Tag: Грузія

ПОСТАНОВА – Уряд Румунії ухвалить у понеділок, на останньому цьогорічному засіданні, термінову постанову, яка передбачає скорочення видатків державного сектору у 2025 році. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, включає такі заходи, як призупинення прийому на роботу в державний сектор або заморожування пенсій і зарплат працівників державного сектору на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові години, а також не будуть надаватися премії та бонуси. Згідно з проєктом, опублікованим Міністерством фінансів, заходи, викладені в цій постанові, матимуть фінансовий вплив на суму понад 133 мільярди леїв (близько 26,6 мільярда євро) в наступному році. У 2025 році доходи бюджету зростуть на 7,11 млрд леїв (понад 1,4 млрд євро), а витрати бюджету скоротяться на 126,26 млрд леїв (близько 25,2 млрд євро). Профспілки розкритикували положення документа і попередили про акції протесту. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то він має бути ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для ухвалення на позачерговій сесії.

 

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

 

ОПИТУВАННЯ – Більше половини румунів вважають, що 2024 рік був для Румунії економічно гіршим, ніж минулий, згідно з телефонним опитуванням IRES. Розгорнута Росією війна в Україні, політична криза та зростання цін були головними проблемами 2024 року.  Кожен четвертий румун незадоволений тим, як він живе зараз, і стільки ж кажуть, що у них не було жодної причини для великої радості в 2024 році. Дані також показують, що політики залишаються на останньому місці серед категорій, яким румуни довіряють. Відповідаючи на запитання, яка подія, на їхню думку, найбільш негативно вплинула на Румунію в 2024 році, більше чотирьох з 10 румунів вказали на скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів. Понад 60% вважають, що це рішення було поганим, а третина – хорошим. Майже чверть румунів відчули полегшення від рішення КС, 17% були розлючені, 16% обурені, а 15% відчули жаль і страх.

 

КОРДОН – Понад 183.600 румунських та іноземних громадян, перетнули кордони Румунії за останню добу – повідомила прикордонна поліція. З 1 січня 2025 року, коли Румунія приєднається до Шенгенської зони вільного пересування з сухопутними кордонами, 33 пункти пропуску на кордоні з Угорщиною та Болгарією, а також при Чорному морі та приморському Дунаї, будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові, на південному кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня.

 

ЗБРОЯ – Понад 3100 одиниць вогнепальної зброї було конфісковано румунською поліцією за перші 11 місяців цього року. З них близько 1300 одиниць – летальна зброя, а решта – нелетальна, йдеться у прес-релізі румунської поліції. Вилучення були результатом кількох дій, пов’язаних з браконьєрством, вибуховими або небезпечними речовинами. Поліцейські також стверджують, що з конфіскованої зброї близько 1220 одиниць перебували у незаконному володінні. Також було вилучено понад 277.000 одиниць боєприпасів. Щодо заходів у сфері мисливського господарства, то вилучено майже 1000 кг м’яса дичини, понад 700 трофеїв та 45 одиниць техніки, які використовувалися для браконьєрства. В інших операціях вилучено майже 80 тонн піротехнічних виробів.

 

ЛІТАК – У Південній Кореї оголосили семиденну національну жалобу після того, як літак компанії Jeju Air зі 181 людиною на борту розбився під час посадки в аеропорту Муан (на південь від столиці Сеула). За останніми даними, вижили лише двоє осіб. Це найбільша за кількістю жертв авіакатастрофа в Південній Кореї. За даними південнокорейського інформаційного агентства Yonhap, причиною аварії, ймовірно, став «контакт із птахами, який призвів до несправності шасі». Літак приземлився на черево і загорівся, коли вдарився об огорожу в кінці злітно-посадкової смуги.

 

ГРУЗІЯ – Колишній професійний футболіст Михайло Кавелашвілі, різкий критик Заходу, склав присягу президента Грузії в неділю на тлі великої політичної кризи в колишній радянській республіці Південного Кавказу. Прозахідна колишня глава держави Саломе Зурабішвілі оголосила, що йде з посади президента, але підтвердила, що обрання Кавелашвілі було нелегітимним. Колегія виборців, підконтрольна правлячій партії «Грузинська мрія», висунула його кандидатуру на посаду глави держави на засіданні в середині місяця без будь-яких зволікань. У Грузії повноваження глави держави обмежені і значною мірою символічні, але це не завадило Зурабішвілі жорстко критикувати виконавчу владу, звинувачувати її в авторитарному дрейфі та русофільстві і стати одним з голосів проєвропейської опозиції. Протестувальники звинувачують Кавелашвілі в тому, що він є маріонеткою тіньового мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який заробив статки в Росії, заснував партію «Грузинська мрія» і з 2012 року керує країною.

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

 

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

 

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

 

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

 

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

 

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

 

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

 

Депутат Європарламенту соціал-демократ Іоан Мірча
Пашку, який десять років тому, коли Румунія вступила у НАТО, очолював Міністерство
оборони Румунії, представив, у середу, на пленарному засіданні Європейської
законодавчої влади резолюцію про безпеку в Чорноморському регіоні, після
анексії українського Кримського півострова Росією.

Документ категорично
засуджує дії Москви і в інших регіонах колишнього радянського простору, від
яких, після чверті століття від
розпаду СРСР, росіяни, здається, не можуть розлучитися. Незаконна анексія
Криму, дестабілізація східної України і ситуація в сепаратистських
про-російських регіонах Абхазія і Південна Осетія, які вийшли зі складу Грузії,
є доказами того, зазначив Іоан Мірча Пашку, що Росія бажає контролювати Чорнорморське узбережжя.

Кримський півострів, додав румунський депутат
Європарламенту, став південним Калінінградом, що призначений підтримати потенційне
розширення. Він попередив, що після анексії Криму і
дестабілізації східної України, Росія намагається взяти під контроль північ
Чорного моря, як це робив Радянський Союз 25 років тому.

Інший румунський депутат Європарламенту з групи європейських
соціалістів Віктор Боштінару засудив, в свою чергу, пробуджений територіальний
апетит Росії: Я хочу звернути увагу на стратегію Росії реалізувати
поступову окупацію сусідніх їй територій, перейшовши від етнічних конфліктів до
заморожених конфліктів, а потім до
безпосередньої окупації, як це сталося в Південній Осетії, Абхазії та Криму. І
нарешті, хочу згадати про масивну присутність Росії в масштабній електронній боротьбі,
визначеній як такою НАТО та партнерами ЄС.

Румунський депутат ліберал Норіка Ніколай
попереджає, що військова присутність Росії в Придністров’ї та ескалація
конфлікту в Україні може призвести до просування російських військ до гирл
Дунаю: Незабаром, російські війська наблизяться до гирл Дунай, що буде
величезною проблемою для безпеки ЄС. У цьому випадку ми матимемо дуже довгий кордон з Росією і
перш за все, ми змушені будемо спробувати зробити значні кроки, в першу чергу
дипломатичні, щоб запобігти подібній ескалації конфлікту.

Члени Європейської народної партії Данієль Буда
заявив, що зі всією відповідальністю слід розглядати можливість постачання
Україні оборонних військових засобів, тому що тільки обороноздатність України
може гарантувати мир і безпеку в регіоні. Незалежно від ідеології, румунські
депутати Європарламенту, здається, говорять в один голос.

Можливим поясненням
цього є ті 12 російських військових вторгнень, які пережили румуни в останні
три сторіччя. Європейський парламент, в цілому, підтвердив досить критичну
позицію по відношенню до Москви, прийнявши, теж у середу, документ в якому
вимагає від Єврокомісії ефективних дій та фінансової підтримки для протидії
російській пропаганді і дезінформації в середині ЄС і за кордоном.
Держави-члени повинні, зазначили також депутати Європарламенту, створити
скоординований механізм для моніторингу фінансової, політичної та технічної
допомоги, що надається Росією політичним партіям та іншим організаціям з
європейського простору.

Підписання у пятницю, 27 червня угод про асоціацію та вільну торгівлю між ЄС та Україною, Р.Молдова і Грузією ще раз підтверджує їх європейське покликання. Таким чином, Київ, Кишинів і Тбілісі, отримали привілейований доступ на внутрішній ринок Євросоюзу, найбільший ринок у світі, зобовязавшись, водночас, поважати верховенство права і продовжити боротьбу з корупцією.

Зусилля, докладені протягом семирічних переговорів увінчалися успіхом, незважаючи на спроби Росії припинити цей процес за допомогою торговельних війн, енергетичних суперечок та військової агресії. Ні політичний, ні економічний, ні військовий тиск Москви не змогли здолати європейську дипломатію, зазначає Інтернет-видання EUObserver, котре стверджує, що подія від 27 червня у Брюсселі є доказом того, що Східне партнерство є мостом, що зєднує Євросоюз з країнами, які залишилися поза європейським циклом мирного розвитку.

Зусилля політичної еліти трьох держав та активних структур їх громадянського суспільства, готових взяти на себе відповідальність за втілення в життя необхідних реформ, а також послідовна підтримка сусідніх з Україною та Молдовою Польщі та Румунії, набули форму того, що президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу назвав історичними угодами для Грузії, Молдови й України, які разом зробили величезний крок у бік Заходу. Баррозу попередив, однак, що створення асоціації лише створює шанс для трансформації цих країн і не є панацеєю від усіх проблем. «Успіх залежатиме від того, чи зможуть ці країни в подальшому реалізувати реформи, які наблизять їх до європейського способу життя в політичному, економічному і культурному аспектах», − сказав Баррозу.

Премєр-міністр Р.Молдова Юрій Лянке стверджує, що молдовська влада готова до ефективного впровадження положень угоди про асоціацію, яку офіційний Кишинів вважає кроком вперед у процесі вступу до ЄС. Натомість ліві промосковські комуністична і соціалістична партії заявили, що у разі перемоги на осінніх парламентських виборах, вони готові відновити партнерство з Росією.

Москва вже попередила, що після підписання Україною і Молдовою угод з ЄС вона вживатиме заходи щодо захисту свого ринку, як кажуть в Росії, від негативних наслідків європейської інтеграції цих країн для її економіки. МЗС Росії заявило, що підписання трьома країнами Угоди про асоціацію з Євросоюзом може нашкодити російській економіці. Вже в пятницю, в характерному для себе стилі, авіаційні власті Російської Федерації, за кілька годин до передбачуваного відправлення, скасували авіарейс компанії «Ейр Молдова» Кишинів-Москва, без надання будь-яких додаткових пояснень.

Кишинів, кажуть оглядачі, незважаючи на ризики для національної економіки взяв на себе таку відповідальність, саме на це покладаються й противники євроінтеграції. Суперечка ще не закінчилася, – вважає знаменитий американський аналітичний центр Strafor. Росія прийме торгові обмеження відносно країн, що підписали асоціацію з ЄС, але заходи будуть обмежені і не зможуть зруйнувати їх економіки. Однак відповідні рішення дозволять Москві збільшити тиск на уряди, щоб перешкодити їх зближенню із Заходом, пишуть американські аналітики.

В економічній війні з Україною Росія зазнала першу невдачу. На засіданні ради Євразійської економічної комісії російська сторона запропонувала своїм партнерам по Митному союзу – Білорусі та Казахстану – прийняти спільну резолюцію про новий режим для українських товарів, але Мінськ і Астана не погодилися з цим. Тепер Москві залишається лише варіант самостійного введення заходів щодо України.