Tag: Джорджеску

  • 26 лютого 2025 року

    26 лютого 2025 року

    КОНСУЛЬТАЦІЇ  – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан у середу провів консультації з представниками парламентських фракцій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Лідер керівної Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що першою пропозицією, яку висунули соціал-демократи на зустрічі, було те, що Румунія не має направляти війська в Україну. СДП також виступала за додаткові видатки на оборону, але у формі інвестицій у національну оборонну промисловість. Сувереністський Альянс за єдність румунів також виступив проти відправки військ в Україну. Правоцентристський Союзу порятунку Румунії заявив тимчасовому президенту Іліє Боложану, що Румунія повинна більше інвестувати в оборону. Лідерка  політичної сили Елена Ласконі заявила, що для участі у відбудові України потрібен чіткий план. Правлячий Демократичний союз угорців Румунії також хоче, щоб Румунія інвестувала в сучасні військові можливості, в той час як її лідер Келемен Гунор заявив, що не згоден з відправкою румунських військ в Україну. Сувереністська партія SOS  Румунія також проти відправки румунських військ в Україну і виступає проти продовження війни та участі Румунії в конфлікті.

     

    ПРАВОСУДДЯ – Генеральна прокуратура Румунії зібрала доказову базу та повідомила про підозру колишньому кандидату в президенти Румунії, проросійському екстремісту Келіну Джорджеску, який раніше був затриманий і доставлений для допиту до Генпрокуратури, – повідомляє агентство AGERPRES. Під вечір прокурори відпустили Келіна Джорджеску  під підписку про невиїзд протягом 60 днів. У середу вранці прокуратура провела десятки обшуків у п’яти повітах у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії, створенням фашистської, расистської або ксенофобської організації та просуванням культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду. Серед тих, хто перебуває під слідством, є близький соратник Келіна Джорджеску, Гораціу Потра, лідер групи найманців, яка діяла в Африці. Згідно із заявою прокуратури, справа розслідується за такими статтями: дії проти конституційного ладу; недотримання режиму зброї та боєприпасів; здійснення без дозволу будь-яких операцій з піротехнічними виробами; публічне підбурювання; ініціювання або створення організації фашистського, расистського або ксенофобського характеру, а також приєднання до такої організації або її підтримка в будь-якій формі. Розслідування проводяться також за фактами публічного прославлення культу осіб, винних у вчиненні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів, а також поширення в публічному просторі фашистських, легіонерських, расистських або ксенофобських ідей, концепцій чи доктрин.

     

    ЗАКОН – Сенат Румунії в середу в останньому читанні прийняв законопроєкт, що дозволяє військовим збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії, виходячи з рівня загрози та ризиків для життя людей і майна. Румунія, член ЄС і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово фіксувала падіння уламків російських безпілотників, коли російські військові атакували українську портову інфраструктуру. Обидві палати парламенту прийняли законопроєкт, незважаючи на сильну опозицію з боку ультраправих ультранаціоналістичних політиків, які складають третину парламенту. Законопроєкт встановлює конкретні умови, за яких Румунія зможе контролювати свій повітряний простір як для пілотованих, так і для безпілотних літальних апаратів. Згідно з прийнятим законом, системи союзників, присутні в Румунії, зможуть брати участь у будь-яких діях відповідно до договорів про колективну оборону з країнами-членами НАТО і ЄС.

     

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – У п’ятницю в Бухаресті відбудуться дебати та голосування щодо вотуму недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністською опозицією. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії також оголосив, що не голосуватиме за цю резолюцію. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

     

    ОСВІТА – Міністр освіти Румунії Даніель Давід закликав залучити всі зацікавлені сторони до розробки рамкових планів для ліцеїв. Під час нових дебатів на цю тему, що відбулися в Яссах (північний схід), міністр запевнив, що пропозиції будуть враховані і, що документи можуть бути змінені, як це було в результаті численних дискусій і зустрічей, проведених протягом останніх тижнів після того, як проєкти були представлені на громадське обговорення. Він привернув увагу на важливість навчальної програми в ліцейних класах, враховуючи високий рівень функціональної неграмотності в різних сферах. Даніель Девід повідомив, що після завершення цього робочого періоду рамкові плани для ліцеїв пройдуть симуляцію в різних навчальних закладах. Період громадського обговорення завершується наступного тижня, 6 березня, а остаточна форма документів, як очікується, буде представлена на початку травня.

     

  • Щоденник родини -еску  

    Щоденник родини -еску  

    «Щоденник родини -еску»,
    останній документальний фільм Шербана Джорджеску, насправді є історією про
    мільйони румунів, які в силу обставин були змушені жити в межах цих кордонів і терпіти
    одне одного: на кшталт того як стоять речі у великій родині. Це подорож у
    просторі та часі, в якій сім’я є містком між усіма моментами, які тримали нас
    разом, але й розділили нас весь цей час.

    У всьому цьому починанні режисер шукає
    відповіді разом із письменницею Йоаною Пирвулеску, активісткою-феміністкою Міхаєлою
    Мірою, аналітиком та експертом з питань державної політики Соріном Йоніце,
    письменником та аналітиком Стеліаном Тенасе, публіцистом та дипломатом Теодором
    Палеологу, соціологом Вінтіле Міхейлеску.
    Крім цього режисер використав особисті архіви кількох десятків людей. До
    тепер фільм потрапив до офіційного відбору кількох національних кінофестивалів
    (Міжнародного кінофестивалю Трансільванія, Фестивалю європейського кіно, Ришновського
    фестивалю кіно та історій, Аркадія Шортфест) і швидко зібрав багато позитивних
    відгуків кінокритиків і був оголошений «найкращим культурним продуктом,
    зробленим до Сторіччя створення Румунської національної держави».




    Деталі цього проєкту наводить
    режисер Шербан Джорджеску. «Коли отримав пропозицію зняти фільм про Сторіччя, я
    якийсь час вагався. Подумав, що знімати ще один фільм, в якому вкотре
    академічно та історично розповідається про те, що сталося сто років тому вже не
    має сенсу. Гадаю, що такі фільми робили і далі робитимуть і, звісно, це дуже
    добре. Потім шукаючи нові підходи до цієї теми, я подумав, що було б цікаво
    розповісти історію родини. Я назвав її умовним прізвищем -еску, і фільм
    розповідає про цю родину, як вона пережила останнє століття румунської історії. А щоб
    мені було ще простіше, я вирішив почати з історії своєї родини. Таким чином я
    уник дорікань у тому, що пропустив якісь події, а суб’єктивний тон допоміг мені
    пролізти крізь сповнене подій століття і викласти все у півгодинному фільмі, що
    дуже важко, втиснути сто років, не забуваючи про щось більш-менш важливе.»




    Завдяки
    розповідям про прабабусь, бабусь і дідусів, тіток і дядьків, двоюрідних сестер чи
    братів «Щоденник родини -еску пропонує перехід від невеликих особистих подій до
    великих подій, в яких усі ми брали участь, від Об’єднання і до наших днів.
    Кожен з нас є маленьким свідком деяких великих подій, які вплинули на нас упродовж
    100 років, – каже режисер Шербан Джорджеску. «Спробую пояснити, як я використав
    ідею родини, щоб слухачі краще зрозуміли мій задум. Спершу я поділив фільм на
    невеликі розділи. Оглянув мову, дослідив кордони, дійшов до моди, музики,
    професій, тобто проаналізував основні повсякденні елементи життя цієї уявної родини,
    аспекти, які виходять за межі визначення великого, історичного, того, що
    сталося зі всією нацією і підкреслив те, що єднає нас у нашому щоденному житті.
    Тому що усіх нас об’єднує музику, яку ми слухаємо, те, що ми їмо, або, навпаки,
    те, як ми страждали від голоду – як це сталося в роки комунізму, як ми ставимось
    до спорту, наприклад. Ось чому я використав історію своєї родини просто для
    того, щоб підняти, згадуючи невеликі події з життя діда, дядька, тітки,
    двоюрідного брата, історію моєї родини на рівень великої історії, намагаючись
    зрозуміти, чи віднаходиться вона у великій розповіді.»




    У статті,
    присвяченій цьому фільму, надрукованій в газеті «Метрополіс» кінокритик Йонуц
    Мареш написав: «У документальному фільмі «Щоденник родини-еску» режисер Шербан
    Джорджеску розповідає у грайливому, іронічному стилі про те, що (ще) означає
    бути румуном через 100 років від створення сучасної Румунії, після періоду, упродовж
    якого країна пережила багато потрясінь і перетворень. Режисер Шербан Джорджеску
    пропонує новий підхід у загальному пейзажі румунського неігрового кіно,
    серйозному і солідному, з послідовними планами спостереження та є уважним,
    особливо до соціальних, болючих тем. Цей підхід спирається на спритній іронії
    та гіркому гуморі. У ньому особиста історія розчиняється в загальній перспективі.»




    Про це
    розповідає режисер Шербан Джорджеску. «Я шукав відповіді з допомогою особистостей,
    які беруть участь у фільмі, моїх гостей, у спробі виявити, чи ця велика родина мала
    спільну долю, чи усі ми мали місце у цьому просторі, чи події минулого століття
    об’єднали нас чи навпаки розкололи? І ця ідея, використовувати історію моєї
    родини та мій сімейний архів, резонувала з аудиторією, оскільки люди дуже легко
    ототожнюють себе з розповідями різних членів
    моєї родини. Усі ми, наприклад, маємо фотографії дитинства з бабусями та
    дідусями, і я думаю, що це був чудовий вибір, тому що люди швидко ототожнили
    себе з цим. Це була техніка допомогти людям дуже швидко вникнути в історію, я використав
    гумор та ідею залучення молоді. Я зрозумів з інших фільмів, що допомогти
    молодим людям вникнути в історію, завоювати їх розум можна з допомогою гумору.»