Tag: додаток

  • Коаліція продовжує існувати

    Коаліція продовжує існувати


    Правоцентристська керівна коаліція продовжує працювати після того як лідери трьох політичних сил – Націонал-ліберальної
    партії, партії USR-PLUS та Демократичного союзу угорців Румунії, зуміли конструктивно
    домовитися про вихід з напруженої ситуації. Таким чином було покладено край першій
    кризі взаємодовіри між членами коаліції, після кількох днів взаємних
    звинувачень та переговорів, які, зрештою, привели до перемоги прем’єр-міністра,
    ліберала Флоріна Кицу, який залишається на своїй посаді.

    Скандал виник через непорозуміння
    між ним і міністром охорони здоров’я Владом Войкулеску, якого він звільнив без
    консультацій з партнерами по коаліції. У відповідь, партія ексглави МОЗ
    зажадала відставки прем’єра Кицу, висуваючи цю умову для продовження співпраці
    у рамках коаліції. Це призвело до різних
    сценаріїв, які, в свою чергу, активізували старі конфлікти між партіями.




    Компромісне рішення було досягнуте лише у вівторок ввечері, коли сторони підписали
    додаток до політичної угоди про коаліцію, «з метою зміцнення взаємодовіри між
    партнерами та поліпшення ефективності управління», заявив лідер НЛП Людовик
    Орбан наприкінці шестигодинних переговорів. У свою чергу, співголова USR-PLUS Дан Барна заявив, що коаліція подолала складний момент, а робота та успіх
    коаліції залежать від взаємної довіри, поваги та дотримання правил.

    Ця коаліція не має альтернативи, заявив лідер ДСУР Келемен Гунор,
    пояснивши, що нові правила забезпечать узгоджене функціонування як на урядовому
    рівні, так і в парламенті. Прем’єр-міністр Флорін Кіцу запевнив, що майбутні рішення будуть засновані
    на діалозі та прийняті в інтересах громадян, а основним пріоритетом уряду на
    сьогодні є успішне впровадження кампанії
    з імунізації населення від коронавірусу.




    Як повідомляє агентство Agerpresу зазначеному додатку передбачено, що глава уряду зможе звільнити міністра тільки
    після повідомлення про це партії, яка його призначила, та після обговорення
    цього питання усередині коаліції. Прем’єр-міністр також надасть необхідний проміжок
    часу для передачі справ міністрами. Згідно з документом, політичну
    відповідальність нестимуть усі члени коаліції, а основні рішення прийматимуться
    колегіально за згодою партій, які утворюють уряд. Крім цього, результати діяльності міністрів будуть періодично оцінюватися з
    метою перевірки виконання схваленого парламентом урядового Плану дій та обговорення
    подальших кроків.


    Вакцинація населення від COVID-19 є пріоритетом коаліції, йдеться в
    документі. Прозорість є правилом, а не винятком у роботі коаліції, а міністри
    повинні вжити заходів для підвищення доступу громадськості до публічної
    інформації та зробити прозорими видатки з держбюджету щодо тендерів та договорів.
    Реформа в галузі охорони здоров’я буде продовжена, а реформа спеціальних пенсій
    за пропорційним принципом буде завершена до кінця року, зазначається в додатку
    до угоди про створення коаліції. Так само сторони погодилися щодо прийняття ряду поправок
    до законів що регулюють сферу правосуддя.



  • Проект цифрової освіти для незрячих дітей в Румунії

    Проект цифрової освіти для незрячих дітей в Румунії

    E-sight є проектом цифрової освіти та соціальної інтеграції за допомогою сучасних технологій для слабозорих дітей. Він розгорнувся з травня 2014 по червень 2015 року та був проведений організацією «Рятуйте дітей» за фінансової підтримки Фонду «Orange».

    Цим проектом користувалися 400 дітей із спеціальних навчальних закладів Бухареста, Тімішоари, Клуж-Напоки, Бузеу, Тиргу-Фрумос і Араду, і більше 1000 дітей були проінформовані про ресурси, призначені для них. Основою цього проекту були результати дослідження, проведеного організацією «Рятуйте дітей», яке показало, що 65% дітей з порушеннями зору хотіли би, щоб громадськість знала про проблеми, що постають перед ними, будь то доступ до освіти або до онлайн-послуг. Так само, більшість учасників дослідження висловили бажання, щоб матеріали та результати їхньої праці стали відомими громадськості.

    Отримані результати в рамках цього проекту продемонстрували ще раз доречність соціальної інтеграції дітей з порушеннями зору, зазначила Теодора Стойка з організації «Рятуйте дітей»: Перша мета проекту полягає у підтримці вільного вираження дітей і стимулювання їх взаємодії з іншими. Друга мета полягає у підвищенні обізнаності про становище незрячих дітей, і не менш важливо, ми хотіли, забезпечити цим дітям доступ до освітніх ресурсів, з урахуванням на їхні потреби. Для успішного завершення першої мети, ми організували ряд неформальних заходів. Таким чином, ми створили групу з 55 добровольців, які поїхали до Бухареста, Тімішоари, Араду, Клуж-Напоки, Бузеу і Тиргу-Фрумос та провели ряд неформальних заходів із дітьми. Результати цих заходів були мистецькі проекти, такі як малювання, колажі та створення фігурок … Потім ми хотіли підвищити рівень обізнаності про ситуацію слабо зрячих осіб і вирішили організувати виставки. З 29 травня по 17 червня ми організували в містах Бузеу, Арад, Клуж-Напока, Тімішоара і Тиргу-Фрумос серію виставок, в яких представили роботи, які діти зробили в ході неформальних заходів.


    Проект E-sight включив також розробку онлайнової платформи www.e.sight.ro з необхідною інформацією та додатками, необхідними для цих дітей (підручники, мобільні додатки, програмне забезпечення для читання). Крім того, Національна бібліотека Румунії пропонує полегшення доступу до інформації для слабо зрячих людей, сприяючи їх інтеграції в культурну та освітню сфери, а потім на ринок праці, як нам розповіла Клаудія Шербенуце, генеральний директор Національної Бібліотеки Румунії: Ми пропонуємо громадськості, у тому числі особам з порушеннями зору, послуги позичання книг у доступному форматі. Отож, до кінця року, якщо у вас немає бібліотечної картки, напишіть, щоб ви отримали її, і з будь-якого комп’ютера ви зможете завантажити книги для читання. Це перша подібного роду послуга в Румунії.


    Проект E sight припускає також зняття документального фільму про історію 10 річної незрячої дівчини з міста Тиргу-Фрумос Лівії Фрона, пристрасної любительці гри на піаніно: Я люблю грати на піаніно, тому що я відчуваю тісну прив’язаність до нього. Мій улюблений композитор – Моцарт. Коли я граю на піаніно відчуваю велику радість в душі. У майбутньому я хочу стати піаністкою і, якщо це можливо, хочу дістатися туди, де народився Моцарт, до Австрії.


    Не менш талановитим є 17-річний Еусебіу Томак. Він є учнем XI класу і пристрасно любить народну музику: На початку було дуже важко, тому що я не очікував мати можливість досягти цього рівня. Однак, все наше життя є змаганням, яке ми повинні врешті-решт виграти. Я почав грати на інструменті на 9-му році життя, у мене тоді був іграшковий орган… Потім, мої батьки звернулися до викладача музики з Педагогічного училища міста Ботошань, тому що вони побачили, що мені подобається співати. Я спочатку приклеїв кілька точок на органі, кожна з різними формами, щоб краще вивчити клавіатуру. І так, трохи по трохи, час минав… Коли я був у 5-му класі, моя мати купила мені сопілку і я почав грати на неї, запам’ятовував всі пісні, бо не міг користуватися портативом, будучи незрячим… Почав потім вивчати кожну пісню, перед тим я записував її на телефоні. Потім перейшов на кларнет, флейту, окарину…


    Особи з порушеннями зору є маргінолізованою групою на рівні румунського суспільства, вказують дослідження проведені в останні роки, які розташовують Румунію на останніх місцях що стосується інтеграції цієї категорії людей на ринку праці. Тільки один з 15 молодих незрячих людей знаходить собі місце роботи. Сімона Пенеску, тимчасовий виконавчий директор Фонду Orange з Румунії: На теоретичному та законодавчому рівнях, все у нас гаразд. Маємо закон, який зобов’язує великі компанії наймати людей з вадами. Проблема в практичній реалізації закону. Є багато таких випадків, коли роботодавці воліють сплачувати штраф державі, ніж наймати людей з дефіцитом зору, тому що вони бояться. Ми могли б організувати деякі дискусії, семінари з роботодавцями, щоб пояснити їм. Як не дивно, ті роботодавці, які наймають людей з порушеннями зору на роботу, надзвичайно задоволені роботою, яку виконують ці люди. Таким чином, ми повинні їм пояснити якими є можливості осіб з вадами.


    Після завершення ліцею подальші можливості навчання для молодих слабо зрячих людей є вкрай низькими. Ті, кому вдається інтегруватися далі у систему освіти, допомагають батьки, які платять витрати на обладнання, що необхідні для адаптації курсів до їх потреб. Наприклад, ліцензія на програму, яка відтворює голосно текст зображений на екрані комп’ютера коштує близько 1000 євро. У Румунії налічуються близько 3200 дітей і більше 100.000 дорослих з порушеннями зору.