Tag: директива

Президент
оскаржив в Конституційному суді державний бюджет

Президент Клаус Йоганніс вирішив оскаржити в Конституційному суді державний бюджет Румунії на 2019 рік, який
нещодавно був відправлений йому
на підписання. За словами глави
держави, бюджет, розроблений правлячою
коаліцією СДП-АЛДЕ,
ставить під загрозу румунську економіку і має чіткі аспекти неконституційності,
що перешкоджатимуть Румунії виконувати свої обов’язки
перед ЄС. Глава держави вважає, що бюджет нереалістичний, переоцінений і занадто відкладений, оскільки відповідно до
закону він повинен був бути
переданий на розгляд Парламенту
15 листопада 2018 року. За словами президента, не можна характеризувати бюджет 2019 року як бюджет присвячений інвестиціям, так як назвала його прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, бо цифри вказують на бюджет суворої економії, з нульовими інвестиціями в певних сферах, з
необхідністю реорганізації і навіть звільненням персоналу через відсутність коштів на поточні витрати. Президент
звинуватив уряд у відсутності коштів для інвестицій,
а також у виділенні великої суми грошей для партій,
особливо для СДП, основної
партії правлячої коаліції.
У відповідь спікер Сенату, лідер АЛДЕ Келін Попеску Терічану
назвав рішення Президента неприйнятним.

Нові зміни у сфері юстиції та відгуки з Брюсселя

Міністр юстиції Тудорел Тоадер утвердив, на цьому тижні, шляхом
термінової постанови низку змін до законів правосуддя, що стосуються, серед іншого, призначення головних прокурорів або навіть
обов’язків глави слідчого відділу. Тоадер пояснив, що ці посади також
можуть бути зайняті прокурорами, які були суддями, а ті, хто зараз займає ці посади, можуть це робити лише
протягом 45 днів. Національна антикорупційна дирекція вважає,
що не існує надзвичайної ситуації, яка б виправдала прийняття шляхом термінової постанови положень щодо звільнення
магістратів або зміни способу організації прокуратур. А прокурори Управління з розслідування
злочинів організованої злочинності і тероризму – прокуратури антимафії – піддали критиці постанову, вважаючи, що зміни
суперечать конституційній архітектурі і не дають змогу Генеральній прокуратурі виконати свої специфічні обов’язки. Вища рада магістратури, через Відділ прокурорів, звернула увагу на те, що останні зміни до законів правосуддя
можуть серйозно вплинути на роботу прокурорів. Реакції надійшли також з боку
Європейської комісії. Прес-секретар Єврокомісії Маргарітіс Шинас, заявив що Європейська
Комісія зі стурбованістю стежить за розвитком ситуації у сфері верховенства
права в Румунії і що, як зміст, так і порядок прийняття останніх змін, шляхом
термінової постанови, без консультацій з представниками судової гілки влади та
з безпосередньо зацікавленими сторонами, прямо суперечать рекомендаціям ЄК у
рамках Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя, що підтримується
всіма державами-членами. Єврокомісія вимагатиме пояснень від румунського уряду
щодо останніх поправок, – додав прес-секретар. Він нагадав, що у своєму
листопадовому звіті Європейська комісія закликала Румунію впровадити міцну та
незалежну систему призначення прокурорів на керівні посади, на основі чітких і
прозорих критеріїв, схвалену й Венеційською комісією. Єврокомісія також
закликала Бухарест переглянути суперечливу судову реформу враховуючи всі
рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю, сформульовані
Венеційською комісією та GRECO. Основні опозиційні партії, НЛП та СРР, подали на
розгляд Палати депутатів пропозицію про вотум недовіри міністру юстиції.
Зміни ці також піддавалися критиці з боку глави держави. Магістрати вийшли на
вулиці протестувати, стверджуючи, що зміни серйозно впливають на незалежність
судової влади.

Нові міністри
в Румунії

Президент Клаус Йоганніс підписав, на цьому тижні, укази про призначення Василя-Даніела Сучу на посаду віце-прем’єр-міністра
і міністра регіонального розвитку та державного
управління, та Александра-Развана Кука – на пост міністра транспорту. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
заявила, що вона зробила ці
пропозиції для припинення
ситуації блокування діяльності Уряду. «Регіональний розвиток і транспорт – це
дві ключові сфери, для яких ми забезпечили шляхом закону
про державний бюджет суми, необхідні реалізації інвестицій, які потрібні
Румунії. Для належної реалізації інвестиційних проектів необхідна
координація міністрів
з повною відповідальністю при виконанні своїх функцій», – уточнила прем’єр-міністр.
Раніше на дві зазначені посади були тричі запропоновані кандидатури Олгуци
Васілеску та Мірчі Драгіча, але Клаус Йоханніс відхилив ці пропозиції.

Зустріч
міністрів торгівлі держав ЄС в Бухаресті

Європейський комісар з торгівлі Сесілія Мальмстрем і
генеральний директор Світової організації торгівлі Роберто Азевдо взяли участь,
на цьому тижні, в Бухаресті, на неформальній зустрічі міністрів торгівлі
країн-членів ЄС, що пройшла під час головування Румунією в Раді Європейського
Союзу. Переговори були присвячені процесу модернізації Світової організації
торгівлі та торговельним відносинам між ЄС та США. Також на цьому тижні, на
засіданні Комітету постійних представників, країни-члени ЄС підтвердили політичну згоду,
досягнуту Румунією з Європейським Парламентом, щодо Директиви про авторське
право на єдиному цифровому ринку. Директива матиме значний вплив як на
виробників, чиї права повинні бути повністю захищені, так і на європейських
громадян, які користуватимуться перевагами Єдиного цифрового ринку. Директива
матиме позитивний вплив на широке коло суб’єктів, таких як видавці преси,
культурні установи, освітні установи, художники, виконавці, представники
творчих та культурних кіл.

Сенат, верхня палата румунського
парламенту прийняв довгоочікувану нову редакцію закону про запобігання та боротьбу з відмиванням грошей. Проблема прийняття цього
нормативно-правового акту набула термінового характеру після того, як Європейська комісія 29 серпня подала в судна
Румунію, оскільки офіційний Бухарест не впровадив
у національне законодавство Директиву ЄС
проти відмивання грошей, хоча мав це зробити до червня 2017 року.

«У
разі задоволення позову
в повному обсязі, Суд ЄС може стягнути з Румунії кілька мільйонів штрафу у першій половині 2019 року, коли офіційний Бухарест головуватиме в Раді Європейського Союзу,» – попередив нещодавно міністр європейських справ, соціал-демократ Віктор Негреску лідера своєї партії та спікера Палати депутатів
Лівіу Драгню.

Румунські ЗМІ, з посиланням на політичні
джерела в Бухаресті, повідомляють, що Віктор Негреску найближчим часом
зустрінеться з Комісаром ЄС з питань юстиції Вєрою Юровою, а центральною темою
переговорів буде саме боротьба з відмиванням грошей. У свою чергу
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле закликала парламентаріїв більшості якомога швидше
прийняти цей законопроект.

В його основі лежить розроблений урядом проект
нормативно-правового акту, що був внесений до парламенту, де представники коаліційної
більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і
демократів внесли ряд поправок, які не були схвалені виконавчими органами та
оскаржені правою опозицією. Йдеться, зокрема, про скасування парламентаріями
статті, що стосується «політично значущих осіб», яка на думку голови Комітету
з правової політики, сенатора від СДП та екс-міністра юстиції Роберта Казанчука
є «явно неконституційною».

Ще одна прийнята
поправка пропонує вжити запобіжні заходи при здійсненні поодинокої транзакції, сума
якої становить «щонайменше 15 тис євро, незалежно від того чи вона проводиться
в рамках однієї або декількох взаємопов’язаних операцій». Законопроект також
передбачає, що компанії з акціями на пред’явника мають в розпорядженні півтора
року для переходу на номінативні акції, в протилежному випадку вони будуть ліквідовані.

У зв’язку з
цим, аналітики нагадують заяву, зроблену влітку міністром фінансів Єудженом
Теодоровічем, який наголосив, що стаття законопроекту, згідно з якою румуни, які
працюють за кордоном і переказують додому суми в понад 2000 євро повинні вказати
джерела їх походження, не має на меті конфіскацію грошей, що перевищують цю
суму. Він сказав, що мова йде про впровадження положень європейської директиви
в національне законодавство. У протилежному випадку Румунії загрожують
величезні щоденні штрафи, – сказав міністр.

У квітні, під
час дебатів на цю тему, він підкреслив, що гроші відправлені додому румунами,
які працюють за кордоном були зароблені чесним трудом. За даним дослідження
Світового банку у минулому році румуни, які працюють за кордоном відправили
додому майже 5 млрд євро.

Освоєння коштів з європейських фондів стало головною
темою зустрічей, які провела в Бухаресті представник Румунії в Єврокомісії Коріна
Крецу, відповідальна за регіональну політику європейського співтовариства.
Після зустрічей з прем’єр-міністром Міхаєм Тудосе та зі спікерами Сенату Келіном
Попеску Терічану і Палати депутатів Лівіу Драгнею, європейський чиновник заявила,
що Румунія має шанси сягнути до кінця року рівня освоєння коштів в один мільярд
євро з фондів розвитку та згуртованості.

У цьому контексті європейський
комісар обговорила з румунськими офіційними особами кроки, що Бухарест має вжити
для підвищення рівня освоєння коштів з європейських фондів, розділ в якому
Румунія не досягла особливих успіхів після вступу до ЄС у 2007 році.

У той же час Коріна Крецу попередила про надто
повільні темпи підготовки та реалізації проектів, особливо в таких сферах як
транспорт, управління відходами, державні закупівлі та дослідницька
інфраструктура. Європейський комісар навела декілька прикладів: «Були
акредитовані всі структури (національні -ред) управління та контролю бюджету в розмірі 23
мільярди євро, виділеного Румунії на період 2014-2020 роки. Влітку Єврокомісія
вже виплатила 95 мільйонів євро для фінансування різних ініціатив, малого і
середнього підприємництва та надання технічної допомоги. Так само тепер
перебувають на розгляді рахунки-фактури,
тобто заявки за здійснення платежів у розмірі 350 мільйонів євро, які будуть оплачені
найближчим часом.»

Коріна Крецу також мала зустріч з громадянами, в
якій взяв участь і Президент Комітету регіонів ЄС Карл-Хайнц Ламберц. Останній торкнувся
теми мобільності працівників в межах Європейського Союзу і наголосив на необхідності знайдення рішення щодо безробіття, з яким стикаються багато європейських країн.
Карл-Хайнц Ламберц чітко виступив за внесення змін до директиви про відрядження, яка
дозволяє європейцям працювати в іншій країні ЄС на умовах, які часто критикуються. Я не переконаний, що найкращим рішенням
для згуртованості є масштабне переміщення працівників з однієї країни в
іншу, – сказав Ламберц.

Про необхідність внесення змін до зазначеної директиви говорив і Президент Румунії Клаус Йоханніс під час
нещодавнього візиту до Бухареста його французького колеги Емануеля Макрона. Тоді глава держави заявив, що існує потреба у більш ефективному
контролі та в кращому та інтегрованому співробітництві між соціальними
системами всіх країн-членів Євросоюзу.