У
Бухаресті, 8-9 листопада пройшла Третя Міжнародна
наукова Конференція «Українці Румунії-історія,
сучасність та перспективи», ініційована та організована
головою Бухарестської філії СУР, письменником Михайлом Трайстою. У ній взяли участь майже 80 науковців з Румунії та
Чернівців, Ужгорода, Києва, Івано Франківська та Львова. Роботи пройшли по
трьох секціях: література, міжкультурний діалог та етнографічні інтерференції. Партнерами заходу виступили Посольство України в
Румунії, Філологічний факультет Клузького університету ім. Бабеша-Бойоя,
Сатумарський повітовий музей, Суспільне телебачення Румунії та Всесвітня служба
Радіо Румунія.З вітальними
словами до присутніх виступили голова Союзу українців Румунії,
депутат Микола-Мирослав Петрецький, Посол України в Румунії Олександр Баньков, державний секретар МЗС Румунії
Віктор Мікула, професор українського відділення Клузького університету
імені Бабеша- Бойоя, Іван Гербіль та професор ЧНУ імені Юрія Федьковича, Володимир Антофійчук.
Організатор цього заходу письменник Михайло Трайста зазначив: «Доповіді були дуже цікаві.
Як ми побачили, у секції література, майже всі доповідачі підготували матеріали
про українську літературу в Румунії, про українських письменників в
Румунії-Степана Ткачука, Михайла Михайлюка, Михайла Трайсту, Корнелія Ірода,
Іван Ковача та Магдалину Ласло-Куцюк. Були дуже цікаві теми, які надіюсь,
допоможуть нам написати історію української літератури в Румунії. Ми створили цю
конференцію з цією метою, щоб зібрати і написати історію українців Румунії. У
рамках конференції відбулась презентація книг, виданих СУР та газет, яких ми
видаємо. Відкриття було досить цікаве. Було багато представників з телебачення,
від вас з радіо та від уряду. Бачимо, що рівень конференції росте як з
кількісної, так і якісної точок зору.»
Професор ЧНУ
імені Юрія Федьковича Володимир Антофійчук висловив свої думки про конференцію:
«Я вважаю, що ця Конференція, яку СУР
проводить вже втретє,надзвичайно важлива
подія для місцевого українства, оскільки така конференція притягує кращі
наукові сили з Румунії та поза її меж,
і дуже добре, що у доповідях науковців йдеться як про загальний стан розвитку
тієї культури, яку творять українці Румунії, так і про персоналії, конкретних
оісб. Я вже маю таке враження, можна
сказати повне, оскільки втретє беру участь у цих конференціях, бо втретє такі
конференції відбуваються. Учора на секційному засіданні, де я керував секцією,
йшлося про конкретних представників цієї культури, яку творять українці на
теренах Румунії. Зокрема була така
цікава доповідь про творчість Степана Ткачука, ліричне начало його поезії, а
також кілька доповідей, які стосувалися творчості Михайла Трайсти. І цілком
закономірно говорилося про творчий доробок М. Трайсти, оскільки це письменник
дуже широкого діапазону. Він поет, прозайк, публіцист і драматург. У цей такий
широкий жанровий спектр його творчості,
безумовно, привернтає увагу дослідників. Та не тільки цим цікава творчість М.Трайсти.
Це надзвичайно високий художній рівень. Ці твори читаються з інтересом. Не
випадково він користується таким широким арсеналом привернення читацької уваги
до своєї творчості.»
«І загалом можна говорити про зацікавлення науковців і творчістю інших авторів. Але, дуже важливо,
що і самі українці Румунії творять той комплекс наукових праць, який стосується,
наприклад, визначних діячів української культури, як наприклад, Т. Шевченка. І
зрештою дуже цікава в цьому відношенні праця професора Івана Ребошапки «Румунська
Шевченкіана», від її початків аже до сьогодення. Учора була представлена дуже
цікава доповідь львівського науковця Тараса Пастуха про цей доробок румунських
шевченкознавців. І багато, багато іншого. Чому такий інтерес до цієї наукової
проблеми? Справа в тому, що тут досить потужна наукова основа. Тут учені, які
жили і працювали, і тепер живуть і працюють з таким великим науковим
інтелектом. Я вже згадував професора Івана Ребошапку. А перед тим працювала
дуже активно і плідно професор Бухарестського університету Магдалина Ласло-
Куцюк, яка так глибоко освоїла творчість багатьох українських класиків, а
передусім творчість Г. Сковороди, Т. Шевченка та І. Франка»-підкреслив професор
ЧНУ імені Юрія Федьковича Володимир Антофійчук.