Tag: дефіцит поточного рахунку

Патова ситуація, що склалася останніми днями в Румунії навколо формування парламентської більшості, яка запропонує кандидатуру прем’єр-міністра, і, відповідно, неможливість формування нового уряду, гостро відчувається в економічній сфері. У четвер Бухарестська фондова біржа закрилася в мінусі. Індекс BET, який включає 20 найбільш торгованих компаній, знецінився на 2%, в той час як BET-Plus, який показує динаміку 43 найбільш ліквідних акцій, впав на 1,97%. Також знизилися індекс прибутковості інвестиційних фондів та індекс, який вимірює розвиток 10 енергетичних та комунальних компаній.

Посилаючись на політичну невизначеність у Румунії, протягом тижня рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз країни зі стабільного на негативний, що означає можливість подальшого зниження рейтингу. Це означає, що міжнародні запозичення Румунії стануть дорожчими, а це змушує економістів замислитися над тим, чи варто Бухаресту звертатися за допомогою до Міжнародного валютного фонду, відомого своєю політикою жорсткої економії. І якби не було політичної нестабільності, економічна ситуація все одно була б похмурою!

Бюджетний дефіцит і дефіцит поточного рахунку дуже високі, інфляція продовжує фінансово підкошувати людей, економічне зростання значно сповільнюється, а державний борг перевищив 50% валового внутрішнього продукту і продовжує зростати – все це малює економічну картину поточного моменту. Якщо політична нестабільність затягнеться, економіка, ймовірно, зіткнеться з подальшими проблемами, попереджає професор Мірча Кошя, який вважає, що політичні діячі фактично саботують власну економіку: ʺЯкий безпосередній ефект? Падіння фондового ринку. Фондовий ринок – це найважливіший термометр економічної температури. За кілька хвилин можна втратити близько 1 млрд євро. Це може вплинути на обмінний курс лея, лей може опинитися в біді. Тут Національний банк намагатиметься, як і завжди, підтримувати лей, але це не може тривати нескінченно. Це дуже складна ситуація. Ми матимемо стагнацію інтересу інвесторів до Румунії та заморожування проєктів іноземних інвесторів під час цієї політичної нестабільності. Європейський Союз також буде набагато уважніше стежити за тим, що відбувається у фіскально-бюджетній сфері, враховуючи, що ми підписали 7-річну фіскальну програму з Європейським Союзом для виправлення дефіциту. В умовах, коли ми маємо тривалі затримки з Національним планом відновлення та стійкості, ця програма не будучи довгостроковою, до її реалізації залишилося ще півтора року, за таких умов також може бути складно отримати гроші з НПВС.ʺ

Іншими словами, – каже Мірча Кошя, – країна, яка не є стабільною, є непередбачуваною країною. Непередбачуваність – це найбільша проблема, з якою може зіткнутися бізнес-план, у тому числі на національному рівні.

За даними Національного інституту статистики, дефіцит торгового балансу Румунії скоротився на 5% за перші два місяці, і очікується, що ця тенденція збережеться в наступному періоді на тлі зростання експорту, але особливо низьких цін на імпортовані енергоносії, оцінюють економічні аналітики. Зниження дефіциту торгового балансу відбувається після його різкого зростання в минулому році, на 44% порівняно з 2021 роком.

За перші два місяці року вартість румунського експорту перевищила 15 мільярдів євро, що на 9 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2022 року, тоді як імпорт склав понад 19,4 млрд євро, збільшившись лише на 5,4 %. В результаті дефіцит торгового балансу склав майже 4,4 млрд євро, що на 232 млн євро менше ніж у січні-лютому минулого року. Фінансовий аналітик Адріан Кодирлашу каже, що скорочення дефіциту в основному пов’язане з розвитком подій в енергетичному секторі.

Адріан Кодирлашу: Ціни на енергоносії впали, Румунія імпортує енергоносії, тому я думаю, що саме енергетична частина мала дещо нижчі ціни. Цього року ми все ще будемо платити менше за імпортовані енергоносії, ніж минулого року, і це відобразиться на вартості імпорту. Експорт, ймовірно, продовжить зростати, і дефіцит торговельного балансу та дефіцит поточного рахунку будуть мешими у порівняні з минулим роком. Якщо минулого року він становив понад 9%, то цього року ми можемо отримати дефіцит на рівні близько 8% або навіть трохи нижче 8%. Цьому також сприяє незначне зростання ВВП.

На думку експертів, для подальшого скорочення дефіциту поточного рахунку необхідно зменшити дефіцит бюджету, а також стимулювати виробництво в традиційних секторах Румунії, але які зараз створюють торговельний дефіцит, такі як харчова та хімічна промисловості. З іншого боку, прем’єр-міністр Ніколає Чуке нещодавно заявив, що уряд повинен почати заощаджувати через великий бюджетний дефіцит. Він закликав міністрів знайти рішення щодо скорочення витрат, але запевнив, що не йдеться про масові звільнення або скорочення зарплат.

Ніколає Чуке: Я закликав вжити заходів на рівні кожного розпорядника коштів, щоб витрати були більш цілеспрямованими, більш відповідальними, тому що, на жаль, на кінець першого кварталу ми зафіксували дефіцит бюджету на рівні уряду в 1,4%. Утім, коли зажадали від них внести заходів щодо скорочення цих витрат, ми дали зрозуміти дуже чітко, в тому числі письмово, щоб вони не торкалися сфер заробітної плати та інвестицій.

Прем’єр-міністр також зазначив, що у 2022 році економіка та державний бюджет зареєстрували позитивну еволюцію, засновану на значному номінальному зростанні, іноземних інвестиціях та рекордному рівні освоєння європейських коштів, але цього року як Румунія, так і інші країни континенту відчувають негативні наслідки війни в Україні, інфляції та логістичних проблем, що виникаються у ланцюгах поставок товарів.

Національний
банк Румунії опублікував у понеділок
інформацію
щодо зовнішнього боргу, дефіциту
поточного рахунку та іноземних інвестицій.
Після довгих розмов останніми роками
про зростання державної
заборгованості,
запозичень зроблених
державою та
неоднозначності використання грошей,
залучених з внутрішнього та міжнародного
ринків, новина про те, що за
період січень-липень
збільшився цього року зовнішній борг
у більш ніж на 6 мільярдів євро, породила
ще
більше емоцій.
Загалом він зараз досяг 132 мільярди
євро. Зробивши просте порівняння між
збільшенням зовнішньої
державноїзаборгованості
у 2021 році та зростанням у 2018 році, різниця
є великою
-
80%.

Із
тих
132
млрд євро,
довгостроковий
зовнішній борг склав майже 96 млрд євро,
а короткостроковий зовнішній борг
– 36
млрд євро. Водночас державний борг є не
лише зовнішнім, а й вітчизняним,
згідно з даними НБР, які показують, що
останній становить близько 50% валового
внутрішнього продукту. На думку
економістів, занепокоюючим
не є, однак, тільки збільшення
зовнішньої
заборгованості, а й дефіцит
поточного рахунку платіжного балансу.
За даними Центрального банку, за перші
сім місяців цього року дефіцит досяг 9
мільярдів євро, що набагато вище, ніж
торік, коли він становив 5,3 мільярда
євро.

Розширюючи
період, дефіцит поточного рахунку зазнав
у першому кварталі 2021 року найбільше
зростання за останні 14 кварталів. У той
час як в Європейському Союзі більшість
економік реєструє профіцит, у Румунії
це явище зворотне і погіршується, що
призводить до погіршення дефіциту
торгового
балансу.
Споживання зростає, але спожиті товари
походять
від зростаючої частки імпорту за
відсутності більшого та диверсифікованого
внутрішнього виробництва. Нарешті,
настала
й хороша
новина а
саме,
що іноземні інвестиції зросли цього
року до 4 мільярдів
євро з 1,2 мільярда євро минулого року.

Однак
на
ринку лунають незадоволення
з
боку німецького
бізнес -середовища
у Румунії, яке стверджує, що поточні
внутрішньополітичні події призвели до
втрати довіри
німецьких компаній до
впровадження
необхідних та термінових реформ
у нашій країні.
Наприклад, субсидії, запропоновані
Європейським Союзом, повинні
надійти в економіку,
місцеве
управління повинно
стати більш професійним та оцифрованим,
і
лише таким чином
рівень життя населення значно зросте.
Замість нових проблем та невизначеності
щодо майбутнього, компанії в
Румунії потребують
усієї уваги,
а також
політичної і
адміністративної підтримки, – стверджують
представники німецького
бізнес-середовища
в Румунії.