Tag: Девеселу

П’ять років тому Північноатлантичний союз поставив на стратегічній
карті вільного світу нову позначку – Девеселу. Це назва невеличкого і маловідомого
села на півдні Румунії. Але саме там були розміщенні елементи американського
протиракетного щита, за допомогою яких Вашингтон, перший серед рівних держав у
НАТО, захищає своїх європейських союзників. Він також включає наземну
радіолокаційну установку в Туреччині, чотири кораблі US Navy, оснащені
протиракетною зброєю в Іспанії, командний вузол на авіабазі Рамштайн у
Німеччині, а також другий наземний перехоплювач, розміщений у Польщі, аналогічний
тому, що існує в Румунії.

«Це дуже важливий для всіх нас день», – заявляв у травні
2016 року президент Румунії Клаус Йоганніс, який разом з генеральним секретарем
НАТО Єнсом Столтенбергом взяв участь в офіційному заході присвяченому введенню
в експлуатацію системи протиракетної оборони. Глава держави підтвердив
оборонний характер щита та його роль у виконанні головного завдання НАТО -
забезпечення колективної оборони держав-членів. Бухарестські лідери наголосили,
що протиракетний щит не націлений на Росію. Москва, у відповідь, заявила, що не
розглядає щит як загрозу для свого наступального ядерного потенціалу, але
заявила, що зобов’язана відповісти на дії США, модернізуючи свої балістичні
ракети.

Зі свого боку, тодішній помічник держсекретаря США з
контролю над озброєннями Франк Роуз наполягав на тому, що пріоритетним
завданням системи в Девеселу є захист від балістичних ракет короткої та
середньої дальності дії, які можуть бути запущені з Середнього Сходу, де Іран
продовжує розробляти, випробовувати та розробляти нові військові можливості, які можуть вразити
Європу. Державний департамент вважає щит на півдні Румунії вагомим внеском у
систему протиракетної оборони НАТО та вираженням твердої прихильності
Сполучених Штатів європейській та євроатлантичній безпеці, а також стійкої
підтримки румунсько-американського стратегічного партнерства, укладеного рівно
десять років тому.

Протиракетний щит у Девеселу «є проєктом, над яким я працював
з самого початку і до моменту його здійснення. Я був головним переговорником
цієї угоди для Румунії», – заявив глава румунської дипломатії Богдан Ауреску.
Він згадав про внесок нинішнього лідера Білого дому Джо Байдена, тодішнього
віце-президента в адміністрації Барака Обами, у підготовку домовленостей щодо
встановлення щита. Міністр закордонних справ також нагадав про нещодавню участь,
у режимі відеоконференції, президента Джо Байдена в саміті «Бухарестської
дев’ятки», до якої входять центрально та східно-європейські держави-члени НАТО
і на якому Сполучені Штати твердо підтвердили своє рішення захистити Східний
фланг Альянсу.

Офіційний Бухарест категорично спростував
інформацію про те, що Сполучені Штати почали перевозити в Румунію ядерну зброю,
що в даний час розміщена в Туреччині. «Міністерство закордонних справ рішуче
відкидає цю інформацію, – зазначається в повідомлені румунського
зовнішньополітичного відомства, опублікованому у четвер на прохання преси.

У
свою чергу, міністр оборони в технічному румунському уряді Міхня Моток сказав: «Не
було ніяких дискусій, ні на політичному, ні на спеціалізованому рівнях з цього питання.
Немає ніяких міркувань або планів в цьому напрямку. Отож, безумовно, ми не
можемо реагувати на цю інформацію інакше, ніж стверджуючи, що це чиста спекуляція.»

Колишній міністр оборони, який у 2004 році добився вступу Румунії в НАТО,
нинішній депутат Європарламенту від Соціал-демократичної партії Йоан Мірча Пашку
пояснив, що перекидання ядерних боєголовок з Туреччини в Румунію є неможливим
як політично, так і технічно. Йоан Мірча Пашку в коментарі нашій радіостанції
заявив: «Коли Румунія та інші нові держави-члени НАТО були прийняті в Альянс, було дуже чітке зобов’язання щодо
нерозміщення на їх території ядерної зброї і постійних баз. І це зобов’язання виконується,
з огляду на те, що війська направлені сюди після подій в Криму, щоб посилити цей
фланг Альянсу дислоковані на ротаційній основі. Друге питання полягає в тому,
що ядерна зброя, розміщена в Туреччині у вигляді авіабомб, які можуть бути
перевезені тільки повітряним транспортом. Румунія в даний час не має на своїй
території об’єктів, призначених для зберігання ядерної зброї.»

Відповідні роз’яснення були надані після поширення
електронною публікацією EurActiv інформації про те, що на тлі погіршення
відносин між Вашингтоном і Анкарою, 20 ядерних боєголовок буде привезено з
відомої турецької авіабази Інджірлік на румунську базу Девеселу. Члени НАТО,
серед яких і Туреччина, у 1960 році погодились прийняти ядерну зброю США для
стримування Радянського Союзу. У доповіді Альянсу дворічної давності
зазначається, що ядерна зброя зберігається в надійному місці, але не уточнено
де саме.

Навіть якщо технічно ця проблема була з’ясована, аналітики, як
румунські, так і іноземні, не можуть відмовити собі в задоволенні політичних та
геополітичних спекуляцій. Вони відзначають, що величезна хвиля репресій після
недавньої невдалої спроби державного перевороту робить президента Туреччини
Реджепа Тайїпа Ердогана усе менш надійним союзником і і незручним для Сполучених
Штатів. Оглядачі вважають небезпідставними побоювання американців за безпеку
своєї ядерної зброї в Туреччині, ситуація в якій стає все більш нестабільною.

Зі специфічною агресивністю, що підтверджує риторику закордонної політики
Москви, кремлівський лідер Володимир Путін відкрито пригрозив Румунії та Польщі
тим, що вони можуть стати цілями російських ракет оскільки погодилися
розмістити на своїй території елементи американської системи протиракетної
оборони.

Якщо вчора частини території Румунії не
знали, що таке бути під прицілом, то сьогодні вони зіткнуться з тим, що Росії
доведеться зробити відповідні дії для забезпечення своєї безпеки, – заявив,
зокрема, президент Путін.

Напевно не випадково цю різку заяву глава
російської держави зробив під час візиту в Афіни, столицю держави-члена НАТО і
ЄС, через майже три тижні після введення в дію в Румунії на військовій базі
Девеселу (на півдні країни) нового наземного комплексу протиракетної оборони,
що включає в себе сучасну радарну установку, балістичні ракети-перехоплювачі і
сучасне обладнання зв’язку. Водночас згадування Польщі, яка має традиційно
холодні відносини з Росією було зроблене швидше за все превентивно, оскільки
елементи американської системи протиракетної оборони на її території запрацюють
не раніше 2018 року.

На заяву Путіна про американські системи ПРО
відреагувало Міністерство закордонних справ Румунії. Румунське
зовнішньополітичне відомство заявило, що позиція російського президента демонструє ігнорування реальної ситуації, яку Румунія
та її союзники по НАТО неодноразово пояснювали, а саме суто оборонний характер
системи ПРО. Румунське МЗС нагадує, що положення двосторонньої угоди між
Румунією і США про протиракетну оборону чітко регулюють оборонний характер
системи в Девеселу та її відповідність Хартії ООН. Крім того, – кажуть
румунські дипломати, – дивує порушення цього питання в нинішньому контексті
регіональної безпеки, хоча всім добре відомі причини тривожних подій останніх
років з точки зору регіональної безпеки.

Останнє твердження є тонким дипломатичним
натяком на відокремлення Росією півострова Крим від України та дії Москви з
розпалювання сепаратистського конфлікту на південному сході української
держави. Аналітики зовнішньої політики кажуть, що хоча останнім часом набули
постійного характеру в промовах російських офіційних осіб, заяви щодо
американської системи ПРО в Європі ніколи досі не набували такої гострої
форми. Це, на їх думку, є ще одним доказом того, що Москва намагається
компенсувати ставленням те, чого не може довести аргументовано. Адже Росія досі
не змогла продемонструвати чим цей протиракетний комплекс становить загрозу для
своєї безпеки.

П’ять викликів стоять перед американською армією: агресія Росії в Європі, позиція Китаю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Північна Корея, Іран та терористична діяльність організації Ісламська держава. Іншими словами, нинішня глобальна обстановка в плані безпеки різко відрізняється від ситуації яка була 25 років тому, вимагаючи нового мислення і дії – як заявив, недавно, міністр оборони США Ештон Картер. Саме тому, Сполучені Штати планують виділити 582,7 млрд доларів на оборону в наступному році. Центральній та Східній Європі, особливо Естонії та Румунії, Сполучені Штати мають намір виділити, а рамках Європейської ініціативи впевненості, у 4 рази більше коштів, до 3,4 млрд доларів, на тлі російської агресії в Європі.

Той факт, що НАТО, в цілому, і США, зокрема, уважні до дій Москви на Близькому Сході, не применшує увагу щодо України. Тому, вторгнення два роки тому Росії в Україну і підтримка проросійських повстанців на сході України призвели вже до істотного збільшення присутності американських і союзницьких сил у Східній Європі. Передбачається, що навіть Пентагон відправить від 3000 до 5000 додаткових військовослужбовців. Військовий журнал Зірки і смуги, який цитує американського чиновника у справах оборони, пише, що на старому континенті будуть також розміщені важкі транспортні засоби і озброєння.

У Бухаресті, уряд привітав намір США додатково фінансувати американську присутність в Європі. А Міністерство закордонних справ Румунії вважає, що збільшення в 4 рази бюджету призначеного для оборони в Європі є підтвердженням твердої прихильності щодо знеохочення факторів ризику і доказом забезпечення надійної військової американської присутності на старому континенті.

Цей американський демарш привітав глава Адміністрації Президента Румунії Дан Міхалаке, який разом з послом Румунії в США Джордже Крістіаном Майором зустрілися з Джеймсом Таунсендом, заступником помічника міністра оборони США з питань НАТО і Європи та з Чарльзом Купчаном, старшим директором з європейських справ в Раді національної безпеки США.

Відмінний рівень румуно-американських відносин та їх важливість для регіональної стабільності був доведений і запрацюванням минулого року в Бухаресті, Штабу багатонаціональної дивізії Південь-Схід та Центру інтеграції сил НАТО. Теж в грудні стали технічно функціональними елементи американської системи протиракетної оборони в Девеселу, на півдні Румунії. За словами глави Адміністрації Президента Румунії Дана Міхалаке, Бухарест сподівається, що цьогорічний саміт НАТО у Варшаві подасть сильний сигнал що стосується інтересу Альянсу до Центральної та Східної Європи, а також Чорного моря. Уже оголошення США про значне підвищення військового бюджету оборони для Європи підтверджує цей інтерес!

Елементи системи перехоплення ракет, що у відповідності до румунсько-американського договору, укладеного в 2011 році, були розміщені на авіабазі Девеселу (на півдні Румунії), вступили в нову, завершальну фазу впровадження – у грудні вони були оголошені технічно готовими до використання. Мова йде про пускові установки ракет-перехоплювачів типу СМ-3, які захищатимуть південний-схід Європи.

Після вступу до НАТО в 2004 році, ця система є найбільш важливим проектом оборони території і населення Румунії від конкретних загроз. Докладніше про це розповідає наш кореспондент у Вашингтоні Дойна Сайчук: Румунія стала першою країною у світі, в якій розміщений наземний ракетний комплекс перехоплення СМ-3, здатний знищувати балістичні ракети короткого та середнього радіуса дії. На базі Девеселу були розміщені 24 ракети, які захищатимуть весь південно-східний фланг НАТО від балістичних загроз. Американська система протиракетної оборони в Європі була розроблена в кілька етапів. Спершу був забезпечений захист певних ділянок південно-східної Європи шляхом розгортання системи ракет-перехоплювачів SM-3 на кораблях. Потім був створений комплекс РЛС раннього виявлення, тобто на маршовій (висхідній) ділянці польоту запушеної ракети. Друга стадія припускала розширення цієї оборонної системи на інших союзників НАТО, шляхом введення в дію рекет-перехоплювачів СМ-3 нового покоління, які б могли бути запущені з суходолу, а також створення нової РЛС. На третьому етапі, що має завершитися десь у 2018 році, протиракетний щит захищатиме всі держави-члени НАТО в Європі, шляхом розміщення нової наземної бази в центрі Європи, в Польщі, а також продовжуючи процес вдосконалення ракет СМ-3, розміщених на морі і на суші.

Посол Богдан Ауреску, головний румунський посередник у переговорах щодо угоди про розміщення елементів американської системи ПРО в Румунії, нагадав, що у вересні 2009 року президент Барак Обама оголосив про концептуальну зміну системи протиракетної оборони. Новий проект мав в основі нову концепцію протиракетної оборони, що суттєво відрізнялася від варіанту попередньої республіканської адміністрації США, відповідно передбачала інші місця розміщення елементів системи ПРО. Таким чином, замість Польщі та Чехії і протиракет шахтного базування типу Ground-Based Interceptor, була обрана Румунія і Польща та система ракет-перехоплювачів типу Standard Missile-3, в якій використовуються кінетичні перехоплювачі наземного базування, без запального, ядерного чи іншого типу заряду.

Але цікаво, чому саме Румунія була обрана для розміщення елементів американської системи протиракетної оборони? Відповідає Богдан Ауреску: Місце було обрано в Румунії, тому що, з точки зору системи протиракетної оборони, наша країна найкраще підходила і надалі підходить для ефективного захисту території, населення і сил союзників від можливо ракетного удару з-за меж євроатлантичного простору, особливо з Середнього Сходу. Рішення про розміщення цих елементів в Румунії, а не в інших можливих союзних країнах в цьому регіоні було прийнято саме з урахуванням низки географічних переваг, а також стабільності в Румунії як соціальної, так і політичної. Водночас ми вже мали дуже важливе двостороннє стратегічне партнерство.

У цей час Росія, м’яко кажучи, несхвально дивиться на будівництво протиракетного щита, який вона вважає загрозою своїй національній безпеці. Незважаючи на заяви як з Бухареста і Вашингтона, так і від НАТО, про суто оборонний характер відповідної системи ПРО, Москва неодноразово заявляла, що розгортання протиракетного щита вплине на глобальний баланс сил і створить загрозу російській безпеці, а це змусить її вжити заходи у відповідь. Говорить Богдан Ауреску: Ці заяви, що робить Російська Федерація, не нові. Перші такі заяви пролунали ще тоді, коли проект почав набувати змісту, коли ми просунулися в реалізації угоди. Але ці загрози Москви не повинні нас турбувати, тому що Румунія як член НАТО зараз, мабуть, найкраще захищена, ніж коли-небудь в новій та новітній історії. З іншого боку ми маємо гарантії, закладені в Стратегічному партнерстві зі Сполученими Штатами. Зрештою, ці побоювання, які Росія постійно озвучує, і котрі були повністю розвіяні солідними аргументами від Румунії, США і НАТО, наданими як безпосередньо, так і публічно, фактично підтверджують, що завдяки постійній американській присутності на базі Девеселу Бухарест ніколи більше не повернеться в іншу сферу впливу.

А це, – додав Богдан Ауреску, – можливо є найважливішим символічним елементом, що приносить проект розміщення системи протиракетної оборони.

Система перехоплення балістичних ракет, яка включає в себе елементи морського та наземного базування, розміщенні в Румунії та Польщі має виключно оборонний характер, і буде використана виключно в цілях самооборони, у повній відповідності до Статуту ООН і норм міжнародного права.

Ці роз’яснення надав міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, який в ході офіційного візиту до Лондона сказав, що розвиток потужностей протиракетної оборони НАТО є значним внеском у зміцнення трансатлантичних зв’язків. У цьому контексті, будь-яка погроза використати військову силу у відповідь на впровадження цього суто оборонного проекту є неприйнятною і суперечить принципу заборони застосування сили або загрози силою, що є імперативною нормою міжнародного права.

Нагадаємо, що минулої суботи в статті, опублікованій в данській газеті Юлландс-постен, Посол Росії в Данії Мйхайло Ванін зазначив, що Москва вважатиме легітимними цілями для можливої російської ядерної атаки усі країни, які приєднаються до системи ПРО НАТО, додавши, що данські військові кораблі стануть мішенями для російських ядерних ракет, якщо Данія приєднається до очолюваної США системи протиракетної оборони.

І це не єдина погроза з боку Росії. Коментуючи слова посла РФ в Данії головнокомандувач силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав зізнався, що й Румунія потрапила під великий тиск, коли стала частиною щита НАТО. Те саме сталося й з Польщею, і тепер всі, хто ще хоче приєднатися до цього оборонного проекту будуть знаходитись під дипломатичним і політичним тиском Москви, яка вбачає в ньому пряму загрозу її національній безпеці. Ніякі гарантії з боку Північноатлантичного альянсу про те, що протиракетна система не спрямована проти Росії не змогли переконати Москву.

За словами міністра Богдана Ауреску система протиракетної оборони не порушує Договір про ядерні сили середньої дальності. Розміщення елементів ПРО в Румунії, навпаки, принесе більше стабільності, створює можливості для співпраці з третіми країнами та сприяє досягненню мети із забезпечення миру в Європі. Крім того, стратегічний румуно-американський проект розміщення на території військової бази Девеселу, що на півдні Румунії, елементів ПРО демонструє дотримання США взятого на себе зобов’язання щодо забезпечення безпеки Європи.

2015 рік є важливим: завдяки тісній румуно-американській співпраці та координації дій, військова база нарешті запрацює. На її території діятимуть високорозвинені пускові установки ракет-перехоплювачів наземного базування і радіолокаційна система раннього виявлення балістичних ракет.

Ненаситний територіальний апетит Росії й агресивність, з якою Кремль переслідує свої експансіоністські цілі, неминуче мають вплив на оборонну політику Румунії. “Торік, унаслідок кризи в Україні, значний вплив на діяльність міністерства оборони мали зміна безпеки в розширеному Чорноморському регіоні та збільшення нестабільності на південно-східному фланзі НАТО, – заявив міністр оборони Мірча Душа на засіданні Міністерства оборони Румунії з підбиття підсумків 2014 року.

Програма заходів із підготовки військовослужбовців була розширена на 25% порівняно з попереднім роком, а навчань, проведених на двосторонньому і багатосторонньому рівнях в рамках НАТО – на 133%. У 2014 році Збройні сили Румунії, разом з американськими партнерами, взяли участь у найскладніших навчаннях за останні п’ять років. Після тривалої перерви, знову були проведені навчання зі стрільби на полігоні зі справжньої бойової зброї, з використанням авіації, засобів ураження протиповітряної оборони і протитанкових ракет.

У загальній складності, близько 1200 румунських військовослужбовців взяли участь в різних операціях і місіях за кордоном. 2014 рік, за словами міністра, можна вважати роком відновлення румунсько-французького стратегічного партнерства і зміцнення особливих відносин з Німеччиною, шляхом проведення постійних зустрічей. Як складова архітектури безпеки вільного світу, Румунія підтвердила свою готовність прийняти на своїй території два командних пункти Північноатлантичного альянсу, які запрацюють в найближчі роки.

Уперше на засіданні Міністерства оборони Румунії з підбиття підсумків діяльності був присутній новий президент Клаус Йоханніс, який наголосив на необхідності дотримання Румунією всіх взятих на себе зобов’язань в цій області, особливо в нинішніх умовах безпеки. “У короткостроковій перспективі ми повинні виконати всі спільні цілі, поставлені перед собою на останньому саміті НАТО, зокрема щодо створення двох нових командних центрів, і завершити, відповідно до графіка, узгодженого з нашим стратегічним партнером США, введення в дію бази Девеселу (де розміщенні елементи системи протиракетної оборони – Ред.). Невостаннє, я хочу підкреслити, що ми повинні зіграти більш активну роль у розробці загальної політики безпеки й оборони Європейського Союзу, з огляду на те, що незабаром почнеться процес перегляду Європейської стратегії безпеки.

Президент Румунії – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Румунії Клаус Йоханніс оголосив, водночас, що представить у Парламенті нову Стратегію національної оборони. У документі буде враховано нинішню міжнародну обстановку і представлено основні напрями політики національної безпеки. У січні, теж з ініціативи президента, була укладена політична угода з парламентськими партіями про збільшення до 2017 року витрат на оборону до мінімального рівня в 2% ВВП.

Збройні сили США у пятницю офіційно взяли на себе командування військовою базою Девеселу, де будуть розміщені елементи системи ПРО НАТО в Європі. Офіцер військово-морського флоту Сполучених Штатів, капітан Вільям Гаррен, відповідальний за американський персонал бази став новим командувачем військової частини, яка підпорядковуватиметься Збройним силам Румунії.

Важливим моментом назвав церемонію, що пройшла у пятницю в Девеселу, контр-адмірал Джон Скорбі, командувач американських ВМС у регіоні Європи, Африки та Південно-Західної Азії. У прес-релізі, поширеному Посольством США в Бухаресті, Джон Скорбі наголосив на відмінних відносинах і співпрацю з румунськими партнерами, які на його думку демонструють, наскільки важливими є європейські союзники в створенні глобальної системи протиракетної оборони.

Торкаючись уваги, яку американці приділяють цьому аспекту, треба сказати, що цифри говорять самі за себе. На будівництво військової бази Девеселу, Сполучені Штати виділили з цьогорічного бюджету 80 мільйонів доларів, плюс ще 21 млн доларів вклали торік. Система протиракетної оборони, елементи якої будуть розмішені на території Румунії, має виключно оборонний характер і спрямована на раннє виявлення, відстеження і знищення балістичних ракет в польоті.

Однак аргументи неодноразово наведені як Вашингтоном, так і Бухарестом не змогли переконати Москву, яка розглядає розміщення елементів ПРО у Східній Європі як загрозу своїй безпеці. Минулого року румунська преса опублікувала інтервю “Голосу Росії” директора Інституту стратегічного планування та прогнозування Російської Федерації Александра Гусєва, який стверджував, що ще одна база НАТО в Румунії може стати загрозою для Росії, для Чорноморського флоту, для російської військово-морської бази в Севастополі, в Україні, між якою і базою в Девеселу всього 1,5 тисячі кілометрів.

«Росія не дозволить американцям перетворити Чорне море в зону ескалації напруженості. Наших сил там достатньо, щоб протистояти США», – заявив тоді російський експерт. Він пророкував конфлікт у регіоні, який, як ми побачили пізніше, розпочали не американці, а саме росіяни, котрих весь цивілізований Захід звинувачує зараз в причетності до конфлікту на сході України.

Повертаючись до Девеселу, слід сказати, що нова румунсько-американська база запрацює в повному обсязі наступного року. Це буде першим в Європі військовим обєктом, де буде розміщений протиракетний комплекс Aegis Ashore, наземний варіант радарної установки, якою з 2004 року оснащені кораблі військово-морського флоту США. База буде оснащена 24 ракетами-перехоплювачами SM-3, а також мобільною пусковою установкою THAAD для висотного заатмосферного перехоплення ракет середньої дальності, встановленою на військових вантажівках. На території бази загальною площею приблизно 175 гектарів будуть розміщені близько 200 американських солдат і техніків.