Tag: дезінформація

ПРОТЕСТИ – Керівництво позапарламентської опозиційної партії РЕПЕР у понеділок подало заяву про кримінальне правпорушення за фактом публічного підбурювання та образи в контексті недільних подій біля Центрального виборчого бюро Румунії. Документ стосується публічних заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів  Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою та колишнім незалежним кандидатом у президенти, проросійським та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Своїми заявами вони підбурювали до насильства проти державної влади, що безпосередньо призвело до актів вандалізму та агресії проти сил правопорядку в центрі столиці, – стверджують представники РЕПЕР. І правляча Націонал-ліберальна партія рішуче засудила вчорашні події і відкинула будь-які форми насильства в суспільному та приватному житті. Понад 500 осіб були перевірені в районі насильницького протесту в неділю ввечері біля приміщення Центрального виборчого бюро, а на основі оперативних і публічних відеозаписів люди, які вчинили антигромадські дії, будуть виявлені та притягнені до відповідальності, – повідомляє столичне управління Жандармерії. У результаті насильства 13 жандармів отримали поранення і були доставлені до лікарні, четверо з них досі перебувають у шпиталі. Протестувальники, прихильники Келіна Джорджеску, також завдали громаді матеріальних збитків. Насильство спалахнуло після того, як ЦВБ відхилило кандидатуру Джорджеску на президентських виборах у травні. ЦВБ послалася на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року, заявивши, що кандидатура Джорджеску не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, порушуючи виборчу процедуру, він порушив обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливому, чесному і неупередженому виборчому праві.

 

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – Румунська Жандармерія повідомляє, що на кількох акаунтах у соціальних мережах TikTok і Facebook проводиться кампанія з дезінформації щодо вчорашніх інцидентів на акції протесту в центрі Бухареста. Брехливі повідомлення, навколо яких будується ця кампанія, полягають у тому, що жандарми били жінок, використовували гумові кулі і гранати зі сльозогінним газом, привозили агітаторів, щоб викликати насильство, били людей в метро, використовували безпілотники для запуску сльозогінного газу. Уся ця інформація не відповідає дійсності, заявляє Жандармерія, і покликана маніпулювати громадянами, щоб спровокувати подальші насильницькі інциденти.

 

ПОЖЕЖІ – Військові пожежники разом з працівниками лісових управлінь і командами волонтерських служб з надзвичайних ситуацій, за повітряної підтримки літаків Міністерства внутрішніх справ і Міністерства національної оборони, продовжують гасіння кількох рослинних пожеж в більш ніж 20 населених пунктах Румунії. Двоє людей загинули, інші отримали поранення. У деяких районах пожежникам довелося працювати у надзвичайно складних умовах через крутий і нерівний рельєф місцевості, що унеможливило доступ пожежних машин. Влада нагадує громадянам, що спалювання сухої рослинності заборонено законом, а тим, хто порушує його, загрожує суворе покарання. За останні дні було виписано чимало штрафів і відкрито кілька кримінальних проваджень. Влада також закликає громадян поважати правила охорони навколишнього середовища і застосовувати альтернативні методи санітарної обробки земельних ділянок без використання відкритого вогню.

 

ФІНАНСИ – Міністерство фінансів Румунії оголосило, що не змінюватиме цього року податкове законодавство, але не виключає змін там, де є потреба покращити його застосування. Державний секретар Алін Маріус Андрієш каже, що будь-які такі зміни до законодавства повинні вноситися після консультацій з усіма зацікавленими сторонами. Головною метою цього року є фіскальна консолідація, щоб підвищити довіру партнерів, в тому числі міжнародних рейтингових агентств та Європейської комісії, – додав чиновник.

 

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська національна авіакомпанія TAROM повідомляє, що через страйк працівників німецького аеропорту Франкфурта-на-Майні, у понеділок, були скасовані рейси RO 305, Бухарест (OTP) – Франкфурт (FRA), та RO 306, Франкфурт (FRA) – Бухарест (OTP). Згідно з прес-релізом румунської авіакомпанії, 24-годинний страйк працівників аеропорту Франкфурта заблокував регулярні операції аеропорту. Загалом було паралізовано роботу 11 німецьких аеропортів. Це найбільші хаби Франкфурта і Мюнхена, а також аеропорти Штутгарта, Кельна/Бонна, Дюссельдорфа, Дортмунда, Ганновера, Бремена, Гамбурга, Берліна і Лейпцига-Галле.

 

СПОРТ – Румунський легкоатлет Андрей Рареш Тоадер виграв золоту медаль у штовханні ядра на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні, який прошов в Апелдорні (Нідерланди). Андрей Рареш Тоадер переміг з результатом 21,27 метрів, що є новим національним рекордом. Румунія завершує чемпіонат Європи в приміщенні в Апелдорні з двома медалями, золотом Тоадера і сріблом Діани Ана Марії Йон у потрійному стрибку. Румунію на чемпіонаті Європи в Апелдорні представили сім спортсменів.

Палата депутатів Румунії прийняла без поправок законопроєкт, який дозволяє збивати безпілотники, що порушують повітряний простір Румунії. Зокрема, безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни, будуть знищені або нейтралізовані, якщо румунські або натовські військові сили не зможуть їх контролювати. Палата депутатів також ухвалила законопроєкт, що регулює розгортання військових місій в Румунії в мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

Законопроєкти були розкритиковані популістсько-сувереністською опозицією, представленою S.O.S. Румунія, Партією молодих людей та Альянсу за єдність румунів. Представниця останніх Рамона Брийнсельс: «НАТО не є інструментом для поступки суверенітетом. Ми не знаємо, хто буде в уряді завтра. Ви хочете, щоб ми наражалися на ризик того, що в якийсь момент хтось, будь-хто, прийде і використає цей інструмент для здійснення репресивних заходів проти цивільного населення Румунії?»

 

Соціал-демократ Даніель Сучу відповів: «Чого ви хочете, шановні колеги з опозиції, які говорять про передачу суверенітету, що є неправдою, це не про це… Чого ви хочете насправді? Щоб на наші школи падали безпілотники? Щоби дрони падали на наші міста, а ви, знизаючи плечима, після цього казали, що парламент не зробив свою роботу?»

 

Разом з депутатами СДП за законопроєкти проголосували правлячі Націонал-ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії, а також опозиційний проєвропейський Союз порятунку Румунії. Після ухвалення двох документів – про контроль за використанням національного повітряного простору та проведення військових місій на території Румунії в мирний час – Міністерство оборони виступило з низкою роз’яснень. І це в контексті того, що, за даними міноборони, прийняття законопроєктів породило «широку кампанію дезінформації та неправдивої інформації, масово поширюваної низкою румунських користувачів на різних цифрових платформах».

 

Міністерство оборони зазначає, що були дотримані всі процедурні кроки, необхідні для цих проєктів, в тому числі громадські дебати. Цитоване джерело також стверджує, що спроби представити конкретні заходи зі зміцнення обороноздатності Румунії і НАТО як акти національної зради є частиною системи дезінформаційних кампаній, що проводяться в румунському публічному просторі, «в тому числі державними суб’єктами з порядком денним, що суперечить суверенітету Румунії і спрямований проти НАТО, які намагаються викликати клімат паніки і послабити довіру до здатності інститутів національної безпеки виконувати свої конституційні місії».

 

«Звинувачення в неконституційності або зраді інтересів Румунії є неправдивими і абсолютно невиправданими», – підкреслює Міністерство оборони, яке в своєму комюніке детально пояснює зміст двох законів.

 

«Свобода виборців формувати свою думку передбачає право на отримання достовірної інформації про кандидатів, тому втручання державних або недержавних суб’єктів у проведення передвиборчої пропаганди або дезінформаційних кампаній має бути виключено», – встановив Конституційний суд у п’ятницю, обґрунтовуючи рішення про скасування президентських виборів у Румунії.

Згідно з інформаційними записками, представленими на засіданні Верховної ради національної оборони країни спецслужбами, згодом розсекреченими, «основними аспектами виборчого процесу щодо президентських виборів в Румунії в 2024 році є ті, пов’язані з маніпулюванням голосами виборців і спотворенням рівних можливостей для виборчих кандидатів, через непрозоре використання цифрових технологій і штучного інтелекту у виборчій кампанії, з порушенням виборчого законодавства, а також через фінансування виборчої кампанії з незадекларованих джерел, у тому числі в Інтернеті», – йдеться в повідомленні Конституційного суду Румунії.

Колишній незалежний кандидат Келін Джорджеску, екстреміст, сувереніст і шанувальник Володимира Путіна, який пройшов у другий тур президентських виборів з позиції квазіневідомого, є тим, на кого спрямовані всі ці звинувачення. Починаючи з серпня, Національне управління з питань адміністрування та регулювання у сфері комунікацій (ANCOM) та Постійний виборчий орган (AEP) в офіційних листах інформували основні платформи про їхні зобов’язання разом з початком виборчого процесу.

Згодом, Постійний виборчий орган надіслав платформі TikTok повідомлення про різні порушення і вимагав вжити необхідних заходів для забезпечення проведення виборчої кампанії в Румунії в законних умовах, але представники платформи не відреагували оперативно на прохання румунської влади, – зазначило Національне управління з питань адміністрування та регулювання у сфері комунікацій. Національна аудіовізуальна рада і ANCOM також повідомили платформи Meta, TikTok, X і Google про їхні зобов’язання щодо боротьби з дезінформацією, відповідно до європейського регулювання у цій сфері, і вимагали від них посилити механізми модерації контенту.

Незважаючи на всі заклики та звернення, Міністерство оборони повідомляє про нову дезінформацію в Інтернеті, зокрема, на платформі TikTok. За даними порталу InfoRadar, який є інструментом Міністерства оборони країни для боротьби з фейковими новинами, мішенями є кордони та портова інфраструктура Румунії. Одна з публікацій неправдиво стверджує, що кордони Румунії будуть закриті і захищені військовими засобами, а інша неправдиво показує, що військова техніка, яка не належить румунській армії, зосереджена в порту Констанца, що, на думку авторів дезінформації, є доказом військової підготовки. Міністерство заявляє, що вся ця інформація є неправдивою і що його комунікаційні структури продовжать повідомляти про випадки дезінформації суспільства в міру їх виявлення.

ПАРЛАМЕНТ – Тимчасовий виконувач голови Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан оголосив у середу, що проєвропейські сили у новому парламенті Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії, а також фракція національних меншин у Палаті депутатів, домовилися про створення коаліції в рамках спільної резолюції. Він сказав, що коаліція виступає за стабільність і модернізацію країни. Разом ці чотири партії матимуть понад 55% місць у парламенті, і ця цифра зросте після перерозподілу. Інші три ультранаціоналістські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей, які називають себе сувереністськими, матимуть близько 37% місць у наступному парламенті. Точна конфігурація, за словами голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле, буде відома не раніше кінця наступного тижня, після перерозподілу місць, які не отримав жоден з претендентів. Новий парламент має приступити до роботи 20 грудня, коли закінчиться чотирирічний термін повноважень нинішнього законодавчого органу.

 

ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ – У Бухаресті п’ять документів, представлених на засіданні Вищої ради національної оборони 28 листопада, були розсекречені в середу президентом Клаусом Йоганнісом. Доповідні записки, що стосуються недотримання правил передвиборчої реклами напередодні першого туру президентських виборів, були опубліковані на сайті Адміністрації Президента. Документи були представлені на засіданні ВРНО Міністерством внутрішніх справ, Службою зовнішньої розвідки, Румунською розвідувальною службою та Службою спеціального зв’язку. Нагадаємо, що після цього засідання члени ВРНО встановили, що в першому турі президентських виборів, який відбувся 24 листопада, мали місце кібератаки, спрямовані на те, щоб вплинути на чесність виборчого процесу.

 

НАТО-УКРАЇНА – Союзники України повинні допомогти їй у військовому плані, щоб «змінити траєкторію» війни «раз і назавжди», – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в середу в Брюсселі, де у вівторок і середу відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. У вівторок, виступаючи на засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу, глава бухарестської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що членство в НАТО дає Румунії найсильніші гарантії безпеки, які вона коли-небудь мала. Вона нагадала, що понад 5000 військовослужбовців НАТО перебувають в Румунії для стримування і зміцнення оборони, і що присутність іноземних військ також має позитивний ефект, стимулюючи місцеву економіку в тих районах, де вони дислокуються. Лумініца Одобеску також зазначила, що членство в НАТО зміцнює довіру до Румунії на міжнародному рівні, в тому числі на фінансових ринках.

 

КНИГИ – З 4 по 8 грудня в Бухаресті проходить книжковий ярмарок Gaudeamus 2024, організований Радіо Румунія. Він пропонує відвідувачам справжнє книжкове свято, покликане задовольнити найвибагливіших. Цьогорічним почесним головою заходу є письменник Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найулюбленіших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних нагород. Понад 200 експонентів оголосили про свою участь у Gaudeamus 2024, заплановано сотні видавничих подій та десятки тисяч книг, серед яких чимало новинок.

 

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош заявив сьогодні, що румунський уряд вилучив 6 млрд. євро з Резервного фонду на тлі політичної невизначеності. За його словами, перша реакція була з боку банків, які більше не можуть задовольнити запити Міністерства фінансів на кредити для покриття тимчасового дефіциту. Болош підкреслив, що країна переживає досить невизначений період до призначення нового уряду, який визначить і завершить бюджетну політику Румунії та висловив сподівання, що ця криза закінчиться. Він також сказав, що ті ж труднощі, з якими стикаються фінанси, у сфері випуску державних цінних паперів і кредитів, є і на фондових ринках.

 

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа (БФБ) сьогодні знову відкрилася в мінусі, вже третій день поспіль, після недільних парламентських виборів. Основний індекс BET, який показує 20 найбільш ліквідних компаній, знизився на 2,84%. Індекс фінансових інвестиційних компаній також знизився, в той час як індекс енергетичних та комунальних компаній знизився майже на майже на 3%. Економічні аналітики кажуть, що інвестори стурбовані політичним майбутнім країни й очікують, що цей період невизначеності продовжиться. Згідно з ринковими звітами, після першого туру президентських виборів, що відбувся 24 листопада, і дотепер вартість акцій на БФБ впала в середньому на майже на 10%. Другий тур виборів Президента Румунії відбудеться у неділю.

 

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – У вівторок представники платформи TikTok заявили в Європейському парламенті, що вжили заходів для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії і відкинули звинувачення в наданні переваги незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «усі кандидати були враховані в системі без різниці між незалежними кандидатами та тими, хто був висунутий партії». Водночас платформа видалила понад 66 000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «уподобайок», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1 000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів.

 

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав указ про посмертне нагородження великого румунського футболіста Гельмута Дукадама. На знак вшанування його видатної спортивної кар’єри, таланту, пристрасті, відданості та професіоналізму на службі міжнародному утвердженню румунського футболу, який став символом досягнень цілого покоління, Президент Румунії нагородив його Національним орденом «Зірка Румунії» у ступені Лицарський хрест. Гельмут Дукадам, відомий як «герой Севільї», помер у понеділок у віці 65 років. У фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року він відбив усі чотири удари з 11-метрової позначки, а його команда «Стяуа» (Бухарест) перемогла  «Барселону». Досягнення Гельмута Дукадама в той день увійшло до книги рекордів Гіннеса.

 

ОЛІМПІАДА – Учні та вчителі з 60 країн світу в ці дні перебувають у Бухаресті, де до 12 грудня проходить Міжнародна юнацька наукова олімпіада. Олімпіада, організована Міністерством освіти у співпраці з Національним університетом науки і технологій «Політехніка Бухарест», проходить у Румунії вперше. Цього року в ній беруть участь 813 учнів, з яких 607 – з-за кордону.  Румунські учні брали участь у кожній олімпіаді, починаючи з 2004 року і завоювали численні золоті, срібні та бронзові медалі.

 

ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Франція зіткнулася з політичною кризою всього через три місяці після того, як команда колишнього комісара ЄС Мішеля Барньє прийшла до влади. Його уряд може бути відправлений у відставку сьогодні ввечері, якщо одна з опозиційних партій висловить вотум недовіри через запропонований прем’єр-міністром бюджет жорсткої економії на соціальне забезпечення. В останній спробі врятувати свій кабінет, Мішелm Барньє закликав депутатів до відповідальності, щоб уникнути політичного та бюджетного хаосу. Нинішній французький уряд не має достатньої більшості в Національних зборах, оскільки опинився посередині між двома основними опозиційними блоками – ультраправими та альянсом лівих партій.

Майже через три з половиною десятиліття після проголошення незалежності Республіка Молдова стоїть перед виборчою неділею, яка може вирішальним чином вплинути на її майбутнє. 20 жовтня громадяни цієї невеликої східної сусідки Румунії, більшість населення якої є румуномовним, прийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати президента і висловити свою думку на референдумі щодо закріплення в конституції її членства в ЄС. Референдум скликала чинна президентка Майя Санду, яка балотується на наступний термін і є абсолютним фаворитом опитувань, політик, яку поважають на міжнародному рівні за сміливість і рішучість, з якою вона спрямувала цю невелику країну на європейський шлях.

Усвідомлюючи ризик того, що її колишній васал радянських часів може назавжди вийти зі сфери її впливу, Росія намагається всіляко вплинути на результати президентських виборів і референдуму – кажуть західні партнери Молдови. Сполучені Штати запровадили санкції проти кількох російських юридичних і фізичних осіб за втручання у вибори в Молдові, звинувативши їх в організації кампанії з купівлі голосів і підтримки прокремлівських кандидатів. У понеділок настала черга Європейського Союзу вжити аналогічних заходів. Рада ЄС запровадила обмеження проти п’яти фізичних і однієї юридичної особи, відповідальних за дестабілізацію Кишинева.

«Молдова, – заявив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, – стикається з масованими прямими спробами Росії дестабілізувати країну і викликами, що випливають з агресивної війни Росії проти України». «Це пряма загроза суверенній країні, її демократичному життю, її шляху до Європейського Союзу. ЄС продовжуватиме надавати повну підтримку справедливим прагненням молдовського народу», – підкреслив Боррель.

Під новий санкційний режим ЄС потрапила очільниця автономного регіону Молдови Гагаузії Євгенія Гутул, яку вважають відповідальною за сприяння сепаратизму в цьому регіоні, що має на меті повалення конституційного ладу і загрожує суверенітету і незалежності Республіки Молдова. Три інші високопоставлені гагаузькі чиновники також потрапили до списку покараних. Під санкції потрапила також неурядова організація, що базується в Росії, метою якої є просування інтересів Москви за кордоном, та її директорка.

На осіб, які потрапили під санкції, буде накладено арешт на їхні активи в ЄС і заборону на отримання коштів або економічних ресурсів, прямо чи опосередковано. Кількість тих, на кого поширюється режим обмежувальних заходів, наразі сягнула 18 осіб: 16 фізичних та дві юридичні особи. Румунія через міністерку закордонних справ Лумініцу Одобеску, привітала прийняття нових санкцій і нагадала про важливість продовження зусиль ЄС щодо посилення стійкості Республіки Молдова на тлі активізації російської дезінформації та гібридних дій проти цієї країни.

Розроблений ЮНЕСКО план боротьби з нестримним поширенням дезінформації та мови ворожнечі в Інтернеті, заснований на семи ключових принципах, спрямований на захист цілісності демократичних процесів і глобального інформаційного ландшафту. План є результатом безпрецедентного процесу консультацій, в якому взяли участь понад 10 000 учасників зі 134 країн світу, що тривав 18 місяців. «Є нагальна потреба в регулюванні, оскільки неправдива інформація та мова ненависті в Інтернеті, що прискорюються та посилюються платформами соціальних мереж, становлять серйозні ризики для соціальної згуртованості, миру та стабільності», – сказала Одрі Азулє, Генеральний директор ЮНЕСКО.

Опитування, проведене соціологічною компанією Ipsos на замовлення Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури в 16 країнах, де цього року відбуваються вибори, включно зі Сполученими Штатами, показало, що 56% інтернет-користувачів покладаються насамперед на соціальні мережі для отримання новин, і цей відсоток перевищує відсоток телебачення і традиційних сайтів ЗМІ. Цей перехід до соціальних мереж як домінуючого джерела новин викликає занепокоєння через нижчий рівень довіри до інформації, яку вони надають, порівняно з традиційними ЗМІ. Понад 85% респондентів висловили глибоке занепокоєння наслідками дезінформації в Інтернеті, а 87% з них вважають, що вона вже завдала шкоди політичному ландшафту в їхній країні.

Платформи соціальних мереж були визначені як основний розсадник неправдивої інформації в усіх 16 країнах, де проводилося опитування, причому 68% респондентів вказали на них як на головних винуватців цього явища. У контексті нинішньої геополітичної кризи та кризи безпеки, а також цьогорічних виборів, фейкові новини поширюються швидше, ніж перевірені новини, тому люди більше піддаються впливу дезінформації, ніж достовірних джерел, – заявив в ефірі Радіо Румунія Антоніо Момок, викладач факультету журналістики та комунікаційних наук Бухарестського університету. Він проаналізував, як відбувається комунікація в Інтернеті і розповів про те, як ЗМІ адаптуються до нових викликів.

Найбільшу небезпеку у поширенні фейкових новин становлять соціальні мережі, попереджає Антоніо Момок: «Є багато досліджень у різних соціальних мережах – Twitter, Facebook, Instagram, TikTok – які показують, що фейкові новини поширюються більше і з більшою швидкістю, ніж перевірені новини. Це математичний, статистично підтверджений факт. Набагато більше людей читають фейкові новини, ніж перевірені, набагато більше людей стикаються з теоріями змови. Якщо ви подивитеся на TikTok, то щосекунди знайдете теорію змови, щосекунди знайдете історію, яка пояснює всілякі речі і вигадує щось про історію, про традиції, про поточні події. Не кажучи вже про глибокий фейк тощо. Алгоритми надають інформацію, яка привертає нашу увагу, яка утримує нас на платформі довше і, яка приносить дохід – алгоритми виконують свою роботу і в цей момент пошукові системи, штучний інтелект, по суті, монетизують для Google, для Facebook… Те, що перекручується, те, що поширюється, те, що посилюється там, – це насамперед наші почуття розчарування і ненависті, наш гнів і той факт, що ми можемо якось відповісти через коментарі, через реакції в соціальних мережах.»

Тепер, каже професор, вся ця інформація, всі ці теорії, всі ці фейкові новини не тільки тримають нас у пастці, але й зміцнюють те, у що ми віримо і змушують нас голосувати проти цілої системи. Зрозуміло, що традиційна журналістика зазнає впливу цифрових платформ, але державні ЗМІ, радіо і телебачення повинні швидко адаптуватися до нових тенденцій і бути присутніми в цифровому середовищі з правильною і якісною інформацією, – додав Антоніо Момок. «Ми провели дослідження споживання інтернету та телебачення до і після пандемії. Споживання телебачення до, під час і після пандемії зросло. Ми припускали, що зросло споживання інтернету, але насправді йому не було куди зростати. Звичайно, люди споживали багато інтернету в тому сенсі, що вони робили покупки, була пандемія, вони застрягли вдома, але з точки зору споживання інформації, вони все одно перевіряли новини з радіо і телебачення або друкованих ЗМІ, які також були в інтернеті. Отже, з цієї точки зору, телебачення і радіо все ще залишаються засобами масової інформації, яким довіряють. Це медіа, де люди добре знають, що є професійні журналісти і, якщо вони хочуть отримати якісні новини, вони йдуть туди. Звичайно, на альтернативних платформах також з’являється все більше професійних журналістів, але радіо, телебачення, будучи конвергентними і працюючи в онлайн-просторі, залучають свою аудиторію і спілкуються з онлайн-аудиторією також. Інтернет – це просто ще одне середовище, де може проявлятися якісна журналістика.»

Висновок? Медіаосвіта, яка вчить вас, де брати інформацію та джерела новин, критичне мислення та загальна грамотність є цінною зброєю в боротьбі з дезінформацією на цифрових платформах. А в умовах зростаючого впливу дезінформації в Інтернеті традиційні медіа можуть стати врівноважуючим фактором.

Компанія, яка стоїть за платформою Facebook і додатком Instagram, нещодавно закрила понад 1000 фейкових акаунтів з Нікарагуа, які, за її словами, були частиною постійної кампанії дезінформації уряду. Кампанія, яка розпочалася три роки тому в спробі очорнити опозицію, поширилася і на інші платформи, включаючи TikTok і Twitter, кажуть експерти Meta. Це лише один зі все більшої кількості прикладів, що розкриває силу спотвореної або навмисно перекрученої інформації у світі, які все більше об’єднують все більш доступні засоби поширення інформації. Інтереси, що лежать в основі оманливої інформації, є множинними і, загалом, дуже великими, іноді залучаючи навіть державних суб’єктів.

Щоб протидіяти цьому необхідна скоординована громадська комунікація, – наголосив нещодавно в Атлантичній Раді глава румунської дипломатії Богдан Ауреску: «Я вважаю, що дуже важливо навчити широку громадськість бути дуже обережною при читанні інформації та бути особливо уважною до джерел інформації, а також до можливості прихованого порядку денного з певними повідомленнями, що намагаються підірвати довіру до демократичних цінностей. Наприклад, коли інформаційне агентство «Спутник» стверджує, що Румунія – одне а ЄС – інше. Ну, це не правда, Румунія – це ЄС, Румунія – це НАТО, ми не є суб’єктом поза цими організаціями. Такими повідомленнями намагається припустити, що Румунія ще далеко від цих організацій, і ці повідомлення мають на меті підірвати довіру громадськості.»

Період пандемії знову показав, що дезінформація є серйозною проблемою. Справжня індустрія дезінформації та теорій змови охопила соціальні мережі, а також великі інтернет-магазини, де продаються книги. Кореспондент Радіо Румунії у Франції Данієла Коман повідомила, що продаються чимало книг, у яких мова йде про теорії змови, пов’язані, зокрема, з походженням COVID-19 або про ймовірні інтереси, що стоять за вакцинами: «Книга Демаскована Big Pharma, опублікована навесні цього року, за кілька місяців розійшлася тиражем понад 14.000 примірників, ставши однією з найпопулярніших книг про COVID-19 і, на думку видавництва, що її опублікувало, користувалась великим успіхом. Рекомендована родиною або книготорговцем, книга дає достовірний аспект тезам, захищених деякими епідеміологами під час кризи, і сприяє змові для широкої громадськості, – зазначає фахівець Університету Ренна в інтерв’ю AFP. Не дивно, що змова працює. Платформи онлайн-продажів, такі як Amazon чи інші, висунули такі книги на перший план, оскільки вони відчували, що знайдуть покупців, і це зовсім не нове явище. Так було завжди, пояснює експерт. Теорії змови, пов’язані з COVID-19 та поширені в Інтернеті, стали справжнім так званим своєрідним дискурсом для своїх послідовників, які шукають лише думки, які повністю збігаються з їхніми, – такої думки всі, хто досліджує маніпуляції, дезінформацію та явище фальшивих новин, кризи також є найкращим моментом як для продавців, так і для споживачів змов.»

Дезінформація також є однією з причин того, що Румунія знаходиться в кінці списку держав ЄС за рівнем вакцинації проти COVID-19, що презвило до десятки тисяч смертей. Суспільство загалом зазнало невдачі, враховуючи, що деякі люди були введені в оману і обдурені цими теоріями змови та дезінформації людьми, які виникли нізвідки та які передають неперевірену інформацію, науково недійсну інформацію, але вирішили повірити цим людям, а не слухати те, що говорять експерти про реальні наукові дані, – каже координатор національної кампанії вакцинації лікар Валеріу Георгіце.

Що можна зробити? Цифрові навички критичного мислення є необхідним інструментом для розпізнавання в потоці інформації, яка наявна на всіх інформаційних каналах. За їх відсутності, дуже високий ризик стати жертвою дезінформації, – пояснила Радіо Румунії університетський професор Аліна Биргаоану, експерт з боротьби проти фальшивих новин: «Тепер пропаганда дуже ґрунтується на тому, що поширюємо ми, користувачі соціальних мереж. Нинішня пропаганда не обов’язково здійснюється через ієрархічні структури, ампліганда (термін, що використовується для визначення пропаганди та посилення) націлена на кожну людину, і кожен з нас є одержувачем та розповсюджувачем цієї пропаганди. У соціальних мережах основним захистом від дезінформації є якомога стримана поведінка, якомога менше розповсюджувати, не кажучи вже про коментарі, навіть на теми, з якими ми не погоджуємось. Я б зробила тут короткі дужки з цими питаннями дезінформації, з чіпами, з технологією 5G – вони часто були внесені в мейнстрім (основні канали зв’язку, доступні широкому загалу) в Інтернеті саме людьми, які не погоджувалися з цими речами. І почалась ця «Хахаганда», наприклад про те, що вакцина означає імплантацію чіпа, тема яка була на периферії Інтернету, але ми поширили її, оскільки не погоджувалися з нею.»

Моя головна порада, особливо для тих, хто проводить багато часу в соціальних мережах, – каже Аліна Биргаоану, полягає в тому, що основним захистом є стримана поведінка.

Їх
зміст має форму новин, але інформація, яку містять, часткового або повністю не
відповідає дійсності. Мова йде про «фейкові новини», про техніку дезінформації
або в деяких випадках навіть інтенсивно використовувану маніпуляцію – явище,
яке завзято досліджує наукове співтовариство. «Фейкові новини» можуть швидко
поширюватися, особливо в онлайн-середовищі те, що робить їх ще більш
небезпечними.

Тим
більше, що необізнані люди в цій галузі, дуже легко можуть їх сплутати, – пояснив для Радіо Румунія експерт із питань комунікацій
Богдан Опря, автор статті про «фейкові новини» та дезінформацію в соціальних
мережах: «У першу чергу треба зрозуміти те, що не все що виглядає як новина, має
правдивий журналістський зміст. В останні роки широка громадськість
починає розуміти це явище. Фейкові новини – це техніка дезінформації. Йде мова
про кілька понять, але ми повинні розуміти, що два з них дуже важливі: навмисна
дезінформація та ненавмисна дезінформація. У англійській мові наявні різні
поняття: «disinformation» – нависна дезінформація, з поганим наміром
дезінформувати когось, та misinformation – дезінформація, зроблена помилково, а
саме можна її вважати як журналістською помилкою. Також можна говорити про
«malinformation», тоді коли передаться правдива інформація про когось,
інформація яка не була призначена для оприлюднення, йде мова про щось із
приватного життя, що шкодить людині, до якої вона відноситься. Тут
йдеться про витік персональних даних. Згадаймо скандали,
пов’язані з робочими електронними листами колишньої держсекретарки Гілларі Клінтон
у Сполучених Штатах, або інформації про французького президента Макрона. Отож
йде мова про інформації, які після їхнього оприлюднення, завдають шкоди. Це,
мабуть, найпоширеніші методи дезінформації в онлайн-середовищі. Але ми повинні
знати, що крім дезінформації, наявна також маніпуляція в онлайн-середовищі й не
лише, а методів маніпуляції є дуже багато.»

Експерт
з питань комунікацій Богдан Опря привертає увагу на те, що наявний ринок
створення фальшивих новин так само, як наявний ринок фальшивих «лайків» або
ринок підписів для онлайн-петицій. Якщо ви хочете зібрати підписів, проста
перевірка в пошуковій системі покаже вам компанії готові продати потрібні вам
підписи. Успіху сфабрикованих новин сприяє той факт, що при їх розробці
покладаються зокрема на емоції, а цим користуються ті, хто зацікавлений
маніпулювати громадською думкою. Нинішня інформаційна мережа не була
створена для дезінформації, але соціальні платформи дозволяють враховувати
емоційні реакції. Таким чином, можна створити передбачувані моделі особистості,
за допомогою яких, наприклад, можна дізнатися про наміри виборців та можна
вплинути на їх голос за допомогою фальшивих новин. Все більше вважається, що в
майбутньому, різниця на виборах між кандидатами полягатиме більше у точності
психометричних профілів та способу, в якому розроблятимуться фейкові новини,
ніж ідеї кандидатів, іншими словами йде мова про змагання у інформаційному
середовищі, в якому штучний інтелект відіграватиме важливу роль.

Хто
виграє від вироблення цих «фейкових новин»? Знову біля мікрофону Богдан Опря:
«Часто фейкові новини будуються суто для переглядів, йде мова про так званий
‘click-bite’ – яскраві заголовки. Досить натиснути на них і вони реєструються
як дисплей та враховуються в рекламі, що супроводжує веб-сторінки. Чимало
зацікавлених створюють групи інтересу, чи йде мова про приватні групи або
компанії, вони створюють такі «фейкові новини» просто для отримання грошей від
реклами. Мабуть, у найдраматичніших, найскладніших випадках, за фейковими
новинами є інші інтереси, і це не заради цих простих фінансових вигод, а заради
політичних, геополітичних інтересів, програм, які намагаються маніпулювати, тим
чи іншим способом, великими масами людей, способом, в якому люди позиціонують
себе щодо певних тем, дестабілізують у деяких випадках демократичні
суспільства, і ми бачимо так звані успішні приклади, коли фальшиві
новини та дезінформація виграли та зуміли завдати шкоди. Маємо на увазі
Брекзит, або тоді фейкові новини та кампанії дезінформації призводять до вуличних
протестів та людських жертв, тому фейкові новини мають дуже значні наслідки. За
ними стоять всілякі групи інтересу. Щоб це не повторилося, ми повинні
зрозуміти, що це явище наявне, і захищатися тими антитілами, які нам потрібні,
щоб знати, як відрізняти неправдиву новину від правдивої новини.»

Як нам
це зробити? Перш за все, важливо взяти інформацію з традиційних джерел, які з
часом виявились надійними. Потім критичне мислення є антидотом проти фальшивих
новин, – додає Богдан Опря, на думку якого соціальні мережі, творці контенту,
яких не можна віднести до певної категорії, вибух фальшивих новин та
дезінформація, яка потрапляє в інформаційну мережу – це проблеми, з якими
традиційні ЗМІ повинні справитися через еволюцію.

Крім здатності швидко поширюватися та
змінювати наші повсякденні звички, новий коронавірус має й одну
атипову здібність – перевіряє стійкість суспільства та його вразливість до фальшивих новин. Ще з початку пандемії лунали офіційні попередження
про те, вона супроводжується, на кожному етапі, інфодемією, тобто справжнім інформаційним вибухом, а точніше дезінформаційною кампанією, яка весь час посилюється та змінює контури. Є багато цілей, які переслідують поширювачі
фейків. Мова може йти про політичні інтереси або про кампанії противників
вакцинації,
наприклад, для
дискредитації або, навпаки, для формування сприятливого ставлення
до однієї особи на шкоду іншій.

Це явище, саме по собі, не нове, але воно набуло
особливого розмаху після стрімкого розвитку цифрових платформ. Водночас треба зрозуміти, що визначення «fake news» не означає лише фальшиві новини. Цифрова дезінформація не має
нічого спільного з журналістикою, пояснила в інтерв’ю Радіо Румунія професор Аліна Бирґеоану, експерт Групи високого
рівня по боротьбі з фальшивими новинами та дезінформацією, що діє при Європейській Комісії.

Комунікаційна та
інформаційна екосистема принципово змінилася за останні роки, цифрове
середовище призвело до сильної дислокації цієї системи, а мейнстрим є побічною
жертвою стрімкого розвитку цифрових платформ, – каже Аліна Бирґеоану. «Використання терміну
«фальшиві новини» вводить в оману, оскільки, коли чуємо це словосполучення ми
схильні шукати межу між правдою та брехнею, а мега-явище цифрової дезінформації
не обов’язково спрямоване на спотворення правди, а на дослідження особистих профілів, персональних даних, націлена на користувачів цифрових платформ.»

Небезпека пов’язана з
маніпулюванням викликана алгоритмізацією, тобто фальшиві новини будуються в
залежності від інтересів і подаються цілеспрямовано, залежно від поведінки у соціальних
мережах. Звідси все стає досить простим – не складно вплинути на людину, чий
профіль був ретельно вивчений, змусити її резонувати і передавати далі інформацію,
яка, здається, підтверджує її побоювання чи упередження. У цьому рівнянні важливу
роль відіграє біном, утворений з Facebook та Google, завдяки можливості збирати
дані та швидко і легко поширювати дуже добре орієнтовану інформацію фантастичній
кількості користувачів, саме тому, що їхній профіль легко вивчити.

Є статті,
опубліковані ізраїльськими спецслужбами, в яких зазначається, що вони можуть
оцінити готовність окремих осіб підірвати себе на основі шоколаду, який ці
особи споживають, – зазначила Аліна Бирґеоану, пояснюючи масштаби явища
фальшивих новин: «Фальшиві новини не є ні новинами, ні фальшю. Очевидно, можна
говорити й про подібну журналістику, тобто про інформаційні помилки, про
дезінформацію, яку поширюють навмисно, але погана новина полягає в тому, що в
цьому випадку не йдеться про новини, а про емоції, про меми, про відеороліки,
про карікатури, про хештеги, і мова йде не про щось неправдиве. Інформація може
бути дуже правдивою, але якщо вона посилюється алгоритмами, через пошукові
системи, вона стає підробкою, оскільки вступає в нерівну конкуренцію з однаково
правдивою інформацією, яка не рекламується. Ми маємо справу з явищем, яке я
назвала «дезінформацією 2.0», щоб привернути увагу на той факт, що ми маємо
справу з абсолютно новим явищем, тісно пов’язаним зі стрімким розвитком цифрових
платформ, що не має нічого спільного з журналістикою.»

Ми, в Румунії,
потрапили в пастку обговорення фальшивих новин з точки зору правди/брехні, – привертає
увагу Аліна Бирґеоану: «Я вважаю, що принципова відмінність полягає у тому, що
є і, що не є хітом мережі, що може потрапити у пошукові системи, а що ні, що
рекламується у Facebook чи що видаляється. Є механізми деплатформізації, є
механізми, за допомогою яких Google може поставити ваше ім’я на перше, або на
100-е місце, це не означає, що ви не існуєте, але завдяки простому маневру
Google ти можеш бути особистістю або можеш не існувати в публічному просторі. Я
вважаю, що говорячи про масштабне явище цифрової дезінформації, ми не повинні розглядати
його крізь призму правда чи брехня, а маємо обговорювати принципові зміни, які спричинили
цифрові платформи з точки зору інформаційної екосистеми.»

Здебільшого ми
зустрічаємо у фальшивих новинах панічні перебільшення, а їх розповсюдженню сприяє
те, що вони мають переважно тривожний характер, тим, що вони здебільшого містять
інформацію, яка інтригує чи викликає гнів. Вони можуть створити напругу, можуть
зробити вразливими людей, установи чи соціальну згуртованість. Не менш
тривожним є той факт, що вони, значною мірою, продовжують приносити вигоду тим,
хто їх породив, навіть і після заперечення відповідної інформації. Пластично кажучи,
фальшиві новини впливають на судження, а травмований мозок набагато вразливіший
до маніпуляцій. Маніпуляція, яку ми визначаємо як важливу ланку, в тому числі гібридної
війни, якщо за нею стоять державні актори. Метою є породження змін в колективній
свідомості, з тим, щоб стимулюючи невдоволення, розчарування чи ненависть,
отримати політичний результат, наприклад, виникнення антиєвропейських,
антизахідних партій, аби призвести до кардинальних змін геополітичної чи безпекової
парадигми.

Аналізуючи можливі наслідки
нової пандемічної кризи коронавірусу на міжнародну систему у книзі під назвою
«Геополітика в епоху коронавірусу», автори Паул Добреску та Меліна
Чіоча наголошують на її основних наслідках як на глобальний порядок, так і на
динаміку відносин між Китаєм, Сполученими Штатами Америки та Європейським
Союзом, а також на взаємозв’язку між очікуваннями громадян та здатністю держав
задовольнити їх.

Що стосується реакції ЄС в
умовах кризи, автори книги наводять аргументи на підтримку необхідності
довгострокового стратегічного мислення, а також підвищення стійкості
Єворосоюзу. Після кризи системи охорони здоров’я настане економічна криза, а
здатність реагувати швидко виявиться ключовим фактором управління нею.
Європейським країнам доведеться проявити пристосованість, гнучкість та
здатність вчитися на досвіді інших країн. В протилежному випадку автори
вважають, що, ймовірно, виникне найбільший ризик, а саме втрата позиції
Європейського Союзу в міжнародній ієрархії та його перехід до статусу
«другорядного» міжнародного актора.

Країни,
які мали добрі результати в боротьбі з пандемією COVID-19, – це ті країни, в
яких спостерігається високий рівень довіри суспільства, громадян до влади, – зазначив
відомий американський політолог та науковий співробітник в Інституті Гувера
Ларрі Дайманд під час онлайн-дебатів на тему геополітичних наслідків
пандемії. Незважаючи на початкові побоювання, конфігурація глобальної
військової сили принципово не змінилася, хоча існували занепокоєння, що Росія,
наприклад, може вчинити наступальні кроки в Україні на тлі зосередження уваги
Заходу на боротьбі з пандемією, – додав він.

Одним з домінуючих наративних шаблонів
було ще з початку кризи твердження про те, що авторитарні держави будуть
ефективнішими, ніж демократичні, у боротьбі з пандемією. Але реальність продемонструвала
зворотне. Наприклад, там, де громадяни показали впевненість в установи та органи
влади і спроможність боротися з наслідками пандемії ситуація була кращою, аналогічно
й там, де наголос був поставлений на науку і на перевірених даних у прийнятті
рішень щодо охорони здоров’я, на відміну від країн, де панував негативізм.

Пандемія спричинила, на думку
аналітиків, які взяли участь у дискусії, все більш агресивне ставлення Китаю у
двох напрямках: дезінформація та самопросування. З одного боку, Китай масово
перейняв російські наративи з дезінформації, а з іншого – поширював інформацію
про надання гуманітарної допомоги у вигляді засобів індивідуального захисту, різним
країнам, в тому числі європейським, хоча
згодом виявилося, що багато засобів були невідповідними або не відповідали
європейським стандартам ефективності.

Андреа Кендалл-Тейлор – провідна
наукова співробітниця і директорка програми трансатлантичної безпеки Центру
нової американської безпеки, вважає, що наразі зарано говорити про те, як
виглядатимуть демократії після цієї пандемії, але зрозуміло одне: є нові
розбіжності в позиціях європейських країн щодо Китаю. «Ми бачимо, що Китай перейняв
тактику Росії. У деяких європейських країнах помітне незадоволення діями Китаю,
наприклад, у Франції уряд розкритикував Китай за дезінформацію, а посла Китаю
викликали для пояснень. У Великобританії ми бачимо, що посилюються дебати щодо доцільності
використання китайської технологію Huawei в 5G або ні, але в інших країнах,
таких як Італія, Чехія чи Іспанія, ставлення до Китаю позитивне, оскільки вони
отримали китайські маски та інші засоби індивідуального захисту. Незрозуміло,
як розвиватиметься ситуація, але все одно Китаю не потрібно заманювати всіх, йому
достатньо не допустити антикитайського консенсусу в Європі. Таким чином, Китай
отримує сприятливе середовище для просування своїх норм і цінностей, в тому
числі усередині західних демократій.»

«Росія, Китай, державні та
недержавні суб’єкти користуються або намагаються скористатися цим складним періодом
пандемії, щоб поширювати дезінформацію, і використовують для цього в тому
числі кібер-методи», – заявив в інтерв’ю
румунському телебаченню заступник генерального секретаря НАТО, ексміністр
закордонних справ Румунії Мірча Джоане. «Ми стикаємося з досить агресивними, а
часом послідовними кампаніями з дезінформації, спрямованими на підрив довіри
наших громадян до демократичних цінностей, які є основою Північноатлантичного
альянсу», – сказав Мірча Джоане.

Для посилення боротьби з
дезінформацією та фейковими новинами Євросоюз створив Європейську
обсерваторію цифрових ЗМІ, яка запрацювала 1 червня. «Дезінформація стає все більшою загрозою для нашого
демократичного суспільства і ми повинні боротися з цим явищем. Європейська
незалежна обсерваторія цифрових ЗМІ є важливим елементом нашого підходу,
допомогатиме перевіряти інформацію та покращить нашу здатність краще зрозуміти
явище поширення дезінформації в Інтернеті», – сказала з цієї нагоди
віцепрезидент Європейської комісії з питань цінностей та прозорості Вера Юрова.

«Останні
кілька місяців знову показали нам серйозний і шкідливий вплив, який
дезінформація може мати на наше здоров’я, суспільство та економіку», – заявив
також Комісар ЄС з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, який наголосив, що
Обсерваторія стане важливим орієнтиром для європейських зусиль щодо боротьби,
викриття, розуміння та аналізу дезінформаційної діяльності в Європі.

Фейкові новини, оманливий термін? На думку
багатьох, його слід замінити дезінформацією, яка передбачає намір ввести в
оману. Ввійшовши в публічний
дискурс разом з останніми президентськими виборами в США – коли республіканці і
демократи звинувачували один одного у поширенні неправдивих новин для того, щоб
перемогти на виборах – фейкові новини стали явищем з глобальними наслідками, які
турбують владу і фахівців через наслідки, які вони можуть мати. Фейкові новини, які не правильно названі дезінформацією,
завжди є. Масштаби цього явища привернули увагу громадськості, можливо,
найбільш очевидно, під час скандалу, пов’язаного з кампанією Cambridge Analytica, фірмою,
звинуваченою в маніпулюванні численними рахунками Facebook, щоб вплинути на
результат виборів у кількох державах.

Запрошена на Радіо Румунія, Андрея Гавріле, одна з засновників rubrika.ro -
першого автоматизованого аналізатора новин з надійних джерел в Румунії аналізує термін
fake-news: Термінологія фальшиві новини не завжди правильна в тому сенсі, що
ми не можемо брати до уваги цю фатальність як біном в порівнянні з істиною. У
цьому сенсі, фальшиві новини або fake-news не обов’язково є новинами, вони не
обов’язково є фальшивими, і, крім того, вони завжди можуть мати частку ​​істини, а це означає, що ми можемо
сприймати цю новину
через термін фальшивих новин, дезінформацію та інформаційне безладдя,що добре підкреслює цю тему підроблених новин або фальшивих новин. Так що, я вважаю, що нам треба наголосити, що це не обов’язково є неправдивими новинами, тим більше, що у фальшивих
новинах існує дуже висока ймовірність того, що існує частка істини».

Розвиток онлайнового середовища та соціальних мереж, їхня залежність
від ексклюзивного медіа-споживання через Інтернет – це фактори, що сприяють
поширенню фейкових новин. Широкий спектр засобів масової інформації надходить у цю зону. І якщо ви підліток, то ви, швидше за
все, зіткнетеся з дезінформацією. Згідно з дослідженням Інституту Рейтер з вивчення журналістики, звичайні
люди, тобто необізнані люди в цій галузі, готові вписатися в сферу фальшивих новин, починаючи з пародії
– яка працює з підробленою інформацією, але без наміру маніпулювати – погана
новина, зроблена незграбністю журналіста, навмисно погано підготовлені
новини, частиною реклами,
гіперполітизованим контентом, вигаданими новинами. Висновок Інституту Рейтер з вивчення журналістики полягає в
тому, що визначення фальшивих новин настільки широке, що стає непрацездатним.

Тому вони пропонують відмовитися від
терміну фальшивих новин, тому що це вводить в оману і слід брати до
уваги ідею
дезінформації, яка передбачає намір ввести в оману. Ідею також підтримує Іоана Аведані, директор Центру незалежної журналістики: «У мене є
досить обгрунтованих стримань використовувати термін«фальшиві новини », хоча це короткий
шлях до цього явища. Не
всі фальшиві інформації,
що надходять до нас, є
новинами. Не всі фальшиві
інформації надходять від
журналістів. Термін фейкові новини безпосередньо посилається на
новини, на журналістів, на професійну сферу, що мені здається
несправедливим.

Як ми можемо захистити себе від фейкових новин? У боротьбі з феноменом фейкових новин і дезінформацією, критичне мислення і медіа-освіта є
двома способами, які можуть бути успішно використані. Тобто, намагатися шукати більше
інформації з різних джерел, реагувати, знаходити джерела достовірної
інформації, не обмежуватися отриманням інформації тільки з соціальних мереж, кажуть представники сайту rubrika.ro. З захисного щита, який
ми завжди повинні мати з нами, не повинні бракувати перевірка справжніх авторів онлайн-новин і,
дуже важливо, перевірити, чи має сайт фізичну адресу та номер телефону – додає
Іоана Авадані. Іншими словами, потрібна якась інформаційна гігієна.

Прагнучи підвищити рівень
обізнаності, Центр незалежної журналістики організовує вже 25 років проекти з виховання учнів ліцеїв, щоб допомогти ім зрозуміти, як працюють ЗМІ. «Ми – кілька НУО, які це робимо. Ми вважаємо, що дуже важливо, якщо ми маємо
систему медіа, яка діє за певними правилами та групу споживачів, які знають ці правила і цінують їх, -стверджує
Іоана Аведані. У Румунії це явище в основному
проявляється в онлайновому середовищі, оскільки аудіовізуальні засоби
регулюються Національною радою з аудіовізуальних засобів, яка може накладати
штрафи за недотримання
правил.

Поширене переважно в онлайн-середовищі, явище «фейкових новин» набуло
особливого розмаху протягом останніх років не лише в засобах масової
інформації, а особливо в соціальних мережах. Наведені у формі інформації про
реальну подію, так звані «фейкові новини» можуть включати навмисно перекручені
переклади, вигадані факти, майже справжні новини, неіснуючі або перекручені
дані, створені, щоб маніпулювати читачем.

Для боротьби з цим явищем Європейська
Комісія нещодавно утворила групу експертів. Серед 39 членів групи, які є
фахівцями з інформаційних технологій та засобів масової інформації, науковцями,
представниками соціальних мереж Facebook і Twitter, а також гіганту Google,
налічується декан Факультету комунікацій та зв’язків з громадськістю
Бухарестської Національної школи політичних та адміністративних наук Аліна
Берґеоану, яка пояснила, що слід розуміти за загальним поняттям «фейкові новини».
«Це суміш даних, які є грубо неправдивими з правдивою інформацією. Отже, це
частково правдиві або частково неправдиві новини. Але крім цього, явище, яким
займається європейська експертна група набагато ширше. Йдеться про справжні
вади розвитку інформаційної екосистеми, про те, що я називаю своєрідним новим
інформаційним розладом. Ми говоримо про набагато ширший простір прояву,
комп’ютерну пропаганду, фабрики «лайків», алгоритми, що генерують зміст,
екокамери, дезінформування. Отже, справжній сенс прояву є набагато більшим, ніж
сфальсифіковані новини.»

У цьому контексті Європейська комісія розпочала публічну консультацію в
Інтернеті увигляді анкет, що триватиме до 23 лютого, для збору даних про це
явище. Є два види анкет: одна для громадян, а інша для організацій та
журналістів. Викладач права в Бухарестському університеті Даніель Міхай Шандру:
«Контекст, в якому ведеться дискусія про «фейкові новини» має розглядатися у
більш ширших рамках. Ці рамки включають нейтралітет Інтернету, а також
пропозицію Комісії щодо авторського права в Інтернеті та захисту
Інтернет-посилань, а також всі інші дії Європейської Комісії щодо регулювання
Інтернету, включаючи загальне регулювання про захист персональних даних, яке
вступить в силу з 25 травня 2018 року.» Європейська комісія, ймовірно,
наприкінці поточного або у наступному році схвалить низку законодавчих заходіву
цій сфері, – каже професор Шандру.

Мета сфальсифікованих новин є маніпуляція громадською думкою в спробі
змінити погляд людини на певного політичного актора, наприклад, щоб вплинути на
вибори, або, щоб дискредитувати когось чи, навпаки, щоб показати щось у сприятливому
світлі. Референдум про вихід Великої Британії з ЄС, проведений влітку 2016 року і вибори в США,
кілька місяців по тому, стали двома подіями, які підняли рівень тривоги в цьому
напрямку. Інформагентства писали, що перевірки вартими довіри ЗМІ, виявили
причетність, в тому числі фінансову, російських громадян і організацій, деякі з
них фінансовані безпосередньо російською державою, чиї співробітники, так звані
тролі, здійснюють масштабні кампанії в соціальних мережах та поширюють
маніпулятивну інформацію. Нещодавно, на слуханнях з цього питання в
Європарламенті, Комісар ЄС з питань безпеки Джуліан Кінг, звинуватив Росію в
навмисному поширенні неправдивої інформації з метою дестабілізації європейської
спільноти, а Москва не робить з цього секрету.

«Офіційна військова доктрина Росії, а також деякі високопоставлені
російські генерали вважають використання сфальсифікованої інформації та
дестабілізуючої пропаганди випавданими засобами, своєрідною додатковою збройною
силою», – сказав Джуліан Кінг, презентувавши позицію Єврокомісії щодо явища
«фейкових новин»: «Умисна дезінформація збільшує ставку як для свободи слова,
так і для функціональних демократій. Головний виклик державних органів на всіх
рівнях полягає в тому, щоб знайти шляхи боротьби з дезінформацією без негативного
впливу на свободу вираження поглядів. Комісія вивчає, що може бути зроблено для
боротьби з ворожою пропагандою підроблених новин та онлайн-дезінформації,
завжди враховуючи необхідність забезпечення рівноваги між боротьбою з
дезінформацією та повагою демократичних цінностей, передусім свободи слова.»

Професор Маріус Векерелу, викладач кафедри адміністративних наук та
геополітики вважає, що схильність кожної людини до інтелектуальних зусиль, до
читання, є ключем відповіді на те, чи є новина сфальсифікованою або правдивою.
Добре обізнану з галуззю людину неможливо обманути. Ключ до протидії цьому
явищу лежить в освіченості.

16 грудня 1989 року є, принаймні символічно, початком падіння комуністичної системи у Румунії. Мешканці міста Тімішоара, на заході країни, незалежно від наслідків вирішили виступити проти тоталітарного режиму подружжя Ніколає та Єлени Чаушеску.

Усе почалося із дуже сміливого протесту проти зловживань місцевих органів влади, який поступово перетворився на антисистемне повстання, що призвело до сутичок з силами правопорядку та людських жертв. І вже 20 грудня Тімішоара стало першим вільним від комунізму містом Румунії.

Протести швидко поширилися по всій країні та кульмінували 22 грудня втечею подружжя Чаушеску на гелікоптері, який чекав їх на даху будівлі ЦК КПР. Потім, особливо в столиці, а також в інших великих містах Румунії, у результаті ескалації насильства сталося кровопролиття, що тривало до 25 грудня. У цілому з 16 по 25 грудня 1989 року загинуло понад 1000 осіб, майже 3400 людей отримали поранення, а Румунія стала єдиною країною у Центрально-східній Європі, в якій зміна режиму мала кривавий характер і в якій лідери – Ніколає та Елена Чаушеску були розстріляні.

Хто стріляв у людей 21-22 грудня? Це запитання протягом багатьох років було лейтмотивом румунів, які в 1989 році вийшли на вулиці заради свободи, не шкодуючи власного життя, або які поховали своїх рідних, друзів або знайомих. Відповідь на це запитання можна буде отримати, лише у разі виявлення винних у кровопролитті.

Кілька років тому прокуратура закрила кримінальне провадження за фактами грудневих подій 1989 року, але в минулому році військові прокурори знову відкрили цю справу в спробі пролити світло на події 28-річної давності. Одна з центральних румунських публікації називає історичною гарячою новиною останні висновки слідчих, оприлюднені на початку тижня.

Військовий прокурор Маріан Лазар: Був визначений склад оперативного військово-політичного штабу, який, в дуже короткий час після втечі генерального секретаря, перейняв владу в Румунії, в результаті чого ми прийшли до однозначного висновку, що в грудні 1989 року не було вакууму влади. Із доказової бази, зібраної військовими прокурорами випливає, що початок і здійснення військової диверсії вечором 22 грудня 1989 року, є основною причиною багатьох смертей, поранень і руйнувань. Слідчі виявили постійні механізми дезінформації, з серйозними наслідками, за допомогою національного телебачення і радіо, а також військових засобів зв’язку, що призвело до масового психозу довкола так-званих терористів.

Прокурори також кажуть, що виявили джерело панічного звуку, під час промови Ніколая Чаушеску 21 грудня 1989 року, який, поряд з іншими елементами, сприяв перетворенню мітингу на масштабні протести у Бухаресті. Так само було встановлено, що до страти подружжя Чаушеску було здійснено три спроби їх фізичної ліквідації.