Tag: економічна криза

Майя Санду,
колишня економістка Світового банку,
випускниця Гарварда та людина з проєвропейським вектором, відома своїм
антикорупційним ставленням і
минулого року вона ненадовго очолила урядову коаліцію в Кишиневі. Вона обіймала
цю посаду, поки не запропонувала Парламенту пакет законів щодо боротьби з корупцією, законодавчий орган ініціював резолюцію про вотум недовіри, і так очолений нею кабмінстав історією.

Тепер,
коли вона перемогла на
президентських виборах про-російського
кандидата Ігоря Додона, Майя Санду стала першою жінкою-президентом Республіки Молдова.
Запрошений Радіо Румунія проаналізувати результати виборів, Овідіу Нахой,
головний редактор RFI Румунія, говорив про
те, що означає цей вибір для консервативного
суспільства: «Це абсолютно чудовий результат. Тут ми повинні врахувати внесок
діаспори, яка зробила результат таким чітким
на користь Майї Санду. Але Майя Санду також перемогла і на внутрішньому плані, і це
абсолютно сенсаційна річ – вона перемогла на тлі інтенсивної дезінформаційної кампанії,
яку ми навряд чи зможемо
тут уявити. Щодня про неї лунали стільки
брехонь – що в країні відбудеться громадянська війна, що вона
заборонить російську мову, що у неї є домовленість з Ангелою Меркель про
привезення біженців до Республіки Молдова, що вона реалізує декадентський
західноєвропейський порядок денний, ЛГБТ тощо – речі, які в консервативному
суспільстві можуть мати особливий вплив. Потім була дуже жорстка кампанія,
проведена Церквою – Митрополією Молдови,
що підпорядкована Російській Православній Церкві, яка завжди
підтримувала в Республіці Молдова антизахідних консервативних кандидатів,
проросійських. Так поступила й цього
разу. З іншого боку, були голоси з Придністров’я, це голоси людей, яких привезли різними
засобами транспорту – дії на межі виборчого
закону в Республіці Молдова, якщо не за його межами, за допомогою яких контркандидати намагалися змінити результат голосування – що було можливим у 2016 році, але цього разу ні. Це була хвиля як з боку діаспори, так і зсередини
країни, що є надзвичайно чудовим, оскільки люди, фактично, лише на Заході
бачать шанс для їх країни
вийти з бідності, паралічу, зловживань, корупції. Зрозуміло, що альтернативи на Сході в цьому напрямку немає».

Інавгурація запланована на 24 грудня,
але обраний президент вже оголосила про
заходи, які вонамає на меті вжити протягом свого терміну. Майя Санду наголосила, що країна перебуває
в кризовій ситуації у всіх сферах і що речі можна вирішити поступовими діями у
трьох пріоритетних напрямках, а
саме: позитивна та вигідна закордонна
політика для громадян для виведення країниз ізоляції, державний бюджет
на 2021 рік для забезпечення ресурсів на підтримку економіки та рішучі діїна протидію корупції. У зверненні до громадян, Майя Санду висловилася за припинення
розкрадання державних грошей та реформування політичного класу, заявивши, що
після інавгурації на пост президента вона
розпочне консультації з парламентськими партіями для визначення шляхів
вирішення найбільш нагальних проблем, що стоять перед Республікою Молдова та закликала
до єдності:
«Я докладу всіх зусиль, щоб Молдова мала
хороші, прагматичні відносини, засновані на взаємній повазі, як із Заходом,
так ізСходом. На міжнародному рівні я зосереджуватимусь
на отриманні допомоги для подолання кризи у сфері охорони здоров’я та економічної
кризи. Я хочу подолати розкол, об’єднати суспільство як у внутрішній, так і у закордонній політиці. Давайте побудуємо закордонну
політику,
здатну приносити користь нашим громадянам. Давайте наблизимо Молдову до
європейських стандартів, шляхом реформ та праці тут, вдома».

Іон
Теберце,
політичний оглядач в
Республіці
Молдова, прозгнозує, що
настає бурхливий період через суперечку між Адміністрацією Президента з Парламентом: «Це перша перемога
правого кандидата. Оскільки в нашій країні структура електорату така, що ліві
завжди перемагали, будь то на президентських чи парламентсьихі виборах.
Навіть проєвропейські коаліції обов’язково мали у своєму складі ліву, лівоцентристську
партію. Одне з головних пояснень, чому Ігор Додон зазнав поразки? Це те, як він керував країною і як управляв
пандемією. Слід сказати, що в Республіці Молдова пандемією управляли політично, а не медично. У певний момент влада практично втратиласитуацію з-під контролю, і зараз пандемічний
фактор вийшов з-під контролю. Пандемія, очевидно, мала негативні
соціально-економічні наслідки. Окрім
того, цього літа у нас була дуже сильна сільськогосподарська криза, спричинена
посухою, і найголовніше, що уряд не знайшов рішень для усіх проблем, з якими
зараз стикаються пересічні люди, громадяни. Що очікується від Майї Санду?
Звичайно, вона повинна впоратися із соціально-економічною кризою. Але ми
повинні сказати, що Республіка Молдова є парламентською державою, і президент
не контролює парламент. Ігор Додон практично мав особистий уряд. Коли він
зрозумів, що йому потрібна більша підтримка і що не всі його міністри можуть
впоратися, він залучив Демократичну партію до урядування, яка перебувала і досі
перебуває у певному стані безладу та внутрішніх розколів. Але й Демократична
партія нещодавно покинула урядування. Майя Санду не контролює уряд, але люди,
звичайно, чекають від неї змін на краще. Майя Санду заявила, що хоче
дострокових парламентських виборів, оскільки цей парламент вже не є законним.
Звичайно, парламент проявить інстинкт самозбереження, і в цій політичній
суперечці дуже важливо, щоб Майя Санду мала населення на своєму боці».

У передвиборчий період Майя Санду пообіцяла,
що
від ЄС знову надходитимуть гроші, які на певний період були заморожені у багатьох проєктах – і завдяки цим коштам Республіці Молдова вдасться вижити, зазначив ще оглядач Йон Теберце.

Палата депутатів у Бухаресті відхилила як орган, що
приймає остаточні рішення, урядову термінову
постанову про поетапне підвищення дитячої грошової допомоги. Таким чином, закон, який
зобов’язує виконавчу владу подвоїти ці грошові допомоги дітям, залишається в
силі, як це передбачено нормативним актом, прийнятим Парламентом минулого року,
і законопроект, проголосований у Палаті депутатів, буде відправлений на
підписання до Президента. Грошова допомога повинна була збільшитися з 1 березня
цього року з 150 до 300 леїв, відповідно з 300 до 600 леїв для дітей з
обмеженими можливостями, але уряд затягнув дату впровадження, навівши як аргумент
відсутність грошей.

Глава держави Клаус Йоханніс зазначив, що виконавча влада
зробила все можливе для збільшення дитячих допомог за рахунок бюджетних
ресурсів, які скоротилися через економічні наслідки пандемії COVID-19.Він вважає популістським підхід
найбільшої опозиційної партії Румунії – СДП, яка відхилила варіант поетапного збільшення
дитячих допомог. Клаус Йоханніс: «Цей підхід соціал-демократів, а саме невпинно
відхиляти такі постанови, здається мені грубо популістським, щоб не
використовувати інше слово. Вони не гірше уряду знають, що грошей немає. Ми переживаємо
економічну кризу, у нас – проблеми, викликані пандемією, тому що ми не одні, на
нас також впливають події в інших країнах».

Грошова допомога буде вдвічі
збільшена, але це буде відбуватися поетапно, а парламентарі, які голосують за
популістські закони, повинні жертвувати би зі своїх доходів до державного бюджету,
щоб можна було подвоїти допомоги, заявив, у свою чергу, міністр фінансів Флорін
Кицу на одному з приватних телеканалів. Він додав, що закон про подвоєння допомог
у 2020 році є неконституційним, оскільки він був проголосований Парламентом за
відсутності джерела фінансування. «Навіть в тій ситуації, в якій ми опинилися зараз,
коли ми переживаємо глобальну економічну кризу, в ситуації, коли економіка була
зупинена протягом двох місяців, щоб захистити здоров’я румунів, коли доходи до бюджету
зменшилися, ми знайшли ресурсів для збільшення допомоги на 20%», – додав Флорін
Кицу.

Загальним дебатам на пленарному засіданні
Палати депутатів передував запит правлячої Націонал-ліберальної партії
повернути до
комітету проєкт термінової постанови. Запит не користувався успіхом під час голосування і за ним з трибуни
Парламенту пролунали обвинувачення в популізмі і корупції. Лідер ліберальних депутатів Флорін
Роман звинуватив Соціал-демократичну партію в політичній грі напередодні місцевих
виборів і звернув увагу на те, що підвищення грошових допомог повинно проводитися таким
чином, щоб воно не позначилося на державному бюджеті. З протилежного табору, соціал-демократи відкинули
звинувачення і закликали уряд знайти гроші, необхідні для збільшення допомог. Парламентарії Союзу Рятуйте Румунію утрималися під час голосування, а Партія Народний рух і
Демократичний союз угорців Румунії проголосували за подвоєння допомог, закликавши уряд не заощаджувати за рахунок 3,6 мільйонів дітей.

Ліберальний
уряд, після того як прибув до влади після звільнення уряду соціал-демократів у
Парламенті, визначив численні «діри» в державному бюджеті Румунії:
коротше кажучи, занадто високі витрати – кажуть
представники ліберального уряду, – і надто малі доходи. Таким
чином, під час внесення ним останніх змін до державного бюджету, було визначено
дефіцит бюджету на 2019 рік у розмірі 4,4%, що значно перевищує 3 відсотки, домовлені
з Європейським Союзом. Ця новина здивувала всіх румунів, лише з різних точок
зору! Прихильники НЛП отримали додатковий аргумент для того щоб піддати критиці
урядування СДП та привітати НЛП з усуненням від влади соціал-демократів шляхом резолюції
про вотум недовіри, забезпечивши переобраному президенту країни Клаусу Йоханнісу
«власний уряд», з яким би він міг працювати.

Натомість,
прихильники соціал-демократів висловили
здивування тим, як колишньому уряду СДП вдалося
роки поспіль утримувати дефіцит бюджету нижче 3% на тлі
сильного економічного зростання в ЄС, у той час як тепер,
їхні політичні опоненти не можуть цього зробити і звалюють всю
провину на плечі лівих. Ліберальний уряд каже, що
намагається знайти рішення для зменшення бюджетних витрат. Сам прем’єр-міністр
Людовик Орбан оголосив, що хоче обмежити зарплати державних
чиновників так, щоб вони не зростали по мірі збільшення
мінімальної заробітної плати, це на тлі того, що насправді багато категорій
працівників ніколи не користувалися такими індексаціями.

Уряд
також має на увазі оптимізацію організаційних структур міністерств після
переходу від 27 до 16 міністерств. Не в останнє, теж для скорочення
видатків, які підвищили бюджетний дефіцит цього року до 4,4% ВВП, Міністерство
праці готує нормативний акт, який заборонятиме отримувати одночасно пенсію і
зарплату від державної установи. Подібний захід був запроваджений в Румунії в
2009 році, в умовах глобальної економічної кризи, теж правим урядом.

У
відповідь виконуючий обов’язки лідера СДП Марчел Чолаку звинуватив лібералів у
недемократичному та неконституційному поводженні, після того як останні оголосили,
що візьмуть на себе відповідальність у Парламенті за надзвичайно важливі
законопроекти, включно за проект державного бюджету. Більше того, на його
думку, прем’єр-міністр Людовик Орбан та очолений ним уряд не мають урядової
програми, і тому управляють хаотично і безвідповідально, із наслідками, які, на
жаль, відчують усі румуни. Натомість, хоча наразі це не є її пріоритетним
завданням, СДП не виключає варіант ініціювання в Парламенті резолюції про вотум
недовіри чинному уряду меншості до кінця
року.