Tag: Доля

Видатний історик Ніколає
Йорга є одним з тих, хто досі вважається у суспільстві яскравою постаттю, котра
відіграла особливу роль у долі румунської нації. У конкурсі «Великі румуни»,
організованому в 2006 році суспільним телебаченням Ніколає Йорга посів 17-е місце зі 100. Однак, крім індивідуальних позитивних якостей, Йорга мав і недоліки, а
одним із них було те, що він вважав себе головним освітянином нації.

Ніколає Йорга народився в
1871 році у місті Ботошань, на північному сході Румунії, у родині адвоката. Після
завершення місцевого коледжу він поступив до Яського університету, успішно
закінчив його та продовжив навчання в Італії, Франції та Німеччині, де захистив
докторську дисертацію. Йорга був рідкісним поліглотом, який легко опановував іноземні
мови. Він торкнувся найрізноманітніших тем румунської та всесвітньої історії, а
також філософії історії. Він був великим публіцистом, написав близько 20 тисяч статей у пресі, та здійснив не
менш вражаючу науково-дослідну роботу в галузі історії, видавши 1200 окремих
книг та брошур. Він був культурним представником течії «сівачів», які
прославляли образ селянина.

З політичної точки зору він був консерватором,
антисемітом та прихильником авторитаризму. Ніколає Йорга став одним із засновників
Націонал-демократичної партії, а напередодні Першої світової війни був
прихильником вступу Румунії у війну на боці держав Антанти: Франції,
Великобританії та Росії. Професор і близький друг майбутнього короля Кароля II-го,
до «камарильї» якого приєднався наприкінці 1930-х років, у 1931 році видатний історик став прем’єр-міністром Румунії. Гордовитий Ніколає Йорга мріяв стати головним
вчителем румунської нації через переконання, що він наділений винятковою
освітньою місією.

У 1999 році в інтерв’ю Центру
усної історії Румунського радіо історик Еліза Кампус розповіла, що обожнювала Йоргу і вважала його взірцем
у житті та еталоном професійної гідності. «На Історичному факультеті основним
предметом була Всесвітня історія, яку викладав наш видатний вчений-історик
Ніколає Йорга. З самого початку я мала гарні стосунки з ним, бо побачивши мене
в траурі після смерті мого батька, він на перших курсах запитав мене, чи
потрібна мені допомога, додаткові заняття чи можливість заробити більше грошей.
Я тоді щойно влаштувалася вчителькою в школі, тобто вже мала додатковий дохід.
Відтоді він дуже уважно ставився до мене, завжди запрошував мене до себе
додому, щоб займатися в його бібліотеці. Я мала з ним дуже гарні стосунки до
закінчення Історичного факультету.»

Націоналіст старого гарту,
часів ХІХ століття, Ніколає Йорга вступив у конфлікт із легіонерами, націонал-радикальними
фашистами, що призвів до смерті їх лідера Корнеліу Зелі Кодряну в 1938 році.
Легіонери часто звинувачували історика у смерті їхньго лідера. Журналіст Пантелеймон
Візіреску, шанувальник Йорги, у 1996 році спробував пояснити ситуацію, в якій виник
конфлікт між двома сторонами. «Ніколає Йорга, після того, що сталося, тобто вбивства
(задушення) Кодряну, на конференції Королівського фонду, перед присутніми
сказав: «Я хотів дати легіонерам поради, як батько, а не обезголовити!» Була
велика різниця між тим, що робив Кароль, намагався їх придушити, та порадами,
які надавав їм Йорга. Я зрозумів, що таке отрути і які хороші методи можна було
застосувати, що молодь заслуговує на поблажки.»

Історик
літератури Габріель Цепеля вперше побачив Ніколая Йоргу 1 грудня 1933 року,
коли йому було 17 років. У 1999 році в інтерв’ю Румунському радіо Цепеля
розповів, що побачив історика і на публічних зборах Фронту Національного
Відродження, тоталітарної партії, що перебувала під контролем короля Кароля II. Переконаний
демократ, Габріель Цепеля зазначив, що часто інтелектуальні здібності людини не
рівні його характеру, а Йорга є прикладом у цьому плані. «Пригадую, як
сьогодні, Йоргу, з його патріаршою бородою, одягненого в синю уніформу,
королівського радника, члена Фронту Національного Відродження. Деякі особи з
величезною культурною аурою довели, що з політичної точки зору вони не здатні
накласти «вето» на особисті амбіції, в даному випадку на амбіції короля. І вони
закрили очі на імітацію процедур, до якої вдаються диктатори, тобто скасування
політичних партій, скасування демократії, а у певний момент навіть початку
флірту з гітлерівською системою та нехтування традиційними союзами.»

Ніколає Йорга
також неодноразово виступав по радіо. Інженер Паул Штірбей у 1994 році розповів
про виступ історика зі студії Румунського радіо у 1940 році. «Він мав текст та завжди говорив і вільно. Я також слухав його прилюдні лекції, на яких він завжди відступав
від тексту і говорив про різне. Не завжди прямо, а так, з натяками. Пригадую, що
одного разу в студію прийшов гендиректор Ніколає Серецяну, який особисто сів за
пульт у студії. Він весь час тримав руку на кнопці, боячись, що Йорга скаже щось проти німців, які на той час перебували в нашій країні, а ми були германофілами.»

27 листопада
1940 року легіонери увірвалися в помешкання Йорги, відвезли його у ліс Стрежніку
і вбили. Такою була доля людини з надзвичайними інтелектуальними здібностями,
але котра стала жертвою власної гордовитості та складного періоду популярності екстремізму,
який він теж заохочував.

З 25 по 27 жовтня 2017 року в місті Києві пройшов Міжнародний пісенний фестиваль творчої молоді та студентів Доля, під патронатом Благодійної організації
Президентський фонд Леоніда Кучми Україна,
співзасновником якого є народний артист України Мар’ян Гаденко. З боку Союзу українці Румунії взяли участь
у фестивалі четверо солісти-виконавці, які отримали гарні результати: вчитель Петро
Шойман з села Бальківці Сучавського повіту – I премія, Іоана-Вероніка Корнічук з села із Келінешть-Купаренку Сучавського повіту – II премія, Іонела Дучук з
села Красний Марамуреського повіту – III премія та Ніколета Грінь з села Малі Ремети Тіміського повіту – III премія.

Головною метою фестивалю
є виявлення, підтримка і здійснення цілеспрямованого пошуку молодих
перспективних виконавців, що готові показати себе великій аудиторії та допомога
у реалізації їх творчих задумів та змiцнення
творчих контактiв молодi та студентiв різних країн.

Гала-концерт транслюється Національною телекомпанією
України та українським суспільним радіо. Лауреати фестивалю мають, потім нагоду їздити
і виступати по різних країнах світу, – ствердив голова журі, композитор,
народний артист України Мар’ян Гаденко, який розповів про участь українців з Румунії в фестивалі: Я дуже радий тим, що четверо прекрасних виконавців з
Румунії прибули до України на фестиваль, якому вже 26 років. Саме фестиваль Доля був започаткований в місті Чернівці у 1991 році. Представники Румунії у нас
посіли одну першу премію, одну другу премію і дві треті премії. Мені дуже приємно, що представники Румунії брали
участь у майстер-класах, які провели провідні народні артисти України, театрального
жанру, щоби виконавці знали як себе вести на сцені, поведінки під час вокалу,
також вони займалися вокальними студіюваннями. Стосовно лауреатів, я отримав
насолоду, тому що пісні виконувалися як сучасні обробки народної пісні, так і автентичні. Прекрасне було виконання скрипальки з повіту Тімішоара, також
порадувало членів журі та всіх присутніх виступили представників Сучавського та
Марамуреського повітів. Це було щось неймовірне, їхні виступи отримали довгі оплески
глядачів. Мені хотілося б, щоб це свято продовжилося, адже 26 років тому на
першому фестивалі Доля приїхали були до Чернівців представники Румунії аж з
міста Лугожа, яких привезла на той час радник у Міністерстві культури Ярослава
Колотило. І ось через 26 років такі приємні сюрпризи у нас, і я впевнений, що до
тих пір поки звучить пісня ми зможемо показати два сусідських
великих народи, і тим більше тому що у нас дуже багато спільного. Мені дуже
приємно, що саме цього року представники Румунії були серед найкращих та що
Союз українців Румунії разом з головою та депутатом в Парламенті Румунії
Мирославом Миколою Петрецьким відправили їх і доторкнулися до порозуміння цього
необхідного заходу для наших народів. Мені би дуже хотілося, щоби такий захід
проходив і в Румунії, це зблизить ще більше наші народи, особливо наші покоління
дітей та онуків. Отож, прошу приєднуватися, гуртуватися і знати, що пісня
об’єднає народи, адже в Україні кажуть, що вище пісні може бути лише молитва.

Учитель Петро Шойман, керівник відомого ансамблю Козачок та
фольк-гурту Мірсін з села Бальківці Сучавського повіту отримав першу премію
на фестивалі Доля. Він виступив з українською піснею Родина Назарія Яремчука та з румунською піснею Якщо ми кохаємось гурту Голограф. Він з приємністю поділився своїми
враженнями від участі у фестивалі: Я дуже радий, що мав честь бути учасником цього фестивалю,
рівень якого дуже, дуже високий. Майже всі конкуренти були напівпрофесіонали, а
одні з них, на мою думку, – професіонали, йде мова про учнів та студентів музичної
школи та музичного університету. Я радий, що ми мали нагоду відвідати музей
імені Тараса Шевченка у Києві та Печерську Лавру. Було дуже гарно та цікаво.
Для мене була велика честь зустріти на фестивалі великих артистів України, від
яких я багато чого навчився. Для мене це був дуже цікавий досвід. Я думаю, що
представники Союзу українців Румунії, які відправили нас на фестиваль, теж дуже
раді, тому що ми старалися робити честь всім українцям Румунії, а отримані
премії думаю, що наступного року будуть кращими.

18-річна учениця Іоана-Вероніка Корнічук з села Келінешть-Купаренку Сучавського повіту, підготовлена вчителькою Лореданою Миндріштяну,
виступила на фестивалі ‘Доля з піснями Тече вода з репертуару
Марії Яремчук, українською мовою та Я краща румунською мовою
з репертуару Лаури Стойка. Вона сказала, що рада що мала нагоду відвідувати
дуже гарні міста України та мала шанс спілкуватися з прекрасними артистами, з членами журі та з теплою і численною публікою
і це все завдяки музики. Атмосфера була чарівною, важко описати словами,
прозвучали чудові голоси, були талановиті люди, світлові ігри, барвисті
костюми, сукні з блискітками, телебачення, преса, оплески та багато емоцій, – додала Іоана.

Учениця музичної школи Ніколета Грінь з села Малі Ремети Тіміського повіту, підготовлена
своїм батьком Миколою Грінь, який робить її фонограми, виконала на скрипці дів пісні: Ой зелене жито, зелене та ‘Чи пам’ятаєш, дорога Маріє? Вона призналася, що її найбільше подобалося гостинність
людей, спосіб в якому був організований фестиваль і, не востаннє, туристичні
атракції міста Київ, який є справжнім культурним центром.

18-річна Іонела Дучук з села Красний Марамуреського повіту, яку підготувала
вчителька музики Іляна Матус, виконала пісню Тай заграй мені гуселнику українською мовою та Хлопче, чому
ти покинув мене? румунською мовою Вона сказала, що її дуже подобався фестиваль, що багато навчилася та дуже вдячна всім, хто її допоміг взяти участь у фестивалі.

З 25 по 27 жовтня 2017 року в місті Києві пройшов Міжнародний пісенний фестиваль творчої молоді та студентів Доля, під патронатом Благодійної організації
Президентський фонд Леоніда Кучми Україна,
співзасновником якого є народний артист України Мар’ян Гаденко. З боку Союзу українці Румунії взяли участь
у фестивалі четверо солісти-виконавці, які отримали гарні результати: вчитель Петро
Шойман з села Бальківці Сучавського повіту – I премія, Іоана-Вероніка Корнічук з села із Келінешть-Купаренку Сучавського повіту – II премія, Іонела Дучук з
села Красний Марамуреського повіту – III премія та Ніколета Грінь з села Малі Ремети Тіміського повіту – III премія.

Головною метою фестивалю
є виявлення, підтримка і здійснення цілеспрямованого пошуку молодих
перспективних виконавців, що готові показати себе великій аудиторії та допомога
у реалізації їх творчих задумів та змiцнення
творчих контактiв молодi та студентiв різних країн.

Гала-концерт транслюється Національною телекомпанією
України та українським суспільним радіо. Лауреати фестивалю мають, потім нагоду їздити
і виступати по різних країнах світу, – ствердив голова журі, композитор,
народний артист України Мар’ян Гаденко, який розповів про участь українців з Румунії в фестивалі: Я дуже радий тим, що четверо прекрасних виконавців з
Румунії прибули до України на фестиваль, якому вже 26 років. Саме фестиваль Доля був започаткований в місті Чернівці у 1991 році. Представники Румунії у нас
посіли одну першу премію, одну другу премію і дві треті премії. Мені дуже приємно, що представники Румунії брали
участь у майстер-класах, які провели провідні народні артисти України, театрального
жанру, щоби виконавці знали як себе вести на сцені, поведінки під час вокалу,
також вони займалися вокальними студіюваннями. Стосовно лауреатів, я отримав
насолоду, тому що пісні виконувалися як сучасні обробки народної пісні, так і автентичні. Прекрасне було виконання скрипальки з повіту Тімішоара, також
порадувало членів журі та всіх присутніх виступили представників Сучавського та
Марамуреського повітів. Це було щось неймовірне, їхні виступи отримали довгі оплески
глядачів. Мені хотілося б, щоб це свято продовжилося, адже 26 років тому на
першому фестивалі Доля приїхали були до Чернівців представники Румунії аж з
міста Лугожа, яких привезла на той час радник у Міністерстві культури Ярослава
Колотило. І ось через 26 років такі приємні сюрпризи у нас, і я впевнений, що до
тих пір поки звучить пісня ми зможемо показати два сусідських
великих народи, і тим більше тому що у нас дуже багато спільного. Мені дуже
приємно, що саме цього року представники Румунії були серед найкращих та що
Союз українців Румунії разом з головою та депутатом в Парламенті Румунії
Мирославом Миколою Петрецьким відправили їх і доторкнулися до порозуміння цього
необхідного заходу для наших народів. Мені би дуже хотілося, щоби такий захід
проходив і в Румунії, це зблизить ще більше наші народи, особливо наші покоління
дітей та онуків. Отож, прошу приєднуватися, гуртуватися і знати, що пісня
об’єднає народи, адже в Україні кажуть, що вище пісні може бути лише молитва.

Учитель Петро Шойман, керівник відомого ансамблю Козачок та
фольк-гурту Мірсін з села Бальківці Сучавського повіту отримав першу премію
на фестивалі Доля. Він виступив з українською піснею Родина Назарія Яремчука та з румунською піснею Якщо ми кохаємось гурту Голограф. Він з приємністю поділився своїми
враженнями від участі у фестивалі: Я дуже радий, що мав честь бути учасником цього фестивалю,
рівень якого дуже, дуже високий. Майже всі конкуренти були напівпрофесіонали, а
одні з них, на мою думку, – професіонали, йде мова про учнів та студентів музичної
школи та музичного університету. Я радий, що ми мали нагоду відвідати музей
імені Тараса Шевченка у Києві та Печерську Лавру. Було дуже гарно та цікаво.
Для мене була велика честь зустріти на фестивалі великих артистів України, від
яких я багато чого навчився. Для мене це був дуже цікавий досвід. Я думаю, що
представники Союзу українців Румунії, які відправили нас на фестиваль, теж дуже
раді, тому що ми старалися робити честь всім українцям Румунії, а отримані
премії думаю, що наступного року будуть кращими.

18-річна учениця Іоана-Вероніка Корнічук з села Келінешть-Купаренку Сучавського повіту, підготовлена вчителькою Лореданою Миндріштяну,
виступила на фестивалі ‘Доля з піснями Тече вода з репертуару
Марії Яремчук, українською мовою та Я краща румунською мовою
з репертуару Лаури Стойка. Вона сказала, що рада що мала нагоду відвідувати
дуже гарні міста України та мала шанс спілкуватися з прекрасними артистами, з членами журі та з теплою і численною публікою
і це все завдяки музики. Атмосфера була чарівною, важко описати словами,
прозвучали чудові голоси, були талановиті люди, світлові ігри, барвисті
костюми, сукні з блискітками, телебачення, преса, оплески та багато емоцій, – додала Іоана.

Учениця музичної школи Ніколета Грінь з села Малі Ремети Тіміського повіту, підготовлена
своїм батьком Миколою Грінь, який робить її фонограми, виконала на скрипці дів пісні: Ой зелене жито, зелене та ‘Чи пам’ятаєш, дорога Маріє? Вона призналася, що її найбільше подобалося гостинність
людей, спосіб в якому був організований фестиваль і, не востаннє, туристичні
атракції міста Київ, який є справжнім культурним центром.

18-річна Іонела Дучук з села Красний Марамуреського повіту, яку підготувала
вчителька музики Іляна Матус, виконала пісню Тай заграй мені гуселнику українською мовою та Хлопче, чому
ти покинув мене? румунською мовою Вона сказала, що її дуже подобався фестиваль, що багато навчилася та дуже вдячна всім, хто її допоміг взяти участь у фестивалі.