Tag: домашній арешт

ВЗАЄМИНИ – Румунія є найважливішим партнером Республіки Молдова, на якого Кишинів покладається за будь-яких обставин. Про це заявила президентка Майя Санду на зустрічі в Кишиневі з т.в.о. президента Румунії Іліє Боложаном. Вона підкреслила, що в ці важкі часи ця підтримка є ще більш актуальною. «Крім наших спільних проєктів, нас пов’язує бачення майбутнього, бажання жити в мирі, свободі та демократії», – сказала Майя Санду. Зі свого боку, в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що хоче зміцнити відносини між двома країнами і підкреслив, що прибув до Кишинева, щоб проконсультуватися з Майєю Санду в ці важкі для всього світу часи. «Запевняю вас, що Румунія буде поруч з вами. Разом з нашими європейськими партнерами ми будемо підтримувати інтенсифікацію підтримки на всіх рівнях – фінансовому, експертному та проєктному. Війна Росії проти України продовжує створювати виклики для Республіки Молдова. Республіка Молдова не самотня у боротьбі з цими викликами. Румунія, як і численні зовнішні партнери, повністю підтримує Республіку Молдова в її прагненні зміцнити свою стійкість і безпеку». У неділю Іліє Боложана очікують у Лондоні, де проходить саміт щодо України, скликаний прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, в якому візьмуть участь багато європейських лідерів.

УКРАЇНА – Міжнародні лідери, у тому числі т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан, відреагували на суперечку між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, причому більшість із них закликали до спокою та подальшої підтримки України. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала Володимира Зеленського бути сильним і хоробрим, бо він не один, зазначає Reuters. Слова підтримки для України також надійшли з Польщі, Норвегії, Канади, Чехії, Іспанії, Нідерландів, Латвії, Литви та Великої Британії, а президент Франції Еммануель Макрон нагадав, що Росія є агресором у цьому конфлікті, а українці є жертвами агресії і тими, хто бореться за свою незалежність і безпеку Європи. Схожий меседж передала президентка Молдови Майя Санду, а прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що в такі часи необхідна єдність, і закликала організувати саміт США-ЄС. Після переговорів Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті тимчасовий президент Румунії опублікував повідомлення в мережі X, в якому підкреслив, що «безпека України має вирішальне значення для безпеки Європи» і що «ми повинні бути єдині в боротьбі за наші цінності, свободу і мир». Зустріч між Трампом і Зеленським, під час якої також виступив віце-президент США Джей Д. Венс, відбулася в Овальному кабінеті Білого дому і закінчилася сваркою. Володимир Зеленський пояснив, що з 2014 року, коли Росія вперше напала на Україну, і до повномасштабного вторгнення у 2022 році, були численні спроби врегулювати конфлікт і припинити вогонь, але Росія щоразу порушувала свої зобов’язання. Саме тому Зеленський попросив президента Дональда Трампа не йти на компроміс з Володимиром Путіним. Обидва американські лідери дали жорстку відсіч, звинувативши Володимира Зеленського в тому, що він невдячний Сполученим Штатам за отриману підтримку і ризикує спровокувати Третю світову війну. У зв’язку з напруженою ситуацією не було підписано угоду про спільну розробку українських корисних копалин, яку просив президент Дональд Трамп як компенсацію за дотеперішню підтримку з боку США, а також скасували спільну прес-конференцію двох лідерів.

БЕЗПІЛОТНИК – Фрагменти безпілотника російського виробництва, виявлені з вибухівкою на борту в районі прикордонного пункту Джурджулешти на східному кордоні Румунії з Республікою Молдова, були підірвані за допомогою контрольованого підриву. На місце події виїхала команда у складі фахівців Міністерства національної оборони, Румунської розвідувальної служби та Міністерства внутрішніх справ, які ліквідували небезпеку. Фрагменти безпілотників, які використовуються російськими військами в атаках на цивільну та військову інфраструктуру в Україні, часто виявляють на румунській території, що спричинило численні критичні зауваження на адресу Москви з боку румунської дипломатії. Цього тижня Сенат Румунії ухвалив закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. 

МЕНЦІШОР – 1 березня, в перший день весни, румуни відзначають День мерцішора. Давній звичай, День менцішора був зафіксований етнологами на початку 20-го століття серед румунів, болгар та албанців на Балканах. У Румунії в селах мерцішор вважався знаком захисту від хвороб. Діти прив’язували срібну монету до руки скрученою ниткою з червоної та білої вовни або бавовни, щоб захиститися від хвороб. Через 12 днів вони вішали її на дерево, щоб воно плодоносило, або на худобу, щоб вона була здоровою. Мерцішор, який став модним в міському світі, також може бути виготовлений зі срібла або золота і носитися як нагрудна прикраса або намисто. У 2017 році ЮНЕСКО внесло мерцішор до списку нематеріальної культурної спадщини людства після багатонаціональної заявки Румунії, Республіки Молдова, Болгарії та Північної Македонії.

ПРОТЕСТ – Кілька тисяч людей протестували у суботу в центрі столиці Румунії на заклик сувереністського опозиційного Альянсу за об’єднання румунів. Його лідер Джордже Сіміон заявив, що це протест проти румунського уряду і рішення Конституційного суду про скасування другого туру минулорічних президентських виборів. Учасники також розмахували триколірними прапорами і тримали плакати на підтримку незалежного кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску.

РОЗСЛІДУВАННЯ – Найманець Гораціу Потра, його син і брат були оголошені румунською поліцією в міжнародний розшук після того, як Верховний суд виніс рішення про їхній арешт. У той же час, 16 інших обвинувачених вже перебувають під вартою, а двоє осіб були поміщені під домашній арешт. Усіх їх звинувачують у діях, спрямованих проти конституційного ладу, а Гораціу Потра також звинувачується у недотриманні режиму поводження зі зброєю та боєприпасами, а також режиму поводження з вибуховими матеріалами. Вважається, що троє втікачів перебувають у Дубаї. Прокуратура стверджує, що Гораціу Потра і його група найманців намагалися проникнути на акції протесту, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів в Румунії, з метою створення хаосу. План дій, як стверджується, був розроблений колишнім незалежним кандидатом Келіном Джорджеску та його близькими соратниками на таємній зустрічі одразу після скасування виборів. У середу Келін Георгеску отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю. Він перебуває під слідством за звинуваченням у кількох злочинах, включаючи підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу.

Щеплення і не надто багато

У Румунії впродовж багатьох тижнів кількість заражень коронавірусною інфекцію зменшується. Однак, представники влади стверджують, що восени, найімовірніше, ми будемо свідками четвертої хвилі пандемії, саме тому, – кажуть вони – вакцинація є єдиним способом запобігання цього захворювання. Незважаючи на це, інтерес населення до щеплення нижчий за очікування, а це означає, що на даний момент Румунія має надлишок вакцин проти Covid-19. Отже, Бухарест вимагав припинити в цьому місяці доставку мільйонів доз вакцин. В деяких центрах імунізації діяльність тимчасово буде припинена, а в інших робочий графік скорочений. Уряд також затвердив термінову повстанову, якою уповноважує Міністерство охорони здоров’я укладати від імені румунської держави контракти з іншими країнами на перепродаж вакцин, які не можуть бути використані на національному рівні. Водночас, оскільки у сільських місцевостях кампанія вакцинації значно нижча від очікувань, центральна та місцева влада розглядають можливість організувати акції, спрямовані на просування вакцинації під девізом «Місто вакцинує село». На сьогоднішній день в Румунії вакциновано менше 5 мільйонів людей однією або двома дозами.

Ненавмисне вбивство

Цього тижня румунські судді вирішили помістити двох працівників під домашній арешт – сантехніка та керівника Технічної служби бухарестської лікарні-інституту Віктор Бабеш, обвинувачених у ненавмисному вбивстві. У квітні, три пацієнти мобільного відділення інтерсивної терапії для пацієнтів хворих на Sars-CoV-2, розташованому на подвір’ї цього медичного закладу, втратили життя. Згідно з первинною інформацією, трагедія ймовірно сталася після різкого підвищення тиску в кисневій установці, що призвело до повного блокування вентиляторів, до яких були підключені вісім чоловік. Троє з них померли. Аварія в лікарні імені Віктора Бабеша сталася всього через кілька місяців після двох інших трагедій в медичних установах Румунії. У листопаді минулого року спалахнула пожежа в лікарні швидкої допомоги в П’ятра Нямц (на сході країни), в одному з відділень інтенсивної терапії, призначених для пацієнтів з COVID-19. Інша пожежа сталася в цьому році, в кінці січня, в елітному медичному закладі в Бухаресті «Матей Балш», який знаходився на першій лінії боротьби з пандемією. В обох пожежах загинули люди, і досі ніхто не притягався до відповідальності.

Омбудсмен був відкликаний Парламентом Румунії

У середу румунські парламентарії більшістю голосів відкликали з посади Омбудсмена Ренате Вебер. Партії керівної коаліції стверджують, що Ренате Вебер перевищила свої повноваження та порушила Конституцію. Нинішня парламентська більшість (Націонал-ліберальна партія, партія USR-Plus та Демократичний союз угорців Румунії) дорікає омбудсменці в тому, що вона діяла на користь тих, хто призначив її на цю посаду, тобто опозиційної СДП. Депутат від USR-Plus Андрей Лупу: «Я абсолютно впевнений, що ви компетентна людина, проте останнім часом ви продемонстрували ще одну велику проблему. Ви займали посаду та виконували свої обов’язки егоїстично, у власних інтересах та в інтересах тих, хто призначив вас на цю посаду.» З опозиції Соціал-демократична партія, парламентарії якої відмовилася брати участь у голосуванні, звинувачує лібералів у бажанні призначити свою людину на пост Омбудсмена, який би не оскаржував у Конституційному суді суперечливі термінові постанови уряду. Сенатор СДП Тітус Корлецян заявив: «Ви не хочете, щоб на обман зловмисних НУО нападав Омбудсмен, ви не хочете, щоб ніхто не казав вам, що коли ви приймаєте, як уряд, обмежувальні заходи щодо основних прав і свобод, які не передбачені законом, вони є неконституційними, і як правило, вам не подобаються установи, які вас не слухають». СДП оскаржила відкликання з посади Ренате Вебер у Конституційному суді. З іншого боку, у четвер, останній оголосив як такими, що не відповідають основному закону нещодавні тимчасові призначення Парламентом керівників Громадського радіо і телебачення, запропоновані USR-Plus та, відповідно, НЛП.

Саміт НАТО в Брюсселі

Росія та Китай очолюють список занепокоєнь НАТО, поряд із такими загрозами, як кібератаки, тероризм та зростання тоталітарних режимів. Саміт, що пройшов, у понеділок, у Брюсселі, завершився декларацією, в якій союзники окреслюють червоні лінії безпеки. З точки зору Румунії, президент Клаус Йоханніс був задоволений тим, що Альянс зміцнює свій східний фланг. Водночас, він повторив, що протиракетний щит НАТО, який також розміщений і в Румунії, має виключно оборонний характер: «Ми не маємо наміру нападати на нікого цим щитом, але ми дуже твердо налаштовані захищати наші держави, і саме тому погодилися, на той час, розмістити елементи цього щита і в Румунії». Теж в Брюсселі, лідери НАТО також вирішили розпочати процес розробки нової стратегічної концепції Альянсу. Для Румунії це необхідний крок, оскільки з моменту прийняття в 2010 році чинної стратегічної концепції, середовище безпеки та Альянс зазнали глибоких змін. Не в останнє, глава держави оголосив, що запросив американського президента Джо Байдена до Румунії.

Матчі Євро 2020 проходять також в Румунії

На найбільшому стадіоні у Бухаресті та Румунії, Національ-арена, місткістю у 55.600 місць, з яких влада дозволила заповнити лише чверть через пандемію, пройшли матчі фінального турніру Чемпіонату Європи з футболу 2020, відкладеного на це літо. Минулої неділі Австрія перемогла Північну Македонію з рахунком 3:1 у групі С. Потім, у четвер, Україна перемогла Північну Македонію з рахунком 2:1. У понеділок, 21 червня, Національна арена прийме матч Україна – Австрія, а згодом, 28 червня – матч 1/8 фіналу. Радість румунських уболівальників брати участь в Євро-2020 була затьмарена тим, що їх збірна не бере участь в цьому чемпіонаті.

Погані новини зі Страсбурга лише підтверджують ситуацію про яку в країні всі знали. Умови утримання в пенітенціарних установах в Румунії суперечать Європейській конвенції з прав людини і показують структурну недостатність, яка вимагає прийняття спільних заходів з боку органів влади – постановив Європейський суд з прав людини. Румунія має тільки шість місяців, аби представити графік і пакет заходів з вирішення проблем переповненості і поганих умов утримання в пенітенціарних установах. У пілотному рішенні винесеному у вівторок, Суд оштрафував Румунію на близько 17.850 євро і вирішив призупинити розгляд інших аналогічних скарг, до коли влада в Бухаресті представить заходи, які вона має намір вжити.

Поки що, офіційні статистичні дані вказують на дефіцит понад 11.000 місць і рівень заповнюваності у понад 200% в 8-ох з тих 44 румунських пенітенціарних установ. Серед можливих рішень фігурують будівництво нових в’язниць або розширення існуючих СІЗО, помилування ув’язнених з легкими покараннями і скорочення строків відбуття покарань при певних умовах або застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну зазначив, що він разом з міністром юстиції Тудорелом Тоадером проаналізував вже рішення ЄСПЛ, і висловив упевненість, що останній своєчасно розробить план заходів.

Помилування або домашній арешт вирішують проблеми переповненості в’язниць тільки на короткий строк – попереджає директор Національного управління пенітенціарних установ Маріус Вулпе, який пропонує будівництво нових пенітенціарних установ. Маріус Вулпе: У довгостроковій перспективі, єдиним рішенням є створення нових місць утримання під вартою і реконструкція старих. Покарання приходять тільки на цій основі. Помилування або домашній арешт не вирішують ситуацію в’язниць. У пенітенціарні установи необхідно вкладати ресурси для модернізації та збільшення потужності.

Колишній міністр юстиції Тітус Корлецян, який нещодавно був обраний віце-президентом Парламентської Асамблеї Ради Європи, заявив, що строк наданий ЄСПЛ є коротким: Не буде легко, протягом цих шести місяців узгодити зв’язний план, який став би реальністю, бо це означає виділення ресурсів і узгодженість в ухваленні рішень на внутрішньому плані.

Експерти кажуть, що незважаючи на те, які заходи будуть вжиті, вони можуть стати вигідною інвестицією. Бо, тільки в останні роки, румунська держава виплатила понад два мільйони євро в якості компенсацій ув’язненим, які виграли судові справи в ЄСПЛ про умови тюремного ув’язнення.