Tag: Дачіан Чолош

Актуальна проблема, якій досі не були здійснені рішення -
драма кількох десятків мільйонів мігрантів на нашій планеті – стала предметом
численних дискусій на саміті ООН в Нью-Йорку.

За кілька місяців до завершення президентського терміну лідер
Білого дому Барак Обама сказав, що людство переживає «кризу епічних пропорцій»,
і закликав світових лідерів уявити собі свої сім’ї на місці біженців. Обама висловив
задоволення тим, що держави, які беруть участь в саміті зобов’язалися прийняти
більше 360 тис біженців в цьому році, що майже удвічі більше ніж в 2015 році, і
наголосив на тому, що багаті країни повинні зробити більше, щоб допомогти втікачам
із зон конфлікту.

Від імені Румунії прем’єр-міністр Дачіан Чолош заявив з
трибуни ООН, що світ має у своєму розпорядженні необхідні засоби, щоб впоратися
з кризою з біженцями. «Бухарест, – каже глава румунського уряду, – повністю
визнає загальну відповідальність за управління потоком біженців і має як ресурси,
так і політику, спрямовану на підтримку зусиль міжнародної спільноти.»

Дачіан Чолош: «Крім цього Румунія надала гуманітарну
допомогу на двосторонній основі державам, в яких гостро стоїть питання
міграційної кризи: Туреччині, Йорданії, Лівану, Іраку та Афганістану. У тісній
співпраці з міжнародними гуманітарними організаціями Румунія пропонує біженцям
шанс на нове життя, даючи їм тимчасове житло в Транзитному центрі, що
знаходиться у Тімішоарі.»

Наш кореспондент в США передає, що прем’єр-міністр Чолош зазначив,
що окрім допомоги гуманітарного, освітнього і трудового характеру, румунська
влада надає всім дітям іноземних громадян, які отримують притулок в Румунії ті самі
права на освіту, що й румунські діти. Він пояснив, що Румунія, як держава-член
ЄС підтримала рішення про перерозподіл біженців та їх розселення на
добровільній основі.

Як і більшість країн Центральної та Східної Європи,
Румунія неохоче сприйняла ініціативу про так-звані обов’язкової квоти
іммігрантів. Угорщина і Румунія, Болгарія і Словаччина не мають досвіду в
управлінні такими проблемами. На відміну від багатьох країн Західної Європи, ці
країни ніколи не мали ні колоніальних володінь, звідки б приходили мігранти, ні
рівня життя, який би приваблював громадян неєвропейських країн, ні чисельну
етнічну громаду мусульманського віросповідання.

Так само як Будапешт і Варшава, офіційний Бухарест
постійно наполягав на запровадженні системи добровільних квот біженців і виступив
проти обов’язкових. «Ми не говоримо про цифри, а про людей», – наголосив ще рік
тому президент Клаус Йоханніс відхиляючи пропозицію, яку він охарактеризував як «бюрократично,
по-бухгалтерськи, підраховані квоти, без обговорення цього питання з
державами-членами» .

Румунія в даний час перебуває на вирішальному
етапі, – заявив голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску, який знову
попередив про небезпеку, що нависла над фінансово-економічною стабільністю
країни. Глава Центрального банку зробив цю оцінку на конференції з питань
стратегії розвитку країни, регіоналізації та переходу на євро.

Мугур Ісереску попередив, що перспектива зростання дефіциту бюджету майже
до 4% ВВП в 2017 році загрожує як макроекономічній стабільності, якої Румунія
дуже важко домоглася в останні роки, так і виконанню країною критеріїв
конвергенції в перспективі входження до єврозони. На його думку, якщо нічого не
буде зроблено для збереження досягнутих в останні роки переваг, економіці
Румунії загрожує не лише застій, а й віддалення від перспективи входження в
єврозону. Голова НБР сказав, що зараз важливо зберегти те, що було досягнуто
після фінансової кризи 2008 року і наполягає на забезпеченні стабільності
законодавства.

Мугур Ісереску: Нам треба бути реалістами. Особисто я ніколи за останні 25 років не бачив більшої небезпеки для фінансово-економічної стабільності Румунії. Країна потребує законодавчої
стабільності, законодавча стабільність вкрай важлива для стимулювання
інвестицій.

Голова НБР сказав, що в даний час економіка зростає завдяки внутрішньому
споживчому буму і в меншій мірі завдяки експорту, інвестиції в інфраструктуру є
незначними, що перешкоджає регіональному розвитку Румунії. За його оцінками ВВП був би більшим, якби країна мала кращу інфраструктуру.

На заході був присутній і прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош, який наголосив на тому, що 2016 рік є
роком виборів, з підвищеним ризиком безвідповідального витрачання державних
коштів. Він сказав, що уряд намагається скоротити марнотратство і підвищити якість
державного управління. Дачіан Чолош також повідомив, що уряд має намір вжити
додаткових заходів для підтримки тих галузей економіки, що мають потенціал для
зростання, такі як сільське господарство і мале сільське підприємництво,
туризм, енергетика, зв’язок та інформаційні технології, наукові дослідження,
інновації тощо.

Дачіан Чолош: По-перше, ми повинні чітко визначити для себе головні напрямки, окреслити цілі, визначити окремі ключові елементи, що створюють загальне бачення. Потім
ми маємо побачити, що нам потрібно, щоб добитися поставлених цілей, встановити ключові
фактори розвитку, такі як освіта, наука і дослідження, охорона здоров’я та
інфраструктура.

Іншою короткостроковою і середньостроковою ціллю уряду є підвищення ефективності
роботи державних компаній, де Міністерство економіки вже почало впровадження
послідовної програми зміни менеджменту. Уряд також зосередився на розвитку
малих регіонів, міських і сільських місцевостей.

Прем’єр-міністр Румунії, технократ Дачіан Чолош у понеділок і вівторок здійснив офіційний візит до Брюсселя.

У ході зустрічей з головою Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером, зі спікером Європарламенту Мартіном Шульцем та з іншими європейськими чиновниками Дачіан Чолош представив пріоритети свого кабінету в 2016 році, які включають проведення місцевих і парламентських виборів, а також низку проектів реформи в різних галузях.

Серед центральних тем переговорів були – міграція, приєднання Румунії до Шенгенської угоди, Механізм співпраці і контролю. З цієї нагоди Дачіан Чолош зазначив, що Румунія хоче відігравати активнішу роль в рамках ЄС, шляхом тіснішої участі у вирішенні нагальних питань європейського порядку денного.

Дачіан Чолош: Однією з цілей, яку ми поставили перед собою є – зробити Румунію державою-членом, що бере більш активну участь у вирішенні нагальних проблем європейського порядку денного. Особлива увага була приділена двом темам. Йдеться про відносини між Сполученим Королівством Великої Британії та Європейським Союзом та про міграцію. По мірі того, як рішення Європейської Ради будуть внесені на розгляд парламенту, парламент підтримає їх із врахуванням поглядів, які має й Румунія.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Румунія підтримує знайдення найбільш оптимальних рішень для уникнення виходу Великобританії з ЄС, але додав, що Бухарест хоче, щоб на Європейській Раді, що відбудеться у четвер і п’ятницю в Брюсселі були чітко сформульовані конкретні питання, щодо праці у Великобританії. За словами Чолоша механізм надання соціальної допомоги повинен містити чіткі критерії, а також має стати винятком, а не правилом, і не повинен обмежуватися тільки Великою Британією.

У ході переговорів з європейськими лідерами, прем’єр Чолош наполягав на якнайшвидшому приєднанні Румунії до Шенгенської зони вільного пересування. Він оголосив, що на початку березня здійснить візит до Нідерландів, країни яка заблокувала кілька разів процес приєднання Румунії до Шенгену.

Глава румунського уряду виступив і за припинення європейського моніторингу румунської системи правосуддя. Гадаю, що ідея скасування Механізму співпраці та контролю системи правосуддя Румунії була взята до уваги тут, в Брюсселі, де переконалися, що ми маємо власні механізми і досягли зрілості, необхідні для продовження боротьби з корупцією і консолідації того, що було зроблено до цих пір, – сказав Чолош, посилаючись на позитивні сигнали, отримані в ході переговорів з представниками ЄС.

Жан-Клод Юнкер висловив своє переконання, що механізм буде скасований до завершення його каденції на посаді президента Європейської комісії, якщо Румунія продовжить впровадження європейських вимог.

Під час президентських
виборів у 2014 році на перший план вийшла проблема права голосу закордонних
румунів, які у великій кількості прийшли до виборчих дільниць сприяючи зміні
ставлення політиків до громадян. У перспективі місцевих і парламентських
виборів в цьому році, природним чином відчувається необхідність продовження
вирішення проблеми забезпечення виборчих прав всіх громадян Румунії, зокрема
поліпшення виборчої системи шляхом запровадження голосування поштою та інших
заходів, які б зробили більш доступною, безпечною і прозорою участь у виборах.

У понеділок, в ході дискусії в парламенті з цього питання, технічний
прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош заявив, що уряд до кінця тижня подасть до парламенту план дій щодо голосування поштою. Він сказав, що
Міністерство закордонних справ уже винесло на публічне обговорення списку документів, що підтверджують місце проживання за кордоном, з тим щоб румуни
мали час зібрати все необхідне. Водночас зовнішньополітичне відомство і
Постійне виборче управління почали інформаційну кампанію. Прем’єр зазначив, що
уряд бере на себе повну відповідальність за проведення виборів в діаспорі.

Дачіан Чолош: «Уряд,
який я очолюю взяв на себе зобов’язання провести вибори неупереджено, після
того як попередні уряди були звинувачені в поганій організації виборчого
процесу. Ці вибори, однак, уряд проведе у відповідності до законодавства, розробленого в парламенті,
тому що тут, в парламенті – місце для дискусій і прийняття рішень про внесення
змін до виборчого законодавства. Уряд, в нашій демократичній системі, не може
втручатися і вносити постійні зміни до законодавства без згоди парламенту.»

Ця заява була зроблена
на тлі вимог Націонал-ліберальної партії до кабінету міністрів
в терміновому порядку змінити положення закону про вибори, згідно з яким мери
обираються в один тур. Соціал-демократична партія, однак, категорично відхиляє
цю ініціативу, звинувачуючи своїх політичних супротивників у спробі адаптувати
закон під свої інтереси. Соціал-демократи, які в листопаді під тиском
масштабних вуличних протестів були
змушені поступитися владою технічному уряду, вважають неприйнятним внесення змін
до виборчого законодавства за кілька місяців до проведення місцевих виборів.

Опинившись між двома
конфліктуючими сторонами, уряд відчув необхідність нагадати політичним лідерам, що закони змінюються в парламенті
більшістю голосів. Дачіан Чолош: «Всім, хто хоче збільшення довіри
громадськості до Парламенту і до спроможності Парламенту прислуховуватися до
дискусій в суспільстві, скажу, що обговорення цього питання і прийняття рішення
в парламенті щодо цих законопроектів принесе додатковий плюс демократії в
Румунії.»

Така політична позиція є
дуже необхідною зараз, коли громадянське суспільство твердо просуває свої
погляди щодо необхідності формування нової політичної еліти в Румунії.

Центральною
подією офіційного візиту прем’єр-міністра Румунії Дачіана Чолоша у четвер в
Берлін стала зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Головною темою
переговорів було поглиблення румунсько-німецьких відносин, в основному в
економічній галузі. У Бухаресті Німеччина вважається одним з найважливіших
партнерів, з огляду на те, що товарооборот між двома країнами щорічно перевищує 20 млрд євро. Канцлер Німеччини
заявила, що Берлін вважає Румунію важливим партнером.

Ангела
Меркель: Наша розмова зосередилась на способах покращення економічного
співробітництва. Ми вже налагодили співпрацю з Міністерством економіки, а
навесні з’являться нові види діяльності, які сприятимуть посиленню
румунсько-німецького економічного співробітництва. Важливою умовою для цього є
продовження вдосконалення правової системи в Румунії. Другою умовою є боротьба
з корупцією, напрямок, в якому спостерігається помітний прогрес. При ліквідації
корупції можна буде говорити про економічний прогрес і підвищення життєвого
рівня в Румунії.

Прем’єр-міністр
Румунії заявив, у свою чергу, що Бухарест досяг видимих ​​результатів у
боротьбі з корупцією. Дачіан Чолош: У боротьбі з корупцією Румунія доклала
значних зусиль в останні роки, прогрес починає бути помітним у суспільстві.
Уряд має намір продовжити цю позитивну тенденцію і ми сподіваємось, що наступна
Доповідь Європейської комісії, що складається в рамках Механізму співпраці та
контролю ситуації в румунському правосудді, відзначить ці позитивні зміни, у
тому числі в перспективі рішення, яке держави-члени мають прийняти щодо
приєднання Румунії до Шенгенської угоди.

Румунія
вже багато років чекає зеленого світла на входження в Шенген, Бухарест
стверджуючи, що були виконані всі умови членства і, що вже діє як фактичний
член цього простору з точки зору прикордонного контролю. У контексті останніх
викликів, пов’язаних з масовим напливом мігрантів в Європу, канцлер Німеччини
вважає, що Шенгенська зона має бути збережена і посилена. Ангела Меркель:
Європейці підтримують Шенген і тому ми повинні зробити все, щоб зберегти і
дати можливість країнам, які хочуть увійти до Шенгенської зони, стати
повноправними членами. Дуже важливим аспектом є те, що Румунія здійснила цілий
ряд заходів по убезпеченню зовнішніх кордонів.

Особливу увагу в ході візиту румунського прем’єра до Берліна було приділено й проблемам румунської громади у Німеччині, яка, за офіційними даними, налічує понад 250 тис осіб. В ході зустріч з її представниками у приміщені Посольства Румунії в Берліні, прем’єр-міністр Дачіан Чолош оголосив, що не відмовиться від своєї рівновіддаленості від політичних партій і не буде балотуватися на виборах восени.

УРЯД – Новопризначений
прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош сьогодні розпочав переговори з політичними
партіями, щоб побачити на яку парламентську підтримку може розраховувати.
Націонал-ліберальна партія, Національний союз За прогрес Румунії та
фракція національних меншин у Палаті депутатів заявили, що підтримають новий
уряд. Демократичний союз угорців Румунії каже, що в принципі готовий підтримати
уряд Чолоша, але остаточне рішення прийме після оприлюднення складу кабінету
міністрів, що має відповідати технічному профілю. Натомість представники
Альянсу лібералів і демократів сказали, що вирішуватимуть підтримувати уряд чи
ні в залежності від урядової програми нового кабінету міністрів. Президент
Клаус Йоханніс доручив колишньому Комісару ЄС з питань сільського господарства
сформувати новий уряд після відставки коаліційного кабінету на чолі з
соціал-демократом Віктором Понтою на тлі масштабних протестів проти всього
політичного класу після трагедії в бухарському рок-клубі 30 жовтня.

ТРАГЕДІЯ – Кількість загиблих у результаті
пожежі на рок-концерті зросла до 51 особи, що
майже вдвічі більше, ніж кількість тих, хто втратив своє життя у катастрофі. У ніч проти суботи, 30 жовтня, загинули 26 людей. У лікарнях Бухареста
знаходяться ще понад 70 людей, з яких близько 20 у важкому або критичному
стані. Ще 37 пацієнтів знаходяться у лікарнях за кордоном: у Великобританії,
Бельгії, Нідерландах, Австрії, Ізраїлі, Норвегії, Швейцарії, Німеччині та
Франції. Усі витрати на перевезення і лікування несе румунська держава. Тим
часом, пацієнти і сім’ї загиблих отримують і психологічну допомогу від так
званої Кризової групи, що складається з лікарів по спеціальності. З іншого боку сьогодні Апеляційний суд вирішив звільнити з-під варти Крістіана Попеску Пієдоне, колишнього мера 4-го сектора, де сталася пожежа. Він був помішений під варту минулої суботи за звинуваченням у зловживанні службовим становищем та в підробці документів.

МІГРАЦІЯ – Президент
Румунії Клаус Йоханніс відбув до Валлетти, Мальти, де на сьогодні і завтра
намічені дві наради та тему міграції. Сьогодні європейські лідери та
представники 30 африканських країн обговорюють тему біженців із конфліктних зон
та їх повернення додому. У четвер, на позачерговому саміті ЄС будуть обговорені
такі питання як: зміцнення зовнішніх кордонів ЄС, управління потоком
біженців та створення центрів для прийому біженців. Клаус Йоханніс підтвердив
солідарність Румунії з іншими країнами ЄС і додав, що Бухарест прагне знайти
найкращі рішення в проблемі з біженцями. Він запевнив, що ситуація на румунському
кордоні ЄС перебуває під жорстким контролем і сказав, що для утримання міграційних потоків під контролем потрібна тісніша співпраця як з транзитними
країнами, так і з країнами походження.

ІНФЛЯЦІЯ – Річні негативні темпи інфляції спостерігалися в Румунії і в жовтні, склавши мінус 1,6% повідомив сьогодні Національний інститут статистики. Напередодні Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на поточний рік до мінус 0,7%, а наступного року за оцінками центробанку інфляція складе 1,1%. Негативні темпи інфляції були викликані зниженням ПДВ на продукти харчування до 9% улітку цього року.

ЗАКОНОДАВСТВО – Палата депутатів у середу прийняла закон про створення, організацію та функціонування Національного агентства управління вилученим майном. Установа, генерального директора якої призначатиме міністр юстиції, розпоряджатиметься конфіскованими коштами
і майном, здобутими корупційним шляхом чи шляхом ухилення від
сплати податків. Відповідно до закону, відповідні кошти і майно зможуть бути передані органам місцевого
самоврядування, спілкам чи фондам для використання в соціальних цілях. Суми отримані від продажу такого майна будуть розподілені між міністерствами освіти, охорони
здоров’я, внутрішніх справ, юстиції та неурядовими організаціями, що діють в
соціальній сфері. Парламентарії
Демократичного
союзу угорців Румунії утрималися від голосування.

ВЕТЕРАНИ -
По всій Румунії сьогодні відбулися військові урочистості та релігійні процесії з
нагоди Дня ветеранів – учасників в різних міжнародних миротворчих місіях.
Була вшанована пам’ять 26 румунських
військовослужбовців, полеглих в місіях в Афганістані, Іраку і Боснії-Герцеговині.
11 листопада 2003 року перший румунський солдат загинув при виконанні обов’язків в
Афганістані в результаті підриву бронетранспортера в якому він знаходився.
Рішення Уряду Румунії 2015 рік був оголошений роком ветеранів війни.

БАНКРУТСТВО – Румунія має найвищий рівень банкрутства
підприємств серед країн Центральної та Східної Європи, хоча кількість компаній,
які порушили процедуру неплатоспроможності в перші дев’ять місяців року впала
більш ніж на 54% в порівнянні з аналогічним періодом в 2014 році принаймні такими
є результати дослідження, опублікованого в середу компанією Coface, що
спеціалізується в галузі страхування ризиків, пов’язаних із зовнішньою
торгівлею та зовнішньоекономічною діяльністю. Більше 7500 компаній звернулися
до процедури оголошення фінансової неспроможності, а ще 90 тисяч припинили свою
діяльність шляхом інших процедур, повідомив президент Coface Румунія Янку Гуда.
За даними дослідження більшість
компаній, що збанкрутували діяли в сфері торгівлі, авто/мото послуг, будівництва та
обробної промисловості.