Tag: день

  • Національний день культури у 2025 році

    Національний день культури у 2025 році

    Щорічно, починаючи з 2011 року, Румунія відзначає День національної культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цей день присвячений румунській культурі, мистецтву та науковій діяльності, підкреслюючи роль Міхая Емінеску у формуванні національної культурної ідентичності через його внесок у літературу, журналістику, філософію та театр. Цього року виповнюється 175 років з дня народження видатного румунського поета.

    День національної культури був ініційований колишнім президентом Румунської академії Еудженом Сіміоном і законодавчо закріплений румунським парламентом у 2010 році. Адріан Чорояну, директор Національної бібліотеки Румунії, вважає, що цей день повинен відзначатися кожного дня року, а не лише 15 січня. «На мою думку, це дуже гарна ідея – заснувати День національної культури, в контексті того, що культура залишається, я вважаю, центральним елементом ідентичності в будь-якому суспільстві, в тому числі і в румунському суспільстві», – сказав Адріан Чорояну.

    Він додав, що просте встановлення Національного дня культури тримає лідерів культури в тонусі, і по всій країні організовуються заходи, багато з яких є дуже успішними і, в певному сенсі, стають прикладом хорошої практики. Вже 15-й рік поспіль День національної культури відзначається в усіх населених пунктах, де проживають румуни, як в межах країни, так і за її межами. У Бухаресті та по всій країні організовано багато заходів: конференції, дебати, концерти та виставки, а вхід до багатьох музеїв сьогодні безкоштовний.

    Серед заходів, організованих у столиці, – презентації книг, фотографій, творчі майстерні, дебати та вистави. Центральна університетська бібліотека імені Кароля І організувала «Вечір Емінеску», присвячений Національному дню культури, за участю сопрано Арлінди Морави, актора Клаудіу Блеонца та піаністки Адріани Александру. У День культури на частотах каналів Румунського товариства радіомовлення можна почути книги, концерти, радіопередачі та театральні вистави. Радіостанції «Радіо Румунія Реджіонал», «Радіо Румунія Антена Сателор», «Всесвітня служба Радіо Румунія», Редакція найональних меншин та Радіо Румунія Радіо 3Net підготували спеціальні програми, присвячені цьому святу та головній темі цього року: полегшення доступу до культури для широкої громадськості.

    У листопаді 2024 року Національний інститут культурних досліджень і тренінгів презентував «Барометр культурного споживання 2023. Спільноти споживачів у контексті суспільних змінˮ. Згідно з дослідженням, частота відвідування культурно значущих атракцій зросла прискореними темпами. Так, 67% респондентів відвідували історичні пам’ятки та археологічні місця хоча б раз у 2023 році порівняно з 59% у 2022 році, а 45% відвідували музей, виставку або художню галерею хоча б раз у 2023 році порівняно з 30% у 2022 році.

  • 30 серпня – 4 вересня 2020 року

    30 серпня – 4 вересня 2020 року

    Провальний вотум
    недовіри


    У
    понеділок ліберальний уряд меншості без зайвих емоцій пережив спробу опозиційної
    Соціал-демократичної партії відправити його у відставку шляхом прийняття вотуму
    недовіри. Найбільшій опозиційній партії не вдалося зібрати необхідних 233 голосів, тобто половини плюс один голос від загальної кількості сенаторів та
    депутатів. У залі були присутні лише 226 парламентаріїв. В умовах бойкоту засідання
    Націонал-ліберальною партією, Союзом «За порятунок Румунії» та партією «Народний
    рух», а також відмови Демократичного союзу угорців Румунії забезпечити кворум, резолюцію
    так і не поставили на голосування. Більше того, на засідання не з’явилося кілька
    парламентаріїв від Соціал-демократичної партії (СДП), яка ініціювала вотум недовіри,
    а також від Альянсу лібералів і демократів та партії Про Румунія, які підтримали
    резолюцію. Лідер СДП і спікер Палати депутатів Марчел Чолаку на другий день вирішив
    виключити з лав партії тих, хто «прогуляв» засідання. Прем’єр-міністр, ліберал
    Людовік Орбан сказав, що провальний вотум недовіри є «надзвичайно корисним для Румунії»,
    оскільки уряд зараз має вирішувати нагальні проблеми країни і потребує для
    цього всіх повноважень.




    Передвиборча
    кампанія у захисній масці


    Тим часом у Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених
    на 27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
    дотримуватися протягом цього періоду задля профілактики захворювання на COVID-19.
    Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
    носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
    і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
    просто неба. Крім цього всі присутні
    мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні
    санітарно-протиепідемічні правила і норми мають бути вивішені на видимому
    ​місці. У заходах в закритих приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50
    осіб, а тривалість буде обмежена двома годинами. У заходах та зустрічах, що
    проводяться просто неба можуть брати участь до ста осіб. 27 вересня румуни
    обиратимуть 41 голову повітової ради, близько 3200 мерів, понад 1300 членів
    повітових рад та 40 тисяч членів місцевих рад. Місцеві вибори мали пройти у
    червні, але були відкладені через пандемію, а повноваження місцевих обранців
    були продовжені на півроку.






    COVID-19 та послаблення обмежень


    З 1 вересня у Румунії знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і
    театри. Рішення було прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з
    надзвичайних ситуацій, а усі зазначені заклади мають забезпечити суворе
    дотримання протиепідемічних заходів. Театри і концертні зали, а також
    кінотеатри знову запрацюють, але лише на половину потужності і лише в населених
    пунктах, де захворюваність на коронавірус не перевищує певний рівень. Водночас клуби
    та бари залишаються закритими. З іншого боку, теж з 1 вересня збільшилася з 20
    до 50 осіб дозволена кількість учасників приватних заходів, навчальних курсів,
    майстер-класів для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів фінансування
    з європейських фондів, та з 50 до 100 – максимальна допустима кількість
    учасників заходів просто неба.




    У
    Бухаресті про репресії в Мінську




    Сенат
    Румунії (верхня палата румунського парламенту) одноголосно прийняв Декларацію
    щодо порушення основних прав людини в Республіці Білорусь. Цим документом
    Парламент Румунії висловлює свою солідарність з білоруським народом, закликає
    припинити насильство проти мирних акцій протесту та закликає до «більш чіткої
    реакції» з боку міжнародного співтовариства, якщо ситуація не покращиться
    негайно. У декларації румунські сенатори закликають білоруську владу поважати право громадян брати участь у
    громадських зборах, утриматися від незаконного або надмірного застосування
    сили, звільнити незаконно затриманих та ініціювати справжній та змістовний
    політичний діалог з громадянським суспільством. І міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску закликав владу Білорусі звільнити всіх затриманих
    політичних активістів та пересічних людей, заарештованих під час протестів. Він
    також наголосив на необхідності прийняття жорсткої та послідовної європейської
    політики щодо Російської Федерації, яка підтримує режим Алєксандра Лукашенка, який
    перебуває при владі з 1994 року і вважається останнім диктатором в Європі.
    Раніше міністр Ауреску оголосив, що Румунія виділить сто тисяч євро на допомогу
    громадянському суспільству та незалежним журналістам у Білорусі та знову закликав
    покарати винних у зловживаннях режиму в Мінську. Неприйнятні дії влади Білорусі
    не можна залишити без адекватної відповіді Європейського Союзу, – сказав глава румунської
    дипломатії.




    День румунської мови


    Культурні
    заходи, організовані одночасно в Румунії, Республіці Молдова, а також в історичних
    румунських громадах, які компактно проживають в сусідніх Сербії, Болгарії,
    Україні та Угорщині та діаспорою, відзначили 31-го серпня День румунської мови.
    Президент Клаус Йоганніс заявив, що «мова визначає нашу самобутність та
    культуру, формує та надихає нас». Він високо оцінив зусилля вчителів та викладачів
    румунської мови за кордоном, які передають новим поколінням успадковані з
    минулого коріння і допомагають їм визначитися культурно та духовно. День
    румунської мови, який відзначається з 2013 року 31 серпня накладається з
    подібним офіційним святом у Республіці Молдова та є даниною поваги руху
    національного відродження в сусідній державі, переважно румуномовній. 31 серпня
    1989 року, ще при радянському режимі, парламент у Кишиневі, оточений близько
    750 тисячами людей, тобто шостою частиною тодішнього населення республіки, проголосив
    румунську мову державною, а також прийняв рішення про перехід переходу до латиниці
    від кирилиці, нав’язаної радянськими окупантами після анексії Бесарабії в 1940
    році.

  • Всесвітній день радіо

    Всесвітній день радіо




    Цього року 13 лютого увосьме відзначається Всесвітній день радіо, проголошений на Генеральній
    конференції міжнародної організації ЮНЕСКО восени 2011 року. Дата святкування була
    вибрана тому, що саме 13 лютого у 1946 році запрацювало «Радіо ООН», яке
    вело мовлення зі штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй.




    Незважаючи на те,
    що сьогодні мусить конкурувати з новими ЗМІ, радіо все ще вважається одним з
    найважливіших винаходів людства. Передача сигналів через електромагнітні хвилі була
    вражаючою з самого початку. І хоча інформаційна революція, спричинена виникненням
    радіоприймача, завдяки винаходам Гульєльмо Марконі та Ніколи Тесли, не була
    визнана такою ж важливою як промислова революція, радіо відіграло величезну
    роль як під час конфліктів, так і в мирний період. Міхай Коман,
    професор-засновник Факультету журналістики та комунікаційних наук
    Бухарестського університету торкнувся ролі радіо загалом та суспільного радіо
    зокрема: «Навіть якщо з’явилися інші, нові засоби масової інформації, радіо має
    цю здатність близькості і таким чином люди легше сприймають інформацію, яку
    отримують по радіо. Потім важливим є зміст передач, але це залежать від кожної радіостанції.
    По суті, суспільне радіо мало б бути фактором коректного інформування і, цим
    самим бути фактором зняття напруженості в суспільстві, коли є конфліктні або
    потенційно конфліктні ситуації, а також створювати атмосферу толерантності.
    Очевидно, однак, що це залежить від редакційної
    політики кожної радіостанції.»





    Темою цьогорічного Всесвітнього
    дня радіо є «Діалог, терпимість і мир». Згідно з ООН радіопередачі, які служать платформою для
    діалогу і демократичних дискусій з таких питань, як міграція чи насильство по
    відношенню до жінок, можуть сприяти підвищенню обізнаності слухачів, а також
    розширити розуміння нових перспектив з метою створення умов для подальших
    позитивних дій. Радіопрограми також можуть сприяти зміцненню терпимості і
    подолання бар’єрів між групами людей, об’єднуючи їх на основі загальних цілей
    та ідей. Ці цілі включають забезпечення освіти дітей або вирішення проблем
    охорони здоров’я на місцевому рівні. Говорить Міхай Коман: «Це в дусі ЮНЕСКО і,
    звичайно, воно ґрунтується на припущенні, що там, де є діалог, тобто
    спілкування, є більше шансів створити атмосферу толерантності і, таким чином. менше підстав для виникнення конфліктів, відповідно, більше шансів на мир. Ця
    логіка лежить основі цьогорічної теми. Новітня історія показує, що є багато
    ситуацій, коли попри наявність засобів комунікації, не було докладено зусиль
    для забезпечення терпимості. Я не звинувачую в цьому радіо, але спостерігається
    така тенденція, яка є специфічною передусім для потоків соціальних медіа, які підсилюють
    емоційну сторону, в результаті чого заохочуються виступи, які викликають такі
    реакції.»




    Їріс Константін, експерт з питань комунікації Національної комісії Румунії
    у справах ЮНЕСКО розповіла, які заходи заплановані до Всесвітнього дня радіо. «Дві
    радіостанції транслюють наживо: «Радіо ЮНЕСКО», тимчасова радіостанція присвячена Всесвітньому дню радіо, і Radio France Internationale. У
    штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі відбулася відкрита подія для широкого загалу -
    десять майстер-класів з набуття практичного досвіду роботи на радіо. Записатися
    можна було на веб-сайті ЮНЕСКО. Теми майстер-класів: тексти для радіо, запис
    звуку, монтування звуку, запис позивних, підкастинг, радіо-ток-шоу,
    інтернет-радіо та просування радіо у соціальних мережах.»






    Водночас будуть нагороджені
    радіопродукції, присвячені Всесвітньому дню радіо. Радіокомпанії в усьому світі
    заохочуються до обговорення запропонованої для роздуму теми. Їріс Константін: «Так
    само був проведений всесвітній радіо-конкурс з призами. Радіостанціям було запропоновано
    створити радіопродукцію, спеціально до Всесвітнього дня радо, або аудіопродукцію
    як складову їх звичайної програми передач на туму «Діалог, толерантність і мир».
    Крім того, ЮНЕСКО поставила в їх розпорядження певні вільні ресурси. До них
    відносяться рекламні джингли на шістьох офіційних мовах Організації Об’єднаних
    Націй та інші типи контенту, які можуть бути використані для просування
    Всесвітнього дня радіо в ефірі та соціальних мережах.»




    За ініціативою
    ЮНЕСКО Всесвітній день радіо є святом засобу масової інформації, що є доступним
    широкому загалу інструментом, здатним пристосовуватися до сучасних реалій. Це інструмент
    інформації, освіти, культури, свободи вираження поглядів і публічних дебатів,
    каже професор Міхай Коман: «Я дивлюся у минуле, коли мушу думати про майбутнє.
    Що розповідає нам минуле? Той факт, що коли з’явилися нові ЗМІ, всі думали, що
    старі ЗМІ зникнуть. У дійсності засоби масової інформації співіснували, а старі
    традиційні ЗМІ, зокрема друкована преса, коли виникло радіо, а потім друкована
    преса і радіо, коли з’явилося телебачення, пристосувалися до нового способу
    роботи медіа. Тому я думаю, що сьогоднішнє радіо, яке має сайт в Інтернеті, а
    також сторінку в мережі Facebook, пристосовується до специфіки сучасних ЗМІ, і
    таким чином забезпечує собі функціонування і майбутнє.»





    Радіо Румунія, як
    радіостанція світового значення, має три національні канали: новиний, культурний
    та Сільська антена, міжнародну радіостанцію Всесвітня служба Радіо Румунія, що веде
    мовлення 12-ма мовами (румунською, англійською, іспанською, німецькою,
    французькою, українською, італійською, російською, китайською, арабською,
    сербською та на івриті, а також арумунским діалектом румунської мови), регіональні
    студії, радіостанцію Радіо Румунія-Кишинів, музичну радіостанцію, присвячену виключно
    класичній музиці, Radio3Net ім. Флоріана Піттіша, що працює в режимі on-line, прес-агентство «РАДОР», Видавництво Casa Radio, оркестри, хори і
    солістів, а також Національний радіотеатр. Радіо Румунія також проводить щорічний
    книжковий ярмарок «GAUDEAMUS», Фестиваль радіооркестрів «РадРо» та Фестиваль радіовистав
    «Grand Prix Nova».