Tag: економічне зростання

Річний рівень інфляції в Румунії продовжить знижуватися до кінця року, але на динаміку цього показника впливатиме пакет фіскальних заходів, які уряд збирається запровадити для збалансування бюджету. Таку оцінку зробило правління Національного банку (НБР), яке в четвер вирішило залишити незмінною з січня процентну ставку монетарної політики на рівні 7% річних.

На думку експертів, рішення центрального банку було очікуваним для більшості гравців фінансового ринку, оскільки, з одного боку, інфляція виявилася повільнішою, ніж прогнозувалося, а з іншого – економіка суттєво сповільнилася в останні місяці. Однак, за поточними оцінками, річна інфляція продовжить знижуватися до кінця 2023 року. Драйверами такого розвитку подій будуть нижчі ціни на деякі товари, багатий сільськогосподарський врожай та тимчасове обмеження торговельної надбавки на основні продовольчі товари. Водночас НБР зазначає, що з наступного року існують значні невизначеності та ризики щодо розвитку інфляції.

Вони є результатом конфігурації фіскально-бюджетного пакету, який буде впроваджений урядом з метою бюджетної консолідації, а також майбутньої фіскальної політики та політики доходів, яка, ймовірно, матиме інфляційні наслідки в короткостроковій перспективі. Економічний аналітик Адріан Кодирлашу також заявив в ефірі Радіо Румунія, що дезінфляційний процес продовжиться, але повільнішими темпами, ніж очікувалося, і не виключено, що в першому кварталі наступного року інфляція знову зросте, а потім відновиться тенденція до зниження. Він говорить про шок, спричинений новими податковими заходами, оскільки збільшуються акцизи і підвищується ставка ПДВ на окремі товари споживчого кошика.

Ціна на нафту також зросла, що призведе до підвищення цін на пальне. Запровадження нового податку з обороту передбачувано призведе до зростання продажних цін. Нарешті, каже Адріан Кодирлашу, мінімальна заробітна плата в Румунії зросте, а це означає додаткові витрати для компаній, які, у свою чергу, генеруватимуть зростання цін. Фахівці Національного банку також зазначають, що для Румунії невизначеність і ризики на адресу економічної діяльності і, побічно, для середньострокової еволюції інфляції породжуються війною в сусідній Україні, економічним розвитком в Європі, який виявився нижче очікуваного, і рівнем освоєння коштів ЄС. Раніше голова місії МВФ в Румунії, Кеес Мартін, також заявив у Бухаресті, що війна, розв’язана Росією в Україні, уповільнення економічної діяльності на континенті і навіть у світі неминуче призведе до уповільнення економічного зростання і в Румунії.

Економіка
єврозони скоротилася як у першому
кварталі 2023 року, так і в останньому
кварталі 2022 року, повідомило в четвер
Європейське статистичне управління
Євростат. Технічно це означає входження
в рецесію для економік країн ЄС, які
перейшли на єдину валюту. Спочатку
Євростат прогнозував стагнацію в
останньому кварталі 2022 року порівняно
з попереднім кварталом і зростання на
0,1% у першому кварталі 2023 року. Однак він
переглянув цифри, які
показують, що ВВП єврозони впав
на 0,1% в обох кварталах.

З
іншого боку, економіка ЄС та єврозони
зросла на 1% у першому кварталі 2023 року
порівняно з аналогічним періодом 2022
року. Очолюють список
за темпами зростання валового внутрішнього
продукту Іспанія, Кіпр та Мальта, які
зросли більш ніж на 3%, за ними слідує
Румунія з показником 2,8%. Значне падіння
зафіксовано в Естонії, Литві та Угорщині.
З урахуванням сезонних коливань ВВП ЄС
та єврозони на 2,9% та, відповідно, 2,2%
перевищив рівень, зафіксований у
четвертому кварталі 2019 року, останньому
кварталі перед пандемією.

Отже,
економіка єврозони увійшла в рецесію
в перші три місяці цього року, тоді як
ЄС уникнув рецесії. В ЄС найвище економічне
зростання в першому кварталі 2023 року
порівняно з попередніми трьома місяцями
було зафіксовано в Польщі, Люксембурзі
та Португалії, а найсуттєвіше падіння
– в Ірландії, Литві та Нідерландах.
Румунія зросла на 0,1% у першому кварталі
2023 року порівняно з попередніми трьома
місяцями, коли ВВП збільшився на 1%.

Значний
перегляд прогнозу Євростатом пояснюється
насамперед новими даними щодо розвитку
подій у Німеччині, головному економічному
локомотиві Європи, які свідчать про те,
що вона також увійшла в рецесію на
початку 2023 року через труднощі в
промисловому секторі. Є також знаки
запитання щодо прогнозу на весь 2023 рік.
У середині травня Європейська комісія
прогнозувала зростання на 1,1% у 2023 році
для 20 країн єврозони.

Але
ця цифра зараз виглядає оптимістичною,
вважає економіст одного з найбільших
банків європейського
континенту,
який прогнозує зростання лише на 0,5% за
підсумками року. За словами Шарлотти
де Монпельє, європейська економіка
перебуває у фазі стагнації і ледве
пережила зиму через енергетичний шок.
Незважаючи на те, що ціни на газ і нафту
впали в останні місяці, минулорічний
ціновий бум суттєво вплинув на довіру
домогосподарств, що призвело до скорочення
споживання.

На
європейську економіку також впливає
підвищення Європейським центральним
банком базових відсоткових ставок, що
зменшує попит на кредити та сповільнює
інвестиції, особливо в житловому секторі,
що призводить до падіння будівельної
активності. Уповільнення економічного
зростання в США та нижчі, ніж очікувалося,
темпи відновлення в Китаї також впливають
на європейський експорт.

Румунія має найнижчий рівень безробіття в останні роки і зафіксувала економічне зростання вище середнього показника по ЄС, але воно засноване головним чином на споживанні і позиках. Соціальна нерівність зберігається і дефіцит бюджету, швидше за все, перевищить 3% від ВВП – показує останній звіт ЄС щодо прогресу Румунії. Так само, Румунія має найнижчий рівень безробіття за останні 20 років, але стикається з проблемами зайнятості робочої сили та високим ризиком бідності для вразливих категорій населення. Крім того, державні інвестиції є неефективними.

Голова Представництва Європейської Комісії в Румунії, Анджела Крістя: Рівень інвестицій в Румунії є вищим, майже 23% ВВП, ніж середній показник в ЄС, що складає близько 20%, але ефективність цих інвестицій є значно нижчою в Румунії, ніж у решті країн Європейського Союзу. Як правило, витрачається менше ніж виділяється, і будується ще менше.

З іншого боку, міністр фінансів Єуджен Теодорович каже, що Румунія зареєструвала хороші економічні показники, однак зізнається, що необхідно вживати заходів для переміщення двигунів економічного зростання від споживання до інвестицій. Єуджен Теодорович: Споживання є основним елементом росту, і це повинно терміново змінитися в найкоротші терміни. Заходи передбачені у плані урядування дуже чітко показують, що ми повинні вживати заходів у цьому сенсі.

Міністр фінансів пояснив, що вживаються заходи як у напрямок збільшення державних інвестицій, у тому числі шляхом спрощення процедур державних закупівель, так і у напрямок окреслення сприятливих умов для приватних інвестицій. Що стосується дефіциту бюджету, міністр фінансів вважає, що він не буде перевищений та пообіцяв представити якнайшвидше пакет кількісних та своєчасних заходів імплементації щодо того, як дефіцит бюджету буде збережений нижче цільового показника у розмірі 3% ВВП.

Голова Податкової ради Іонуц Думітру попереджає, однак, що не тільки рівень витрат ставить під тиск дефіцит бюджету. Йонуц Думітру: У Румунії податкові надходження є дуже низькими – лише 25,6% ВВП минулого року, у порівняні з середнім показником в Європі – 40%. Отже, не може йти мова про європейську інфраструктуру, європейські соціальні послуги, коли ми стикаємося із величезною різницею між європейською середньою та нашими надходженнями від податків та зборів. Наші сусіди, болгари мають 29,5%. Якщо б Румунія мала би доходи Болгарії, то вона б зареєструвала надлишок бюджету.

Єврокомісія включила Румунію до категорії європейських країн, які не стикаються з дисбалансом і продовжують підтримувати позитивну тенденцію. Остаточні дані вказують на рекордний ріст румунської економіки у 2017 році на 7%, що перевищив показник Китаю (6,9%).

Румунська економіка зафіксувала аванс у розмірі 7% у 2017 році порівняно з попереднім роком, оголосив Національний інститут статистики, це будучи найбільш значним зростанням за останні 9 років. Ці цифри розміщують Румунію на позицію європейського чемпіону економічного зростання, але деякі аналітики сприймають цю ситуацію з деяким скептицизмом. Вони, з одного боку, нагадують, що цей ритм зростання базується на енергійному споживанні та, з іншого боку, що не завжди економічне зростання є синонімом розвитку.

Головним двигуном зростання було споживання домогосподарств, яке стимулювалося зниженням податків та збільшенням заробітної плати. Державні інвестиції поступово знижуються вже другий рік поспіль, – нещодавно попередила Європейська комісія, згідно з якою економічний розвиток Румунії сповільниться до 4,5% цього року і 4% наступного року. Ці цифри віддзеркалені у проміжних економічних прогнозах, опублікованих ЄК, і є аналогічними з прогнозами останнього аналізу Світового банку. В інтерв’ю Радіо Румунія, прес-секретар Національного банку Румунії Дан Сучу пояснив, що якщо уважно подивитися, то можна побачити, що це зростання відбувається в основному за рахунок споживання.

Щоправда, однак, у нас був рекордний рік промислового виробництва, і це хороша частина ситуації. Але насправді, споживання було переважаючим і воно призвело до такої еволюції цін, наприклад, тому що високий попит підвищує ціни, це економічний закон, якому ми не можемо ніколи протистояти. Я не хочу піддати критиці підвищення заробітних плат, не йде мова про це. Це лише спостереження та заклик до реакції. Отже, ми підвищили заробітну плату, тож ми повинні подумати, як ми можемо підвищити продуктивність, щоб запобігти цим штучним зростанням. Давайте подивимося, яким чином може румунська економіка мати більше двигунів зростання, бо вона має потенціал для зростання, і не тільки за рахунок споживання та промислового виробництва. Економіка може зростати і за рахунок державних інвестицій, і за рахунок багатьох інших елементів, які ця економіка має у своєму розпорядженні. Ми зробили ставку на один двигун чи півтора двигуна, і це недостатньо, – каже Дан Сучу.

Той факт, що головним двигуном економічного зростання було споживання, негативно вплинуло на дефіцит торговельного балансу, який в 2017 році збільшився на 30%, наголосив губернатор НБР Мугур Ісареску під час презентації останнього звіту про інфляцію. Серед структурних проблем, з якими стикається економіка, окрім зростання дефіциту товарообігу, Мугур Ісареску заявив, що було б більш важливим відновити внутрішній ринок, ніж збільшити експорт і навів приклад агропродовольчої сфери. Фінансовий аналітик Ауреліан Докія пояснює: Зрозуміло, що з точки зору задоволення потреб споживання румунів, певні сектори економіки не відповідають і не можуть задовольнити споживчий попит. І, очевидно, найкращим прикладом є агропродовольча промисловість, оскільки там існує виробничий потенціал. Приклад, який навів сам губернатор НБР, – це виробництво фруктів і, особливо, яблук. На жаль, хоча у нашій країні є величезні сади та виробничі потужності, ці продукти не доходять на полиці магазинів, в основному через слабку організацію виробників.

Іншою структурною проблемою, висвітленою Мугуром Ісареску є та пов’язана з накопиченням напруженості та недоліками на ринку праці. Якими є наслідки такої ситуації? Знову, Ауреліан Докія: На ринку праці ми нещодавно спостерігали за зростанням напруженості, оскільки попит з боку компаній більше не може бути задоволений, як за кількістю, так і, зокрема, щодо структури, і це, очевидно, негативно впливає як на кошти із робочою силою, так і на структуру виробництва. Тому що ми не можемо претендувати на розвиток економіки у секторах з високою доданою вартістю, якими є наприклад певні галузі промисловості або послуг, якщо у нас немає відповідної робочої сили для цих секторів. І якщо ми не вирішимо цю проблему, існує ризик того, що ми залишимося в зоні економічного виробництва виробів з малою доданою вартістю, що означає для всіх нас рівень розвитку та дохід на душу населення, який навіть не може досягти середнього рівня ЄС.

Румунія мала один з найшвидших темпів інфляції в Європі у другій половині минулого року, коли лише за півроку вона виросла з 0,9 до 3,3%, сказав губернатор Ісареску.

У першому кварталі року, Румунія зареєструвала економічне зростання на 5,7% в порівнянні з першим кварталом 2016 року, в умовах коли на повний рік, уряд покладається на зростання у розмірі 5,2%. Перший квартал цього року був сьомим кварталом поспіль економічного зростання, за даними Національного інституту статистики. Ця цифра перевищує рівень, що вважався багатьма оглядачами оптимістичним, і був врахований виконавчим органом у будові державного бюджету на поточний рік.

Збільшення оголошене НІС було підтверджене Європейським статистичним бюро, яке оголосило, що Румунія зафіксувала найбільший прогрес серед держав-членів ЄС, з ростом ВВП на рівні 5,6% за той же період.Економіст Ауреліан Докія каже, що, хоча до цих пір йшлося тільки про перший квартал року, після такого хорошого результату, ймовірність зростання румунської економіки, як передбачав і виконавчий орган, значно покращилася. Це, якщо оголошені цифри не зазнають великої корекції в майбутньому. Оглядач, однак, звернув увагу на тому, що постає й проблема стійкості економічного зростання в першому кварталі.

Ауреліан Докія: Іноді виникають значні відмінності між початковими і остаточними цифрами, і це стається не тільки у нас, по всьому світу використовують цю процедуру. Явним є те, що зареєстровані результати в першому кварталі з точки зору економічного зростання є дуже високими, перевищують наші очікування, я б сказав навіть, що вони перевищують очікування уряду, які, дійсно, оглядачі вважали оптимістичними. Однак ми не повинні показувати надмірного ентузіазму, бо тут йдеться тільки про перший квартал. Побачимо якою мірою в наступні три квартали буде збережена ця динаміка. Навряд чи воно залишиться на рівні 5,7%, але стає все більш імовірним зростання, на якому уряд побудував державний бюджет на 2017 рік, а саме 5,2% стає вже реальною цифрою.

Фінансова Рада попереджає, однак: зростання було досягнуто перш за все у результаті споживання. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну вважає, що результат цей є підтвердженням економічних заходів, вжитих урядом, а й результатом довіри ділового середовища до оголошених заходів на наступний період. За даними уряду, економічному зростанню в першому кварталі передували інші позитивні події в економіці. Таким чином, експорт досяг історичного максимуму на суму 5,7 млрд євро в березні, протягом перших чотирьох місяців поточного року були створені понад 100 тисяч нових стабільних робочих місць, промислове виробництво має високі темпи зростання і рівень безробіття є найнижчим з 1989 року.

Дефіцит бюджету Румунії був на рівні 3% від ВВП в 2016 році, оголосило у понеділок, Європейське статистичне бюро Eurostat. Більш конкретно, ВВП Румунії склав 761,4 млрд леїв (близько 170 млрд євро), а дефіцит становив 23,1 млрд леїв (понад 5 мільярдів євро), в умовах, коли Румунія зобов’язалась не перевищувати 3%, бюджетний дефіцит, і в разі перевищення Європейська комісія може ініціювати процедуру надмірного дефіциту. Нагадаємо, що колишній уряд на чолі з Дачіаном Чолошим вписався в дефіцит бюджету в розмірі 2,95% від ВВП в 2016 році. Три країни ЄС мали дефіцит бюджету в розмірі 3% або більше від ВВП: Великобританія (3%) Франція (3,4%) та Іспанія (4,5%).

В цілому, в ЄС зафіксовано дефіцит у розмірі 1,7% від ВВП в минулому році. Натомість, Євростат також оголосив в кінці минулого року, що Румунія була серед країн-членів ЄС з найнижчим рівнем державного боргу по відношенню до ВВП, 37,6%, що значно нижче 60%, передбаченого Маастрихтським договором, один із критеріїв для вступу в єврозону. Найнижчий рівень був зафіксований в Естонії, 9,5%. Перед Румунією були Люксембург, Болгарія та Чехія, в той час як у 16 державах-членах рівень державного боргу перевищив 60% від ВВП.

У своєму зимовому економічному прогнозі, Європейська комісія попередила, що Румунія може зареєструвати в цьому році найбільше зростання бюджетного дефіциту в Європейському Союзі, незважаючи на те, що мала найвище економічне зростання в Європі в минулому році. Комісія оцінила, що дефіцит бюджету Румунії виросте до 3,6% від ВВП в цьому році, вище прогнозованого урядом у 2,98% від ВВП. Уряд в Бухаресті очолений Соріном Гріндену, зобов’язався, проте, зберегти дефіцит державного бюджету нижче 3% від ВВП. Європейська комісія прогнозує, що економічне зростання Румунії складе 4,4% в цьому році, нижче передбаченого урядом на 5,2%.

Єдина надія на ліміт дефіциту бюджету у 2017 році є збільшення числа працівників, вважають економічні аналітики. За їхніми словами, Румунія має можливість збільшити доходи за рахунок скорочення нелегальної роботи і збільшення числа працівників на законних підставах. Останні статистичні дані показують, що активне населення Румунії (працездатне) становить 8,9 мільйона людей, але офіційно лише 4,78 працюють на законних підставах. 1,5 мільйона людей працюють нелегально, за оцінками економістів.