Tag: доповідь

Румунія є однією
з тих десяти держав-членів ЄС, які стикаються з
економічними дисбалансами. Висновок цей
належить Європейській Комісії, яка опублікувала, в середу,
зимову доповідь про ситуацію Румунії, з оцінками про прогрес досягнутий нашою країною щодо економічних і соціальних
пріоритетів. У своєму аналізі,Єврокомісія підкреслює необхідність стимулювати
інвестиції, проводити відповідальну фіскальну та бюджетну політики і добре
продумані реформи. Проблеми істотно відрізняються від країни до країни і
вимагають відповідних та рішучих заходів. Що стосується Румунії, то в доповіді
показано, що не було досягнуто жодного прогресу щодо фіскальних рамок,
встановлення мінімальної заробітної плати або управління державними компаніями.

Європейська
Комісія стверджує, що необхідно докладати в подальшому зусилля для досягнення
відчутних результатів. У своїй оцінці, Єврокомісія попередила, що спроможність
податкової системи Румунії скоротити бідність і виправити соціальні нерівності
є обмеженою. Нерівність доходів залишається однією з найвищих в ЄС,
третина румунів перебувають за межею бідності – найвищий відсоток в ЄС, -
вказується у доповіді. Документ також показує, що структура податків
характеризується низьким рівнем доходів, з високою залежністю від зборів на
споживання.

Таким
чином, частка податків у ВВП склала 24,9% у 2017 році, що є найнижчим
показником з 1996 року, і є другим найнижчим показником у ЄС – набагато нижче середнього
показника в ЄС – 39,2%. Так само, експерти Європейського Союзу також чітко
посилаються на заходи, що містяться в Терміновій постанові №114, яка приносить низку
фіскальних змін. Ці зміни були піддані критиці румунською опозицією та
бізнес-середовищем. Наприкінці минулого року, без консультацій із зацікавленими
сторонами та без оцінки наслідків, Уряд вирішив, шляхом термінової постанови,
оподатковувати фінансові активи банків, якщо індекс ROBOR, за яким
розраховуються відсотки за кредитами в леях,перевищує
2%.

Виконавчий
орган ЄС вважає, що, новий податок, найімовірніше, жорстко випробуватиме фінансову
стійкість, що суттєво вплине на платоспроможність та прибутковість банків, і ще
більше погіршить ситуацію бідних румунів. Водночас,
за оцінками, цей податок, найімовірніше, вплине на кредитування та зменшить
гнучкість монетарної політики. Так само, у звіті Європейської Комісії вказується,
що заходи, що містяться в терміновій постанові №114, сильно послаблюють приватні
пенсії. Заходи, як кажуть фахівці ЄС, мають негативний вплив на майбутні пенсії
румунів, на ринку капіталу і вплинуть також на майбутні інвестиції, підвищать
невизначеність, і зроблять румунську економіку менш привабливою як для
румунських, так і для іноземних інвесторів.

Державний департамент США оприлюднив, наприкінці минулого тижня, доповідь про ситуацію в галузі прав людини, яку він щорічно публікує на основі інформації, отриманої від Посольств та Консульств США в розглянутих країнах, від урядовців та інших джерел. Що відмічає документ щодо Румунії? І в 2017 році в’язниці були переповнені та не відповідали міжнародним стандартам, навіть якщо влада вжила певних заходів для виправлення ситуації. Зловживання, вчинені в’язням владою та іншими затриманими, були проблемою.

Потім, за даними Держдепартаменту США, минулого року в Румунії також мали місце випадки зловживань поліцією, які в більшості залишилися несанкційонованими, проти осіб з обмеженими можливостями, сексуальних меншин, бездомних людей, жінок або споживачів заборонених речовин, а також випадки антисемітизму, заперечення Голокосту та дискримінації ромів. Фактично расизм не розглядався як привід у жодній кримінальній справі. Натомість, у деяких справах, виніс вердикт Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) після констатування, що судова влада не змогла отримати справедливий результат. Діти в Румунії були нехтувані та стали жертвами зловживань, а деякі з них експлуатувалися через роботу.

У доповіді про права людини, Державний департамент США також вважає, що феномен корупції залишається поширеним, а хабарництво – загальноприйнята практика в румунському державному секторі, особливо в галузі охорони здоров’я. Поточне законодавство передбачає санкції корупційних правопорушень чиновників, але, незважаючи на численні кримінальні справи, у минулому році, на урядовому рівні було багато справ про корупцію. Кількість випадків корупції, в яких причетні високопосадовці, залишається незмінною, як і темпи розслідування Національного антикорупційного управління багатьох справ у яких причетні політики, судові та управління чиновники.

У тій же доповіді йдеться про те, що в Румунії існують політичні діячі, які мають або контролюють через посередників засоби масової інформації, впливаючи на їх редакційну політику. Незалежні організації, такі як Агентство моніторингу преси, Freedom House та Незалежний центр журналістики, привернули увагу на надмірну політизацію ЗМІ, корумповані механізми фінансування та редакційну політику, підпорядковану інтересам власника.

Обмежений прогрес – таким є основний висновок доповіді, складеної
Європейською Комісією й опублікованою у
середу щодо способу, в який Румунія виконала
рекомендації Брюсселя в економічному, соціальному або законодавчому планах.

Згідно з документом, упродовж цього
року Бухарест має докласти значних зусиль з точки зору дотримання вимог
податкового законодавства та збору податків, щоб досягти середньострокової
бюджетної мети. Крім того Румунії доведеться посилити боротьбу з явищем незаконної
праці. Ще однією невирішеною рекомендацією Європейської Комісії є прийняття законодавства
щодо вирівнювання пенсійного віку для чоловіків та жінок.

На думку Брюсселя,
Бухарест має також покращити доступ до якісної загальної середньої освіти,
особливо для дітей у сільській місцевості. У сфері охорони здоров’я Румунії
доведеться продовжити боротьбу з неформальними виплатами та сприяти розвитку амбулаторного
лікування.

Румунія домоглася обмеженого прогресу і в прийнятті законодавства, яке має
забезпечити створення корпусу професійних і незалежних державних службовців, а
також зміцнення поділу в залежності від пріоритету державних інвестиційних
проектів та їх розробки. Більше того, «законодавчі зміни, прийняті в 2017 році,
звели нанівець значний прогрес, досягнутий раніше у зміцненні корпоративного
управління державних підприємств, що свідчить про значну відмінність від попередніх
реформ», – зазначається в доповіді Європейської Комісії.

Румунські оглядачі кажуть, що найбільш тривожними з Брюсселя є сигнали щодо
правосуддя. «Незворотність прогресу Румунії в боротьбі з корупцією недавно опинилася
під загрозою», – попереджає Єврокомісія, згідно з якою бажання ліво-центристської
парламентської більшості здійснити суперечливу судову реформу і значний тиск на
суддів і прокурорів «може негативно вплинути на незалежність судової системи і
знищити прогрес, здобутий за останні десять років».

З
іншого боку Міністерство закордонних справ Румунії наголошує на «повній половині
склянки» та зазначає, що цей документ підтверджує досягнуте в минулому році
зростання ВВП, тенденцію посилення державних інвестицій та поліпшення
потенціалу зростання й умов на ринку праці. Румунія була внесена Європейською
Комісією до категорії держав-членів без макроекономічного дисбалансу, – стверджує
румунське зовнішньополітичне відомство.

У
наступний період Європейська Рада розгляне зміст доповіді та проведе
двосторонні зустрічі з кожною державою-членом ЄС, а в травні, за підсумками цих
зустрічей винесе нові рекомендації.

У період з 18 по 19 травня, цього року, в Сучавському Університеті імені Штефана Великого пройшла VII Міжнародна Конференція «Людина і Міф», організована у співпраці з Університетом Балеарських островів в Іспанії, Союзом українців Румунії та Сучавським Управлінням у справах культури і національної спадщини. Взяли участь професори та дослідники з Румунії, Іспанії, Італії, Марокко, Мексики, Р. Молдова та ЧНУ імені Юрія Федьковича.

Очолив українську делегацію Декан філологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича Борис Бунчук, який зазначив: Між ЧНУ імені Юрія Федьковича і Сучавським університетом імені Штефана Великого існують багатолітні зв’язки, які включають у себе також обмін науковою інформацією, взаємозапрошенням на конференції. І ми часто приходимо на конференції, які влаштовуються в Сучаві, і так само, запрошуємо румунських учених до себе на конференції у Чернівці. Цього року, тема конференції, яка відбулась, надзвичайно цікава і дуже багатогранна Міф і людина. Це тема безкінечна. Тема, яку можна розглядати в різних ракурсах, підходити до неї із проекції в минуле, сучасне, в майбутнє. І тут, практично, обговорення цієї дуже цікавої теми відбувається надзвичайно цікаво на пленарному засіданні де ми прослухали виступ професора ЧНУ Володимира Антофійчука, який базувався на аналізу відомого роману Леоніда Мосендзя Останній пророк. Ми прослухали і виступ ученої з Сучави, надзвичайно цікавий, та Іспанії. На цьому закінчилось пленарне засідання. Ми продовжили у місті Гура Гуморулуй секцію засідання українською, у якій взяли участь 16 викладачів філологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича та українські вчені і професори з Румунії. Це літературознавці, і мовознавці. І було заслухано цілу низку цікавих доповідей із сучасної літератури, минулого української літератури, української діалектології, сучасної української мови та ономастики Виступили з цікавими доповідями і українські професори з Румунії Іван Кідещук та Євсебій Фрасенюк.

Професор Євсебій Фрасенюк розповідає про корисність таких конференцій:Українська секція провела свої роботи, цього року, у місті Гура-Гуморулуй. Це сталося у пансіонаті Елеганс. Доповіді були прочитані як викладачами ЧНУ імені Юрія Федьковича, так і українцями Південної Буковини. Ці доповіді, на мою думку, були на високому рівні. Вони відносились до української літератури, мови, природознавства, і вони цікаві тим, що для студентів та викладачів, основані на глибоких дослідженнях професорів ЧНУ. І ми зуміли пізнати їхні дослідження, головно на сучасні теми, які стосуються літератури, історії та українського фольклору. Так само, корисні були для удосконалення викладачів української мови у наших школах, тому що ми могли дізнатись про їхні надбання. Вони корисні так само для студентів, як майбутніх фахівців української мови та літератури.

Пан Є. Фрасенюк розповів і про представлену ним доповідь: Я представив 30-у пісню Г. Сковороди. Це завершальний твір збірки Сад божественних пісень, найвидатнішого українського філософа, як сказав про нього російський письменник Йосиф Бродський, лауреат нобелівської премії з літератури 1987 року. Я вважав, що ця тема буде цікавою для всіх. Представлення цієї пісні вважається синтезою тем розроблених Сковородою в цій збірці. І головно, він акцентує на тому, що життя не полягає в трагічних випадках, а в марнуванні неправдивих життєвих доріг. Як висловились і наші гості це була цікава тема, навіть і для них, тому що Сковородою навіть в Україні займаються ще дуже мало літературознавців, тому що повна збірка творів Сковороди видалась тому два роки вперше на Україні. Сковорода це дуже інтересний духовний світ, якого відкривають, я думаю, не тільки українці на Україні, а й скрізь де вони живуть. На мою думку такі заходи із залученням українців ЧНУ повинні продовжитись. На мою думку, добре залучувати більше студентів з доповідями і викладачів української мови, тому що це заставить їх працювати, досліджувати певні теми з української мови та літератури.

Румунія ще не виконує всі критерії приєднання до зони євро, – показує опублікована у вівторок Єврокомісією доповідь про конвергенцію. В останній доповіді про конвергенцію, Європейський виконавчий орган зазначає, що Болгарія, Угорщина, Польща, Хорватія, Чехія, Швеція та Румунія, держави, які хочуть перейти на євро не виконують всі 5 номінальні критерії конвергенції. Румунія виконує лише три з них, а саме бюджетного дефіциту до 3% від ВВП, державного боргу до 60% від ВВП та процентних ставок у довгостроковій перспективі. Що стосується інфляції, за винятком Швеції, у всіх решта проаналізованих державах середня інфляція за останні 12 місяців склала нижче рівня 0,7%. Хоча на даний час рівень інфляції в Румунії став негативним, на майбутнє існують ризики виникнення інфляційних тисків, яких влада Бухареста повинна брати до уваги, – зазначається у доповіді Єврокомісії.

Інший критерій стосується процентних ставок, які становили у всіх проаналізованих державах, в тому числі в Румунії, нижче контрольного рівня в 4%. Взамін, румунське банківське законодавство не є повністю сумісним з маастрихтськими критеріями. Румунія також не виконує критерій що стосується обмінного курсу. До речі, жодна з семи країн не виконує критерій стабільності обмінного курсу. Проте, коливання курсу національної валюти (лея) по відношенню до євро було відносно обмеженим в порівнянні з іншими валютами регіону. У доповіді про конвергенцію були аналізовані й інші критерії такі як: платіжний баланс та інтеграція фінансового ринку, які показують наскільки готові держави-члени приєднатися до зони євро.

Єврокомісія вважає, що економіка Румунії добре інтегрована в зону євро, як з точки зору товарообігу, так й інвестицій. Товарообіг із державами-членами єврозони сягнув 25% від ВВП Румунії, в 2015 році. Що стосується фінансового сектора, згідно зі доповіддю, він міцно інтегрований в ЄС, зокрема завдяки сильної присутності іноземних банків, але рівень фінансових транзакції є низьким. З іншого боку, у доповіді зазначено, що в Румунії, результати ділового середовища були слабшими ніж в інших державах зони євро. Румунія планувала приєднатися до зони євро до середини 2019 року, але ця дата вже не є актуальною. Уряд Румунії заявив, що зберігає свій намір щодо переходу на єдину європейську валюту, але нова дата буде повідомлена тоді, коли Румунія буде підготовлена.

1 січня 2007 року, коли Румунія стала
повноправним членом Європейського союзу, Бухарест не зумів переконали
своїх західних партнерів в тому, що
відповідає стандартам ЄС в сфері правосуддя. Таким чином відносно Румунії та
сусідньої Болгарії, був запроваджений так званий Механізм співпраці і контролю,
тобто процес безперервного моніторингу досягнень цих двох південносхідних країн
Європи в реформах судової системи та в боротьбі з корупцією та організованою
злочинністю.

Доповідь за 2015 рік, що третій рік поспіль є позитивною, доводить міцність і стійкість судової реформи та
боротьби з корупцією, – стверджує румунський кабінет міністрів. Національна
антикорупційна дирекція доповіла про збільшення числа скарг від населення, а
це, здається, відображає збільшення суспільної довіри до відповідної установи,
що підтверджують і дані соцопитувань. Громадська підтримка в боротьбі проти
корупції налічується серед основних факторів, які під час демонстрацій в листопаді 2015 року призвели
до відставки прем’єр-міністра, соціал-демократа Віктора Понти.

Торік Національна антикорупційна дирекція передала до суду справи проти понад 1250 обвинувачених,
серед яких і екс-прем’єр Віктор Понта, колишні міністри, парламентарії, мери,
голови повітових рад, судді, прокурори та інші високопосадовці – наголошується
в доповіді Єврокомісії. Брюссель критикує, однак, Парламент за чисельні випадки
відхилення подання Генеральної прокуратури Румунії щодо надання згоди на порушення
кримінальної справи проти низки парламентаріїв, не мотивуючи свого рішення.

Європейська комісія
сподівається, що в 2016 році зусилля румунської влади будуть спрямовані й на
запобігання корупції та забезпечення необхідних умов для належного виконання
суддями своїх службових обов’язків. Крім того від Румунії вимагають проведення
більш суворої перевірки доброчесності кандидатів на місцевих і парламентські
виборах цього року.

Румунія рухається по висхідному
шляху з точки зору виконання цілей Механізму співпраці та контролю, – стверджує
Президент Клаус Йоханніс, який вважає, що прихильність Бухареста зміцненню
верховенства закону і незалежності судової влади є незворотною. Міністр юстиції
Ралука Пруне каже, що результати доповіді дають нам підстави сподіватися на завершення
дії цього механізму в найближчому майбутньому. Від імені парламенту, який зазнав
найбільшої критики в доповіді, спікер Сенату Келін Попеску Терічану назвав
несправедливим спосіб дії Європейської комісії.

Натомість, його колега, голова
Палати депутатів Валеріу Згоня говорить, що ця доповідь має стати холодним
душем для парламентаріїв та змусити їх більш відповідально поставитися до
розгляду важливих тем, які сприяють успішному здійсненню правосуддя. Він
зізнався, що політикам потрібно більше політичної волі для належної відповіді
на закономірні бажання громадян, які хочуть мати парламент, який би дійсно
захищав їх інтереси.