Tag: диктатура

  • 35 років з дня падіння Берлінського муру

    35 років з дня падіння Берлінського муру

    Падіння Берлінського муру 35 років тому стало натхненням для румунів в їхній боротьбі за свободу, а зняття залізної завіси дозволило Румунії повернутися до родини європейських демократій, – заявив у Берліні президент Клаус Йоганніс. Перебуваючи з візитом у Німеччині, глава держави виступив у Федеральному парламенті під час церемонії, організованої з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв воєн та диктатури. У цьому контексті він підкреслив, що вже 35 років, після грудневої революції 1989 року, Румунія є вільною країною.

    У своєму виступі в Бундестазі глава румунської держави зазначив, що після Другої світової війни європейські демократичні цінності та європейська економічна модель стали джерелом натхнення для міжнародних партнерів. Однак він попередив, що страх «тоталітарних режимів перед привабливістю європейських цінностей», на жаль, призвів до того, що Євросоюз сприймається як «загроза», підкресливши, що Румунія давно попереджала про ризик для безпеки Європи, який несе в собі агресивність диктаторських режимів.

    Клаус Йоганніс: «На жаль, механізми пропаганди та дезінформації знову поширюються в наші дні, адже диктаторські режими покладаються на те, що брехня, сказана досить часто, стає правдою. Цю обурливу реальність ми бачимо в агресії Росії проти України. Ми поруч з українським народом, який мужньо і героїчно протистоїть продиктованому Кремлем вторгненню, кидаючи виклик силі і жорстокості російського імперіалізму. Підтримка наших держав і міжнародного співтовариства життєво необхідна для остаточного забезпечення справедливого і тривалого миру у повній відповідності до Статуту ООН і міжнародного права.»

    Ці ризики, – за словами пана Йоганніса, – також є важливою причиною, чому ми виступаємо за посилення стійкості Республіки Молдова, країни, яка найбільше постраждала від цієї війни після України. «Ми також залишаємося твердо прихильними інтеграції України та Республіки Молдова до Європейського Союзу», – підкреслив президент Румунії. За словами Глави держави, збереження пам’яті про жертв воєн і тоталітаризму, а також про тих, хто був переслідуваний за віру, за пошук справедливості і свободи, є нашим «обов’язком» і «формою справедливості». «Ми повинні постійно пам’ятати, що забуття минулого веде до повторення помилок історії або увічнення несправедливості. Ця забудькуватість стає зростаючою небезпекою», – додав Клаус Йоганніс.

    Президент Румунії також висловив своє захоплення турботою, з якою німецька держава намагається забезпечити належне знання історії, особливо молодим поколінням. Він сказав, що «і в Румунії ми докладаємо серйозних зусиль для того, щоб молодь дізнавалася в школах про помилки минулого і усвідомлювала їх, щоб не повторювати їх». З іншого боку, Клаус Йоганніс запевнив Німеччину, що вона і надалі матиме в Румунії партнера, глибоко відданого європейським цінностям, «готового працювати над зміцненням Європейського Союзу і гарантувати, що ці цінності свободи і демократії будуть захищені і прийняті як у сусідніх країнах, так і в усьому світі».

  • Смерть антикомуністичного символу

    Смерть антикомуністичного символу

    Румунський письменник і антикомуністчний діяч Паул Гома помер у
    віці 84 роки у лікарні в Парижі, де його госпіталізували через
    зараження новим коронавірусом. За словами короля Міхая І, у 2017 році та професорки Дойни Корня, у 2018 році, зникає ще один із зразкових прихильників румунського
    антикомуністичного опору. Паул Гома народився
    в 1935 році в Бессарабії (на сході) в сім’ї вчителів, які через п’ять років
    знайшли притулок у зменшеній Румунії
    після анексування Радянським Союзом східних територій. Паул Гома був заарештований у 1956 році та засуджений до
    двох років позбавлення волі з подальшим примусовим проживанням до 1963 року. У
    1977 році політична поліція режиму «Секурітатя» знову
    допитувала і катувала його за критику
    диктатури Ніколае Чаушеску.




    Його практично вигнали до Франції, а комуністи відкликали йому румунське
    громадянство. У Парижі він було об’єктом
    замаху на вбивство з пасткою- посилкою, підготовленим Секурітатя. Паул Гома є
    автором понад 30 томів художньої літератури, меморіалістики та історіографії. Невтомний памфлетист, він
    не шкодував себе від власного сарказму. Паул Гома в одному з рідкісних інтерв’ю
    Радіо Румунія зазеачив: «Мене носили
    хвилі історії. Я був не бунтівником, а просто тим, хто терпів, як бессарабець,
    як біженець і як нормальна людина. Який почувши чи сказавши йому хтось, що йому
    не підходило чи здавалося не правдою, він сказав: ні, це неправда.




    Паул Гома завжди буде ім’ям, яке викликало надію та посилювало опір у наших
    душах, – зазначає прем’єр-міністр, ліберал Людовик Орбан у повідомленні про
    смерть антикомуністичного активіста. І Королівська родина Румунії шкодує про відхід
    у вічність письменника, про якого
    стверджує, що він був однією з емблематичних постатей інтелектуального
    опору проти диктатури.

  • Примирення з минулим

    Примирення з минулим

    Рівно 26 років тому, 26 січня 1989 року, Румунія провела в останній раз гігантські церемонії приурочені дню народження комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску. В інших так званих братніх країнах за залізною завісою, комуністичні режими впали в Східному Берліні, Будапешті, Софії та Варшаві. Але тиранія в Бухаресті, захищена політичною поліцією, Секурітате, здавалась невразливою. Холод, голод та страх в якому жили румуни були заглушені пропагандою, яка працювала на користь культу особи Чаушеску.



    Менш ніж за рік, у грудні 89, все закінчилося. Румуни вийшли на вулиці. Спочатку, Секурітатя відкрила вогонь по демонстрантах, потім покинула свого верховного головнокомандувача, а Чаушеску втік на вертольоті, потрапив у полон, був засуджений і страчений. Таким чином, завершилась майже половина століття комуністичної диктатури встановленої відразу після Другої світової війни, радянськими окупаційними військами. Допитані, заарештовані, засуджені до позбавлення волі, вбиті, сотні тисяч румун – демократи і націоналісти, православні і греко-католики, селян і вчені, військові та студенти, робітники і священики — заплатили упродовж цього часу за опозицію до комунізму.



    Найпотужніша хвиля репресій була в 50-х роках, коли попередник Чаушеску, сталінський сатрап Георге Георгіу-Деж повинен був консолідувати режим в країні, де між двома світовими війнами, майбутня єдина партія не мала ані тисячі членів, і комунізм був глибоко непопулярним. Новий президент Румунії Клаус Йоханніс, відвідав саме 26 січня 2015 року Архіви колишньої комуністичної політичної поліції, що зберігаються поблизу Бухареста. Тамтешні досьє “містять на своїх сторінках незліченну кількість життів невинних людей і є” частиною історії “Румунії”, – сказав Президент.



    Зберігач цих досьє, Національна рада з вивчення архівів Секурітаті, посідає після аналогічних установ у Німеччині та Польщі, третій за величиною архів, перейнятий від колишніх комуністичних спецслужб, – додав Йоханніс. Він знову закликав відкрити Музей комунізму, заради кращого знання новітньої історії та примирення з минулим. Майже десять років тому, попередник Йоханніса, Траян Бесеску, засудив, офіційно на основі обємної доповіді, підготовленої фахівцями, комуністичний режим, як нелегітимний і кримінальний.



    Важливий з політичної точки зору, жест, однак, залишився суто символічним. У Румунії не було прийнято ніколи як, наприклад, у Чеській Республіці та колишній Німецькій демократичній республіці, закон про люстрацію. За винятком декількох поплічників Чаушеску, заарештованих відразу після революції, і деяких катів, сьогодні вісімдесятирічники, проти яких розпочате кримінальне провадження, ніхто не був притягнутий до кримінальної відповідальності за злочини комунізму, найгірші в історії Румунії.

  • Падіння комунізму в Румунії – 25 років по тому

    Падіння комунізму в Румунії – 25 років по тому

    Розпочаті в Тімішоарі – місто, яке дало сигнал визволення Румунії з-під анахронічного режиму — заходи приурочені чверть століттю після антикомуністичної революції пройшли цього тижня по всій країні. У Бухаресті відбулася церемонія біля памятника на честь героїв революції, і в приміщенні суспільного радіо та біля Трійці, що перед телебаченням. У всіх церквах країни били дзвони в память про тих, хто заплатив власним життям, щоб Румунія звільнилась від диктатури. 22 грудня 1989, оголошено на радіо про кінець режиму Чаушеску.



    Клаудіу Йордаке, директор Інституту румунської грудневої революції розповів про відіграну роль суспільним радіо: “Радіо Румунія відіграло ключову роль в такий час, тому що всі румуни мали поруч з собою радіоприймач, і всі дізналися, що в місті Тімішоара, в Бухаресті та інших містах люди повстали і усунули режим, який здавався непорушним.”



    Новий президент Румунії Клаус Йоханніс, взяв участь у заході, що пройшов на Університетській площі, де поклав вінок у память жертв революції. Після падіння диктатури, Університетська площа стала символічним простором, вільним від комунізму; Тут проходили місяці поспіль, протести проти першої посткомуністичної влади, нездатна продемонструвати, що дійсно хоче ліквідувати залишки старого режиму. Крім того, теж 22 грудня Клаус Йоханніс вирішив надати першу медаль, як глава держави, президенту Асоціації колишніх політвязнів в Румунії Октаву Бжозі.



    Він був нагороджений Національним Орденом Зірка Румунії. Президент Йоханніс пообіцяв, що буде поважати всі цінності Румунії і підкреслив, що країна без минулого немає майбуття. Він зазначив, що комунізм затвердився через злочини і зловживання, зруйнування еліт і, тому, обовязком правосуддя є виявлення та притягнення винних до відповідальності. Клаус Йоханніс: “Через цю нагороду, я визнаю і ціную відданість і мужність, яку показали чоловіки і жінки, які страждали і вмирали за свободу в комуністичні часи та грудневі дні 1989 року.”



    У свою чергу, президент Асоціації колишніх політвязнів в Румунії Октав Бжоза сказав, що надання цієї нагороди є визнанням того, що люди страждали були вбиті та посаджені за грати в роки диктатури. Октав Бжоза: “Більшість колишніх політвязнів і депортованих з Румунії вже немає в живих. Для них, як і тих, хто ще серед нас, ця висока нагорода є визнанням їх боротьби і страждання”.

  • Румунська революція – 25 років по тому

    Румунська революція – 25 років по тому

    25 років тому, 22 грудня, після того, як Тімішоара (захід) оголосила себе першим вільним від комунізму румунським містом, у Бухаресті пройшов мітинг у ході якого дискурс комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску був перерваний і почались заворушення. Після 25 років, румуни пригадують основні події того дня. Вранці, в центрі Бухареста, більше 100 тисяч демонстрантів зібралися перед ЦК Румунської комуністичної партії. хоча їх просування зупинено співробітниками міліції, політичної поліції і військовими. Чаушеску безуспішно намагався звернутись з балкона будівлі до протестувальників.



    Вони скандували античаушестські гасла і освистали його. Протестувальники зайняли Палацову площу і Центральний Комітет, а Чаушеску покинув будівлю на вертольоті. 22 грудня армія перейшла на сторону революціонерів і створився Фронт національного порятунку, який взяв владу в державі. З 22 грудня, однак, упродовж кількох днів революціонери зіткнулись в Бухаресті та інших містах, з озброєними групами вірними комуністичному режиму, які відкрили вогонь по мирним жителям, убивши сотні людей. Їх дія припинилося лише після страчення Чаушеску, 25 грудня, на Різдво.



    Після 25 років, пам’ять героїв антикомуністичної революції вшанована по всій країні. Найважче тим, хто втратив близьких. Деякі з білю переживають ті моменти, хоча минуло 25 років. Жінка, яка втратила чоловіка пригадує: “12 грудня йому сповнилося 47 років, і у ніч на 24 грудня був застрелений о четвертій ранку, і 25, замість приготування різдвяного обіду, ми відправили панахиду. Я була там кожної ночі. Ще взяла з собою і дочку. Я бачила ранених людей, яких допомогла доставити до лікарні швидкої допомоги, деякі люди померли у мене на руках. Я кожного разу приходжу сюди і запалює свічки.”



    Інші констатують, що, хоча у революції більше тисячі людей загинули, упродовж 25 років, що минули з тих пір справжніх винуватців не знайдено. Опитування громадської думки INSCOP показує, що майже 80% румунів не знають правду про те, що сталося в 1989 році На запитання висловитись про тодішні події, 33,5% румунів вважають, що вони були волею румунського народу, який повстав проти комуністичної системи. 33,4% вважають, що швидше за все це був державний переворот здійснений людьми, котрі намагалися відсторонити Чаушеску від влади, у той час як 20,9% вважають, що події були наслідком рішення великих держав усунути комуністичну систему в Східній Європі.