Tag: Драгня

Судова сага того, хто керував залізним кулаком Соціал-демократичною партією до моменту засудження, два роки тому, здається нескінченною. Перебуваючи у в’язниці, Лівіу Драгня отримав ще одну погану вістку: прокурори Національної антикорупційної дирекції передали до суду нову справу за звинуваченням у торгівлі впливом, зловживанні владою та здійснення впливу на діяльність інших осіб у зв’язку з його присутністю на церемонії інавгурації президента Дональда Трампа на початку 2017 року.

На той час Лівіу Драгня був спікером Палати депутатів та лідером головної правлячої партії, а фотографії на яких він вітає найсильнішого з лідерів вільного світу, відкрили шлях для всіляких спекуляцій у Бухаресті. Тепер прокурори звинувачують колишнього лідера соціал-демократів у торгівлі впливом, зловживанні владою та здійсненні впливу на діяльність інших осіб з метою отримання неправомірної вигоди для себе або для інших осіб.

У справі, разом з Драгнею, проходять ще троє бізнесменів, які були звинувачені у купівлі впливу або співучасті у купівлі впливу. Лівіу Драгня нібито отримав від одного з бізнесменів неправомірну вигоду для себе та для партії. Йдеться про лобіювання участі в подіях з нагоди церемонії інавгурації президента США з 17 по 21 січня 2017 року, які відбулися у Вашингтоні, у вигляді пільгового пакету на суму 250.000 американських доларів. Участь нібито була можлива за посередництвом американського політика та бізнесмена, віце-президента Інавгураційного комітету президента.

За допомогою двох інших бізнесменів також було надано послуги з лобіювання та політичного консалтингу на суму 30.000 американських доларів на користь партії. Гроші нібито були виплачені в травні 2017 року офшорною компанією з осідком на Британських Віргінських островах та банківськими рахунками на Кіпрі, повідомляє Національна антикорупційна дирекція. Підсудний Лівіу Драгня, користуючись своїм впливом, як на прем’єр-міністра, так і інших членів румунського уряду, пообіцяв одному румунському бізнесмену, що переконає членів уряду посприяти його бізнес-інтересам, особливо у військовій та розвідувальній сферах, на території Румунії.

Нагадаємо, що Лівіу Драгня вперше був засуджений до позбавлення волі умовно за фальсифікацію виборів. Однак, він потрапив до в’язниці на три з половиною роки після другого вироку, за підбурювання до зловживання службовим становищем у період, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради (південь Румунії). Тепер він добивається умовно-дострокового звільнення. Його політична спадщина перетворилася на виборчий тягар для Соціал-демократичної партії. Партія зазнала поразки на європейських та президентських виборах у 2019 році, вийшла першою на парламентських виборах 2020 року, але не зуміла увійти до керівної більшості і зберегла важливу частку тільки на місцевому рівні. Невдачі СДП в значній мірі викликані діями колишнього лідера, обвинуваченого в ініціюванні небезпечного процесу політичного підпорядкування правосуддя тільки для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Румунське головування в
Раді ЄС

Рівно через
12 років від вступу в ЄС у січні Румунія офіційно прийняла піврічне ротаційне
головування у Раді Європейського Союз. Бухаресту вдалося закрити 90 кейсів та
провести близько 2500 заходів. Незаперечним успіхом став Європейський саміт у місті
Сібіу (у центрі) щодо майбутнього Євросоюзу, на якому була окреслена Стратегічна
програма дій на період 2019-2024 роки. За словами тогочасного прем’єр-міністра, соціал-демократки Віоріки Денчіле,
концепція згуртованості між громадянами, громадами, регіонами та
країнами-членами була головним гаслом румунського головування в Раді ЄС. За її словами Бухарест також
поставив перед собою такі завдання як: вдосконалення соціальної політики,
сприяння гендерній рівності та боротьбі з антисемітизмом, ксенофобією та
ненавистю.

Поразка лівих на виборах Європарламенту

За
результатами голосування румунських виборців 26 травня до Європейського
Парламенту потрапили депутати від шістьох політичних сила. Націонал-ліберальна
партія, яка на той час була в опозиції, здобула найбільшу кількість голосів,
близько 27%. Друге і третє місця поділили між собою Соціал-демократична партія,
«перша скрипка» тодішньої керівної коаліції та правий альянс, до якого входять
Союз «Рятуйте Румунію» та партія PLUS. По
двоє депутатів пройшли до Європарламенту від партії «Про Румунія», Демократичного
союзу угорців Румунії та партії «Народний рух», які набрали 5-6%. Іншим сімом політичним
силам, які взяли участь у виборах, в тому числі Альянсу лібералів та демократів,
на той час меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції, не вдалося здолати 5% виборчий поріг. На закордонних виборчих дільницях румунам довелось
знову годинами чекати у нескінченних чергах, при цьому основні звинувачення у
неналежному проведенні виборчого процесу за кордоном були спрямовані у бік
Міністерства закордонних справ. Одночасно з виборами до Європарламенту був
проведений і референдум з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоганнісом.
Понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі, сказали «так» продовженню боротьбі
з корупцією.

Кінець
соціал-демократичної епохи

Наступного
дня, 27 травня, фактичний лідер коаліції при владі, голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня був ув’язнений за
рішенням Верховного суду, який засудив його до 3 років з половиною років
позбавлення волі за корупцію. Він отримав цей вирок у справі про фіктивне
працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати
референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна Бесеску. Після ув’язнення
Лівіу Драгні прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перейняла лідерство у партії, а
соціал-демократ Марчел Чолаку був обраний замість нього на посаду спікера Палати
депутатів.

Зміна уряду

Уперше за тридцять років посткомуністичної
демократії, Румунія має «одноколірний» ліберальний уряд. 4 листопада парламент затвердив Програму дій нової
урядової команди на чолі з лідером Націнал-ліберальної партії Людовіком Орбаном. Підрахунок голосів поклав край тривалому напруженому
очікуванню, адже напередодні було важко
сказати, чи зуміє Людовік Орбан набрати 233 голоси, тобто половину плюс один
від загальної кількості сенаторів і депутатів, необхідних для затвердження
уряду. Урешті-решт набралося 240 голосів, враховуючи, що частка лібералів у парламенті становить близько 20%. Ліберали «сіли за кермо» уряду після того як парламент підтримав
ініціативу Націонал-ліберальної партії й оголосив недовіру
соціал-демократичному уряду Віоріки Денчіле. Ініціатори резолюції про недовіру уряду назвали команду Віоріки Денчіле найбільш шкідливим кабінетом міністрів за останні 30 років і заявили, що після їх відставки представлять у
парламенті відповідальну програму діяльності, спрямовану на розвиток та модернізацію країни та
реальне процвітання кожного румуна.

Румунки
на важливих європейських посадах

Комісаром
ЄС з питань транспорту у новій Європейській комісії, яка розпочала роботу 1 грудня, стала
євродепутат від Націонал-ліберальної партії Румунії-Європейської народної
партії Адіна Велян. Серед пріоритетів та цілей, які вона поставила перед собою налічуються екологічно чистий та рівноправний транспорт. Колшиня вчителька та депутат Європарламенту
з 2007 року, Адіна Велян (51 рік) була віцеспікером європейського законодавчого
органу та очолювала в минулому комітети з питань навколишнього середовища та з питань
промисловості. За даними дослідження, здійсненого у квітні групою VoteWatch
Europe Адіна Велян посіла четверте місце у рейтингу найвпливовіших депутатів
Європарламенту попереднього скликання. Вона є четвертим єврокомісаром від Румунії
після Леонарда Орбана, який був відповідальним за багатомовність, Дачіана
Чолоша на чолі сільськогосподарського відомства та Коріни Крецу, яка
відповідала за регіональну політику Єврокомісії. Інша румунка, колишній головний
антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші очолила майбутню Прокуратуру ЄС,
створену передусім для посилення боротьби з шахрайством та зловживаннями у
використанні коштів з бюджету Європейського Союзу.

Переобрання
президента

Чинний
президент Клаус Йоганніс, за підтримки Націонал-ліберальної партії, здобув
перемогу в чергових президентських перегонах. У другому турі президентських
виборів 24 листопада він набрав понад 66% голосів, удвічі більше ніж експрем’єрка
Віоріка Денчіле. Через два дні після найбільш розгромної поразки кандидата від соціал-демократів
у посткомуністичній історії Румунії, остання пішла у відставку з посади лідера
партії. На церемонії інавгурації переобраний президент Клаус Йоганніс пообіцяв,
що й надалі буде непохитним прихильником дотримання основних прав і свобод
громадян, найвищих цінностей, закріплених у Конституції, у дусі демократичних
традицій румунського народу та ідеалів грудневої антикомуністичної революції
1989 року, за які боролися і пролили кров румуни 30 років тому.

Спорт

У
червні молодіжна збірна Румунії дійшла до півфіналу чемпіонату Європи з
футболу, проведеного в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
Олімпійські ігри в Токіо. Після 56-річної перерви румунські футболісти знову братимуть
участь в олімпійських змаганнях. У розіграші Європейських кубків чемпіон
Румунії з футболу клузький CFR вийшов до 1/16
фіналу Ліги Європи, де у лютому зустріне іспанську «Севілью». У тенісі румунка
Сімона Халеп та канадійка румунського походження Б’янка Андреєску закінчили поточний
рік на 4-му та 5-му місцях у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA).

Вибори до Європарламенту та референдум у Румунії

Понад
400 мільйонів європейських громадян з правом голосу 23-26 травня обирають своїх
представників в
Європарламенті на наступні 5 років. Вибори стартували в четвер
у Великій Британії та Нідерландах і закінчаться 26 травня у більшості країн ЄС,
в тому числі в Румунії. Загалом Європарламент нового скликання складатиметься з
751 депутата, з яких 33 від
Румунії, де вчора сплив останній передбвиборчий тиждень. У Румунії в перегонах
беруть участь 13 політичних сил і троє
незалежних кандидатів. Для закордонних румунів було створено
441 виборчу дільницю, більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці
Молдова. У Румунії паралельно з виборами 26 травня
відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань
правосуддя. Таким чином виборці отримають три балетні: один
для виборів до Європейського парламенту
та по одному для кожного питання референдуму. Румуни, які досягли 18-річного
віку, мають відповісти «так» або «ні» на два питання: 1. Чи згодні Ви із
забороною амністії та помилування за корупційні правопорушення? та Чи згодні ви
із забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних
злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих
постанов безпосередньо до Конституційного Суду? Відповідно до закону,
референдум визнається таким, що відбувся, якщо в ньому взяло участь понад
30% громадян, що перебувають у постійних виборчих списках. Крім того, результат
референдуму затверджується, якщо визнані дійсними бюлетені становлять
щонайменше 25% тих, хто перебуває в постійних виборчих списках.

Регулювання альтернативних
рішень для служб таксі

Уряд
запропонував для громадського обговорення проект термінової постанови про порядок роботи в Румунії ride-sharing
сервісів. Документ був розроблений на тлі закликів альтернативних компаній, які
здійснюють індивідуальні пасажирські перевезення терміново схвалити правила
надання відповідних послуг румунським користувачам. Після кількох раундів
переговорів представники компаній з ride-sharing-у погодили з представниками
уряду текст відповідного нормативно-правового акту. Нові правила забезпечать
рівні умови видачі ліцензій, як водіям класичного таксі, так і водіям альтернативних
сервісів. Останні будуть зобов’язані отримати дозвіл від Міністерства комунікації, а також дотримуватися
технічних і юридичних правил, аналогічних до тих, які застосовуються до таксі. У
Румунії понад 200 тисяч людей підписали петицію про термінове врегулювання ride-sharing
сервісів, повідомляє асоціація «Коаліція за цифрову економіку», незалежна структура,
що представляє інтереси найбільших компаній у цій сфері. На їхню думку відсутність
регулювання цього виду діяльності призводить до того, що тисячі водіїв позбавлені
можливості отримання доходу, а 2,5 мільйона користувачів або не можуть вчасно
замовити таксі або змушені платити утричі більше. У відповідь, представники
класичних компаній таксі, яким користувачі дорікають за низькоякісні послуги, звинувачують
альтернативні сервіси таксі в незаконній діяльності.

Гучні корупційні справи

Колишній
мер м.Констанца Раду Мазере був виданий Мадагаскаром, куди втік приблизно
півтора роки тому, і на цьому тижні доставлений румунськими поліцейськими в
Бухарест. Раду Мазере, який перебував у міжнародному розшуку по лінії Інтерполу
фігурує одразу в кількох кримінальних справах, а в лютому він був засуджений до
майже 10 років ув’язнення у справі за фіктивну реституцію земельних ділянок. Він
втік з Румунії у грудні 2017 року, порушивши підписку про невиїзд. Мазере ствердив,
що порушені проти нього справи політично мотивовані і попросив у Мадагаскарі
політичного притулку. Також у понеділок у Бухаресті Верховний суд Румунії відклав
на 27 травня оголошення остаточного вироку у справі лідера
керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні, який був засуджений судом
першої інстанції до трьох з половиною років позбавлення волі. Він отримав цей
вирок за підбурювання до зловживання службовим становищем у справі про фіктивне
працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Водночас адвокати підсудних безуспішно просили суд відкласти
розгляд справи до рішення Конституційного Суду за поданням депутата від
Соціал-демократичної партії Флоріна Йордакє про незаконність створення палат у
складі трьох суддів Верховного суду Румунії. Конституційний суд того ж дня
відклав розгляд відповідного подання на 5 червня. Відповідна конституційна скарга
була подана Флоріном Йордакє, коли Лівіу Драгня делегував йому повноваження спікера Палати депутатів. Рішення
про делегування повноважень було оскаржене в Конституційному суді опозиційною
Націонал-ліберальною партією, однак колегія суддів відхилила відкриття
конституційного провадження.

Зливи і повені в Румунії

На
цьому тижні у північній, центральній і південній частинах Румунії, в тому числі
в столиці, були оголошені жовтий або помаранчевий рівні небезпеки через рясні
зливи й повені. Проливні дощі активізували зсувні процеси в гірських районах, а
в інших унаслідок негоди річки вийшли з берегів, підхопивши чимало будинків та земельних
ділянок. Рятувальники неодноразово виїжджали на відкачування води із підтоплених помешкань
та присадибних ділянок. У деяких районах через падіння дерев було заблоковано
автомобільні дороги національного, повітового чи місцевого значення або тимчасово зупинено рух поїздів.

Землетрус на політичній арені в Бухаресті: Ліву Драгня, сильна людина СДП та лівої коаліції, при владі, засуджено до трьох з половиною років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Вирок не є остаточним. Верховний суд підтвердив у першій інстанції обвинувачення НАД згідно яким, коли Драгня обіймав посаду голови повітової ради Телеорман (південь), він наказав фіктивне прийняття на роботу двох партійних членів до Департаменту соціальної допомоги та захисту дітей. Вони одержували заробітні плати з державних коштів, хоча працювали виключно на користь Соціал-демократичної партії.

Якщо буде підтверджено, це буде друге засудження для Драгня після засудження до двох років позбавлення волі умовно у 2016 році, і пов’язане з його участю у референдумі 2012 року щодо імпічменту колишнього президента Траяна Бесеску. Румунські партії лише теоретично оголошують критерії цілісності, тому Лівіу Драгня, незважаючи на засудження, отримав повноваження керувати СДП на виборах. І той, хто був засуджений за спробу виборчого шахрайства, призвів до того, що СДП досягла найбільшого електорального успіху останніх двох десятиліть.

І ось, видатні члени партії, у тому числі прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, знаходяться поруч із ним. Вони посилаються на презумпцію невинуватості, якою лідер СДП повинен користуватись до остаточного вироку, або припустиму політичну помсту, жертвою якої став Драгня. Це давня нав’язлива думка про так звані окультні сили спецслужб та НАД, які, як стверджують соціал-демократи, систематично переслідують їх. Партнер по коаліції, лідер АЛДЄ Келін Попеску-Терічану також заявляє, що презумпція невинуватості має працювати.

З іншого боку, права опозиція закликає Лівіу Драгня залишити всі публічні посади. Лідер лібералів Людовик Орбан закликає парламентаріїв більшості СДП-АЛДЄ більше не підтримувати лідера соціал-демкоартів та приєднатися до вотуму недовіри ініційованого НЛП. У свою чергу, Союз «Рятуйте Румунію вважає неприйнятним, щоб Драгня, якого він називає, цитуємо злочинцем з двома засудженнями, залишився на одній з найважливіших керівних посад держави. Протестуючі проти внесення владою суперечливих змін до законів правосуддя та кримінальних кодексів, зраділи дізнавшись про вирок. У Бухаресті та в країні відбулись вчора масштабні демонстрації проти СДП та її лідера. Люди вимагали не тільки його відставки з посади спікера. Вони вимагають відставки уряду, розпуск парламенту і дострокових виборів.

Лівіу Драгня хитається і, разом з ним, партія та коаліція при владі. Перший великий тест відбудеться в середу, коли матиме місце голосування вотуму недовіри. Авторитарний спосіб керування Драгня СДП, призвів до виходу членів з партії. Для критиків Драгня був лише обіцянкою радикальної зміни інституційної та законодавчої архітектури, на якій спирається правосуддя, щоб взяти контроль над ним. Учорашній вирок, в цьому випадку, може бути провалом демаршу. Цей вирок, сприяє правосуддю, тому що підтверджує його політичну недоторканність.

Верховний суд Румунії відхилив апеляцію на вирок, подану лідером Соціал-демократичної партії та спікером Палати Депутатів Лівіу Драгнею, який був засуджений до двох років позбавлення волі умовно у справі за спробу сфальсифікувати у 2012 році результати референдуму про імпічмент тодішнього президента Траяна Бесеску.

Лівіу Драгня обвинувачується у зловживанні впливом, щоб схилити чаші терезів на референдумі від 29 липня 2012 року про імпічмент тодішнього президента Траяна Бесеску. Хоча 87% виборців проголосували у 2012 році за звільнення президента Бесеску, референдум був оголошений як таким, що не відбувся через відсутність кворуму.

У лютому цього року, Лівіу Драгня оскаржив рішення в цій справі, тому що два суддя вийшли між часом на пенсію, а замість них підписали інші два суддя вирок і через те що текст вироку не був редагований після сппиву 30 днів з моменту його оголошення. Минуло 10 місяців відколи я чекаю на мотивацію вироку, це означає що рішення не є повним, – сказав тоді Лівіу Драгня.

Нагадаємо, що 31 січня відбулося перше засідання Верховного суду у інші справі у якій проходить голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня за фактом підбурювання лідером соціал-демократів до зловживання службовим становищем. За даними прокурорів, він влаштував двох членів Соціал-демократичної партії на роботу в Головному управлінні соціальної допомоги і захисту дітей повіту Телеорман. Вони отримували зарплату хоча в дійсності не працювали там жодного дня, а виконували різні завдання в місцевій філії партії.

Політичні оглядачі стверджують, що відповідно до румунського законодавства, у разі засудження у цій справі, Лівіу Драгня ризикує виконувати й попереднє покарання, а саме два роки позбавлення волі, які на даний час є умовними. Це може віддалити назавжди Лівіу Драгню з політичної сцени, яку після парламентських виборів від 11 грудня 2016 року безперечно домінує. Під його керівництвом Соціал-демократична партія отримала 45% голосів, найкращий результат лівої партії за останні 15 років. Склад та програма уряду створеного Соціал-демократичною партією та молодшим партнером Союзом демократів та лібералів, уряд очолений соціал-демократом Соріном Гріндяну, є виразом волі Лівіу Драгні. Політичні оглядачі вважають, що саме тоді коли досяг вершини своєї політичної кар’єри, лідер Соціал-демократичної партії є більш уразливим ніж будь-коли.