Radio România Internațional

Tag: доходи

  • Доходи та витрати домогосподарств у Румунії

    Доходи та витрати домогосподарств у Румунії

    У третьому кварталі минулого року середній сукупний місячний дохід домогосподарства в Румунії становив 8 255 леїв, що еквівалентно приблизно 1 650 євро, що на 0,5% більше на домогосподарство порівняно з другим кварталом того ж року. За даними Національного інституту статистики, в розрахунку на одну особу середньомісячний дохід склав майже 3 300 леїв, що на 0,7% більше. У порівнянні з третім кварталом минулого року, середній сукупний місячний дохід домогосподарства та однієї особи зріс трохи більше ніж на 13%.

    З 8 255 леїв, зароблених сім’єю в минулому році в третьому кварталі, більша частина була витрачена. У порівнянні з попереднім роком, середньомісячні загальні витрати склали 85% від доходу, що на 9% більше, ніж у минулому році. Минулий рік відзначився зростанням купівельної спроможності населення, – каже фінансовий аналітик Адріан Кодирлашу, який пояснює, чому інфляція сприймається як вища, ніж показує статистика: ʺМи бачимо зростання витрат вище, ніж інфляція. Так, є ще й об’ємна складова, тому що зросли доходи, і населення стало більше купувати і, ну, в ідеалі, можна було б відокремити об’ємну складову від складової зростання цін. Але не виключено, що певні речі, які є частиною видаткової складової, не враховані в інфляції, і саме тому інфляція відчувається набагато сильніше, ніж вона є насправді. В принципі, ваги залишилися відносно схожими на те, що було в попередньому періодіʺ.

    Найважливішим джерелом доходу румунів була заробітна плата та інші трудові виплати, за якими слідували соціальні виплати, тобто пенсії, допомоги, допомога по безробіттю або соціальна допомога. Середній сукупний місячний дохід домогосподарства в міській місцевості був в 1,3 рази вищим, ніж у сільській місцевості, і в 1,5 рази вищим для однієї особи. Основними призначеннями витрат у третьому кварталі минулого року були продукти харчування, безалкогольні напої та непродовольчі товари, оплата житлово-комунальних послуг, податки, внески, збори та обов’язкові платежі, а також одяг і взуття.

    Найнижчий рівень середньомісячних витрат домогосподарств у Румунії був на освіту. ʺ85% доходу йде на податки та витратиʺ, – зазначає бухарестська преса. І робить іронічний висновок, що ʺрумуни мають вищі доходи, але витрачають майже всеʺ.

  • Хто отримає гроші після коригування бюджету?

    Хто отримає гроші після коригування бюджету?

    Перше в цьому році коригування бюджету, прийняте виконавчою владою в Бухаресті в понеділок, призводить до скорочення дефіциту бюджету до 6,9% і перегляду зниження економічного зростання до 2,8% порівняно з попередніми оцінками в 3,4%. Але, за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, це коригування є позитивним, оскільки воно виділяє додаткові ресурси на великі інвестиційні проєкти, а дефіцит є стійким, враховуючи, що 8,5 леїв з кожних 10 витрачаються на автомагістралі, лікарні, школи, газові та водопровідні мережі та інші проєкти місцевого значення.


    Бюджет на 2024 рік із самого початку був побудований навколо важливих інвестицій в інфраструктуру, великих стратегічних проєктів та покращення державних послуг для румунів, каже міністр фінансів Марчел Болош, і тепер підтримка інвестицій є одним із чотирьох важливих стовпів цього коригування, разом із підтримкою освітніх, медичних та соціальних програм для громадян.

    Міністр зазначив, що на продовження інвестиційних проєктів з європейських фондів було виділено 25,2 млрд леїв, які розподілені наступним чином: «Міністерство регіонального розвитку – 2 млрд леїв, Міністерство інвестицій та європейських проєктів – 3,2 млрд леїв, Міністерство транспорту – 5 млрд леїв, Міністерство сільського господарства – 4 млрд леїв і Міністерство фінансів – 11 млрд леїв».

    Марчел Болош повідомив, що 10,4 млрд леїв було виділено на підвищення зарплат в освіті та охороні здоров’я. Національний будинок охорони здоров’я також отримав додаткові 11,3 мільярда леїв на функціонування лікарень та окремих медичних центрів. Місцеві органи влади також отримали додаткові кошти на покриття транспортних витрат школярів, оплату праці опікунів, які доглядають за інвалідами, та на погашення боргів перед постачальниками комунальних послуг. «Уряд затвердив коригування державного бюджету, бюджету соціального страхування та бюджету страхування на випадок безробіття з урахуванням макроекономічних прогнозів, підготовлених Національною комісією з питань прогнозування», – пояснив міністр фінансів.

    За його словами, коригування бюджету що стосується доходів враховує два важливих фактори: перший, зумовлений кращим збором доходів до державного бюджету, на суму 10,4 млрд леїв, і другий компонент, пов’язаний із затвердженням Постанови про податкову амністію, де вплив оцінюється в 7,9 млрд леїв. Коригування також відбувається в результаті збільшення бюджетних надходжень завдяки оцифруванню Національної податкової адміністрації та впровадженню модулів по боротьбі з шахрайством (e-пдв, e-транспорт, індикатори фіскальних ризиків).

  • Зростаючий дефіцит дербюджету

    Зростаючий дефіцит дербюджету

    Застереження щодо наслідків збільшення дефіциту бюджету Румунії стають все більш частими і надходять з різних сторін, від європейських структур, а також від експертів та аналітиків. У них немає нічого спекулятивного, тому що вони базуються на цифрах. Останні дані щодо цього були надані Міністерством фінансів, згідно з яким дефіцит бюджету за перші два місяці року досяг майже 29 мільярдів леїв, що еквівалентно майже 6 мільярдам євро і становить 1,67% від Валового Внутрішнього Продукту.

    Порівняно з відповідним періодом минулого року це майже вдвічі більше. Загальні надходження в січні та лютому були більшими більш на понад 17% порівняно з першими двома місяцями 2023 року, головним чином завдяки зміні надходжень від страхових внесків, ПДВ, європейських фондів, податку на заробітну плату та акцизів, але зросли і витрати, збільшившись на понад 27%.

    «Дефіцит – це не катастрофа», – сказав прем’єр-міністр Марчел Чолаку, у спробі заспокоїти стривоженість аналітиків. Він стверджує, що до кінця року Румунія впишиться у цільовий діапазон. Конструкція бюджету ґрунтувалася на дефіциті бюджету на рівні 5% ВВП, який опозиція давно називає нереалістичним, оскільки доходи були переоцінені, а витрати занижені. Темпи зростання збережуться, переконаний, однак, прем’єр, оптимістично очікуючи, що цього року Румунія матиме найвище економічне зростання в Європі. І це буде економічне зростання засноване не на споживанні, а, далі, на інвестиціях, – каже Марчел Чолаку.

    У понеділок Європейська комісія опублікувала поглиблений аналіз для 6 країн-членів, включаючи Румунію. У нашому випадку Брюссель попереджає, що Румунія продовжує стикатися з уразливістю, пов’язаною з рахунками державних фінансів і зовнішнім балансом. Високий рівень дефіциту державного бюджету та поточного рахунку, а також високий рівень інфляції, що перевищує допандемічний рівень, роблять економіку потенційно вразливою до потрясінь, – зазначає Європейська комісія.

    В аналізі зазначається, що було досягнуто прогресу у скороченні дефіциту поточного рахунку в 2023 році, головним чином завдяки посиленню монетарної політики та ослабленню приватного споживання, але якщо не буде змін у державній політиці ризики зовнішньої позиції, як очікується, залишатимуться підвищеними в наступні роки.

    У документі наголошується, що пошук надійної стратегії фіскальної консолідації є ключовим пріоритетом політики, спрямованої на пом’якшення ризиків для стабільності економіки. Ця стратегія вимагатиме повного впровадження фіскально-структурних реформ, включених до Національної програми відновлення та стійкості, особливо тих, що спрямовані на структурне збільшення державних доходів і значно суворіше виконання бюджету, – йдеться в документі Європейської комісії.

  • Як виглядатиме держбюджет на 2024 рік?

    Як виглядатиме держбюджет на 2024 рік?


    Проєкт
    Закону про Державний бюджет Румунії на
    2024 рік є сучасним, структурованим на
    основі поточних пріоритетів і потреб,
    каже міністр державних фінансів Марчел
    Болош, який також наголошує на зобов’язанні
    уряду проводити фіскально-бюджетну
    політику обережним способом.
    Бюджетний прогноз включає підвищення
    заробітної плати, оголошене вже
    деякий
    час тому виконавчою владою – підвищення
    на 5% для працівників
    державного сектору,
    за винятком освітян,
    для яких заплановано підвищення на 20%
    у два етапи, з 1 січня та 1 червня.

    Також
    передбачено підвищення на 13,8% для
    пенсіонерів і перспектива перерахунку
    всіх пенсій за новим законом. Середня
    чиста місячна заробітна плата становить
    4.733 леї (близько 950 євро). Також у бюджетній
    сфері призупинено заміщення вакантних
    посад за конкурсом, а додаткова робота
    буде компенсуватися у вихідні дні.
    Проєкт державного
    бюджету
    базується на економічному зростанні в
    3,4% в наступному році, дефіциті в 5% ВВП
    і середньорічній інфляції в шість
    відсотків.

    Доходи
    консолідованого загального бюджету
    становитимуть понад 586 мільярдів леїв
    (приблизно 118 мільярдів євро), що становить
    33,8% ВВП, а витрати зведеного загального
    бюджету становитимуть понад 672,7 мільярдів
    леїв (приблизно 135 мільярдів євро), тобто
    на 38,8% ВВП. Проєкт
    Закону про державний
    бюджет включає більшість заходів із
    фіскального пакету, взятого
    за себе
    виконавчою владою у Парламенті.

    Серед
    них – мінімальний податок з обороту,
    додатковий податок для кредитних установ
    та нафтогазових операторів, обмеження
    податкових пільг у секторах ІТ,
    будівництва, сільського господарства
    та харчової промисловості, збільшення
    ПДВ з 5 до 19% на продукти з високим вмістом
    цукру та на пасажирські перевезення з
    метою
    туризму та відпочинку, наприклад. Також
    передбачені заходи щодо скорочення
    керівних посад, скасування вакантних
    посад та надання відпусткових
    ваучерів і
    тих на продукти харчування
    лише тим
    працівникам державного сектору
    з доходом нижче 8 000 леїв (близько 1 600
    євро) на місяць нетто. Однак
    уряд вирішив збільшити
    суму відпусткових
    ваучерів
    з 1.450 леїв (290 євро) до 1.600 леїв (320 євро)
    на рік, щоб бенефіціари не постраждали
    від запровадження 10% внеску
    на медичне страхування на них.

    Опозиція
    критикує проєкт державного
    бюджету.
    Представники опозиційних
    Альянсу за об’єднання
    румунів
    та Союзу
    За порятунок Румунії стверджують,
    що дефіцит бюджету буде більшим, ніж
    5%, як оцінює
    уряд. Перший заступник
    лідера АОР
    Маріус Луля
    каже, що в документі передбачено занадто
    багато витрат і нереалістично оцінені
    доходи. Він зазначає, що фахівці
    з
    його партії оцінюють дефіцит у 6-7%. Зі
    свого боку, колишній міністр фінансів
    від
    СПР
    Анка Драгу вважає, що дефіцит бюджету
    в 2024 році становитиме 7,2% ВВП.

  • Дискусії довкола доходів працівників державного сектору

    Дискусії довкола доходів працівників державного сектору




    Спеціалізовані парламентські комітети
    затвердили у схваленій урядом редакції проєкт Державного бюджету Румунії та бюджету
    соціального страхування на поточний рік. Остаточне голосування на пленарному
    засіданні відбудеться у вівторок.




    У цьому контексті міністр
    праці Ралука Туркан оголосила, що у відомстві працюють над низкою змін до системи
    оплати праці працівників державного сектору, в тому числі щодо встановлення фіксованої
    суми індексації або скасування певних доплат. Міністерка зазначила, що деякі
    категорії бюджетники отримують надбавки у розмірі до 85% посадового окладу,
    стверджуючи, що з набранням чинності нового закону будуть скасовані такі надбавки,
    як наприклад за роботу в умовах нейропсихічного навантаження або за
    конфіденційність. При цьому великі зарплати будуть заморожені, а малі -
    підвищені.


    Уряд продовжує аналіз
    законопроєкту Міністерством праці про заборону одночасно отримувати пенсію і
    зарплату. Ралука Туркан заявила, що з огляду на «виразну тенденцію» працівників
    державного сектору виходити на пенсію і потім знову влаштуватися на державну
    службу, новою редакцією закону передбачена можливість продовження роботи й
    після досягнення пенсійного віку, але буде заборонено одночасно отримувати
    пенсію і зарплату.




    І прем’єр-міністр Флорін Кицу підтримав
    ідею скасування право на одержання одночасно і пенсії, і заробітної плати у
    державному секторі та надання кожній людині можливості самостійно обирати між зарплатою
    та пенсію. Відповідний законопроєкт міністерства праці прем’єр вважає «дуже
    хорошим». «Цей законопроєкт ми
    обговорювали в коаліції. Мені він здається дуже добрим. Ви знаєте, що ми порушували
    це питання й минулого року, а мені здається нормальним надати можливість людині,
    яка досягла пенсійного віку самостійно вирішувати, чи хоче вона отримувати
    пенсію або продовжити роботу без права доходи у вигляді пенсії.»




    Така заборона на одночасне
    отримання пенсії та зарплати була запроваджена у Румунії в 2009 році, в умовах світової
    фінансової кризи, урядом Еміля Бока, але вона стосувалася певної суми
    кумулятивних доходів, а також мала винятки наприклад, для вчителів. Проте відповідні
    положення були скасовані в 2014 урядом Соціал-демократичної партії на чолі з Віктором Понтою.




    Враховуючи нові реалії
    керівники деяких відомств вже повідомили про пошук альтернативних рішень. Наприклад,
    міністр освіти Сорін Кімпяну заявив, що в системі освіті можлива погодинна
    оплата праці для того, щоб привабити вчителів-пенсіонерів, передбачаючи, у протилежному
    випадку, зростання кількості некваліфікованих працівників в румунських навчальних
    закладах.




    У зв’язку з цим Ралука Туркан
    заявила, що проєкт містить певні положення, що дозволять уникнути блокування
    діяльності ключових державних установ. З боку опозиції соціал-демократи піддали
    гострій критиці цю законодавчу ініціативу уряду. Сенаторка Габрієла Фіря
    написала на своїй сторінці в соціальній мережі, що встановлення законом заборони
    одночасно отримувати пенсію і заробітну плату у дійсності є «зухвалою спробою
    нав’язати приховане підвищення
    пенсійного віку до 70 років».

  • Прогноз НБР щодо інфляції

    Прогноз НБР щодо інфляції


    Національний
    банк Румунії зберіг прогноз інфляції на рівні 4,2% до кінця цього року та прогнозує
    інфляцію в 3,4 відсотка для кінця 2020. З нагоди представлення квартального
    звіту про інфляцію, керівник Центрального банку Мугур Ісареску привітав той
    факт, що уряд намагається утримувати бюджетний дефіцит нижче 3% ВВП. Базова
    інфляція продовжує зростати, а річний показник індексу споживчих цін буде на
    рівні понад 3,5%, тобто поза діапазоном прогнозованим НБР до кінця року, після
    чого він поступово повернеться в діапазон, уточнив Мугур Ісареску.




    Він
    пояснив, що двома основними факторами, що чинять тиск на зростання цін, є
    підвищення заробітної плати та накопичення надлишкового попиту, а Центральний
    банк діятиме в напрямку до їх знеохочення, але не впливаючи на кредитування. Керівник
    НБР також сказав, що базова інфляція прискорилася в червні, при цьому річний
    рівень інфляції впав до 3,84%.Мугур Ісереску: «У нас є ця основна проблема, саме в
    нашій галузі, грошово-кредитної політики, а саме, що основна інфляція
    прискорилася в умовах накопичення тиску на боці попиту та витрат компаній. Очевидно,
    що ціни зазнають висхідний тренд через надмірний попит, і, на жаль, ми також стикаємося
    з підвищенням витрат, особливо витрат на заробітну плату».





    Паралельно
    зросла економічна діяльність. Це було надзвичайно дивовижною еволюцією, сказав керівник
    Нацбанку, враховуючи, що загальне кінцеве споживання є тією складовою, яка
    піднімає економічну діяльність. З іншого боку, інші органи влади також повинні
    вжити заходів щодо зменшення дефіциту поточного та фіскально-бюджетного
    рахунків, стверджує глава Центрального банку, а підхід Міністерства фінансів
    дотримуватися, навіть після внесення змін до державного бюджету на поточний
    рік, цільового дефіциту бюджету нижче минулого року є правильним.




    Мугур Ісареску: «Я вітаю це рішення
    уряду зберегти дефіцит на рівні 2,75%, але в той же час бюджет, навіть зі
    змінами до нього, є напруженим. Частка витрат на заробітну плату та пенсії
    перевищує 70%, і це не залишає багато можливостей для інвестицій. Що стосується
    доходів у нас є ще більша проблема. Відбулася справжня гонка що стосується
    зменшення податків у Румунії, і зараз ми
    маємо рівень податкових надходжень нижче 27%.




    На його
    думку, правильний підхід полягає у припиненні поглиблення дефіциту та
    поступовому коригуванні цих дисбалансів. Основні елементи, які відзначають
    еволюцію інфляції, пов’язані з фіскальною політикою та доходами, дефіцитом
    поточного рахунку, впливом нового індексу, на основі якого обчислюються
    процентні ставки за кредитами, а також ряд зовнішніх факторів.

  • Економічні наслідки міграції

    Економічні наслідки міграції

    Пошук працездатного
    кваліфікованого
    співробітника – справжній виклик для Румунії. Відносно недавній барометр
    показує, що країна пережила найгіршу трудову кризу в недавній історії після
    того, як багато кваліфікованих робітників поїхали працювати за кордон за кращі заробітні плати, а продуктивність праці вдома ще досить низькою, і фірми уникають значних інвестицій
    у працівників. З європейських держав, Румунія зафіксувала найбільше зростання
    мінімальної заробітної плати за останні десять років, приблизно на 200%. Проте
    рівень заробітної плати все ще незрівнянно нижчий, ніж у західних країнах. Потім інвестиції сконцентрувалися в останні
    роки в Бухаресті та деяких інших великих містах Румунії, тому робоча сила
    наслідувала цю тенденцію.




    Райони, де працюють найменше кадрових фірм, є ті, що залишили більшість румунів, і пішли особливо на Захід – на півдні та сході країни. За
    таких обставин інший сигнал тривоги стосується розрізненого розвитку економіки на регіональному рівні, тобто,
    Румунія росте з різними швидкостями, що може призвести до надзвичайно серйозних соціальних
    наслідків. У списку дефіциту румунської
    робочої сили перше місце посідають електрики, будівельники, зварювальники, механіки, інженери та
    хіміки. Також потрібні
    водії, зокрема вантажних автомобілів
    та громадського
    транспорту,
    лікарі та медсестри, а також дослідники або менеджери проектів.


    При цьому, на зустрічі міністрів
    фінансів ЄС,
    в ЕКОФІН, що відбулась минулого тижня в
    Бухаресті обговорювався, зокрема, вплив мобільності робочої сили на поступове
    зниження бази
    оподаткування в країні походження. На думку румунського міністра Єуджена Теодоровіча, європейські країни, з яких багато
    працівників їдуть до решти країн Союзу- а Румунія не єдина
    в цій ситуації – повинні подумати про агресивний пакет заходів, який приведе до
    вирішення проблеми мобільності робочої сили. Єуджен Теодоровіч пояснив, що вільний рух
    приніс великі економічні вигоди.




    Мобільні працівники вносять внесок у
    ВВП країн походження та приймаючих країн, і в більшості випадків мають важливу
    роль у збільшенні доходів тих, хто живе вдома. Проте, мобільність також може
    мати негативні наслідки, що призводить до витоку мізків і зупинки потенційного
    зростання. У найближчому майбутньому пріоритетом має стати пошук спільного
    рішення на європейському рівні та впровадження інструменту, який допоможе
    вирішити це явище. Швидке вирішення ситуації необхідне, тому що якщо тенденція за останні 10 років продовжиться, то проблема стане досить серйозною.





  • Перспективи виходу на пенсію в Румунії

    Перспективи виходу на пенсію в Румунії

    Приблизно 54% ​​європейців вважають, що вони залишаться активними на
    ринку праці після виходу на пенсію, свідчить нещодавнє опитування, проведене важливим європейським
    банком за участю респондентів з 15-ох країн, у тому числі 13 з Європи. На європейському рівні очікується,
    що тільки одна чверть населення матиме той же рівень життя після виходу на пенсію. Як завжди,
    Румунія має
    ще більш песимістичні цифри. У нашому випадку 63% опитаних вважають, що їм доведеться
    працювати після пенсійного віку для того, щоб оплатити свої податки, але щоб зрозуміти ці відсотки,
    Мануела Стенкулеску,
    соціолог Інституту досліджень якості життя, вважає, що ми повинні
    виходити з того, що вони представляють думки і очікування. Це така думка, яка вписується в схему
    відповідей на очікування щодо напрямку, в якому йде країна (хороший чи поганий) або рівня особистого щастя. І в цьому
    відношенні румуни завжди були на останніх місцях в Європі, будучи песимістичними.




    Крім того, опитування такого роду показують певну поведінку або ставлення, каже
    Мануела Стенкулеску:«Румуни мають певний тип поведінки.
    Тільки в останні роки вони почали – деякі з них – планувати на довгий строк. Наприклад: деякі планують
    вихід на пенсію. Через
    комуністичне
    минуле, ми все ще думаємо,що «пенсія приходить», «очікуємо пенсію».Нібито віримо, що пенсія приходить сама. Натомість,
    іноземець знає, що він
    повинен турбуватися про свою власну пенсію.Крім того, за кордоном є багато інших
    інструментів і фінансових можливостей, щоб думати і планувати свій вихід
    на пенсію. Це свого роду поведінка, з якою західні громадяни привикають зі школи. У Румунії, таке не вчиш ні
    вдома, ані в школі. Лише в останній
    час, і тільки у
    населення вище середнього рівня, як правило, є тенденція формувати цей тип поведінки через,
    який починаєш планувати свій відпочинок, планувати гроші для навчання
    дитини за кордоном. Такого не було раніше.»




    Іншими словами, більшість румунів -
    як і інші східноєвропейські громадяни, які зазнали комунізму – повинні розуміти,
    що пенсійне планування також є відповідальністю за особисту долю. Цей тип поведінки,
    успадкований
    від комунізму, також спостерігається при вимірюванні рівня заощаджень. Тут слід
    згадати і умови життя. Близько 69% румунів стверджують, що
    вони не можуть заощадити через надто низькі доходи. Але крім бідності та
    менталітету, існує також конкретна причина: пропозиція банківських та
    фінансових установ взагалі, вважає Мануела Стенкулеску, посилаючись на реальні
    причини низького рівня економії: «Ц високий рівень бідності. Багато людей не можуть заощаджувати, тому що вони нічого не мають.
    По-друге, також не розвивається поведінка заощадження. Чому? Тому що немає
    освіти в цьому напрямку. Проблемою країн, що вийшли з комунізму є відсутність фінансової освіти в школах.
    По-третє, не існує різноманітних фінансових продуктів для заохочення економії,
    оскільки в Румунії банки не пропонують такого різноманіття банківських або
    фінансових продуктів, як це має місце в іншій Європі.»




    Однак емпіричні уявлення та
    очікування населення підтримуються, принаймні частково, конкретними даними. Ще
    у 2009 році Світовий банк попередив, що дефіцит румунської пенсійної системи
    перевищить 5% від ВВП до 2020 року, і ця
    тенденція
    зростатиме, після чого до
    2050 року він скоротиться до 6,2% від ВВП. Дефіцит зумовлений старінням населення, а також
    витратами на перехід частини внесків I-го рівня (державні пенсії, що
    фінансуються з бюджету соціального забезпечення) до другого рівня (пенсії,
    передбачені обов’язковими внесками приватних пенсійних фондів). У 2009 році дані прогнози були зроблені, а Румунія нещодавно реформувала свою
    пенсійну систему, структуруючи її на трьох рівнях: 1-й рівень, тобто там, де обов’язково
    збираються внески працівників, якими управляє
    держава, другий рівень,
    обов’язковий для осіб до 35 років та на вибір для вікової групи 35-45 років, де частковий внесок працівників
    управляється приватно, і Третій Рівень, який є добровільною пенсійною схемою,
    що управляється приватними компаніями.




    Якщо на даний момент трохи більше 7
    мільйонів румунів вносять внесок до другого рівня, то наприкінці 2016 року
    близько 410 тисяч осіб пішли до третього рівня. Тому лише близько 400 000 румунів зрозуміли, що пенсійне планування
    також залежить від індивідуального вибору. Або можливо лише
    стільки румунів дозволили
    собі вносити щомісячну суму на приватну пенсію. Отже, песимізм щодо
    необхідності продовжувати працювати після виходу на пенсію пояснюється сучасним
    рівнем життя, а також даними, які вже відомі громадській думці щодо скорочення
    населення. Мануєла
    Стенкулеску повертається
    з деталями:«Великі
    проблеми майбутнього виходу на пенсію походять з трьох джерел. Перша стосується
    старіння населення. Ми переживаємо процес старіння. Це означає, що через 10-20
    років, все більше людей будуть виходити на пенсію. Їх підтримуватиме молодь, якої буде все
    менше. І вона повинна
    буде підтримувати
    багатьох пенсіонерів. І це буде чинити тиск на пенсійний фонд. Крім того, є два
    дуже потужні джерела. Одним з них є неформальна економіка, яка все ще дуже
    розвинена в Румунії. Це є, з одного боку, джерелом виживання, але, з іншого боку, у
    довгостроковій перспективі буде інструментом, який вб’є нас. Ми працюємо
    нелегально, і ми не реєструємо свої доходи, а це означає або дуже низькі пенсії або
    ніяких пенсій. Третім
    джерелом є також міжнародна міграція, яка працює таким чином: хтось працює за
    кордоном без чітких правових форм, повертається до країни, де деякий час отримує гарантований мінімальний дохід або не отримує, а потім знову йде за
    кордон. Тимчасово він має з чого жити, але не робить внески
    для пенсії ні за кордоном, ані в Румунії. У майбутньому через старіння
    населення та міграцію будуть дуже великі проблеми. Тому, можливо, в майбутньому в Румунії можна буде говорити також про бідність
    пенсіонерів. У такому не надто віддаленому майбутньому, ймовірно, що пенсіонери стануть
    основною категорією, яка піддається бідності.Поки що не є.Тепер діти та молодь досягли рівня
    бідності, що неприпустимо для будь-якого сучасного суспільства.»


    Можливо, якщо тепер було б розглянуто питання поліпшення майбутнього становища цих
    молодих людей, і стійкість пенсійної системи може зрости, вважають експерти.





  • Почались обговорення проекту державного бюджету

    Почались обговорення проекту державного бюджету

    Румунія вступила у лютий, але ще не має державного бюджету на 2019 рік. Опублікований лише у четвер на сайті Міністерства фінансів, проект буде офіційно прийнятий у вівторок урядом після деяких змін. Проект передбачає економічне зростання на 5,5%, інфляцію 2,8 і дефіцит 2,5% ВВП.Міністерство охорони здоров’я буде привілейованим оскільки отримає на 64% більше коштів, ніж у минулому році, транспорт на 54% більше фінансування, а освіта – майже на 47%. Менші кошти отримає міністерства бізнесу, зв’язку та енергетики. Бюджетні витрати на заробітну плату, пенсії і заходи соціального забезпечення будуть більшими близько на 30 млрд леїв, ніж доходи. Міністр фінансів, Соціал-демократ, Єуджен Теодоровіч заявив, що розробив проект бюджету, якого він називає революційним, спрямований на підтримку охорони здоров’я та освіти.

    Критики проти проекту виникли, однак, негайно. Партійний керівник Теодоровіча, Лівіу Драгня закликав як його, так і прем’єр-міністра Віоріку Денчіле розглянути можливість того, щоб частину грошей, виділених спецслужбам, було перенаправлено охороні здоров’я. Безкоштовна програма надання всім дітям Румуні вітаміну D або програми профілактики та боротьби з діабетом – це також програми національної безпеки, – сказав лідер СДП. Коментатори попереджають, що неясно, якщо після змін, пов’язаних з виділеними коштами спецслужбам, проект бюджету не буде потрібне нове схвалення Верховною радою оборони країни, що обов’язково, коли йдеться про гроші, виділені на безпеку.

    Перший голос правої опозиції, НПЛ критикує проект бюджету на 2019 рік, який, як кажуть, ґрунтується на хибних передумовах що стосується інфляції та економічного зростання. Лідер партії Людовик Орбан оцінює, що кошти, виділені на інвестиції та освіту, нереалістичні, що уряд не виконує своїх зобов’язань щодо програми оснащення армії, і що місцеві бюджети втрачають кошти. Мери ліберали і соціал-демократи великих міст мають таку ж думку. Вони звинувачують той факт, що, хоча місцеві органи влади отримали більше грошей, мерії переберуть значну частину соціальних видатків з державного бюджету. Найбільш голосним суперником Драгні в партії, мер Бухареста Габріела Фіря, надіслала відкритий лист жителям столиці, заявивши, що місто втратить 180 мільйонів євро, або майже чверть бюджету.

  • Держбюджет-2018: дебати

    Держбюджет-2018: дебати




    Парламентарії в профільних комітетах почали
    постатейний розгляд законопроектів «Про Державний бюджет Румунії на 2018 рік» та
    «Про бюджет соціального забезпечення», які
    будуть винесені на голосування парламенту 21 грудня. Влада прогнозує збільшення доходів на майже 31 мільярд
    леїв (близько 6,6 мільярдів євро), кошти, які підуть на охорону здоров’я, освіту
    та інвестиції.




    Міністр фінансів Йонуц Міша зазначив, що
    бюджет на 2018 рік побудовано на прогнозі прискорення росту ВВП до 5,5%,
    інфляції в 3,1%, середньорічного курсу 4,55 леїв до євро та збільшення
    середньої кількості працівників на 4,2%. На його думку, дохід, врахований при
    побудові бюджету, є реалістичним.




    Йонуц Міша: «Протягом 2017 року, за десять
    місяців, порівняно з 2016 роком, доходи зросли на 12,85 мільярдів. Отже, якщо
    порівняти це зростання доходів з попереднім роком, я не думаю, що хтось зможе говорити
    про нереальні до виконання обсяги майбутніх доходів.»




    З іншого боку, представники опозиції стверджують,
    що розрахунки щодо надходжень до бюджету надто оптимістичні. Сенатор від Націонал-ліберальної
    партії Флорін Кицу: «За моєю оцінкою доходи завищені приблизно на 8,6 мільярдів
    леїв, на 5 мільярдів леїв завищена сума надходжень з податку на додану
    вартість, але є ще один розділ бюджету, в якому розрахунки щодо надходжень
    надто оптимістичні: а саме соціальні внески.»




    Міністр фінансів стверджує, що крім окремих
    заходів, що призведуть до збільшення витрат, такі як підвищення заробітної
    плати, відпочинкові купони, підвищення мінімальної заробітної плати, підвищення пенсії та соціальних пільг для пенсіонерів, бюджетом передбачено й обмеження
    витрат.




    Опозиція подала майже 4000 поправок, але
    більшість бюджетів міністерств і головних розпорядників коштів вийшли з
    профільних комітетів у запропонованому урядом варіанті. Таким чином Міністерство
    національної оборони отримає 2% ВВП, у відповідності до зобов’язань Румунії перед
    НАТО, бюджет Міністерства охорони
    здоров’я збільшиться на 4,6% порівняно з поточним роком, причому більша частина
    цих коштів піде на оплату праці медичних працівників.




    У свою чергу, бюджет Міністерства освіти сягне
    наступного року 3% ВВП, на 0,1% більше порівняно з поточним роком. І Румунська
    служба інформації наступного року отримає на 13% більше коштів. Водночас вже були схвалені бюджети
    Міністерства внутрішніх справ та Міністерства регіонального розвитку, але останній
    з поправками.




    Водночас Демократичний союз угорців Румунії запропонував
    збільшити розмір податку на прибуток, що сплачується місцевим органам влади, який
    уряд вирішив зменшити з 16 до 10 відсотків, починаючи з 1 січня 2018 року.

  • Підписано закон про оплату праці бюджетників

    Підписано закон про оплату праці бюджетників

    Нещодавня політична криза в Бухаресті викликала в багатьох побоювання, що закон про оплату праці у державному секторі буде відстрочений і його застосування запізнене. Більш того! Через відправлення у відставку кабінету соціал-демократа Соріна Гріндяну найпесимістичніші навіть заговорили про скасування цього закону із значними вигодами для більшої частини румунів. Всі побоювання розвіялися, коли було оголошено, що президент Клаус Йоганніс підписав закон.

    У прес-релізі Адміністрації Президента говориться, що глава держави підтримує необхідність значного збільшення заробітної плати персоналу, що виплачується за рахунок державних коштів, щоб поліпшити свій рівень життя. Він підкреслює, що в рівній мірі, це відповідальність СДП та АЛД, двох владних партій, забезпечити збалансований розвиток і прагнути пов’язати зростання доходів із збереженням макроекономічної і бюджетної стабільності Румунії. Цей закон повинен вирішити проблеми, що існують із заробітною платою в державному секторі, не створюючи інших-наголосив Клаус Йоганніс.

    Будь-які додаткові фінансові поправки повинні бути прозорими, надійними і відповідальними, не зачіпаючи важливі сектори для економічного розвитку, інвестиційні та інфраструктурні проекти, які взяв на себе уряд. Бізнесмени вже стурбовані тим, що уряд введе додаткові податки для приватного сектора, щоб мати необхідні ресурси для підвищення заробітної плати в державному секторі. Голова Національної ради приватних малих і середніх підприємств в Румунії, Лівіу Рогожінару говорить: «Доки ми не знаємо, звідки братимуть гроші, поки немає деяких критеріїв компетентності, на яких збільшують ці зарплати, я побоююсь, що уряд не буде мати звідки взяти гроші і звернеться до приватного сектору та запровадить додаткові податки. Це єдине місце, де можна взяти гроші без того, щоб нас боліла голова.

    А ні погляди, що надходять від деяких профспілок, що представляють державних службовців не є похвальними щодо закону. Президент Національної профспілкової конфедерації «Картель Альфа» Богдан Госсу каже, що нормативний акт не вирішить належним чином зарплатні різниці у державній системі, і що проблемою є, наприклад, брак тарифного розряду для співробітників в сфері місцевого самоурядування. Закон про оплату праці в державній системі забезпечує щомісячне зростання доходів в найближчі п’ять років, більш ніж на 50% в середньому. Бюджетники стверджують, що таким чином, будуть виправлені помилки з огляду на те, що вони були першими жертвами ампутації заробітної плати в 2010 році, коли глобальна економічна криза зачепила і Румунію.

  • Дискусії про державний бюджет

    Дискусії про державний бюджет

    Румунський прем’єр, соціал-демократ, Сорін Гріндяну і міністр фінансів Віорел Штефан відправились в середу до Палацу Котрочень, де вони представили президенту Клаусу Йоганнісу проект бюджету на 2017 рік. Зустріч пройшла на прохання президента занепокоєний, що заходи оголошені СДП в ході виборчої кампанії, деякі з яких вже були прийняті новим урядом, можуть вплинути на баланс бюджету. Йдеться про підвищення зарплат і неоподаткування пенсій – значні фінансові зусилля, і Клаус Йоганніс хотів дізнатись, як будуть управляти наслідками цих заходів, і який їхній вплив на бюджет.

    Глава держави вважає, що складання бюджету не є легким завданням для уряду, але, за його словами, уряд і парламент повинні прийти зі стійким бюджетом. Клаус Йоганніс: Дуже важливо, щоб ми мали у 2017 році стійкий і солідний бюджет, який бере до уваги деякі дуже важливі дані, такі як, наприклад, дефіцит нижче 3% та виділення 2% від ВВП на оборону, і так далі. Мене запевнили, що все це буде виконано.

    Запевнення були зроблені Соріном Гріндяну, який дав гарантії, що дані, представлені президенту – дані, що лежать в основі складення проекту бюджету на цей рік – подані Національною комісією прогнозу. У той же час, враховані заходи для підтримки темпів зростання, так щоб економічний розвиток конкретно відчувся людьми. У зустрічі в Палаці Котрочень обговорювались недавні заяви, зроблені лідером СДП Лівіу Драгня, відповідно до якого з бюджету зникло 10 млрд леїв (близько 2,2 млрд євро) під час правління колишнього уряду.

    Глава держави стверджує, що не потрібно в даному випадку парламентського розслідування і пояснив, що йдеться про доходи, які не реалізовано. К. Йоганніс: З причин, які мені невідомі, спочатку йшлося про діру в бюджеті, що не може бути. Це нереалізовані доходи, з причин, які повинні пояснити інші, а не я. Тобто ті,хто були при владі. Але справа в тому, що ніхто не пішов з грошима додому, і на даному етапі важливо працювати дуже, дуже серйозно для складання бюджету на 2017. Я запропонував підтримку на рівні експертів з цього питання.

    Незабаром після звинувачень оголошених Лівіу Драгня колишній прем’єр-міністр Дачіан Чолош, сказав , що такої діри немає. Він додав, що в 2016 році доходи були вище, ніж у 2015 році і остаточний дефіцит був нижчим ніж прогнозований.

  • Переговори по заробітній платі

    Переговори по заробітній платі

    Мінімальна заробітна плата в наступному році та Закон про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки були обговорені в понеділок в Бухаресті, представниками профспілок, роботодавців і уряду, в рамках Національної тристоронньої ради. Зустріч завершилася без прийняття рішення і переговори в цьому форматі продовжаться відразу ж після парламентських виборів від 11 грудня. У ході переговорів, профспілки запропонували підвищити мінімальну заробітну плату на 200 леїв (44 євро), з початку наступного року, в той час як уряд представив аналіз із декількома сценаріями з-поміж яких збільшення на сто леїв (22 євро).

    Президент профспілкової конфедерації Картель Альфа Богдан Госсу уточнив після завершення засідання Національної тристоронньої ради: Профспілки в основному піднімали питання збільшення на 200 леїв, тобто з 1250 леїв (277 євро), з 1 січня, щоб мінімальна заробітна плата становила 1,450 леїв (322 євро). Ми домовились, щоб відразу після виборів знову зустрілись. Ймовірно, 14 грудня, коли відбудеться засідання уряду буде прийняте урядове рішення про мінімальну заробітну плату в 2017 році.

    Починаючи з наступного року, мінімальна заробітна плата буде визначатися за допомогою механізму розрахунку над яким в даний час працює група незалежних експертів, що призначені соціальними партнерами. Це дослідження показує скільки людей в Румунії отримують мінімальну зарплату, і висуває на перший план їх схильності до ризику бідності. Дослідження також пропонує кілька сценаріїв для підвищення мінімальної заробітної плати і вплив на економічне середовище застосування кожної програми. Міністр праці Драгош Пислару сказав, що для встановлення мінімальної заробітної плати буде необхідно зробити кілька кроків, в тому числі врахування пропозицій, зроблених конфедераціями профспілок і роботодавців.

    Що стосується Єдиної тарифної сітки оплати праці працівників державного сектору, він сказав, що для вирішення всіх несправедливостей, пов’язаних з доходом у цій сфері необхідно виділити 19,5 млрд леїв (4,3 млрд євро) до 2022 року. Згідно прес-релізу уряду, в 2017 році середнє зростання заробітної плати за рахунок державних коштів складе 37,3%, в поєднанні з прогнозованим економічним зростанням, а співвідношення між мінімальною і максимальною заробітною платою скоротиться до 1/13. Найбільша зарплата буде президента, а зарплата прем’єр-міністра буде скорочена на 300 леїв з 15 825 леїв (3516 євро), скільки отримував на початку року. Також будуть надані надбавки для певних професій (30%), лікарів і комп’ютерних фахівців, оскільки набір персоналу важкий. Законопроект буде представлений соціальним партнерам в перспективі консультацій, які будуть проведені в Міністерстві праці.