Tag: гроші

Що таке гроші, як вони циркулюють в економіці, як їх заробити і, передусім, як їх правильно витрачати? Усі ці питання зазвичай виникають наприкінці
юнацтва та на початку дорослого життя. Але
останніми роками дорослі, будь то батьки чи вчителі, почали приділяти більше часу ознайомленню дітей з економічними поняттями,
звісно адаптованими до їхнього віку. Наприклад, організація Junior Achievement Romania вже понад 15 років
проводить програми та курси фінансової освіти, які вона безкоштовно надає
вчителям та школам, зацікавленим у таких темах.

Ці курси є факультативними, вони не входять до обов’язкової шкільної
програми, але з’явились тому, що їх потреба
була відчутна, пояснила Лоредана Поенару, директор з освіти організації Junior Achievement Romania (JAR). «Фінансова освіта є потребою в кожному
віці, оскільки цей тип освіти дає нам розсудливість у розпорядженні ресурсами
та відповідальність за рішення, які ми приймаємо. Ось чому наші програми
зосереджені на фінансовій освіті від «0»-го класу до завершення середньої школи, і навіть на
факультеті. Діти мають зрозуміти, звідки їхні батьки беруть гроші і, що вони можуть з ними робити, чому важливо заощадити або відкласти здійснення певних побажань. А для підлітків або молоді важливо
розуміти різницю між певними фінансовими послугами, критеріями, які вони
повинні враховувати при прийнятті рішень про придбання, та механізмами, за
допомогою яких вони можуть бути фінансово захищені в майбутньому.»

Цю потребу усвідомлюють і нові покоління батьків,
оскільки в минулому, попередні покоління або уникали розмов на цю тему зі
своїми дітьми, або не знали, як підходити до цього питання, – каже Лоредана
Поенару. «Ми все частіше констатуємо цю відкритість сімей до включення таких
курсів до програми факультативних занять. А діти, в свою чергу, стають
переносниками інформації, оскільки вони, безумовно, повертаються додому з
певним ентузіазмом, з певною інформацією, яку вони отримали практично і яку
вони готові впроваджувати у своє повсякденне життя. З кожним роком інформація
стає різноманітнішою, а інтерес учнів до наших курсів зростає. Наприклад,
останнім часом ми спостерігаємо за зростаючим інтересом молоді до фінансових
інвестицій і до того, як вони можуть таким чином збільшити свої доходи. Це дуже
велика та складна сфера, яку ми намагаємось охопити, залучаючи професіоналів з
ділових кіл.»

Курси проводяться в школах на базі партнерства між JAR,
Міністерством освіти та шкільними інспекторатами. У рамках цих програм щорічно проводяться
курси у майже 1500 школах з усієї
країни. Але все стає ще цікавішим, коли складні фінансові поняття пояснюються малечі
через гру або читання історій. Це спробувала і здійснила письменниця Крістіна
Андоне, автор двох томів із колекції «Школа добре вирощених грошей». Перш ніж
писати про гроші, Крістіна Андоне писала адаптовані для дітей біографії
композиторів.

Для «Школи добре вирощених грошей» вона використала свою
творчість аби створити сучасні казки про… фінансові та банківські проблеми.
Крістіна Андоне. «Я намагалася писати про гроші креативно і грайливо. Це не набридливі
історії. Я намагалася триматися подалі від будь-якого викладацького стилю, але спробувала
досягти зону мудрості. Адже в цій книзі я не кажу про гроші як власне про цінність,
а як засіб виділення певних цінностей, таких як солідарність, щедрість та впевненість у власні сили. Гроші – це проїзний квиток до нашої мрії. Якщо ми не знаємо, що
це за мрія, будь-яке прийняте нами фінансове рішення буде або непотрібним, або
вимагатиме невиправдано великих зусиль. Тому мої книги вчать дітей бути
щедрими, обережними та відповідальними, але не цими словами.»

За допомогою різних історій з тваринами, що нагадують
народні казки чи притчі, діти знайомляться з такими поняттями економіки, як
кредит, відсотки, інвестиції, конкуренція. У цій фантастичній грі про гроші
вони дізнаються, що означає бути скромним, солідарним, робити пожертви,
підтримувати малих підприємців або необхідність стримуватися від покупок. У той
же час вони дізнаються, що мрії можна здійснити за допомогою грошей, але самі
гроші не можуть бути ідеалом життя. Крістіна Андоне розповідає. «Я подумала про
своєрідний набір інформації для виживання у фінансовому світі, кілька основних
питань з орієнтації. Я не написала ці книги з думкою, що всі діти стануть
економістами, банкірами чи підприємцями. Я написала їх для будь-якої дитини,
котра, незалежно від професії, яку обере, з раннього дитинства повинна усвідомлювати,
що кожна сім’я має свій бюджет, що гроші не безмежні і, що цей
бюджет схожий на піцу порізану на шматки. Якщо дитина з раннього віку розуміє
ці принципи: як відкладати гроші, як зрозуміти, що не добре збирати занадто
багато речей, а лише ті, що допомагають нам, як робити пожертви нужденним, все
це разом буде корисним для суспільства.»

Тому дітей не слід тримати
подалі та «вберігати» від фінансових проблем, – вважає Крістіна Андоне. «Я людина
пера, з музичною освітою і багато часу жила із враженням, що музиканти не повинні
цікавитися фінансовими справами. Але це не так! Бо якщо ти не займаєшся цим, цим
має займатися хтось інший. Думка про те, що благородно триматися подалі від
грошей, є хибною. Це лише одне з багатьох неправильних кліше про наші стосунки
з грошима. З грошима потрібно поводитися вдумливо і прозоро за дуже простими
правилами, подібними до правил гігієни.»

Насправді правила щодо грошей – це правила адаптації до
життя, – стверджують Крістіна Андоне та педагоги, які рекомендують фінансову
освіту.

Після вступу Румунії до Європейського Союзу 2007 року, освоєння коштів від європейських фондів виявилося більш складним процесом, ніж хтось міг уявити собі. Відсутність інтересу, незаконне привласнення грошей, бюрократичний хаос були лише кількома із перешкод для реалізації місцевих та регіональних проектів, корисних для румунів. Іспанський або португальський успішний процес освоєння коштів, наданих Євросоюзом, румуни ще не зрозуміли. У квітні, міністр з питань європейських фондів Аура Редуку подала у відставку на вимогу прем’єр-міністра Дачіана Чолоша, незадоволений її короткостроковими цілями. Замість неї на цю посаду був призначений Крістіан Гіня, який включив до свого порядку денного, оптимальне завершення проектів, пов’язаних із періодом 2007-2013 роки та розробку нових проектів для програмного періоду 2014-2020 рр.

У вівторок, румунська влада «отримала холодний душ» від європейського комісара з питань регіональної політики Коріни Крецу, яка висловила свою стурбованість з приводу поганого старту провадження проектів на програмний період 2014-2020 рр.. Хоча знає, що Бухарест докладає значних зусиль у цьому сенсі, Коріна Крецу зазначила, що в період 2014-2020 рр. наша країна має нульовий рівень освоєння коштів від європейських фондів. Регіональна політика має у розпорядженні найбільший бюджет від Євросоюзу, в розмірі понад 351 млрд євро, будучи основним інвестиційним інструментом. До речі, Євросоюз фінансував упродовж років десятки тисяч проектів, які принесли значні переваги як для держав-членів Союзу, так і для Євросоюзу взагалі. Крім того, теж для поточного програмного періоду, понад 100 мільярдів євро були виділені для розвитку міст, з яких вперше 15 мільярдів євро будуть управлятися безпосередньо європейськими містами.

Румунія отримує третю за величиною сумою грошей, після Польщі та Італії, для сталого міського розвитку. Уряд Румунії вирішив, щоб 20% коштів ЄС, виділених для поточного програмного періоду були надані безпосередньо місцевим органам самоврядування. Таким чином, 39 румунських міст прямо управлятимуть частиною європейських фондів для сталого розвитку, що є головним для реалізації політики згуртування.

Для того, щоб допомогти румунським містам повністю скористатися цією можливістю, єврокомісар Коріна Крецу повідомила, що разом з Генеральним директоратом Європейської комісії з питань політики регіонального та міського розвитку організуватиме, у Бухаресті на початку жовтня, спеціальний захід, присвячений просуванню всіх можливостей. У цьому заході візьмуть участь мери 39 міст Румунії та інших європейських столиць. Між часом, Міністерство європейських фондів Румунії винесло на громадське обговорення новий путівник для освоєння коштів від європейських фондів для малозабезпечених міських зон з населенням у понад 20 000 жителів.

Дні слави податкових притулків почалися після Другої світової війни. Спочатку, притулки ці виникли з бажання знайти шляхи для сплати нижчих податків та зборів. А те, що багаті люди вважали за краще користуватися цими офшорними компаніями не є незаконним, а, можливо, аморальним. Однак і в цьому випадку є контраргументи! Згодом фінансові фахівці подали сигнал тривоги, показуючи, що податкові притулки стали більше, ніж простою звичкою оптимізації податкових платежів: вони уміло приховують можливі проблеми в державі перебування. Під покровом анонімності, через ці офшорні компанії можна прокачувати неоподатковані гроші або гроші, що походять від незаконних схем.

Останній скандал Панамських документів показує, що глави держав, високопоставлені політики, мільярдери, знаменитості, спортсмени, фінансові установи, а також злочинні мережі скористалися тими понад 20 податковими притулками, щоб приховати гроші. З 1977 по 2015 роки, консалтингова компанія Mossack Fonseca, з місцем знаходження у Панамі, створила або управляла понад 214.000 офшорними компаніями для клієнтів з більш ніж 200 країн і територій, в тому числі з Румунії.

У прес-релізі, депутат Європарламенту соціал-демократ Віктор Негреску нагадав, що, відповідно до інформацій румунських ЗМІ, суми, приховані в податкових притулках румунськими бізнесменами дорівнюють або перевищують бюджет охорони здоров’я Румунії. Конкретні цифри представив Некулає Плеяшу, голова Національного управління по запобіганню та боротьбі з відмиванням грошей: У період 2003 – 31 березня 2016 року, в базі даних нашого Управління налічувалося 286 фізичних та юридичних осіб, які здійснили грошові перекази від і до Панами. У цифрах це означає, що на їхні рахунки надійшло 21,7 млн євро і вийшло 50,5 млн євро.

Некулай Плеяшу уточнив, водночас, що в минулому році управління яким він керує направило 13 скарг до Генеральної Прокуратури при Верховному суді Румунії та інші 6 до Румунської служби інформації стосовно підозрілих фінансових операцій. У свою чергу, голова Державної фіскальної служби Румунії Драгош Дорош підкреслив, що існують підозри на адресу деяких громадян або компаній з Румунії, які проводили фінансову діяльність, пов’язану з відмиванням грошей у Панамі.

Тому, Державна фіскальна служба зробила кроки з метою отримання всіх інформацій про це. Драгош Дорош: На даний момент, податкова інформація повинна бути ретельно зважена. Це не можна буде визначити протягом декількох днів. Жодна фіскальна служба з країн Європи не оголосила, досі, ще жодний результат.

Як голова Державної фіскальної служби Румунії, так і начальник Бюро по запобіганню та боротьби з відмиванням грошей виступають за вдосконалення національної правової бази у сфері боротьби з ухиленням від сплати податків.

Дослідження, проведене в США п’ять років тому помістило наукове дослідження в Румунії на 43 місце з 45 оцінених країн. Результат є визнанням виняткового людського потенціалу в Румунії, але вказує на прогалини в цій сфері, в основному невеликий бюджет виділений на дослідження і скорочення числа статей, опублікованих у фахових журналах. Приваблені набагато кращим фінансовим становищем і умовами роботи вищого стандарту, багато румунських дослідників вирішили, після грудневої революції, поїхати за кордон працювати в інститутах, де вони можуть реалізувати свої ідеї не стикаючись з відсутністю грошей, проблема, яка і досі не знайшла повного вирішення в Румунії.

Деякі дослідники, повернулися в країну, особливо після 2011 року, коли уряд схвалив законопроект про підвищення стандартів у галузі освіти і наукових досліджень шляхом введення правил і норм для забезпечення фінансування дослідницької роботи. Але багато з цих положень були замінені, між часом, в результаті чого розчарування серед дослідників у Румунії відновилось, але, які все ж таки перебувають у не дуже поганій ситуації завдяки проектам із зовнішнім фінансуванням за допомогою європейських коштів. Таким чином, хоча і не дуже сильно підтримане фінансово в країні, румунське дослідження все більш відоме на міжнародному рівні, його досягнення визнаються і винагороджуються призами на різних виставках як на Женевському автосалоні, так і на міжнародному конкурсі Eureka.

Про фінансування наукових досліджень розповідає Кармен Молдован, завідувач лабораторією Національного науково-дослідного інституту мікротехнологій: «Міністерство освіти і науки висуває на конкурс певні проекти, певні теми. Завдяки цим темам дослідження відповідає на вимоги суспільства, адже ці питання повинні вирішувати деякі проблеми. Те ж саме відбувається і на європейському рівні. Ми повинні брати участь, дотримуватись умов даного конкурсу проектів, і повинні вигравати. Рівень успіху на європейську рівні складає близько 10%, і в Румунії не є значно вищим.

Моя лабораторія, пояснює дослідник, займається мікросистемами для біомедичних та екологічних цілей, але у нас є лабораторії, які працюють в галузі мікрохвиль, і є звичайними технологіями для мобільних пристроїв, наприклад, для зв’язку у сфері мікрооптики або фотоніки. Те, що ми виробляємо адресується широкому загалу, додає Кармен Молдован: Найбільш просунутий приклад пристроїв, які вже виробляються це пестициди датчики, які були нагороджені в минулому році в Женеві золотою медаллю, за допомогою яких роблять аналіз овочів, фруктів, молока або води упродовж 10 хвилин без спеціалізованого втручання оператора. Зразок вводять в реакційну зону і пристрій, показує відповідні результати. Я вважаю, що це має великий потенціал, не тільки для Румунії, але й взагалі в світі. Це було результатом науково-дослідного проекту, для якого Румунія виділила 250 000 євро, а в цілому на проект витрачено 1 000 000 євро, але з учасниками з Німеччини, вони були трохи краще фінансовані. Результати, які ми запатентували є румунськими, і маємо інтелектуальну власність як на датчик, так і на пристрій, який читає датчика.

Лікар Богдан Вледіли є винахідником нового пристрою, Electronic Doctor, який спричиняє регенерацію клітин. Богдан Вледіле: Спочатку я працював із стоматологом для лікування пародонтиту. Ми змогли визначити частоти електромагнітного поля, що спричиняє проліферацію клітин. Перших результатів ми досягли, 5-6 років тому, і вони припиняють рухливість зубів. Це означає, що всі пацієнти, які в даний час можуть втратити зуби – оскільки на рухливість зубів, кілька років тому не було ніякого лікування – в цей момент можуть знати, що є лікування. Лікування дуже просте, є атравматичним із застосуванням електромагнітного поля. Можна дати пристрої додому, так що пацієнт може лікуватись дивлячись телевізор. Все, що вам потрібно зробити, це брати участь у 30-ох зустрічах, які ми рекомендуємо .

На будь-якому зїзді, в даний час, у будь-якій області медицини, йдеться про стовбурові клітини, зазначає лікар Богдан Вледіле: «Стовбурові клітини -майбутнє. Румунська сторона, за допомогою пристрою «Електронний доктор», відкрила новий підхід. Тому що всі збирають стовбурові клітини, які повторно вводять їх, нам вдалось розмножувати їх усередині тіла без їх вибирання. Проблема в тому, що, коли ці клітини витягуються, вони втрачають основні характеристики. Використовуючи цю технологію, яка оцінюється в Осло, в університеті, який надає Нобелівську премію, не переставляємо, а розмножуємо їх. Ставимо електромагнітний пристрій, наприклад, на обличчя пацієнта, наприклад, маску, і відповідна частота пробуджує клітини і вони починають розмножуватись.

Це тільки кілька прикладів румунського дослідження, яке постійно бере участь в різних конкурсах, і виграло двічі, в 2009 і 2013, головний приз Салону винаходів в Женеві, що є свого роду Меккою для винахідників у світі.

Після Першої світової війни, Мала Румунія стала Великою Румунією. Перемога Антанти приносить союзницькій Румунії приєднання Бессарабії, Буковини, Банату і Трансільванії до Старого Королівства. Але Велика Румунія стикається з нестабільною економічною і фінансовою ситуацією та повинна інтегрувати нові провінції. Незбалансований бюджет, девальвація лея та несплата зовнішніх боргів призвели до дезорганізації всієї адміністративної системи. Під керівництвом Вінтіле Бретіану, Міністерство фінансів Румунії буде продовжувати план економічної консолідації, розпочатий попереднім міністром Ніколає Тітулеську.

Історик Іон Скурту торкнувся основних етапів податкової реформи 1920 року: “Ніколає Тітулеску був першим міністром фінансів, який розробив проект закону – досить комплексний- що було головним мотивом його неприйняття- який запроваджував принцип прогресивного податку, тобто в залежності від розміру доходу, але й податок на глобальний прибуток. Ті, хто отримував дохід з кількох джерел платили сукупний податок для всієї суми. В принципі, Вінтіле Бретіану відновив основну ідею Ніколає Тітулеску. З його ініціативи був прийнятий у лютому 1923 року новий закон, який ,по суті, мав той же зміст, за винятком того, що там було менше видів доходів.”

Фінансова політика Вінтіле Бретіану була спрямована на модернізацію румунської податкової системи та дотримання принципу бюджетної збалансованості. Законопроект про прямі внески, підготовлений під його безпосереднім наглядом і прийнятий у парламенті в 1923 році, відповідав вимогам модернізації податкової системи в Румунії. Він матиме позитивний вплив на кількість і структуру доходів. Нова система розподілу витрат була важливим кроком у зміцненні фінансового становища у міжвоєнній Румунії.

Подає деталі історик Іон Скурту: “Водночас, цей закон вводить спеціальний захист для доходів від виробничої діяльності. Вінтіле Бретіану був прихильником політики “самі повинні зробити”, яка б сприяла економічному розвитку і, зокрема промисловості. Він стверджував, що внаслідок війни Румунія об’єдналась і здобула політичну незалежність, але була потреба в економічній незалежності. Вінтіле Бретіану вважав, що політична незалежність неможлива без економічної незалежності. Метою реформи про яку йде мова було підтримка економічного розвитку Румунії, особливо промисловості. Умови були, чотири роки при владі знаходився ліберальний уряд, з січня 1922 року до кінця березня 1926 року. Крім того, упродовж цього періоду була прийнята нова Конституція, яка передбачала націоналізацію мінерально-сировинних ресурсів, Виходячи з цього, було прийняте законодавство, що дозволяє прийняття ліберальної концепції «самі повинні зробити» забезпечуючи відновлення і прискорений розвиток економіки країни. Я хотів би згадати, що в 1928 році, через десять років після об’єднання рівень промислового розвитку Румунії був майже в два з половиною рази вищим, ніж до Першої світової війни “.

Виклики для посади міністра фінансів мали велике економічне значення для Румунії. Вінтіле Бретіану визнається заслуга у виявленні труднощів з якими стикалась національна економіка у звязку з наявністю значного іноземного капіталу в нафтовій промисловості Румунії. Бретіану є політиком, який встановив основні координати національної енергетичної політики. Згідно ліберальному принципу »самі повинні зробити”, Вінтіле Бретіану наполягав на кращому використанні нафтових ресурсів Румунії, в умовах підвищення попиту на енергоносії не тільки всередині країни, а й в усьому світі.

Іон Скурту: “Реформа Ніколає Тітулеску була важливою, тому що вона встановила певний напрямок. Вінтіле Бретіану дав зміст цій реформі, в тому смислі, що було встановлено, що робити з надходженнями до державного бюджету, крім виплати заробітної плати та пенсій, хоча було дуже мало тих, хто отримував у той час, державну пенсію.. Він не робив ставку на погашення боргу румунської держави, а й на забезпечення інвестицій, зокрема, шляхом кредитування для тих, хто зважувався розпочати промислове виробництво для виготовлення товарів, які ще не вироблялися в Румунії. Тут ми говоримо в основному про машинобудівну промисловість. Так було створене підприємство Malaxa та були закладені основи румунської авіаційної промисловості та інших великих компаній у міжвоєнний період.”

Використання природних ресурсів було на думку міністра фінансів Вінтіле Бретіану важливим елементом для створення економіки, яка б не залежала так багато від іноземного капіталу. Заходи економічної політики, підтримувані урядом лібералів між 1918 і 1940 рр. сприяли стабілізації румунської валюти.