шарм,
якщо дивитися на них здалеку.

У приблизно 200 кілометрах на північ від Бухареста, в центрі Румунії, в
Південних Карпатах, знаходимо
один з найбільш вражаючих гірських масивів у Румунії: П’ятра Краюлуй. Є райони, де заборонено
доступ туристів з метою захисту біорізноманіття, але ви також знайдете безліч
добре позначених туристичних стежок і чудових природних пам’яток. Мірча Вергелець, директор Національного парку П’ятра
Краюлуй каже, що наш сьогоднішній напрямок є унікальним в Румунії: Це особлива зона порівняно з іншими масивами в нашій країні, тому що вона єдина, яка
досягає висот у понад 2000 метрів, що створена переважно з вапняка.
Вапняк створює вражаючий рельєф у всіх масивах Румунії, але розміри є
дивовижними у П’ятра Краюлуй. Існують круті вапнякові стіни, особливо на
західному схилі, на так званій західній стіні масиву П’ятра Краюлуй. Тут знаходяться
найбільш красиві маршрути. Існує також унікальний маршрут в Румунії, хребет
П’ятра Краюлуй, який пропонує туристам чудову панораму.

У Національному парку П’ятра Краюлуй можна побачити
безліч диких тварин. Мірча Вергелець, директор з управління Парку розповідає: У нас зростає популяція чорних кіз, які змінили свою поведінку через
те, що в Національному парку П’ятра Краюлуй заборонене полювання. На нашу
радість, цих тварин іноді можна побачити з відстані п’ять, шість метрів на
вершині гори. Як правило, ті, хто ходить в альпійському та субальпійському
районі, неодмінно побачать чорних кіз, і з деяким щастям можуть побачити
ведмедів. У нас більше 120 видів птахів, які можна побачити в парку. Ми маємо
автомати, що видають квитки в парку на головних входах. Один з них знаходиться
в центрі міста Зарнешть, на Пошті, де також з’явився туристичний інформаційний
пункт мерії. Є ще один у штабі парку та на турбазі Плаюл Фої. Квиток також
можна придбати через всі мобільні мережі, через sms або на веб-сайті Національного
парку.

У південно-західній частині
Румунії розташований також Національний парк Домоглед – долина
річки Черна. На території парку ви знайдете велику кількість визначних пам’яток,
деякі з них унікальні, як наприклад, термальні печери, оповиті таємницями і
різними легендами, що пояснюють їх виникнення. Термальні печери в парку є
унікальними в Румунії та досить рідкісними на європейському рівні та в світі
загалом. Однією з таких печер, відкритих для туристів є Паровий грот -
спелеологічна перлина, з якої через щілини виходить гаряча пара.Але що робить Національний парк Домоглед – долина річки
Черна таким цікавим напрямком? Відповідь на це запитання дає гірський гід і
туристичний блогер Йонуц Папа: Він
особливий тим, що вражає розмаїттям як фауни, так і флори. З точки зору флори,
тут росте місцевий вид чорної сосни, що називається сосна чорна банатська. Це
єдиний подібний вид у Румунії. Ці сосни ростуть лише у Беїле Геркулане та
кількох суміжних регіонах. Що стосується дикої природи, тут зустрічаються
ведмеді, вовки, але найважливішим є те, що в цьому парку проживає 45% популяції
метеликів Румунії. Для всіх, хто захоплюється флорою, метеликами чи природою
загалом, Національний парк Домоглед – долина річки Черна пропонує багато
цікавого та можливості для спостереження.

Неподалік дельти Дунаю,
простягаються гори Мечінулуй визнані
найстарішими та найнижчими у Румунії,
найвищою вершиною яких є вершина Цуцуяну – 467 метрів над рівнем моря. Тут знаходяться більше
половини видів рослин у країні. Наприклад, якщо в Румунії налічується близько 3
300 видів рослин, то в горах Мечінулуй знаходяться близько 1900-2000 видів
рослин. Директор
туристично-інформаційного центру Мечін Дан Стайку каже, що: Ландшафтне різноманіття
обумовлене мегалітичними утвореннями та контрастом між степовим ландшафтом та
лісовою рослинністю біля підніжжя гір. Пейзаж усіяний еродованими монолітами,
форму яких можна інтерпретувати відповідно до фантазії кожного.Також є 12
пішохідних маршрутів. Найбільш цікавим є маршрут до вершини Прікопанулуй,
сформованої приблизно 250 мільйонів років тому. Вздовж маршруту можна
помилуватися альпійськими краєвидами із закругленими скелями з химерними
формами. Чудернацьку форму на цьому маршруті має скельне утворення, яку
називають Добруджанським Сфінксом, який приходять побачити більшість туристів.

Веб-сайти парків ставлять у розпорядження відвідувачів фотографії та детальну інформацію про
маршрути і туристичні
пам’ятки. Таким чином, у період,
коли влада встановили обмеження соціальних контактів, це може стати доброю можливістю запланувати новий відпочинок.

Сьогодні ми запрошуємо вас у подорож до найнижчих гір Румунії, які є,
водночас, найбільш сповнені життям: гори
Мечінулуй. Маючи дуже давню історію, вони вважаються частиною стародавнього
гірського хребта заввишки 3000 метрів, що перетинав Європу із заходу на схід.
Від нього залишилися пагорби Добруджи, Шотландії та Бретані. На сьогодні тут є
кілька туристичних маршрутів, більшість з них маючи середню складність.

Директор туристично-інформаційного центру Мечін Дан Стайку каже, що це найдавніша частина території Румунії,
гірський масив маючи близько 300 мільйонів років. «Це очевидне свідчення
герогенного орогенезу кінця палеозою, що виглядає як айсберг, як гірський
острів. Хоча сьогодні навряд чи нагадують гірський масив, зважаючи на невелику
висоту, гори Мечінулуй визнані найстарішими у Румунії, найвищою вершиною яких є
вершина Цуцуяну. Вона розташована в селі Гречі і має висоту 467 метрів над
рівнем моря. Ландшафтне різноманіття обумовлене мегалітичними утвореннями та
контрастом між степовим ландшафтом та лісовою рослинністю біля підніжжя гір.
Пейзаж усіяний еродованими монолітами, форму яких можна інтерпретувати
відповідно до фантазії кожного.»

«Також є 12 пішохідних маршрутів. Найбільш цікавим є маршрут до вершини Прікопанулуй, сформованої приблизно 250 мільйонів років
тому. Більше того, ландшафт масиву Прікопанулуй, який є й найбільш вражаючим,
характеризується різноманітними гранітними утвореннями, скелями та величезними
панорамами, що відкриваються на Мечінську западину, на Дунай, на западину Лункавіца.
Панорама прекрасна навіть до міст Галац, Бреїла та Рені. Вздовж маршруту можна
помилуватися альпійськими краєвидами із закругленими скелями з химерними
формами. Чудернацьку форму на цьому маршруті має скельне утворення, яку
називають Добруджанським Сфінксом, який приходять побачити більшість туристів», – розповів Дан Стайку.

Туристичні маршрути мають малу та середню
складність, їх можна пройти за один день, найдовший має 12 км. Це природоохоронна
територія, яка займає близько 0,05% території Румунії, відповідно 11 тис га.
Однак тут знаходяться більше половини видів рослин у країні. Наприклад, якщо в
Румунії налічується близько 3 300 видів рослин, то в горах Мечінулуй знаходяться
близько 1900-2000 видів рослин.

Усю необхідну інформацію можна отримати в туристично-інформаційному
центрі Мечін, який пропонує всім відвідувачам карти, буклети та інші матеріали,
корисні під час відвідання заповідника. Говорить директор центру Дан Стайку.
«Ми також можемо рекомендувати екскурсоводів, тому що, крім гір Мечінулуй, тут
є й багато інших туристичних принад. Є, наприклад, римсько-візантійська фортеця
в Огетії. Вона розташована на колишньому острові, а місцеві жителі називають її
церковицею. Потім на Дунаї можна відвідати фортецю Троесміс, яку звели римляни
на місці гетської фортеці. Протягом усього античного періоду вона була важливим
стратегічним пунктом в Понтійських листах Овідія. Пізніше вона була табором 5-го
Македонського легіону. У цьому ж районі, неподалік можна відвідати озеро Якобдял.
Це кар’єрне озеро, утворене унаслідок вибуху на гранітному кар’єрі. Його площа -
близько одного км, а глибина – 30 м. Там був створений кемпінг. У цій
місцевості є й «трикутник монастирів». Із них я б зазначив монастир Кокош,
заснований у 1833 році трьома румунськими ченцями, які прийшли з гори Афон. Потім
Саонський монастир, побудований у 1846 році, за часів турецького правління.
Монастир нагадує розкидане село і має навіть музей та майстерні з церковного
розпису і ткацтва килимів. Тут також зберігаються кілька примірників старої румунської
книги. Ще одним місцем, яке варто відвідати, є місцевий винний льох «Півніца
луй Теренте». Він включений до туристичних маршрутів і пропонує бажаючим
дегустації вин, отримані на найдавнішому винограднику Добруджи.»

Ті, кому вина не припадають до вподоби, повинні знати,
що Добруджа приваблює туристів насамперед своїм мультикультуралізмом. Етнічні громади,
що живуть у цьому просторі, є прикладом співжиття. Турки, татари, греки,
вірмени або євреї – всі сприяли процвітанню регіону і залишили на ньому власний
гастрономічний відбиток.

Про одну із страв, якими пишаються місцеві жителі
розповів директор туристично-інформаційного центру Мечін Дан Стайку. «Ми знаходимося і в
долині річки Дунай, і у горах, тому гастрономічна пропозиція дуже цікава і
різноманітна. Місцеві жителі пишаються тутешньою баклавою, тому що багато часу
ці землі перебували під пануванням мусульман. Готують її за особливим рецептом.»

Ті, хто хоче провести час у цьому незабутньому
куточку Румунії, мають завчасно забронювати місце проживання. Хоча тутешні
пансіонати дуже гостинні і забезпечать вам приємне перебування, їх кількість невелика,
– каже Дан Стайку, який розповів коли краще відвідати цей регіон. «Весна і
осінь є найбільш підхожими, тому що влітку у нас дуже спекотно, сухо, а на
маршрутах не так багато джерел води. Щодо проживання – у Мечіні є один пансіонат
і ще два будуються. У селі Гречі, яка є брамою до Національного парку Гори Мечінулуй
є два пансіонати, ще три – в Лункавіці, але їх місткість не дуже велика, лише
чотири номери. У Лункавіці є чимало народних майстрів, які досі використовують
глину та очерет. До їх майстерень бажаючих можуть скерувати працівники нашого туристично-інформаційного
центру.»

У горах Мечінулуй налічується понад 1000 видів
метеликів, 37 видів хижих птахів, що перебувають під міжнародним захистом та
різноманітна екосистема: від степових луків, скель, до болотних і напівболотних,
а також букових лісів. Ці природні багатства, а також гостинність місцевих
жителів та дуже смачна і різноманітна кухня забезпечать вам незабутній і
приємний відпочинок.

«Якщо занадто випробуєш межі можливостей, то дізнаєшся, якими є ці
межі» – репліка
героя фільму Free Solo (Вільний
підйом поодинці), нагородженого Оскаром – здається
що була гаслом четвертого випуску Кінофестивалю Аліпн (Гірський), який відбувся в кінці
лютого та початку березня, в
трьох гірських населених пунктах Румунії, а саме у Брашові,
Предялі та
Буштенях. Це єдиний фестиваль культурної та гірської освіти в Румунії.

Кінофестиваль Алпін – це міжнародна культурна подія, яка приділяє велику увагу фільму, книзі
та фотографії з метою просування гірської цивілізації з її туристичними,
екологічними, економічними, освітніми та спортивними цінностями. Дан Бурлак, художній директор фестивалю,
розповів нам як виникла ідея організувати Кінофестиваль Аліпн: Я вважаю, що у горах необхідно організувати такі культурні та освітні події, тому що гори
всіх вражають своєю величчю. Саме
тому люди, які закохані в гори і не лише вони, майже кожні вихідні проводять свій
вільний час на різних гірських курортах. Я вважаю, що йти в гори це як йти
додому. З цієї причини я задумав цей фестиваль, присвячений гірському фільму.
Але це не просто кіно, це й книга, фотографія, спортивні змагання, культура та
гірська освіта.

Художній керівник фестивалю Дан Бурлак ствердив, що відкриття
фестивалю було надзвичайним: На відкритті фестивалю був показаний переможець
цьогорічної премії Оскар за найкращий документальний фільм – Free Solo (Вільний підйом
поодинці). Актовий зал Брашовського університету був переповненим, а
фільм користувався великим успіхом.

Кінострічка Free Solo (Вільний підйом
поодинці) телеканалу National
Geographic отримала «Оскар» у
номінації «найкращий документальний фільм» 25 лютого в Лос-Анджелесі на 91-ій церемонії вручення
нагород Американської
кіноакадемії. Перша
картина режисерів
Джиммі Чину та Елізабети Чай Васархелі оповідає про підкорення 900-метрової стрімкої
скелі Ель-Капітан американським скелелазом-екстремалом Алексом Хоннольдом. Алекс Хонольд заявив для телеканалу CNBC, цитуємо:
Я працював багато для здобуття альпіністських навичок, саме тому моя зона комфорту дуже широка. Так що всі ці речі, які
здаються іншим надзвичайними, для мене є нормальними.

Крім показу фільму (Вільний
підйом поодинці) були інші цікаві заходи, стверджує
Дан Бурлак: Протягом тижня були показані цікаві румунські та іноземні фільми
про гори. У випадку окремих показів, зали були переповненими. Наприклад фільм румунів
Дана Діу та Косміна Думітраке з Брашову про американські парки мав майже 500
глядачів. Ми були дуже раді, що цей фільм вперше був показаний у Брашові.
Фотовиставку на тему Ліс, яка була влаштована на площі в центрі міста можна
відвідувати тими, хто приїжджає до Брашова, до кінця березня. Це надзвичайна
виставка з дуже красивими фотографіями. Ми провели дуже цікаві дебати про кіно і природу, ведучим була Ірина Маргарета
Ністор. Були гості з Іспанії, Італії, Франції, які обговорювали, як
можна просувати за допомогою фотографій гірську зону, природні парки та інші екологічні цінності. Це
була надзвичайно успішна подія. Звичайно була і гала-вечір румунського фільму, на
якій були вручені призи «Спортсмен року», «Найкращий румунський альпініст»
та вперше на нашому фестивалі були вручені призи для переможців змагань з гірського
бігу, парапланеризму та спортивної орієнтації.

2 березня був організований на курорті Буштень інший
захід «День скелелазіння», день, присвячений румунським любителям скелелазіння. Темою
41-ої гали-вечір було «Нове покоління». На курорті Предял були організовані «Кубок лижних шкіл» та «Лижний конкурс», «Кубок гірських рятувальників» та інші заходи з дегустації гірських продуктів під назвою «Гірська
кухня».

Художній керівник фестивалю Дан Бурлак подає деталі: Ми організували гарну подію, ми дуже раді, що все більше людей беруть участь у фестивалі, який почав користуватися успіхом й ми сподіваємося на
подальший його розвиток. У наших заходах взяли участь почесні
гості, такі як: Альдо Аудісіо, директор найбільшого гірського музею в Турині, Мішель Заліо, директор Французького кіно про гори, гірський гід та дуже добрий режисер. Також був присутній французький жандарм, який пояснив, як
організуються заходи у горах Монблан. Крістіан Ласку, відомий дослідник і
спелеолог провів конференцію для дітей на тему спелеології, він розповів про Еміля
Раковіца, про Антарктиду та шахту Скерішоара. Кінофестиваль Алпін дуже нам сподобався. На нашу думку цей фестиваль
був на висоті!