Tag: графіка

  • Виставка «Віктор Браунер. Між сновидінням і окультизмом»

    Виставка «Віктор Браунер. Між сновидінням і окультизмом»

    Виставка «Віктор Браунер. Між сновидінням і окультизмом» залишається відкритою в Національній галереї Національного художнього музею Румунії до 30 квітня 2024 року. Відкрита 1 грудня 2023 року, виставка підкреслює оригінальний характер творчості Віктора Браунера та його внесок у сюрреалістичний рух, який у 2024 році відзначає своє 100-річчя. За допомогою понад 100 експонатів виставка представляє першоджерела творчості художника, що походять з народної духовності та його чутливості до окультних і езотеричних практик, а також еволюцію його художніх засобів у напрямку сюрреалістичної естетики. Келін Стеджерян, директор Національного художнього музею Румунії, підписує концепцію виставки: «На виставці представлені роботи художника та експонати, які ми запозичили з бухарестського Національного музею села Дімітріє Густі, і які мають на меті відобразити чутливість митця до сновидного та окультного. Насправді, багато біографічних джерел вказують на цю чутливість художника і те, як вона втілилася в його живописних роботах і не тільки. Тому наша виставка має також важливу складову, представлену творами графіки, рисунку, акварелі, гуаші, а також гравюрою, в якій, як і в живописі, Браунер досягав успіху. Є роботи, які належать Національному художньому музею Румунії, але є також роботи, які ми запозичили з Паризького Центру Помпіду, з Музею сучасного і новітнього мистецтва в Сент-Етьєні, також з Музею сучасного і новітнього мистецтва в Страсбурзі, а також з Музею візуального мистецтва в Галаці та з Музею краю Крішів Орадя. Думаю, ми змогли привезти стільки робіт, тому що виставковий проєкт був переконливим і є новинкою в міжнародному музейному ландшафті. В останні роки відбулося кілька виставок, присвячених цьому художнику, в тому числі виставка організована в 2023 році в Тімішоарі, яка минулого року носила титул культурної столиці Європи, але жодна з них не представила творчість художника в цих напрямках, які є важливими для його творчості, оніричного та окультного. Крім того, оскільки в Румунії є багато робіт художника, я думаю, що це була можливість для колекціонерів зробити їх видимими для широкої публіки. На виставці також представлені авангардні журнали та книги, на яких художник поставив свій підпис, що походять з Національної бібліотеки Румунії, Бухарестської міської бібліотеки та Центральної університетської бібліотеки імені Лучіана Благи з міста Клуж-Напока. Є також неопубліковані документи, пов’язані з сеансами спіритизму Богдана Петрічейку Гашдеу, які походять з Національного архіву Румунії».

    Віктор Браунер народився 1903 року в місті П’ятра-Нямц. Після подорожі до Відня та Бреїли, у 1918 році його сім’я оселилася в Бухаресті, де Віктор Браунер відвідував Школу образотворчих мистецтв. У 1923 році він увійшов у контакт з авангардним рухом і став дописувачем найважливіших авангардних журналів: Contimporanul, Punct, Integral, Unu, Urmuz та брав участь у найважливіших виставках авангардної групи разом з Марчелем Янку, М.Х. Максі, Гансом Маттіс-Тойчем, Міліцею Петрашку. У 1932 році приєднався до сюрреалістичного руху, очолюваного Андре Бретоном, і брав участь у кількох виставках групи. У 1938 році оселився в Парижі, ніколи не повертаючись до Румунії, і пережив великі труднощі під час Другої світової війни. У післявоєнний період користувався все більшим успіхом у Європі та Сполучених Штатах. Помер у 1966 році, визнаний авторитетним представником сюрреалізму.

    У рамках виставки в Національній галереї Національного художнього музею Румунії також відбувається показ епізоду “Les illuminations successives” з фільму “Віктор Браунер – великий освітлювач тотемізму” (2014) режисера Фабріса Мазе. Келін Стеджерян: «Це виставка, яку ми просуваємо під гаслом “Це більше, ніж виставка, це досвід”. Тому що ми запрошуємо відвідувача пройти виставку так, ніби він бере участь у досвіді, чуттєвому досвіді, досвіді, який повертає вас до візуального мистецтва. Сценографія особлива, це сценографія, яка має на меті створити вимір сну через саму конфігурацію простору та кольори стін, на яких виставляються роботи. Ми дуже хотіли донести до глядача кілька видів повідомлень, деякі з яких, звичайно, представлені текстами, що супроводжують різні розділи виставки, але не тільки. Виставка користується особливою сценографією. Кольори стін змінюються, геометрія простору не схожа на те, що відвідувачі досі бачили на тимчасових виставках у нашому музеї. Я думаю, що це також перша міжнародна виставка, тому що я повинен зізнатися, що ми зробили дуже ретельну документацію».

    Національний художній музей Румунії володіє вісьмома картинами і двома графічними роботами художника Віктора Браунера.

  • Гала-вечір нагородження образотворчих митців Румунії

    Гала-вечір нагородження образотворчих митців Румунії

    Церемонія вручення премії Спілки
    образотворчих митців (UAP) Румунії та Національної премії ім. Константіна Бринкуша за 2018 рік завершили низку заходів, присвячених 81-річчю від дня створення скульптурного комплексу
    видатного румунського митця у місті Тиргу Жіу. Подія відбулася на сцені
    драматичного театру ім. Ельвіри Годяну в Тиргу Жіу. Спілка образотворчих
    митців Румунії вручила дев’ять премій у спеціалізованих категоріях, премію для
    молоді, премію за особливі досягнення, три премії журі та дві премії друзям мистецтва.




    Георге Дікан, віце-президент UAP торкнувся важливості цих нагород. «Для нас
    як організації, надзвичайно важливо присуджувати ці нагороди, але не менш важливим
    для тих, хто має особливі результати в UAP, є визнання їхніх заслуг цією
    організацією, що має велике значення для образотворчого мистецтва Румунії. Кілька
    років тому UAP відновила цю традицію, перервану на деякий час, присуджувати
    премії Спілки наприкінці року. Зазвичай ми робимо це за підтримки Міністерства
    культури, але, на жаль, минулого року міністерство не виконало цієї обіцянки і я
    сподіваюся, що це була випадковість. Ми проводимо церемонію в цьому форматі вже
    третій рік поспіль. Вважаємо, що діяльність румунських артистів повинна бути
    відома через засоби масової інформації, а Гала-вечір у такому форматі є чудовим
    способом відновлення іміджу UAP, яка опинилася «у тіні». І не тому, що артисти не
    мали досягнень, а тому, що в останні роки ми не могли дозволити собі цим
    займатися.»




    Головний приз Спілки образотворчих митців Румунії отримав художник, графік,
    скульптор, член-кореспондент Румунської академії Мірча Думітреску. У 2006 році
    він Спілки угорських гравюристів та літографів. З 1975 по 1990 роки був
    секретарем відділу мистецтва графіки Спілки образотворчих митців Румунії. З
    1979 по 1989 роки – художній дизайнер у бухарестському видавництві «Спорт -
    туризм». У 1990 році він
    почав викладати на кафедрі графіки столичної Академії мистецтва. У 2005 році Мірча Думітреску захистив докторську дисертацію з темою «Окулоцентричний винахід або спокуса
    святого Антонія». З 1990 по 2008 роки він очолював кафедру графіки, а з 2005 року почав співпрацю з Румунською Академією над проектом академіка Євгена Сіміона щодо
    збереження рукописів Міхая Емінеску, ініційованого Йоргою, Перпесічіусом, Келінеску
    та Нойкою. Він запропонував перевидати їх інноваційним методом друку, за
    допомогою цифрової техніки, завдяки якій відтворення рукописів Михая Емінеску,
    нарешті, стане можливим, зберігаючи культурну значимість для майбутніх
    дослідників та колекціонерів. Мірчія Думітреску проілюстрував значну частину
    творів Нікіти Стенеску. Вони були друзями і взаємно пишалися одне одним. Нікіта
    Стенеску присвятив йому 33 поеми, а Мірча подарував Нікіті Стенеску кілька своїх
    творів.




    Ось, що сказав Мірча Думітреску про головний приз від Спілки образотворчих
    митців. «Думаю, що я заслужив цю
    нагороду, тому не можу сказати, що почуваю себе так чи інакше. Премія прийшла
    саме зараз, коли мені більше не потрібні нагороди. Але я радий, що церемонія
    пройшла у Тиргу-Жіу, місті, яке ми всі любимо завдяки Константіну Бринкушу.
    Крім того, я був радий, що мав можливість презентувати й тут, у Тиргу-Жіу,
    після цілої низки аналогічних заходів у Бухаресті – Румунській Академії та
    Центральній університетській бібліотеці ім. Кароля I-го, а також у Бакеу, книгу
    «Жахливі події, пережиті румунськими в’язнями в Ельзасі та Лотарингії», тепер з
    нагоди сторіччя. Ніхто не займався цими в’язнями, але мені пощастило зустріти
    французького полковника Жана Нузіля, який розповів мені, що одним із тих
    в’язнів, про яких ніхто досі не писав, був мій дідусь, який помер у лікарні в
    Шербурі після війни. Таким чином ця книга допомогла мені знову зустріти свого діда.
    Щодо моєї роботи, я завжди щось готую. Нещодавно я закінчив скульптури братів
    Міновичів, бронзові скульптури, які будуть розташовані в парку вілли Міновичів,
    і планую також провести виставка живопису.»




    Колекційна книга «Велика війна 1914-1918 років. Жахливі події, пережиті румунськими в’язнями в
    Ельзасі та Лотарингії» була видана у 2019 році тиражем 33
    примірники. Графіка та десять оригінальних ілюстрацій, з підписом Мірчі
    Думітреску, надруковані на папері ручної роботи, зробленому ПП «Вінце Ласло та
    сини» з Шентендре, Угорщини. «Трагічна і маловідома історія понад 2000
    румунських солдатів, які загинули у німецькому полоні в Ельзасі та Лотарингії
    століття тому, – це глава національної історії, яку ми не можемо ігнорувати.
    «Історія країни з маленьких подій» – знаходиться тут. Насправді ці хоробрі герої,
    які померли далеко від дому є «великими» румунами, які створили Велику Румунію,
    яку так і не побачили. Вклонімося низько перед цими могилами, закритими сто
    років тому», – написав історик та академік Резван Теодореску у вступному слові
    до книги.






    Луренціу Могошану отримав дві премії Спілки образотворчих митців Румунії.
    Він став лауреатом Національної премії ім.
    Бринкуша та премії журі на урочистій церемонії вручення нагород. Скульптор Лауренціу
    Могошану – випускник Бухарестської академії мистецтва. У 1993 р. він отримав
    стипендію імені Фредеріка Шторка, в 1994 р. – стипендію Спілки образотворчих
    митців Румунії, а в 1996 р. – стипендію ахенського культурного центру
    «Людвиг-форум», Німеччина. У 1994 році він отримав Молодіжну премію Спілки
    образотворчих митців Румунії, а в 1998 році спеціальну премію спілки, присуджену
    в рамках симпозіуму в місті Келерашь. Він взяв участь у численних групових
    виставках та мистецьких салонах у Румунії та за кордоном. Луренціу Могошану: «Моєю
    метою було не отримати приз – це результат моєї роботи в останні роки. У 2018
    році я мав дві виставки, одна з них у галереї «Сімеза» на столичному бульварі
    Магеру, з темою «Пожертва та радість Воскресіння», а друга – в палаці Могошоая,
    в галереї Кухня, з темою «Стовпи та Стовпники», на якій, у межах засобів,
    наявних у розпорядженні образотворчого митця, я спробував передати драму святих
    з родини Бринковяну. Я можу сказати, що ці премії стимулюють мене, адже
    визнання від колег по гільдії заохочує мене до продовження нинішніх проектів та починати нові.»




    Премію за заслуги отримав Міхаїл Тріфан, Премію за графіку було
    присуджено Флоріну Стойчіу, премію за скульптуру здобула Вікторія Зідару, а
    премію «Друг мистецтва» отримали Дору Стримбулеску та Мірча Някша.