Tag: депутат

Поки у румунському парламенті розглядається
пропозиція
про перенесення парламентських виборів на березень
наступного року,
усі політичні партії готуються до сценарію їхнього
проведення
6 грудня. Аргументи, наведені прем’єр-міністром, лібералом
Людовіком Орбаном, припускають той факт, що вибори відбулись і в
інших європейських країнах, які потерпають
від
пандемії.

Партія «Народний рух» та
Союз «За порятунок Румунії» підтримують цю
позицію глави уряду.
Натомість опозиційна Соціал-демократична партія (СДП), а також парламентарії партії ПРО
Румунія й Альянсу лібералів і демократів, наполягають на відкладені виборів. З огляду на те, що, принаймні на даний
момент, думка влади переважає, усі політичні партії складають
списки
кандидатів у сенатори і депутати. Кінцевий термін
подання списків – 29 жовтня!

Ліберали вже подали до Центрального
виборчого бюро понад 700 000 підписів на підтримку
виборчого списку своїх кандидатів. Прем’єр-міністр Орбан відкриває список
кандидатів у Бухаресті до Палати депутатів, а список
кандидатів у сенатори очолив міністр фінансів Флорін
Кицу. У дійсності більшість
міністрів чинного уряду претендують на місце в парламенті. Людовік
Орбан: «6 грудня румуни повинні прийти на дільниці з упевненістю і
проголосувати за Націонал-ліберальну партію, яка є єдиною політичною силою,
здатною перемогти СДП та управляти Румунією.
Ми йдемо на вибори під простим гаслом: «Ми
розвиваємо Румунію!». Це наша мета -
забезпечити пришвидшений розвиток Румунії, використовуючи ресурси інтелекту та працьовитості
румунів.»

Соціал-демократи, які гостро критикують
дії ліберального уряду меншості в умовах пандемії, обіцяють привести
у парламент багато фахівців.
У списках СДП, серед інших, можна
знайти імена відомих експертів у галузі медицини, зокрема професора
Александра Рафіли, представника
Румунії при ВООЗ та професора Адріана
Стреїну-Черчела,
директора столичного Інституту ім. Матея
Балша, які беруть
участь у боротьбі з новим коронавірусом. Перший віце-президент Соціал-демократичної партії Сорін Ґріндяну: «Ми
продовжили, як і обіцяли, залучати до наших списків фахівців, чесних і
компетентних осіб, відомих громадськості своїми професійними
досягненнями, людей, які знають, про що вони говорять, і які мають рішення.
необхідні для сучасних проблем суспільства, які довели свій досвід у галузях, в
яких вони працюють, за винятком членства у партії.»

Від національних меншин, крім угорської,
Центральне виборче бюро зареєстровало 52
кандидатів. Від діаспори, де вибори пройдуть
5 та 6 грудня, були затверджені кандидатури, висунуті вісьмома політичними
партіями, а також дві незалежні кандидатури на місце в Парламенті Румунії. Закордонні
румуни, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, можуть
зареєструватися для голосування поштою до 22 жовтня. Станом на ранок 21
жовтня було подано близько 32 тис. заявок.

На місцевих виборах, які відбулися 27 вересня в Румунії, Союз українців Румунії висунув власних кандидатів та отримав найкращі результати за весь період з 1996 року й дотепер, здобувши 39 мандатів місцевого радника, порівняно з 13 радниками, обраними в 2016 році та один мандат мера села Ремети Марамуреського повіту. Про місцеві вибори ми провели розмову з головою СУР, депутатом Миколою Мирославом Петрецьким, яку пропонуємо вашій увазі у наступні хвилини.

– Шановний пане депутат, 27 вересня 2020 року в Румунії відбулися місцеві вибори, на яких Союзу Українців Румунії здобув, можна сказати, історичні результати. Розкажіть, будь-ласка, про офіційні результати СУР на цих виборах.

– Так, це дійсно історичний момент для Союзу українців Румунії з двох точок зору. По-перше, беручи до уваги кількість кандидатів і повітів, в яких ми брали участь у місцевих виборах, а саме у 53 населених пунктах 8 повітів, тобто Марамороського, Сатумарського, Сучавського, Ботошанського, Тіміського, Караш-Северінського, Арадського і Тульчанського повітів, де компактно проживають етнічні українці. По-друге, нам вдалося здобути 40 мандатів на місцевих виборах, з яких один мандат мера і 39 місцевих радників. Це найкращі результати від 1996 року і дотепер та сподіваємось, що наші представники, які були обрані на місцевих виборах, вони докажуть, що програма, яку вони презентували людям, буде на користь громад, не тільки для українців, а й для румунів. Хоча вони є представниками українців, вони будуть представляти всю громаду відповідного населеного пункту.

– Якими є головні пріоритети Союзу українців Румунії для розвитку місцевих громад, де компактно проживають етнічні українці й не лише?

– На місцевих виборах СУР представив програму для розвитку місцевих громад, покращення охорони здоров’я, освіти, духовного і культурного життя, партнерств та спільноти. Можемо навести кілька конкретних прикладів, а саме: залучення бюджетних коштів, підтримка місцевих підприємців та фермерів, залучення інвесторів з метою створення нових робочих місць, освоєння коштів з європейських фондів, заснування, ремонт та оснащення медичних закладів, залучення сімейних лікарів до сільської місцевості, сприяння у заснуванні нових аптек. Також треба відмітити підтримку середньої освіти, бо освіта є одним з головних елементів для того, щоб зберегти нашу мову, культуру й традиції, шляхом організації тематичних конкурсів для дітей та молоді, модернізації та оснащення дитсадків та шкіл тощо. Також СУР планує підтримувати всіх культових закладів та організувати з ними спільні заходи. СУР має намір заснувати нові культурні центри. Слід уточнити, що дотепер СУР заснував у населених пунктах, де компактно проживає українське населення чимало культурних центрів, але ми далі хочемо робити це в партнерстві з місцевою держадміністрацією. Також бажаємо укладати партнерства з культурними установами, як з Румунії, так з України. Це дуже головне, для того щоб підтримати зв’язки з українцями та з румунами з України. Не востаннє, хочу відмітити наше бажання укладати партнерства з місцевою владою для залучення коштів з європейських фондів з метою вирішення комплексних проблем місцевих громад. Оцифрування та оснащення сільських бібліотек та забезпечення безкоштовного інтернету в громадських місцях є іншим нашим пріоритетом. У селах є чимало бібліотек, але на жаль через пандемію люди не мають можливості відвідувати їх, і тому треба негайно вирішити це питання. Сподіваємось, що всі наші проєкти ми зможемо реалізувати впродовж наступних чотирьох років та що це підвищить наш імідж і допоможе нашим громадам краще розвиватися та співпрацьовувати.

– Як допомагатиме Союз українців Румунії новим сільким радникам та меру в реалізації програмних засад?

– Рада Союзу українців Румунії провела 29 вересня засідання, на якому обговорила всі ці питання. По-перше, повітові комітети сурівських філій будуть допомагати у втіленні в життя нашої програми. Також наші представники на центральному та регіональному рівнях та наші експерти будуть допомагати, щоб всі наші проєкти були втіленні в життя. Головно, в Румунському Парпаменті як і дотепер, ми підтримуватимемо всі мерії, незважаючи на політичний колір і сподіваємося, що це буде на користь українських громад і не тільки.

– Дякую за розмову. Бажаю Вам та новим сільким радникам і меру від СУР багато успіху !

На місцевих виборах, які відбулися 27 вересня в Румунії, Союз українців Румунії висунув власних кандидатів та отримав найкращі результати за весь період з 1996 року й дотепер, здобувши 39 мандатів місцевого радника, порівняно з 13 радниками, обраними в 2016 році та один мандат мера села Ремети Марамуреського повіту. Про місцеві вибори ми провели розмову з головою СУР, депутатом Миколою Мирославом Петрецьким, яку пропонуємо вашій увазі у наступні хвилини.

– Шановний пане депутат, 27 вересня 2020 року в Румунії відбулися місцеві вибори, на яких Союзу Українців Румунії здобув, можна сказати, історичні результати. Розкажіть, будь-ласка, про офіційні результати СУР на цих виборах.

– Так, це дійсно історичний момент для Союзу українців Румунії з двох точок зору. По-перше, беручи до уваги кількість кандидатів і повітів, в яких ми брали участь у місцевих виборах, а саме у 53 населених пунктах 8 повітів, тобто Марамороського, Сатумарського, Сучавського, Ботошанського, Тіміського, Караш-Северінського, Арадського і Тульчанського повітів, де компактно проживають етнічні українці. По-друге, нам вдалося здобути 40 мандатів на місцевих виборах, з яких один мандат мера і 39 місцевих радників. Це найкращі результати від 1996 року і дотепер та сподіваємось, що наші представники, які були обрані на місцевих виборах, вони докажуть, що програма, яку вони презентували людям, буде на користь громад, не тільки для українців, а й для румунів. Хоча вони є представниками українців, вони будуть представляти всю громаду відповідного населеного пункту.

– Якими є головні пріоритети Союзу українців Румунії для розвитку місцевих громад, де компактно проживають етнічні українці й не лише?

– На місцевих виборах СУР представив програму для розвитку місцевих громад, покращення охорони здоров’я, освіти, духовного і культурного життя, партнерств та спільноти. Можемо навести кілька конкретних прикладів, а саме: залучення бюджетних коштів, підтримка місцевих підприємців та фермерів, залучення інвесторів з метою створення нових робочих місць, освоєння коштів з європейських фондів, заснування, ремонт та оснащення медичних закладів, залучення сімейних лікарів до сільської місцевості, сприяння у заснуванні нових аптек. Також треба відмітити підтримку середньої освіти, бо освіта є одним з головних елементів для того, щоб зберегти нашу мову, культуру й традиції, шляхом організації тематичних конкурсів для дітей та молоді, модернізації та оснащення дитсадків та шкіл тощо. Також СУР планує підтримувати всіх культових закладів та організувати з ними спільні заходи. СУР має намір заснувати нові культурні центри. Слід уточнити, що дотепер СУР заснував у населених пунктах, де компактно проживає українське населення чимало культурних центрів, але ми далі хочемо робити це в партнерстві з місцевою держадміністрацією. Також бажаємо укладати партнерства з культурними установами, як з Румунії, так з України. Це дуже головне, для того щоб підтримати зв’язки з українцями та з румунами з України. Не востаннє, хочу відмітити наше бажання укладати партнерства з місцевою владою для залучення коштів з європейських фондів з метою вирішення комплексних проблем місцевих громад. Оцифрування та оснащення сільських бібліотек та забезпечення безкоштовного інтернету в громадських місцях є іншим нашим пріоритетом. У селах є чимало бібліотек, але на жаль через пандемію люди не мають можливості відвідувати їх, і тому треба негайно вирішити це питання. Сподіваємось, що всі наші проєкти ми зможемо реалізувати впродовж наступних чотирьох років та що це підвищить наш імідж і допоможе нашим громадам краще розвиватися та співпрацьовувати.

– Як допомагатиме Союз українців Румунії новим сільким радникам та меру в реалізації програмних засад?

– Рада Союзу українців Румунії провела 29 вересня засідання, на якому обговорила всі ці питання. По-перше, повітові комітети сурівських філій будуть допомагати у втіленні в життя нашої програми. Також наші представники на центральному та регіональному рівнях та наші експерти будуть допомагати, щоб всі наші проєкти були втіленні в життя. Головно, в Румунському Парпаменті як і дотепер, ми підтримуватимемо всі мерії, незважаючи на політичний колір і сподіваємося, що це буде на користь українських громад і не тільки.

– Дякую за розмову. Бажаю Вам та новим сільким радникам і меру від СУР багато успіху !

Гостем останньої цьогорічної
програми «Інший погляд» є Голова Союзу
українців Румунії, депутат Микола Мирослав Петрецький, який люб’язно погодився
відповісти на кілька наших запитань, з чого вийшла ось така розмова.

– Шановний пане депутат, добігає кінця 2017 рік, перший рік Вашої депутатської роботи в румунському парламенті, де Ви представляєте інтереси української громади, третьої за чисельністю національної меншини в Румунії. Що Вам вдалося зробити за цей час для українців з тих цілей, які Ви поставили перед собою коли вирішили балотуватися в депутати?

– Як Ви сказали, українці третя меншина в Румунії, тому є багато проблем, багато проблем, які не були вирішені, на жаль, багато років і як я вже казав в своїх попередніх інтерв’ю, дуже важко зробити за такий короткий час те, що треба було зробити за 10-12 років. І, таким чином, першим ділом, яким я почав займатися після того як став депутатом було відвідання наших повітів, повітів де компактно проживають українці, для того щоб в першу чергу ознайомитися з проблеми, з якими вони стикаються. Як відомо є різні проблеми, які можна вирішити в короткій, середній або довгостроковій перспективах. І таким чином я склав собі своєрідний порядок-денний з проблемами, які можна вирішити скоріше або через кілька років і визначив, що для нас важливішою проблемою є підручники. Ви знаєте, що українці Румунії в останні 20-30-40 років мали проблеми з цими підручниками, тому першим, над чим я зосередився було вирішення проблеми підручників. Отже ми зробили немалий крок для нас, нам вдалося за цей рік, не буду зупинятися на деталях, як і чого ми добивалися, бо час не дозволяє цього, але за один рік ми вже маємо п’ять підручників для І-V класів, а через два місяці буде готовий підручник для VІ-го класу. Це великий крок, оскільки, на жаль, були школи, в який через відсутність підручників вчителі пропонували закрити українські класи, що означало б кінець нашого майбутнього, бо, як відомо, для будь-якої меншини, будь-якого народу мова – це майбутнє. Саме тому, усвідомлюючи це, значну частину цього року ми зосередили свою увагу на підручниках і на навчанні українською мовою. Треба ще сказати, що вперше в історії Союзу українців Румунії ми організували зустріч з вчителями та викладачами української мови з усіх повітів Румунії, щоб почути проблеми з якими вони стикаються та їхню думку про подальші кроки.

– Ви входите до складу спеціальної делегації Парламенту Румунії з питань ініціювання діалогу з українськими установами для забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в Україні, створеної після прийняття Верховною Радою нового закону про освіту. Разом зі своїми колегами Ви були в Києві, мали зустріч в Бухаресті з Павлом Клімкіним. Як Ви коментуєте ситуацію, що склалася довкола цього питання.

– Це досить делікатна
ситуація, Ви знаєте, що упродовж часу
були різні позиції, але для нас є
важливим і ми постійно наполягали на збереженні діалогу між нашими державами. На щастя ми бачимо, що він є і
візит міністра закордонних справ України в Румунію є доказом цього, були
позитивні результати. Наскільки мені відомо наші міністри освіти мали телефонну
розмову, також у них буде зустріч, але головне мати цей діалог, а ми
робитимемо для цього все від нас залежне.

– В останні роки однією з найбільших проблем української освіти в Румунії було створення сучасних підручників і в цьому питанні вже є позитивні зрушення. А загалом, яким чином СУР, головою якого Ви є, намагається розвивати освіту українською мовою в Румунії?

– Питання підручників
було лише частиною тих всіх проблем, з якими стикається українська освіта в
Румунії. Тут мова йде не тільки про підручники, а й про вчителів, викладачів,
учнів, студентів. Й отже, однією з ініціатив Союзу українців Румунії, яка була
започаткована ще минулого року, було підписання угоди між Союзом українців
Румунії та Івано-Франківською обласною державною адміністрацією про обмін
вчителями та щодо проведення курсів підвищення кваліфікації для вчителів
української мови, оскільки в Румунії ми їх не можемо проводити і для нас дуже
важливо, щоб ці курси були організовані в Україні. Теж цього року, як я вже сказав, вперше в історії Союзу українців
Румунії ми провели зустріч всіх
вчителів української мови І-VIII-х класів і
ліцеїв, викладачів, були навіть присутні наші шкільні інспектори, наші
представники в Міністерстві освіти. На цьому зібранні ми обговорили всі освітні
питання з нашими вчителями з усіх куточків Румунії, бо, повторюю, не можна
говорити, що проблеми освіти в Марамуреші однакові, скажімо, з проблемами в
Тімішському повіті, або в Сучавському. Ні, вони різне і дуже важливо це
враховувати. Ми зробили ряд висновків і вже
бачимо перші позитивні кроки щодо підручників. Незабаром між
міністерствами освіти Румунії та України буде підписана угода, в яку будуть
включені й положення про курси підвищення кваліфікації, обмін вчителями, про
можливість студентів поступати в українські університети, оскільки для нас це
дуже важливо, щоб мати спеціалістів, наприклад, з математики, фізики та інших
предметів, з тим, щоб надалі розвивати освіту українською мовою в Румунії.

– Румунія виділила в 2017 році понад 7 млн леїв, тобто більше півтора мільйона євро на потреби української громади. На що витрачаються ці кошти?

– Як Ви, напевно
знаєте, Союз українців Румунії поділений на 12 філій, далі йдуть місцеві організації й, таким чином, кошти
йдуть на проведення культурних заходів, спрямованих на збереження нашої
культури, нашої мови, нашої історії, нашої ідентичності. Так само ми маємо в
різних повітах більш ніж 20 приміщень, які треба утримувати, також у нас є
понад 50 працівників, маємо п’ять редакцій журналів та газет, так само видаємо
щорічно приблизно 20 книжок, що також не мало. Кількість культурних подій
зросла, наприклад, від 80 у 2015 році до 253 зараз. Також ми почали проводити
спільні події з Міністерством освіти, Шкільними інспекторатами, школами та
українськими церквами з метою заохочення і підтримки освіти, культури та
релігії українською мовою.

– Під час новорічних та різдвяних свят СУР зазвичай має цікаву та насичену подіями програму. Які заходи пройдуть на цей раз.

– На цей місяць у нас
заплановано проведення 21 культурної події у всіх повітах компактного
проживання українців Румунії, але найважливішими з них є заходи, організовані у
всіх школах де вивчається українська мова, і де діти, які вивчають українську
мову отримають чималі подарунки від Союзу українців Румунії. Ми говоримо про
8000 дітей, які впродовж грудня організують культурні заходи, на яких
представляють українські колядки. Таким чином, ми намагаємося їх підтримати
різноманітними подарунками за їх зусилля з вивчення української мови, бо треба
підкреслити, що вони повинні вчитися більше ніж, скажімо, румуни, точніше на чотири години більше
тільки для того, щоб вчити свою українську мову. Так само ми організуємо
фестивалі колядок у всіх повітах, але найголовнішим з них є Фестиваль колядок,
який організовується в місті Сігєту-Марамацієй, котрий цього разу відзначить 25
років від заснування. Це вже дуже
важлива для нас подія і хочу сказати,
що ці фестивалі вже вийшли на міжнародний рівень і це нас дуже радує.

– Дякую пане Миколо Мирославе і бажаю успіхів у Вашій нелегкій роботі на благо української громади Румунії!

– І я дякую та Вам того ж бажаю!

Слухати:

Розслідування у справі “Microsoft”, найбільш гучній справі про корупцію в останні 25 років в Румунії, перейшло до фази обшуків. У справі розслідується ліцензійні договори на програмне забезпечення для навчальних закладів. Прокурори стверджують, що декілька міністрів різних урядувань скоїли корупційні провопорушення з метою укладання чи продовження строків чинності договорів за штучно високі ціни. Національна антикорупційна дирекція (НАД) подала в Парламент запити про притягнення до кримінальної відповідальності девятьох колишніх посадовців – сенаторів Шербана Міхейлеску та Екатерини Андронеску, депутата Валеріана Време, депутата Європарламенту Дана Ніки, Даніель Фунеріу, Александра Атанасіу, Міхая Тенесеску, Габріеля Санду і Адріана Цікеу.

З-поміж підозрюваних осіб фігурує й колишній директор Служби зовнішньої розвідки Кетелін Харнаджа, колишній радник президента Дорін Маріан і колишній тенісист Діну Пескаріу. Президент Румунії Траян Бесеску заявив, в інтервю, що, в цій справі, появляться декілька сюрпризів, у тому числі нові підозрювані. Він заперечував той факт що, для проведення слідства румунські прокурори отримали справи від ФБР.

У іншій гучній справі незаконної реституції лісових ділянок підозрюються в корупції судді, парламентарі та ділові люди, а збитки заподіянні Державному управлінню Romsilva оцінюються в більш ніж 300 мільйонів доларів. З-поміж підозрюваних — парламентарії правлячої СДП Іоан Адам, Віорел Хребенчук та Іліє Сирбу, але й принц Паул, син незаконнонародженого сина колишнього короля Кароля II Румунії та його дружина Лія. За словами прокурорів НАД, в квітні 2012 року, на звернення депутата Іоана Адама, судді Трибуналу Ковасна винесли рішення про повернення (незаконно) величезної площі лісу і сільськогосподарських угідь у повіті Бакеу (схід) на користь однієї особи, завдавши державі збитків у розмірі понад 300 мільйонів євро.

Пізніше, Іоан Адам, разом з кількома людьми, серед них і Віорел Хребенчук, ніби-то створили групу, яка мала на меті отримати доходів внаслідок швидшої видачі свідоцтв про право власності на землю лісового фонду, а потім їх продажу. Водночас із ходом сліства, румунські народні обранці розглядають у Парламенті законопроект, який передбачає, що депутати і сенатори можуть легше втрачати імунітет, щоб не блокувати процедури затримання, арешту або обшуку, оскільки у даний момент ця процедура занадто затримується через те, що дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності може давати тільки Парламент або глава держави.