Radio România Internațional

Tag: дефляція

  • Останні показники в румунській економіці

    Останні показники в румунській економіці

    Рівень інфляції в Румунії у серпні 2015 року знизився в річному вираженні до
    мінус 1,9%, від мінус 1,7% в серпні минулого року, сягнувши історичного
    мінімуму останніх 25 років. За
    даними Національного інституту статистики це третій місяць поспіль зниження. Найбільше
    подешевшали продукти харчування, на понад 7% в серпні в порівнянні з тим же
    місяцем минулого року.

    Зокрема, ціни знизилися на яйця, цукор, картоплю і
    кукурудзяне борошно. На думку аналітиків, зниження податку на додану вартість
    на продукти харчування з 24 до 9% та глобальне зниження цін на нафту в
    основному виправдовують негативну річну інфляцію.

    Негативна тенденція може зберегтися до
    травня 2016 року, зокрема в результаті скорочення ПДВ на продукти харчування в
    червні і скорочення загальної ставки ПДВ до 20% у січні наступного року.
    Дезінфляція була стримкішою, ніж прогнозували аналітики, які стверджують, що до
    2017 року рівень інфляціяїне повернеться в цільовий діапазон центрального
    банку. Оприлюднені Національним інститутом статистики дані підтверджують літній
    прогноз Національного банку Румунії, відповідно до якого інфляція залишиться
    негативною протягом наступних трьох кварталів.

    Попри це, голова НБР Мугур Ісереску
    стверджує, що Румунії не загрожує дефляція тому, що зростає інфляційний тиск
    через збільшення заробітної плати і збільшення споживання, яке до кінця може зрости ще на 10%. Навіть якщо не відобразиться повною мірою на цінах,
    зниження ПДВ на продукти харчування та напої, сподівається уряд, з часом
    призведе до збільшення споживання і стимулюватиме економічне зростання країни.

    Національна комісія з питань прогнозу нещодавно поліпшила оцінку зростання
    румунської економіки в 2015 році від 2,8% до 3,3%, і прогнозує прискорення темпів
    економічного росту в наступні роки до 4 відсотків в 2018 році. Європейська
    комісія, Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку стверджують,
    що румунська економіка буде рости протягом найближчих років в середньому на 3%.
    Нагадаємо, що Румунія знаходиться в першій трійці країн ЄС з найвищим темпом
    економічного розвитку в другому кварталі цього року в порівнянні з аналогічним періодом
    в 2014 році.

    Економічне зростання, низька інфляція, стабільний курс національної валюти
    – лея, по відношенню до євро і низький рівень державного боргу роблять румунську
    економіку привабливою для іноземних інвесторів. Після Мальти і Чехії, Румунія є
    третьою європейською країною за темпом зростання ВВП. У другому кварталі цього
    року порівняно з тим же періодом минулого року, економіка Румунії зросла на
    3,7%, Мальти – на 4,8%, а Чехії – на 4,4%.

  • Від інфляції до відносин з МВФ

    Національний інститут статистики Румунії оголосив про зростання споживчих цін у вересні на 1,44% порівняно з тим же періодом минулого року. Динаміка цін дещо знімає напруженість у звязку з прогнозом інфляції, який Національний банк Румунії переглянув убік зниження з 2,2% до 1,5% цього року та з 3% до 2,2% в 2015 році.



    Це явище прокоментував економічний аналітик Константін Рудніцкі: “Зараз спостерігається тенденція, що турбує Європу, а саме – дефляція, тобто зниження цін. Румунія не знаходиться в такій ситуації, тобто нам не загрожує небезпека дефляції, падіння цін, але в будь-якому випадку, ця проблема серйозно непокоїть Європу. Зниження цін призводить до втрати ринків.”



    Національний банк прогнозує, що наступного року в Румунії дещо подешевшають алкогольні напої та тютюнові вироби, тоді як інші товари, на які встановлюється акцизний збір, такі як, наприклад, пальне, можуть подорожчати. Губернатор НБР Мугур Ісереску пояснив в доповіді центробанку, що прогноз інфляції був переглянутий внаслідок дефіциту попиту і дуже низької інфляції в єврозоні.



    Що стосується ризиків для румунської економіки, він відзначив геополітичні події та можливе відкладення певних реформ. Румунія взяла не себе ряд зобовязань перед міжнародними кредитно-фінансовими інститутами, зокрема продовжити реформи в бюджетно-фінансовій сфері. За словами постійного представника МВФ у Румунії та Болгарії Гільєрмо Толоси в останні 5-6 років Румунія доклала значних зусиль щодо зміцнення економіки та підвищення її стійкості до різних видів шоку, але зараз дуже важливо, щоб ці результати не опинилися під загрозою.



    Остання угода типу «попереджувальний стенд-бай» між Румунією та МВФ, третя за рахунком була укладена в 2009 році. У відповідності до цієї домовленості, термін дії якої закінчується наступного року і, напевно, не буде продовжена, МВФ поставив у розпорядження Румунії 4 млрд євро, які Бухарест міг використати у випадку особливих ситуацій. Водночас влітку цього року МВФ призупинив переговори щодо угоди до 16 листопада, коли пройде другий тур президентських виборів.



    У жовтні Фонд переглянув убік збільшення до 2,4% прогноз зростання ВВП Румунії цього року, в той час як румунська влада прогнозує зростання на 2,8%, навіть якщо при розрахунку бюджетних показників на поточний рік передбачалося зростання ВВП у 2,2%. У 2013 році зростання економіки Румунії сягнуло найвищого показника серед країн ЄС – 3,5%.