Tag: громадяни

  • Румунія повністю приєднується до Шенгенської зони

    Румунія повністю приєднується до Шенгенської зони

    Після довгих років очікування Румунія та Болгарія стають повноправними членами Шенгенської зони – у четвер Рада юстиції та внутрішніх справ ЄС схвалила приєднання двох країн з сухопутними кордонами, починаючи з 1 січня 2025 року.

    «Переваги нашого членства у спільному просторі вільного пересування є багатогранними і мають безпосередній вплив на наших громадян, економіку та зовнішній імідж нашої країни. Скасування контролю на внутрішніх кордонах означає швидше та простіше пересування для тих, хто подорожує, час, проведений на кордонах, значно скоротиться, а логістичні витрати для компаній зменшаться, що швидко підвищить конкурентоспроможність румунських продуктів і послуг на європейському ринку»,сказав президент Клаус Йоганніс.

    «Це історичне рішення, перемога справедливості та національної гідності, а також чіткий сигнал про те, що ми ніколи не погодимося бути громадянами другого сорту в Європі», — наголосив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він пояснив, що для румунів це рішення приносить конкретні і негайні вигоди, особливо для представників діаспори, які часто подорожують до Румунії. Повне входження Румунії та Болгарії до Шенгенської зони принесе низку незаперечних переваг для обох країн, перш за все, більшу свободу пересування в напрямку Західної Європи, і румунів більше не зупинятимуть на кордоні з Болгарією або на наступному кордоні з Грецією.

    Однак найбільші вигоди отримають перевізники, яким більше не доведеться годинами чекати на митних пунктах, часто в небезпечних умовах. Однак на кордонах з Угорщиною та Болгарією буде запроваджено шестимісячний період часткового контролю. Такий контроль було тимчасово запроваджено на різних внутрішніх кордонах Шенгенської угоди на тлі збільшення кількості нелегальних мігрантів із-за меж ЄС. Міністр юстиції Кеталін Предою надав більш детальну інформацію: «Щоразу, коли прикордонники помічають, що з транспортним засобом або автомобілем, в якому подорожують фізичні особи, щось не так, або якщо у них є інформація, що це становить ризик з точки зору дотримання законодавства, вони втручаються і проводять перевірку».

    Болгарія та Румунія, члени ЄС з 2007 року, частково приєдналися до Шенгенської зони в березні, скасувавши паспортний контроль для тих, хто перетинає кордон повітряним і морським транспортом. Румунія пройшла через кілька оціночних звітів щодо Шенгенської зони до 2011 року, першого передбачуваного кінцевого терміну для вступу в цей простір. Протягом багатьох років такі країни, як Франція, Німеччина, Бельгія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та Австрія виступали проти вступу Румунії, посилаючись на проблеми, пов’язані з корупцією, організованою злочинністю, судовою реформою та міграцією.

    З населенням майже 420 мільйонів людей, Шенгенська зона є найбільшою у світі зоною вільного пересування, що охоплює понад 4 мільйони квадратних кілометрів і наразі включає 29 країн.

  • Зміни на румунській політичній сцені

    Зміни на румунській політичній сцені

    9 червня СДП і НЛП, стовпи румунської політичної системи та партнери в уряді, переконливо перемогли на виборах до Європейського парламенту, на яких висунули спільний список, а також, окремо або за взаємної підтримки, на місцевих виборах, де соціал-демократи здобули більшість місць у меріях та повітових радах. Тому ніщо не могло передбачити виборчої катастрофи, якої зазнали СДП і НЛП через своїх кандидатів у першому турі президентських виборів.

    Претенденти на найвищу посаду від Націонал-ліберальної та Соціал-демократичної партій пов’язали свої імена з двома історичними невдачами: лідер НЛП Ніколає Чуке посів п’яте місце з менш ніж 9% голосів, що зробило його першим кандидатом від лібералів, який не набрав двозначний результат, а лідер СДП Марчел Чолаку, який вважався фаворитом першого туру, посів третє місце з 19%, ставши першим кандидатом від лівих сил, який не пройшов до фінального туру виборів. Кожен з них визнав свою поразку і подав у відставку з керівництва своєї партії. 1 грудня, між двома турами президентських виборів, відбудуться парламентські вибори, і основним партіям необхідно швидко оговтатися від виборчого шоку.

    СДП прагне повернути довіру румунів на парламентських виборах і запропонує новий підхід у спілкуванні з громадянами, заявив заступнк лідера партії та віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску, який був призначений відповідальним за політичну комунікацію до парламентських виборів. Він вважає, що в наступному парламенті має бути сильне представництво соціал-демократичних цінностей, і каже, що СДП активізує свої зусилля, щоб пояснити румунам, що вона має намір робити в разі перемоги на виборах.

    Ми досягли важливих результатів на рівні уряду, і в цьому сенсі ми також запропонуємо новий підхід у спілкуванні з громадянами, набагато пряміший, набагато відвертіший, розповідаючи їм про те, що ми змогли зробити, що ми хочемо зробити, дуже прямо і дуже щиро”, – сказав Негреску. Все керівництво лібералів подало у відставку, а тимчасовим лідером був призначений Іліє Боложан, чиє ім’я пов’язане з адміністративними та економічними успіхами північно-заходідного повіту Бігор та муніципалітету Орадя.

    Боложан оголосив, що НЛП буде підтримувати проєвропейський напрямок Румунії та правоцентристську політику, тому в другому турі партія без жодних переговорів підтримає Елену Ласконі, лідера Союзу «За порятунок Румунії». 8 грудня вона зустрінеться з несподіваним переможцем першого туру Келіном Джорджеску, якого одностайно вважають токсичним і небезпечним через його екстремістські та проросійські погляди.

    У найближчий період, підкреслив Боложан, ліберали представлять державну політику, яку НЛП буде підтримувати в парламенті: державна ефективність і скорочення витрат, державна політика, яка дозволяє розвивати місцеві громади через децентралізацію і програми підтримки місцевих обранців, політика, яка підтримує верховенство права, незалежну систему правосуддя, а також політика, пов’язана зі справедливістю, меритократією, правилами, які генерують чесну поведінку в суспільстві.

  • Атлас культури – культурні заклади в сільській місцевості

    Атлас культури – культурні заклади в сільській місцевості


    Нещодавно побачила світ книга «Атлас культури», що привертає увагу на проблему, яку неможливо відкласти: відновлення діяльності культурних закладів у сільській Румунії, найважливіших елементів громадської інфраструктури, культури та освіти. Книга має на меті оцінити стан культури в сільських місцевостях, розглядаючи такі питання, як рівень поширення елементів інфраструктури, специфіка культурних заходів та інші. Ініціатором видання був Національний інститут з питань культурних досліджень і навчання (INCFC), підпорядкований Міністерству культури. Книга була написана за допомогою Національного інституту статистики (INS).

    Директор Національного інституту з питань культурних досліджень та навчання Кармен Кроїтору заявила: «Це наш перший крок нашої програми, яку ми розпочали багато років тому, тобто ми взялися рахувати те, що відбувається в культурі, та якби у нас не було неоціненої допомоги Національного інституту статистики, ми б не відважилися зробити цей крок, але ми почали досліджувати та наносити на карту ці культурні інфраструктури, які є першим посередником доступу до культури в Румунії.»

    Кармен Кроїтору навела деякі дані про процес написання книги, про можливі рішення, згадавши творця румунської соціології Дімітріє Густі (1880-1955): «Дозвольте мені надати вам деяку технічну інформацію про «Атлас».Йде мова про дослідження, яке розпочалося та розгорталося протягом двох років, це були роки збору даних, документації, статистики, польових досліджень, в тому числі як за часів Дімітрія Густі. З великим задоволенням ми проводили такого роду соціологічні дослідження. Це не обов’язково привід для великої радості, бо насправді ми виявили досить тривожний стан речей. У нас в Румунії є деякі заклади в сільській місцевості, які повинні забезпечити культурну діяльність. Як вони працюють ви маєти можливість читати в цій книзі, адже ці установи не кожного разу виконують свою діяльність. Це одна з найбільших картографічних ініціатив, яку ми спробуємо поширити й на установи інших сфер діяльності. Ми зробили це, щоб мати підставу для пропозиціїщодо вироблення державної політики стосовно культурних закладів. Ще можна багато дечого зробити. Чимало неурядових організацій займаються відродженням культури, та їм потрібно трохи підтримки, щоб плідно працювати у цьому сенсі.»

    Голова Національного інституту статистики Тудорел Андрей розповів про переваги цього дослідження, оприлюднивши важливі статистичні дані: «Перш за все потрібно мати правильну інформацію, знати реальну ситуацію, крім того треба створити базу даних, яку можна оновлювати щодня. Інакше ми поивнні будемо працювати наново і не будемо знати куди прямуємо. Як статистик я можу зазначити, що я помітив. Населення Румунії, починаючи з 1970-х років, в сільських місцевостях, як частка загальної чисельності населення, зменшилося дуже мало. Залишилося на рівні десь 46-50%. У наших сусідів частка менше 20%. Тож у нас удвічі частка населення. Ми також констатували, що багато дітей хочуть покидати села, та що, на жаль, населення сіл старіє. У багатьох повітах, особливо навколо Бухареста, але й навколо великих міст, середнім вік населення становить понад 48-50 років. У цьому разі, які культурні послуги має запропонувати місцева громада, румунська держава цьому населенню? І це велика проблема: культурні послуги мають мати на увазі вік людей відповідного регіону.»

    Керівник Національного музею румунського селянина Вергілій Ніцулеску ствердив: «Така праця була потрібна здвана. Шкода, що тільки тепер ми маємо таку базу даних і такий аналіз. Національний інститут культурних досліджень і навчання проводить аналіз та відкриває ґрунт для запуску державної політики. Інститут дає цей дуже добре структурований інструмент, репрезентативний, дуже серйозний аналіз стану культурних закладів у сільських місцевостях. Побачимо, що нам треба робити далі, оскільки ситуація не дуже добра ні на національному рівні. Лише в кількох місцевостях країни культурні заклади знаходяться у дуже доброму стані та проводять гарну навіть процвітаючу діяльність. Однак у переважній більшості сільських поселень Румунії відсутня діюча культурна інфраструктура, і ми не повинні забувати, що там живуть наші співвітчизники. І крім центральної влади, місцева влада повинна забезпечити рівні умови для всіх румунських громадян, незалежно від того, де вони живуть.»

    Керівник Національної бібліотеки Румунії Адріан Чорояну вказав на дві основні причини нинішньої ситуації: «Я лише хочу нагадати дві речі: в історії, як правило, ефект завжди має кілька причин. Те, що зараз відбувається з цією катастрофічною ситуацією інволюцією культури в сільському середовищі, є ефектом кількох причин. З одного боку, є політичні причини, точніше надмірна політизація речей, які не слід політизувати, таких як освіта, культура, охорона здоров’я, безпека. Інша причина – це старіння населення. Це справжня причина, про яку говорять науковці, статистики. Однак вони лише говорять, а заходи не були прийняті, та навіть не говориться про те, які заходи можна б вжити. Ми говоримо про Дімітрія Густі, коли Румунія мала чимало недоліків, та про благодатний 1921 рік, але тоді Румунія процвітала з точки зору народжуваності. Чесно кажучи, вся Європа старіє, і це, мабуть, головна проблема сучасного світу. Але чи не зміниться саме суспільство, в якому ми живемо? Рішення, з моєї точки зору, не полягає в тому, щоб повертатися до Густі. Дімітріє Густі був візіонером 1920-х років, ми повинні шукати сьогоднішніх візіонерів для завтрашнього світу.»

  • Громадська організація Funky Citizens

    Громадська організація Funky Citizens

    Funky Citizens – це місце зустрічі громадян, яких не задовольняє статус-кво, та розуміють роль, яку вони відіграють у демократії, і часто беруть участь у процесах прийняття рішень. Найсильнішою «зброєю» організації є ініціативи, які використовують технології, юридична допомога на підставі даних та комунікацій, а також громадянська освіта. Румунська громадська неурядова організація вже має велекий досвід щодо заохочення громадян, які мріюють про міський простір зі загальною ідеєю розвитку, в якому мешканці можуть долучатися до визначення свого спільного простору та покращення свого рівня життя.

    Елена Калістру, член Європейського економічного та соціального комітету, голова та співзасновниця, розповідає звідки виникла ідея заснування цієї організації: «Приблизно в 2011-2012 роках ми зрозуміли, що в Румунії бракує руху чи організації, які зробили б залучення громадян бажаним для людей, особливо в сферах, які досить важко зрозуміти. Ми почали з проєктом, в рамках якого проводимо контроль за витрачанням державних коштів, проводимо моніторинг національного бюджету, і намагаємось зробити все зрозумілим для громадян. Ми припустили, що люди хотіли б долучитися до суспільного життя, але часто їм таку інформацію дуже важко зрозуміти, та що для її пояснення потрібні додаткові зусилля, щоб роз’яснити їм, наприклад, як працює законодавство, як працюють установи тощо. Так народилася організація Funky Citizens».

    Ми запитали Елену Калістру, чи їм вдалося зібрати прихильників. Ось, що вона відповіла: «Очевидно, що охочих долучитись до проєкту не було дуже багато, ми як організація не уявляли собі, що мільйони людей будуть зацікавлені як витрачаються місцеві бюджети. Але ми віримо, що якщо ми далі працюватимемо ситуація зміниться, беручи до уваги і реакцію людей, яку ми спостерігаємо з моменту заснування організації в 2012 році, я б сказала, що все більше людей цікавляться тим, що відбувається на місцевому та національному рівнях, та все більше людей долучаються до нашої діяльності, які жертвують кошти, читають наші аналізи.»

    Як може громадянин долучитися до суспільного життя? Елена Калістру відповідає «Найчастіше першим кроком є отримання інформації. Це звучить як кліше, але це правда. Інформація – це сила, інформація зараз більш доступна завдяки Інтернету, ми можемо дізнатися, як ми можемо зв’язатися з нашим депутатом чи мером посередництвом лише одного кліка. Але ми кажемо людям, що залучення громадян до сусіпльного життя – це як спорт: є кілька етапів. Ідеально ми всі повинні займатися спортом принаймні 30 хвилин на день. А це з точки зору громадянства означає час від часу перевіряти, що зробив мер, що зробив парламент,що зробив уряд, і бути в курсі подій. І, зрозуміло йти голосувати. Потім, як і в спорті, є можливість займатися щотижня спортом або кататися на велосипеді. Це означає, наприклад, підписати петицію або написати письмового листа до наших депутатівна цікаву тему. І третій етап, так би мовити «професійний спортсмен», – це біг марафону. А це може означати приєднання до певної громадської організації, або оскарження місцевого бюджету, оскільки ми маємо ці права, як громадяни.»

    За словами нашої співрозмовниці кількість учасників проєктів Funky Citizens різна, під час виборів наприклад вона може сягати тисячі волонтерів. Елена Калістру, голова та співзасновниця організації, розповідає про нещодавні ініціативи: «У найближчі роки перед нами стоять два великі виклики: один з них – розширити нашу роботу на місцевому рівні. Це те, що ми вже робимо від минулого року, ми намагаємося відвідати місцеві громади та організовувати тренінги про те, як формуються місцеві бюджети, проте, як громадяни можуть залучатися, ми працюємо з журналістами-партнерами. З іншого боку ми присутні в Європейському соціально-економічному комітеті та інших органах, наша організація працює вже деякий час у міжнародних проєктах, особливо в Центральній та Східній Європі, я є членом Комітету від минулого року. Ми намагаємося, щоб голос румунських неурядових організацій краще почули в європейських інституціях.»

    Незалежно від того, говоримо ми про європейські кошти для національних чи місцевих проєктів, коли ми дивимося на ефективність витрат у Румунії, спільним елементом є відсутність конкретних наслідків. Основними причинами цього є відсутність механізмів визначення довгострокових потреб розвитку, визначення пріоритетів фінансових потреб на основі політичних критеріїв, а ні на реальних потреб, а також марнування державних грошей через корупцію, розкрадання чи погане управління.

  • Резолюції Європейського парламенту

    Резолюції Європейського парламенту




    Ще з початку
    першої цьогорічної сесії Європейський Парламент прийняв резолюції, які представляють позицію Союзу щодо дуже чутливих питань. Депутати Європарламенту проголосували
    за проект європейського екологічного пакту, який раніше був представлений головою Єврокомісії Урсулою фон дер Лейєн. За словами спеціального кореспондента Радіо Румунія в Страсбурзі, Парламент вирішив, щоб майбутній
    законодавчій акт на тему клімату був більш амбітним, ніж пропозиції Комісії щодо скорочення викидів
    вуглекислого газу.


    Європейський законодавчий орган хоче, щоб Союз прийняв ці цілі задовго до осінньої конференції ООН щодо зміни клімату. Євродепутати також хочуть встановити проміжну ціль на 2040 рік і, таким чином, гарантувати, що Союз
    стоїть на правильному шляху що стосується досягнення кліматичного нейтралітету до
    2050 року. Резолюція парламенту також закликає створити механізм коригування прикордонного вуглецю, який був би сумісним із правилами Всесвітньої організації торгівлі. Депутати
    Європарламенту попередили, що внесуть всі необхідні зміни до
    законодавчих пропозицій для досягнення цілей екологічного пакту.


    Вони також обговорили проект, який має на меті реформування способу роботи
    Європейського Союзу, який
    був б ближчим до очікувань громадян. Парламент бажає, щоб
    голоси громадян опинилися в центрі широких дискусій, які відбуватимуться щодо
    вирішення непередбачених внутрішніх та зовнішніх викликів під час укладення
    Лісабонського договору. У резолюції парламенту вказано, що всі громадяни, представники громадянського суспільства та зацікавлені сторони
    на європейському, національному, регіональному та місцевому рівнях повинні бути залученими до
    визначення пріоритетів Союзу.


    Віце-президент Європейської комісії з питань демократії та
    демографії, хорватка Дубравка Шуйца зізналася, що європейські установи не завжди зуміли відобразити
    в законі бажання власних громадян. Старий спосіб займатися політикою вже не працює. Громадяни хочуть, щоб ми їх почули та відповідали їм потрібними відгуками. Нам потрібно бути сміливими і знаходити нові креативні та
    інноваційні рішення, щоб покращити демократію», – каже вона, додавши, що
    спільна заява з цього питання Парламенту, Комісії та Ради може
    прокласти шлях до єдиного партнерства.


    Євродепутати також обговорили ситуацію прав європейських громадян у Великобританії після Брекзиту. Вони сказали, що Угода про вихід
    Великобританії з ЄС містить справедливі та збалансовані положення, які захищатимуть
    права громадян під час та після перехідного періоду, але зазначили, що є
    проблеми з новою системою реєстрації європейських громадян, які хочуть отримати
    нові дозволи на проживання у Великобританії.

  • Громадянські ініціативи батьків

    Громадянські ініціативи батьків






    Велике місто, таке як Бухарест – багатолюдне, із заторами, з високим рівнем забруднення повітря, важко перетворити на дружнє середовище, в якому створено сприятливі умови для розвитку і виховання дітей. А коли це є можливим, то здійснюється завдяки активній участі громадян, як це
    демонструє ініціатива «Grow Up Romania/Рости Румуніє». Проект був започаткований у 2016 році групою батьків з
    високою громадянською свідомістю, які спробували
    перетворити Бухарест на сприятливе для сімей середовище. Вони усвідомили, що висловлення незадоволення без активних спільних дій нічого не
    змінить. Усі проблеми мають бути
    доведені до відома влади, яка зобов’язана змінювати місто на краще.




    Серед цих батьків налічується й Дана Остачіє та Альма Казаку, молоді мами, які, крім своєї роботи та побутової діяльності, займаються волонтерством, надихаючи інших батьків до дій, спрямованих на вирішення загальних
    проблем. Розповідає Альма Казаку. «Бухарест виглядає досить погано. Дуже важко перетинаючи
    місто з точки А до точки Б, не побачити купу сміття чи інші перешкоди на
    тротуарі, не побачити деградовані дитячі ігрові майданчики… Я склала анкету, яку заповнили батьки з нашої неформальної
    онлайн-групи, котрі допомагають одне одному. І найбільш поширеною проблемою є
    припарковані на пішохідній зоні автомобілі, які унеможливлюють безпечне проходження
    коляски. Про це кажуть 64% батьків, які заповнили анкету. Потім 57%
    незадоволені відсутністю громадських туалетів, пристосованих до потреб дітей, обладнаних сповивальними столиками для немовлят, чистих та достатньо вмістких, щоб зайти з коляскою. На
    відсутність пандусів та місця для колясок у громадському транспорті скаржаться 48%
    опитаних батьків. А 44% незадоволені пошкодженими та брудними ігровими майданчиками,
    що загрожують безпеці та здоров’ю дітей. Ми намагаємось створити своєрідний
    місток між громадянами, які вважають, що все має вирішувати влада, не доводячи
    ці проблеми до відома її представників.»




    Не минуло багато часу, як значна
    кількість столичних батьків почала надсилати клопотання до мерій шістьох секторів
    Бухареста. Дана Остачіє. «Нам вдалося зібрати 7000 членів спільноти «Grow Up
    Romania» на сторінці у Facebook. Ми також долучили групу волонтерів. Наша
    основна діяльність – спонукати громадян до дій. По-перше, ми надаємо їм інформацію.
    Наприклад, для подання скарг. Спочатку ми писали скарги щодо публічного
    простору і так дізналися про адреси, на які мають надходити скарги, щоб уникнути
    «прогулянок» від однієї установи до іншої і не втрачати час. Таким чином ми склали
    невеликий путівник для всіх, доступний в Інтернеті, щоб допомогти їм з
    інформацією, необхідною для подання скарг. За 5 хвилин можна написати електронного
    листа із фотографіями та місцезнаходженням, і є великі шанси на те, що ваша
    проблема буде розглянута і вирішена.»




    Зазвичай
    знеохочені бюрократією та скептичні відносно доброзичливості держслужбовців,
    мешканці Бухареста були ознайомлені з конкретними прикладами вирішення проблем
    членами громади «Рости Румуніє». Йдеться про фарбування пішохідних переходів,
    переміщення стовпа, що знаходився посеред автозупинки і робив неможливим прохід
    коляски та освітлення ігрового майданчику в парку ім. Кароля, де взимку ввечері
    діти не могли гратися через темряву. Дана Остачіє розповідає: «Головне, щоб
    люди були наполегливими. В ідеалі краще надсилати якомога більше скарг щодо
    одного і того ж питання. Чим більше їх, тим більше шансів на те, що проблема
    буде розглянута в пріоритетному порядку. Зараз взагалі не важко надіслати
    скаргу, особливо електронною поштою. Нам треба було лише заохотити батьків, додати
    їм впевненості наводячи позитивні приклади. Після того, як ми представили свої
    успіхи та опублікували всі контактні дані органів місцевої влади, ми пояснили
    їм до кого звертатись і показали зразки різних скарг, справи зрушили з місця.
    Ми дуже раді, що люди стають активними і надсилають фотографії зі своїми
    успіхами.»






    Проте, не всі проблеми
    вирішуються одразу і не всі запити отримують позитивну відповідь. У залежності
    від мерії чи департаменту, відповіді різняться. Однак важливо, щоб
    громадянський дух, прокинувшись, не втомлювався. Крім того, громадяни повинні спонукати
    одне одного. І для цього «Рости Румуніє» проводить різні кампанії, такі як збирання
    собачих екскрементів, заохочення водіїв не паркувати машини на тротуарах та з дотримання
    елементарних правил гігієни, аби люди усвідомлювали що добробут всіх залежить
    від дій кожного окремого мешканця. Альма Казаку розповідає. «Ми прагнемо бути мінімально
    агресивними в наших кампаніях. Наприклад, батьки досить агресивно ставляться до
    водіїв, які паркують автомобілі на тротуарах, але ми вважаємо, що агресивність
    не дає бажаних результатів і тому створили флаєр, в якому пояснюємо, що автомобілі
    на тротуарах створюють великі труднощі батькам з колясками та особам з
    обмеженими можливостями на візках. Водії мають зрозуміти, що як тільки вони
    виходять з машини, так само стають пішоходами. Більш проблематичним було
    спілкування з власниками собак, які не збирали лайно. Щоб уникнути прямої розмови
    ми створили плакати, аби люди не подумали, що ми хочемо когось звинувачувати. Ми
    нікому не дорікаємо, а просто хочемо, щоб усі зрозуміли, що не правильно
    залишати екскременти на тротуарі.»






    Члени громадянської організації «Росити Румуніє» сповнені рішучості продовжити, не
    покладаючи рук, свої зусилля з
    перетворення Бухареста на дружнє з батьками та дітьми місто, залучаючи
    якомога більше мешканців столиці до вирішення власних проблем.

  • Саміт для майбутнього Європи

    Саміт для майбутнього Європи

    Наприкінці тривалого процесу
    європейських
    роздумів, 9 травня -
    день, коли європейці
    відзначають Шуманську декларацію, яка заклала підвалини європейської
    побудови- у Сібіу
    відбувся перший неформальний саміт ЄС, організований Румунією. Саміт у форматі EU27, на
    якому було окреслено майбутнє Європи. Єдність є принципом, на якому буде будуватись це майбутнє, згідно з Сібіуською
    Декларацією, документом,
    який включає зобов’язання, які європейські лідери роблять громадянам
    держав-членів щодо їхнього добробуту та безпеки. Європейські лідери обіцяють,
    що країни-члени будуть об’єднані, солідарні, з єдиним голосом і завжди шукатимуть спільні рішення.


    Документ також включає в себе
    зобов’язання щодо захисту європейського способу життя, демократії та
    верховенства права, і згадує про пріоритет румунського головування в Раді ЄС, а
    саме зменшення розриву у розвитку Союзу. Європа, згадується в Декларації, буде діяти як відповідальний лідер,
    задіяний поряд з
    міжнародними
    партнерами
    для підтримки світового порядку на основі міжнародного права. Зобов’язання, які
    хочуть довести рішучість до спільного майбутнього, на тлі виходу Великобританії з ЄС.




    Наскільки пропозиція європейських
    лідерів відповідає вимогам громадян континенту? Дан Кербунару, директор мультимедійного порталуcalea europeana.ro, запрошений на Радіо Румунія зазначив: Є всякого роду євробарометри, які вимірюють потреби
    людей і питання безпеки, економічні питання, наше спільне бачення в цьому
    Союзі. Вони зустрічаються в тій чи іншій формі, незалежно від їхнього порядку,
    у всіх країнах-членах. Питання полягає в тому, як ми доносимо ці рішення, як європейські
    інституції узгоджують ці рішення спільно з державами-членами. Тому що були
    ситуації, коли в кризових ситуаціях, міграційних питаннях або економічних і
    фінансових проблемах, держави-члени звинувачували Брюссель, і Брюссель сказав,
    що не має достатньо сили.У певний момент ми повинні прийняти рішення, побачити, як ми можемо зробити цей Союз кращим, доставляти більше
    і швидше своїм
    громадянам. Дехто
    говорить про необхідність
    нового договору, інші кажуть, що Лісабонський договір має бути додатково
    вивчений, але рішення стоїть за нами. Це не погано, що відбувається тепер. Звичайно, ми хочемо більше, і
    краще, і швидше, але тепер всі країни-члени ЄС мають економічне зростання. Після цього, економічна і фінансова криза,
    міграційні хвилі, вже не є настільки сильними і не дестабілізують європейський
    континент, як колись з півдня на північ, і все ще існують перспективи, щоб
    наше життя в
    Європейському Союзі було кращим.»


    У Сібіу також відбулося перше
    обговорення стратегічного порядку денного Європейського Союзу на 2019-2024 роки
    – порядок денний, який буде прийнятий Європейською Радою в червні. Це включає
    основні цілі. Мова йде про захист громадян і свобод, розвиток економічної бази через
    задіяння всієї важливої політики у цій сфері, екологічніше, справедливіше і інклюзивне майбутнє, а також просування
    європейських інтересів і цінностей у світі. Досить загальні формулювання,
    мабуть, просто щоб залишити місце для переговорів, які кожна держава-член може просувати
    та підтримувати свої
    інтереси. Незадовго до саміту 21 глава держави, включаючи Румунію, опублікував відкритий лист, який починається з
    ідеї, що Європейський Союз стикається з глибокими викликами.


    Журналіст Дан Кербунару розповідає: Це ініціатива, яка забезпечує
    досить зручну, принаймні чисельну форму, для представлення інтересів
    європейських громадян і, якщо хочете, можливо, є новим доказом того, що мають
    рацію ті, хто вважає, що
    необхідно
    реформувати
    систему прийняття рішень в Європейському Союзі. Тому
    що ми знаходимося в цьому дуже дивному
    становищі, коли ті, хто хоче більше Європи, і ті, хто хоче менше Європи,
    скаржаться, що немає достатньо місця для рішення. Ну, в Брюсселі йдуть дебати і
    в деяких європейських столицях про те, як приймати рішення, ми тепер говоримо про декларацію, звичайно, але виникають ситуації, коли є важливі рішення,
    які треба прийняти і все ще перебувають під знаком більшості. або навіть одностайності в деяких ситуаціях, і це іноді тримало Європу
    на місці. Це одне з пояснень, що, хоча американці вийшли протягом кількох місяців з економічної та фінансової кризи,
    європейці все ще аналізували наслідки і шукали через, які двері вийти. Кризи не обійдуть нас. Можливо, міграційна криза, яка тільки що зробила перерву, повернеться. Економічна і фінансова криза може також повернутися.»


    Є багато криз, які можуть з’явитися, додає Дан Кербунару, але заради нашого
    спільного майбутнього, щоб насолоджуватися однаково, ми повинні мати спільне
    бачення.

  • Європейські питання обговорені з громадянами в Бухаресті

    Європейські питання обговорені з громадянами в Бухаресті

    Прем’єр-міністр Дачіан Чолош провів, у четвер, у Бухаресті, разом з віце-президентом Європейської Комісії Юркі Катайненом, відповідальним за місця праці, економічне зростання, інвестиції і конкурентоспроможність, діалог з громадянами Румунії.

    Діалог був присвячений актуальним питанням порядку денного ЄС і Румунії, з наголосом на Інвестиційному плані заради Європи, так званому плані Юнкер.Він спрямований на мобілізацію принаймні 315 млрд євро в приватні і державні інвестиції протягом трьох років. Що стосується довгострокових інвестицій в Румунії, Дачіан Чолош попередив, що нашою слабкою гілкою є здатність тримати обіцянки і фіналізувати проекти. З іншого боку, він оцінив, що більш важливим ніж освоєння європейських фондів є безперервність і передбачуваність початих проектів, особливо в галузі охорони здоров’я, освіти та інфраструктури.

    Прем’єр-міністр також повідомив, що Уряд Румунії розглядає можливість будівництва нових лікарень. Дачіан Чолош: Попри питання доходів, зарплат лікарів і стабільності та видимості для них в системі, ми зосереджуємо увагу і на підготовці ряд інвестиційних проектів в лікарнях. Ми починаємо будувати дві лікарні в Бухаресті. У нас є три регіональних лікарень і, найімовірніше, до кінця року, у нас будуть інші дві чи три лікарні. Користуємося фінансуванням від Європейського інвестиційного фонду для підготовки цих проектів. Але ще раз, нам потрібна безперервність і передбачуваність в таких інвестиціях.

    У ході дебатів, Дачіан Чолош нагадав, що в цьому році уряд збільшив бюджет на дослідження. Він сказав, що бажає заохотити молодих компетентних румунів залишитися вдома, залучити дослідників з-за кордону інвестувати в Румунії, а саме, переконати іноземні компанії розвивати центри досліджень, розвитку та інновацій в Румунії.

    У свою чергу, Юркі Катайнен ствердив, що важливим є щоб Румунія інвестувала як у галузях наукового дослідження і розвитку, так і у професійній освіті. Юркі Катайнен: Ми закликаємо Румунію сфокусувати майбутню політику на галузь досліджень і розвитку, а й для заохочення політики професійної підготовки, зокрема що стосується підготовки вчителів. Чим будуть краще підготовлені викладачі, тим краще буде підготовлене населення і володітиме більшою кількістю знань.

    Віце-президент Європейської комісії і прем’єр-міністр Румунії також говорили про необхідність забезпечення прозорості в реалізації проектів, що фінансуються за рахунок європейських грошей.

  • Медична система і здоров’я румунів

    Медична система і здоров’я румунів

    Президент Румунії Клаус Йоганніс вимагає рішень на користь більш ефективної системи охорони здоров’я для громадян. У своїй промові з нагоди презентації Національної програми з профілактики, президент виступив на користь здорового способу життя і рівного доступу до програм з просування здоров’я і виховання заради здоров’я. Президент Йоганніс заявив, що Румунія може стати постачальником досвіду до балканських країн. Клаус Йоганніс: Наша країна може стати постачальником досвіду в таких галузях як система нагляду за грипом, система невідкладної медичної допомоги або антитютюнового законодавства. Здорове населення, це у першу чергу, добре інформоване населення стверджує Йоганніс, який зазначив, що виховання заради здоров’я спрямоване на дітей і підлітків, але не слід забути і малозабезпечених людей.

    У свою чергу, міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш-Кадаріу оголосив про запуск багаторічного плану з просування здоров’я і виховання заради здоров’я. Патрічу Акімаш-Кадаріу: Принципи, які лягли у основу розвитку цього плану є справедливість і загальний доступ до профілактичних медичних послуг, пристосування послуг до конкретних потреб людей та повага до них. План спрямований на те, щоб у найближчі п’ять років, кількість населення з сприятливою для здоров’я поведінкою неухильно зростала, особливо серед певних категорій.

    Міністр оголосив, що він хоче новий предмет в школах і дитячих садах, Освіта через здоров’я, урок у ході якого діти вивчатимуть про здорове харчування, гігієну і боротьбу з вживанням алкоголю і курінням. З іншого боку, у Бухаресті був підписаний договір про співпрацю між Всесвітньою організацією охорони здоров’я і Міністерством охорони здоров’я на період 2016-2017. ВООЗ високо оцінила зусилля Румунії з розробки програм профілактики і Плану спостереження і контролю внутрішньолікарняних інфекцій, оголошений цього місяця, і нещодавнє прийняття закону про заборону куріння в закритих громадських місцях. Наступного тижня відбудеться перше громадське обговорення законопроекту про вакцинацію.

    Також навесні цього року, Міністерство охорони здоров’я розробить програму раннього виявлення раку шийки матки та ще дві програми профілактики, спрямовані на раннє виявлення раку молочної залози і колоректального раку в рамках Плану боротьби з раком, який буде запущений в квітні. 10 березня стартують перехресні перевірки у всіх лікарняних підрозділах у Румунії, через серйозні випадки шлунково-кишкових інфекцій у немовлят, зареєстрованих останнім часом, і внаслідок яких загинуло кілька дітей.