Radio România Internațional

Tag: дороги

  • Рішення щодо інфраструктурних проектів

    Рішення щодо інфраструктурних проектів

    Через 30 років після Антикомуністичної
    революції та
    майже 13 років відколи Румунія
    стала членом Європейського Союзу, Карпатські
    гори Румунії не
    перетинає жодна автомагістраль. Наприкінці 2019 року в
    країні було лише приблизно 850 кілометрів швидкісних доріг, з яких майже 100 кілометрів успадковано з часів диктатора Ніколає
    Чаушеску.


    Кілька ділянок швидкісних доріг, побудованих мов фараонськими зусиллями, сприяють скоріше сполученню із сусідніми країнами, ніж жителям, які бажають швидше добратися з центру
    країни до Бухареста або скоротити час їзди до узбережжя Чорного моря, до місця проведення відпустки. Крім байдужості тих, хто протягом багатьох років чергувалися при владі в Бухаресті, бюрократія була
    однією з перешкод, а також вибір будівельних компаній, у тому числі іноземних, метою
    яких було лише роздути свої рахунки.


    Згідно з підсумковим підрахунком, протягом 30 років румунської демократії,
    соціал-демократи та ліберали, окремо або в кон’юнктурних альянсах, керували
    країною приблизно однаково. Однак, ні одні, ні інші не можуть похвалитися
    якимись особливими заслугами щодо будівництва швидкісних автомобільних
    доріг. Натомість, вони звинувачують одні одних у безплідній суперечці, найчастіше
    виборчого характеру. Наприклад, від 2016 року донедавна, будучи в опозиції Націонал-ліберальна
    партія гостро критикувала своїх політичних опонентів від Соціал-демократичної партії,
    звинувачуючи їх у некомпетентності.


    Колишній ліво-центреський уряд розпочав переговори довкола підписання договорів про будівництво двох
    автострад у системі державно-приватного партнерства. Для однієї автомагістралі були обрані асоційовані компанії з Китаю та
    Туреччини, а для іншої подали заявки на аукціон компанії з вищезгаданих країн,
    компанії з добрими результатами в країнах походження, але не відомі в Європейському
    Союзі. Ліберали, які прийшли до влади після схвалення резолюції про вотум недовіри
    уряду соціал-демократів, пропонують інший, на їх думку більш успішний підхід.




    Таким чином, ліберальний уряд прийняв рішення скасувати проекти державно-приватного
    партнерства. Прем’єр-міністр Людовик Орбан пояснив: Наша мета проста:
    скасувати всі процедури, передати ці проекти компетентним міністерствам,
    наприклад повернути проекти транспортної інфраструктури до Міністерства
    транспорту, а профільні міністерства, які перебирають ці проекти, повинні
    презентувати план їх реалізації протягом максимум одного тижня, щоб ми точно знали,
    які саме процедурні кроки маємо зробити та як маємо планувати всі етапи розробки
    проектів. а також забезпечити необхідні кошти для фінансування цих проектів.


    Тепер настала черга Соціал-демократичної партії звинувачувати Націонал-ліберальну
    партію у тому, що через суто політичне рішення Румунія повертається на 10 років
    назад, пропонуючи вічні техніко-економічне обґрунтування для будівництва швидкісних автомобільних доріг, замість того, щоб негайно розпочати конкретні
    роботи на двох магістралях. Нещодавно, виконавчий директор асоціації Про
    інфраструктура Йон Чуря ствердив, що, враховуючи той факт, що в 2019 році було відкрито лише 43 кілометри автомагістралей, цього року Румунія могла б в найщасливішому випадку відкрити ще 57
    кілометрів.     Поживемо-побачимо !

  • Стан інфраструктури та безпека дорожнього руху

    Стан інфраструктури та безпека дорожнього руху








    У суботу в повіті Яломіца, на півдні Румунії, сталася жахлива ДТП. За
    даними Дорожньої поліції в районі села Сфинту Гьоорге фура виїхала на смугу
    зустрічного руху, де зіткнулася з мікроавтобусом. Трагедія, в результаті якої
    загинули 10 осіб, знову привертає увагу суспільства до проблем
    безпеки дорожнього руху.

    Насправді Румунія посідає перше місце в Європейському
    Союзі за кількістю загиблих у ДТП! Розслідування трагедії в Яломіцькому регіоні
    триває: за попередніми даними водій автофургона не перевищив швидкості та зробив
    перерву у керуванні. Однак не виключається, що він заснув за кермом або користувався
    мобільним телефоном під час руху. Вже з суботи використання мобільного за
    кермом у Румунії буде каратися великими штрафами і навіть позбавленням водійських прав.

    У
    той же час було оголошено про здійснення контролюючими органами перевірок
    тахографів, які фіксують час їзди та відпочинку водіїв. Міністр транспорту
    Резван Кук заявив, що він також запропонує запровадити пристрої для сканування
    сітківки ока з метою виявлення втоми водія, а також системи попередження про сходження
    зі смуги руху.




    За словами віце-президента Національної спілки автоперевізників Румунії Константіна
    Ісака, необхідні й інші профілактичні заходи, які стосуються не лише дотримання
    правил професійними водіями. Константін Ісак: «Особливо критичними є кільцева
    дорога Бухареста та об’їзні дороги всіх великих міст. Я маю на увазі, зокрема,
    всі умови, які повинні забезпечити парковки, тобто туалети, гігієнічні
    приміщення, обов’язково охорону… Не тільки на водіях чи інфраструктурі лежить вина, а й на порядку здійснення контролю на дорогах.»




    Консультант з питань безпеки дорожнього руху та колишній заступник
    директора Дорожньої поліції Костін Тетук доповнює картину потреб: «Було б добре
    побудувати й нові дорожні споруди, які б дозволили відокремили джерела руху, і
    я маю на увазі дороги, призначені для повільних транспортних засобів, які
    повинні бути десь паралельною з дорогами національного значення. Це своєрідні
    колекторні дороги. Але найкраще рішення – уникати цих місцевостей шляхом
    будівництва автотрас.»




    Автобани є однією з найбільших інфраструктурних проблем Румунії. Через 30
    років від антикомуністичної революції і через понад 12 років членства в ЄС жодна
    швидкісна автомагістраль не перетинає Карпати. Станом на кінець 2018 року
    Румунія мала лише близько 800 кілометрів автомагістралі, з яких близько 100
    успадковані з часів диктатора Ніколая Чаушеску.




    Кілька побудованих на сьогодні сегментів автостради скоріше забезпечують
    зв’язок з закордоном, ніж можливість жителям центральних районів країни,
    наприклад, швидше дістатися Бухареста або чорноморського узбережжя. Однак
    справи рухаються дуже повільно. Окрім безвідповідальності тих, хто упродовж
    останніх 30 років перебував при владі, бюрократія стала однією з найбільших перешкод,
    а також помилки при відборі будівельних компаній, у тому числі іноземних, одержимих
    жадобою збагачення.

  • Проблеми румунської інфраструктури

    Проблеми румунської інфраструктури

    Нинішній
    румунський міністр транспорту Резван Кук пообіцяв, вступаючи на посаду, що
    наприкінці лютого він проведе більше часу на об’єктах дорожньої інфраструктури
    в країні, ніж у своєму офісі в Бухаресті. Преса, в свою чергу, постійно
    повідомляє про візити міністра на його «територію». У неділю він перевірив
    ремонтні роботи на 36 кілометрі автомагістралі A1, що з’єднує Бухарест з містом
    Пітешть на півдні країни: «Ви
    бачите, який тут трафік? Через кілька годин все буде заблоковано. Чи ви хочете,
    щоб водії увесь час сигналили, ви хочете, щоб громадяни весь час застерігали
    нас? Роботи за договором, який був підписаний в листопаді, розпочалися аж у
    квітні. Це немислимо! Ви маєте 24 години, щоб знайти рішення. Через 30 днів я
    хочу побачити закінчену роботу».




    До того,
    в п’ятницю, міністр транспорту відвідав повіт
    Сату-Маре, що на північному-заході Румунії та проінспектував будівельний
    майданчик робіт по зведенню кільцевої дороги в тому ж окрузі, а в суботу
    навідався до повіту Селаж, що у центрі країни: «Я хочу бачити результати, я
    хочу бачити роботи, які продовжуються, хочу запустити, якомога більше проектів
    по всій країні, й там, де обіцяли і не зробbли або там де порушені терміни -
    директори відповідатимуть посадою.»




    Всі обізнані в теорії – без належної
    інфраструктури не зменшиться ні кількість дорожньо-транспортних пригод, ні час
    витрачений на рух. Щодня в Румунії внаслідок ДТП гине п’ятеро осіб. У більш ніж
    30 тисяч дорожньо-транспортних пригод на рік, майже 2 тисячі смертельних випадків.
    За рівнем безпеки дорожнього руху Румунія займає останнє місце в Європейському Союзі. Проте через 30 років після
    антикомуністичної революції та 12 років від того часу, як країна стала членом ЄС,
    ще ні одна автомагістраль не перетинає Карпати. Наприкінці 2018 року Румунія мала лише близько
    800 кілометрів автомагістралі, з яких близько 100 були успадковані з часів
    диктатора Ніколає Чаушеску.




    Немає жодної,
    яка б вела від центру країни на південь чи
    від центру на схід. Кілька ділянок автострад, які були побудовані до цього
    часу забезпечують зв’язок із закордоном, і ніяк не допомагають швидше подолати відстань
    з Трансільванії, наприклад, до Бухареста чи спростити шлях на відпочинок до Чорного моря. Існують тільки
    дороги із двома смугами, які кожні 10 км перетинають населений пункт з
    обмеженнями швидкості, через рух мотоциклів, тракторів, кінних екіпажів, через будівельні
    майданчики, і незліченну кількість інших перешкод. Таким
    чином, шлях близько 350 км може зайняти до шести годин.


    У парламенті є закони,
    що вимагають від держави працювати над проектами щодо інфраструктури у
    пріоритетному порядку. Європейський союз майже благає румунську владу освоювати
    гроші на будівництво високошвидкісних доріг. І тим не менше, справа рухається
    дуже повільно. Якщо в теорії все добре, то на практиці – це жах. Крім недбалості
    тих, хто знаходились при владі протягом багатьох років, бюрократія була і
    залишається однією з перешкод, але грає роль і вибір будівельників, в тому
    числі серед іноземців, основною метою яких було поповнення рахунків.









  • 15 березня 2019 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ -
    Президент Клаус Йоханніс сьогодні підписав закон «Про Державний
    бюджет Румунії на 2019 рік». Він сказав, що хотів би промульгувати значно
    кращій бюджет для Румунії та румунів, але цього не сталося. Президент піддав
    критиці той факт, що головна керівна Соціал-демократична партія присвятила лише
    один день на повторний розгляд цього нормативно-правового акту, який глава
    держави повернув у парламент, а також те, що парламентська більшість не
    врахувала його зауваження і пропозиції. Це не просто безвідповідальність,
    це прояв зловмисності, – сказав Клаус Йоханніс. За словами глави держави, всі
    дії соціал-демократів при владі – це велика чорна діра для румунської економіки
    та суспільства загалом. Нагадаємо, що у середу парламент прийняв у своєму
    первісному вигляді Закон «Про Державний бюджет Румунії на 2019 рік». Напередодні
    президент звернувся до Конституційного суду з поданням щодо конституційності
    відповідного закону, але судді Конституційного суду визнали його таким, що відповідає
    Конституції Румунії. Керівна коаліція стверджує, що бюджетом передбачені ресурси,
    необхідні для всіх основних галузей економіки, особливо для освіти, охорони
    здоров’я та інвестицій.




    ТЕРАКТ -
    Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило збройні напади в
    п’ятницю на дві мечеті в новозеландському місті Крайстчерч, внаслідок яких близько
    50 осіб загинуло і щонайменше 20 отримали поранення. МЗС Румунії висловило
    глибоке співчуття родинам жертв і підтвердило підтримку Румунії у боротьбі з
    тероризмом. Прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн оголосила про підвищення
    рівня національної загрози, після кривавого інциденту, який вона назвала
    терористичним актом. Вона повідомила про затримання чотирьох підозрюваних, які
    мали екстремістські погляди, стверджуючи, що досі вони не були в жодному списку
    поліцейського моніторингу. Прем’єр-міністр наголосила, що Нова Зеландія є країною
    різноманітності, добра, співчуття, домом для тих, хто поділяє ці цінності, що
    не будуть потрясені цими нападами. Політичні та ісламські лідери ряду азійських
    країн висловили свою огиду в зв’язку з цими нападами, у результаті яких
    загинули кілька їхніх співгромадян.




    ЗУСТРІЧ -
    Президент Клаус Йоханніс зустрівся з віце-прем’єр-міністром і міністром
    закордонних справ Хорватії Марією Пейчинович-Бурич, яка відвідала Бухарест з офіційним
    візитом. Як передає прес-служба Адмінітрації Президента Румунії переговори були
    зосереджені на двосторонньому політичному діалозі, економічному співробітництві
    та ситуації румуномовних громад в Хорватії і хорватської меншини у Румунії.
    Клаус Йоханніс наголосив на важливості продовження тісної румунсько-хорватської
    співпраці з точки зору головування, вперше для обох країн, у Раді Європейського
    Союзу в рамках однієї трійки разом з Фінляндією. У цьому контексті глава
    румунської держави заявив що до тепер Румунія досягла гарних результатів у
    виконанні свого мандата на посаді головуючої країни в Раді ЄС. Сторони висловили
    впевненість у тому, що неформальний саміт у Сібіу 9 травня стане гарною нагодою
    продемонструвати єдність, проєвропейську підтримку та окреслити позитивну перспективу
    для майбутнього Європейського Союзу.




    ПРОТЕСТ – У п’ятницю, 15 березня, о 15.00
    годині за Бухарестським часом численні
    компанії та їх працівники по всій країні, футболісти і клуби, лікарі, журналісти та ЗМІ, представники мерій, видатні діячі різних галузей, учні, студенти,
    профспілки, водії, а також пересічні румуни на 15 хвилин
    припинили свою діяльність, в знак солідарності з акцією протесту «Румунія
    хоче автострад». Її ініціював сучавський бізнесмен, який побудував
    за власні кошти та сьогодні символічно відкрив перший метр автостради в історичній румунській провінції Молдові (північний схід країни). Цим самим ініціатор протесту та учасники
    хотіли привернути увагу влади до
    поганого стану дорожньої інфраструктури в Румунії, передусім на відсутності автомагістралей. Станом на кінець 2018 року, через майже тридцять років від падіння комунізму та через 10 років від
    вступу до Європейського Союзу, Румунія мала лише близько 800 кілометрів
    автомагістралі.




    ЄВРОСОЮЗ – Учасники VIII-го Європейського саміту регіонів і міст у п’ятницю прийняли
    Бухарестську декларацію, під назвою «Будівництво ЄС з основи, разом з регіонами та
    містами». Ця заява у п’ятницю була
    офіційно вручена президенту Клаусу Йоханнісу
    головою Європейського комітету
    регіонів Карлом-Хайнцем Ламберцем і є внеском місцевих і
    регіональних обранців країн ЄС до підготовки стратегічного
    порядку денного на 2019-2024 роки. Документ включає десять заходів, спрямованих
    на зміцнення демократичної основи Європейського Союзу та посилення дій ЄС на
    місцевому рівні задля кращого майбутнього
    європейських громадян.





  • Побоювання щодо дорожньої інфраструктури

    Побоювання щодо дорожньої інфраструктури

    Після повалення у вівторок автомобільного мосту недалеко від італійського міста Генуя, в результаті чого загинули десятки людей, в тому числі один румун, уряд в Римі подав цивільний позов до суду проти компанії, яка відповідальна за функціонування мосту. Компанії грозить розрив договору та штраф у розмірі до 150 мільйонів євро.

    Трагедія, що сталася в Італії спричинила влади інших країн, таких як Румунія, Болгарія, Україна оголосити про перевірку або ремонт мостів. Національна компанія автострад і національних доріг Румунії повідомила, що мости в Румунії не знаходяться у важкому стані. З 4250 мостів, на яких прокладені дороги національного значення, лише 37 мостів мають деякі технічні проблеми, але більшість з них на другорядних дорогах.

    Жодному з цих мостів не загрожує неминучий ризик колапсу, оскільки вони постійно перевіряються, і там, де спостерігається погіршення ситуації, дорожній рух закривається та відхиляється по інших маршрутах, – стверджує Національна компанія автострад і національних доріг Румунії. Відповідно до чинного законодавства, перевірка мостів здійснюється з інтервалом в 6 місяців, але й частіше, якщо цього вимагає ситуація. Компанія уточнює в прес-релізі, що інтервал періодичних ремонтних робіт становить від 10 до 15 років, а інтервал капітального ремонту становить 35-50 років, залежно від оцінки технічного стану автодорожніх мостів.

    У прес-релізі Національної компанія автострад і національних доріг Румунії також зазначається, що найближчим часом буде оголошений відкритий тендер для ремонту мостів, які перетинають румунський Дунайський сектор, на автомагістралі А2. У свою чергу, прем’єр-міністр Софії Бойко Борисов наказав, щоб всі мости в Болгарії були відразу перевірені та відремонтовані, після провалу мосту в Італії. Болгарський міністр громадських доріг повідомив, що понад 200 мостів, переважна більшість побудованих 35-40 років тому, перебувають у поганому стані.

    Дорожня інфраструктура в Румунії – це делікатна проблема. Румунія посідає одне з останніх місць в Європейському Союзі щодо будівництва автострад. У серпні 2018 року Румунія мала приблизно 774 км автострад. Цьогорічний бюджет для дорожньої інфраструктури передбачає недостатньо коштів для завершення будівництва авто-шосе, кошти є наполовину або навіть на чверть від необхідного, хоча окремі проекти мають бути завершені до 2019 року. Більше того для більшості проектів, які виграли на аукціоні в 2017 році, були виділені дуже мало коштів на 2018 рік. Йде мова про автостраду Сібіу – Пітешть, автостраду Пітешть-Крайова, перші кілометри автостради Молдови, південний відрізок кільцевої дороги навколо Бухареста або про міст через Дунай у Бреїлі.