Tag: дрон

КОНСУЛЬТАЦІЇ  – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан у середу провів консультації з представниками парламентських фракцій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Лідер керівної Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що першою пропозицією, яку висунули соціал-демократи на зустрічі, було те, що Румунія не має направляти війська в Україну. СДП також виступала за додаткові видатки на оборону, але у формі інвестицій у національну оборонну промисловість. Сувереністський Альянс за єдність румунів також виступив проти відправки військ в Україну. Правоцентристський Союзу порятунку Румунії заявив тимчасовому президенту Іліє Боложану, що Румунія повинна більше інвестувати в оборону. Лідерка  політичної сили Елена Ласконі заявила, що для участі у відбудові України потрібен чіткий план. Правлячий Демократичний союз угорців Румунії також хоче, щоб Румунія інвестувала в сучасні військові можливості, в той час як її лідер Келемен Гунор заявив, що не згоден з відправкою румунських військ в Україну. Сувереністська партія SOS  Румунія також проти відправки румунських військ в Україну і виступає проти продовження війни та участі Румунії в конфлікті.

ПРАВОСУДДЯ – Генеральна прокуратура Румунії зібрала доказову базу та повідомила про підозру колишньому кандидату в президенти Румунії, проросійському екстремісту Келіну Джорджеску, який раніше був затриманий і доставлений для допиту до Генпрокуратури, – повідомляє агентство AGERPRES. Під вечір прокурори відпустили Келіна Джорджеску  під підписку про невиїзд протягом 60 днів. У середу вранці прокуратура провела десятки обшуків у п’яти повітах у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії, створенням фашистської, расистської або ксенофобської організації та просуванням культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду. Серед тих, хто перебуває під слідством, є близький соратник Келіна Джорджеску, Гораціу Потра, лідер групи найманців, яка діяла в Африці. Згідно із заявою прокуратури, справа розслідується за такими статтями: дії проти конституційного ладу; недотримання режиму зброї та боєприпасів; здійснення без дозволу будь-яких операцій з піротехнічними виробами; публічне підбурювання; ініціювання або створення організації фашистського, расистського або ксенофобського характеру, а також приєднання до такої організації або її підтримка в будь-якій формі. Розслідування проводяться також за фактами публічного прославлення культу осіб, винних у вчиненні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів, а також поширення в публічному просторі фашистських, легіонерських, расистських або ксенофобських ідей, концепцій чи доктрин.

ЗАКОН – Сенат Румунії в середу в останньому читанні прийняв законопроєкт, що дозволяє військовим збивати безпілотники, які порушують повітряний простір Румунії, виходячи з рівня загрози та ризиків для життя людей і майна. Румунія, член ЄС і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово фіксувала падіння уламків російських безпілотників, коли російські військові атакували українську портову інфраструктуру. Обидві палати парламенту прийняли законопроєкт, незважаючи на сильну опозицію з боку ультраправих ультранаціоналістичних політиків, які складають третину парламенту. Законопроєкт встановлює конкретні умови, за яких Румунія зможе контролювати свій повітряний простір як для пілотованих, так і для безпілотних літальних апаратів. Згідно з прийнятим законом, системи союзників, присутні в Румунії, зможуть брати участь у будь-яких діях відповідно до договорів про колективну оборону з країнами-членами НАТО і ЄС.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – У п’ятницю в Бухаресті відбудуться дебати та голосування щодо вотуму недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністською опозицією. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії також оголосив, що не голосуватиме за цю резолюцію. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

ОСВІТА – Міністр освіти Румунії Даніель Давід закликав залучити всі зацікавлені сторони до розробки рамкових планів для ліцеїв. Під час нових дебатів на цю тему, що відбулися в Яссах (північний схід), міністр запевнив, що пропозиції будуть враховані і, що документи можуть бути змінені, як це було в результаті численних дискусій і зустрічей, проведених протягом останніх тижнів після того, як проєкти були представлені на громадське обговорення. Він привернув увагу на важливість навчальної програми в ліцейних класах, враховуючи високий рівень функціональної неграмотності в різних сферах. Даніель Девід повідомив, що після завершення цього робочого періоду рамкові плани для ліцеїв пройдуть симуляцію в різних навчальних закладах. Період громадського обговорення завершується наступного тижня, 6 березня, а остаточна форма документів, як очікується, буде представлена на початку травня.

МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ – Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс розкритикував скасування президентських виборів у Румунії в листопаді 2024 року. У своєму сьогоднішньому виступі на Мюнхенській конференції з безпеки друга особа в новій адміністрації у Вашингтоні різко розкритикував європейських лідерів, порівнявши їх з автократами, які керували репресивними режимами на континенті за часів холодної війни. Він висловив стурбованість тим, що він назвав відходом Європи від своїх фундаментальних цінностей і навів кілька прикладів репресивних заходів проти свободи слова на європейському континенті, в тому числі скасування нещодавніх президентських виборів в Румунії. Джей Ді Венс зазначив, що найбільша небезпека для Європи походить зсередини і це викликає більше занепокоєння, ніж загрози з боку Росії чи Китаю. Він також закликав Європу більше інвестувати у власну оборону в той час, коли США повинні «зосередитися на регіонах світу, які перебувають у великій небезпеці». У відповідь на це тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан запевнив усіх партнерів Румунії, що країна залишається надійним союзником, твердо відданим об’єднаному Європейському Союзу, сильному Північноатлантичному альянсу і міцному трансатлантичному партнерству. На Мюнхенській конференції з безпеки глави держав і урядів та сотні експертів з питань оборони до неділі обговорюють великі глобальні проблеми, зокрема, можливий мир в Україні. Румунію представляє міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.

РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Міністерство закордонних справ Румунії  рішуче засуджує безвідповідальний напад російських військ на Україну 13 лютого, під час якого два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

ЧОРНОБИЛЬ – Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) оголосило, що вночі на саркофазі, що захищає залишки четвертого реактора Чорнобильської АЕС прогримів вибух, за яким послідувала пожежа. Персонал пожежної безпеки відреагував за лічені хвилини, жертв і постраждалих немає. Рівень радіації не перевищує допустимих норм, – повідомляє МАГАТЕ. Президент України Володимир Зеленський також повідомив, що російський ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив в укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. За даними глави держави, укриття на ЧАЕС було пошкоджене цим дроном. Тим часом у Бухаресті Національне агентство з охорони навколишнього середовища заявило, що інцидент на Чорнобильській АЕС не становить небезпеки для Румунії. Експерти агентства запевняють, що постійно вимірюють рівень радіоактивності навколишнього середовища на національному рівні, і що значення, зафіксовані після події в Україні, знаходяться в межах звичайних для цього періоду норм.

ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан призначив ексміністра закордонних справ Крістіана Дяконеску своїм радником з питань оборони і безпеки, який також візьме на себе координацію роботи президентської канцелярії. Богдан Мазуру буде радником президента з питань зовнішньої політики, а Сімона-Лівія Мафтей та Б’янка-Теодора Фірезар були призначені радниками офісу тимчасового президента. Іліє Боложан заявив, що забезпечення економічної, соціальної та політичної стабільності Румунії є головним завданням його порядку денного протягом трьох місяців перебування на посаді. У своєму першому посланні після того, як замінив у палаці Котрочень президента Клауса Йоганніса, який подав у відставку, Іліє Боложан пообіцяв, що президентські вибори у травні будуть чесними і прозорими.

ПРАВОСУДДЯ – У п’ятницю Вищий касаційний суд Румунії звільнив з-під варти колишнього депутата СДП Лауру Вікол та її чоловіка, бізнесмена Владіміра Чорбе у справі “Нордіс”. Рішення суду є остаточним. Вони були взяті під варту 4 лютого за рішенням Бухарестського апеляційного суду. Лауру Вікол та Владіміра Чорбе звинувачують у розкраданні десятків мільйонів євро у компаній групи Nordis та витрачанні цих грошей на відпочинок, приватні авіаперельоти, купівлю дорогих товарів та розкішних автомобілів. Розслідування спрямоване на окремих осіб і фірми, яких звинувачують у тому, що вони привласнили понад 195 млн євро авансом від покупців за елітні квартири, які останні так і не отримали. Загалом у справі Nordis проходять 40 осіб і 32 фірми.

КОРУПЦІЯ – Керівник Тилу сухопутних військ Румунії, тризірковий генерал Кетелін Зісу проходить у справі антикорупційної прокуратури, в якій збитки оцінюються у 2,4 мільйона євро. Національний антикорупційний директорат розслідує факти зловживання службовим становищем у зв’язку з укладенням контракту на розширення військового кладовища Генча в Бухаресті. Контракт, про який йде мова, нібито був присуджений генералом компанії Garden Centre Group, що належить бізнесмену Йонелу Олтяну. Під час сьогоднішніх обшуків у людей, наближених до генерала, прокуратура знайшла розкішні годинники, дизайнерські сумочки і понад 2 000 картин. Ще 10 осіб, які проходять у справі і в яких були проведені обшуки, будуть заслухані прокурорами.

ОБЛІКОВА СТАВКА – Рада Національного банку Румунії сьогодні прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти процентну ставку за кредитною лінією на рівні 7,5% річних та процентну ставку за депозитною лінією на рівні 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті. Минулого року центральний банк Бухаресті двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того облікова ставка залишалася незмінною з січня 2023 року.

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції минулого місяця дещо знизився до 4,95% у порівнянні з січнем 2024 року, коли він становив 5,14%. Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, за останні 12 місяців продовольчі товари подорожчали на 4,5%, непродовольчі товари – на 4,6%, а послуги – на 6,5%. За оцінками Національного банку Румунії рівень інфляції знизиться до 3,5% на кінець цього року.

СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу “FCSB” у четвер ввечері на виїзді обіграв з рахунком – 2:1 грецький PAOK у першому матчі плей-офф раунду плей-офф Ліги Європи за вихід до 1/8 фіналу. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румунський тренер Разван Луческу, пройде 20 лютого в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Румунії з гандболу серед чоловіків бухарестське “Динамо”  програло вдома угорській команді One Veszprem HC з рахунком 26:33 у групі А Ліги чемпіонів.

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного європейського пересування також з сухопутними кордонами, 33 пункти перетину кордону з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на  Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. Міністерство внутрішніх справ винесло на розгляд проєкт відповідної постанови уряду. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбулося після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх було прийнято в організацію тільки з повітряними та морськими кордонами.

СПІВЧУТТЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в п’ятницю висловив співчуття у зв’язку з авіакатастрофою в Казахстані, коли літак Азербайджанських авіаліній розбився поблизу Актау, порту на Каспійському морі (західний Казахстан). «Румунський уряд солідарний з народом Азербайджану. Ми висловлюємо наші співчуття сім’ям жертв трагічної авіакатастрофи і бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим», – написав прем’єр-міністр у соціальних мережах. Літак, на борту якого перебувало 67 осіб, виконував у середу рейс зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, столиці кавказької республіки Чечня в Росії. Літак розбився і загорівся, в результаті чого загинули 38 пасажирів. У п’ятницю авіакомпанія оголосила, що літак зазнав «зовнішнього фізичного і технічного втручання» і що вона призупиняє польоти до кількох російських міст, переважно на Кавказі.

ОПИТУВАННЯ – Понад чверть румунів (27%) песимістично налаштовані щодо 2025 року, що на 8% більше, ніж минулого року, згідно з останнім опитуванням Reveal Marketing Research. Більше того, 45% румунів не мають ні оптимістичних, ні песимістичних поглядів на майбутнє, що свідчить про невпевненість у завтрашньому дні. З іншого боку, 28% заявили, що вони оптимістично налаштовані щодо майбутнього року, причому серед тих, хто має дохід понад 6000 леїв (еквівалент 1200 євро), ця частка вища – 33%. Песимізм румунів є високим, коли йдеться про перспективи країни на наступний рік. Зниження рівня корупції (54%), стримування інфляції (51%) і поліпшення економічної ситуації (47%) вважаються складними цілями, яких важко досягти в наступні 12 місяців.

ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія входить до числа країн з найнижчим рівнем злочинності, маючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляє прес-реліз Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, заснований на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон» Румунія вказана як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інших насильницьких злочинів, – додається в прес-релізі.

ДРОН – Система радіолокаційного спостереження румунської армії зафіксувала у четвер ввечері в районі, приблизно в 15 кілометрах на схід від села Кілія Вече Тульчанського повіту, недалеко від кордону з Україною, сигнал невеликого повітряного об’єкта, що рухався в напрямку національного повітряного простору. Генерал Костантин Спину, прес-секретар Міністерства національної оборони, заявив, що були терміново вжиті заходи, передбачені процедурами, в тому числі підготовка до зльоту літака Бойової служби повітряної поліції. Інформації про можливе влучання цілі на території країни не надходило.

ЕНЕРГІЯ – Майже половина електроенергії, спожитої в Румунії в середу, в перший день Різдва, була вироблена вітровими турбінами – за даними WindEurope, найбільшої європейської вітроенергетичної організації. 19% електроенергії, спожитої по всій Європі, було вироблено вітровими турбінами. Лідером є Швеція, де 65% енергія становила вітрова енергія, за нею йде Данія – 59%. У Румунії ця частка склала 49%. У четвер 35% енергії, спожитої в Румунії, було вироблено вітровими турбінами, що дозволило Румунії експортувати близько 2 000 мегават.

МОЛДОВА – Румунія та Республіка Молдова продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої держави Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги на посаді президента Республіки Молдова. У промові з нагоди офіційної інавгурації на пост президента, Майя Санду підкреслила, що європейська інтеграція та реформа правосуддя залишаються головними цілями її другого мандату. Вона також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням усіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова зуміла захистити свою демократію перед обличчям зовнішніх загроз. Незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдові вдалося зберегти мир і просунутися європейським шляхом, заявила президентка колишньої радянської республіки.

СВЯТО – Сьогодні православні християни відзначають день пам’яті первомученика і архидиякона Стефана, першого мученика християнства, в честь якого названо понад 520 000 румунів, переважно чоловіків.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії схвалив коригування державного бюджету, бюджету соціального страхування та бюджету страхування на випадок безробіття, враховуючи макроекономічні прогнози, підготовлені Національною комісією з питань прогнозу. Показники, на яких ґрунтується коригування, включають переглянуте на 2,8% зростання економіки, оновлений ВВП на рівні близько 1 768 млрд. леїв (близько 353 млрд. євро) та дефіцит бюджету на рівні 6,9%. Коригування має чотири важливі вектори: підтримка інвестицій, освіти, охорони здоров’я та соціальних програм для громадян.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку у вівторок і середу. Центральною темою нинішньої сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Як повідомляє Адміністрація Президента, участь Президента в цьогорічній Генеральній Асамблеї ООН є можливістю підкреслити внесок Румунії в глобальні зусилля, спрямовані на прискорення прогресу в досягненні 17 цілей сталого розвитку. У середу Клаус Йоганніс виступить на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, на якому закликатиме до підтримки діалогу на багатосторонньому рівні, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Глава держави також підкреслить зусилля та внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна в Україні або конфлікт на Середньому Сході, до основних викликів, що стоять перед людством, включаючи надзвичайну ситуацію з кліматом, ерозію прав людини та кіберзагрози. Пан Йоганніс також закликатиме до реформування системи ООН, здатної ефективно та прозоро реагувати на всі поточні та майбутні виклики.

РУМУНІЯ У СВІТІ – Румунія, разом з Європейським Союзом, є одним з головних захисників прав людини, – заявив в інтерв’ю агентству AGERPRES посол Румунії в ООН Корнел Феруце. Він підкреслив, що Румунія має чітко визначений профіль у нью-йоркському середовищі з точки зору просування міжнародного права, міжнародного порядку, заснованого на правилах, і верховенства права. За словами румунського дипломата, країна користується довірою в багатосторонньому середовищі завдяки своїй відкритості та готовності підтримувати партнерів з різних регіонів світу, зокрема Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Латинської Америки та Карибського басейну, в реалізації конкретних цілей сталого розвитку та розбудови державного потенціалу. Румунія також має намір продовжувати свою участь у формуванні глобальної політики щодо боротьби з наслідками зміни клімату. Румунський дипломат також зазначив, що динаміка в дипломатичному середовищі в Нью-Йорку відображає те, що відбувається на глобальному рівні, а саме: агресивну війну, яку Росія веде проти України вже понад два з половиною роки, і конфлікт в Газі після трагедії 7 жовтня 2023 року.

ОСВІТА – Рання освіта є наріжним каменем розвитку дитини, тому будь-яка інвестиція в цей сектор є, по суті, інвестицією в майбутнє, – заявила у вівторок міністерка освіти Румунії Ліджия Дека. За словами урядовиці, це також було однією з центральних тем дискусій на міжнародній конференції «Світле майбутнє без кордонів: інвестиції в освіту та ранній догляд за дитиною». У вівторок Ліджия Дека взяла участь у цьому заході, організованому в Кишиневі представництвами ЮНІСЕФ в Румунії та Республіці Молдова у співпраці з Регіональним офісом ЮНІСЕФ у справах Європи та Центральної Азії. У соціальних мережах міністерка зазначила, що Румунія усвідомила важливість ранньої освіти, а новий закон про передвищу освіту відображає це. «Наша країна залишається близькою до Республіки Молдова, в тому числі з точки зору розвитку освітнього сектору – тісна співпраця, яку ми вже маємо, є важливим кроком для нас, щоб разом знайти рішення проблем, з якими стикаються наші системи», – додала Ліджия Дека.

ДРОН – Фахівці Міністерства оборони та Румунської сужби інформації виявили у вівторок рештки російського безпілотника в районі на південь від села Плауру Тульчанського повіту, за межами населеного пункту. Про це повідомило міноборони. Сили міністерства продовжують пошуки можливих фрагментів безпілотника, який міг розбитися на румунському березі Дунаю, після атак, здійснених російськими військами протягом останніх тижнів на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в сусідній Україні.  Міністерство оборони вкотре рішуче засудило удари Росії по українських цивільних об’єктах та інфраструктурі, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать міжнародному праву.

ДУНАЙ – Потік Дунаю на вході до Румунії в період з 29 по 30 вересня становитиме не більше 8 000 кубометрів за секунду. Про це повідомило Національне управління Води Румунії. На основі поточної інформації, ризик виникнення особливих проблем через виникнення паводків на румунській ділянці річки є низьким”, – заявила прес-секретарка управління Ана-Марія Агіу. Міністерство внутрішніх справ у вівторок закликало усі національні та територіальні структури бути готовими до втручання для управління ризиками, пов’язаними зі збільшенням потоку Дунаю. Навіть якщо інформація вказує на те, що прогнозована ситуація не є особливо проблематичною, державний секретар Раєд Арафат підкреслив, що підготовка повинна бути на найвищому рівні. Керівник Департаменту з надзвичайних ситуацій наголосив на необхідності співпраці представників територіальних структур Вод Румунії з представниками інспектортаів з надзвичайних ситуацій.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Габрієла Русе пробилася до основної сітки одиночного розряду турніру WTA-1000 у Пекіні (Китай), загальний призовий фонд якого становить майже 9 мільйонів доларів США. У вівторок вона здобула перемогу над китаянкою Цзя-Цзинь Лю 6:3, 6:1 у фінальному раунді кваліфікації. Габрієла Русе (26 років, 93 WTA) швидко перешопила ініціативу, а її суперниця не змогла створити жодного брейк-пойнта. Ще три румунки входять до основної сітки одиночного розряду. Жаклін Крістіан у першому раунді зіграє з угоркою Анною Бондар, Ірина Бегу зіграє з китаянкою Є-Ксінь Ма, а Ана Богдан зустріне американку Софію Кенін.

ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його заарештували за звинуваченням у державній зраді. Ним виявився молодий політик з міста Плоєшть Александру Піскан. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У  будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. У зв’язку з цим румунське МЗС оголосило дипломата російського посольства персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року. Згодом речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва дасть відповідну відповідь на це рішення.

КІНО – Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу», відібраний до офіційного конкурсу на «Золоту пальмову гілку» Каннського міжнародного кінофестивалю, отримав у п’ятницю ввечері «Квір-пальму» – альтернативну нагороду, яка щороку присуджується художньому фільму, присвяченому «ЛГБТ-персонажам або темам». Фільм режисера Емануеля Пирву розповідає історію Аді, 17-річного підлітка, який проводить літні канікули в рідному селі в дельті Дунаю. Однієї ночі на нього жорстоко нападають на вулиці. Наступного дня його світ повністю перевертається з ніг на голову, батьки не дивляться на нього так, як раніше, і позірний спокій села починає порушуватися. Журі «Квір-пальм» цього року очолив бельгійський режисер Лукас Донт («Близько», «Дівчина»), якому довелося обирати з 18 фільмів в усіх секціях. Також у Каннах були показані дві інші румунські стрічки. Фільм «Насті» режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску і Тудора Джурджіу був показаний у секції «Спеціальні покази» і пропонує глядачам захопливу розповідь про життя легендарного Іліє Нестасе, першого бунтаря в історії тенісу. Світова прем’єра проєкту Йоани Міскіє «Людські скрипки: Прелюдія»  відбулася у Каннах в імерсивному конкурсі, присвяченому віртуальній реальності і представленому вперше в історії заходу. Фільм румунської артистки натхненний несамовитим фактом: під час Голокосту багатьом євреям дозволяли вибрати один предмет перед відправкою до концтаборів і дехто з них обирав свою скрипку.

ЕВАКУАЦІЯ – Шість громадян Румунії, які звернулися по допомогу в евакуації, залишили Нову Каледонію, – повідомляє румунське міністерство закордонних справ. МЗС повідомило, що один румунський громадянин був евакуйований 22 травня авіарейсом, організованим французькою владою у співпраці з владою Австралії та Нової Зеландії, до Австралії. Інші п’ятеро румунів залишили територію Франції сьогодні. З них двоє були евакуйовані до Австралії військовим літаком австралійських ВПС, інші троє – цивільним рейсом, організованим французькою владою. Французький уряд оголосив надзвичайний стан у Новій Каледонії після безладу, спричиненого ухваленням парламентом у Парижі законопроєкту, який дозволить французам, які проживають на тихоокеанському острові, голосувати на провінційних виборах. Протестувальники підпалюють автомобілі та офісні приміщення, а також грабують магазини. Щонайменше семеро людей загинули і сотні були заарештовані.

ПА НАТО – Близько 400 парламентарів з 32 країн-членів НАТО і 25 країн-партнерів та парламентських організацій беруть участь у весняній сесії Парламентської асамблеї Альянсу, яка стартувала сьогодні в Софії, Болгарія. До понеділка учасники обговорюють важливі теми євроатлантичного порядку денного з питань оборони і безпеки, з особливим  наголосом на підтримці України і пріоритетах майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні в липні. Парламентарі візьмуть участь у роботі п’яти комітетів Парламентської асамблеї, обговорять проєкти їхніх доповідей та ухвалять важливі політичні рекомендації. На відкритті пленарного засідання в понеділок виступить Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а міністр оборони України Рустем Умеров виступить по відеозв’язку. На зустрічі в Софії парламентарі з країн-членів НАТО обговорять і приймуть рішення щодо заявок Мальти і Косова на отримання статусу асоційованого члена. Серед тем, що обговорюватимуться на форумі, будуть виклики на Західних Балканах, а також стратегії підтримки партнерів, які перебувають у зоні ризику, і посилення взаємодії з Глобальним Півднем (країнами з низьким і середнім рівнем доходів в Азії, Африці, Латинській Америці і Карибському басейні).

ППО – Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс та його польський колега Дональд Туск надіслали листа Президентці Європейської Комісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом створити спільний європейський щит протиповітряної оборони за європейській кошти в умовах, коли всі країни стикаються з фінансовими труднощами. У своєму листі прем’єр-міністри пропонують, щоби щит, подібний до ізраїльської системи протиракетної і протиповітряної оборони «Залізний купол», захищав Європу від ворожих літаків, ракет і безпілотників, підкреслюючи при цьому, що схвалення такого проєкту на європейському рівні дасть чіткий сигнал у всіх напрямках про рішучість ЄС захищати себе. З іншого боку, шість країн НАТО, що межують з Росією, домовилися побудувати «стіну з безпілотників» для захисту своїх кордонів від «провокацій», оголосив литовський уряд. «Йдеться не лише про фізичну інфраструктуру, системи спостереження, але й про дрони та інші технології, які дозволять нам захиститися від викликів з боку ворожих країн і запобігти контрабанді», – заявила міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте після переговорів зі своїми колегами з двох інших країн Балтії – Латвії та Естонії, а також Фінляндії, Норвегії та Польщі.

ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.

ДІТИ – З початку цього року в Румунії було зареєстровано майже 10 000 повідомлень про зникнення дітей, – повідомляє організація «Врятуймо дітей». Більше половини з них були добровільними, а основними причинами втеч дітей є різні форми насильства, жорстокого поводження і нехтування, зміни в сімейній динаміці, а також надмірно авторитарне виховання або вживання батьками алкоголю і наркотиків. Діти потребують дорослих, яким вони можуть довіряти, відкритого спілкування, вміння слухати, співпереживання, турботи та співчуття, – кажуть психологи організації «Врятуймо дітей». У Міжнародний день зниклих дітей, який відзначається сьогодні, організація нагадує, що щороку в Європі близько 250 000 дітей вважаються зниклими безвісти. Для звернення за допомогою в таких випадках діє загальноєвропейська гаряча лінія – 116 00, котра працює й в Румунії.

ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У Бухаресті тривають заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Сьогодні відбулося офіційне відкриття сесії спілкування, і закордонні румуни мали можливість вести прямий діалог з представниками румунської держави, щоб передати свої проблеми, потреби і труднощі, з якими вони стикаються в країнах перебування і після повернення до Румунії, а також можливість познайомитися один з одним, обмінятися досвідом, кращими практиками і спланувати спільні проєкти. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з країни та з-за кордону, а також представників асоціативного, академічного та бізнес-середовищ румунських громад за кордоном.

ПТАХИ – Новий вид птахів був вперше помічений в Румунії. Це середземноморська чайка, яку спостерігали в повіті Бреїла, на південному сході країни. Цей птах характерний для країн навколо Середземного моря і північно-західного узбережжя Африки. Чайка має червоний дзьоб, блакитнувато-сірі ноги і дуже світло-сіру спину. Про це повідомило Румунське орнітологічне товариство, яке зазначає, що у світі налічується близько 50 видів чайок. За останні роки кількість цих птахів скоротилася більш ніж на 50% і зараз вони вважаються вразливими. Причинами цього є наземні хижаки та зменшення харчових ресурсів. Експерти кажуть, що поява виду за межами його відомого ареалу може бути першою ознакою експансії, але кажуть, що потрібні додаткові дослідження, перш ніж можна буде робити висновки.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата брутто зросте до 3 700 леїв (близько 740 євро) з 1 липня, а сума у розмірі  200 леїв (40 євро), що не підлягає оподаткуванню для роботодавців буде збережена до кінця року. Про це оголосив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в четвер після закінчення тристоронньої зустрічі представників уряду, роботодавців та профспілок. З іншого боку, уряд збільшив фінансову підтримку для інвалідів. З 1 липня допомога для дорослого з важкою формою інвалідності становитиме 529 леїв (105 євро), а для дитини з важкою формою інвалідності – 463 леї (92 євро). Згідно з офіційними даними, це підвищення торкнеться близько 390 тисяч осіб. Влада також схвалила державну допомогу національній авіакомпанії Tarom, а міністр транспорту Сорін Ґріндяну каже, що це важливий крок на шляху до порятунку компанії.

ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його взято під варту за звинуваченням у державній зраді. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У  будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску викликала тимчасово повіреного у справах Російської Федерації в Румунії, якого поінформувала що дипломат посольства був оголошений персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року.

КОРУПЦІЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд щодо колишнього керівника оперативного управління Румунської служби інформації Флоріана Колді. Такий самий запобіжний захід було обрано щодо генерала у відставці Думітру Думбраве, колишнього керівника юридичної дирекції РСІ та адвоката Дору Треїле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом та відмиванні грошей. Їх викликали за заявою бізнесмена Кетеліна Гідега, засудженого до чотирьох років ув’язнення у справі, розслідуваній Європейською прокуратурою за шахрайство з європейськими коштами. Підприємець стверджує, що два колишні генерали через адвоката Дору Треїле вимагали від нього 600 000 євро, обіцяючи домогтися умовного терміну покарання.

ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У п’ятницю в Бухаресті стартували заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з Румунії та з-за кордону, а також представників асоціацій, академічних кіл та бізнесу з румунських громад за кордоном.

ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.

ВІЗИТ – У четвер Її Величність Маргарита, Берегиня Румунської Корони та Його Королівська Високість Принц Раду відвідали Агенцію НАТО з підтримки і постачання в Люксембурзі і зустрілися з румунами, які працюють в цій установі. З цієї нагоди Її Величність Маргарита зазначила, що метою її візиту до Люксембургу є підтримка Республіки Молдова на її європейському шляху, в той час як Принц Раду зазначив, що румунська нація орієнтована на західні цінності. Принц Раду також сказав, що він радий, що величезні зусилля, які докладає Республіка Молдова, «з такими малими засобами і з такою вразливістю, але з такою великою гідністю», визнаються скрізь. Також у четвер вони були прийняті на приватному обіді у Великому герцогському палаці Його Королівською Високістю Анрі, Великим герцогом Люксембургу.

СПІВПРАЦЯ – Румунія продовжує допомагати Республіці Молдова в таких сферах, як постачання електроенергії, відновлення шкіл і студентських гуртожитків та надання спеціального обладнання для правоохоронних органів. Румунія виділить 11,5 млн. леїв (понад 2 млн. євро) на реконструкцію студентського гуртожитку в Кагулі на півдні сусідньої держави, відповідно до нормативно-правового акту, прийнятого на засіданні уряду в четвер. Рішення було прийнято на основі угоди, укладеної між урядами двох країн у лютому 2022 року про грант у розмірі 100 мільйонів євро.

КІНО – Три румунські фільми були показані на 77-му Каннському кінофестивалі, який триватиме до 25 травня, коли буде вручена заповітна Золота пальмова гілка. Художній фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву взяв участь в офіційному конкурсі, в той час як документальна стрічка «Насті» режисерів Тудора Джурджіу, Крістіана Паскаріу і Тудора Д. Попеску була представлена в секції «Спеціальні покази». Крім того, американському актору румунського походження Себастьяну Стану аплодували в Каннах протягом 8 хвилин за роль Дональда Трампа у фільмі «Учень».  Французька актриса румунського походження Анамарія Вартоломей також була на червоній доріжці, зігравши у двох іноземних постановках, головну роль у «Марії», фільмі про життя актриси Марії Шнайдер, і роль другого плану в новій версії «Графа де Монте-Крісто». Слід також згадати і про Міхая Малаймаре-молодшого, оператора-постановника фільму Френсіса Форда Копполи «Мегаполіс», у великому конкурсі.

НАТО – Від Балтійського до Чорного моря, через Атлантику і Адріатику НАТО є більш згуртованою і боєздатною, ніж будь-коли, заявив у п’ятницю Державний секретар США Ентоні Блінкен у посланні з нагоди 20-ї річниці найбільшої хвилі розширення в історії Альянсу. Від імені Сполучених Штатів він привітав Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину і Словенію з 20-ю річницею членства в НАТО, йдеться в повідомленні Державного департаменту. Президент Румунії Клаус Йоганніс також заявив, що Румунія залишатиметься глибоко залученою в процесі постійної адаптації НАТО, щоб Альянс став сильнішим, стійкішим і краще підготовленим до майбутнього. За 20 років членства в НАТО Румунія стала важливою опорою і зміцнила свої позиції в Альянсі, поважаючи свої зобов’язання щодо безпеки в Чорноморському регіоні, заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. НАТО була створена в 1949 році як союз заради безпеки між США, Канадою і 10 західноєвропейськими країнами. Швеція приєдналася до НАТО останньою, лише цього року. Наразі НАТО налічує 32 країни-члени.

ШЕНГЕН – З 31 березня Румунія та сусідня Болгарія приєднаються до європейської Шенгенської зони вільного пересування з повітряними та морськими кордонами. Це означає скасування контролю за перевіркою документів. У Румунії, однак, прикордонники, які все ще присутні в аеропортах, зможуть здійснювати раптові перевірки на основі аналізу ризиків. Між часом, технічна підготовка в 17 румунських аеропортах і чотирьох морських портах наближається до завершення. Крім того, в Яському (схід) і Тімішоарському (захід) аеропортах з’явилися нові термінали. Започаткована у 1985 році як міжурядовий проєкт між п’ятьма країнами – Францією, Німеччиною, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом – і після семи хвиль розширення, Шенгенська зона зараз є найбільшою у світі зоною вільного пересування. З приєднанням Румунії та Болгарії вона становить 4,5 млн. км2, а населення – 450 млн. осіб.

ДРОН – Міністерство національної оборони повідомляє, що у четвер ввечорі на сільськогосподарських угіддях на Великому острові Брейли (південно-східна Румунія) були ідентифіковані фрагменти, які, ймовірно, походять від повітряного вибухового пристрою, можливо, дрона. Міноборони повідомляє, що разом зі спеціалізованими структурами Національної системи оборони, громадського порядку та національної безпеки наразі розслідує інцидент на місці, відповідно до конкретних оперативних процедур. У вересні 2023 року фрагменти трьох російських безпілотників розбилися в Румунії, в повіті Тульча, неподалік від кордону з Україною.

СТАТИСТИКА  – У Румунії середньомісячна пенсія зросла на 13,9% у 2023 році порівняно з попереднім роком, до 2.113 леїв (близько 423 євро), повідомив у п’ятницю Національний інститут статистики (INS). Середня кількість пенсіонерів становила 4,98 мільйона, що на 24.000 менше, ніж у попередньому році. За даними НІС, середня кількість пенсіонерів державного системи соціального забезпечення становила трохи більше 4,6 мільйона, що на 6.000 менше, ніж у 2022 році.

ЗЕРНОВІ – За даними Національного інституту статистики, виробництво зернових в Румунії збільшилося минулого року більш ніж на 9% до майже 21 мільйона тонн, головним чином завдяки вищій врожайності з гектара. На це зростання вплинуло 11-відсоткове збільшення виробництва пшениці, на яку припадає 47% від загального обсягу виробництва зернових. Дані показують, що Румунія посідає четверте місце в Європі за виробництвом пшениці після Франції, Німеччини та Польщі.

ПРИНЦ – Останки принца Ніколая, брата короля Кароля ІІ, та його дружини Іоани Долетті були перепоховані в п’ятницю в новому архиєпископському і королівському соборі в місті Куртя де Аргеш (центральна Румунія). Труни несли на плечах солдати, в той час як військова гвардія віддавала почесті. Принц регент Ніколає і його дружина були поховані поруч з королем Каролем II. Нагадаємо, що уряд в Бухаресті схвалив на початку цього року, після зусиль Королівського Дому, рішення про повернення в країну останків другого сина короля Фердинанда і королеви Марії.  Ніколає народився в замку Пелішор на курорті Сіная (центр Румунії) в 1903 році і помер в Мадриді в 1978 році, будучи похований в Лозанні.

ЛІТНІЙ ЧАС – Цими вихідними Румунія переходить на літній час. У ніч на неділю стрілки годинника переведуть на одну годину вперед – 3.00 стане 4.00. Неділя буде найкоротшим днем у році. Зміна відбувається через кілька днів після весняного рівнодення 20 березня, коли день і ніч були однакової тривалості. З переходом на літній час різниця між офіційним часом Румунії та часом за Гринвічем становитиме три години, порівняно з двома годинами в зимовий час. Літній час триває трохи менше семи місяців, близько 65% року, охоплюючи весну, літо і половину осені. Країни-члени ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони перейти на літній або зимовий час назавжди. Однак дискусія все ще відкрита.