Tag: екологія

  • Землі високої природної цінності

    Землі високої природної цінності




    У Румунії досі збереглися найбільші в Європі сільськогосподарські
    землі та землі високої природної цінності. Вони розташовані в сільській
    місцевості у Трансільванії, Марамуреші, Прикарпатті та південному заході країни,
    де традиційні методи ведення сільського господарства, раціональний випас худоби
    і незастосування мінеральних добрив сприяли збереженню багатьох надзвичайних видів спонтанної флори і
    фауни. Вони становлять 30% сільськогосподарських земель країни, відповідно
    5 мільйонів гектарів, а обробляють їх переважно невеликі ферми, як правило сімейного
    типу. Значна частина території Трансільвані в районі знаменитих саксонських сіл
    вкрита сухими луками, що є результатом кількасотрічного неінтенсивного сільського
    господарства, багатими пасовищами, що є ідеальним місцем для існування багатьох
    видів рослин і тварин, котрі давно зникли в інших частинах Європи.




    Говорить Бен Мехедін, представник Фонду АдептТрансільванія. «Це землі, де сільське господарство характеризується невеликими масштабами з
    мінімальним впливом на навколишнє середовище, завдяки чому до наших днів збереглося
    надзвичайне природне багатство, різноманітність рослин, тварин, комах і
    метеликів. І це тому, що способи обробки землі та вирощування тварин дозволив
    як одержання продовольства, необхідного людині для харчування, так і гармонійне
    співіснування людини з дикою природою. За фінансової підтримки Програми
    швейцарсько-румунського співробітництва ми здійснили пілотний проект у шістьох
    регіонах, що розташовані по той бік Карпат, у Трансільванії. Ці райони знаходяться
    в горах Харгіти, Сігішоара-Тирнава Маре, Тирнава Mica-М’єркурія Ніражулуй, у
    горах Заранд, а також в долині річки Баркеу. У проекті ми поставили перед собою
    декілька цілей, але передусім, показати справжню природну цінність цих земель,
    а також розповісти іншим про тутешніх жителів та їхню продукцію.»




    Таким чином в рамках, проекту, що впроваджувався Фондом
    АдептТрансільванія з 2013 по 2016 роки, особливий наголос був поставлений на збереженні
    цих лугів і наданні допомоги й маркетингових ідей місцевим фермерам, – розповів
    Бен Мехедін: «У цьому проекті були три основні складові. Перша – стосувалася сільськогосподарських
    політик, тобто можливостей отримання державних коштів для підтримки цих
    областей, тому вони мають особливе значення для суспільства. Ці території, на
    яких сільське господарство має низький вплив на навколишнє середовище, надають суспільні
    блага, які не завжди набувають форму конкретного продукту. Зокрема, мова йде про
    чисте повітря, чисту воду, запилення, агробіорізноманіття, біорізноманіття,
    стійкість до зміни клімату. Іншою складовою нашого проекту було вивчення ринку
    і спроба визначення кращого позиціонування на ринку виробленої тут продукції, яка
    є екологічно чистою, здоровішою і смачнішою. А третя складова стосувалася підготовки
    комунікаторів, які б пояснили іншим важливість збереження цих традицій, як можна
    отримати вигоду від реалізації цих продуктів: джемів, чаю, меду, сирів, м’ясних
    продуктів. Населення цих районів як правило займалося змішаним сільським
    господарством. Найчастіше люди вирощували, як і в будь-якому домашньому
    господарстві 1-2-3 великі рогаті худоби. Важливим аспектом є заготівля сіна для
    великої рогатої худоби. Люди косять траву принаймні один раз в рік а сіно зберігають
    у стайнях з великою рогатою худобою. Завдяки цьому ці луги зберегли надзвичайне
    багатство флори, на відміну від інших регіонів країни де ведеться інтенсивне
    сільське господарство.»






    Незважаючи на їх особливе значення для сільських громад і
    суспільства загалом, більшість цих пасовищ та напів-природних лугів, де зараз ведеться
    екстенсивне сільське господарство, знаходиться під зростаючим тиском через занедбаність
    земель, інтенсифікацію сільськогосподарської діяльності та зміни способів
    обробки земельних ділянок. Тому ініціатори зазначеного проекту спробували знайти
    рішення для підтримки і заохочення традиційних методів ведення сільського
    господарства, не тільки для збереження традиційних сільських громад і
    забезпечення здорового харчування для населення, а й для захисту природи.
    Говорить Бен Мехедін: «Ми хочемо створити здорову, міцну основу визнання
    справжньої цінності цієї продукції, забезпечити достатній попит з тим, щоб ці
    виробники змогли продовжити цей спосіб життя власними силами, без грандів і
    субсидій, як робили це протягом сотень років. У принципі, здорове суспільство спирається
    на середньому класі. Ми прагнемо створити сильний середній клас працівників в
    сільському господарстві. Якщо ці дрібні виробники не одержать необхідну підтримку,
    вони можуть зникнути. Однак саме вони є хранителями цих земель. Вони
    наражаються на небезпеку в умовах сучасної глобальної економіки, де не завжди
    приймаються справедливі рішення. Ці землі забезпечують продовольчу безпеку,
    забезпечують здоров’я ґрунту на майбутнє. З точки зору сільськогосподарського
    виробництва, ці землі виробляють більше, ніж землі, на яких ведеться інтенсивне
    сільське господарство, враховуючи вартість одержаної сільгосппродукції і витрати
    на вирощування.»





    Фонд АдептТрансільванія, спільно з Всесвітнім фондом
    дикої природи в Румунії та Фондом ПроПарк недавно організував загальноєвропейську конференцію,
    щоб пояснити трансільванську модель сільського господарства і знайти шляхи
    вирішення проблем, які загрожують виживанню цих чудових краєвидів і місцевих
    громад.

  • 20 березня 2016 року

    ІММІГРАЦІЯ -
    Румунія готова зробити свій внесок в європейські зусилля з управління потоком
    мігрантів з Греції і направить 60 прикордонних поліцейських, 10 експертів в сфері
    процедур надання притулку, шість спеціальних автомобілів, два патрульних морських кораблі та
    інші матеріально-технічні ресурси, повідомило сьогодні Міністерство внутрішніх справ. МВС зазначає, що
    всі людські ресурси і техніка будуть готові
    приєднатися до міжнародної місії в
    Греції вже наступного тижня. Для управління
    цією місією в
    Афінах при
    Міністерстві оборони Греції був
    створений координаційний центр.
    Румунія зробить значний внесок поряд з Німеччиною і Францією, – повідомляє зазначене джерело. Відповідне
    рішення Бухарест прийняв за підсумками засідання Європейської ради в Брюсселі 17-18 березня, на
    якому Румунію представив президент Клаус Йоханніс. На саміті глав
    держав і урядів ЄС було схвалено ряд рішень і узгоджено
    низку додаткових заходів з надання допомоги
    Греції в контексті реалізації угоди між
    ЄС і Туреччиною щодо врегулювання кризи з мігрантами.




    ПОЕЗІЯ – Румунка Ана Бландіана у суботу ввечері в
    Гданську (Польщі) була оголошена Європейським поетом свободи за збірку віршів
    Моя Батьківщина A4. Щодвароки місто Гданськ стає центром європейської поезії,
    завдяки конкурсу і присвоєнню звання Європейський поет свободи. У 2016 році у
    цьому престижному заході взяли участь представники 7 європейських країн:
    Румунії, Португалії, Данії, Угорщини, Росії, Італії та Македонії. Головною
    метою заходу є відзначення і просування поезії, яка порушує одну з основних тем
    сучасного світу – свобода і яка характеризується високою поетичною цінністю.




    ФРАНКОФОНІЯ – Французька мова, цінності солідарності,
    діалогу та культурного розмаїття відзначаються сьогодні в Міжнародний день
    франкофонії в Румунії та в усіх 77 країнах-членах і країнах-спостерігачах
    Міжнародної організації франкофонії (МОФ). Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ,
    Румунія, – яка вступила в цю організацію 25 років тому, в 1991 році як
    спостерігач, а з 1993 року як повноправний член, – глибоко віддана цілям і
    програмам МОФ, особливо на національному та регіональному рівнях. МЗС нагадує що франкомовні
    ініціативи та внесок в процес модернізації організації під час
    головування в ній та в роботі різних структур МОФ, а також проведення саміту
    франкомовних держав у Бухаресті в 2006 році, уперше в цій частині Європи,
    зробили Румунію «державою-маяком» франкофонії в Центральній та Східній
    Європі.




    ЕКОЛОГІЯ – 42 міста Румунії взяли участь учора ввечері в
    міжнародній акції Година Землі. Державні і приватні установи, а також
    пересічні громадяни відмовилися від споживання електроенергії протягом однієї
    години та взяли участь в різних заходах, присвячених охороні навколишнього
    середовища. Під гаслом Подаруй природі частину своєї енергії Румунія
    приєдналася до більш ніж 7000 міст в понад 160 країнах, які намагаються
    привернути увагу національних і світових лідерів до екологічних проблем, що
    стають все більш серйозними і мають вирішальний вплив на планету, як наприклад
    глобальне потепління, якому сприяє, крім забруднення, і споживання
    електроенергії. У Бухаресті та інших великих містах країни Годину Землі
    відзначили пробігами на велосипедах та роликах, а люди використовували ліхтарики
    і свічки замість електричних джерел світла. Година Землі відзначається в
    Румунії з 2009 року, а на міжнародному рівні з 2007 року.




    ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу
    здобула путівку на літні Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро після перемоги над
    Уругваєм (36:19) і Данією (32:25) і поразки останньої від команди Чорногорії на
    передолімпійському турнірі, який проходить в данському місті Орхусі.
    Гандболістки Румунії та Чорногорії своїми двома перемогами заздалегідь
    забезпечили собі путівку до Ріо, тому останній прямий матч турніру у неділю має визначити яка з команд
    посяде перше місце в турнірній таблиці. Нагадаємо, що жіноча збірна Румунії з
    гандболу є бронзовим призером на чемпіонаті світу 2015 року.



  • 18 березня 2016 року

    БІЖЕНЦІЛідери 28 країн ЄС і Туреччина у п’ятницю в Брюсселі досягли угоди, що має вирішальну роль у вирішення кризи
    з мігрантами, – заявив президент Європейської ради
    Дональд Туск. Згідно з
    домовленістю, починаючи з неділі всі мігранти, які прибувають на грецькі острови, буде
    повернуті в Туреччину, якщо їх клопотання про надання притулку
    буде відхилено. Присутній на зустрічі Президент Румунії Клаус Йоханніс привітав угоду і висловив
    упевненість в тому, що вона дозволить значно скоротити або навіть
    зупинити потік нелегальних іммігрантів. Глава держави заявив, що
    прийняті у п’ятницю рішення не запроваджують додаткові квоти мігрантів для Румунії. За словами Йоханніса перерозподіл мігрантів здійснюватиметься в
    межах затверджених минулого року квот. Президент Румунії заявив, що ЄС зобов’язався
    прискорити використання 3 млрд євро, що вже були виділені для надання допомогти Туреччині, а після їх вичерпання буде виділено ще 3 млрд євро. Взамін турецька влада зобов’язалася вжити всіх заходів для того, щоб запобігти створенню нових міграційних маршрутів. Клаус Йоханніс
    наголосив у Брюсселі на необхідності ретельного моніторингу можливих альтернативних маршрутів для боротьби з незаконною імміграцією.




    КОРУПЦІЯ – Голова Національної антикорупційної дирекції ГПР Лаура Кодруца Кьовеші, в інтерв’ю нашій радіостанції, заявила, що
    технічні засоби спостереження і перехоплення розмов не використовувалися в
    половині проваджень, порушених прокурорами НАД в минулому році. Вона зазначила,
    що термінове розпорядження, прийняте урядом після того як Конституційний суд
    оголосив неконституційним прослуховування телефонних розмов у кримінальних
    справах працівниками секретних служб, відповідає принципам верховенства права.
    Згідно з відповідним нормативно-правовим актом відповідальність за перехоплення
    розмов переходить від румунської служби
    інформації до органів досудового розслідування, крім проваджень з розслідування
    злочинів у сфері національної безпеки та пов’язаних з тероризмом.




    СКУЛЬПТУРА – Румунська держава може втратити своє
    переважне право на придбання скульптури Константіна Бринкуша Мудрість Землі,
    – попередили власниці скульптури. Вони пояснили, що це станеться, якщо сума в 11
    мільйонів євро, погоджена раніше сторонами не буде перерахована урядом в
    повному обсязі протягом 14 днів, як передбачено в договорі. У четвер міністр
    культури Влад Александреску заявив, що уряд заплатить 5 мільйонів євро, а інша
    частина буде зібрана шляхом загальнонаціональних індивідуальних пожертв. Створена в
    1907 році скульптура Мудрість Землі була конфіскована комуністичним
    режимом в 1957 році і виставлена в Музеї мистецтва Румунії. Вона була повернута
    спадкоємцям останнього власника в 2012 році і належить тепер його сестрі і
    племінниці.




    КІНО -
    Міжнародний фестиваль експериментального кіно (BIEFFE) проходить в ці дні в
    Бухаресті. Міжнародний конкурс експериментальних короткометражних стрічок
    уперше представив у столиці Румунії деякі з найскладніших та інноваційних
    візуальних експериментів останніх років, фільми, що отримали нагороди по всьому
    світу. Цього року фестиваль кидає виклик традиційним межам кіно, шляхом
    об’єднання цілої низки творів, які здійснені на межі між кіно та образотворчим
    мистецтвом, а також під впливом численних відомих діячів візуального мистецтва,
    чиї роботи представлені в музеях та художніх галереях, і дуже рідко в
    кінозалах.




    ЕКОЛОГІЯ
    – Уряд Румунії у суботу приєднається до інших державних установ і організацій
    по всьому світу, які беруть участь у щорічній міжнародній події Година Землі.
    У будівлі Уряду Румунії в суботу ввечері, світло буде вимкнене на
    одну годину з 20:30 до 21:30. Те саме відбудеться й в більшості міністерств і
    відомств, – повідомляє прес-служба, зазначивши, що таким чином кабінет
    міністрів хоче підтвердити свою рішучість у вирішенні екологічних проблем, про
    що заявляв ще на початку свого терміну. 42 міста Румунії оголосили про свою
    участь в цій міжнародній події, започаткованій Всесвітнім фондом дикої природи.
    Уперше ця акція була організована в Австралії дев’ять років тому, щоб
    привернути увагу до зміни клімату і з тих пір тисячі міст і населених пунктів
    по всьому світу приєдналися до цих зусиль.


    ІНФЕКЦІЯ – Молочні продукти від однієї румунської компанії, в яких
    була виявлена паличкоподібна бактерія E. coli, були зняті з продажу як в
    Румунії, так і за кордоном, – оголосив у п’ятницю в Бухаресті президент
    Національного управління з питань санітарно-ветеринарного контролю та безпеки
    харчових продуктів Андрей Бутару. У свою чергу, міністр сільського господарства
    Акім Ірімеску підкреслив, що це єдиний подібний випадок і додав, що всі румунські
    виробники молочних продуктів дотримуються європейських норм в цій галузі. Заяви
    були зроблені через кілька днів після того, як італійська влада ввела в систему
    ЄС зі швидкого попередження для захисту споживачів про високий ступінь ризику зараження кишковою паличкою молочних продуктів з Румунії. Таке рішення італійці
    прийняли після того, як до лікарні у Флоранції було госпіталізовано дитину віком
    один рік і два місяці з гемолітико-уремічним синдромом. За словами батьків, уродженців Румунії, дитина з’їла сир виробництва
    румунської молочної компанії. Нагадаємо, що за останні два місяці від цього
    синдрому, викликаного кишковою паличкою, померло три немовляти з повіту Арджеш
    (на півдні Румунії), а кілька десятків дітей
    знаходилися на лікуванні в столичній лікарні ім. Марі Кюрі з серйозними порушеннями травлення.


    ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу зустрічає сьогодні команду Данії в першому матчі передолімпійського турніру, який стартував в данському місті Орхусі. Незважаючи на те, що данки завжди вважалися фаворитками в світлі їх надзвичайної гандбольної традиції, вони виграли тільки один із 12 прямих матчів зі румунськими спортсменками. На турнірі в Орхусі Румунія, бронзовий призер чемпіонату світу 2015 року, під керівництвом головного тренера шведа Томаса Райда, зустріне Уругвай в суботу та команду Чорногорії у неділю. Дві кращі команди з чотирьох отримають путівку на Олімпійські ігри в Ріо в серпні цього року.

  • Еко-будинки майбутнього

    Еко-будинки майбутнього

    Концепція «екологічних будинків майбутнього», широко поширена у всьому
    світі, починає втілюватися й в Румунії.

    Наприклад у Тімішоарі група молодих людей,
    об’єднаних в навчально-дослідницький клас-кластер, створила прототип
    екологічного помешкання на базі традиційної землянки, яке так і назвали
    «Еко-землянка». Будинок побудований у землі, але з використанням будівельних матеріалів обладнання і технології
    XXI століття.




    Такий будинок, площею близько 200 квадратних метрів, коштує близько 25.000
    євро. Подібні «Еко-землянки» можуть бути збудовані не тільки в сільській
    місцевості, а й в окремих районах міст та передмістях, не в центрі, -
    стверджують ініціатори проекту. Цей проект був відзначений в рамках конкурсу
    «Еко-інновація», ініційованого Агентством регіонального розвитку-Захід, в рамках
    якого нагороджуються найкращі еко-інноваційні ідеї організацій і приватних осіб
    в різних областях. Переможці отримують фінансову підтримку та іншу допомогу для
    втілення в життя еко-інноваційних проектів.




    Отже, ми живемо в часи, коли гармонійне співіснування суспільства і природи
    вже не є примхою, а обов’язковою умовою для продовження перспективи існування
    майбутніх поколінь на цій землі. У цьому контексті, дещо песимістичному, але не
    без рішень, останніми роками набирають обертів численні архітектурні екологічні
    проекти, що переосмислюють помешкання і навіть будівельні матеріали, котрі
    використовуються для їх зведення.




    У місцевості Теуцій Мегєреуш Мараумуреського повіту (північ
    Румунії) була зведена хата з мішковини та глини, вартістю всього 5000 євро дуже
    схожа на термітник. Ініціатори цього незвичайного проекту, захоплені
    пермакультурою, стверджують, що їхній еко-будинок ідеально вписується в
    природний ландшафт і водночас є міцним
    та стійким до землетрусів.




    На заході Румунії подібна «Еко-хата», побудована за проектом архітектора
    Іляни Мавродін, була внесена до списку найуспішніших помешкань, створених з
    матеріалів, які не шкодять навколишньому середовищу, такі як: глина, пісок,
    вода і солома. Будинок має органічну форму, оскільки усе робиться вручну, а
    структура, дуже близька до природи, забезпечує йому стійкість до шоку і
    землетрусів.






    І бухарестський фонд інновації і сталих технологій звів у столиці будинок,
    який зроблений тільки з дерева і скляних панелей, що обслуговується виключно з
    відновлюваних джерел енергії. Помешкання «Soleta zeroEnergy», має площу 48
    квадратних метрів і оснащене комплексною системою моніторингу, що забезпечує
    охолодження, освітлення та сигналізацію та має систему дистанційного управління
    з будь-якого смарт-пристрою.




    Такі проекти привертають увагу людей на зростаючу потребу гармонійного
    співіснування з природою і на необхідність припинення неконтрольованого і
    хаотичного будівництва помешкань. А їх ініціатори стверджують, що еко-матеріали,
    використовувані в цих проектах, є не є менш
    стійкими і витривалими ніж цегла або цемент.

  • «Жива планета – 2014»

    «Жива планета – 2014»

    За останні 40 років в світі зникло більше половини диких тварин, повідомляється в доповіді Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Жива планета – 2014». Водночас ми живемо і споживаємо ресурси так, ніби маємо в розпорядженні ще одну планету. На світовому рівні потреби людей на 50% перевищили регенеративну здатність Землі.



    Дослідження показує, що найбільшою загрозою для біорізноманіття є комбінований вплив втрати і деградації природних біотопів. До цього треба ще додати рибальство і полювання, а також кліматичні зміни. Могор Чібі, директор румунської філії Фонду дикої природи розповідає: «На жаль, в останні 40 років, як випливає з доповіді «Жива планета» біорозмаїття на нашій планеті постійно зменшилося. Водночас наш відбиток на планеті стає все глибшим. Щоденно зростає споживання і нічого не робиться для оздоровлення планети. За останні 40 років чисельність ссавців, птахів, рептилій, амфібій і риб скоротилася в середньому на 52%, тобто більше половини живих істот нашої планети були знищені протягом цих років. Причому серед прісноводних видів цей показник ще вище – 76%, тобто три чверті всіх цих видів були втрачені протягом останніх 40 років. Це жахливо, особливо якщо подивитися на нашу споживчу тенденцію, можна подумати, що ми живемо на цій планеті так, нібито маємо ще половину планети, тобто ми споживаємо стільки, скільки здатна генерувати півтори планети.»



    У доповіді «Жива планета» зазначається, що природоохоронні території можуть підтримати дику природу. Прикладом може бути збільшення популяції непальських тигрів, занесених до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів. Загалом у заповідниках зникають удвічі менше видів живих істот, ніж в незахищених територіях. У документі наголошується на тому, що людина знищує популяції тварин скрізь, у тому числі в світовому океані. З 1970 по 2010 роки морські популяції втратили майже 40% своїх представників, причому особливо постраждали такі види як морська черепаха, багато видів акул, і деякі перелітні птахи, такі як альбатроси. У доповіді також показано, що найбільше біорізноманіття скорочується в тропічних регіонах.



    Розповідає Могор Чібі: «Найбільші втрати понесли ті регіони, які перебувають під економічним тиском, тобто області де спостерігається стрімкий промисловий розвиток, зокрема в Південній Америці, Африці і Південно-Східній Азії. Але ми не повинні приймати ці втрати або ці показники, як абсолютні цифри, тому що якщо подивитися на останні 40 років, можна побачити, що й в Європі був високий рівень промислової експлуатації. Проте сьогодні в Європі спостерігається незначне відновлення біорізноманіття. Однак слід наголосити, що Європа, в тому числі наша країна, чинить тиск на інші континенти, на Південну Америку, Африку і Південно-Східну Азію, використовує тамтешні ресурси.»



    Якщо подивитися на наш екологічний відбиток, тобто на тиск, який людство чинить на екосистему, спостерігається величезний розрив між країнами. Деякі країни споживають набагато більше ресурсів, ніж може забезпечити планета, наприклад арабські країни і високорозвинені держави (США, Швеція, Бельгія, Данія). Є однак і країни, які не споживають і половини того, скільки може надати їм Земля.



    Румунія має невеликий екологічний відбиток через провал промисловості, каже Могор Чібі: «У Румунії цей показник трохи нижче середнього, тобто, якби всі люди на планеті жили так само як румуни, використали б для своїх потреб еквівалент 1,4 планет. Це найменший вуглецевий відбиток в ЄС, але, на жаль, це не завдячується якійсь стратегії сталого розвитку, а скоріше розвалу промисловості після 1989 року. Промисловість так і не оговталася, і в цей час немає виразної стратегії, щоб забезпечити сталий розвиток у всіх галузях, таких як транспорт, будівництво тощо.»



    У доповіді «Жива планета – 2014», зазначається, що понад 200 вододілів, які забезпечують водою більше 2,5 мільярдів осіб відчувають брак води, принаймні один місяць на рік. Автори доповіді придумали і запропонували наступні рішення: розширення площі природоохоронних територій, збереження та відновлення лісів, належне управління водними ресурсами, забезпечення захисту різних видів живих істот та реконструкції водно-болотних угідь. Досягнення глобальної угоди, яка б утверджувала економіку, засновану на скороченні викидів вуглецю має вирішальне значення, – кажуть експерти, – враховуючи те, що використання викопного палива в даний час є найбільшим фактором забруднення нашої планети