Tag: Грінпіс

2017 р. почався під знаком вуличних акцій протесту. На початку року, протягом декількох тижнів, сотні тисяч людей по всій країні вийшли на вулиці у знак протесту проти заходів нового уряду, у той час як міжнародна преса писала: «Синє, жовте, червоне: десятки тисяч демонстрантів, створили в Бухаресті, величезний румунський прапор, освітлений мобільниками, щоб вимагати відставки уряду, якого вони звинувачують у підриві боротьби з корупцією». (AFP)

Протести в Румунії були обговорені і в Європейському парламенті, чимало депутатів Європарламенту оцінивши, що мобілізація і солідарність протестуючих є проєвропейським посланням. «Румунія заслуговує політиків, які підтримують боротьбу з корупцією заявив Франс Тіммерманс, перший віце-президент Європейської комісії. Він попередив лідерів румунської влади не робити кроки назад у боротьбі з корупцією, попередивши, що у противному випадку – це могло б вплинути на процес освоєння європейських фондів у Румунії.

Це послання мало й інше значення, в 2017 році Румунія відзначила 10 років членства в ЄС. У 2007 році Румунія була однією з найбільш про-європейських держав. Опитування в зимовий період минулого року показали зниження цього ентузіазму в Румунії, це змістовне зниження, однак, відповідно до настрою інших держав-членів. Згідно з Євробарометром здійсненим на замовлення Європейського парламенту, 53% з румунів вважали, що членство в ЄС є позитивним фактором для їх країни. Ця цифра збіглася із середньоєвропейською, але несподіваною для Румунії, враховуючи, що тут довіра до ЄС була завжди набагато вищою: близько 70% -80%, ще до приєднання. Проте, довіра румунів в установи ЄС, порівняно довірою до з національних установ продовжує залишатися на хорошому рівні. Євробарометр показав, що 38% румунів довіряють Європарламенту, що значно вище середньоєвропейському показнику – 25%. Так само, понад 35% з них вважають, що їх голос краще чути на європейському рівні, ніж на національному.

Теж на європейському рівні отримали підтримку громадські ініціативи, спрямовані на допомогу молодим людям загальновизнаними як NEET. Вони, тобто молоді люди віком від 15 до 24 років, які не є активними на ринку праці і не беруть участі в жодній формі професійної підготовки, складають близько мільйон, відповідно до останніх даних Національного інституту статистики. У цьому контексті, організація «Social DOers» організувала національну конференцію, в рамках якої була запущена платформа «Європейська коаліція за права молоді NEET». Ініціатива фінансується через програму «Erasmus+» і виникла виходячи з того, що проблема цієї категорії молодих людей має не тільки національний характер, з нею стикаються й інші європейські країни. Віктор Негреску (Фракція альянсу соціалістів і демократів) є одним з депутатів Європарламенту, які висловили стурбованість проблемами молодих людей, особливо тих, які входять до категорії NEET.

Громадські і приватні ініціативи стояли в основі іншого дуже важливого проекту для дітей з онкологічними захворюваннями в Румунії: будівництво приватної лікарні для них, оскільки лікарні, де лежать хворі на рак діти є занадто малими і недостатньо оснащеними. Такою є й ситуація дитячої лікарні «Марі Кюрі» в Бухаресті, на подвір’ї якої буде побудована нова приватна лікарня, присвячена інтегрованому лікуванню дітей з онкологічними захворюваннями. Неурядова ініціатива «Даруй життя» з бажання змінити щось у чорній статистиці, яка показала, що в Румунії, один з двох дітей хворих на рак вмирає, в той час як у Європі 80% з них видужають. До речі, румунська держава не збудувала нічого в галузі дитячої онкології в останні п’ятдесят років. Проект приватної лікарні припускає комплекс площею у 8 тисяч квадратних метрів, а інвестиція становить 8 мільйонів євро. До тепер була зібрана половина цієї суми від майже 1.500 компаній та щомісячних пожертвувань на суму 2 євро від понад 50 тисяч приватних осіб. Для того, щоб батьки мали власний простір, розташований неподалік дітей, які перебувають у лікарні, члени неурядової асоціації почали розгортати інший цікавий проект Магічна хата. Проект передбачає побудування будинку площею 700 квадратних метрів, неподалік найбільшої онкологічної лікарні в Бухаресті.

Культура ненасильницького громадянського протесту вже почала розвиватися в Румунії і виражається у багатьох напрямках. Одним з них є екологія. Так, наприклад, було проведено кілька акцій протесту в Бухаресті кілька років тому, проти ситуації в Рошія Монтана, але і проти незаконної вирубки дерев і знеліснення. Хоча закон дозволяє вирубку дерев в лісі тільки за певних умов, він був часто порушений в останні 15-20 років, так що сьогоднішні цифри виглядають драматично: у Румунії площа, вкрита лісом, різко знизилася у XX столітті, досягнувши сьогодні 27,45%. Таким чином, ми значно нижче середнього показника по ЄС – 32,4%. Згідно з результатами дослідження, проведеного Грінпіс Румунії в період між 2000 і 2014 роками, національний лісовий фонд втратив 3 га/год. До речі, всі екологічні активісти Грінпіс та інших громадських організацій були серед перших, які довели до загального відома трагічне становище лісів в Румунії. Піднімаючись в гори, за своєю власною ініціативою або внаслідок скарг, отриманих від громадян, волонтери екологічних організацій стали пильними щодо випадків, підозрюваних в незаконних вирубках деревини і транспорту. Однак, довести незаконність цих вирубок може бути важким завданням, і тому активісти з навколишнього середовища іноді стають жертвами агресивності злодіїв.

За кілька хвилин ми намагалися підвести підсумки основних соціальних тем 2017 року. Їх набагато більше, нам вдалося розповісти вам лише про декілька з них у наших програмах. Але громадянські активісти та суспільство знають про них набагато краще, і в 2018 році вони, безумовно, продовжуватимуть турбуватися ними, сподіваючись вирішити їх. Насправді, 2017 рік закінчився так як і почався: спонтанними акціями протесту громадян проти деяких заходів політиків.