Tag: громади

Завершення Спільної операційної програми Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013 було відзначено низкою подій, в ході яких було представлено 140 реалізованих проектів, найважливіші результати та виклики, що виникли у ході їх впровадження. Підсумкова конференція відбулася в Сучаві, 24 жовтня, в Музеї Буковини, у якій взяли участь представники обласних та регіональних органів влади, бенефіціарів, Європейської комісії та Сучавського і Ясського регіональних бюро з питань транскордонного співробітництва.

Учасники говорили про вплив проектів на громади, про результати та виклики, перешкоди та труднощі, можливості та розвиток, вивчені уроки. Це була зустріч між старими друзями, співробітниками, людьми, які зосередили свої зусилля на завершенні проектів, котрі зрозуміли шанс, який програма надає транскордонному регіону.

Підсумовуючи, Спільною операційною програмою 2007-2013 профінансовано 140 великих проектів вартістю у понад 145 мільйонів євро. Скористались цими коштами в Румунії (повіти Сучава, Ботошань, Ясси, Васлуй, Галац і Тульча), в Україні (Одеська та Чернівецька області) та Р. Молдова, вся територія. 140 проектів стосувались, між іншим, просування спільної культурної спадщини, економічного розвитку, наукових досліджень, захисту від повеней, розвитку тваринницької галузі, енергоефективності, теми, що відповідають потребам людей прикордонної зони. Важливою частиною зустрічі були розповіді партнерів по проектах, успішні історії, які приносять додаткову вартість для бенефіціарів.

Історична та етнографічна спадщина – частина сталого розвитку туризму Буковини, Зберегти минуле, щоб збудувати майбутнє. Середньовічні перлини-Сучава, Хотин, Сороки, Підвищення безпеки життя в долині р. Прут, Сповіщення та захист від повені у верхній частині Серету та Пруту- це лише декілька із представлених на конференції проектів. Інші дві конференції щодо закриття цієї програми відбулися в Чернівцях та Кишиневі.

Закриття Спільної операційної програми Румунія-Україна-Молдова – було гарною нагодою відзначити сьомий рік поспіль День Європейського співробітництва, який сприяє розвитку територіальної співпраці та добросусідства. У фойє Музею Буковини була відкрита виставка малюнків Кордон у кольорах, здійснених учнями Художньої школи ім. Миколи Івасюка з Чернівців. Роботи мали як тему проекти, реалізовані в рамках Програми транскордонної співпраці та утвердженні Європейським Союзом цінності.

Діти змогли висловити свої думки та бачення з нагоди Дня європейської співпраці. Ми повинні навчитися у них, вони бачили майбутнє разом. Такі заходи необхідні, і ми сподіваємося, що будемо співпрацювати з Сучавським художнім ліцеєм»-, сказала директорка Чернівецької художньої школи проф. Тетяна Гакман, яку супроводжувала делегація художників і викладачів з України.

У свою чергу, Адріяна Нікула координатор з інформації, реклами та відбору Сучавського Регіонального бюро транскордонної співпраці нагадала, що в 2017 році День європейського співробітництва був відзначений як в Чернівецькій художній школі, де молоді художники були задіяні в творчій майстерні, так і в Сучаві де учні Коледжу мистецтва імені Чіпріяна Порумбеску взяли участь в аналогічному заході, організованому музеєм Буковини. Малюнки та колажі, зроблені сучавськими учнями були використані і в цьому році на конференції (папки, блокноти, банери).Виставка була відкрита для публіки до 5 листопада.

Деякі великі проекти, що фінансуються за допомогою тристоронньої програми продовжаться з європейським фінансуванням, наданим новими двосторонніми програмами, Румунія-Україна та Румунія-Республіка Молдова на період 2014-2020. Більше 200 представників місцевих та центральних органів державної влади трьох країн, Європейської Комісії, бенефіціарів фінансування, засобів масової інформації та людей, задіяних у реалізації програми, взяли участь у цьому заході.

Румунія та Італія є стратегічними партнерами, які підтримують ідею єдиної, солідарної та сильної Європи – це висновки зустрічі прем’єр-міністра Італії Паоло Дентілоні з президентом Клаусом Йоганнісом у Бухаресті. Дискусії були спрямовані на двосторонні відносини, які обидві сторони оцінили як привілейовані, економічне співробітництво, яке вони вважають чудовим, і на роль еміграції італійців та відповідно, румунів. Клаус Йоганніс висловив задоволення щодо ситуації румунів в Італії, ствердивши, що вони не тільки добре прийняті, але й інтегровані.

Клаус Йоганніс: Ми дуже задоволені і раді, що наші громади не тільки прийняті, але і інтегровані дуже добре. І італійці дуже добре інтегровані в Румунії, громада з багатьма бізнесменами, а румунська громада в Італії, яка налічує 1 400 000 осіб, також дуже добре інтегрована у цій країні».

Йоганніс вважає, що відносини між Румунією та Італією дуже хороші у багатьох сферах і нагадав про майже однакові позиції щодо європейської політики. Високі посадовці обговорили майбутнє ЄС, а також питання головування Румунії у Раді Європейського Союзу з 1 січня 2019 року. Паоло Джентілоні підкреслив, що управління міграцією має бути одним із головних пріоритетів ЄС. Ми повинні наполягати йти спільнотним шляхом. В рамках спільнотного шляху існує також спільна участь у міграційних темах, і я думаю, що Італія виконала свою роботу. Вона доклала значних зусиль, але це повинно стати одним із найважливіших пріоритетів Союзу, щоб поступово управляти цим явищем», – сказав італійський прем’єр.

З Віорікою Денчіле італійський прем’єр-міністр обговорив в основному позитивні економічні тенденції в обидвох країнах, а також необхідність активізації двосторонніх економічних відносин. За словами румунського прем’єра, Італія є стратегічним партнером Румунії, обсяг двосторонньої торгівлі склав у минулому році майже 14 млрд євро, рекордний рівень за останнє десятиліття. Проте, Італія зацікавлена інвестувати в Румунії в сільському господарстві, технологічних інноваціях, енергетиці та обороні.

Вони також розмовляли про румунську громаду в Італії та італійську в Румунії, Джентілоні зазначив, що інтеграція румунів в Італії покращується. Прем’єри домовилися, щоб після формування майбутнього уряду у Римі, відбулось спільне засідання двох урядів, яке може активізувати і диверсифікувати співробітництво в таких важливих галузях, як безпека, оборона, економіка, енергетика, навколишнє середовище і охорона здоров’я, а також в інших галузях.