Tag: декларація

  • Спеціальна сесія, присвячена НАТО

    Спеціальна сесія, присвячена НАТО

    20-ту річницю вступу Румунії до НАТО, а також 75-ту річницю заснування Північноатлантичного альянсу відзначили у вівторок у Бухаресті урочистим спільним засіданням двох палат парламенту. Депутати і сенатори прийняли декларацію, в якій підкреслили, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Декларацію парламенту було прийнято 247 голосами “за” і лише одним “проти”.

    Спікер Сенату Ніколає Чуке, лідер НЛП (в уряді з СДП), генерал у запасі, заявив, що за 20 років після вступу, Румунії вдалося стати ключовим членом НАТО. Ніколає Чуке: “Румунія сьогодні глибоко трансформована, ми маємо найміцніші гарантії безпеки в нашій історії. Ми не просто бенефіціар безпеки, а ключова держава в забезпеченні безпеки на східному фланзі НАТО”.

    За останні два десятиліття Румунія довела, що є лояльним і цінним членом Північноатлантичного альянсу, заявив тимчасовий виконувач обов’язків Палати депутатів, соціал-демократ Альфред Сімоніс: “Румунські військовослужбовці були на полі бою там, де вони були потрібні. Цивільні інституції підтримали активну і почесну присутність нашої країни в НАТО. Румунія приєдналася до спільноти цінностей, яка має величезну трансформаційну силу, корисну для нашого суспільства”.

    Від опозиції, лідер Союзу “Рятуйте Румунію” Кетелін Друле зазначив, що Румунія повинна виконувати свої зобов’язання, взяті в рамках НАТО, в тому числі внесок у розмірі 2,5% від ВВП на оборону. Кетелін Друле: “Ми можемо стати лідерами у Східній та Центральній Європі, але для цього нам потрібно побудувати сучасну Румунію, яка цінує демократію та зобов’язання перед союзниками”.

    Член Альянсу за об’єднання румунів (націоналістична опозиція) депутат Мірча Келару, також генерал у відставці, також говорив про дотримання зобов’язань в рамках НАТО: «Цей Альянс є тим, хто вимагає, хто пропонує і кому ми повинні пропонувати і, у свою чергу, просити. Що саме? Лояльність, передбачуваність та відповідальність».

    Понад 80% румунів вважають, що вступ країни в НАТО був добрим кроком і що союзники захищатимуть Румунію в разі агресії, – показує опитування, проведене Румунським інститутом оцінки та стратегії. Майже три чверті опитаних погоджуються з тим, що Румунія повинна інвестувати більше в оснащення армії сучасною технікою. Шістдесят відсотків румунів вважають, що присутність військових з інших країн НАТО на румунській території підвищила б безпеку, в той час як майже 40% респондентів дуже стурбовані можливістю втягнення країни у військовий конфлікт у найближчі роки.

  • Неформальний європейський саміт

    Неформальний європейський саміт


    Неформальний
    саміт Європейського Союзу, організований
    у Гранаді іспанським
    головуванням в Раді
    ЄС, завершився прийняттям обмеженої
    спільної декларації, в якій не йшлося
    про складні питання. Передбачалося, що
    декларація міститиме елементи щодо
    міграції, розширення ЄС, національної
    безпеки та кібербезпеки,
    а також промислової автономії ЄС по
    відношенню до третіх країн, таких як
    Китай, Росія та Сполучені Штати. Основні
    розбіжності, як і очікувалося, виникли
    щодо загальноєвропейського міграційного
    пакту. Угорщина і Польща рішуче виступили
    проти його включення до підсумкової
    декларації, і преса повідомляє, що два
    лідери з Будапешта і,
    відповідно, Варшави використали
    дуже різкі слова.

    Прем’єр-міністр
    Угорщини Віктор Орбан заявив, що Угорщина
    відчуває себе зґвалтованою
    та атакованою, коли країни-члени ЄС
    вводять міграційний поріг,
    а прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький
    заявив, що такий захід є диктатом
    Брюсселя, з яким він
    ніколи не погодиться. Але
    правила ЄС говорять, що рішення про
    міграційний пакт не вимагає одностайності,
    а лише більшості голосів, тому такий
    пакт в ЄС зрештою буде прийнято,
    незважаючи на запеклий опір з боку
    Угорщини та Польщі. Іншою важливою
    темою, яка збурила воду на саміті в
    Гранаді, було розширення блоку ЄС.

    Крайній
    термін прийняття нових членів ЄС до
    2030 року, встановлений Верховним
    представником ЄС із закордонних справ
    і політики безпеки Жозепом Боррелем,
    був відхилений. Європейські лідери, в
    тому числі президент Румунії Клаус
    Йоганніс, вважають його
    нереалістичним. Міністр закордонних
    справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес
    заявив, що країни-кандидати приєднаються
    до ЄС відповідно до зусиль і заслуг,
    і цю заяву підтримала
    голова Європейської комісії. Урсула
    фон дер Ляєн заявила, що розширення ЄС
    має залишатися процесом, заснованим на
    індивідуальних заслугах.

    Тож
    у фінальній декларації йдеться про те,
    що Європейський Союз матиме понад 30
    членів. Серед країн-кандидатів – Республіка
    Молдова, Україна, країни Західних Балкан
    і навіть Туреччина. Але рішення, яке
    може генерувати наслідки,
    очікується на саміті ЄС у грудні.
    Президентка Респ.
    Молдова Майя Санду
    заявила, що налаштована оптимістично,
    особливо після того, як Європейський
    парламент ухвалив резолюцію, що закликає
    розпочати переговори про вступ з
    Кишиневом до кінця року. До того часу,
    однак, Гранадська декларація зберігає
    прихильність 27 глав держав і урядів ЄС
    до сильної, динамічної, конкурентоспроможної
    і згуртованої Європи в мінливому світі.

  • Саміт для майбутнього Європи

    Саміт для майбутнього Європи

    Наприкінці тривалого процесу
    європейських
    роздумів, 9 травня -
    день, коли європейці
    відзначають Шуманську декларацію, яка заклала підвалини європейської
    побудови- у Сібіу
    відбувся перший неформальний саміт ЄС, організований Румунією. Саміт у форматі EU27, на
    якому було окреслено майбутнє Європи. Єдність є принципом, на якому буде будуватись це майбутнє, згідно з Сібіуською
    Декларацією, документом,
    який включає зобов’язання, які європейські лідери роблять громадянам
    держав-членів щодо їхнього добробуту та безпеки. Європейські лідери обіцяють,
    що країни-члени будуть об’єднані, солідарні, з єдиним голосом і завжди шукатимуть спільні рішення.


    Документ також включає в себе
    зобов’язання щодо захисту європейського способу життя, демократії та
    верховенства права, і згадує про пріоритет румунського головування в Раді ЄС, а
    саме зменшення розриву у розвитку Союзу. Європа, згадується в Декларації, буде діяти як відповідальний лідер,
    задіяний поряд з
    міжнародними
    партнерами
    для підтримки світового порядку на основі міжнародного права. Зобов’язання, які
    хочуть довести рішучість до спільного майбутнього, на тлі виходу Великобританії з ЄС.




    Наскільки пропозиція європейських
    лідерів відповідає вимогам громадян континенту? Дан Кербунару, директор мультимедійного порталуcalea europeana.ro, запрошений на Радіо Румунія зазначив: Є всякого роду євробарометри, які вимірюють потреби
    людей і питання безпеки, економічні питання, наше спільне бачення в цьому
    Союзі. Вони зустрічаються в тій чи іншій формі, незалежно від їхнього порядку,
    у всіх країнах-членах. Питання полягає в тому, як ми доносимо ці рішення, як європейські
    інституції узгоджують ці рішення спільно з державами-членами. Тому що були
    ситуації, коли в кризових ситуаціях, міграційних питаннях або економічних і
    фінансових проблемах, держави-члени звинувачували Брюссель, і Брюссель сказав,
    що не має достатньо сили.У певний момент ми повинні прийняти рішення, побачити, як ми можемо зробити цей Союз кращим, доставляти більше
    і швидше своїм
    громадянам. Дехто
    говорить про необхідність
    нового договору, інші кажуть, що Лісабонський договір має бути додатково
    вивчений, але рішення стоїть за нами. Це не погано, що відбувається тепер. Звичайно, ми хочемо більше, і
    краще, і швидше, але тепер всі країни-члени ЄС мають економічне зростання. Після цього, економічна і фінансова криза,
    міграційні хвилі, вже не є настільки сильними і не дестабілізують європейський
    континент, як колись з півдня на північ, і все ще існують перспективи, щоб
    наше життя в
    Європейському Союзі було кращим.»


    У Сібіу також відбулося перше
    обговорення стратегічного порядку денного Європейського Союзу на 2019-2024 роки
    – порядок денний, який буде прийнятий Європейською Радою в червні. Це включає
    основні цілі. Мова йде про захист громадян і свобод, розвиток економічної бази через
    задіяння всієї важливої політики у цій сфері, екологічніше, справедливіше і інклюзивне майбутнє, а також просування
    європейських інтересів і цінностей у світі. Досить загальні формулювання,
    мабуть, просто щоб залишити місце для переговорів, які кожна держава-член може просувати
    та підтримувати свої
    інтереси. Незадовго до саміту 21 глава держави, включаючи Румунію, опублікував відкритий лист, який починається з
    ідеї, що Європейський Союз стикається з глибокими викликами.


    Журналіст Дан Кербунару розповідає: Це ініціатива, яка забезпечує
    досить зручну, принаймні чисельну форму, для представлення інтересів
    європейських громадян і, якщо хочете, можливо, є новим доказом того, що мають
    рацію ті, хто вважає, що
    необхідно
    реформувати
    систему прийняття рішень в Європейському Союзі. Тому
    що ми знаходимося в цьому дуже дивному
    становищі, коли ті, хто хоче більше Європи, і ті, хто хоче менше Європи,
    скаржаться, що немає достатньо місця для рішення. Ну, в Брюсселі йдуть дебати і
    в деяких європейських столицях про те, як приймати рішення, ми тепер говоримо про декларацію, звичайно, але виникають ситуації, коли є важливі рішення,
    які треба прийняти і все ще перебувають під знаком більшості. або навіть одностайності в деяких ситуаціях, і це іноді тримало Європу
    на місці. Це одне з пояснень, що, хоча американці вийшли протягом кількох місяців з економічної та фінансової кризи,
    європейці все ще аналізували наслідки і шукали через, які двері вийти. Кризи не обійдуть нас. Можливо, міграційна криза, яка тільки що зробила перерву, повернеться. Економічна і фінансова криза може також повернутися.»


    Є багато криз, які можуть з’явитися, додає Дан Кербунару, але заради нашого
    спільного майбутнього, щоб насолоджуватися однаково, ми повинні мати спільне
    бачення.

  • Брекзит – вирішальний крок

    Брекзит – вирішальний крок

    Європейські лідери зустрінуться 25 листопада
    в Брюсселі, щоб підписати угоду про вихід Великобританії з Європейського Союзу та політичну
    декларацію про майбутні відносини між двома сторонами. Європейські та
    британські переговірні сторони домовилися щодо угоди про вихід
    Великобританії на близько 600 сторінок, що охоплюватиме всі
    елементи планового виходу Сполученого Королівства, передбаченого на 29 березня 2018
    року, а саме: права громадян, фінансові положення, перехідний період,
    управління та протоколи щодо Гібралтару, Кіпру та Ірландії, зумівши уникнути суворого
    кордону між Ірландією та Північною Ірландією.






    Європейські лідери привітали цю угоду, враховуючи важкі
    обставини довгих переговорів, і міністри європейських справ країн-членів
    ЄС, що зустрілися в Брюсселі через кілька днів, дали зелене
    світло проекту угоди. Водночас, президент Дональд Туск подякував групі
    переговірників ЄС під керівництвом Мішеля Барньє: З самого
    початку, я не мав жодних сумнівів у тому,
    що Брекзит – це збиткова ситуація і що переговори
    стосуються лише контролю збитків. Ви досягли
    двох найважливіших цілей. Перш за все, ви забезпечили обмеження шкоди,
    заподіяної Брекзит-ом, і, по-друге, ви забезпечили
    життєво важливі інтереси та принципи тих 27 держав-членів
    та Європейського Союзу в цілому. Якби я не був впевнений, що ви зробили усе аби захистити
    інтереси тих двадцяти семи членів, і я ознайомлений зі суттю цього документа, я б
    не запропонував формалізувати цю домовленість. Дозвольте мені, також, сказати нашим
    британським друзям, – так як засмучує мене ваш
    вихід з ЄС, я зроблю все, щоб це прощання було якнайменше болючим, як для вас, так і для нас.




    У Лондоні,
    прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей отримала підтримку Кабінету Міністрів
    щодо проекту угоди в кінці тривалого та напруженого засідання, а на другий день,
    вона відправилася до Британського парламенту, щоб обговорити умови цієї угоди.
    Угода дозволить Великобританії зберегти тісні зв’язки з ЄС, захистити права
    громадян та уникнути жорсткого кордону між Ірландією та Північною Ірландією, уточнила
    прем’єр-міністр Тереза Мей, згідно з якою, в результаті переговорів, Великобританія
    отримала найкращу можливу для неї угоду: Я твердо вірю в те, що проект угоди є
    найкращим варіантом щодо
    якого ми могли домовитися,
    а уряд повинен був вирішити, чи ми
    можемо продовжувати переговори.
    Стояли перед нами складні
    вибори, особливо стосовно клаузули оборонної солідарності щодо Північної Ірландії, але рішення в цілому
    полягало в тому, що уряд повинен погодитися з проектом
    угоди про вихід з Союзу та політичну декларацію. Ми повинні були зробити вирішальний
    крок, який дозволив би нам просунутися і фіналізувати у найближчі
    дні нашу домовленість. Рішення не приймалися легко, але я вважаю, що вони твердо відповідають національному
    інтересу.




    Або
    ми погоджувалися з цією
    угодою, яка поважає
    результат голосування на референдумі, повертає нам право контролювати наші гроші,
    наше законодавство та наші кордони, ставить кінець вільному пересуванню людей,
    захищає наші робочі місця, безпеку та єдність нашого королівства, або покидали Союз
    без жодного порозуміння, сказала
    Тереза Мей. Згідно з угодою, Великобританія та
    Європейський Союз матимуть взаємний
    доступ на їх ринки за принципом еквівалентності. Це, практично, дозволяє користуватися
    клаузулою оборонної солідарності стосовно міжірландського кордону, що також передбачає збереження на певний період митного союзу, так щоб
    Великобританія могла вирішити проблему кордону між Ірландією та
    Північною Ірландією, не допустивши повернення до
    фізичного кордону.




    Мій підхід до переговорів було поставити національний
    інтерес на перший план, а не партизанський інтерес і, звичайно, не мої
    політичні інтереси. Кожною клітиною мого тіла я вважаю, що обраний шлях є
    найкращим для країни і громадян Великобританії, також сказала Тереза ​​Мей, яка
    втратила частину прихильників і стикається з проблемою відставок у своєму
    кабінеті міністрів. Декларація про майбутні відносини між ЄС і Великобританією
    буде супроводжувати угоду, укладену переговорними групами 14 листопада і
    ділиться на п’ять розділів, що містять основні умови співробітництва в таких галузях,
    як економіка, інвестиції, послуги, захист громадян. У галузі кримінального
    права передбачено укладення швидких та корисних угод, які б вирішили питання видачі
    підозрюваних і засуджених між Великобританією і державами-членами ЄС.
    Відповідно до проекту декларації, обидві сторони зобов’язуються вжити необхідних
    заходів для того, щоб цей документ вступив у силу до кінця 2020 року.