Tag: дебати

У
листопаді минулого року Європейський Парламент прийняв резолюцію, в якій
висловив занепокоєння суперечливою судовою реформою, здійсненої за ініціативи лівоцентристською
коаліцією більшості Соціал-демократична партія – Альянс лібералів і демократів.
Вона може поставити під загрозу розподіл влади у державі і підірвати боротьбу з
корупцією.

Через 6 місяців відбулися нові дебати про стан верховенства права в
Румунії, але нічого нового й особливо європейські партнери не відмітили ніяких
покращень. Навпаки, вони повторили своє послання Бухаресту: румунська влада
повинна терміново повернутися до реформ і продовжити боротьбу з корупцією.

Комісар
з питань юстиції Вера Юрова: «Процес реформ повинен продовжуватися, а не
зупинятися. У разі необхідності Єврокомісія використовуватиме наявні в її
розпорядженні засоби. Нинішня ситуація у Румунії становить серйозний ризик
регресу у сфері верховенства права, особливо стосовно незалежності судової
влади та боротьби з корупцією. Те, що сталося під час призначення головного
прокурора майбутньої Європейської прокуратури, не прояснило ці речі.»

Комісар
Юрова мала на увазі справу колишнього керівника Національного антикорупційного управління
Румунії Лаури Кодруци Кьовещі, кандидатуру якої на посаду майбутнього керівника
Європейської прокуратури рішуче підтримує Європарламент, але проти якої активно
виступає офіційний Бухарест.

Член
Європейського парламенту від Соціал-демократичної партії Дан Ніка пояснив, чому
пані Кьовеші не є гідною посади європейського головного прокурора. «У 2009 році
Генеральний прокурор Румунії підписав перший таємний протокол з секретними службами.
Генеральним прокурором тоді була Кьовеші. Два роки вже публікуються викриття
про довгий перелік таємних протоколів, підписаних з секретними службами. Румуни
дізналися про те, що ці протоколи призвели до огидних зловживань і
несправедливості.»

Крістіан
Преда, депутат Європарламенту від румунської опозиції звинуватив бухарестську
владу у зловживанні щодо правосуддя. «Режим у Бухаресті не є правовою державою,
оскільки більшість, яка перебуває при владі з 2016 року чинить величезний тиск
на суддів, прокурорів, на весь корпус магістратів, щоб змусити їх змінити свої
рішення, які є остаточними, змусити припинити розгляд корупційних дій.»

Європарламентарії також розкритикували відсутність на дебатах представника румунського уряду, в
умовах коли Румунія головує в поточному семестрі в Раді ЄС. Водночас вчорашні
дебати в Європейському Парламенті про стан верховенства права в Румунії не
закінчилися резолюцією як попередні.

Гостра національна суперечка довкола суперечливої судової реформи в Румунії
вийшла за межі країни в середу, коли в Страсбурзі в Європейському парламенті
відбулися дебати з цього питання.

Висловлюючи своє переконання у тому, що на європейському рівні проводиться
кампанія з дезінформації стосовно відповідних нормативно-правових актів, у
вівторок міністр юстиції Тудорел Тоадер представив віце-президенту Європейської
комісії Франсу Тіммермансу інформацію про суть і стадію відповідної
законодавчої ініціативи: «З паном Тіммермансом я провів зустріч, яка замість 30
хвилин тривала 70. Це була докладна розмова щодо судової реформи. Я
повторюю те, на чому весь час наголошував: кожен з нас повинен висловлювати
думки в межах своєї компетенції.»

Пізніше, після дебатів в Європарламенті у присутності Комісара ЄС з питань
юстиції Вєри Юрової, той самий Тудорел Тоадер назвав дебати політиканськими і
пообіцяв здійснити інвентаризацію неправдивих заяв.

З табору противників судової реформи та політичних суперників її
ініціаторів, член фракції Європейської народної партії Траян Унгуряну зазначив:
«Соціал-демократична партія перемогла на виборах обіцяючи гроші, процвітання та
інше… Але першим рішенням уряду стало внесення змін до законів, що регулюють
злочини, в скоєнні яких були звинувачені її керівники. Зловживання службовим
становищем було «стерто», а сума розтрати, за яку настає кримінальна
відповідальність, була збільшена. Зміни соціал-демократів до законодавства про судочинство
підпорядковують прокурорів начальству та створюють новий контролюючий орган.»

Кірстан Преда, інший румунський депутат з фракції ЄНП додав: «Коли Жан-Клод
Юнкер та Франс Тіммерманс закликали Уряд Румунії проконсультуватися з Венеційською
комісією, хто першим сказав, що нам це потрібно? Пан Тудорел Тоадер, колишній член
цієї комісії.»

З табору тих, хто підтримує необхідність судової реформи представниця політичної
групи «Альянс лібералів і демократів заради Європи» (АЛДЄ) депутат Європарламенту
від Румунії Норіка Ніколай заявила: «Презумпція невинуватості, права та свободи
під час кримінального провадження є процедурними гарантіями, які Європейський
Союз захищає. Що Ви зробили, шановна пані Комісар, коли сотні людей були
незаконно ув’язнені, а потім з них було повністю знято звинувачення? Що Ви зробили,
пані Комісар, коли незаконно прослухувалися приватні розмови багатьох громадян?
Коли секретні служби, які не мають повноважень у кримінальному судочинстві були
до цього залучені?»

Інший член фракції АЛДЄ в Європарламенті Мірча Дякону стурбований
верховенством закону в Румунії, яке, на його думку, стикається з проблемами: «Згідно
з нашою Конституцією Парламент може вирішувати ці проблеми. Йому не потрібно
отримувати чиєсь схвалення, а оцінка прийнятих ним законів на предмет їх
конституційності здійснюється лише Конституційним Судом, який працює. Я думаю,
що тут нема про що більше говорити. Я би поклав на цьому крапку, але якщо у
мене є ще одна секунда, скажу, що прагну незалежності правосуддя й особливо
Румунії.»

Підбиваючи підсумки дискусії Комісар ЄС з питань юстиції Вєра Юрова повторила
заклик Європейської комісії до Парламенту Румунії провести справжні дебати щодо
судової реформи згідно з рекомендаціями Євросоюзу та досягнути консенсусу.

У жовтні Уряд Румунії схвалив проект закону про створення Дитячого Омбудсмена, структури, у повноваження якої входить виключно захист прав дітей, які у свою чергу отримають можливість звернутися безпосередньо до цієї установи. Цим проектом, який вже був внесений на розгляд парламенту, уряд виконав рекомендацію Комітету ООН з прав дитини.

З іншого боку, поява такої установи є дуже потрібною у Румунії, в умовах коли жорстоке поводження з дітьми не є поодиноким випадком, чи скоріше навпаки, і це явище не є новим. Згідно з офіційними даними у 2016 році приблизно 10.000 дітей стали жертвами насильства, що підтверджує зростаючу тенденцію в останні роки. Дитячий Омбудсмен, як нова, окрема і незалежна установа, зможе притягати до відповідальності інші організації, які діють у цій галузі, якщо вони не виконують свої обов’язки.

Голова Національного управління з питань захисту прав дітей та усиновлення Габрієла Коман пояснює: «Є установи, які мають обмежені повноваження в своїй сфері діяльності, наприклад, діти в спеціальних центрах, де управління має право перевіряти дотримання стандартів, чи персонал є достатнім, чи персонал відповідає потребам дитини, чи за дітьми доглядають належними чином, чи йдуть вони до школи, чи соціальний працівник, якщо такий є, виконує свої обов’язки перед дітьми. Що робитиме Омбудсмен? Прийматиме звернення від дітей, скарги щодо невідповідного виконання відповідними установами обов’язків, покладених на них законом.»

У четвер в приміщенні парламенту Національне управління з питань захисту прав дитини та усиновлення й організація «Рятуйте дітей» провели широку публічну дискусію щодо законопроекту про створення Дитячого Омбудсмена. Під час розмови Уповноважений з прав людини Віктор Чорбя сказав, що для отримання адекватного фінансування Дитячого Омбудсмена необхідне серйозне лобіювання. Якщо Парламент затвердить законопроект, Румунія стане 36-ю європейською країною, що має незалежну установу спеціалізовану на захисті прав дітей.

Більше 100 поетів з більш ніж 30 країн були присутні в Бухаресті наприкінці травня на VIII Міжнародному фестивалі поезії в Бухаресті. Програма фестивалю включила круглі столи, дебати, виступи і джазові концерти, презентації книг, конференції і – вперше в історії проекту – заходи для дітей. Особливим моментом на цьогорічному фестивалі була річниця ПЕН-клубу – важливої і престижної установи, що залучає румунських письменників до світового літературного життя -, момент, що став нагодою запросити до Бухареста членів ПЕН-клубу практично з усіх європейських країн.

Клаудіу Комартін, поет, головний редактор журналу «Poesis International» і видавництва Макса Блехера, одного з найстаріших і найбільш відомих клубів читання в Румунії, був координатором серії лекцій на Міжнародному фестивалі поезії в Бухаресті: Я думаю, що це дуже важливо показати тим, хто зацікавлений в поезії, в розмаїтті і множинності промов, що існують на даний момент в літературі і, особливо, в цій особливій сфері, якою є сучасна поезія. Я кажу це, тому що сучасна поезія має свою особливу публіку і свій певний тип пошуку, дослідження. Я не знаю, наскільки важливою є моя роль в рамках фестивалю, але мені припало зобов’язання займатися цими лекціями, в центрі яких є чимало молодих поетів, у віці від двадцяти до сорока років. Моні Стеніле і Александру Вакуловскі є серед старших поетів молодого покоління. Це дуже різні поети, з Клужу, з Кишинева, поети з Бухареста, дуже різноманітна палітра людей.

Одним з поетів, з якими ми зустрілися в програмі Міжнародного фестивалю поезії є Раду Ванку, який є найбільш важливим літературознавцем моменту, за словами письменника Мірчі Кертереску. Ми запитали його, які враження склалися в нього від Міжнародного фестивалю поезії: До десять років тому, кожне покоління мало свого роду домінантну поетику, свого роду групову поетику, до якої ти обов’язково мусив приєднатися, бо інакше не показував, що ти дуже тісно пов’язаний з рухом поезії. Я маю на увазі, що якщо ти був поетом 60-тих років – то обов’язково повинен бути неомодерністом, якщо ти був поетом 80-тих років, то обов’язково мав бути текстуалістом. Тепер, однак, я запримітив надзвичайну різноманітність поетики; це дуже відчутна поезія, інша дуже сентиментальна, інша занадто технічна або дуже експериментальна. Я думаю, що сучасній румунській поезії вдалося випробувати всі поетичні формули, я б сказав, що румунська поезія повідомляє про себе у всьому світі і відтворює різноманітність. І це дуже приємно, тому що до тепер, я не думаю, що у нас було таке розмаїття поезії. І я вважаю, що не внутрішня логіка поезії привела нас сюди, а той факт, що румунські поети і письменники дуже пов’язані з тим, що відбувається в поезії на глобальному рівні і вони багато подорожують, набагато більше ніж, наприклад, десять років тому. Це припускає імпорт поетичних способів бачення світу, імен письменників. Той факт, що ми подорожуємо по світу швидко приводить до диверсифікації поезії. Результати стали явними тепер. Я дуже сподіваюся, що культурні установи в Румунії, що займаються просуванням румунської літератури, від Румунського інституту культури до Міністерства культури, не розшифрують цю національну ідентичність як форму трибалізму, автаркії, закриття кордонів. Бо стає очевидним той факт, що тільки таким чином, переміщаючись по світу, зберігаючи відкритими кордони, можеш збагатити свою культуру.

Одним із заходів, за участю Раду Ванку в рамках Міжнародного фестивалю поезії в Бухаресті, була зустріч з перекладачем Адам Дж. Соркіном із США: Адам Дж. Соркін зробив багато для нашої поезії, переклав десятки поетів протягом довгого часу. І він зробив той крок румунської поезії від нашого місництва до політики Заходу в той період, коли румунські поети важче їздили. Дуже рідко румунські поети доходили до США і вступали в контакт з тутешнім культурним явищем. Проте, тоді Адам Дж. Соркін функціонував як свого роду «транскордонний ельф», який привозив румунську поезію в США і американську поезію до Румунії. Я думаю, що він – попри заслуги перекладача – працював в якості свого роду «культурного посередника», якому вдалося полегшити передачу поетичної інформації до і з США і каталізувати якось писання віршів румунською мовою, що перетворює його на свого роду культурного агента, а не просто перекладача.

«Міжнародний фестиваль поезії в Бухаресті є культурною ініціативою абсолютно необхідною в контексті Європейського Союзу і спільних культурних цінностей утверджених за посередництвом віршів. У першому випуску, в 2010 році, Бухарест був одним з малочисельних європейських столиць, що не організував і не проводив фестиваль такого високого масштабу. Міжнародний фестиваль поезії в Бухаресті наповнив, незабаром після появи на румунській культурній сцені, цей дефіцит, приносячи до уваги широкої аудиторії різні форми поетичного вираження – ці слова належать Іоану Крістеску, директору Національного музею румунської літератури, головного організатора заходу.

У понеділок, на другий день після того, як майже 100
тисяч осіб, в тому числі члени румунської діаспори, протестували проти наміру
лівого уряду схвалити два суперечливі нормативно-правові акти про колективне помилування
і про внесення змін до Кримінального кодексу, Міністерство юстиції організувало
публічні дебати з цього питання.

Міністр юстиції, соціал-демократ Флорін Йордакє, ведучий
дискусії та ініціатор відповідних поправок, заявив, що внесе на розгляд уряду
когерентні нормативно-правові акти кримінального права, з дотриманням порядку
проведення консультацій з громадськістю. Помилування не здійснюється для когось
конкретно, а в спробі поліпшити умови утримання у в’язницях, – ствердив міністр
Йордакє, якого підозрюють в тому, що ініційовані ним зміни спрямовані на
відбілення клієнтів і членів Соціал-демократичної партії, багато з яких, в
тому числі представники керівної ланки партії, отримали в останні роки вироки за корупційні злочини.

Флорін Йордакє – про усунення деяких положень із
запропонованих ним проектів: Ми врахуємо зроблені сьогодні зауваження і ті
положення, які спочатку були неясними або суперечливими, безумовно, будуть
видалені. Я не кажу, що буде видалено і як виглядатимуть кінцеві варіанти.
Повторюю, після сьогоднішньої консультації я маю кілька зауважень, які планую
включити в текст обох нормативно-правових актів.

Запропоновані
Міністерством юстиції зміни і поправки зазнали критики з боку багатьох присутніх на публічних дебатах. Один з
учасників вважає, що: спосіб у який були задумані колективне помилування і
зміни до кримінального законодавства, практично змінюють всю
кримінально-виконавчу політику щодо таких злочинів як зловживання службовим
становищем та халатність і не можна допустити здійснення цього шляхом термінових
розпоряджень.

Теж у понеділок президент
Клаус Йоханніс зажадав від уряду відкликати ці два нормативно-правові акти. Він
зазначив, що уряд не може нехтувати народним суверенітетом і додав, що потужною є та демократія, в якій парламентська більшість не зловживає своїми правами тільки
тому, що тимчасово перебуває при владі.

Чинна влада потрапила
під шквал критики не тільки з боку глави держави та громадянського суспільства,
а й основних представників судової влади: Вищої ради юстиції, Верховного суду
Румунії, Генеральної прокуратури, професійних організацій суддів та прокурорів,
Національного управління по боротьбі з корупцією, Національного управління по
боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, опозиційних партій і
посольства США в Румунії.

Міністерство юстиції, зі
свого боку, продовжує аргументувати свої дії необхідністю вирішення проблеми
переповненості пенітенціарних установ і приведення законодавства у
відповідність до рішень Конституційного суду.

Підлітковий вік, роки самопроявлення є, можливо, ідеальним періодом для того, щоб молоді люди навчилися аргументовано відстоювати свою точку зору і висловлювати її в громадських місцях. А шкільні дебати є, напевно, ідеальним методом для цього, який протягом багатьох років продемонстрував свою ефективність, принаймні в США.

В останні роки цей вид інтелектуальної вправи набуває все
більшої популярності серед учнів Румунії, в даний час у країні діють декілька дискусійних клубів, які
організовують і численні конкурси в цій галузі. Один з них, під назвою «Pache OPEN» був проведений
нещодавно в ліцеї ім. Міхая Хороброго в Бухаресті і зібрав понад 200 учасників: учнів з різних румунських шкіл, арбітрів, вчителів та
організаторів.

Учні старших класів вітчизняних ліцеїв змагалися у
вмінні відстоювати свою точку зору, наводячи аргументи за і проти ряду суперечливих
питань, що обговорювалися як в Румунії, так і за кордоном. Назва змагання походить
від назви клубу, що виступив його організатором – «Дискусійний клуб Пакє»,
названого так за назвою бульвару, на якому знаходиться ліцей ім. Міхая Хороброго:
Пакє Протопопеску. Заснований в часи, коли тепірішній президент клубу, нині
студент Юридичного факультету, був учнем ліцею, клуб та змагання вже мають
певну традицію.

Послухаймо Андрея Петре, президента дискусійного клубу «Пакє». «Ми вже маємо
понад 15-річний досвід і, отже, є одним з традиційних клубів у Румунії. Ми
організуємо дебати, зокрема дебати серед підлітків. Свторюємо дві команди, одна представляє владу або уряд, а інша – представляє опозицію. Кожна має по три члени і обговорюють вони певне актуальне питання. Коли я почав
брати участь в дебатах, приблизно вісім років тому, проводилися тільки конкурси на вихідні за участі щонайбільше
20-30
осіб. А в нашому клубі
були зареєстровані тоді всього 4 особи. Тепер ми проводимо змагання за участю кількох сотень людей, отже це зростаюче явище.»

Крім змагального духу,
який розвивається під час обговорення ідей, є й інші речі, які приваблюють школярів
до такого роду аргументації. Говорить Андрей Петре. «Є багато речей, які нас
приваблюють і в першу чергу атмосфера. По-друге, нам подобається те, що таким
чином ми зобов’язані бути в курсі новин, повинні знати якомога більше і
розвиватися. Урешті-решт, я думаю, що унаслідок дебатів ми стаємо кращими
людьми, принаймні краще обізнаними. Нам подобається казати, що будь-яке питання
може стати предметом обговорення. Більшість змагань, в яких ми брали участь мали
тему «Актуальні проблеми», інші зосереджуються на закордонній політиці або
економіці. Але, як правило, ми намагаємося їх змішати, з тим, щоб обговорити по трохи
з кожної сфери.»

Аліс Кемпф, учениця XII-го класу ліцею ім. Георгія Лазара і володарка
першої премії дискусійного конкурсу, планує поступити на Факультет міжнародних
відносин Бухарестського університету, а участь у дебатах і в змаганнях може бути важливою перевагою в майбутній
професії. «Я взагалі дуже захоплена ораторським мистецтвом. Це здається мені
фундаментальним в суспільстві, що прагне до прогресу, але ораторське мистецтво
не є достатнім, якщо немає серйозних аргументів та надійних джерел інформації.
Я думаю, що насправді усі ці складні елементи інтригують і захоплюють мене. Процес пошуку документації
став для мене своєрідним методом релаксації. Мені дуже подобається читати статті
на тему міжнародної політики й економіки, що виходять за рамки звичайних речей,
які ми вивчаємо в школі.»

Але ці дискусії є корисними не тільки з
професійної точки зору, вважає Лука Міхейлеску, учень ХІ-го класу ліцею ім.
Міхая Хороброго і член дискусійного клубу «Пакє». «Я думаю, що це допоможе мені,
незалежно від того, що я робитиму в майбутньому. Фактично мова йде про необхідну
навичку, вміти говорити на публіці, знаходити аргументи на підтримку власної
точки зору, думати інакше ніж більшість або, як кажуть, вміти мислити
нестандартно. Я думаю, що всі ці навички цінуються в багатьох зарубіжних
університетах і навіть в Румунії. І після завершення ВНЗ вони будуть корисні
незалежно від того, який шлях кожен з нас обирає. Я, наприклад, хочу вивчати
фізику і вважаю, що дискусії допоможуть мені. Завдяки їм я розвинув спосіб
мислення, який допоможе мені легше знайти роботу.»

Дебати розвивають не тільки спосіб мислення, а й спосіб ввічливого спілкування, наведення добре задокументованих аргументів, чого, здається, бракує в дискусіях у громадських місцях
Румунії, переконаний Міхай Савастре, член команди, яка виграла другий приз конкурсу «Pache Open», учень Х-го класу ліцею ім. Міхая Хороброго. «Дуже рідко доводиться чути логічно правильні або справедливі аргументи. Найчастіше ми чуємо софізми та інші речі, які не мають нічого спільного з темою дискусії. Якби більше
людей мали доступ до дискусійних курсів, я думаю вони змогли б навчитися багато чому корисному в громадському суспільстві. Якщо більше людей матиме доступ до подібних дискусії, ця ідея пошириться і ми, безсумнівно відчуємо переваги цього.»

Допоки румунські учні
отримають можливість висловлювати свої думки в громадських місцях, вони тренуються на цих змаганнях в дискусійних
клубах.

У румунському місті Бая-Маре, повітовий центр Мараморощини, 29 листопада цього року, був організований міжнародний дебатний турнір, в рамках транскордонного проекту Дебатна молодіжна ліга, в якому взяли участь учні та студенти з цільових регіонів Угорщини, України та Румунії тобто Івано-Франківська, повіту Марамеруш та регіону Соболч-Сатмар-Берег. Основною метою цього проекту є підняти дебатний рух в трьох локаціях проекту, стимулювати проактивну молодь на розвиток дебатного руху та завдяки дебатам допомогти їм краще навчатись, щоб стати успішними в житті.

Присутність на дебатах прихильників, представників державних установ, неурядових організацій, людей, які підтримують демократію і вірять в такі дебати та подібні освітні заходи були позитивом, і наклали свій відбиток на успіх заходу, який також привернув увагу волонтерів, які хотіли взяти участь в організації турніру і ставились до цього заходу дуже серйозно. У рамках турніру були запропоновані для обговорення шість тем: 1. Ця палата вважає, що НАТО має посилити свою присутність у Східній Європі. 2. Палата вважає, що мігранти ЄС повинні пройти тест на знання мови. 3. Палата вважає, що уряд повинен контролювати електронну пошту. 4. Ця палата хоче ввести цензуру в Інтернеті. 5. Палата вважає, що вища освіта має бути безкоштовною. 6. Палата вважає, що матері повинні залишатися вдома і піклуватися про дітей. Вони проводились за форматом британських парламентських дебатів, і мова спілкування була англійська. Команди були змішані і були виявлені тільки в день проведення турніру, -згідно прес-релізу Асоціації місцевого розвитку “Іван Креван”

Директор Агентства з приватної ініціативи Лада Маланій каже, що для студентів це і навчання, і тренінг, і можливість проявити себе та зробити кроки до майбутнього карєрного становлення: “Це єдиний шанс, де вони можуть абсолютно безкоштовно здобути таку альтернативну освіту і потім її просто використовувати для себе і в традиційній системі освіти в тих навчальних закладах, де вони вчаться, і для того, щоб просуватися далі, як потенційні менеджери, фахівці тощо.”

Нагадаємо, що 11 жовтня 2014 року відбулася зустріч ради проекту в містечку Окна-Шугатаг, що в румунському Марамуреші. Метою зустрічі було доопрацювати Стратегію розвитку нового транскордонного об’єднання — Карпатської дебатної асоціації, унікальність якої — це її транскордонне регіональне спрямування у просуванні інтелектуальних та творчих молодіжних ініціатив. Підписання меморандуму про співпрацю в рамках Міжнародної Карпатської молодіжної дебатної асоціації відбулося під час Карпатської дебатної школи у кінці травня 2014 року в Івано-Франківську. Таким чином Карпатська дебатна мережа стартувала з осередками в Івано-Франківській області України, повіті Марамуреш Румунії та Саболч-Сатмар-Берег Угорщини.

Проект «Дебатна молодіжна ліга» виконується Агентством з розвитку приватної ініціативи, за співфінансування Європейського Співтовариства в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2007-2013 роки. Територія виконання проекту охоплює Івано-Франківську область України, регіон Саболч-Сатмар-Берег Угорщини, повіт Марамуреш Румунії. Партнерами проекту з української сторони є департамент освіти та науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської облдержадміністрації, а зі сторони ЄС — Асоціація місцевого розвитку “Іван Креван” (Румунія) та Асоціація «Каламаріс» (Угорщина).