Tag: екосистема

  • Еволюція рослинності за останні десять тисяч років на тематичному марштурі

    Еволюція рослинності за останні десять тисяч років на тематичному марштурі

    Заснований 69 років тому, у 1955 році, Національний парк Семенік – Кейле Карашулуй розташований на південному заході Румунії. Він займає площу понад 36 000 гектарів і включає природні елементи, що мають особливу флористичну, гідрологічну, геологічну та спеологічну цінність. Тут прокладено десять туристичних маршрутів і, на додаток до трьох тематичних маршрутів, нещодавно було відкрито новий тематично-пізнавальний маршрут. За словами Ніколає Іфки, директора Управління Національного парку Семенік-Кейле Карашулуй, йдеться про опис активних торф’яних боліт, унікальних в повіті, довжиною близько двох кілометрів.

     

    Вздовж марштуру встановлено 11 інформаційних біл-бордів, де відвідувачі можуть дізнатися про фауну і флору водно-болотних угідь, а також про формування торф’яників, площі яких скорочуються в Європі: «Нам вдалося прокласти четверту тематичну стежку в польових умовах, а саме «Торфовища і торф’яники в горах Семенік ». Це відносно легка стежка, довжиною близько двох кілометрів, з перепадом рівнів 13 метрів. Ми знаходимо її в горах Семенік, вона починається навпроти Гірського рятувального центру, і на цьому відрізку довжиною близько двох кілометрів за допомогою інформаційних біл-бордів, розміщених уздовж марштуру, ми розповідаємо про торфовища в горах Семенік, абіотичні фактори, види флори, види безхребетної фауни, види хребетної фауни, торф’яно-ґрунтову породу, палеосередовище торф’яників. Крім того, ми також інформуємо про три пріоритетні біотопи: діючі торфовища, деградовані торфовища, здатні до регенерації, перехідні торфовища та торфовища, що коливаються. Тематична освітня стежка дозволяє по-новому поглянути на еволюцію рослинності протягом останніх десяти тисяч років та на середовище торфоутворення, яке дуже відрізняється від того, що ми бачимо сьогодні внаслідок негативного впливу людської діяльності протягом останнього століття».

     

    Місця існування діючих торфовищ, деградованих торфовищ і боліт – це депресивні, вологі, з весняним і атмосферним живленням, бідні на мінеральні поживні речовини, вологі, депресивні ділянки. Домінуючим є моховий покрив. Торфовища гір Семенік складають 30 окремих ділянок на луках або в лісах на висоті від 1100 до 1400 метрів над рівнем моря. Туристи, школярі та студенти тепер мають можливість пройти тематично-пізнавальними стежками, які представляють флору і фауну Національного парку СеменікКейле Карашулуй. Навчальні заклади також можуть організовувати уроки біології на природоохоронній території, проводячи практичні заняття з учнями з населених пунктів, що межують з національним парком. Крім того, учні можуть спостерігати за рослинами, тваринами та екосистемами регіону і вчитися їх захищати.

    Тематичні стежки доступні для відвідувачів різного віку і не потребують спеціального спорядження, а час прогулянки становить від 30 хвилин до двох годин.

    Периметр національного парку включає вісім природних заповідників, які є суворо охоронюваними природоохоронними територіями, де заборонена будь-яка форма експлуатації або використання природних ресурсів, а також будь-яка форма землекористування, несумісна з метою охорони або збереження.

  • Інвазивні рослини, виявлені в Румунії

    Інвазивні рослини, виявлені в Румунії




    В останні роки інвазивні чужорідні
    види стали зростаючою глобальною проблемою. Крім посилення людської діяльності, зміна клімату сприяє
    їх проникненню та розвитку на нових територіях, створюючи екологічний дисбаланс.
    Ситуація виглядає досить серйозною, враховуючи те, що Європейський парламент та
    Рада Європейського Союзу вважали за необхідне розробити Регламент про запобігання
    та управління інтродукцією та поширенням цих видів. У документі стверджується, що поява чужорідних видів, будь то тварини,
    рослини, гриби чи мікроорганізми, у нових середовищах не завжди викликає занепокоєння.
    Однак значна підгрупа чужорідних видів може стати інвазивною, маючи серйозні шкідливі наслідки для біорізноманіття
    та належних екосистемних послуг, а також інші
    соціальні та економічні наслідки, яким слід запобігти.




    Близько
    12.000 видів, присутніх у навколишньому середовищі в Союзі та інших європейських
    країнах, є алогенними, серед них приблизно 10-15% вважаються інвазивними. Загроза
    для біорізноманіття та пов’язаних з ним екосистемних послуг у різних формах, включаючи
    серйозний негативний вплив на місцеві види та на структуру і функціонування екосистем
    через зміну середовища проживання, хижацтво та конкуренцію між видами. Так само,
    шляхом передачі хвороб, заміни місцевих видів на значній частині території поширення
    та генетичних ефектів, викликаних гібридизацією. Більше того, інвазивні чужорідні
    види також можуть мати значний згубний вплив на здоров’я людей та економіку. Загрозу
    становлять лише живі екземпляри та частини, які здатні розмножуватися, тому лише
    їх слід обмежувати, кажуть європейські експерти.




    Ситуація схожа і в
    Румунії, де екологічний фонд «Conservation Carpathia» виявив на південному сході
    гір Феґараш, уздовж деяких долин із проточною водою, шість інвазивних чужорідних
    видів рослин і докладає зусиль щодо їх ліквідації. Ось що каже біолог Олівіу Поп:
    «Ці інвазивні рослини, фактично інвазивні чужорідні рослини, зустрічаються в деградованих
    природних середовищах або покинутих середовищах, наприклад, на полях, занедбаних
    луках або ділянках, де відкладаються відходи. Вони з часом призводять до знищення
    місцевих видів рослин, характерних для цієї території, тобто до зменшення біорозмаїття.
    Ці інвазійні рослини поступово знищують цінні види, рідкісні охоронювані рослини
    або хороші кормові рослини. Зміна клімату, яку ми все частіше спостерігаємо останнім часом, також сприяє
    виведенню та розвитку цих видів, які, як видно з назви, не є характерними для певного
    регіону. Вони походять з інших регіонів, або викинуті з садів, або випадково занесені
    людьми.»





    Своєю діяльністю
    фонд займається охороною природи, відновленням територій, постраждалих у минулому
    через невідповідні лісозаготівлі, та відновленням рівноваги в природі. У цьому сенсі
    було проведено наукове дослідження, під координацією Олівіу Поп, на основі стандартизованої
    методології, уздовж головних долин та їх приток у південній частині гір Феґераш.
    Використовуючи результати дослідження, фонд «Conservation Carpathia» розробив план
    дій, на основі якого цього літа спільно з румунськими та іноземними працівниками
    та волонтерами організував дії з ліквідації інвазивних чужорідних видів рослин.
    Вони використовували лише екологічно чисті, безпечні для природи засоби (косіння,
    викорчовування чи зрізання).




    Діяльність
    триватиме протягом кількох років, поки поширення цих видів по долинах річок на території
    проєкту не буде обмежено щонайменше на 50%. Знову Олівіу Поп: «Наразі ми маємо проєкт
    з відновлення природних середовищ існування, який стосується як відновлення середовищ
    існування в прибережних районах, тобто уздовж річок, які найбільше постраждали від
    антропогенного впливу, але й відновлення лісів і чагарників у альпійській зоні.
    Окрім висадки/пересадки характерних видів у цих прибережних районах вздовж долин
    річок, ми намагаємося у деяких місцях ліквідувати ці інвазивні види рослин. Перш
    за все ми провели інвентаризацію на території 165 км річкових долин, а потім нам
    вдалося повільно, з нашими співробітниками та волонтерами, знищити деякі з цих видів
    з цих прибережних місць проживання, на близько 37 км. І зараз ми намагаємося спостерігати
    за тим, що відбувається, як ці види з’являються знову по мірі того як ми, водночас,
    працюємо над відновленням цих місць проживання, пересаджуємо характерні для цих
    районів породи дерев».




    Він також
    застеріг, що деякі інвазивні чужорідні види мають квіти, які можна вважати красивими
    із декоративної точки зору, але з екологічної точки зору вони залишаються шкідливими.
    Ця тема, якій приділяли надто мало уваги, буде все більше обговорюватися в найближчі
    роки, а заходи, подібні до тих, які проводить «Conservation Carpathia», будуть частішими
    на національному та європейському рівнях, повідомляє Румунський екологічний фонд.