На
тлі найглибшого розколу Америки
за її недавню історію, на думку аналітиків,
виборці створили черги біля
виборчих дільниць
у США – країні, яка найбільше постраждала
від пандемії коронавірусу. Понад 99
мільйонів американців проголосували
заздалегідь, особисто або поштою, а
загальна кількість тих, хто висловив
свій політичний вибір,
перевищила ті 138
мільйонів голосів на президентських
виборах 2016 року, переможцем
яких став тоді республіканець
Дональд Трамп. Оскаржена
чинним президентом, перемога демократа
Джо Байдена має бути підтверджена в
середині наступного місяця колегією
виборників, але наслідки
зміни адміністрації
в Білому домі вже
перебувають під пильною
увагою оглядачів.
Політолог
Андрей Церану
говорив в
інтерв’ю Радіо Румунія про
американське
розслаблення під час
адміністрації Байдена: На
внутрішньому плані, у
Сполучених Штатах, можливо, буде зроблена
спроба деескалації величезного розколу,
що існує в американському суспільстві,
та спроба врегулювати напруженість
расового, соціального характеру,
пов’язана, наприклад, із системою охорони
здоров’я та системою освітньої допомоги.
На зовнішньому
плані, все ще не зовсім
зрозуміло, чого нам
треба чекати. Звичайно,
трансатлантичні відносини покращаться,
але ми не знаємо наскільки. На
мій погляд, стосунки з
Румунією – це вже закріплені стосунки.
Я не думаю, що може статися щось
поганого у відносинах з Румунією,
і, мабуть, хороші речі вже
відбуваються. Державний
департамент, устами
посла США в Бухаресті, заявив, що з боку
Сполучених Штатів будуть здійснені
великі інвестиції в галузі транспорту,
зв’язку, дорожньої
інфраструктури. На
мій погляд, політика
безпеки США принципово не зміниться .
Аналіз
американської політики був зроблений
університетським професором Даном
Дунгачу,
який каже, що Дональд Трамп
вважає, що все, що відбулося
протягом трьох десятиліть
до 2016 року, було послабленням США. Ось
чому за час свого перебування на
посаді Трамп приділив
більше уваги внутрішнім проблемам
Америки, яка не повинна
споживати своїх ресурсів
за кордоном, і з цієї точки зору він
майже докорінно змінив парадигму
функціонування Америки на
глобальному рівні: Теорія Дональда
Трампа в міжнародних відносинах полягала
в тому, що протягом 30 років Америка
витратила трильйони доларів аби зазнати
поразки, без перемоги в Афганістані,
без перемоги на Близькому Сході, і, за
винятком держав Східної та Центральної
Європи, її не вдалося майже нікого
залучити до євроатлантичного світу.
Світ, побудований Америкою протягом 30
років, з точки зору Трампа, був світом,
який виснажував ресурси Америки, не
призвів до вирішення конфліктів у світі,
і на додаток, дозволив ворогам Америки
рости і розвиватися. Цікаво буде побачити,
чи Америка Байдена повернеться до
колишньої парадигми, до приходу
адміністрації Трампа до влади, і відновить
своє бачення закордонної політики, в
якому світ має перетворитися на Америку,
а Америка має стає ліберальним гегемоном,
який вона була протягом 30 років. Як
поступатиме Байден цікаво побачити,
але на мій погляд, Америка не повернеться
до періоду напередодні Трампа, це буде
Америкою, яка щодо багатьох фундаментальних
питань для нас, європейців, більше не
буде такою зацікавленою.
Китай
є конкурентом Америки і навіть її
опонентом з різних питань – це Вашингтонський
консенсус між демократами та
республіканцями, який по-різному
вербалізується на громадському рівні,
і з цієї точки зору нічого суттєвого не
зміниться, зазначив
професор Дунгачу,
за словами
якого, майбутній
світовий порядок
буде побудований навколо відносин між
США та Китаєм: Це буде
рівняння, за допомогою якого нам
доведеться сприймати
світ, і залежно від нього ми будемо
ставитися до стратегічної
і навіть економічної реальності
майбутнього світу. Що стосується відносин
з Російською Федерацією, то це треба
сприймати у парадигмі відносин
з Китаєм. Російська Федерація сьогодні
перебуває в ситуації Китаю 1970-х
років. Тоді
велике
протистояння було між Америкою та СРСР.
Китай був
між Америкою та СРСР. Зараз Росія
опинилася в ситуації, коли вона третя
країна у
битві між великими
державами. Російська Федерація буде
дуже обережною, щоб не робити рішучих
жестів ані по відношенню до Китаю, ані
по відношенню до США, що можна було б
сприймати як абсолютний альянс, і з цієї
точки зору слід очікувати дипломатичної
гри Російської Федерації, яка рушає з
гіпотези, що вона більше не є великим
світовим актором, але може розігрувати
свої шанси або максимізувати свої менші
шанси, які вона має, принаймні теоретично.
У цій кон’юнктурі буде враховуватися
Російська Федерація, у цій кон’юнктурі
буде враховуватися Європейський Союз,
а також другорядний актор стосовно
суперечки між Америкою та Китаєм. Актор,
до якого Китай, не випадково, залицяється
з великою пильністю, скоріше на
економічному рівні двосторонніх відносин
Від епохи Трампа залишиться
спадщина і після його терміну,
вважає університетський
професор Валентин
Наумеску, за словами
якого адміністрація
Байдена має всі шанси нормалізувати
відносин США з ЄС, що, мабуть, є одним з
найважливіших і безпосередніх наслідків
цих виборів:
Це,
на мій погляд,
є головною перевагою для Європи і навіть
для регіону, в якому ми розташовані,
для Центральної та Східної Європи, тому
що ми зацікавлені
в тому, що від НАТО,
альянсу,
який забезпечує гарантії безпеки, якими потребує Румунія,
і регіон, і Європа
в цілому, по суті залежать якість,
обґрунтованість
та довіра до трансатлантичних
відносин. Але
саме ці трансатлантичні відносини
сильно постраждали протягом останніх
4 років. Певні ситуації
з часом важко виправити, а інші ніколи
не повертаються туди, де вони
зупинилися.
Ми побачимо, що певні політичні
наголоси,
певні занепокоєння, певні протекціоністські
тенденції, чи то на економічній лінії,
чи, наприклад, у змаганні за глобальне
панування з Китаєм, неминуче
продовжуватимуться, перейдуть
до наступної адміністрації, сказав
ще Валентин Наумеску .
