Tag: дефолт

Понеділок найдовший і найбільш напружений день для влади в Афінах, яка до 30 червня має сплатити Міжнародному валютному фонду 1,5 млрд євро з великої погодженої позики. Незадоволена несподіваним ходом прем’єра Алексіса Ципраса, скликати референдум про умови накладені країні міжнародними кредиторами, Єврогрупа припинила переговори і оголосила, що програма фінансової допомоги не буде продовжена після 30 червня. Європейський центральний банк залишив, однак, двері відчиненими для розв’язки, щоб врятувати Грецію від банкрутства і залишити її в єврозоні та зберегти термінове фінансування для грецьких банків.

У свою чергу, директор Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявила, що готова при необхідності запропонувати допомогу. Пані Лагард оцінила, з іншого боку, що єврозона в сильній позиції, щоб справитись з наслідками кризи в Греції і підтримати стабільність в регіоні. У Греції збільшилися черги до банкоматів, і банки були закриті до 6 липня до наступного дня після референдуму. Протягом цього періоду, зняття готівки через банкомати буде обмежено до 60 євро в день. Але не й для іноземців, стверджує влада.

У Бухаресті, і не тільки з’явилося, природно, запитання чи можливий фінансовий землетрус в Греції не буде відчуватися сильно у банках з грецьким капіталом у всьому регіоні. Грецькі банки в Румунії не будуть пошкоджені жодним рішенням, яке буде прийнято в Афінах у зв’язку з банківською системою, запевнив речник Нацбанку Дан Сучу. Він підкреслив, що банки в Румунії, навіть якщо мають грецький капітал підлягають внутрішньому законодавству та нагляду Національного банку.

Дан Сучу: Коли ми говоримо про грецькі банки говоримо про румунські банки, які, свого часу, мали грецький капітал. Вони підлягають румунському законодавству, яке передбачає, з іншого боку, гарантування всіх депозитів у розмірі 100 000 євро для всіх банків в Румунії. Це не спеціальна умова для одних або інших банків, і тому немає ніяких причин для занепокоєння з точки зору Національного банку щодо резерв або депозитів румунських громадян.

З іншого боку, оскільки Греція є одним з улюблених місць призначення румунів у відпочинковий період, МЗС у Бухаресті просить румунських туристів,що перебувають у цій країні, мати при собі готівку, щоб запобігти проблеми, пов’язані з видачею готівки з банкоматів. Міністерство заявляє, що, незважаючи на запевнення грецької влади були зареєстровані випадки, коли платіжна картка була відхилена.

Європейці балансують між стурбованістю і роздратуванням. Трохи більше
половини німців, наприклад, висловлюються навіть за так званий Grexit – вихід з
єврозони Грецької держави, яка перебуває на межі банкрутства. 30 червня Греція
повинна виплатити Міжнародному валютному фонду 1,5 млрд євро.

Але грецька державна скарбниця
порожня, тому Афінам конче необхідна чергова фінансова допомога в розмірі 7,2
млрд євро, яку ще минулого року пообіцяли виділити МВФ і Євросоюз, але за
однієї умови – здійснити низку реформ, передусім – пенсійної системи, необхідних, щоб заощадити бюджетні кошти .

Однак позиція ліворадикальних партій, які перебувають при владі в Греції,
нагадує про діалог глухих. З одного боку, на відміну від німців, які
виступають за режим жорсткої економії бюджетних коштів, греки вважають
неприйнятним нав’язування їм кимось певної економічної і соціальної політики. А
з іншого боку, вони покладаються на європейську солідарність.

Досить! – кажуть,
однак, європейці, які намагаються, проте, в ці дні, знайти рішення останнього
шансу. У четвер, в ході півторагодинної зустрічі в Люксембурзі міністри
фінансів країн-єврозони зійшлись на тому, що не можуть надати Греції фінансову
допомогу. Унаслідок цього, глави держав та урядів країн-членів Єврозони
зберуться у понеділок в Брюсселі на позачерговий саміт, присвячений грецькій
проблемі.

Черговий саміт намічений на кінець
червня, але тоді вже не буде часу для схвалення нової програми фінансової
допомоги Греції національними парламентами країн європейського співтовариства.
Без цих коштів Греція не зможе виплатити черговий транш МВФ і буде змушена
оголосити дефолт. До речі, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін
Лагард була категоричною, стверджуючи, що жодного пільгового періоду бути не
може.

Тим часом, Афіни теж шукають рішення балансуючи між Заходом і Сходом,
зокрема між Європейським Союзом і Росією, яка намагається продемонструвати свою
економічну і фінансову потужність, нібито незачеплену європейськими санкціями,
запровадженими через конфлікт в Україні.

Наприкінці цього тижня в Санкт-Петербурзі, грецький прем’єр Алексіс Ціпрас
мав другу за останні чотири місяці зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним.
Напередодні цієї зустрічі, в п’ятницю, кремлівський лідер заявив, що його
країна готова надати Греції фінансову підтримку, зокрема в рамках спільних
проектів розвитку енергетичної інфраструктури.

Точніше мова йде про будівництво
на території Греції газопроводу в продовження Турецького потоку, який
Газпром ініціював минулого року. США, однак, намагаються переконати Грецію не співпрацювати з Росією в цьому
проекті і зменшити енергозалежність Європи від Москви.

У кінці року, упродовж якого в Україна змінила владу після кривавого повстання, втратила Кримський півострів і контроль над частиною східного Донбасу, українські лідери попередили, що країна знаходиться на межі банкрутства. Глава про-європейського уряду Арсеній Яценюк закликав провести конференцію міжнародних донорів, щоб забезпечити Україну додатковими коштами та уникнути дефолту. Для цього країні необхідно додатково 15 мільярдів доларів, сказав Яценюк, представляючи програму діяльності уряду в Верховній Раді.

Аналітики кажуть, що зусилля з погашення боргу за російський газ та підтримки гривні, призвели до того, що валютні резерви України скоротилися до найнижчого рівня за останні десять років. Сильно вдарили по бюджету країни і бойові дії проти проросійських сепаратистів на сході. Вони призвели до загибелі кількох тисяч осіб, завдали значної майнової шкоди і спричинили закриття сталеливарних заводів і шахт в Луганській та Донецькій областях, які складали пяту частину промислового виробництва України.

Новий заклик про допомогу з Києва приходить після того як навесні міжнародні кредитори вирішили надати Україні кредити на суму понад 27 млрд доларів. З початку цієї програми, Київ вже отримав двома траншами 4,6 млрд. Розблокування решти коштів, однак, залежить він прийняття плану жорсткої економії, що може призвести, попереджають політичні коментатори, до хвилі соціального невдоволення, якою Москва та її послідовники на сході України неодмінно скористаються.

Ані в сусідній Республіці Молдова рішучий вибір західних цінностей ще не відобразився на здоровї економіки. Прозахідні партії з тристоронньої коаліції в Кишиневі, виграли парламентські вибори 30 листопада, що є підтвердженням правильності обраного курсу після укладення угод про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС. Але в той же час всього за три місяці молдовський лей знецінився по відношенню до долара США на 7,5%. І, за прогнозами фахівців, може продовжити падіння в найближчі тижні, якщо Національний банк Молдови не втрутиться швидко. В той же час 2015 рік може принести значне збільшення цін на газ, палива, електроенергії та опалення.

Москва, на перший погляд, мала б відчути радість від того, що її колишні сателіти, які зробили вибір на користь Заходу, стикаються з економічними труднощами, але й економіка Росії не відчуває себе дуже добре. Санкції, введені Заходом через дії російської влади в Україні і падіння цін на нафту продовжують негативно впливати на рубль, курс якого майже щоденно оновлює свій мінімум до долара і євро. Від запровадження санкцій курсу рубля впав на 70% по відношенню до долара і більш ніж на 55% по відношенню до євро. Центральний банк Росії висловив готовність витратити на валютні інтервенції пяту частину своїх поточних резервів.