Tag: Дунай

27-28 березня 2019 року
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян перебував з робочим візитом у Бухаресті.
Про мету свого візиту до столиці Румунії, про румунсько-українські відносини в
транспортній сфері, в тому числі про відкриття поромної переправи через Дунай «Орлівка-Ісакча»
влітку цього року, а також про інше він розповів в ексклюзивному інтерв’ю Українській
редакції ВСРР.

– Давайте розпочнемо з мети Вашого візиту, з ким Ви зустрічалися і наскільки
результативними були ці зустрічі?

– Минулого року Україна
приєдналася до ініціативи Європейського Союзу з розвитку транспортних коридорів
– це залізничні, автомобільні, водні, авіаційні, так звана, мережа TNT, і, якраз цього року відбувається друга конференція,
присвячена цій події і учасники цієї мережі, в тому числі й Україна. Були
насичені переговори з єврокомісаром Віолетою Бульц з питань транспорту й
мобільності, з представниками директорату DigiMove Єврокомісії, були двосторонні контакти по лінії залізниці,
авіації. Бачився також зі своїм румунським колегою. Ми з ним знайомі давно, приблизно з 2017 року й я радий, що він повернувся на посаду та буде реформувати транспортний сектор
Румунії.

– Які порушували питання
під час зустрічі з міністром транспорту Румунії? Які проблеми ви
відзначаєте між Україною та Румунією в
транспортній галузі?

– У нас була дуже коротка
зустріч, ми домовилися більш плідно обговорити все вже в рамках двосторонніх
перемовин. Одним з ключових питань є відкриття поромної переправи Орлівка-Ісакча. З українського боку все готово, закінчуються роботи з
румунського боку і я сподіваюсь, що в першій половині року ми зможемо запустити
цей поромний перехід, який важливий як для бізнесу, так і для звичайних
громадян. У нас є багато цікавих транскордонних інфраструктурних проектів. Це
і залізничне сполучення, ми готові обговорити питання продовження євроколії до Чернівців. Також, це питання переходів через кордон. Ми вважаємо, що їхня
кількість має бути суттєво збільшена, а уряд України готує велику
реформу щодо передачі пунктів переходу з управління Державної фіскальної
службі України до відання областей. У такому разі області в першу чергу будуть зацікавлені в створенні нових пунктів переходу, їхнього розвитку,
облаштування. З боку держави буде максимальне сприяння. Я переконаний, що з нині
існуючих 7 пунктів пропуску, 4 з яких – автомобільні, а 3 – залізничні, їхня
кількість має бути збільшена мінімум в 5 разів, а то і в 10. Це правильний
європейський підхід, те саме проходила Польща, коли ще не була членом
Європейського Союзу. Окрім цього між нами є традиційні питання, це і ситуація
по Дунаю, і по авіаційному сполученню. Наразі літає тільки компанія «Роза
вітрів», але ми б хотіли, щоб була більша кількість рейсів, як по сполученню
Бухарест-Київ, так і до Одеси, до Львова та інших міст. Ми зацікавлені, щоб
румунські авіакомпанії заходили на український ринок і готові надавати їм максимальне сприяння.

– Які компанії плануєте
залучити для авіаперевезень між Україною та Румунією? Як Бухарест сприймає цю
ідею?

– У нас були переговори з
провідним румунським авіаперевізником. Я вірю, що нам вдасться залучити, чи
лоукостер з Румунії, чи класичного перевізника на маршрут Київ-Бухарест. Це
вкрай необхідно зробити, бо зараз літає тільки одна авіакомпанія.

– На якому етапі
переговори зараз?

– Це бізнес,
це не доброчинність. Переговори йдуть і як тільки авіакомпанії допрацюють свої
бізнес моделі по цим перевезенням, ми зможемо про це оголосити. Як правило це
відбувається за півроку до початку рейсів, тобто, в нашому випадку ми можемо
говорити про зимову навігацію, яка починається восени 2019 року.

– Де саме, в першу чергу,
треба розмістити додаткові пункти перетину кордону?

– Перший пріоритет: щоб уряд України знайшов необхідний ресурс. У Чернівецькій області ми
добудовуємо зруйнований ще в 2008 році міст через річку Прут. Дьяківці – це той
пункт, який вже готовий з боку Румунії, нам необхідно цього року завершити в
чорновому варіанті міст, в цьому-наступному році відремонтувати ще близько 10
кілометрів і, думаю, що наступного році ми зможемо повноцінно запустити його в
роботу. Щодо інших пунктів пропуску, ми передбачаємо, що це вже буде
відповідальністю областей і вони самі визначатимуть там де люди хочуть
подорожувати.

– За чий кошт
реалізовуватимуться проекти між двома країнами?

– Сьогодні (28 березня -
ред.) Україна приєдналася до нового фінансового інструменту Європейського Союзу.
Пані Віолета Бульц та віце-президент Європейського інвестиційного банку
закликали Україну максимально використовувати цей інструментарій. Це можливість
співфінансування інфраструктурних прикордонних проектів, а також мережі TNT. Всього Європейський Союз закумулював близько 24 мільярдів євро. Це в першу
чергу для країн держав-членів ЄС, але право доступу до цього інструменту отримала й Україна. Я дуже вдячний Брюсселю за такий тверезий і правильний підхід, бо наша
мета, щоб Україна також стала повноправним членом ЄС, а для цього ми повинні
бути готові не лише з точки зору верховенства права, демократії, прозорої
судової системи, а й інфраструктурно. Це суттєві інвестиції і я радий, що ми не
чекаємо, а вже сьогодні готові приступати до реалізації низки конкретних
проектів.

– Про які суми може йти
мова?

– Ми зараз готуємо з цього
приводу наш pipeline. Всього Європейським
Союзом затверджено 4,5 млрд євро, але це – з інших джерел. У випадку цього
інструменту, про який було оголошено сьогодні, ми будемо розробляти проектні
пропозиції. На мою думку, цікавим є мостовий перехід через Дунай в продовження нашої дороги Одеса-Рені, яку нещодавно здали в експлуатацію. Я би хотів, щоб в
рамках цього проекту ми змогли реалізувати побудову нового мосту міст, який би дав можливість суттєво скоротити час в дорозі не тільки українцям і румунам, а мав би й важливе значення для
міжнародного трафіку, для перевезення вантажів і, безумовно, пасажирів.

– На якому етапі
обговорення цього проекту?

– Цей міст ще не почав будуватися, для цього зараз нам потрібна одностайна позиція Румунії та України. Я вірю, що Бухарест підтримає цю спільну ініціативу і ми зможемо після цього подати спільну заявку в
Єврокомісію, отримати фінансування, розробити проект й потім перейти до
будівництва.

– На коли заплановані
двосторонні контакти з румунською стороною?

– Зараз
Румунія більше сконцентрована на головуванні в Раді ЄС й вона опікується
багатьма складними питаннями й зараз для таких переговорів складно викроїти
час, але ми продовжуємо контакти на рівні робочих груп. Зокрема, на наступному
тижні відбудеться низка переговорів по безпековій ситуації, по інших регіональних
питаннях. Я сподіваюся, що в червні, коли ми будемо офіційно відкривати поромну
переправу через Дунай, можливо й раніше, в травні коли в Одесі проходитиме
23-24 травня засідання високого рівня транспортного діалогу Україна-ЄС, там
буде й наш румунський колега і ми зможемо побачитися.

– Тобто, відкриття
переправи заплановано на червень?

– Червень-липень.

– Чи змінився підхід
Бухареста до інфраструктурних питань в рамках головування в Раді ЄС?

– Я бачу, що дороги
набувають все більшого і більшого значення. Бачу, що інфраструктура набуває
вирішального значення і для Європейського Союзу, бо Єврокомісія дійсно вкладає
величезні кошти в її покращення в Східній Європі. Для нас важливо, щоб ті
шляхи, які йдуть з Європейського Союзу,
ми бачимо що Румунія планує прокладання автобанів до України,
продовжувалися якісними дорогами і з нашого боку. Те саме і з Польщі,
Словаччини.

З відкриттям міжнародної фотовиставки Дунай Європи Міжнародна асоціація Euro Foto Art запускає в рік головування Румунії в Раді Європейського Союзу, в рамках VII Міжнародного фотофестивалю імені Кароя Поп- Сотмарі міжнародний проект, ініційований партнерською організацією «Дунай» в Йокогамі (Японія) під назвою Дунай Європи. Керівництво двох партнерських організацій запропонувало в 2018 році реалізацію фотовиставки та видання компакт-диска про Дунай, що пов’язує 10 європейських країн (Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Румунія, Сербія, Болгарія, Молдова та Україна).

У цьому проекті взяли участю фотографи з Японії, Словаччини, Сербії, Румунії та Угорщини, котрі показали красу річки Дунай, найдовша серед річок Європейського Союзу. Куратор цього міжнародного проекту, відомий фотограф Штефан Тот, президент Міжнародної асоціації Euro Photo Art, стверджує, що перша версія міжнародного проекту була представлена в жовтні 2018 року в штаб-квартирі Асоціації. японсько-угорської дружби в Токіо. Куратор міжнародного проекту має намір представити в період головування Румунії в Раді Європейського Союзу, в декількох містах на Дунаї, представницьку виставку. Друга версія проекту розпочата у партнерстві з Консульством Румунії в Солотвині (Закарпатська область), Румунським інформаційним центром в цьому містечку, Мерією Солотвина та за підтримки Асоціації «Надія».

Отож вернісаж фотовиставки, в рік Головування Румунії в Раді Європейського Союзу, відбувся 1 лютого цього року у Солотвинській школі мистецтв в присутності широкої аудиторії, яка вщент заповнила зал. Були виставлені 50 чорно-білих і кольорових фотографій з міжнародного проекту під назвою Дунай Європи, ініційованого та проведеного Міжнародною асоціацією Euro Photo Art. У заході взяли участь консул Румунії в Солотвині Габріель Нікола, Солотвинський міський голова Георге Ухалі, директорка Солотвинської школи мистецтв Єва Вайнагі, фотограф Штефан Тот, президент і Теодор-Раду Пантя, директор з міжнародних відносин Асоціації Euro Foto Art. З музикою виступили учні Солотвинської школи мистецтв, згідно прес-релізу Асоціації Euro Foto Art.

Голова Спілки фотохудожників Закарпаття Володимир Ньорба розповідає про співпрацю з румунськими партнерами: Спілка фотохудожників Закарпаття з Асоціацією Євро Фото Арт з міста Орадя співпрацює вже кілька років. Ця співпраця полягає в обміні фотовиставками, планерами, участі у різного роду міжнародних конкурсах та міжнародних салонах фотографії. Традиційно Асоціація Євро Фото Арт проводить Міжнародний фотосалон імені Кароя Поп-Сатмарі. Я як голова Спілки фотохудожників Закарпаття можу відмітити високий рівень майстерності румунських фотохудожників, адже вони здобувають нагороди на міжнародних салонах художньої фотографії. Також ми беремо участь у салонах і конкурсах, які проводить Асоціація Євро Фото Арт. Наша співпраця з румунськими партнерами полягає також у проведенні різних конкурсів.

Подібні виставки були відкриті і в Румунії та Італії.

Об’єднання Молдови з Волощиною, 24 січня 1859 року,
відбулося під
знаком волі народу, але особливо міжнародної кон’юнктури. Румунський національний
проект не можна розглядати поза межами переосмислення Європи.

Одним з
пояснень є зосередження європейських держав, а особливо Франції та
Німеччини, на Дунаї, великої загальноєвропейської ріки. Річкова
магістраль Європи
із Заходу на Схід буланими переоцінена. Дунай повинен був бути рікою
європейської цивілізації, де демократія, свобода і емансипація націй на старому
континенті панували
над східним деспотизмом. Наслідком наступу Заходу заради
визволення Дунаю
було об’єднання
1859 року і створення Румунії.

Але об’єднання Молдовита Волощини, особливо майбутній проект організації румунської держави,було результатом інтенсивних
розбіжностей. Історики довели, що акт від 24 січня 1859 року був важким, із постійними
дилемами щодо ідентичності аж до міжвоєнного періоду.
Історик Адріан Чофлинке стверджує, що наприкінці 1850-х років зустрілися дві основні
суспільні ідеї: «Напередодні 1859 року відбулося зближення двох дебатних тем: тема модернізації та тема
об’єднання, які
до революції 1848 року, обговорювалися незалежно одна від іншої. До 1859 року,
об’єднання означало
не обов’язково
модернізацію, а модернізація не передбачала автоматично й об’єднання. Після фіаско Революції 1848 року, революційні енергії були реінвестовані в такий політичний проект як об’єднання, підпорядкувавши йому модернізаційний проект. Цей
національний проект вимагав, щоб політична та національна єдність були
конгруентними. Об’єднання розглядалося як панацея від усіх проблем румунського
суспільства. Ця відчайдушна і негабаритна інвестиція пояснює успіх цього проекту у тому періоді, але майбутнє розчарування та об’єднання не призвели автоматично до поліпшення внутрішньої ситуації».

Деякі історики вважають, що царська експансія до
Південно-східної Європи, а також анексія Молдови між Прутом і Дністром Росією в 1812 році,
були факторами, які змусили молдовські еліти все більш замислюватися про об’єднання з
Волощиною. Історик
Андрій Кушко з Кишинівського державного університету є одним з тих, хто не виключає
такої можливості: «Альтернативи були численними.Те, що відбувалося, було лише
однією з можливих альтернатив. Чи можна спекулювати, враховуючи ті альтернативи? Що сталося би, якщо росіяни анексували би всю Молдову? Малоймовірно, щоб росіяни зупинилися на
Дністрі, то була межа, яку вони вже досягли в 1792 році. Ця версія подій
створила дилему для еліт, менше для населення тієї території. Починаючи з 1812
року, решти території Молдови йшло в напрямок до об’єднання з
Волощиною, на противагу Росії. Так чи
інакше, анексія 1812 року прискорила об’єднання князівств Волощини та
Молдови, і з
цієї точки зору ми маємо позитивний наслідок. Але що стосується
бессарабців, то ця
версія розгортання подій створила нові ускладнення».

Як мала бути організована майбутня держава? Чи то мало
бути централістична
структура, за французькою моделлю, або
федеральна чи конфедеративна, за німецькою моделлю? Ці питання турбували
тих, хто хотів
об’єднання,з обох боків ріки Мілков і, нарешті, переміг централізм. Адріан Чофлинке: «Після 1859 року у
створені нового
державного устрою, був зроблений політико-адміністративний вибір для радикалістської
централістської формули. З культурної точки зору, був обраний
варіант ідентичної уніформізації. Але централізм не був
єдиною організаційною формулою на початку XIX століття. Сепаратисти хотіли конфедерацію, тобто державну
модель, яка поважає регіональні ідентичності та інтереси. Цікавим є, щоб конфедеративні проекти були
розроблені на першому етапі, особливо в революційних середовищах, що стали пізніше прихильниками
об’єднання.
Федералізм був спробою вивести східноєвропейські національні
ідентичності з-під контролю імперій і організувати їх як
нові політичні формули. До 1859 року,кілька важливих авторів так званих
політограм, більшість з них уніоністи, висували аргументи на користь
адміністративної децентралізації. Я хочу згадати тут про Міхаїла Когилнічану, Ніколая Суцу, Йона Геліаде Редулеску, Костянтина Геракліде і особливо Василя Боєреску.»

Ті два табори, прихильники
об’єднання і
федералісти, яких називали сепаратистами, мали сильні аргументи на цю
тему. У той
час як, прихильники об’єднання вважали, що об’єднання надало би узгодженості і сили майбутній державі,
федералісти вважали, що влада полягає в децентралізації, що представляє
рівність між двома князівствами, Молдовою і Волощиною, які сформували би державу. Адріан Чофлинке: «Два князівства вже пройшли, кожний
по своєму, крізь процес
централізації, який завершився Органічними регламентами 1831-32 рр. У момент об’єднання, з політичним та
адміністративним досвідом, єдиною практикою з певною традицією був централізм. Тема модернізації привела
до того, що новостворена громада була би задумана на тлі відсутності глибоких політичних дебат про внутрішню організацію
держави. По-третє, йдеться про закордонні загрози. Найважливіші заходи централізації
під час правління Александра Іоана Кузи накладаються на тих, які стосуються міжнародного
визнання об’єднання».

5 і 24 січня 1859 року, в Яссах і Бухаресті, Александру Іоан Куза був обраний правителем
Молдови і
Волощини. Це
було початком того, що можна побачити сьогодні.

Розташована в основному в
Добруджі, на південному сході Румунії та
частково в Україні, дельта
Дунаю – найбільша та найкраще збережена дельта Європи. У 1991 році вона була включена до Списку
всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та залишається єдиною дельтою в світі, повністю
оголошеною Біосферним заповідником.

Кетелін Цібуляк, голова Асоціаціі управління туристичними атракціями дельти
Дунаю пояснює чому можна вважати дельту ідеальним місцем відпочинку для всіх категорій туристів: Унікальність цього регіону завдячується мультикультуралізму та зокрема біорізноманіттю. У Тульчанському повіті проживають 16 національних
меншин. Кожна з них має свою специфіку і робить свій внесок у процвітання та культурне розмаїття суспільства. Захист природи дуже важливий для просування всіх видів туризму. Я також маю на увазі пригодницький туризм та рекреаційний туризм.
Це дуже важливо, враховуючи той факт, що Тульчанський повіт, Північна Добруджа
та дельта Дунаю створюють умови для всіх
видів туризму. Від гірського туризму в заповіднику Гори Мечінулуй до пляжного туризму
на Сулінському
та Георгієвському рукавах та в морському селі Гура Портіцей.

У дельті Дунаю є добре встановлені різні маршрути, якими можна проїхати на
борту плавучого готелю, щоб мати можливість побачити якомога більше території дельти. Ці судна відповідають усім чинним правилам. Основною
перевагою плавучих готелів є
те, що вони постійно
рухаються. Як правило, менеджери плавучих готелів встановлюють
маршрут з
самого початку, щоб дати можливість туристам побачити якомога більше цікавого. Кетелін Цібуляк, голова Асоціація управління туристичними атракціями
дельти Дунаю уточнює: Ці плавучі готелі завжди привертають інтерес туристів.
Практично, готель знаходиться в Дельті протягом декількох днів. Але цікаві не
тільки плавучі готелі. У Дельті є і туристичні комплекси, сільські садиби, які
пропонують дуже гарні умови відпочинку. Відгуки туристів зазвичай позитивні. Нам ще потрібно працювати у цьому
сенсі, але важливим є те, щоб розвиток туризму здійснювався паралельно з захистом
дельти Дунаю. Ми запрошуємо всіх відвідати дельту Дунаю та Північну Добруджу.

У туристичні пакети входить відвідування населеного пункту Міла-23, де народився чемпіон Румунії з
каяк-каное Іван Пацайкін, місто Суліна, де є музеї та прекрасні церкви, а також багатоконфесійне кладовище, що нагадує про період процвітання найсхіднішого міста Румунії та ЄС. Ще однією туристичною атракцією є Ліс Летя, найдавніший природний
заповідник Румунії та
найпівнічніший субтропічний ліс в Європі, який має понад 5000 гектарів, більше половини яких оголошено
особливо охоронюваною територією ще у 1938 році, коли дикі коні в дельті Дунаю
привернули увагу французьких дослідників.

Чіпріан Еня, консультант в
галузі туризму ставить наголос на людську спадщину, традиції та обряди цього регіону: Дельта Дунаю, з нашої точки зору, є найкрасивішим місцем
такого роду в Європі. У нас є пакети, призначені для задоволення всіх категорій
туристів, від спостерігачів птахами до сімей з дітьми або літніх людей, які
приїжджають сюди, щоб відпочити і насолодитися атмосферою, характерною для
дельти. Ми приділяємо велику увагу природі, традиціям. Ми говоримо про
біорізноманіття в заповіднику дельти Дунаю, де природне середовище поєднується
з липованськими, українськими, турецькими, румунськими та іншими традиціями! Це унікальний
регіон на європейському рівні.

Чіпріан Еня подає кілька найвигідніших пропозицій для відпочинку: П’ятиденна відпустка, яке включає чотири ночі проживання в наших тризіркових і
чотиризіркових готелях, транспортування на автобусі з Бухареста до Мурігіола,
потім на човні з Мурігіола в Узліну а також напівпансіон, коштує
399 леїв на людину на початку літнього сезону, а
у місяці липень та серпень становить 699 леїв. Крім усього цього, туристи користуються також плавальними басейнами
та прогулянками на човні до Суліни, Лісу
Летеа або Сфинту-Георге, а
також озерами, де
гніздяться одні з найцікавіших видів птахів, яких можна бачити в Румунії. Пропонується
шведський стіл, ми використовуємо особливо місцеві продукти, свіжу рибу з дельти Дунаю, коли сезон дозволяє цього. Ми пропонуємо також липованські страви, препарати, які допомагають
забезпечити нашим гостям здорове харчування.

У дельті Дунаю організуються чимало культурно-розважальних заходів, – стверджує Чіпріан Еня: У
цьому регіоні організуються багато
подій. Слід згадати Фестиваль рибного борщу та Фестиваль «Анонім»,
присвячений незалежному кіно в місцевості Сфинту-Георге. Організуються також концерти та різні місцеві заходи. Місцеві громади вчаться
займатися туризмом. Вони вчаться показувати
свої традиції,
так свою готовність приймати
гостей з усіх куточків світу. Місцеві жителі мають особливий спосіб зустрічати своїх гостей. Це працьовиті люди, яким дуже добре відомі правила поважання дельти Дунаю. Місцеві жителі привітні і хороші господарі, гарно розмовляють
з гостями. До них приїжджають
туристи з Канади, Японії, Італії, Іспанії,
Ізраїлю. У всіх є свої очікування. Як правило, очікування не тільки задоволені, туристи отримують навіть
більше з точки зору природного середовища, традицій і туристичних послуг. Для нас велика честь, що дельта Дунаю належить до спадщини
ЮНЕСКО. Ми намагаємося представити
нашим гостям все, що найкраще
у дельті Дунаю, щоб вони провели приємний відпочинок.

Отож, зверніться до туроператора для індивідуальної
пропозиції відпустки у дельті Дунаю і
не забувайте фотоапарат.

Всесвітній
фонд природи-Румунія нещодавно видав перший освітній путівник в якому йдеться
про Дунай, дельту Дунаю та про осетрових риб в дунайській дельті.

Путівник «Дослідники Дунаю і дунайських
осетрів» складається з трьох частин. У перших двох розділах розглядаються
теоретичні питання, пов’язані з Зеленим коридором Нижнього Дунаю, його дельтою та осетровими рибами, а третій розділ
створює засади для майбутніх клубів молодих активістів, борців за захист Дунаю і
дунайських осетрів. Остання частина корисна для формування майбутніх поколінь молодих
людей, відповідальних за навколишнє середовище, готових взяти участь у
виявленні та вирішенні проблем, з якими стикаються їх громади.

Драматична
ситуація, в якій опинилися нині вісім європейських видів осетрових риб стала центральним
питанням тематичної конференції, організованої на початку липня в Австрії, у контексті
головування цієї країни в ЄС. За підсумками цього заходу учасники зійшлись на
необхідності застосування заходів та розробки політики співробітництва та
координації дій між країнами регіону, де водяться осетрові, щоб захистити цей вид
риб,що знаходяться під загрозою зникнення.

Найважливіші осетрові
види ще можна зустріти у дикій природі у нижньому Дунаї та на
північно-західному Чорномор’ї. Навіть і
в цих районах, незважаючи на спроби штучного розведення, цей стародавній вид
перебуває на межі повного вимирання. Був 10-річний період заборони, а в 2016
році вилов осетрів в їх природних середовищах був заборонений ще на п’ять
років.

І все ж, нелегальний промисел і торгівля ікрою та м’ясом осетрових
продовжують ставити під загрозу майбутнє цих видів риб. Фахівці ще не мають
чітких даних про наслідки заборони через їх браконьєрський вилов. Говорить Крістіна
Мунтяну, національний менеджер з питань прісних водойм Всесвітнього фонду природи в Румунії: «Ситуація досі є досить неясною, оскільки в
даний момент ми не маємо інтегрованих даних про осетрів. Проте з часткових
даних, зібраних в рамках проектів дослідження того, що відбувається з цими рибами
в певних районах можна сказати, що ситуація не стала набагато кращою. Можливо є
більше екземплярів білуги, севрюги, стерляді, але у випадку осетра руського ситуація
залишається драматичною. Коли була введена заборона на вилов, популяції цього
виду вже знизилися приблизно на 99% і досі не спостерігається жодного
поліпшення.»

Всесвітній фонд природи разом зі Всесвітньою асоціацією зі збереження осетрових
недавно опублікували Віденську декларацію щодо збереження осетрових
риб у всьому світі. Цей документ є закликом до всіх органів і чільних
посадовців вжити негайних заходів, щоб забезпечити виживання зникаючих видів
риб в світі. Декларація
складається з 22 рекомендацій для державних органів і містить практичні
настанови, як впроваджувати ці рекомендації.

Розповідає Христина Мунтяну: «Віденська декларація була бере свій початок в міжнародній конференції Всесвітньої
асоціації зі збереження осетрових, яка відбулася у вересні минулого року. Саме
тоді були закладені основи цього документу та схвалена ідея стандартизації
підходів до збереження осетрових риб у всьому світі. Документ заснований на висновках
наукових досліджень з різних куточків світу, на соціально-економічній ситуації
рибопромислових регіонів і пропонує кроки, які врешті-решт мають призвести до захисту осетрових,
збереження однієї з найдавніших груп риб, що є дуже важливо.»

І фахівці Центру з питань досліджень і розмноження осетрових, водного
середовища та біорізноманіття» галацкого університету «Нижній Дунай», отримали
фінансування для здійснення двох проектів для продовження моніторингу і
наукових досліджень видів осетрових риб, що знаходяться під загрозою зникнення.
У рамках проектів буде знято й документальний фільм про ситуацію дунайських осетрів
упродовж останніх 100 років.

Розташований у південо-західній частині Румунії, повіт Мехедінць має чудовий рельєф, лісисті пагорби, високі гори, бурхливі річки, великі та глибокі печери, чудові приголомшливі ущелини, монастирські комплекси, такі як Св. Ана, Тісмана, Водіца і, не менш важливе, історичні наслідки. Туристичний потенціал регіону посилюється тим, що сільський туризм пропонує з кінця квітня знижки та промоції на весь сезон. Ви можете активно відпочити у піших прогулянках, катаннях на човні або на прогулянковому теплоході на Дунаї, і якщо у вас є відповідне обладнання, можете відвідати печери, що є справжніми притулками для спелеологів.

Адміністративний центр повіту – Дробета Турну Северін – є й місцем звідки можна рушити у екскурсії. Нинішнє місто було спроектовано в 1831 році, красиві вілли, розташовані паралельно з течією Дунаю супроводжуються багатоповерховими будинками, збудованими під час комуністичного періоду. Але місто має чимало визначних пам’яток, які наділяють його особливим шармом. Порт із суднами, чайками та альбатросами, розташований всього за 1.200 метрів від сербського берега, має так само свій своєрідний шарм. Парк Роз біля вокзалу, посередині якого знаходяться руїни середньовічної фортеці Северін, чекає на туристів. З невеликою уявою можна зрозуміти, що саме означало протягом чотирьох століть (XIII-XVI), це середньовічне укріплення на березі Дунаю. У будівлі музею розміщені відділи археології та етнографії, а в прилеглому йому парку маємо справжню виставку руїн: руїни Римських ванн, руїни Траянського мосту, побудованого знаменитим Аполодором з Дамаску, щоб полегшити проїзд римських військ Траяна до Дакії, руїни старої Митрополії Северіна. Якщо вам пощастить, ви можете відпочити біля старого римського табору та милуватися Дунаєм, так як робили це дві тисячі років тому римські завойовники.

На чудовому шляху з великою кількістю віадуків протягом 25 км, що зв’язують міста Дробета Турну-Северін та Оршова можна побачити монастир Водіца, засвідчений у 1371 році, а також ГЕС Залізні Ворота I. Місто Оршова розташоване на берегах річки Черна. Тут можна відвідати Католицький собор, чия унікальна архітектура стала натхненням для побудування у австралійському місті Сідней подібного собору. Так само, монастир Св. Анни розташований на одному з пагорбів, що оточують місто, чарує туристів. Карстові утворення масиву Чукару-Маре та Печера Понікова, зі своїми 1.600 метрів галерей, доповнюють загальне враження.

Печера Понікова є найбільшою печерою у Дунайській ущелині, а також однією з найцікавіших у нашій країні. Це чудовий спелеологічний заповідник, чиї галереї складають понад 1.600 метрів, перетинаючи гірський масив Чукару-Маре та з виходом у Дунай. Печера була частково затоплена після створення озера за греблею Залізні ворота I. При вході у печеру Понікова, однойменний потік створив короткі і дикі ущелини, а також природний міст довжиною близько 25 метрів і висотою вісім метрів. Цей витвір природи ще називають печерою кажанів через колонії кажанів, які живуть в одній з галерей. Ця галерея має довжину понад 100 метрів і вражає туристів дуже тонкими і витягнутими маятниковими сталактитами. У печеру можна проникнути з напрямку Ущелин Понікова, або з Дунаю на човні.

Печера є частиною Національного парку Залізні ворота, створеного для захисту кількох суб-середземноморських видів, а також унікального ландшафту в Європі. Галерея Конкрецій є найкрасивішою частиною печери Понікова, що складається з декількох менших захоплювальних галерей. З напрямку ущелин туристи входять у Галерею кажанів вузькою стежкою. Ця галерея досягає 400 метрів, вона природно освітлена завдяки двом великим отворам. З цієї галереї відкриваються дві стежки. Одна з них веде до Галереї Конкрецій, що вважається найкрасивішою частиною печери, та Колонного залу. Галерея покрита сталагмітами та подекуди піском, глиною та кальцитом. А інша стежка веде до Галереї Сходинок та Глиняної Галереї, яка приховує ізольовані сталагміти, колони і куполи. У цій печері, вода та час створили сталактити і сталагміти різних форм і розмірів. Печера була оголошена Спелеологічним заповідником, тому що тут були виявлені скам’янілості Ursus spelaeus, фрагменти дуже старої кераміки та ендемічні види. Перші геологічні дослідження були зроблені М. Мунком в 1872 р., а фауністичні – в 1929 р. Р. Жаннелем.

З моменту, коли входить на територію Румунії у н.п. Базіаш, Дунай утворює одну з найчарівніших частин з тих його 2.860 км від джерел до впадання у Чорне море. Це Дунайська ущелина, довжиною 135 км, що починається з н.п. Молдова-Ноуе і закінчується в Гура-Веї, найбільш вражаючою частиною будучи в зоні Оршова і Дунайських котлівCazanele Dunării, згідно з www.clisuradunarii.eu. У цьому районі, Дунай змушений перетинати гори, звужуючись до ширини між 180-250 м, а глибина води може досягати 100 м. Водночас, глибинні течії є надзвичайно сильними в цій зоні, так що на поверхні створюється таке враження, що ніби-то вода Дунаю кипить, тому й називають цю територію котлами. Довжина Великих котел становить 3,8 км, а довжина Маленьких котел складає 3,6 км.

Відвідувати печеру Понікова можна круглий рік, але рекомендується період з травня по жовтень. Під час повеней, галереї печери повністю або частково затоплені. Тому рекомендується, щоб відвідування проводилися в групах у супроводі екскурсовода при використанні адекватного обладнання, оскільки відвідування цілої печери займає 2-3 години.

Сьогодні ми запрошуємо
вас на південний захід
Румунії, в туристичну зону, чия слава поширилася далеко за межі кордонів країни
– у регіон Мехедінць. У повіті можна здійснити незабутню екскурсію по печерах,
займатися скелелазінням, рафтінгом, брати участь в змаганнях зі стрільби з
лука, займатися верховою їздою, велосипедним спортом, а також взяти участь в
пригодницьких іграх для молоді. Пропозиція розміщення різноманітна, а
гастрономічна пропозиція, хоч і різноманітна, але заснована переважно на
традиційних рибних стравах.

Отож почнемо нашу подорож разом з Корнелією Балач, музеєзнавцем Музею «Залізні
ворота»: «У нас є Музей гідроелектростанції «Залізні ворота 1», де досить
синтетично представлена природна і культурна історія ущелини «Залізні ворота».
Пунктом особливого інтересу є спуск на ліфті в турбінну кімнату. Там можна
побачити, як працює гідроелектростанція. А в селі Чернець у нас є дві так звані
«кули» – старі укріплені будинки, для захисту від нападників: Кула Тудора
Владіміреску і Кула Ністора. Основна частина музею діє в будівлі, зведення якої
було закінчено близько 1926 року. Вона була побудована як інтернат для
місцевого ліцею. А 15 травня 1972 року тут була відкрита сучасна виставка. Так
само тут можна побачити Дунайський акваріум, який відображає ситуацію нинішньої
іхтіофауни, в умовах водосховища та греблі. Відділ природних наук знаходиться
на першому поверсі, відділи історії та археології займають весь другий поверх.
Задній корпус є меншою копією основного корпусу, у ньому знаходяться виставки
етнографії та народного мистецтва.»

У цьому регіоні є безліч можливостей ефективного проведення вільного часу.
Кожен бажаючий в будь-який момент може здійснити коротку прогулянку на човні по
Дунаю. Маршрут Оршова – Казанеле дає можливість помилуватися неймовірно красивим пейзажем, створеним річкою
Дунай в цій частині Румунії, а також побачити чимало історичних пам’яток. У місті Оршова, в
порту на вас чекають багато човнів, але й багато туристичних принад: «У місті
Оршова головними туристичними атракціями є Римсько-католицька церква, монастир
Святої Анни. Тут діє велика спортивна байдаркова база, учні якої домоглися
виняткових результатів у всьому світі та працює управління природного парку
«Залізні ворота». Старе місто, свідчення могутньої римської цивілізації,
знаходиться під водою. Під водою також знаходяться й руїни
римсько-візантійської фортеці та ще однієї феодальної фортеці. Тут дуже м’який
клімат. У цій області середньорічна температура вважається найвищою в Румунії
не тільки через дуже спекотне літо, а й з огляду на дуже м’які зими. Ця
температура сприяє вирощуванню рослин, які в Румунії вважаються екзотичними.
Тут є кілька видів магнолії, які дуже добре ростуть в цьому регіоні. Фігове
дерево також росте в напівдиких умовах. У селі Швініца є розсадник фігових
дерев, а місцеве варення з інжиру відоме далеко за межами Румунії.»

Під час відпочинку в цьому регіоні, на одному з берегів Дунаю ви
зможете побачити фігуру дакійського правителя Децебала, вирізану з каменя, заввишки
55 м і завширшки 25 м. Щоб краще уявити собі розмір статуї, скажемо, що вона всього на шість метрів менша Статуї Свободи в Нью-Йорку, на вісім метрів більша ніж пам’ятник Ісуса в Ріо-де-Жанейро і на десять метрів більша Колоса Родоського. Це найвища кам’яна скульптура в Європі, – каже Марін Керемізару, голова Асоціації туризму і відпочинку з місцевості Дубови, повіту Мехедінць, який додав, що вона прекрасно
вписується в ландшафт: «Ми намагаємося
якомога більше урізноманітнити нашу
пропозицію. Перш за все, ми рекомендуємо
повернутися до природи. Для цього ми рекомендуємо туристам, які приїжджають в
наш регіон, пішохідні походи в гри Чукару Маре, Чукару Мік або на масив
Тресковец, звідки відкривається захоплююча панорама на ущелину. Ми також
рекомендуємо велосипедні екскурсії по околицях. Велосипеди можна взяти на
прокат в готелі. Найпопулярнішими є прогулянки на човнах по Дунаю. Гідроцикли
або байдарки також можна взяти напрокат в тутешніх пансіонатах. Тут можна відвідати
й кілька печер, а найкрасивіша з них – печера Гура Поніковей.»

Іноземні туристи, які приїжджають в основному з Європи, надають перевагу прогулянкам на велосипеді, – каже Марін Керемізару: «У долині Дунаю є два великі велосипедні маршрути: Євровело 6 і маршрут Залізної завіси. Дунайська
зона Мехедінць славиться особливим етнокультурним розмаїттям. Ми рекомендуємо
туристам звертатися до нашої туристичної асоціації, щоб отримати найбільш точну
і найкращу інформацію про туристичні принади в нашому районі, про розміщення, про
визначні пам’ятки, а також для туристичних гідів, які добре знають місцеві
маршрути.»

По всій території повіту Мехедінць є туристичні пам’ятки та спеціальні
місця, де можна приємно провести кілька днів відпочинку. Розповідає Діана Нодіц,
голова неурядової організації
«Про-Мехедінць»: «У будь-якій частині повіту Мехедінць є надзвичайні пам’ятки. Я говорю про район Дунаю, що називається Клісура,
на південному заході повіту, про Дунайську котловину, про знамениту статую
Децебала. Вона висічена в скелі і є найвищою в Румунії. У нас є готелі в дуже
красивих місцях. На півдні нашого повіту є красиві природоохоронні території,
де, без перебільшення, я можу сказати, що можна побачити пеліканів. Це
незвичайне місце. Ті, хто не може поїхати в дельту Дунаю, мають приїхати в
південну частину повіту Мехедінць, на Дунаї. Так само, на півночі регіону є
карстові утворення, з печерами і природними пам’ятками, такими як природний
міст в Поноареле, єдиний діючий природний міст в світі. Це надзвичайно
мальовничий район, з багатими традиціями і ремеслами.»

Незалежно від того чи ви хочете займатися спортом, або просто розслабитися
і відпочити, відпустка в повіті Мехедінць
стане ідеальним вибором.

Щорічно 29 червня за пропозицією придунайських країн та під егідою Міжнародної Комісії захисту ріки Дунай святкується Міжнародний день Дунаю. Маючи на увазі важливість інформації, усвідомлення цієї вважливості та участь населення у зусиллях, спрямованих на збереження й захист ріки Дунай, Міністерство довкілля, водних ресурсів та лісу вирішило провести святкування Дунаю протягом цілого місяця, а саме в період 10 червня – 10 липня, під гаслом Місяць Дунаю.

Заходи присвячені цій події, матимуть місце у всіх придунайських країнах, щоб відзначити бажання цих країн спільними зусиллями захисти цю унікальну в Європі ріку. Більше деталей подає Олімпія Негру державний секретар Міністерства навколишнього середовища, водних ресурсів та лісу: Вже 10 червня всі адміністративні органи комітетів водопостачань та систем господарювання водних ресурсів Дунаю почали проводити ряд акцій та заходів, присвячених цьому ювілею. Комітети водопостачань організують спеціальне урочисте засідання, як і ряд інших заходів покликаних залучити до участі в них шкіл та дитячих садочків. Святкування передбачає також проведення різних спектаклів. Одночасно бажаю нагадати, що цьогорічним гаслом святкування є звертання Будь активним для Дунаю, тобто кожен з нас повинен зрозуміти необхідність активного захисту Дунаю, солідарність населення всього Дунайського басейну. Цьогорічне святкування Дунаю розпочнеться за тиждень швидше. Головна подія відбудеться 23 червня у місті Джурджу за участі профільного міністра.

Святкування Дунаю має місце починаючи від 2004 року та відзначає підписання 29 червня 1994 року у Софії Конвенції про співробітництво в галузі охорони й раціонального використання водних ресурсів ріки Дунай. Дунай це головна європейська ріка, яка забезпечує придунайським країнам численні економічні переваги. Дунай разом з його притоками створює одну з найважливіших водних систем Європи. Дунай є важливим джерелом питної води, як і води, необхідної для зрошування землі та промисловості щонайменше 80 мільйонів людей цієї зони. Громади придунайських регіонів активно беруть участь у екологічних, виховних, культурних і туристичних заходах.

Прагнучи розвинути величезний економічний потенціал Дунаю, європейська комісія вже у 2010 році запропонувала глобальну стратегію Дунайського регіону в складі восьми країн, членів ЄС та інших шести європейських країн. Стратегія базується на поліпшення судноплавства, якості води, співпраці в галузі забезпечення безпеки та на розвиток туристичного потенціалу.

Сьогодні ми відправимось на південний захід Румунії, в туристичну зону, популярність якої давно перейшла межі країни. Йде мова про дефіле Дунаю з особливим пейзажем. Любителі природи можуть милуватися рікою Дунай, скелястими берегами, лісовими рослинами та рідкісними птахами, які охороняються законом. Туристи також можуть відвідувати печери, займатися альпінізмом, рафтингом, верховою їздою, брати участь в пригодницьких іграх для молоді. Пропозиції для проживання досить різноманітні, а кулінарія, хоча різноманітна, зосереджується на традиційних рибних стравах.

Ралука Криста, виконавчий директор Групи з місцевої дії Дефіле Дунаю пояснює, чому осінь є ідеальним періодом для відвідування цієї зони: Осінь є найбільш красивою в цій зоні завдяки зокрема колориту рослинності. У цій порі року можна відвідати Печеру ветеранів, одну з найдавніших печер, виявлених в нашій зоні. До них можна дістатися по Дунаю на човнах, яких можна орендувати в портах Дубова або Ешелніца. Потім можна відвідати печеру Понікова. Це дуже красива печера, до якої можна дістатися з головної дороги та вийти з неї прямо до Дунаю, або деякі авантюристи приходять на човнах, залишають їх при вході й через воду прямо входять в печеру. Але це залежить від рівня води.

У зоні дефіле Дунаю можна побачити статую Децебала, царя даків, вирізьблену в камені, заввишки 55 м і завширшки 25 м. Це найвища кам’яна скульптура в Європі. Вся зона простягається на території двох повітів Мехедінць та Караш-Северін. Якщо Мехедінць пишається туристичними печерами, у Караш-Северині можна відвідати цікаві фортеці, – стверджує Ралука Криста, виконавчий директор Групи з місцевої дії Дефіле Дунаю: Є історичні та культурні сліди в окремих печерах, як наприклад у печері Гаура ку муске, яка доступна туристам. Потім, дуже важливими є фортеці, які знаходяться уздовж Дунаю: Дренкова, Трікуле. Осінній період дуже гарний, коли після дозрівання інжиру, робиться варення з нього в Швініці. Цей населений пункт користується популярністю в цій галузі. Туристи можуть теж взяти участь в приготуванні традиційного варення та горілки із інжиру в Швініці.

У дефіле Дунаю туристи можуть насолоджуватися зокрема традиційними рибними стравами, такими як рибний борщ, смажена риба тощо. Печери, монастирі та готовність власників пансіонатів показати різні туристичні атракції, безсумнівно створять для туристів незабутні канікули. У дефіле Дунаю можна зустріти туристів зі всіх куточків світу, які займаються різними видами туризму. Ралука Криста, виконавчий директор Групи з місцевої дії Дефіле Дунаю пояснює: Дефіле Дунаю є місцем для всіх туристів. Є туристи, які приїжджають на велосипеді і перетинають Європу, або вздовж Дунаю, або за іншими маршрутами. Існують традиційні будинки, в приватній адміністрації, де можна зупинитися на кілька днів. Потім, існує звичайний турист, який знаходить пансіонати і вілли для канікул, за доступними цінами. У нас розвинений однак і сектор ділового туризму. Він продовжує розвиватися. Ми розгортаємо різні розважальні проекти: прогулянки на човнах і катерах, стрільби з лука, пейнтбол, спелеологія, скелелазіння та альпінізм.

Не треба пропустити подій, які організуються у цій зоні. Кожного року наприкінці серпня та початку вересня організується фестиваль інжиру у Швініці. З цієї нагоди організуються спортивні змагання з футболу, настільного тенісу, шахів та рибальства: Найкраще варення із інжиру та Найкраща горілка із інжиру. У перші вихідні вересня, більше 300 туристів взяли участь у XVI Фестивалі інжиру, маючи можливість спробувати варення та горілку з інжиру. Але календар подій включає й інші події, про яких розповідає Ралука Криста: Організується фестиваль придунайських сіл, який проходить теж у Швініці, потім фестиваль тюльпанів у Дубове, фестиваль кулінарії в Молдові Нові. Крім цього, є також Недеіле або Молитви села, в яких зазвичай, крім членів даної громади, беруть участь і члени сусідніх громад. Молитви мають велику духовну цінність, оскільки можна побачити і молоде покоління поряд із зрілим, і як вони зберігають свої традиції. Люди приходять в народному одязі, читають вірші, танцюють і співають народні пісні. А туристи, зачаровані красою цих країв і людей, прибувають щороку або кожні два роки і бачать поліпшення. Інші приїжджають щороку на Різдво, наприклад.

Отож, дефіле Дунаю є місцем призначення з численними пропозиціями розміщення по кожній кишені, де можна займатися різними видами туризму де можна посмакувати румунські традиційні страви, зокрема рибні страви.

Влади Румунії та України за рекомендацією ЮНЕСКО, розробили процедуру
організації Транскордонного заповідника дельта Дунаю Румунія-Україна.

Губернатор
Адміністрації біосферного заповідника Дунайська дельта Лучіан Сіміон вже
підписав відповідний наказ, – передає Радіо Констанца.

За його словами принцип,
на базі якого працюватиме нова структура стосується узгодження дій, які будуть
дозволені в дельті Дунаю.

До складу нового заповідника увійде й зона Нижній
Прут, яка, наразі, не має статусу заповідника.

Установчі збори нової структури
відбудуться, найімовірніше, в наступному місяці в Одесі, а штаб-квартира
майбутньої транскордонної природоохоронної території в дунайській дельті
знаходитиметься у румунському місті Тульча.

Прогулянки на плавучих готелях або човнах, рибальство та фотоекскурсії з гідом є серед найпопулярніших туристичних програм в дельті Дунаю. Таким чином, туристи можуть відкрити для себе красу пейзажу та ознайомитися з місцевими традиціями та культурою. У сьогоднішній туристичній передачі ми розповімо про найуспішніші туристичні програми для проведення відпустки у дельті Дунаю, єдиній дельті оголошеній біосферним заповідником, одним з найпривабливіших місць проведення вільного часу в Румунії.

На початку, ми зупиняємося у тризірковому готельному комплексі, який пропонує широкий спектр послуг та заходів усім тим, хто прибувають насолоджуватися багатством місцевих туристичних атракцій, стверджує менеджер Іоана Войня: “Наш комплекс пропонує туристам широкий спектр послуг, а також різні заходи. Стосовно послуг я згадаю два ресторани, у одному подаються різні рибні страви, а в іншому можна користуватися послугами “all yоu can eat” (їсти скільки можеш) за 12 євро. Можна також організувати пікніки. До послуг туристів тут також бари, снек-бари, дискотека, конференц-зал з 250 місцями, прогулянки на катамаранах та інших швидких моторних човнах. Для проведення вільного часу ми пропонуємо туристам два басейни під відкритим небом, дитячі майданчики, тенісне поле, футбольне поле, більярд, пінг-понг, велогонки, їзди у верхи та рибальство. Також туристи можуть спостерігати за птахами, але й за лисицями, кабанами та оленями. У нас безкоштовний доступний WI-FI інтернет, сауна, фітнес-зал.“

Надані знижки для туристичних пакетів залежать від кількості людей. Якщо до однієї групи входять понад 10 людей, зрозуміло вони користуватиметься знижкою. При оплаті 3-ох ночей четверту турист отримує безкоштовно. Ціна за особу в двомісному номері з сніданком починає від 15 євро. Окремі туристи приходять рибалити, стверджує Іоана Войня. Для них є озеро, де можна рибалити коропи і щуки. Сімї з дітьми, які приїжджають у пошуку спокійного відпочинку, користуються різними заходами, як для дітей, так і для дорослих. Для компаній, дельта Дунаю є ідеальним місцем для проведення team building (ділових тренінгів). Ми запитали чи туристи повинні планувати відпустку у певний період? Ось, що відповіла Іоана Войня: “На щастя, у дельті Дунаю є найдовший туристичний сезон, дельту модна відвідувати з квітня по листопад. Але для тих, хто хоче робити поїздки найкращі місяці це травень і червень. Тоді не дуже спекотно й можна спостерігати за птахами їхніми пташенятами, у цей період часу все цвітає , вколючно гарні водяні лілеї. Це підхідний період для подорожей та відкриття краси природи. Рибалки приходять навесні і восени. Батьки з дітьми можуть приходити зокрема влітку. Туристи можуть коштувати традиційні рибні страви, зокрема суп з риби та смажену рибу. Більшість туристів стають нашими друзями. Це унікальне місце в Європі. ”

Іліуце Гоян представник Асоціації “Ознайомся з дунайською дельтою!” здавна займається утвердженням цього регіону. Чотириденна відпустка в дельті Дунаю коштує від 90 євро до 250 євро, залежно від транспорту та місця відпочинку. Іліуце Гоян: “Найцікавіша програма, яку ми розробили три роки тому, після уважного аналізу бажань наших клієнтів, є чотириденна відпустка у місцевостях Мілла 23 або Крішан. Ця програма включає трансфер туристів з Тульчі до місця призначення, місце проживання, дводенні екскурсії, екскурсії на човнах – чотири години вранці та ще чотири після обіду, а також відвідання села Летя, останнього дня відпустки трансфер туристів назад до Тульчі. Цей туристичний пакет коштує починаючи від 160 євро за особу. Іліуце Гоян рекомендує туристам відвідати і північні озера у дельті Дунаю: Бабіна, Матіца та Мерхей. Це дикі місця, з великою кількістю диких тварин, яких він показує всім туристам, які приїжджають з усього світу: ”Майже половина наших клієнтів приїжджають із-за кордону. Іноземці більше цінують дельту ніж румуни. Вони знищили в своїх країнах все що було диким і тому дуже оцінюють дикі місця. які ще залишилися в Європі.”

Драгош Гочіман голова Асоціації туристичних роботодавців в дельті Дунаю стверджує, що треба враховувати той факт, що дельта Дунаю не є лише місцем для рибалок, мисливців або любителів птахів і природи. Дельта означає також – пригода та відпочинок, місце, де можна відчувати що людина живе поряд з природою: “Дельта Дунаю відрізняється від сезону до сезону. У різні пори року, можна відкрити для себе іншу дельту. Дельта також відрізняється від однієї зони до іншої. Багато дечого можна відвідувати: місце де Дунай впадає у Чорне море, місцевість Мілла 23, Суліна, ліс Летя, дикі місця. Іноземні туристи, які відвідують ці місця стверджують, що вони відкривають іншу Румунію. Вони не можуть повірити, скільки може показати природа в дельті Дунаю. Вони задоволені туристичними послугами. Два тижні тому, нас відвідали журналісти з Бельгії, які мали намір проводити два дні в дельті, але вони продовжили свій відпочинок до одного тижня, оскільки зрозуміли, що їм треба більше часу для відкриття дельти.“

Власники готелів пропонують зацікавленим туристам екскурсії на вертольоті. Замовлення вертольоту коштує 1000 євро на годину. Отож, зверніться до вашого туроператора для відпустки у дельті Дунаю і не забувайте фотоапарат.