Tag: Додон

Тисячі
людей протестували в неділю в столиці Республіки Молдова проти чинного, проросійського
президента Ігоря Додона та утвореної соціалістами, парламентської більшості. Люди вимагали відставки
парламенту та уряду, якии дорікають за сприяння корупції та розтрату державних
грошей, та наполягали на проведенні дострокових парламентських виборів.

Протест
відбувся після заклику новообраної президентки Майї Санду, проєвропейської
політичної діячки, до якої приєднались лідери опозиційних парламентських партій,
а також кількох позапарламентських партій. Майя Санду вважає, що дострокові
парламентські вибори неминучі, а найкоротший шлях до них, це відставка нинішнього
кабінету міністрів, оскільки громадяни більше не можуть терпіти корупцію та
хочуть кращого життя.

Минулого тижня парламентська більшість, в якій переважають
соціалісти, прийняла низку суперечливих нормативно-правових актів, зокрема закон
про виведення Служби інформації і безпеки з-під контролю президента в
підпорядкування парламенту та закон про надання особливого статусу російській
мові. Вже тоді сотні людей протестували перед будівлею молдовського парламенту,
але Ігор Додон заявив, що його наступниця поширює хаос та організовує зайві
акції протесту.

У
Бухаресті Міністерство закордонних справ Румунії критично відреагувало на дії
нинішньої більшості в молдовському парламенті, стверджуючи, що ці закони, «негативно
впливають на верховенство права та функціонування демократичної системи» в
сусідній державі.

У
листопаді в Р.Молдова відбулись президентські вибори. Суперниками в другому
турі виступили діючий проросійський президент Ігор Додон, який балотувався на
другий термін, та екс-прем’єрка Майя Санду. Остання перемогла на виборах,
здобувши 57,75% голосів, а церемонія інавгурації новообраної президентки Республіки
Молдова відбудеться 24 грудня.

Проєвропейська
опозиціонерка від Партії дії та солідарності Майя Санду перемогла у першому
турі недільних президентських виборів у Республіці Молдова. Економіст за фахом,
Майя Санду, випускниця Гарвардського університету, колишній прем’єр-міністр і
міністр освіти, набрала в першому турі найбільше голосів, 36,16%, випередивши
чинного про-російського
президента
Ігоря Додона, який отримав 32,16%. Вони балотуватимуться у фіналі 15 листопада,
як це зробили й чотири роки тому, коли перемога дісталася Ігорю Додону.

У
Бухаресті прем’єр-міністр Людовик Орбан привітав Майю Санду за результат,
отриманий у неділю, після першого туру виборів. Глава виконавчої влади Румунії вважає,
що вона є тим кандидатом, який рішучіше вестиме Республіку Молдова європейським
шляхом. Людовик Орбан: «Я переконаний, що
демократію будуть поважати, що вибори у другому турі пройдуть в умовах
законності та поваги до виборчого права кожного громадянина Республіки Молдова.
Я також упевнений, що Майя Санду є тим кандидатом у президенти, який може
гарантувати той факт, що в Республіці Молдова поважаються права людини, що Р.
Молдова буде країною в якій кожна людина має шанс на краще життя, що Республіка
Молдова рішуче дотримуватиметься європейського курсу, економічного розвитку та всіх
європейських стандартів якості життя.»

Міністерство
закордонних справ у Бухаресті також підкреслює у своїй заяві, що дуже
важливо, щоб другий тур президентських виборів у Республіці Молдова
проходив у повній прозорості, відповідно до європейських та
міжнародних стандартів і демократичних принципів. Водночас представники
міністерства нагадують, що Румунія твердо підтримує європейський шлях сусідньої
держави, єдиний здатний дати громадянам цієї країни процвітання, яке вони
заслуговують. Співголова альянсу між Союзом «Рятуйте Румунію» та партією «Свобода,
єдність і солідарність» Дачіан Чолош, лідер фрації Renew Europe в Європарламенті, назвав чудовим
результат, отриманий Майєю Санду в першому турі президентських виборів,
додавши, що він бажає ій зберегти цю перевагу у другому турі.

У
свою чергу, лідер партії «Народний рух» Єуджен Томак привітав Майю Санду за її
перемогу, заявивши, що його партія дотримується своєї мети сприяти об’єднанню Румунії
з Республікою Молдова. Щодо другого туру президентських виборів, політичний
аналітик Юліан Кіфу зазначив, що виборці в цій країні голосуватимуть за і проти Ігоря Додона,
додавши, що фаворитом є Майя Санду. Її перевагою може бути електорат діаспори,
уточнив Юліан Кіфу.

Президентські вибори в сусідній Республіці Молдова, які пройшли у неділю в
особливих умовах на тлі пандемії коронавірусу, принесли великий сюрприз.
Проєвропейська опозиціонерка
Майя Санду, колишня прем’єрка і лідерка Партії дії та солідарності, набрала найбільше голосів у першому турі, на кілька відсотків
випередивши чинного проросійського
президента Ігоря Додона. На
пост Президента Р.Молдова балотувалися вісім кандидатів, але жоден з них
не набрав 50% голосів, тож 15 листопада відбудеться другий тур.

Таким чином, результати,
оголошені Центральною виборчою комісією, свідчать про повторення протистояння
чотирирічної давності, коли Ігор Додон та Майя Санду так само вийшли у другий
тур. Експрем’єрка, яка виступає за зближення з Європейським Союзом, переконала виборців
голосувати за неї виступаючи за посилення боротьби з корупцією та звинувачуючи
свого головного опонента в блокуванні реформи юстиції.

У свою чергу, чинний президент обіцяє захищати та зміцнювати державність
Республіки Молдова та вести збалансовану зовнішню політику між Росією та
Європейським Союзом. За його словами, вибори у неділю були чесними, вільними та
демократичними, але, з протилежного боку, Майя Санду вказує на спроби фальшувань на
виборчих дільницях. Наступні місця
посіли двоє кандидатів, які змагаються з Ігорем Додоном за лівий електорат.
Суперечливий мер міста Бельці Ренато Усатій набрав близько 17% голосів, а
Віолета Іванова, підтримана партією олігарха-втікача Ілана Шора, отримала понад
6% голосів. Інші чотири проєвропейські кандидати, які виступають і за об’єднання
з Румунією, набрали разом лише 8% голосів.

Рекордна кількість виборців проголосувала на закордонних
виборчих дільницях -
понад 146 тисяч. З них майже 13 тисяч проголосували на президентських виборах у
неділю на 13 виборчих дільницях, відкритих в Румунії. В країні на виборчі
дільниці прийшло понад 1 214 тисяч виборців, у тому числі 14 700 з
Придністровського регіону. На виборчих дільницях, відкритих у сепаратистському
регіоні на сході Республіки Молдова, який вийшов з-під контролю Кишинева в 1992
році після збройного конфлікту, в результаті якого загинули сотні людей, який
закінчився втручанням російських військ з боку сепаратистів, день виборів
ознаменувався скандалами та скаргами, поданими кількома кандидатами через
організування перевезення та спроби підкупу виборців у Придністров’ї.

Республіка Молдова має вже третій уряд за
півроку. Через п’ять місяців від затвердження, прозахідний кабінет міністрів на
чолі з Майєю Санду був відправлений у відставку в результаті вотуму недовіри,
ініційованого соціалістами, які входили до керівної коаліції. Значною мірою
передбачуваний хід подій – соціалісти оголосили, що внесуть у парламент
ініціативу про вотум недовіри уряду, якщо Майя Санду візьме на себе
відповідальність перед парламентом за внесення змін до закону про прокуратуру,
які передбачають розширення повноважень прем’єр-міністра в процесі відбору
кандидатів на посаду Генерального прокурора. З самого початку створення у
червні ця коаліція між проєвропейцями та проросійським соціалістами виглядала неприродно будучи крайнім рішенням щодо створення уряду наприкінці трьох місяців марних переговорів.

Директор Інституту політичних наук та міжнародних
відносин Румунської академії Дан Дунгачу в інтерв’ю Румунському радіо пояснив,
що принесла коаліція між прозахідним блоком ACUM та Партією соціалістів Ігоря Додона. «Дві
речі: перша – пов’язана з внутрішньою політикою Республіки Молдова, а саме усунення
пана Плахотнюка та розблокування ситуації, що утворилася у результаті того, що
Демократична партія, і особисто пан Плахотнюк, заблокували роботу державних установ
у Кишиневі. Отже, на внутрішньому плані метою було усунення Плахотнюка. Після «висадки»
3 червня, коли до Кишинева одночасно прибули представник Державного
департаменту США, Європейський комісар з питань розширення та представник
Кремля, славнозвісний пан Козак, була погоджена ця коаліція. Отже внутрішній
план був такий: усунення пана Плахотнюка. Але складніший план викликаний розкладом
зірок, стратегічних зірок. Уперше троє важливих акторів, значущих в Республіці
Молдова, сіли за один стіл, навіть якщо не фізично, та погодили неприродну
коаліцію. Тобто Схід і Захід або політичні представники Сходу і Заходу домовились
сформувати коаліцію. Звичайно, було б наївно думати, що посланників, які «висадилися»
в Кишиневі, зустрілися там лише заради пана Плахотнюка. Дуже наївно! У цьому
випадку мова йде про геополітичний план. Стратегічним, геополітичним планом
була зустріч між Європейським Союзом, Росією та США. Це, на мою думку, призвело
до формування такої коаліції.»

За словами
Дана Дунгачу, план відносно Молдови передбачав дегеополітизацію, згідно з яким,
припускаючи, що хтось вважає, що простір між Європейським Союзом та Російською
Федерацією повинен бути облаштований таким чином, щоб не дратувати ні
Європейський Союз, ні Росію, то Україна та Республіка Молдова повинні бути в
такій ситуації, щоб задовольнити обидві сторони, щоб не бути конфліктною площиною.
«І дійсно, принаймні з точки зору Росії, це може бути здійснено шляхом створення
так званих федерацій, які вже не є федераціями, а дипломатичною мовою Москви їх
називають «державами зі спеціальним статусом»: в Україні – Донбас, а в
Республіці Молдова – Придністров’я. З допомогою цих регіонів з особливим
статусом, сепаратистських регіонів, Росія нарешті зможе отримати контроль або сильний
важіль впливу на закордонну та безпекову політику Кишинева, і Києва. Приблизно
таким є план, російське мислення в цій галузі. Напевно, дехто погодився з цією
спробою і в Республіці Молдова ця коаліція, найбільша за всю історію цієї
країни, ця широка коаліція була створена для реалізації цього проєкту. Тому вона
має легітимність як зі Сходу, так і з Заходу. Росіяни добре знають, що
Меморандум Козака провалився в 2003 році, оскільки це був російський план. Без
Заходу за столом було легко йому протистояти. Тепер у цьому уряді, і Захід був за
столом, і, отже, такий проєкт, теоретично, міг бути функціональним.»

Після
падіння уряду Майї Санду, проросійський президент Республіки Молдова Ігор Додон
доручив формування нового кабінету міністрів своєму раднику з економічних питань
Йону Кіку, і невдовзі парламент затвердив нову урядову команду соціалістів, в
якій більшість з 11 міністрів – це люди з близького оточення президента Ігоря
Додона. Тим часом офіційний Бухарест попередив, що в нинішніх умовах підтримка від
сусідньої Румунії, в тому числі фінансова, буде жорстко обумовлена продовженням
необхідних реформ для зміцнення демократії та продовження європейського шляху, а
готовність румунської влади до співпраці з молдовським урядом, без серйозних
гарантій справжньої демократії, буде «дуже обмежена».

Наприкінці грудня Ігор Додон склав присягу президента Республіки Молдова. Серед перших рішень прийнятих проросійським керівником були змінення румунської мови на так звану молдавську мову на веб-сайті Адміністрації президента, хоча Конституційний Суд в Кишиневі встановив, що офіційною мовою є румунська, а також зняття прапора ЄС з будівлі президентської резиденції. Ігор Додон підписав також указ про позбавлення молдовського громадянства колишнього президента Румунії Траяна Бесеску, лише два місяці після здобуття громадянства.

Для того щоб підтвердити проросійську орієнтацію, днями Ігор Додон обрав зробити свій перший закордонний візит як президент Республіки Молдова до Москви, будучи першим високопоставленим чиновником Республіки Молдова останніх 9 років, який починає свій мандат з офіційним візитом до Росії. Головною метою візиту є відновлення стратегічного партнерства з Росією, яке було занедбане під час його попередника проєвропейського Ніколає Тімофті, який вважав наближення до Європейського Союзу, за підтримки сусідньої Румунії, головним пріоритетом.

Натомість, у вівторок президент Ігор Додон був прийнятий, в Кремлі, президентом Росії Володимиром Путіним, у присутності якого заявив, що Угода про асоціацію між Республікою Молдовою і Європейським Союзом, укладена в 2014 році, може бути переглянута або навіть скасована після майбутніх парламентських виборів у Кишиневі, у разі здобуття перемоги Соціалістичної партії, якою він очолив.

На думку Ігоря Додона, Угода про асоціацію з європейцями не принесла ніякої користі Республіці Молдова, натомість, Кишинів отримав би значні переваги в Євразійському економічному союзі. У зв’язку з цим Ігор Додон закликав Володимира Путіна підтримати Республіку Молдова отримати статусу спостерігача. До речі, й Москва надала візиту Ігоря Додона вищого політичного рівня, що було помітно в організації візиту, в форматі переговорів та в обміні подарунками. Президент Володимир Путін подарував лідерові Республіки Молдова історичну карту Молдови, з кордонами від XVIII століття, внаслідок чого Ігор Додон ствердив, що половина нинішньої території Румунії є молдавською.

Політичні оглядачі вважають, що Президент Ігор Додон перебуває в Москві для вирішення в першу чергу питання, що представляють інтерес для Росії, а ні пріоритетні питання Республіки Молдова. Той факт, що до офіційної делегації Республіки Молдова не входив жоден член уряду означає, що Ігор Додон виступає самостійно, а не в якості представника держави. Щодо інтересів Росії, то вони далі стосуються геополітики.