Tag: економіка

ЕКОНОМІКА – Валовий внутрішній продукт Румунії залишився незмінним у третьому кварталі цього року в порівнянні з попереднім, тоді як у порівнянні з тим же кварталом 2023 року, ВВП знизився на 0,2 відсотка. Про це свідчать останні дані, опубліковані у четвер Національним інститутом статистики. У своєму останньому звіті “Перспективи розвитку світової економіки”, опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув з 2,8% у квітні до 1,9% свої оцінки зростання економіки Румунії в цьому році. У Бухаресті Національна комісія зі стратегії та прогнозування у вересні знизила прогноз економічного зростання на цей рік з 3,4% до 2,8%.

ЗАРПЛАТНЯ – Президент Клаус Йоганніс підписав закон про підвищення мінімальної зарплатні до половини середнього заробітку в Румунії. Закон набуде чинності в перший день наступного року. Підвищення відбуватиметься за формулою, заснованою на чітких економічних показниках, а на першому етапі мінімальна заробітна плата брутто становитиме 4050 леїв (близько 800 євро), відповідно до угоди між урядом та профспілками. Це збільшення від 47% до 52% від середнього валового заробітку по країні, відповідно до формули, розрахованої фахівцями Міністерства праці на основі таких критеріїв, як купівельна спроможність, темпи зростання заробітної плати та національна продуктивність праці. Доходи 1,8 мільйона людей зростуть після цього підвищення заробітної плати.

КОНСТИТУЦІЯ – Нова Конституція Республіки Молдова зі змінами, внесеними за підсумками референдуму 20 жовтня, була опублікована в середу в Офіційному віснику Молдови. У новій редакції Основного закону Республіки Молдова зазначається, що інтеграція до Європейського Союзу є стратегічною метою країни, європейський шлях є незворотнім, а ідентичність народу Республіки Молдова – європейською, повідомляє Радіо Кишинів. Референдум 20 жовтня пройшов з крихкою більшістю голосів: 50,38% виборців сказали “так” внесенню змін до Конституції, які дозволять Молдові приєднатися до ЄС, в той час як різниця між тими, хто сказав “так” і “ні” склала 11 400 голосів.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуватиме з п’ятниці до понеділка з офіційним візитом у Німеччині, на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Як повідомляє Адміністрація Президента, програма візиту включає офіційні переговори між главами двох держав, а також зустрічі пана Йоганніса з канцлером Олафом Шольцем і спікером Бундестагу (нижня палата парламенту) Барбелем Басом. На неділю пан Йоганніс запрошений виступити з промовою у Федеральному парламенті під час урочистої церемонії, присвяченої Дню пам’яті жертв війни та диктатури. Згідно з офіційною статистикою, Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за обсягом інвестором в румунську економіку. Обидві країни є союзниками по НАТО і партнерами в ЄС. Йоганніс, етнічний німець з Румунії, завершує свою другу й останню президентську каденцію. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий. У проміжку між ними – 1 грудня, в Національний день Румунії, пройдуть парламентські вибори.

УКРАЇНА – Європейський Союз оголосив у четвер, що вперше профінансував спільні закупівлі озброєнь країнами-членами, причому більша частина цих закупівель призначена для України, – повідомляє AFP. Згідно із заявою Єврокомісії, ЄС інвестував 300 мільйонів євро, щоб допомогти близько 20 країнам-членам придбати засоби протиповітряної оборони, бронетехніку та боєприпаси. ЄС також фінансував закупівлі зброї для Києва, але поза бюджетом ЄС через спеціальний фінансовий інструмент. Від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року ЄС працює над зміцненням своєї оборонної промисловості та спроможності підтримувати Київ.

МЗС – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають у Норвегії, прямують транзитом через цю країну або мають намір відвідати її, про рішення норвезької влади продовжити внутрішній прикордонний контроль до 1 грудня. Громадяни Румунії можуть звернутися за консульською допомогою за номерами телефонів Посольства Румунії в Королівстві Норвегія, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном, де на них відповідатимуть оператори колл-центру, які працюють цілодобово. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися з важкою, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати до Посольства Румунії в Осло за номером екстреного виклику: + 4799153137. МЗС рекомендує відвідувати веб-сайти oslo.mae.ro та www.mae.ro.

ТЕНІС – У четвер в Малазі (Іспанія) в першому колі фінального раунду жіночого командного тенісного турніру Кубка Біллі Джин Кінг збірна Румунії зазнала поразки від Японії з рахунком 2:1. Після того, як Ана Богдан обіграла Нао Хібіно 6:2, 6:4, Ена Шибахара перемогла Жаклін Крістіан 6:4, 7:6 (7/2). У парному розряді Моніка Нікулєску та Габрієла Русе програли парі Шуко Аояма/Ері Хозумі. У чвертьфіналі Японія зіграє з минулорічним фіналістом, командою Італії. Румунська команда вперше брала участь у фінальному турнірі Кубка Біллі Джин Кінг.

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші дев’ять місяців цього року збільшився на 15% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, склавши близько 23,5 млрд євро. Це випливає з даних, опублікованих в понеділок Національним інститутом статистики (НІС). Експорт за цей період склав понад 69 млрд євро, що на 1,4% більше за аналогічний період минулого року. Імпорт склав майже 93 млрд євро, що на 2,3% більше.

За даними Національного інституту статистики, за перші дев’ять місяців цього року значні частки в структурі експорту та імпорту займають машини та транспортне обладнання (майже 47% в експорті та понад 36% в імпорті) та інші промислові товари. Вартість торгівлі товарами всередині ЄС перевищила 50 млрд євро у відправленнях та понад 67 млрд євро у надходженнях. Вартість торгівлі за межами ЄС становила понад 19 млрд євро в експорті та понад 25 млрд євро в імпорті.

Також у понеділок Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Він в основному повернувся до прогнозів у квартальному звіті про інфляцію, опублікованому в травні. Голова НБР Муґур Ісереску підкреслив, що центральний банк враховує в своїх прогнозах лише достовірні дані і, що на подальшу динаміку інфляції також вплине наступна фіскально-бюджетна корекція для зменшення дефіциту. Він сказав, що очікує на послідовну програму макроекономічної корекції з сильною політичною підтримкою.

Муґур Ісереску: «Це саме те, на що ми чекаємо від нового уряду – солідної програми макроекономічної корекції, яка буде політично підтримана, соціально прийнята і матиме макроекономічний ефект, щоби повернути фінанси країни на правильний шлях. Ми можемо уявити, я маю на увазі нас, румунів, програму поступової корекції на рівні 0,7 на рік, значно нижчу, ніж економічне зростання, яке прогнозуємо на рівні 2% на рік, що можна поєднати з уникненням падіння рівня життя, але не з 16% зростанням валових, чистих або реальних доходів, чого не можна зробити.»

Національний банк прогнозує, що інфляція опуститься нижче 3,5% на рік лише у 2026 році. Муґур Ісереску підкреслив, що цінова динаміка характеризується низкою ризиків та невизначеностей. Вони стосуються як фіскальної політики та підвищення заробітної плати, так і зовнішніх факторів, таких як розвиток європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка цін на нафту в контексті посилення геополітичної напруженості, а також те, яким чином розвиватимуться конфлікти в Україні та на Середньому Сході.

У своєму останньому звіті «Перспектива розвитку світової економіки», опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув свої прогнози щодо зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні.

Президент Клаус Йоганніс на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті

Вступ Румунії до Шенгенської зони – це не просто політична мета, а тверда прихильність європейському проєкту, – заявив президент Клаус Йоганніс на п’ятому саміті Європейської політичної спільноти, що пройшов у Будапешті в четвер і п’ятницю. З іншого боку, глава румунської держави підкреслив, що міграція залишається важливим європейським викликом, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Результати виборів у США також були в центрі уваги, оскільки учасники зібралися, щоб обговорити, головним чином, підвищення конкурентоспроможності. Присутні європейські лідери закликали Дональда Трампа уникати торгових воєн, підтримувати Україну і утримуватися від порушення світового порядку. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що всі 42 присутні європейські лідери погодилися з тим, що вони повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку і перестати покладатися на Сполучені Штати. Міжнародна спільнота привітала Дональда Трампа з перемогою на виборах у США. У своєму посланні Президент Клаус Йоuанніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником Сполучених Штатів.

Візит прем’єр-міністра Марселя Чолаку до Парижа

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили в Парижі зміцнення двостороннього Стратегічного партнерства, укладеного в 2008 році, з наголосим на економічній та оборонній складових. Глави урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання та давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження посиленої співпраці , – сказав Марчел Чолаку. Глава румунського  уряду високо оцінив міцну співпрацю в питаннях безпеки, а також той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція очолила бойову групу НАТО в Румунії одразу після вторгнення Росії в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.

Румунсько-японське співробітництво

У вівторок у Бухаресті глава румунського уряду зустрівся з делегацією японських інвесторів у галузі енергетики, досліджень і технологій, промисловості, інфраструктури та банківської справи на чолі із заступником міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Шінджі Такеучі. З цієї нагоди було високо оцінено рівень двосторонніх відносин, що розвиваються на основі Стратегічного партнерства, спільні цінності, які сповідують обидві країни, та економічні можливості, які відкриває сучасний міжнародний контекст. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, роль Румунії як фактора стабільності в Європі та регіоні, а також її геостратегічні, економічні та політичні переваги роблять її цікавою для іноземних інвесторів. Своєю чергою, японська економічна делегація висловила зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в різних проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, під час першого Румунсько-японського енергетичного форуму, що відбувся в Бухаресті в понеділок і вівторок, Міністерство енергетики підписало меморандум про взаєморозуміння з японською компанією щодо проєкту гідроелектростанції Тарніца-Лапуштешть в повіті Клуж (північний захід Румунії), а бухарестська державна компанія з виробництва електричної та теплоенергії ELCEN і Panasonic працюють над спільним проєктом комплексної системи фотоелектричних панелей, сонячних батарей та виробництва зеленого водню.

Парламент Румунії схвалив румунську кандидатуру на пост єврокомісара 

Пропозиція румунського уряду на посаду єврокомісара в майбутній виконавчій владі ЄС, кандидатура соціал-демократки Роксани Минзату була схвалена у вівторок профільними комітетами Парламенту Румунії. Депутатка Європарлменту, номінована Урсулою фон дер Ляєн на посаду віце-президентки Єврокомісії, отримає портфель “Люди, навички та підготовка”. На цій посаді вона відповідатиме за близько 20% багаторічного бюджету ЄС. Роксана Минзату зазначила, що посада виконавчого віце-президента Єврокомісії включає в себе й управління сферою готовності до надзвичайних ситуацій. На Роксану Минзату чекає ще один раунд слухань 12 листопада, цього разу в комітетах Європарламенту з питань зайнятості та культури й освіти.

Візит місії МВФ до Бухареста

На цьому тижні місія Міжнародного валютного фонду відвідала Бухарест, щоб обговорити з румунськими урядовцями останні економічні події. Це регулярний візит з метою оцінки та оновлення макроекономічного прогнозу, який складається з кількох компонентів: інфляції, платіжного балансу, державного боргу та бюджетного дефіциту, монетарної та фіскальної політики. Делегація зустрілася, зокрема, з представниками Центрального банку Румунії та Міністерства фінансів. Наразі Румунія не має чинної угоди з МВФ.

Старт передвиборчої кампанії

Агітаційна кампанія на виборах президента Румунії розпочалася опівночі в четвер і завершиться вранці 23 листопада. На найвищу посаду в державі балотуються 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежні. Голосування в першому турі відбудеться по всій країні в неділю 24 листопада з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчої дільниці будуть виборці в черзі або на дільниці, голова відповідної виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, після чого система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони мають тимчасове або постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому секторі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу. Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткових списків. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати або поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Другий тур президентських виборів запланований на 8 грудня. Між двома турами, 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться вибори до двопалатного парламенту країни.

Румунія та вибори в Республіці Молдова

Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голоси, віддані напередодні на референдумі щодо європейської інтеграції та президентських виборах у сусідній країні. 50,46% тих, хто взяв участь у референдумі, який був оголошений Центральною виборчою комісією в Кишиневі таким що відбувся, відповіли “ТАК” на питання “Чи підтримуєте Ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові вступити до Європейського Союзу?”. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка балотується на новий термін, набрала понад 42% голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Александр Стояногло отримав майже 26%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Міністерство закордонних справ Румунії привітало проведення президентських виборів і референдуму в Республіці Молдова за найвищими демократичними стандартами, але висловило занепокоєння з приводу безпрецедентного за масштабами, складністю і токсичністю втручання Росії, яке спостерігалося ще до початку виборчого процесу.

Офіційний візит до Чорногорії

Під кінець свого перебування на посаді президента Румунії Клаус Йоганніс здійснив у середу офіційний візит до Чорногорії, де обговорив зі своїм колегою Яковом Мілатовічем європейський курс цієї країни, який Румунія рішуче підтримує. Офіційний Бухарест підтримує процес розширення Європейського Союзу за рахунок приєднання його партнерів на Західних Балканах і країн-кандидатів у східному сусідстві, – заявив президент, який вважає, що ця політика є найкращою інвестицією в демократичну консолідацію Європи. Клаус Йоганніс і Яков Мілатовіч також обговорили шляхи збільшення інвестицій і посилення торгівлі та говорили про співпрацю в рамках НАТО, як в Чорноморському регіоні, так щодо підтримки України і зміцнення східного флангу. У п’ятницю, з нагоди Дня Збройних сил Румунії, були заплановані військові церемонії в країні, на військових базах у театрах військових дій, де дислокуються румунські солдати, в державах, де Румунія має акредитованих аташе з питань оборони, а також на кладовищах і пам’ятниках румунських солдатів в Австрії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Чехії, Республіці Молдова, Словаччині та Угорщині.

Погані новини від МВФ

Цього тижня Міжнародний валютний фонд погіршив свій прогноз зростання економіки Румунії на цей рік до 1,9%, порівняно з 2,8%, які він прогнозував у квітні. На 2025 рік МВФ прогнозує зростання на 3,3%. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% в кінці цього року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6% і знизиться до 5,4% в 2025 році. Також цього тижня Палата депутатів Румунії ухвалила в останньому читанні проєкт закону про мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантований мінімальний розмір базової заробітної плати встановлюється щорічно, періодично оновлюється після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховує прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

Допомога від Європейської Комісії

У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Гроші призначені для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема це стосується однієї або кількох з 39 культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник, кукурудза тощо. Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року. Лише цього року, за оцінками уряду, від посухи постраждало близько 2 мільйонів гектарів орної площі.

КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.

ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.

ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.

КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.

ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це  повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.

Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.

ПРАВОСУДДЯ – Палата депутатів Румунії в понеділок задовольнила подання Національного антикорупційного директорату і дала згоду на зняття недоторканності, а також проведення обшуку житла та комп’ютерних записів колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару, звинуваченого у хабарництві. Раніше члени комітету з правових питань Палати депутатів одноголосно схвалили звіт про надання згоди на проведення обшуку комп’ютера і житла Нелу Тетару. Сьогодні депутат від Націонал-ліберальної партії, хірург Нелу Тетару знову заявив про свою невинуватість і підкреслив, що ніколи не обумовлював надання медичної допомоги отриманням якоїсь фінансової вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх своїх політичних посад і виключений зі списків на парламентських виборах 1 грудня.

СВЯТО – Православні християни Румунії відзначають сьогодні свято преподобної Параскеви, духовної покровительки історичної румунської провінції Молдови. Свята черниця, яка померла у віці 27 років в 11 столітті, стала покровителькою східної частини країни в 1641 році, коли її мощі були привезені до Ясс після того, як їх перевезли до Болгарії, Сербії та Константинополя. Щороку на свято Святої Параскеви вражаючі натовпи паломників стікаються до Ясс, щоб поклонитися і помолитися їй, що робить місто найбільшим паломницьким центром Румунії і п’ятим за величиною в Європі.

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з економіки була присуджена в понеділок трьом професорам: Дарону Ачемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу Робінсону за “дослідження того, як інституції формуються та впливають на процвітання”, – оголосила Шведська королівська академія наук у Стокгольмі. Усі троє дослідників працюють у США. Американський економіст турецького походження Дарон Ачемоглу є професором Массачусетського технологічного інституту, американець британського походження Саймон Джонсон є професором економіки Чиказького університету, а Джеймс Робінсон, також американець британського походження також викладає економіку в Чиказькому університеті. “Зменшення значної різниці в доходах між країнами є одним з найбільших викликів нашого часу. Лауреати продемонстрували важливість соціальних інститутів у досягненні цієї мети”, – сказав Якоб Свенссон, голова Нобелівського комітету з економіки. Нобелівська премія з економіки була заснована в 1968 році Центральним банком Швеції і вперше була вручена в 1969 році. Офіційна церемонія вручення Нобелівської премії проходить щороку в Стокгольмі 10 грудня, в день пам’яті Альфреда Нобеля.

ФОРУМ – Румунсько-українська торгова палата організовує у понеділок та вівторок у партнерстві з Посольством України в Румунії форум “Відновлення України”. Серед тем для обговорення – основні виклики відновлення України в нинішньому контексті, варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, або міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру президента Володимира Зеленського. Інша тема – енергетична безпека. Офіційний Бухарест заявляє, що Румунія продовжить надавати Україні енергетичні ресурси в надзвичайних ситуаціях. У заході беруть участь урядовці з України та Румунії, президент Румунсько-української двосторонньої торгової палати, іноземні посли, акредитовані в Бухаресті.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Європейський Союз засудив ізраїльські атаки на миротворчу місію ООН на півдні Лівану, в результаті яких кілька людей отримали поранення. Останній інцидент стався вчора, коли ізраїльські танки увірвалися на базу Тимчасових сил ООН у Лівані. Але ізраїльська армія стверджує, що це був лише один танк, який ненадовго сховався на території бази під час нападу Хезболли, в результаті якого 25 ізраїльських солдатів були поранені. Окремо прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху і один з його міністрів закликали до виведення “блакитних шоломів”, в той час як ізраїльські військові стверджують, що “Хезболла” діє поблизу баз ООН, щоб уникнути ізраїльських ударів. Це питання також стоїть на порядку денному сьогоднішньої зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, яка включає й переговори про підтримку України, а також Молдови, де наприкінці цього тижня відбудуться вибори і референдум про членство в ЄС.

ЕКОНОМІКА – Румунські економісти прогнозують незначне зниження рівня інфляції в наступному році. Очікується, що цей показник становитиме в середньому 4,97%. Що стосується обмінного курсу, то фахівці прогнозують незначне зниження курсу лея по відношенню до європейської валюти, до 5,10 лея за один євро. Прогноз дефіциту бюджету на цей рік залишився на рівні очікуваних 7,3% ВВП, тоді як на наступний рік очікується його зниження до 5,9%. Аналітики також прогнозують економічне зростання на рівні 1,7% в цьому році і 1,1% в наступному.

Румунський національний енергоперевізник «Транселектрика» та компанії-партнери з Грузії, Азербайджану та Угорщини підписали угоду про асоціацію в «Енергетичну компанію зеленого енергетичного коридору», що базуватиметься в Румунії. Метою компанії буде реалізація проекту «Коридор зеленої енергії» – високовольтного підводного кабелю постійного струму, який з’єднає Румунію і Грузію через Чорне море, з подальшим продовженням до Угорщини та Азербайджану.

Восьма міністерська зустріч щодо проекту «Зелений коридор», організована у вівторок в Бухаресті, також схвалила техніко-економічне обґрунтування, що передує реалізації проекту. Проект підтримується Європейською комісією, а глава виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн особисто брала участь, також у Бухаресті, у грудні 2022 року, у підписанні угоди між сторонами.

«Цей стратегічний проєкт допоможе зміцнити національну та регіональну енергетичну безпеку, підвищити взаємозв’язок у Чорноморському басейні та реалізувати потенціал відновлюваної енергетики. Водночас ми домовилися про можливість включення до техніко-економічного обґрунтування нового компонента – волоконно-оптичного кабелю, який з’єднає чотири країни, сприяючи поліпшенню потоків даних і підтримці цифровізації регіону. У наступному періоді ми також проаналізуємо можливість приєднання Болгарії до цього інфраструктурного проекту – підхід, який також відкритий для наших братів з Респ. Молдова», – заявив міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа.

Його азербайджанський колега Парвіз Шахбазов подякував Європейському Союзу за підтримку, надану з моменту створення проекту, що принесе більше відновлюваної енергії з Каспійського моря до Європи. Він сказав, що влада в Баку хоче з’єднати цей коридор з іншим, який включає колишні радянські держави Центральної Азії, такі як Узбекистан і Казахстан.

Зі свого боку, перший заступник прем’єр-міністра, міністр економіки та сталого розвитку Грузії Леван Давіташвілі підкреслив, що цей проект може сприяти енергетичній безпеці Європейського Союзу і є ключем до створення конкурентного енергетичного ринку.

Представник Угорщини, міністр закордонних справ і торгівлі Петер Сійярто заявив, що цей інфраструктурний проект необхідно завершити якнайшвидше. «Ми поб’ємо світові рекорди, враховуючи що довжина підводного кабелю становитиме близько 1200 кілометрів – такого кабелю ще ніхто раніше не будував», – зазначив глава дипломатії в Будапешті.

Інституційна історія не завжди є такою ж захоплюючою, як повсякденна історія, як життя особистості або як історія відкриття, що змінило все, що колись знало людство. Інституції зазвичай сприймаються як холодний, деперсоніфікований простір, де влада нав’язує громадянам свій порядок і волю. Але історія інституцій має велике значення для розуміння минулого, адже в їхньому існуванні та функціонуванні знаходять відображення людська творчість та повсякденна рутина, а для деяких людей, які в них працюють, вони навіть є місцями, де вони проводять значну частину свого життя. Люди пов’язані з інституціями, а інституції пов’язані з ними духом пережитого часу.

У Румунії після 1945 року комуністичний режим був встановлений за прямої підтримки радянської окупаційної армії. Це означало руйнування старих інституцій, які вважалися репресивними щодо робітничого класу, спотворення інших і створення нових. Однією з найбільших проблем, з якою зіткнувся комуністичний режим у Румунії, була наявність фахівців, зокрема інженерів, які могли б допомогти перезапустити нову централізовану економіку, керовану комуністичною партією. У той час як частина старої технічної еліти Румунії була кинута до в’язниці з ідеологічних міркувань, нова еліта намагалася надолужити втрачене та ідеологічно відповідати. Так, однією з установ, яка взяла на себе завдання збирати інформацію та готувати узагальнення про стан технологічного розвитку, був Інститут технічної документації Румунії, заснований у 1949 році.

Інженер Ґеорге Анґел був генеральним директором інституту і в 2003 році в інтерв’ю Центру усної історії Румунського радіо і телебачення згадував про його початки. “Інститут технічної документації Румунії став відомим як один з найкращих інститутів документації та інформації в соціалістичних країнах. Фахівці з багатьох країн приїжджали і обмінювалися досвідом, щоб побачити, як організована робота з інформацією та документацією в Румунії. Крім Національного інституту інформації та документації, існувало 24 інформаційно-документаційних бюро за галузями та сферами, які, у свою чергу, спеціалізувалися на просуванні технічних новин у тій галузі, яку вони представляли.”

Розташований у центрі Бухареста, на вулиці Каля Вікторієй, Румунський інститут технічної документації був головною інформаційно-документаційною установою для інженерів. Установа була скопійована за аналогічним інститутом Радянського Союзу, інституту-гіганта, який мав таке ж призначення. Румунський інститут був оснащений вражаючою колекцією технічних книг і значною колекцією спеціалізованих журналів у всіх технічних галузях. Велика читальна зала вміщувала всіх, хто хотів бути в курсі новин у своїй галузі. Інститут централізував технічні знання, але на рівні кожної галузі та сфери діяльності його також підтримували інформаційні та документаційні бюро. Ґеорге Анґел розповів про роботу інституту: “Робота Інституту та представництв була дуже складною. Йшлося не лише про отримання книжок і журналів, а й про просування їхнього змісту. В Інституті існував цілий ряд відділів, які опрацьовували інформацію на сторінках журналів: від простого повідомлення про існування змісту існуючих журналів, шляхом фотокопіювання їх анотацій та організації їх у кілька збірників, які розповсюджувалися за передплатою серед зацікавлених осіб, до власне опрацювання змісту фахових статей. З їхнього змісту вилучалися відповідні новини і повідомлялися фахівцям у галузі національної економіки.”

Однак, хоча інститут був призначений для інженерів і технічної документації, тут також діяла славнозвісна цензура. Ґеорге Анґел: “Деякі журнали нам не дозволяли роздавати. Їх було не дуже багато, але були журнали, які містили різні статті, що не відповідали політиці партії. І потім, у нас був спеціальний штамп. Він був зареєстрований в канцелярії секретних документів, лежав там, в кабінеті, і доступ до нього був заборонений. Я пам’ятаю, що була книга, написана англійською мовою, присвячена тому загадковому явищу, яке сталося на Уралі. На основі документів, опублікованих у Радянському Союзі в спеціалізованих журналах, англійський дослідник довів, що на Уралі сталася атомна катастрофа, в якій загинуло багато людей. У той час такі речі не були публічними і були оповиті таємницею. Це не було фантазією, людина приїхала з точними документами, опублікованими в Радянському Союзі в їхніх журналах.”

Інститут проводив симпозіуми та конференції, і до 1974 року в ньому працювало кілька сотень документалістів, хороших знавців іноземних мов. Однак у 1974 році дружина Ніколая Чаушеску – Елена Чаушеску, голова Національної ради з науки і техніки, вирішила впорядкувати роботу і скоротила кількість співробітників до 160. Пізніше у 1980-х роках загальна криза в румунському суспільстві сильно вдарила по інституту. Через брак іноземної валюти різко скоротилася закупівля журналів і книг. Ті, хто шукав інформацію, все ще могли звертатися до видань з Радянського Союзу. Криза інституту була системною кризою, яка закінчилася в 1989 році.

Результати виборів до Європейського парламенту та місцевих виборів у Румунії

На місцевих і європейських парламентських виборах 9 червня в Румунії Соціал-демократична партія з великим відривом виграла боротьбу за посади мерів, місцевих і повітових рад, а також разом зі своїм ліберальним партнером в уряді здобула майже половину голосів на виборах до Європарламенту. Тут за виборчим альянсом СДП-НЛП на деякій відстані слідують Альянс за об’єднання румунів (АОР) та Альянс об’єднаних правих (АОП). Одне з 33 місць в Європарламенті отримав незалежний кандидат. За даними Центральної виборчої комісії, в країні та за кордоном було організовано 19 870 виборчих дільниць, явка виборців склала трохи більше 52%, а загальна кількість дійсних голосів – майже 9 мільйонів. Що стосується результатів виборів до Європарламенту на 915 закордонних виборчих дільницях, румуни віддали найбільше голосів Виборчому альянсу СДП-НЛП, далі йдуть Альянс об’єднаних правих (АОП), Альянс за об’єднання румунів (АОР) та партія “SOS Румунія”. З іншого боку, в країні на місцевих виборах що стосується посад мерів, Центральне виборче бюро оголосило, що СДП посіла перше місце, набравши близько 38% голосів, за нею йдуть Націонал-ліберальна партія (НЛП) і АОР. Майже половину голосів на виборах мера столиці Румунії отримав чинний мер, незалежний Нікушор Дан, який набрав майже половину голосів. У місцевих радах СДП набрала понад 35% голосів, за нею йдуть НЛП, АОР і Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР). Тим часом політичні партії почали розробляти свої політичні стратегії до президентських виборів у вересні. СДП і НЛП оголосили, що кожна з них висуватиме власного кандидата на виборах.

Румунія підтримує сусідню Україну

Румунія підтримує Україну, Румунія буде поряд з НАТО, з Україною разом з іншими союзниками по Альянсу доти, доки це буде потрібно – заявив президент Клаус Йоганніс, який був співголовою саміту “Бухарест-9”, що проходив у вівторок у Латвії. Глава держави зазначив, що для Румунії важливо, щоб сила стримування Альянсу була дуже сильною, а його обороноздатність – повною. Румуни хочуть, щоб їх захищали, а НАТО захищає румунів – сказав Клаус Йоганніс. Крім того, румунська сторона наголосила на необхідності підтримки сусідньої Молдови. Це партнер НАТО, який найбільше постраждав від війни в Україні, сказав Президент, який підкреслив, що Чорноморський регіон є життєво важливим для безпеки всього євроатлантичного простору. Зусилля Румунії та її союзників на підтримку України є твердими і триватимуть стільки, скільки буде необхідно, заявив міністр оборони Анджел Тилвер на засіданні Контактної групи з питань України в четвер у Брюсселі. Він провів двосторонню зустріч зі своїм українським колегою Рустемом Умеровим, з яким обговорив розвиток подій у сфері безпеки в Україні та Чорноморському регіоні. А на робочій зустрічі, присвяченій допомозі Україні, міністр заявив, що зусилля Бухареста на підтримку Києва були визнані на найвищому рівні. Зі свого боку, глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску підтвердила у вівторок на Конференції з питань відновлення України в Берліні зобов’язання Румунії брати активну участь у цьому процесі. Вона також наголосила на необхідності збереження міжнародної солідарності через конкретні дії на підтримку сусідньої країни. У той же час, Лумініца Одобеску привітала зусилля Києва з проведення реформ, які здійснюються в надзвичайно складних умовах, на тлі агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією. Міністр наголосила на підтримці Румунією офіційного початку переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова.

Статистичні дані щодо економіки Румунії

За перші чотири місяці поточного року дефіцит торгового балансу Румунії (імпорт мінус експорт) склав понад 9,3 млрд євро, що на 440 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з даними, оприлюдненими Національним інститутом статистики. За звітний період експорт склав майже 31,3 млрд євро, а імпорт – понад 40,6 млрд євро. За даними НІС, за перші чотири місяці року в структурі експорту та імпорту значні частки займали автомобілі та транспортне обладнання, а також інша промислова продукція. Вартість обміну товарами всередині ЄС становила близько 73% як від загального обсягу експорту, так і від загального обсягу імпорту. Що стосується інфляції, то річні темпи цього показника впали минулого місяця до найнижчого рівня за останні три роки – трохи більше 5,1%, порівняно з 5,9% у квітні. За даними НІС, подешевшали такі продукти харчування, як хлібобулочні вироби, овочі, картопля, олія або вершкове масло, а також електроенергія та газ. Непродовольчі товари, такі як взуття, меблі та миючі засоби, а також послуги, особливо авіаперевезення, подорожчали. Національний банк Румунії (НБР) переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року в бік підвищення до 4,9% з 4,7% і очікує, що до кінця 2025 року цей показник досягне 3,5%.

Екстремальна погода в Румунії

Сильні дощі, грози і град завдали значної шкоди в п’ятницю ввечері в декількох повітах на півдні і заході Румунії, де були оголошені червоні і помаранчеві погодні попередження. Попередження про несприятливі погодні умови було також оголошене в Бухаресті та Ільфові. Кілька доріг і автомагістралей були перекриті поваленими деревами вітром, пориви якого досягали 70-80 км/год, були перекриті проїзди, зірвані дахи та пошкоджені кілька автомобілів. Негода також вплинула на рух авіатранспорту в бухарестському аеропорту Отопень, де рейси літаків були перенаправлені. Населення отримало повідомлення RO-Alert із закликом залишатися в критих приміщеннях через зливи, сильний вітер і грозу.