Tag: дискримінація

  • 16 червня 2024 року

    16 червня 2024 року

    САМІТ МИРУ – Росія може припинити агресивну війну проти України, але не хоче цього робити, – заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску на Глобальному саміті миру у Швейцарії. Вона пояснила, що всупереч кремлівській пропаганді, яка стверджує, що Росія хоче миру, війна була нав’язана Києву Москвою, і Росія несе політичну, юридичну та моральну відповідальність за її наслідки. Отже, – підкреслила Одобеску, – Російську Федерацію треба судити за її справами, а не за словами. Учасники саміту в Швейцарії рішуче відкинули заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що він негайно припинить війну, якщо офіційний Київ відмовиться від вступу до НАТО і від окупованих російською армією регіонів. Сполучені Штати також пообіцяли надати Україні допомогу в розмірі 1,5 мільярда доларів, а заяви про мир включають умову поваги до суверенітету і територіальної цілісності України. У саміті взяли участь понад 90 країн, серед яких не було Росії та Китаю. Підсумковt cпільне комюніке про основи миру підписали лише 80 держав. Серед тих, хто не підтримав документ, налічуються Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

    КОНГО – Один громадянин Румунії загинув і ще двоє отримали поранення в результаті зіткнень між повстанськими угрупованнями та урядовою армією в Демократичній Республіці Конго. Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що ще одна людина, громадянин іншої країни, отримала поранення в результаті інциденту, який стався поблизу міста Гома на кордоні з Руандою. речник МЗС Раду Філіп заявив, що представники румунської дипломатичної місії в Анголі зробили термінові звернення до конголезької влади з метою отримання інформації у цій справі. У той же час, МЗС Румунії підкреслило, що для Конго діє восьмий з дев’яти рівнів попередження щодо подорожей і, що румунам слід уникати будь-яких поїздок до цієї країни.

    ТУРИЗМ – Румунія просувається як туристичний напрямок у Німеччині, оскільки минулого року більшість іноземних туристів, які перебували в Румунії, були німцями. Понад 600 таксі зі світлинами туристичних принад у нашій країні їздять по Гамбургу, Берліну, Мюнхену та Франкфурту під час Чемпіонату Європи з футболу, який приймає Німеччина. Міністр туризму Румунії Раду Опря заявив, що ця кампанія є продовженням кампаній, розпочатих у Парижі, Римі та Мілані. Він сказав, що обрані зображення підвищать впізнаваність Румунії і приваблять іноземних туристів, які прагнуть «побачити зелень, природу і культуру». Кожна світлина, розміщена на таксі в Німеччині, має QR-код з німецькомовною брошурою, яку відвідувачі можуть використовувати для отримання відповідної інформації про різні дестинації у нашій країні. Перший матч Румунії на ЄВРО-2024 відбудеться завтра проти України. Румунія потрапила до групи E, в якій також зіграє з Бельгією та Словаччиною.

    БЕЗГОТІВКА – Починаючи з неділі, 16 червня, всі торговці в Румунії зобов’язані приймати оплату карткою. У неділю набув чинності закон про розширення фінансової інклюзії, який вимагає від усіх фізичних або юридичних осіб, зареєстрованих у Торговому реєстрі, впровадити та приймати принаймні один інструмент безготівкових платежів. Крім того, торговці можуть пропонувати послугу видачі готівкових коштів на платіжних терміналах на суму до 500 леїв (близько 100 євро) і можуть стягувати з власника картки комісію, що не перевищує 1% від суми наданої готівки.

    ОБСЄ – Румунія відмовила у видачі віз усій російській делегації на щорічну сесію Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка відбудеться в Бухаресті з 29 червня по 3 липня 2024 року. Цей захід стосуватиметься всіх членів російської делегації, тобто парламентарів і технічного персоналу. Така ж заборона стосуватиметься і делегації Білорусі, країни, яка підтримує війну Росії проти Україні. Речник МЗС Румунії Раду Філіп пояснив Румунському Радіо, що це рішення ґрунтується на відомій і послідовній позиції Румунії щодо Росії в контексті агресивної війни проти України. Крім того, деякі члени російської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ підпадають під обмежувальні заходи на європейському рівні, тому вони не можуть бути прийняті в Румунії.

    ЗАРПЛАТНЯ – Законопроект про запровадження європейської мінімальної заробітної плати в Румунії буде представлений на розгляд уряду наступного тижня. Документ, розроблений Міністерством праці, імплементує в румунське законодавство Директиву Європейського Парламенту та Ради ЄС про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка повинна бути транспонована в національне законодавство до 15 листопада 2024 року. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що після прийняття цієї директиви румуни матимуть заробітну плату, максимально наближену до середньоєвропейської. Директива ЄС 2041 від 2022 року передбачає, що мінімальна заробітна плата в країні-члені повинна становити щонайменше 50% від середнього доходу. В даний час мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 3300 леїв (близько 660 євро) і з 1 липня зросте до 3700 леїв (близько 740 євро). Найнижча мінімальна заробітна плата брутто в ЄС – в Болгарії, майже 480 євро, а найвища – в Люксембурзі, близько 2 570 євро на місяць.

    КАМПАНІЯ – Румунська поліція проводить національну кампанію по боротьбі зі злочинами, спричиненими дискримінацією на расовому ґрунті. Акція, яка проходить у червні-липні, має на меті запобігти поширенню в ЗМІ та соціальних мережах повідомлень, мотивованих упередженнями та ненавистю до ромської меншини. Кампанія спрямована на просування толерантності під гаслом «У наших силах протидіяти ненависті». У складі Управління кримінальних розслідувань також було створено спеціалізоване управління з розслідування злочинів на основі дискримінаційних критеріїв. Проєкт фінансується з європейських та національних фондів.

    ВИБОРИ –  Центральне виборче бюро повідомило, що до оголошення остаточних результатів виборів до Європарламенту та до органів місцевого самоврядування, що відбулися тиждень тому в Румунії, має ще обробити голоси з 28 виборчих дільниць. Установа повідомила, що на 15 дільницях йшлося про голосування на місцевих виборах, на 7 – про вибори голів повітових рад, на 5 – про призначення мерів і на одній дільниці в країні – про вибори до Європарламенту. Останні дані, ЦВБ показують, що альянс Соціал-демократична партія – Націонал-ліберальна партія, які утворюють нинішню правлячу коаліцію, лідирує на виборах до Європейського парламенту – 48,55% голосів. За ним йдуть Альянс за об’єднання румунів – 14,93%, Об’єднаний правий альянс з 8,71%, Демократичний союз угорців Румунії – 6,48% та партія СОС Румунія – 5,03%.

  • Наслідки Брекзиту для румунів

    Наслідки Брекзиту для румунів


    Кінець перехідного періоду після виходу
    Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з ЄС приніс із
    собою ситуацію позначену
    змінами у відносинах щодо подорожування, праці, навчання, торгівлі тощо. Для румунів один
    із найважливіших наслідків пов’язаний
    з ринком
    праці. Зокрема, з 1 січня цього року особи, які бажають працювати у
    Великобританії, можуть це зробити, але повинні отримати візу – захід, що застосовується
    до всіх громадян Союзу. Віза надається відповідно до імміграційної системи,
    створеної владою Великобританії, після досягнення рівня 70 балів, рівень,
    який можна досягнути лише відповідаючи певним критеріям.


    Система передбачає обов’язкові вимоги -
    пов’язані з пропозицією на роботу від підтвердженого роботодавця, що базується
    у Великобританії, рівнем освіти та знання англійської мови – та конкретні
    вимоги, пов’язані з певним розміром мінімальної заробітної плати, тим фактом,
    що місце праці входить до категорій дефіцитних місць праці або що здобувач має
    докторський ступінь у галузі, що стосується його майбутнього місця праці. Однак
    відновлення Лондоном робочої візової системи створює суперечку пост-Брекзит між
    ЄС та Великобританією – плата за ці візи не однакова для всіх.


    Таким чином,
    громадяни 25 країн, тобто переважної
    більшості країн в Європейському Союзі, отримують зниження на 55
    фунтів стерлінгів, які вони повинні сплатити, щоб
    подати заяву на отримання робочої візи у Великобританії, цільовими категоріями будучи підприємці, працівники
    медичної системи, дослідники або тимчасові робітники. Водночас,
    британським
    роботодавцям рекомендується наймати на роботу принаймні людей з цих країн,
    оскільки таким чином вони звільняються від сплати збору в розмірі 199 фунтів
    стерлінгів за видачу спонсорського сертифіката – електронного
    документа, що містить дані про заявника та посадову інструкцію. Румунія, поряд
    з Болгарією, Естонією, Литвою та Словенією, не є серед цих країн, і
    тому кілька
    румунських членів Європарламенту закликали Європейську комісію втрутитися на
    користь рівного ставлення до тих, хто хоче мати
    доступу до ринку праці Великої
    Британії.


    Європейський
    депутат Еуджен Томак пояснює: «Ми вже маємо перші
    дуже чіткі ознаки того, що уряд у Лондоні намагається
    дискримінаційно ставитися до статусу європейських
    громадян у Великобританії, і тут ми спостерігаємо, що для
    продовження своєї діяльності на ринку праці, румунські
    громадяни,
    але не лише румуни, зумовлені сплатою додаткових сплат порівняно з іншими
    європейськими громадянами. Це глибоко не задовольняє нас і ми вже звернулися
    із закликом до Комісії втрутитися, щоб скасувати
    цю дискримінаційну міру, що стосується
    румунських громадян. Це гаряча тема в Брюсселі, парламентарії Європарламенту з
    цих держав стають все більше і більше солідарними
    щодо цієї проблеми. Ми спробуємо чинити необхідний тиск на
    виконавчу владу в Брюсселі, щоб на
    переговорах з урядом Великобританії це дискримінаційне ставлення
    щодо
    румунських громадян було скасовано».


    Інші країни, які
    вважають себе дискримінованими у питанні віз, звернулися також
    до
    Європейської Комісії, стверджуючи, що Брюссель не може допустити ситуацію, яка
    порушує принцип недискримінації між країнами ЄС. Ідея
    проста
    – не йдеться обов’язково про 55 фунтів
    стерлінгів, які громадяни п’яти держав-членів Європейського Союзу повинні
    платити на додаток у порівнянні з іншими європейськими громадянами, а той факт, що
    застосовується диференційований режим, і який, по суті, може повторитися
    в
    інших випадках. Європейська Комісія повинна твердо і безкомпромісно вирішити
    проблему диференційованого ставлення, що застосовується
    Великобританією, і використовувати всі її політичні та правові інструменти для
    захисту права на працю та суміжних прав усіх європейських громадян,
    без жодної дискримінації, каже
    Еуджен Томак, якого підтримують також інші члени
    Європарламенту.


    Британський уряд
    обґрунтовує своє рішення посиланням на Соціальну хартію Ради Європи -
    міжнародний договір, прийнятий в 1961 році і підписаний 26 країнами, включаючи
    Великобританію. Більш конкретно, згідно із положеннями статті цього договору,
    країни зобов’язані спростити існуючі між собою формальності та зменшити
    або скасувати канцелярські податки, які сплачують іноземні робітники та їхні
    роботодавці. За даними Міністерства закордонних справ у Бухаресті,
    Румунія стала частиною лише переглянутої версії цієї
    Хартії
    з 1996 року, і тому не користується знижкою.


    Після інтерпеляції,
    адресованої Європейській комісії, інший румунський депутат
    Європарламенту Коріна Крецу заявила, що отримала відповідь з
    боку
    глави виконавчої влади ЄС Урсули фон дер Леєн, в якій вона запевняє, що права
    румунських громадян та їх сімей будуть захищені відповідно до умов, викладених
    в Угоді про вихід Великобританії з Європейського Союзу. Тобто, пояснила євродепутат,
    румуни, які вже проживали у Великобританії до кінця перехідного періоду,
    відповідно до початку цього року, можуть продовжувати жити, працювати та
    навчатися у Великобританії до кінця свого життя. Однак, на жаль, умови для
    громадян Румунії, які ще не проживають там або мають намір переїхати до
    Сполученого Королівства, є іншими.

  • 21 травня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Станом на 21 травня загальна кількість підтверджених випадків
    зараження коронавірусом у Румунії перевищила 17.500 осіб, з них 1151 особа
    померла. Водночас вже одужали і були виписані понад 10.500 осіб. Фахівці та представники
    влади рекомендують носити маски, в протилежному випадку «рівень ураження» серед населення може досягти
    70%. З іншого боку, голова комісії з питань клінічного та епідеміологічного
    управління Міністерства охорони здоров’я Адріана Пістол заявила, що до осені загальна
    кількість підтверджених випадків зараження коронавірусом у Румунії може сягнути 20 тис. осіб. Станом на четвер, за кордоном коронавірус було
    підтверджено у понад 3.000 румунів, найбільше в Італії, Іспанії та Німеччині, також
    в інших країнах померли 105 громадян Румунії.




    ЕКОНОМІКА – Європейська Комісія представила низку економічних рекомендацій
    для кожної країни-члена ЄС, включаючи Румунію, в контексті пандемії
    коронавірусу. За даними Єврокомісії, якщо поточна політика буде збережена,
    дефіцит бюджету Румунії складе мінус 9,2% ВВП цього року та мінус 11,4% у
    наступному році, що спричинить економічну рецесію. З іншого боку, Європейська
    Комісія привітала укладення між державами-членами у Раді ЄС домовленість, про
    погодження Регламенту щодо створення Європейського інструменту тимчасової
    підтримки для зменшення ризиків безробіття в умовах надзвичайних ситуацій
    (SURE). За допомогою цієї програми країни-члени можуть отримати доступ до значних
    коштів, за умови надання гарантій.

    ВЗАЄМИНИ – Румунія є прекрасним напрямком бізнесменів,
    а румунський уряд готовий зробити більше щодо стимулювання інвестиційної
    діяльності, – заявив прем’єр-міністр Людовік Орбан у четвер на відеоконференції
    зі своїм польським колегою Матеушем Моравецьким. Глави двох урядів розглянули нинішню
    стадію та перспективу розвитку двосторонніх відносин, у тому числі в
    економічній та торговельній сферах, на тлі заходів економічного відновлення, що
    розглядаються на європейському та національному рівні, після кризи, спричиненої
    пандемією COVID-19. Під час переговорів було представлено модель польського
    фонду розвитку, яку вважають успішною. Нещодавно прем’єр-міністр Румунії
    заявив, що уряд планує створити інвестиційний фонд за польським зразком. Джерелами
    фінансування цього фонду розвитку будуть: держбюджету, кошти з фондів ЄС,
    випуску облігацій та капітал деяких фінансових установ та інвестиційних
    агентств. Фондом керує Наглядова рада, що складається з незалежних членів.




    ЗАРОБІТЧАНИ – Німеччина хоче заборонити м’ясопереробним заводам наймати
    іноземних робітників через посередників, після того як 100 робітників,
    переважно румуни, заразилися новим коронавірусом і протестували проти
    неналежних умов праці та проживання. Згідно з новими правилами, над якими
    працює німецький уряд, компетентні органи проводитимуть більше перевірок стану
    охорони праці на робочих місцях та перевірятимуть в тому числі умови проживання
    працівників. Після нещодавнього візиту до Німеччини міністра праці Румунії
    Віолети Александру, влада Румунії та Німеччини домовилися посилити співробітництво в
    сфері сезонної праці. У той же час міністр Александру заявила, що в Румунії запропонує
    для громадського обговорення проєкт поправки до Закону про агентства, які займаються підбором персоналу для роботи за кордоном, котрі наразі не можуть бути
    притягнуті до відповідальності.


    ШТРАФ – Президент Румунії Клаус Йоганніс був оштрафований Національною
    радою з питань боротьби з дискримінацією (НРБД) на суму 5 тис. леїв (близько 1
    тис. Євро) за дискримінацію та порушення, своїми заявами, права на гідність на
    основі етнічної/національної приналежності. Лідер Демократичного Союзу Угорців Румунії Келемен Гунор назвав правильним
    рішення НРБД, а тимчасовий виконувач обов’язків голови опозиційної
    Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку попросив главу держави публічно
    вибачитися за заяви, зроблені щодо угорців. До речі заява Клауса Йоганніса була
    адресована саме Марчелу Чолаку, точніше глава держави звинуватив
    соціал-демократів в тому, що (цитуємо) «борються в таємних парламентських кабінетах за надання Трансільванії угорцям». Адміністрація Президента оголосила,
    що Клаус Йоганніс оскаржить в суді рішення Національної ради з питань боротьби
    з дискримінацією, оскільки вважає його політичним.

    КИШИНІВ – Президентські вибори у Республіці Молдова відбудуться 1 листопада. Таке рішення у четвер прийняв молдовський парламентом,
    за підсумком бурхливі дебатів між владою та опозицією, – повідомляє Радіо
    Кишинів. Дата була встановлена ​​в напруженому політичному контексті після поширення
    в пресі відеороліку, на якому видно, що проросійський президент країни Ігор
    Додон отримує гроші від місцевого олігарха, колишнього лідера Демократичної
    партії Влада Плахотнюка. Адміністрація Президента звинувачення відкидає. Відповідно до чинного законодавства,
    президентські вибори в Республіці Молдова мають відбутися в період від 30 до 60
    днів до закінчення мандата чинного президента, тобто з 23 жовтня по 23
    листопада нинішнього року.




    КОРДОН – Головний
    квестор поліції Лівіу Буте обійме посаду керівника Генерального Інспекторату Прикордонної
    Поліції (IGPF), з якої раніше пішов у відставку з особистих причин Йоан Буда. Останніми днями на кордоні між Румунією та
    Угорщиною, після скасування надзвичайного стану в Румунії, через великий наплив
    людей, перед усіма пунктами пропуску почали утворюватись довжелезні черги, а
    час очікування у напрямку в’їзду на територію Румунії становив до 12 годин. Для
    вирішення цієї проблеми румунсько-угорському кордоні відсьогодні постійно працюють
    10 пунктів пропуску. Для в’їзду до Румунії найбільше доводиться стояти в чергах
    на митниці Недлак на тлі контролю, що проводиться з метою запобігання поширенню
    нового коронавірусу. За
    даними Прикордонної поліції на жодному пункті пропуску з сусідньою Угорщиною
    немає значних черг у напрямку виїзду з країни.




    СВЯТО – Румунські православні та
    греко-католики сьогодні
    відзначають день пам’яті святих рівноапостольних Костянтина та Єлени. Костянтин
    був першим християнським імператором, зарахованим до лику святих. Він керував Римською імперією між 306 і 337 роками і
    докорінно змінив імперську політику щодо християн. Його мати Єлена відзначилася в християнській історії, тим, що її зусиллями було знайдено Животворящий Хрест Господній, на якому
    був розіп’ятий Ісус Христос, а також побудовано кілька храмів на Святих місцях. На святих Костянтина та Єлени понад 1,5 мільйона румунів
    відзначають іменини.

    РЕПАТРІАЦІЯ – 156 громадян Румунії та двоє іноземців, які
    проживають у Румунії, але перебували на території Італії, у четвер було
    доставлено до Бухареста, – повідомило Міністерство закордонних справ. За даними
    джерела, це є продовженням зусиль, спрямованих на сприяння поверненню в країну
    румунських громадян, які тимчасово перебувають за кордоном та які постраждали від
    заходів, вжитих іншими державами в контексті боротьби з пандемією COVID-19. За
    даними Міністерства закордонних справ, репатріація була забезпечена спеціальним
    повітряним рейсом, який здійснила компанія Таром за маршрутом
    Бухарест-Рим-Бухарест. Тим же рейсом з Бухареста до Рима відбуло 132 громадяни Італії,
    які перебували на території Румунії. представництв та консульських установ за
    кордоном.

















  • Вшанування пам’яті жертв Голокосту

    Вшанування пам’яті жертв Голокосту




    Три чверті століття тому, наприкінці Другої світової війни, були звільнені останні в’язні з нацистського табору Освенцим-Біркенау, з півдня окупованої Польщі. Названий найбільш зловісною фабрикою смерті, табір був спеціально розроблений в 1940 році для страчення реальних або уявних ворогів і став емблематичним місцем застосування так званого остаточного рішення, за допомогою якого гітлерівський режим хотів винищити європейських євреїв.

    За статистикою, за близько п’ять років, понад один
    мільйон людей, більшість з яких євреї, були вбиті в Освенцимі-Біркенау. Загалом
    загинули шість мільйонів євреїв під час Другої світової війни, жертви Німеччини
    та її супутників. Кілька сотень тисяч походили з Румунії. Певну їх частину було
    депортовано до Придністров’я (схід) пронімецьким режимом у Бухаресті маршала
    Іона Антонеску.


    Інших
    було направлено безпосередньо до фашистських таборів винищення угорськими фашистами,
    які окупували частину Трансільванії (північний захід). Релігійні та світські
    церемонії, симпозіуми, покази
    фільмів, виставки вшанували, в
    Бухаресті та інших містах,пам’ять жертв Голокосту в Румунії. У
    понеділок, на церемоніях в Освенцимі, організованих під патронатом президента Польщі Анджея Дуди, прем’єр-міністр
    Румунії Людовік
    Орбан наголосив на тому,
    що такі заходи є
    необхідними
    вправами
    запам’ятовування, співчуття та збереження тверезої совісті.

    Глава уряду
    Бухареста вважає, що через 75 років після визволення табору винищення
    Освенцим-Біркенау, світ можна вважати солідарним у боротьбі з антисемітизмом,
    расизмом, ксенофобією та нетерпимістю. Прем’єр-міністр також каже,
    що Румунія сама по собі, але також як країна-член Європейського Союзу, просуває толерантність між людьми, недискримінацію та мир, залишаючись
    активною в процесі збереження пам’яті про Голокост.




    Понад 200 вцілілих від Голокосту приєдналися до
    політичних лідерів на
    місці колишнього нацистського табору. Минулого
    тижня президент Румунії Клаус Йоханніс разом з майже 50
    главами держав та урядів взяв участь в Ізраїлі на міжнародному
    форумі, присвяченому вшануванню пам’яті жертв Голокосту.

    Президент Йоханніс також провів двосторонні переговори зі своїм
    ізраїльським колегою Реувеном Ревліном, якого запевнив, що Румунія продовжить
    підтримувати збереження пам’яті про Голокост, боротьбу з антисемітизмом,
    запобігання дискримінації та будь-яких форм насильства. Участь президента у цьому
    заході є частиною серії кроків, які вживає румунська держава щодо просування
    європейських цінностей, толерантності та поваги до основних прав і свобод – уточнила
    Адміністрація Президента в Бухаресті.

  • Місце жінок в економіці

    Місце жінок в економіці


    Останні статистичні дані ЄС продовжують свідчити про збереження гендерних
    розривів в економіці. І, мабуть, найболючіший аспект – це доступ до ринку праці
    в поєднанні з доходом. У 2017 році в ЄС різниця в оплаті праці між жінками та
    чоловіками становила 16% на користь останніх, у той час як пенсії чоловіків
    були на 37% вищими, ніж пенсії жінок.

    Ці дані свідчать про те, що громадянки ЄС
    знаходяться в економічно незахищеному становищі. Ця ситуація не покращилася
    протягом майже 25 років, з тих пір, як у 1995 році в Пекіні ООН прийняла
    Платформу дій для усунення всіх форм дискримінації щодо жінок, як дізналися ми
    від Якуба Кейсла, фахівця у галузі статистики Європейського інституту гендерної
    рівності (EIGE), що базується у Вільнюсі. Якуб Кейсл: «Є багато довгострокових проблем, які, на жаль,
    залишаються актуальними. Наприклад, є економічні проблеми, з якими стикаються
    жінки: рівень зайнятості серед жінок, розподіл неоплаченої роботи в
    домогосподарстві. Це означає, що на ринку праці менше жінок і що в приватній чи
    сімейній сфері вони
    виконують більшу частину неоплаченої роботи.
    Останн
    я – це проблема, яка триває вже довгий час.»



    Неоплачувана робота, яку виконують жінки, – це та, яка традиційно була їхнім обов’язком вже століттями: праця
    пов’язана з домогосподарством та
    сім’єю. Очевидно, ніхто не ставить питання про їх винагороду, а
    про справедливий розподіл домашніх завдань зі своїми партнерами, щоб тягар не
    був одностороннім. Більше того, цей дисбаланс у розподілі домашніх обов’язків
    чітко відображений у статистиках щодо ринку праці в ЄС. Якуб Кейсл з Європейського інституту гендерної рівності: «Наразі в ЄС є
    близько 7
    .700.000 жінок, які не зайняті на ринку праці через
    домашні обов’язки,
    інші 9.000.000 жінок працюють за неповним робочим днем або за сумісництвом через ті ж обов’язки. Для порівняння,
    чоловіків у тій же ситуації всього 500000. Різниця очевидна, і це призводить до
    різниці в зайнятості, аналогічній різниці в оплаті праці. В даний час різниця в
    зайнятості становить 11,5 процентних пунктів
    на користь
    чоловіків. Щодо прогресу, можна сказати, що був досягнутий певний прогрес у
    тому сенсі, що рівень зайнятості як жінок, так і чоловіків зріс після
    економічної кризи. Але згадані раніше гендерні відмінності зберігаються.
    »



    Відповідно до останнього соціологічного дослідження, оприлюдненого Європейським інститутом гендерної рівності на початку цього місяця – Індекс гендерної рівності -, сфера праці отримала
    в ЄС в середньому 72 бали. Згідно з підрахунками, проведеними в цьому
    дослідженні, це означає, що із 100 можливих балів, рівний доступ до ринку праці
    та умов праці досягнуто в пропорції 72 бали. У Румунії сфера праці отримала
    майже 68 балів, що нижче середнього показника по ЄС. Зокрема: рівень зайнятості
    становить 61% серед жінок та 79% серед чоловіків. Водночас, однак, Румунія
    також має найменший розрив у гендерній оплаті – 3% на користь чоловіків. Утім,
    гендерний розрив у пенсіях був значно більшим у 2017 році: в середньому пенсії
    чоловіків були на 63% вищими, ніж у жінок віком від 65 до 79 років. Більше
    того, матеріальне становище людей похилого віку обох статей було предметом
    статистичних таблиць, здійснених у рамках проекту «Соціальний монітор»,
    ініційованого Фондом Фрідріха Еберта в Румунії на основі даних, наданих
    Євростатом. Вікторія Стойчу, представниця Фонду Еберта в Румунії, має детальну
    інформацію: «Дані Євростату показують, що в Румунії 2018 року, 36,7%
    людей похилого віку, старшим 65 років, загрожує бідність. Найбільше страждали
    від бідності в Румунії у 2018 році жінки. 43% з них перебувають у цій ситуації
    на відміну від 19% чоловіків. Ми маємо на увазі лише людей похилого віку. 36,7
    відсотка вказує на найвищий рівень бідності з 2009 року для цієї вікової
    категорії. На графіках видно, що з 2009 року бідність серед людей похилого віку
    поступово зменшилася до 2014 року, коли знову почала зростати, а в 2018 році
    вже перевищила рівень 2009 року, коли ми вже були в повній економічній кризі.
    Це тривожне явище. І хоча пенсії були збільшені, статистика свідчить про те, що
    всі ці збільшення не відповідають новим потребам людей похилого віку, а
    бідність серед людей цієї категорії поширюється.»



    Як можна
    пояснити цю ситуацію людей похилого віку
    в Румунії? Вони не відрізняються від інших причин, знайдених у всьому ЄС, пояснює Вікторія Стойчу: «Це пояснюється
    гендерними відмінностями, які існують на румунському ринку праці. У свою чергу,
    вони є наслідком структурних негараздів, з якими стикаються жінки в Румунії, і
    відображаються на їх
    ніх доходах після досягнення ними пенсійного віку. Якими є ці
    структурні недоліки? П
    ерш за все, низький доступ жінок до ринку праці. Систематично відсоток зайнятих
    жінок нижчий, ніж
    відсоток чоловіків. Це також пов’язано з традиціоналістичними
    менталітетами, які говорять про те, що жінка повинна залишатися вдома і
    займатися лише домашнім господарством. Але коли вони працевлаштовані, жінки
    працюють менше
    число років. І останнє, але не менш важливе, заробітна плата,
    яку отримують жінки в Румунії, як і раніше, нижча, ніж у чоловіків. Це,
    очевидно, приносить різницю рівнів між пенсіями чоловіків та жінок, оскільки
    пенсії обчислюються відповідно до рівня внесків. Це також приносить знижену
    можливість
    заощаджувати, оскільки багато літніх людей також покладаються на заощадження,
    накопичені протягом
    років
    зайнятості. Ці фактори є кумулятивними, і систематична
    дискримінація жінок в економіці найкраще спостерігається при досягненні
    пенсійного віку.
    »

  • Доповідь Державного департаменту

    Доповідь Державного департаменту

    Державний департамент США оприлюднив, наприкінці минулого тижня, доповідь про ситуацію в галузі прав людини, яку він щорічно публікує на основі інформації, отриманої від Посольств та Консульств США в розглянутих країнах, від урядовців та інших джерел. Що відмічає документ щодо Румунії? І в 2017 році в’язниці були переповнені та не відповідали міжнародним стандартам, навіть якщо влада вжила певних заходів для виправлення ситуації. Зловживання, вчинені в’язням владою та іншими затриманими, були проблемою.

    Потім, за даними Держдепартаменту США, минулого року в Румунії також мали місце випадки зловживань поліцією, які в більшості залишилися несанкційонованими, проти осіб з обмеженими можливостями, сексуальних меншин, бездомних людей, жінок або споживачів заборонених речовин, а також випадки антисемітизму, заперечення Голокосту та дискримінації ромів. Фактично расизм не розглядався як привід у жодній кримінальній справі. Натомість, у деяких справах, виніс вердикт Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) після констатування, що судова влада не змогла отримати справедливий результат. Діти в Румунії були нехтувані та стали жертвами зловживань, а деякі з них експлуатувалися через роботу.

    У доповіді про права людини, Державний департамент США також вважає, що феномен корупції залишається поширеним, а хабарництво – загальноприйнята практика в румунському державному секторі, особливо в галузі охорони здоров’я. Поточне законодавство передбачає санкції корупційних правопорушень чиновників, але, незважаючи на численні кримінальні справи, у минулому році, на урядовому рівні було багато справ про корупцію. Кількість випадків корупції, в яких причетні високопосадовці, залишається незмінною, як і темпи розслідування Національного антикорупційного управління багатьох справ у яких причетні політики, судові та управління чиновники.

    У тій же доповіді йдеться про те, що в Румунії існують політичні діячі, які мають або контролюють через посередників засоби масової інформації, впливаючи на їх редакційну політику. Незалежні організації, такі як Агентство моніторингу преси, Freedom House та Незалежний центр журналістики, привернули увагу на надмірну політизацію ЗМІ, корумповані механізми фінансування та редакційну політику, підпорядковану інтересам власника.

  • Мобільність і зміна циганських громад

    Мобільність і зміна циганських громад

    За
    даними перепису від 2011 року, населення ромів у Румунії складає 620 000, але в
    дійсності їх більше. Роми не користувались масштабними соціологічними
    дослідженнями. Принаймні, таким є висновок до якого дійшли автори дослідження
    Позитивні аспекти міграції. Циганські жінки, як чинники зміни. Дослідження
    – проведене фондом Євроцентрика, шляхом фінансування EEAGrants – спрямоване на виявлення ефектів сезонної міграції за кордон циганських
    жінок та їхнього статусу у своїх громадах.



    У
    той же час, дослідження намагалось розкрити деякі з соціальних відносин в
    рамках цієї мало відомої громади, яка часто сприймається через призму деяких
    кліше, як підкреслила Габріела Дреган, директор Європейського інституту в
    Румунії: Ми маємо справу з групою, яка відчуває себе дискримінованою. І це
    не безпідставне сприйняття. Ми подивились Eurobarometer,
    проведений ЄС у червні 2015 року за участю 28 000 європейських громадян. Одне
    із запитань було:Ви думаєте, що
    дискримінація за ознакою етнічного походження широко поширена? 64%
    респондентів сказали, що дуже поширене. Запитання про етнічне походження
    стосувалось як ромської, так і інших етнічних громад. Інше запитання, однак,
    здавалося, ще більш цікавим: Скільки з них відчували б себе абсолютно
    незручно або комфортно, якщо їхні діти мали б зв’язок з особами іншої
    національності, 34% заявили, що почували б себе дуже некомфортно, якщо
    їхні діти мали б стосунки з циганськими дітьми. Це найвищий відсоток
    висловлений у цьому сенсі європейськими громадянами. В дійсності, таке сприйняття
    цієї громади існує, і безперечно воно вмотивоване деякими реальними елементами.




    Прагнучи
    уникнути дискримінації, але й поганого економічного становища, багато циган
    їдуть в Європу в пошуках кращих умов життя. Деякі з них їдуть до Норвегії, де їх
    супроводжували співробітники Фонду Євроцентрика. Їх дослідження
    було спрямоване на циганські жінки з трьох громад Горжанського повіту. З ними
    розмовляли як у Румунії, так і в Норвегії, куди вони прибули після поневірянь
    по Європі, як ми дізнаємося від одного з авторів дослідження Лівіу Янку: У цьому дослідженні ми спостерігали дуже цікаві аспекти про зміну
    міграції циган з півдня на північ, в залежності від соціально-економічного
    розвитку Європи. Якщо у 2000-их роках, вони працювали, наприклад, сільськогосподарськими
    робітниками в Португалії, після економічної кризи вони змінили своє призначення
    і прибули до скандинавських країн. Тут нинішні правила виключають їх з ринку
    праці, таким чином, вони будучи змушені жебракувати. Є і винятки, багато з них
    хочуть працювати, але нормативні бар’єри, незнання мови та інші перешкоди
    такого роду не заохочують їх у цьому напрямку.




    Крім
    дискримінації, убогості і браку освіти, циганські жінки також стикаються з
    низкою проблем, специфічних для них, як зізнається Крістіна Тенасе, член
    ромської громади і керівник програми в рамках Фонду Врятуйте дітей: Насправді, взагалі, жінка не рівна чоловіку, але залежно від громади
    ромів нерівність є більшою або меншою. Наприклад, не може сидіти за столом
    разом з чоловіком, коли їдять, не допускається йти поруч з чоловіком, він йде
    перед дружиною.




    Міграція
    здається трохи змінює статус жінок, не обов’язково поліпшує його, але, скоріше,
    доповнює його новими завданнями. Лівіу Янку: Щодо жінок, цільова група даного дослідження, ми виявили, що міграція
    викликає специфічні зміни в їхньому статусі Сімейна атмосфера краща,
    враховуючи, що кошти, отримані від імміграції більші. Крім того, імміграція є
    дією, яка включає в себе ризики, з ними більше радяться, ніж раніше. Коли
    чоловіки не можуть виконувати свою традиційну роль, щоб забезпечити сімейний
    дохід – хворі або пішли, хто знає курда – жінки змушені відмовитися від
    соціальних обмежень специфічних їхнім громадам і взяти свою долю у свої руки:
    принести дохід доглядати за хворими родичами і втручатись в процес міграції.




    Результати дослідження
    можуть бути розтлумачені і по-іншому, як підкреслила Габрієла Дреган: Було поставлено 26
    запитань, багато з яких пов’язані з їх статусом: що вони роблять в Норвегії, як
    заробляють гроші.
    Запитання, які могли
    виявити або ні зміну статусу жінок були наступними: Що-небудь змінилося у
    вашій родині, відколи ви прибули в Норвегію? Що змінилося? Хто приймає рішення
    у вашій родині? На перше запитання, більше половини відповіли
    так. У цьому випадку, слід побачити, що саме змінилося. Доходи були
    дещо вище. Це призводить до іншої сімейної атмосфери. На запитання змінилось
    що-небудь щодо прийняття рішень, 70% респондентів сказали нічого. Все
    змінюється важко. Культурні моделі не змінюються протягом короткого часу, але
    протягом тривалих періодів часу, або зовсім не змінюються. Культурні традиції
    не легко змінити, вкрай складно. Підсумок дослідження був дуже цікавим, але з
    моєї точки зору, зміни не видно.


    Аби
    дійсно змінити менталітет потрібно, щоб досвід міграції доповнити освітою,
    вважає Христина Тенасе: Освіта дуже
    важлива. Якщо в інших країнах роми увійшли в контакт з тамтешнім мажоритарним
    населенням, є можливість, щоб вони самі змінилися залежно від культури в яку
    вони інтегруються. Наприклад, і ми взяли багато речей від мажоритарного
    населення. Тому асоціація Врятуйте дітей приділяє велику увагу
    освіті і розвиває проекти з підготовки вчителів ромів і неромів, щоб культура і
    традиції циган були відомі, аби батьки були залучені до шкільних заходів дітей,
    щоб одні вчилися від інших.




    Крім
    проведення соціологічного дослідження, проект Позитивні аспекти
    міграції включив і організацію двох фестивалів ромських умільців у
    Норвегії.