Tag: екотуризм

Розташований
у центрі Румунії, в Трансільванії,
Сібіуський
повіт
є справжнім джерелом культури та
цивілізації. З іншого боку, куди б туристи
не дісталися
в місто Сібіу, вузькі вулички прямують до центральних
площ Велика
площа, Мала площа,
Площа
Хует,
а також на інші бічні площі в історичному
центрі Сібіу, каже Адела Даду, працівниця
Туристичної
повітової
асоціації
Сібіу: «Усі дороги ведуть передусім на
Велику
площу.
Це центральна площа. Це душа міста і
завжди, протягом століть, була душею
міста. Вона
є широкою площею,
куди не мають
доступу автомобілі,
тому вона пішохідна. Люди мають достатньо
місця, щоб насолоджуватися навколишніми
будівлями. Навіть сидячи на терасі,
випиваючи каву, келих вина, туристів у
першу чергу приваблюють ті мансардні
вікна, що
можна побачити на дахах будівель і які
є архітектурними
елементами,
характерними
для Сібіу. Ми називаємо їх очима міста.
Очевидно, що на площі домінує важливий
палац Самуеля фон Брукенталя, нинішній
Художній музей міста
Сібіу. Тут ми маємо надзвичайну галерею
європейського мистецтва, особливо
фламандського, а також галерею
румунського живопису.
Це бароковий палац, який приваблює
туристів.
Потім на
цій площі є
будівля Ратуші, яка є дещо новішою
будівлею в
стилі арт-нуво
20-го століття, і Римсько-католицький
собор,
церква пізнього бароко 18-го століття,
де
богослужіння
відбувається румунською, угорською та
німецькою мовами».

2007
рік, коли місто
Сібіу
було
європейською культурною столицею, воно
стало
відкриттям з точки зору туризму, каже
Адела Даду з Повітової
туристичної
асоціації Сібіу. Тоді місцева влада
зрозуміла, як добре поєднується туризм
із культурними чи спортивними заходами:
«Культурно-спортивна програма міста
мала
тоді
надзвичайну
динаміку
та
дуже трансформувалася. Ми також
накопичували
досвіду
з року в рік. Тож і цього року, наприклад,
у нас був надзвичайно насичений тижневий
розклад, надзвичайно багато заходів на
будь-який смак, для любителів музики,
танців, театру та спорту. Хочу
нагадали лише про Марафон
м.
Сібіу,
Велотур, Міжнародний театральний
фестиваль, який є третім за величиною
фестивалем виконавського мистецтва у
Європі після Единбурга та Авіньйону.
Цього року до Сібіу приїхало понад три
тисячі артистів
із понад 60 країн. Фестиваль проходить
кожного червня. Тож щороку в червні, як
правило, у першій половині місяця,
туристів запрошують на 70-80 заходів щоденно
протягом 10-ти днів:
виставки, концерти, вуличні анімації.
Також у нас є Міжнародний джазовий
фестиваль, фестиваль, присвячений
традиційному фольклору Гірські
пісні,
гончарний
ярмарок».

Якщо
у вас є більше часу, щоб відвідати й
околиці
міста
Сібіу,
то
раджу відвідати
два важливі туристичні райони, каже
Адела Даду: «У нас є гірська територія,
територія гір Фегараш і Чіндрел,
так звана зона
Мерджінімя Сібіулуй,
з 18 традиційними селами, розташованими
біля підніжжя
гір. З іншого боку, ми маємо горбисту
територію,
зону
колишніх
саксонських
сіл, територію, яку ми називаємо пагорбами
Трансільванії. Ті, хто рушає
до гірської зони,
до Мерджінімя
Сібіулуй,
можуть насолодитися пасторальною
специфікою, все ще добре збереженою
територією сіл, традиціями, різними
заходами, які вони організовують протягом
року, присвяченими
ремеслам, місцевим звичаям, фольклору.
І зараз, тому
що
наближається зима, Гура Реулуй,
Решінарь,
Селіште відомі своїми традиціями, які
вони досі зберігають, традиціями,
пов’язаними із зимовими святами. У
Мерджінімя
Сібіулуй
є гірський курорт Пелтініш
з кількома гірськолижними схилами.
Лижні траси в комплексі Arena Platoș, а
також траса Ончешть призначені для
любителів лижного спорту, сімей, дітей
і тих, хто хоче почати кататися на лижах
і сноубордах. Ймовірно, вони будуть
відкриті з грудня. Звідси починаються
різноманітні пішохідні маршрути. Є
незлічена кількість пішохідних або
гірських велосипедних маршрутів, які
були помічені під час проекту «Роки
походів», проекту, який триває з минулого
року в Сібіу та фінансується Повітовою
радою. Завдяки цьому ми розпочали
масштабний процес реорганізації
пішохідних маршрутів. Крім того, туристи
повинні знати, що кожні вихідні проводяться
походи по повіту Сібіу, у супроводі
професійного гіда».

Увагу
туристичної
асоціації Сібіуського
повіту
в наступному періоді буде
зосереджено
на екотуризмі. З
цієї нагоди нещодавно
було організовано ярмарок екотуризму.
Окрім цього аспекту, є також бажання
популяризувати оздоровчий туризм. Таким
чином, зірками
є
місцеві продукти та здорове харчування.
Це, разом із враженнями на природі, є
ідеальними інгредієнтами для відпочинку,
де можна відірватися від метушливого
повсякденного життя. Але які враження
у туристів? Адела Даду пояснює:
«Кожного дня ми спілкуємося з іноземними
туристами і радіємо, коли
вони накопичують позитивних вражень.
Буквально
днями до
нас прибули
туристи з Канади, які відвідали цю
територію та зізналися,
що шкодують тим,
що відвели
лише
два тижні на
це,
тому що їм, ймовірно, знадобилося
б місяць, щоб побачити всю Трансільванію.
Туристи
насолоджуються
автентичністю, гастрономією, дуже
різноманітними ландшафтами, місцевою
архітектурою, дружнім прийомом місцевих
жителів і громад. Це, мабуть, елементи,
до яких ми звикли, але для багатьох з
них вони унікальні. І ми щасливі. Це дає
нам великий імпульс».

Є десь у Румунії казковий край. Таким може бути початок нашої сьогоднішньої розповіді, яка веде
нас до дивовищного району Трансільванії, зокрема до Трансільванських пагорбів.
І є десь собі чоловік, який захоплюється фотографічним мистецтвом та була певна
кількість туристів, які приїхали відкрити для себе красу нашої країни та
увічнити її у фотографіях.

Сьогодні ми відвідаємо
уявно центр країни, трикутник Сібіу-Фегераш-Сігішоара, де простягається Долина річки Хертібачулуй, область, яку також називають Трансільванськими пагорбами,
другу за величиною захищену територію Румунії. Сюди можете приїхати як туристи
і залишитися на все життя, так звучить девіз документального фільму, здійсненого рушаючи навіть
з цих елементів: місце, фотограф та певна кількість туристів. Деякі з них приїжджали
так часто сюди, що вирішили залишитися тут і насолодитися новим «вдома».

Ми дізнаємося
більше про цей фільм від Міхая Мойчану, фотографа та відеооператора, режисера
цього фільму: «Мій фільм розповідає про пригоди сім’ї родом з Німеччини, члени
якої працювали в транснаціональних
компаніях і яка відвідувала Румунію протягом 15 років. Будучи пристрасними
фотографами, я супроводив їх по Румунії, в декількох фото-турах, і з усього, що
вони побачили, від дельти Дунаю до Марамурешу, вони були тієї думки, що
найбільше підходить їм Трансільванія, тому що це регіон де розмовляють
німецькою мовою. Йдеться про саксів, які оселилися в цій частині Румунії 800
років тому. Там їх дуже привабила місцева цивілізація, ландшафт, старі
традиції, громада саксів. Вони придбали старий будинок, побудували там дуже
красивий гостьовий будинок, залишилися там і живуть далі своїм повсякденним
життям у Трансільванії».

Проект, який
народився в рамках кампанії, проведеної минулого року спільно з Асоціацією
Екотурим Румунія та Фондом партнерства, мав на меті просувати екотуристичні
напрямки в Румунії, зізнався ще Міхай Мойчану.

Чому він обрав
Трансільванські пагорби темою для документального фільму, розповідає режисер Міхай
Мойчану: «Однією з переваг Трансільванії є той факт, що тут є сільське життя з
традицією в кілька сотень років, є дуже цікаві пам’ятники, маловідомі, але дуже
цінні та дивовищні з точки зору архітектури та розташування, є дуже цікаві
сільські громади, що зберегли традиції, та всередині яких можна провести
активний відпочинок, в тому сенсі, що крім відвідування деяких туристичних
пам’яток, туристи можуть побачити, як розгортається сільське життя, яким є темп
життя в сільському середовищі, можуть дізнатися про турботи людей, як виглядає домогосподарство,
і де вони можуть скуштувати традиційні страви, надзвичайно смачні, органічну їжу.»

Територія
пасовищ, лугів та листяних лісів, визнана своїм біорізноманіттям, традиційними
сільськогосподарськими звичаями та ремеслами, щомісячних бранчів, що підкреслюють
побудовану спадщину та незмінний культурний ландшафт середньовічного періоду,
Трансільванські пагорби чекають на туристів особливо навесні. Окрім імпозантних
укріплених церков, тут можна відвідати кам’яні церкви, побудовані на початку ХІХ
століття, настінні розписи яких належать членам родини Греку, відомої своїм
особистим, моралізуючим способом інтерпретації біблійних сцен та суспільства.

Міхай Мойчану розповів
про героїв знятого ним документального фільму: «Я багато років організовував
фото-тури по Румунії для фотографів-аматорів чи професіоналів. Ми разом відкриваємо
різні місця в країні, як з точки зору пейзажів, так і традицій, людей. Спочатку
вони взяли участь в одному з моїх турів, після чого постійно приїжджали на
тури, які ми робили по Румунії. І таким чином ми подружили. Ідея фільму надійшла із зовсім
іншого напрямку, від Румунської асоціації екотуризму, яка хотіла просувати райони
екотуризму в Румунії. Оскільки Трансільванські пагорби є екотуристичним напрямком,
я запропонував їм зняти фільм на тему історії цієї родини, яка стала дуже
цікавою історією для публіки.»

Документальний фільм
Пагорби Трансільванії, серце Трансільванії, здійснений Міхаєм Мойчану,
став успішним, оскільки переносить нас у зону, яка приваблює простотою, як сам
зізнався наш співрозмовник: «Взагалі, туристів, які приїжджають до Румунію не
приваблюють ландшафти, як, наприклад, Альпи, а зв’язок між людиною та природою,
тому що тут природа дуже добре поєднується з народною традицією, із життям
людей. І саме це їх дійсно приваблює. Інший аспект полягає в тому, що тут все
ще зустрічаються традиції, просте життя, дуже закріплене в земних ресурсах, і
це вражає їх: той факт, що вони можуть знайти цивілізацію, яка зникла в Західній
Європі 50-70 років тому.»

Гори Педуря Краюлуй, що розташовані в
Біхорському повіті на північному заході Західних Карпат готуються стати
об’єктом екотуристичного призначення. Уся необхідна документація про виконання
критеріїв сертифікації вже була подана, а структура, що займатиметься
управлінням відповідної території – Центр захисту природоохоронних територій та
сталого розвитку – Біхор, завершила створення відповідного заповідника.
Проект, фінансований з норвезьких фондів, здійснювався протягом 20 місяців, з
2014 по 2016 роки, і був спрямований на виявлення територій з потенціалом
розвитку екологічного туризму та визначення можливих інвестицій, а також ряду інших заходів, необхідних для того, аби Гори Педуря Краюлуй стали
привабливими для туристів.

Більше цікавих деталей про це ми дізналися
від Павла Якобаша, керівника Центру захисту природоохоронних територій та
сталого розвитку – Біхор: Ми створили багато маршрутів для велосипедного
туризму без розпізнавальних знаків на місці, але є інформація для
GPS-навігаторів, карти, описи маршрутів англійською і румунською мовами. Зараз
працюють два центри прокату велосипедів і мікроавтобус, який обслуговує
туристів, охочих покататися на велосипеді. В рамках інших попередніх проектів
ми створили маршрут печер, обладнаних для туристичних відвідувань. Печера
гірського кришталю у шахті Фарку і печера Мезіаду є найбільш популярними в
регіоні. Вони обладнані за найвищими стандартами в Європі щодо безпеки та
наслідків туристичної діяльності для
довкілля. Потім йдуть печера Ваду Крішулуй і печера Унгуру Маре. Ці чотири
печери входять до мережі печер, які туристи можуть відвідати в дуже хороших
умовах. Зараз ми працюємо і над мережею печер сплеотурстичного призначення, що
будуть доступними з 2018 року. Вона буде створена з 10 печер відкритих для
відвідування для різних категорій туристів, обладнаних містками,
сходинами, освітленням всередині. Так само будуть вжиті спеціальні заходи
безпеки і працюватимуть місцеві гіди, котрі супроводжуватимуть туристів. Крім
цього ми створили ряд пригодницьких маршрутів. Йдеться про два маршрути Віа
феррата, які поєднують скелелазіння з пішохідними прогулянками. Вони
пролягають вертикально по скелях, а турист може пройти їх за допомогою основних
елементів, таких як металеві скоби та сталевий кабель. За допомогою захисного
обладнання ним можуть піднятися й туристи-аматори. Є також маршрут для
рафтингу, що починається поблизу печери Булз і закінчується у Ваду Крішулуй,
котрий пролягає крізь надзвичайно гарну ущелину по річці Крішул Репеде. Це
маршрут початково-середнього рівня, що може бути легко адаптований і доступний
в тому числі для дітей, молоді та сімей. Для цього тут працюють прокатні центри
човнів та монітори і компанії, що надають технічну допомогу, з тим, щоб все
здійснювалося якомога безпечніше.

У горах Педуря Краюлуй, що незабаром стане об’єктом екотуристичного
призначення, створено мережу пов’язаних між собою тематичних велосипедних
стежок. Вона називається Карстова дорога оскільки таким є тутешній рельєф з
численними карстовими явищами (печерами, ярами, ущелинами тощо).
Переважна частина природоохоронної території Природа 2000 Ущелина річки Крішул
Репеде – Педуря Краюліуй покрита лісами. Вони чергуються з широкими галявинами
і квітучими луками, а також культурами сільськогосподарського призначення на
карстових плато. Про тутешнє біорозмаїття розповідає менеджер заповідника
Андрей Ач: Педуря Краюлуй є природоохоронною територією європейського значення,
що має понад 37 унікальних видів флори і фауни та понад 16 біотопів. Тут
водяться деякі види великих хижаків: вовк, ведмідь, рись, видра, маємо кілька
охоронюваних видів флори, такі як Півники угорські або Сон лучний. Маємо три дуже важливі біотопи, тому що вони
знаходяться в дуже невеликому відсотку в Європейському Союзі, менше 0,5% всієї
території ЄС. Слід сказати і про пухнастого дуба, вид середземноморського
дерева, що рідко можна побачити в цій частині країни. Скелястий вапняковий
рельєф дещо змінює мікроклімат, завдяки якому тут росте велика кількість видів
рослин, специфічних іншим регіонам.

Отож, гори Педуря Краюлуй відомі завдяки безлічі печер, в яких, у різні
пори року, живуть цілі колонії кажанів. Розповідає Андрей Ач: У нас є понад 16
видів кажанів. Тут водиться найбільша летюча миша, що зустрічається в Румунії -
Підковик великий, а також найменший вид кажанів, розміром із сірникову коробку. У всіх тутешніх печерах живуть
більші чи менші колонії. Тут ми маємо більше 2000 природних порожнин, що
простягаються на площі у понад 40 тис. гектарів гірського масиву. У Мезіаді живе друга за величиною в Румунії і одна з найбільших в Європі колонія кажанів,
що налічує більше 60 тисяч одиниць в зимовий період. У горах Педуря Краюлуй
ми маємо й ботанічні заповідники, скоріше змішаного характеру. Наприклад,
ущелина річки Крішул Репеде є заповідником, що містить печери, археологічні
знахідки, унікальні види рослин, які ростуть тут завдяки мікроклімату, з огляду
на високе альбедо вапняку. Гори Педуря Краюлуй є сприятливим середовищем для
гніздування птахів. Тут живуть три пари беркуту, що вважався вимерлим, але в
останні 10 років став повертатися в Румунію. Маємо і два гнізда чорних лелек,
котрі вкрай рідко зустрічаються в Європейському Союзі.

У районі гір Педуря Краюлуй досі живі і добре зберігаються традиційні
заняття. У селі Рошія є водяний млин, якому більше ста років і він до цих пір
діє. Так само варто побачити дерев’яні церкви у Петряса та Безня або скельні
церкви у місцевостях Реметя і Ваду Крішулуй.

Слід ще додати, що головними регіонами екотуристичного призначення в
Румунії є Мара-Косеу-Кряста Кокошулуй на Мараморощині, Хацег та Колінеле
Трансільванєй на заході і Дельта Дунаю на південному сході.