Tag: Греція

  • Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

    Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

    24 – 25 жовтня в Бухаресті відбувся 13-й Aspen – GMF Bucharest Forum, захід, організований Аспен Інститутом-Румунія та Німецьким фондом Маршалла США. Форум став платформою для актуальних і складних дебатів, присвячених вирішенню складних питань у динамічному та нестабільному регіональному та міжнародному контексті. Цього року учасники проаналізували вплив нових технологій, що розвиваються, на національні економіки та безпеку, тенденції в енергетиці та технологіях та їхні наслідки для глобальних ринків, виклики трансатлантичних відносин у контексті виборів у США та вплив війни Росії проти України на регіональну стабільність.

    Цей флагманський форум публічної дипломатії має стратегічне значення в Чорноморському регіоні, об’єднуючи глобальних і регіональних політичних лідерів, провідних представників приватного сектору, відомих експертів та дипломатів серед яких і спецпредставник Грецї з питань України Спірос Ламбрідіс, який дав інтерв’ю нашій радіостанції, в якому наголосив, що Захід не втомився допомагати Україні, яка неодмінно буде відбудована і стане такою країною, могутньою і процвітаючою, на яку вона заслуговує.

     

    Пане Ламбрідіс, вітаю і ласкаво просимо до Бухареста. Я дуже радий зустрічі з Вами. Моє перше запитання: Ви є спеціальним посланником Греції щодо України, які Ваші головні завдання?

    Моє головне завдання, як і багатьох інших країн Європейського Союзу та Альянсу демократій заради України, координувати різні дії моєї країни щодо України, як у відновленні, так і в представництві на різних форумах, де порушуються питання стосовно України. Наприклад, наступного понеділка я їду в Монреаль, де відбудеться велика конференція з питань внутрішньо переміщених осіб, викрадених дітей, а також військовополонених. Нещодавно я був на конференції з розмінування. Коротше кажучи, я є людиною, яка, скажімо так, представляє Грецію там, де обговорюється Україна в більш-менш усіх сферах діяльності.

    Пане посол, які ваші цілі? Яке ваше завдання тут, у Бухаресті, на Aspen-GMF Bucharest Forum?

    Перш за все, для мене велика честь бути присутнім на цьому дуже престижному заході. І меседж полягає в тому, що Захід хоче показати, що питання України не забуте, що Захід не втомився допомагати стороні, яка є об’єктом агресії, якою, очевидно, є Україна, і що, врешті-решт, правопорядок і міжнародні цінності повинні переважати. І саме тому ми поруч з Україною від самого початку і будемо поруч з нею стільки часу, скільки буде потрібно, тому що справедливість, повага до суверенітету, територіальної цілісності та демократії в Україні для нас не підлягає обговоренню. Отже, меседж такий: перш за все, ми повинні бути впевнені, що Україна буде відбудована і стане такою країною, могутньою і процвітаючою, на яку вона заслуговує. Але для того, щоб досягти цього, ми повинні мати Україну. Тому зараз наші зусилля зосереджені на тому, щоб допомогти Україні відбити цю жахливу агресію з боку Російської Федерації, і це саме те, що ми робимо.

    Ваша Високоповажносте, що ще можуть зробити країни НАТО та Європейського Союзу, щоб допомогти Україні у боротьбі з Росією?

    Основна проблема полягає в тому, що, як я вже казав, іноді ходять чутки – звичайно, це фейки, спрямовані на дуже специфічні джерела, що Захід загалом, зокрема, як ви вже згадували, дві основні великі організації, ЄС і НАТО, втомилися допомагати або послаблюють свою оборону допомагаючи Україні. Тому говорити про те, що вони недостатньо допомагають або не хочуть допомагати, – абсолютна брехня. НАТО та ЄС, практично ті країни, які там представлені, тому що, як ви добре знаєте, власне НАТО не бере участі в цьому конфлікті, як стверджують росіяни. Це не війна між НАТО і Росією. Це не так. Але країни, демократії, які є в НАТО і в ЄС, робитимуть усе і стільки, скільки потрібно, щоб постійно підтримувати Україну. Як ви знаєте, у фінансовому плані існує Регламент щодо започаткування Ukraine Facility, який передбачає величезні суми грошей. І незабаром він буде замінений новим фондом на наступні 4 роки. Так само й НАТО, звичайно, після Вашингтонської конференції, саміту у Вашингтоні прийняло рішення про низку кроків, які посилять практичну і моральну допомогу Україні. І ви знаєте, що це за кроки: більше тренувань, більше непрямої допомоги – гуманітарної, нелетальної і летальної допомоги Україні. Знову ж таки, я повторюю, що власне НАТО не бере в цьому участі. І, звичайно, більше представництва адміністративного характеру в самому Києві з офісом НАТО. Отже, багато чого відбувається і відбуватиметься ще більше. Ми будемо йти цим курсом стільки часу, скільки буде потрібно.

    Пане посол Ламбрідіс, як могло б виглядати закінчення війни в Україні за найбільш реалістичним сценарієм?

    Реалістичний сценарій, чи ідеалістичний, ми не хочемо бачити жодного сценарію, який в ім’я реалізму принесе в жертву або людей, або території, або гідність України. Тому остаточна формула миру, яка врешті-решт переможе, бо війна закінчиться, війна не буває вічною, має базуватися на тому, що передбачено резолюцією Організації Об’єднаних Націй і що передбачено міжнародним правом. Тому повна територіальна цілісність і суверенітет для України і, звичайно, повні права для народів усіх залучених регіонів, незалежно від їхнього походження чи мови, якою вони розмовляють, людські життя і людська гідність та людська еволюція до прогресу повинні поважатися всіма. І ви дуже добре розумієте, що я маю на увазі. Люди в Криму чи на Донбасі, які вважають, що вони повинні мати якісь права і все це повинно поважатися. У цьому немає жодних сумнівів. Але це не може бути зроблено ціною каліцтва цілої країни, такої як Україна, відсікання її частин або сумніву в її суверенітеті.

    Пане посол, Росія заявляє, що присутність солдатів НАТО на території України буде серйозною ескалацією війни. А як щодо передбачуваної участі північнокорейських солдатів і, можливо, африканських солдатів на боці Росії? Це не буде серйозною ескалацією?

    Це було б так. Але західні країни, скажімо, ми більш серйозні і прискіпливі до того, що заявляємо. Ми не заявляємо про щось лише тому, що про це згадують у соціальних мережах. У нас немає доказів участі, чисельності, цієї великої кількості африканських або північнокорейських солдатів. Тому ми не коментуємо ці речі. Ми бачимо заперечення цього Росією. Це може бути прямо чи опосередковано зроблено іншими режимами, подібними до російського. Ми дуже добре знаємо, що вона отримує зброю і ракети з Ірану та інших джерел, але це не означає, що Північна Корея чи африканські країни беруть у цьому безпосередню участь. Тому ми це не коментуємо. Тепер, що стосується коментарів Росії про те, що війська НАТО, якщо вони будуть присутні в Україні, будуть серйозною ескалацією, це абсолютно гіпотетично і теоретично, тому що на українській землі немає жодних європейських, натовських чи інших військ!!! Той факт, що ми відкрито тренуємо українські збройні сили в інших сусідніх країнах, є частиною загальної допомоги, яку ми хочемо надати Україні. Але в самій Україні нічого не відбувається.

    Наступне запитання в тому ж ключі. На думку Москви, відправлення американської та європейської зброї і боєприпасів в Україну не є законним. А використання іранської та північнокорейської зброї, боєприпасів та електронних компонентів, що надходять з Китаю, є законним?

    Я думаю, що ви дуже гарно відповіли на своє запитання. Звичайно, це не легітимно. Усі ці країни, які ви згадали, і все це основне озброєння, яке надходить до Росії, дуже добре сприймається і вітається Росією. Чого вони очікують? Що ми залишимо Україну воювати зі списами і стрілами? Звичайно, ми допомагаємо Україні захищати себе і оборонятися. Це наш обов’язок. Є угоди між країнами Заходу й Україною. Власне, нещодавно ми також підписали з Україною двосторонню угоду про співробітництво у сфері безпеки. Тому ми допомагаємо Україні і продовжуємо це робити. Це природно. Ми допомагаємо тому, хто зазнає агресії. Це стаття 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. Це наш обов’язок, моральний, практичний і ми пишаємося тим, що робимо це.

    Пане посол, як західні країни могли б краще боротися з російською пропагандою, фейковими новинами, дезінформацією тощо?

    Це більш загальне питання про те, як дуже відкрите і дуже вільне суспільство Заходу справляється з інформацією, яка сьогодні надходить з усіх джерел: легітимна, нелегітимна, правдива, достовірна, недостовірна, фейкові новини, не фейкові новини. Тому я вважаю, що пересічна людина на Заході повинна, перш за все, сама розуміти, що вона хоче сприймати як новини, серйозно ставитися до цього і краще розбавляти і перетравлювати те, що в переважній більшості надходить щодня до наших вух чи очей під виглядом інформації. Дуже часто ця інформація є фейковою, існує ціла, як ви знаєте, індустрія пропаганди, що походить із сумнівних джерел. Ви згадали про Росію. Я можу згадати вам, кілька років тому, більш жахливе джерело, яким був ІДІЛ. І тоді, як ви пам’ятаєте, члени Халіфату стверджували, що ми ось-ось завоюємо… пів-Європи. Отже, як громадяни, як відповідальні громадяни і освічені люди, ми повинні бути більш уважними до того, що ми слухаємо. Насправді, коли ми очолюємо суспільні, урядові установи на Заході, ми робимо все можливе, щоб захистити себе від таких ситуацій. З іншого боку, ми не можемо запроваджувати цензуру, щоб бути там, бо це те, що ми відстоюємо – свободу слова і вільну демократію, де кожен може говорити все, що він хоче. З іншого боку, ми повинні мати можливість, знову ж таки, як громадяни, судити про те, що ми сприймаємо, а що відкидаємо.

    І на завершення інтерв’ю, пане посол Спірос Ламбрідіс, якими на Вашу думку можуть бути сценарії європейського безпекового порядку після закінчення війни в Україні?

    Це для мене джерело оптимізму, не зовсім наївного оптимізму. Але ви знаєте, як студент і як аспірант, я завжди був на боці ідеалістів міжнародних відносин. Я не є прихильником реалістів, хоча кажуть, що вони зазвичай наполегливіші і саме вони виграють ці ідеологічні битви. Так от, для мене майбутня мирна архітектура Європи повинна включати Росію. Росія – європейська держава. Її не можна виключати, але для цього сама Росія і режим у Кремлі повинні зрозуміти, що такою поведінкою вона виключає себе з сім’ї цивілізованих європейських народів. Ми з розпростертими обіймами чекатимемо на Росію, яка прийме демократичні цінності, суверенітет інших, незалежність інших, поважатиме всіх інших, щоб всі інші могли поважати Росію і включити її в мирну загальну архітектуру Європи. У світі є набагато більше проблем, ніж фактичні помилки відтворення авторитарних режимів через ревізію та нові імперії. І, на жаль, Путін не єдиний, хто плекає такі божевільні мрії. Ви знаєте, є й інші люди, які також стверджують, що вони повинні відновити старі імперії. Це неправильно. Планета потребує нашої уваги. Клімат змінюється. Є масові рухи людей, які змушені тікати зі своїх країн, тому що вони непридатні для життя. Отже, ми маємо всі ці попередження навколо нас, і все ж ми маємо справу з однією людиною, яка веде цілу націю в дуже хибному напрямку і дає дуже поганий приклад іншим лідерам, які можуть піти подібним шляхом. Тому Росія не повинна перемогти, тому що це був би дуже поганий приклад того, куди рухається міжнародний світовий порядок.

  • 11 – 17 серпня 2024 року

    11 – 17 серпня 2024 року

    15 серпня – День ВМС Румунії

     У четвер у великих портових містах на Чорному морі і Дунаї відзначили День ВМС Румунії. Найбільш вражаючі заходи відбулися в Констанці, де до тисяч глядачів приєдналися президент Клаус Йоганніс, спікер Сенату Ніколає Чуке, міністр оборони Ангел Тилвер та міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. У демонстраційних навчаннях, найбільшому військово-морському заході року, взяли участь понад 2000 румунських і союзних моряків, 15 морських і річкових кораблів, кораблі берегової охорони, винищувачі F-16, два американських і французький патрульні і розвідувальні літаки, військові вертольоти «Пума» і парашутисти. Наприкінці навчань військові кораблі і літаки, вітрильники і цивільні катери пройшли парадом перед тисячами людей, які були присутні на заході. Глава держави заявив, що союзники вважають Румунію надійним стовпом регіональної безпеки і головним контрибутором у процес зміцнення сил стримування і оборони НАТО на східному фланзі. Він сказав, що, хоча ці часи позначені численними викликами безпеці, в контексті війни, розв’язаної Росією в Україні, Румунія сьогодні є безпечною і стабільною країною, а її громадяни захищені від будь-яких потенційних загроз. Глава держави додав, що Румунія продовжує бути важливим стовпом регіональної та євроатлантичної безпеки та є солідарною зі своїми союзниками по НАТО і партнерами з Європейського Союзу в їхніх зусиллях з надання допомоги Україні, яка вже понад два з половиною роки бореться проти жорстокої та незаконної агресії. У День Військово-морських сил глава держави сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії – символом національної сили і стійкості.

     

    Румунські пожежники гасять пожежі в Греції та Албанії

    У вівторок Румунія направила другий контингент пожежників для підтримки зусиль по боротьбі з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, 40 пожежників і два автомобілі пожежогасіння та швидкого реагування були доставлені до Греції повітряним транспортом, ще дві пожежні автоцистерни ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. Урешті-решт масштабну пожежу, що вирувала поблизу Афін, вдалося загасити, у тому числі за допомогою румунських вогнеборців. У понеділок інспекторат також повідомив, що один румунський пожежник, який допомагав гасити полум’я, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребував спеціалізованого лікування. Місії продовжаться найближчими днями, залежно від ситуації на місцях. Цілі села в Греції були евакуйовані. Метеорологи оголосили «червоний» рівень небезпеки виникнення пожеж через високу температуру повітря, що досягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, а також сильний вітер. З середи два румунські літаки також допомагають албанським вогнеборцям гасити лісові пожежі в цій країні. Згідно із заявою міністерства оборони, це літак Spartan, призначений для гасіння пожеж, і літак Hercules для логістичної підтримки.

     

    Розслідування підозрілих смертей у лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку направив свою Контрольну службу до Міністерства охорони здоров’я, щоб визначити, чи це відомство належним чином провело перевірку в квітні в лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті після того, як медсестра відділення інтенсивної терапії повідомила про 17 підозрілих смертей пацієнтів протягом декількох днів. Тоді результати перевірки МОЗ показали, що звинувачення не підтвердилися і що були лише проблеми з комунікацією всередині лікарні. У середу голова контрольного органу Міністерства охорони здоров’я Сорін Лука подав у відставку на тлі розслідування прокуратури і арешту двох лікарок реанімаційного відділення лікарні Святого Пантелеймона, яких звинувачують у навмисному спричиненні смерті щонайменше одного пацієнта у важкому стані.

     

    Румунські футбольні клуби в європейських змаганнях

    Віцечемпіон Румунії CFR «Клуж» вийшов у плей-офф Ліги Конференцій, обігравши вдома в четвер увечері ізраїльський «Маккабі» (Петах-Тіква) з рахунком 1:0 у другому матчі третього попереднього раунду. CFR Клуж виграв і перший матч з аналогічним рахунком. У середу володар Кубка Румунії «Корвінул Гунедоара» у Лізі Європи на виїзді поступився з розгромним рахунком 6:1 казахстанській «Астані» і вибув з єврокубків. Також у вівторок чинний чемпіон Румунії з футболу бухарестський FCSB вибув з Ліги чемпіонів, після поразки від чеської «Спарти» Прага, з рахунком 3:2 вдома у другому матчі третього попереднього раунду. Перший матч завершився нічиєю 1:1. FCSB продовжить боротьбу в плей-офф Ліги Європи, де зіграє проти австрійського LASK Лінц. Тим часом, Олімпійський і спортивний комітет Румунії повідомив у середу про отримання від організаційного комітету Олімпійських ігор у Парижі бронзову медаль, яка буде передана гімнастці Ані Марії Бербосу, ​​за третє місце, зайняте у вільних вправах. Минулої суботи, перед завершенням Олімпійських ігор, Спортивний арбітражний суд вирішив, що Ана Марія Бербосу виграла бронзову медаль, а її співвітчизниця Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Це рішення скасувало рішення суддів від 5 серпня. Міжнародний олімпійський комітет постановив, що американка Джордан Чайлз, яка після оскарження результату була оголошена бронзовою призеркою змагання, повинна повернути медаль. Нагадаємо, Румунія завершила участь в Олімпійських іграх у Парижі з дев’ятьма медалями: трьома золотими, чотирма срібними і двома бронзовими, посівши 23 місце у медальному заліку.

  • Європейська співпраця у боротьбі з рослинними пожежами

    Європейська співпраця у боротьбі з рослинними пожежами

    Рослинні пожежі спричиняють серйозні проблеми в кількох європейських країнах через дуже високі температури. Як і в попередні роки, найбільше постраждала Греція, де виникли десятки пожеж. За останні три роки подібні ситуації призвели до знищення великих лісових масивів навколо Афін, а також значної частини лісів на грецьких островах Евія та Родос.

    Тоді з пожежами вдалося оптимально впоратися завдяки підтримці багатьох європейських країн, зокрема Румунії. Те ж саме відбувається і тепер, коли діє фінансована ЄС програма допомоги грецьким громадам, після руйнівних пожеж останніх років. Вона є частиною нової політики Брюсселя зі стримування лісових пожеж на півдні Європи та об’єднує в Греції оперативні пожежні команди з Болгарії, Мальти, Республіки Молдова та Румунії.

    В рамках програми сорок румунських пожежників та вісім технічних засобів вирушили у вівторок до Греції для попереднього розміщення місії. Місія триватиме до 15 вересня. Метою програми є скорочення часу реагування на лісові пожежі, підвищення ефективності підготовки модулів втручання держав-членів та поліпшення оперативної сумісності між силами, що беруть участь у програмі.

    Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат сказав пожежникам, що хоча вони їдуть з місією підтримки, ситуація в Греції складна, і вони, швидше за все, візьмуть участь у гасіннні пожеж. Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою високо оцінив професіоналізм пожежників, але високо оцінив структури системи реагування у надзвичайних ситуацій. «Ви довели свою здатність рятувати життя і захищати громади в Румунії та за кордоном. Цей досвід накопичився не випадково, а тому, що кілька років тому Румунії вдалося структурувати систему реагування на надзвичайні ситуації у сфері цивільної оборони, цілісну, інтегровану систему, систему, яка включає в себе кілька професій і спеціальностей. Ця система також інтегрована з  Мобільною службою швидкої допомоги та реанімації в Румунії — SMURD, швидкою допомогою, медсестрами, поліцією, жандармерією, гірськими рятувальниками, низкою установ всі у механізм, який довів свою ефективність протягом останніх десяти років», – сказав міністр.

    29 липня група з 20 пожежників з Республіки Молдова також вирушила до Греції, щоб замінити своїх колег, які завершили свою місію початуу перпші дні місяця. Того ж дня пожежа на болгарсько-грецькому кордоні поширилася – вогонь у двох місцях перетнув болгарську територію – і до гасіння пожежі долучилися два французькі літаки. Нещодавно, на прохання французьких колег, румунські пожежники втрутилися в гасіння пожежі сухої рослинності на півдні Франції. Регіон, де проходила місія, є туристичною зоною з великим припливом людей, з багатьма кемпінгами поблизу.

     

  • Румунські пожежники за кордоном

    Румунські пожежники за кордоном

    Цього літа Румунія пережила кілька хвиль екстремальної спеки, проте обійшлося без лісових пожеж, хоча ризик їх виникнення існував. За цих обставин румунські пожежники перебувають напоготові в країнах Європейського Союзу, які серйозно постраждали від пожеж, у відповідь на їхні прохання про міжнародну допомогу.



    Греція є однією з країн, які звернулися з проханням про допомогу в боротьбі з пожежами. Згідно з прес-релізом Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій (IGSU), румунські вогнеборці у вівторок успішно завершили місію з гасіння пожежі в районі міста Александруполіс, після чого були відправлені в район Дадія для гасіння понад трьох кілометрів палаючої рослинності. Загалом 52 румунські рятувальники були задіяні у місії з виявленні та гасіння пожежі біля однієї з лікарень міста Александруполіс. У понеділок чергова група з 56 осіб вирушив з Румунії до Греції з десятьма пожежними машинами, машиною швидкого реагування та автобусом. Рішення було прийнято на прохання Греції, надіслане у неділю через Європейський механізм цивільного захисту.



    Готовність Румунії допомогти була повідомлена 20 серпня Координаційному центру з реагування на надзвичайні ситуації Європейської Комісії Департаментом з надзвичайних ситуацій через Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій, який виступає в якості національного контактного центру.



    Румунські пожежники вже не вперше цього літа вирушають на гасіння пожеж, що вирують у Греції. У другій половині липня і на початку серпня десятки румунських вогнеборців були відправлені на місця пожеж на материковій частині Греції і деяких островах.



    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку відзначив самовідданість, мужність і зусилля рятувальників. Румунія і Європа солідарні з грецьким народом, який потребує підтримки і ми сподіваємося, що разом зможемо якнайшвидше повернути все до нормального життя, – заявив тоді глава румунського уряду .



    З іншого боку, Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій повідомила, що румунські пожежники на французькому острові Корсика брали участь у гасінні лісової пожежі, що спалахнула поблизу містечка Корте. Це була перша місія румунських пожежників на Корсиці. Під час гасіння пожежі румунські вогнеборці працювали разом з французькими військовими і цивільними пожежними командами. Для проведення повітряної розвідки і забезпечення ефективного покриття всієї постраждалої території були задіяні два вертольоти і два пожежних літаки.



    Відомство нагадує, що 15 серпня Румунія направила на Корсику спеціалізований модуль для гасіння лісових пожеж, що складався з 20 пожежників.

  • Тудор Владіміреску і румунська національна ідея

    Тудор Владіміреску і румунська національна ідея

    У січні 1821 року кілька тисяч смоляків (пандурів) з Олтенії, провінції на південному заході сучасної Румунії, на чолі з Тудором Владіміреску, колишнім офіцером царської армії, рушили до Бухареста. Це була румунська відповідь на національний рух за визволення греків з Етерії, грецької націоналістичної організації, яка прагнула звільнення Греції від османського панування та створення національної держави. Таким чином Владіміреску відповів на прагнення націоналістично налаштованих волоських бояр, які, подібно грекам, хотіли зняти контроль Османської імперії над їхньою країною. Такі імена, як Дініку Голеску, Еуфросин Потека та інші, сформували перше покоління румунських націоналістичних еліт, які поступово відокремлювали себе в ідеях, поглядах і мові від греків, хоча їхня освіта була глибоко грецькою.

    Грецька та румунська національні ідеї початку ХІХ століття мали спільне коріння. Фанаріотський період, який почався століття тому, на початку XVIII століття, сформував греко-румунський симбіоз, особливо на рівні еліт. Князі Волощини та Молдови обиралися особливо з числа грецької еліти Фанару. Через князі, через православну церкву, через систему освіти, через змішані шлюби та через обіг капіталу та власності греки та румуни взяли участь у спільному проєкті усунення того, що представляло Османську імперію, та створення національних держав. Але греко-румунська солідарність поступово, але впевнено розмивається, і зрештою з’являються два різні національні рухи – грецький та румунський. Момент повстання 1821 року під проводом Тудора Владіміреску можна вважати кульмінацією напружених стосунків між греками та румунами, що призвело до їх розлучення.

    Тудор Діну є автором останнього дослідження про Тудора Владіміреску. Це нова перспектива, яка намагається відірватися від національного партизанства: «Тудор Владіміреску був надзвичайною особистістю, але зовсім відмінною від тієї, яку ми знаємо з підручників історії, зі старих історичних книг. Я б сказав, що він був найважливішим «homo novus» або саморобною людиною, яку знала історія Румунії. Подумаємо, що він був простим вільним селянином, керованим надзвичайними амбіціями, які могли бути позитивними до певного моменту, який намагався зробити абсолютно все, щоб мати блискучу кар’єру. Він попробував свої сили у володінні зброєю, відзначившись у російсько-турецькій війні 1806-1812 рр., де також познайомився з майбутніми прибічниками Етерії – Іордахе Олімпіотулом і Іаном Фармаке. Він вступив на службу до великого боярина Глогов’яну, в домі якого навчився читати, у Крайові. Він не був освіченою людиною, принаймні його сімейне становище не дозволяло цього. На офіційні зустрічі з греками він ходив з перекладачем. На зустрічі з Іпсіланті, його перекладачем був сам Арджеський єпископ Іларіон, який порадив Тудору вбити Іпсіланті. Хіба ми не думаємо, що з обох сторін були дружні почуття?»

    Відбувши з рідної Олтенії, Владіміреску прибув до Бухареста навесні 1821 року, де мав очолити Волощину, хоча формально не був призначений це робити. Грецька армія на чолі з Александром Іпсіланті, який мав звання генерала царської армії, мала отримати підтримку від росіян аби перетнути Дунай і вступити в конфронтацію з турками. Не отримавши підтримки з боку Росії та перед турецькою небезпекою, між ними виникають підозри у державній зраді, в результаті чого Владіміреску був вбитий людьми Іпсіланті.

    Владіміреску дуже героїзували в румунській історіографії, особливо в період 1945-1989 рр, під час комуністичного режиму, коли його навіть перетворили на героя боротьби бідних проти багатих. Тудор Діну каже, що Владіміреску не був тим, якого описали кільком поколінням румунів того періоду: «Тудор Владіміреску подбав про те, щоб заощадити грошей ще з часів коли управляв маєтками Глоговенів, він відкрив власний бізнес, займаючись абсолютно всім, що могло принести гроші в ту епоху, від худоби, риби, м’яса до напоїв. У нього були корчми, були млини, а потім він намагався скористатися корумпованою адміністрацією того часу як джерелом збагачення. Він був адміністратором гірської провінції, посаду, яку він просто-на-просто купив, оскільки всі посади можна було купляти в ту епоху. Такими були правила доби, функції іноді виносилися на продаж на аукціоні, хто давав більше грошей, отримував посаду. Йому вдалося в певний момент, ми точно не знаємо як, стати старшиною (~ тим, хто постачав царський двір і армію) під час бурхливого періоду російсько-турецької війни, десь перед 1808 роком, і він не зупинився на цьому. Це була його велика якість, він вірив у свою щасливу зірку».

    Головний практичний результат дій Тудора Владіміреску полягав у тому, що князі, призначені турками керувати румунськими князівствами, вже не були греками. Але ми не повинні забувати, що і тоді, як і багато разів в історії, головним було поєднання ідей, солідарність між людьми, але також і розриви.

  • Пожежники Румунії та України прийшли на допомогу Греції

    Пожежники Румунії та України прийшли на допомогу Греції

    Прем’єр Греції
    Киріакос Міцотакіс подякував усім країнам, які надали допомогу в гасінні
    лісових пожеж, що вирують в цій країні. «Від імені грецького народу я хотів би
    висловити нашу сердечну вдячність усім країнам, які надіслали допомогу та
    ресурси для боротьби з лісовими пожежами. Ми вдячні вам за те, що ви стоїте
    поруч з Грецією в ці важкі часи»
    , – написав Міцотакіс у Twitter.




    Зокрема, серед
    країн які надали свою допомогу Греції налічуються Румунія та Україна, а
    пожежники цих двох країн борються з потужними лісовими пожежами на другому за
    розмірами грецькому острові Евія.




    Нагадаємо, що Румунія 6 серпня відправила
    до Греції 112 пожежників та 23 пожежні машини.
    Того ж дня зведений загін вогнеборців з України чисельністю 100 осіб, прибув до
    Греції для допомоги у боротьбі із масштабними лісовими пожежами.




    Грецькі ЗМІ
    високо оцінюють дії румунських пожежників, які допомагають гасити пожежі, що
    охопили країну. Після кількаденної боротьби з полум’ям на острові Евія, надлюдські
    зусилля румунських пожежників принесли їм лише слова похвали, як від грецьких
    ЗМІ, так і від місцевих жителів.


    «Румунські
    пожежники, які прибули в нашу країну гасити пожежу, здається, прибули з іншої
    планети. Швидкість, організованість, педантичність та інстинктивні рефлекси
    вражають. Після прибуття в Евію румунські пожежники за ніч створили незалежний
    центр із логістичними службами. Потім вони картографували лісові дороги за
    допомогою безпілотників, обчислили напрямок вітру та використали найсучасніші
    технології. Водночас вони скористалися десятками потоків, які проходять через
    територію і з’єднавши між собою шланги на відстані понад 60 метрів, почали
    гасити пожежі. Вони також користувалися другорядними дорогами, де не було
    автомобілів, щоб не заважати руху транспорту. Тому дії румунських пожежників не
    тільки викликають захоплення, але це, безумовно, дзеркало розвиненої країни,» -
    пише видання fimes.gr.




    9 серпня через
    зміну поривів вітру румунські вогнеборці, разом з колегами з України були змушені
    тричі змінювати дислокацію, але оперативно впоралися з вогнем, захистивши села
    Ійя, Гувес та підступи до міста Ровієс.


    Віцемер
    муніципалітету порту Мантуді та м. Агіа Анни Аргіріс Ліяскос подякував
    румунським та українським рятувальникам: «Нам неоціненно допомогли 200 пожежників
    з України та Румунії, які після прибуття зайшли прямо в найгірше полум’я. Вони
    працювали без зупинки всю добу, поки все не загасили. Якби не вони, все б
    згоріло. Ми їм зобов’язані!»




    Гасіння лісових пожеж на острові Евія триває, вогонь продовжує поширюватися і локалізувати його пожежникам поки
    вдалося лише частково.



  • Як сприймають грецьку кризу румуни?

    Як сприймають грецьку кризу румуни?


    Опитування громадської думки на тему грецької
    кризи, проведене дослідницькою компанією INSCOP на замовлення газети
    Адеверул показує, що більше половина румунів, тобто 54% вважають, що немає ризиків для Румунії, тому що вона використовує національну
    валюту (лей) і не перейшла на євро. Лише 25% румунів вважають, що Румунія могла
    б мати краще економічне становище, якщо вона б була в зоні євро. Понад 34%
    опитаних вважають, що на ситуацію в Румунії впливатиме у дуже малі мірі те, що
    відбувається в Греції, в той час як 25% вважають, що наслідки грецької кризи на
    економіку і населення Румунії буде відчуватися в більшій мірі.




    Той факт, що більшість румунів вважають, що Румунії
    не загрожують ризики, оскільки вона не входить до єврозони, не слід
    інтерпретувати як вотум недовіри для переходу на євро. Швидше за все, мова йде
    про окрему ситуацію, а еволюцію загальної думки населення про перехід на євро
    залишається далі бути оціненою, – стверджують організатори опитування. Проте,
    відповіді опитуваних показують, що зросла довіра населення до національної
    валюти, лея. До речі, міжнародна преса відзначає, що перехід до європейської
    валюти стає менш привабливим для багатьох країн, які чекають цей шанс,
    посилаючись на заяви окремих політиків з Угорщини, Польщі, Хорватії та Румунії,
    які досить насторожено ставляться до входу до єврозони.







    Хоча
    Румунія встановила як термін переходу до єдиної європейської валюти 2019 рік,
    мало тих, хто вірять, що ця мета є реалістичною. Нещодавно губернатор
    Національного банку Румунії Мугур Ісереску ствердив, що цей процес може тривати
    і до десяти років. Крім неприємностей у зв’язку з кризою, сказав
    він, у Румунії рівень інфляції знизився, а національна валюта досягла
    нормального рівня. Також, румуни економлять переважно у національній валюті.
    Крім того, в останні роки, кредити в національній валюті почали зростати,
    особливо для тих, хто має доходи в леях. Мугур Ісереску попереджає, що процес
    переходу на євро є більш складнішим, ніж деномінації національної валюти, який,
    хоча був простим, створив занепокоєння серед населення. Обговорення питань,
    пов’язаних з переходом на євро повинні бути набагато складнішими, а люди
    повинні бути емоційно підготовлені, – додав губернатор Національного банку
    Румунії.

  • Румунські погляди на ситуацію в Греції

    Румунські погляди на ситуацію в Греції

    Результати референдуму, що пройшов у неділю в Греції були проаналізовані в Бухаресті. Румунські політики сприйняли з повагою, але й занепокоєнням відмову грецьких виборців прийняти заходи жорсткої економії, яких вимагали міжнародні кредитори. Як і реакції інших європейських лідерів страх зараження можна читати між рядками, бо у материковій економіці країни взаємопов’язані. Географічно розділені тільки Болгарією, і політично пов’язані надзвичайними стосунками, Афіни і Бухарест є партнерами в ЄС і союзниками в НАТО. У Румунії є значні грецькі інвестиції, в той час як Греція є одним з улюблених літніх призначень румунських туристів.

    Враховуючи усі ці мотиви, президент Румунії Клаус Йоханніс висловив сподівання, що будуть знайдені рішення для європейського майбутнього Греції. У повідомленні, на своїй сторінці в мережі Facebook, президент вважає, що дуже важливо для всіх держав-членів Європейського Союзу продовжити шукати шляхи виходу з кризи. І прем’єр-міністр Віктор Понта вважає, що рішенням є діалог, а не односторонні рішення. Крім того, на своїй сторінці у мережі Facebook, але в Туреччині, де він проходить реабілітацію після операції на коліні, глава уряду у Бухаресті, вважає що незалежно від обраного шляху Грецією, необхідні будуть роки для проведення реформ. Що стосується впливу на Румунію, Понта нагадав, що це вже четвертий рік поспіль економіка зростає і зовнішні події не порушать позитивний напрямок.

    Румунія ніяк не схожа на Грецію, – наполягає Понта. Прем’єр Румунії вважає Грецію функціональною демократією і стверджує, що зневажає тих, котрих називає «талібами» або «соціальними м’ясниками, які демонізують народ, який насмілюється мати іншу думку, ніж їх. У економічному плані, чотири найбільших банків з Греції посідають близько 12% від загального обсягу банківських активів в Румунії, але вони не постраждають від жодного рішення прийнятого Афінами у зв’язку з грецькою банківською системою, тому що вони румунські юридичні особи – підкреслив речник Національного банку Дан Сучу.

    Ми не говоримо про грецькі банки, а про румунські банки, які, свого часу, мали статутний грецький капітал, – пояснює Сучу. Вони підлягають румунському законодавству, яке гарантує всі депозити у розмірі 100 тисяч євро для всіх банків у Румунії. Тому, додав речник банку, з точки зору Центрального банку в Бухаресті, немає причин для занепокоєння щодо резервів або депозитів румунських громадян.

  • 05 липня 2015 року

    05 липня 2015 року

    КРИЗА -
    Європейський Союз повинен уникати драматичних заяв у разі голосування
    «ні» на референдумі в неділю в Греції, – сказав Голова Європейської
    ради Дональд Туск в інтерв’ю американському журналу Politico. За словами Туска
    такий результат голосування не закриє двері для переговорів, і не призведе до
    виходу Афін з єврозони. Голова Європейської ради зізнався, однак, що якщо
    більшість греків скажуть «ні» планам кредиторів з врятування Греції, це приведе
    до звуження можливостей для маневру в переговорах щодо фінансового виживання
    країни. Дональд Туск прийняв більш примирливий тон, ніж Президент Європейської
    Комісії Жан-Клод Юнкер, який сказав, що позиція Греції буде значно ослаблена у
    разі негативного результату голосування. Греки сьогодні мають визначитися щодо
    заходів жорсткої економії, впровадження яких вимагають міжнародні кредитори
    (ЄЦБ, ЄС, МВФ) в обмін на новий транш фінансової допомоги. Останні опитування
    показали, що погляди греків розділилися приблизно порівну. Прем’єр-міністр
    Алексіс Ціпрас закликав своїх прихильників голосувати за гідність, стверджуючи,
    що «ні» сказане заходам жорсткої економії, яких вимагають кредитори, дозволить
    йому добитися в Брюсселі укладення вигіднішої для грецького народу угоди. З іншого боку, лідер опозиції Антоніс
    Самарас закликав усіх голосувати «так», щоб покласти край тому, що він назвав
    «безвідповідальністю уряду». У даний час загальна сума заборгованості Греції
    перед кредиторами становить 320 млрд євро, а з 1 липня країна увійшла у стан
    технічного дефолту.




    УНІОНІЗМ – Близько 30 тисяч громадян Р.Молдова, які сьогодні зібралися на Великих
    національних зборах в центрі Кишинева, виступили за об’єднання молдовської держави з сусідньою Румунією. Акція була
    організована неурядовими організаціями двох країн, відповідно до яких тільки
    разом можна справитися з викликами майбутнього, жити краще в своїй країні,
    насолоджуватися великою країною без внутрішніх кордонів, без перешкод у колі
    спільної та процвітаючої долі для всіх румунів. Захід пройшов на місці де
    в 1989-90-му роках були організовані великі антирадянські мітинги і де в серпні
    1991 року Великі національні збори привітали проголошення парламентом у
    Кишиневі незалежності Р.Молдова. Нагадаємо, що нинішня Республіка Молдова була
    створена на частині східних румунських територій, анексованих СРСР після
    ультиматуму в 1940 році.




    ВІЙСЬКОВІ
    НАВЧАННЯ
    – У Болгарії, неподалік порту Варна, у суботу почалися масштабні
    військово-морські навчання Бриз-2015. У маневрах, що триватимуть до 12
    липня беруть участь понад 30 бойових та допоміжних кораблів і катерів, 10
    вертольотів та понад 1.700 військовослужбовців військово-морського флоту
    Болгарії, Греції, Румунії, США і Туреччини. Навчання проводиться у
    відповідності до стандартів і процедур військового блоку НАТО. Головним
    завданням вправ є поліпшення оперативної сумісності в умовах кризи. У неділю в
    акваторію Чорного моря увійде й ракетний есмінець США USS Porter для сприяння
    миру, безпеці та стабільності в регіоні, йдеться в заяві, розміщеній на
    офіційному сайті ВМС США. Як зазначено у повідомленні присутність есмінця в
    Чорному морі служитиме підтвердженням відданості та прихильності США зміцненню
    партнерських зв’язків і спільних оперативних можливостей з країнами НАТО та з
    регіональними партнерами.






    ТЕНІС – Румунка Моніка Нікулеску (48 місце в рейтингу
    WTA) здолала чешку Крістіну Плішкову (134 місце WTA) з рахунком 6:3, 7:5 і
    пробилася до 1/8 фіналу престижного тенісного турніру в Уїмблдоні, де зіграє у
    понеділок зі швейцарською тенісисткою Тімеєю Бачинською. І румунський тенісист Флорін Мерджя зумів пробитися в 1/8 фіналу парних змагань
    турніру і разом з індійським тенісистом Роханом Бопанною зіграє з польсько-білоруським дуетом Лукаш Кубот/Макс
    Мірний. І
    дует Хорія Текеу (Румунія)/Жаном Жюльєн Ройєр вийшов до 1/8 фіналу змагання де
    зустрінеться з австралійською парою Ллейтон Х’юїт/ Танаса Коккінакіс.

  • В очікуванні референдуму в Греції

    В очікуванні референдуму в Греції

    Перша частина учорашнього дня передбачала можливий рятувальний компроміс для Греції. Уряд в Афінах нібито прийняв, з деякими поправками проект угоду, представлену міжнародними кредиторами і натякнув, що відмовляється від референдуму. Все розвалилося в другій половині дня, коли грецький прем’єр Алексіс Ципрас оголосив, що референдум відбудеться в неділю, як планувалося. Крім того, він закликав співвітчизників сказати Ні програмі запропонованій донорами. Таким чином, спілкування між Афінами та Брюсселем було перерване, і шанси, щоб воно було відновлене в понеділок, після всенародного опитування, залежить від результатів.

    Європейські лідери попередили, що переважне Ні може дорівнювати виходу з зони євро, що непередбачуваний Ципрас відкидає категорично. Лідер консервативної опозиції, колишній прем’єр-міністр Антоніс Самарас, закликав греків сказати так за Європу. Відповідальність громадян повинна перемогти безвідповідальність уряду, – сказав Самарас, відповідно до якого країна знаходиться в найкритичніший момент за останні десятиліття. За розвитком грецької кризи уважно стежать в Бухаресті. Керівник Нацбанку Мугур Ісереску, знову закликав до мудрості і спокою, і попросив вкладників у банки Румунії з грецьким капіталом не діяти емоційно і не знімати депозити.

    Він пояснив, що ці банки є безпечними, добре капіталізованими і підлягають регулюванням Нацбанку, а не рішенням Греції. А в разі паніки, Національний банк готовий втрутитися з усіма інструментами, які має в розпорядженні. Мугур Ісереску: Національний банк вжив заходів щодо забезпечення їх ліквідністю, Банки можуть забезпечити ліквідність за допомогою Національного банку, оскільки процентна ставка є низькою. Втрачають тільки вкладники. Вони втрачають час, процентну ставку та комісію за зняття депозитів.

    З іншого боку, навіть якщо ситуації не можна порівняти – Греція знаходиться на межі фінансового краху, а в Румунії безпечні банки – грецька криза, проте, закликає до серйозного розміркування про відносини країни з такими партнерами, як МВФ чи Європейський Союз. Мугур Ісереску: Невизначений міжнародний контекст – ситуація в Греції і єврозоні, і взагалі внутрішній – потребує зміцнення і збереження угод з нашими міжнародними партнерами, ЄС і МВФ, в різних формах. Я вважаю, що переговори триватимуть, і це добре, щоб тривали, оскільки йдеться про довіру.

    Подібно Європейській комісії та МВФ, і Мугур Ісереску не думає, що дотеперішні економічні дані, є аргументом для фінансового пом’якшення, ініційованого урядом, що є причинною розбіжностей між ним і міжнародними фінансовими інститутами.

  • Румунія і криза в Греції

    Румунія і криза в Греції

    Понеділок найдовший і найбільш напружений день для влади в Афінах, яка до 30 червня має сплатити Міжнародному валютному фонду 1,5 млрд євро з великої погодженої позики. Незадоволена несподіваним ходом прем’єра Алексіса Ципраса, скликати референдум про умови накладені країні міжнародними кредиторами, Єврогрупа припинила переговори і оголосила, що програма фінансової допомоги не буде продовжена після 30 червня. Європейський центральний банк залишив, однак, двері відчиненими для розв’язки, щоб врятувати Грецію від банкрутства і залишити її в єврозоні та зберегти термінове фінансування для грецьких банків.

    У свою чергу, директор Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявила, що готова при необхідності запропонувати допомогу. Пані Лагард оцінила, з іншого боку, що єврозона в сильній позиції, щоб справитись з наслідками кризи в Греції і підтримати стабільність в регіоні. У Греції збільшилися черги до банкоматів, і банки були закриті до 6 липня до наступного дня після референдуму. Протягом цього періоду, зняття готівки через банкомати буде обмежено до 60 євро в день. Але не й для іноземців, стверджує влада.

    У Бухаресті, і не тільки з’явилося, природно, запитання чи можливий фінансовий землетрус в Греції не буде відчуватися сильно у банках з грецьким капіталом у всьому регіоні. Грецькі банки в Румунії не будуть пошкоджені жодним рішенням, яке буде прийнято в Афінах у зв’язку з банківською системою, запевнив речник Нацбанку Дан Сучу. Він підкреслив, що банки в Румунії, навіть якщо мають грецький капітал підлягають внутрішньому законодавству та нагляду Національного банку.

    Дан Сучу: Коли ми говоримо про грецькі банки говоримо про румунські банки, які, свого часу, мали грецький капітал. Вони підлягають румунському законодавству, яке передбачає, з іншого боку, гарантування всіх депозитів у розмірі 100 000 євро для всіх банків в Румунії. Це не спеціальна умова для одних або інших банків, і тому немає ніяких причин для занепокоєння з точки зору Національного банку щодо резерв або депозитів румунських громадян.

    З іншого боку, оскільки Греція є одним з улюблених місць призначення румунів у відпочинковий період, МЗС у Бухаресті просить румунських туристів,що перебувають у цій країні, мати при собі готівку, щоб запобігти проблеми, пов’язані з видачею готівки з банкоматів. Міністерство заявляє, що, незважаючи на запевнення грецької влади були зареєстровані випадки, коли платіжна картка була відхилена.

  • Куди прямує Греція?

    Куди прямує Греція?








    Європейці балансують між стурбованістю і роздратуванням. Трохи більше
    половини німців, наприклад, висловлюються навіть за так званий Grexit – вихід з
    єврозони Грецької держави, яка перебуває на межі банкрутства. 30 червня Греція
    повинна виплатити Міжнародному валютному фонду 1,5 млрд євро.

    Але грецька державна скарбниця
    порожня, тому Афінам конче необхідна чергова фінансова допомога в розмірі 7,2
    млрд євро, яку ще минулого року пообіцяли виділити МВФ і Євросоюз, але за
    однієї умови – здійснити низку реформ, передусім – пенсійної системи, необхідних, щоб заощадити бюджетні кошти .




    Однак позиція ліворадикальних партій, які перебувають при владі в Греції,
    нагадує про діалог глухих. З одного боку, на відміну від німців, які
    виступають за режим жорсткої економії бюджетних коштів, греки вважають
    неприйнятним нав’язування їм кимось певної економічної і соціальної політики. А
    з іншого боку, вони покладаються на європейську солідарність.

    Досить! – кажуть,
    однак, європейці, які намагаються, проте, в ці дні, знайти рішення останнього
    шансу. У четвер, в ході півторагодинної зустрічі в Люксембурзі міністри
    фінансів країн-єврозони зійшлись на тому, що не можуть надати Греції фінансову
    допомогу. Унаслідок цього, глави держав та урядів країн-членів Єврозони
    зберуться у понеділок в Брюсселі на позачерговий саміт, присвячений грецькій
    проблемі.




    Черговий саміт намічений на кінець
    червня, але тоді вже не буде часу для схвалення нової програми фінансової
    допомоги Греції національними парламентами країн європейського співтовариства.
    Без цих коштів Греція не зможе виплатити черговий транш МВФ і буде змушена
    оголосити дефолт. До речі, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін
    Лагард була категоричною, стверджуючи, що жодного пільгового періоду бути не
    може.

    Тим часом, Афіни теж шукають рішення балансуючи між Заходом і Сходом,
    зокрема між Європейським Союзом і Росією, яка намагається продемонструвати свою
    економічну і фінансову потужність, нібито незачеплену європейськими санкціями,
    запровадженими через конфлікт в Україні.




    Наприкінці цього тижня в Санкт-Петербурзі, грецький прем’єр Алексіс Ціпрас
    мав другу за останні чотири місяці зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним.
    Напередодні цієї зустрічі, в п’ятницю, кремлівський лідер заявив, що його
    країна готова надати Греції фінансову підтримку, зокрема в рамках спільних
    проектів розвитку енергетичної інфраструктури.

    Точніше мова йде про будівництво
    на території Греції газопроводу в продовження Турецького потоку, який
    Газпром ініціював минулого року. США, однак, намагаються переконати Грецію не співпрацювати з Росією в цьому
    проекті і зменшити енергозалежність Європи від Москви.