Минулого тижня відбувся ІІ-ий Румунсько-Український громадянський форум, який
через пандемію коронавірусу проходив у режимі відеоконференції. Організаторами
заходу виступили Асоціація експертів з питань світової безпеки та глобальних питань
Румунії, громадянська організація «Українська призма» та Група стратегічних та
безпекових студій України.
Метою заходу було обговорення важливих тенденцій
двосторонніх відносин, глобального контексту та їх впливу на ситуацію в
регіоні, а також нових викликів та загроз. Протягом п’яти днів румунські та
українські експерти, до яких долучилися й представники ряду молдовських громадянських
організацій, обмінялися думками та досвідом, а також продовжили діалог на
експертному рівні, започаткований минулого року, спрямований на вироблення
спільного підходу до різних питань та сприяння досягненню цілей, що
відповідають інтересам сусідніх країн. Учасники обговорили такі теми як: Нові
виклики в регіоні на тлі змін безпекового середовища та пандемії коронавірусу; Пріоритети
регіональної співпраці між Україною та Румунією; Перспективи співпраці у
трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова та Україна-Румунія – перспективи
економічного співробітництва. Останній день форуму був присвячений аналізу виконання
рекомендацій Румунсько-Українського форуму 2019 року та обговоренню дорожньої
карти на майбутнє.
Більш докладно про це розповіла в ексклюзивному
інтерв’ю Українській редакції ВСРР Анжела Гремаде, президентка бухарестської
Асоціації експертів з питань світової безпеки та глобальних питань: «Упродовж п’яти днів форуму ми зосередилися на різних
темах. Найважливішими були ті труднощі, що виникли в організації візитів на
найвищому рівні як через пандемічний контекст, так і через деякі розбіжності у
поглядах, які румунська та українська сторони мають щодо певних делікатних
питань у двосторонньому діалозі. І тут я маю на увазі проблему румунської
меншини в Україні. Особливо в умовах продовження впровадження положень закону «Про
освіту», а також закону «Про засади державної мовної політики». До них додається
реалізація адміністративно-територіальної реформи, яка практично провела деякі
внутрішні лінії на шкоду окремим румунським громадам в Україні. Це були
найважливіші теми першого дня. На другий день і в наступні дні ми обговорили дії
Румунії та України як партнери або конкуренти в регіоні, багато говорили про
регіональний безпековий контекст, враховуючи наявність замороженого конфлікту в
Придністровському регіоні. Так само ми обговорили різні підходи до двосторонніх
відносин між Україною та Румунією, включаючи Республіку Молдова, оскільки,
треба наголосити, що вже багато часу, коли Румунія говорить про Україну, вона
обов’язково згадує Республіку Молдову як стратегічний пріоритет, включаючи
прикордонну безпеку.»
Підбиваючи основні підсумки румунсько-українського
форуму, заступник голови правління Ради зовнішньої політики «Українська призма»
Сергій Герасимчук відзначив, що державні структури почали прислуховуватися до думок
і рекомендацій експертів та поділився ключовими аспектами роботи Форуму. «По-перше
інтерес до Форму проявили не тільки представники громадянського суспільства, а й
представники органів державної влади. У дискусіях брали участь представники МЗС
України та Румунії, представник двосторонньої торгово-промислової палати, заступник
міністра регіональної політики України, відтак ми бачимо, що тепер представникам
громадянського сектору легше достукатися до представників влади, нас більшою
міро стали чути. Другий момент: усі учасники форуму наголошували на тому, що
зараз відкривається прекрасне вікно можливостей для співпраці в трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова,
оскільки у всіх трьох країнах пройшли вибори і зараз на певний час можна
сподіватися на якусь політичну стабільність. По-третє: деякі проблеми
залишаються досі актуальними, незважаючи на всі спроби їх подолати, зокрема це
питання економічної співпраці між Україною та Румунією, показники є досить
низькими, за ситуацією з ковідом вони не могли покращитись і над цим потрібно
працювати. Є, також, певні проблеми з програмами транскордонного співробітництва
і учасники форуму наголошували на тому, що має бути кращий і глибший моніторинг
за діяльністю цих програм з боку організацій громадянського суспільства, які є
виконавцями проєктів і, які є аплікантами. Зрештою, коли говорити про майбутнє,
то ми говорили, що у нас суттєво покращились відносини у безпековій сфері і були
підписані двосторонні документи між Україною та Румунією, відбувався візит
міністра оборони. Так само динамічним є діалог на рівні міністрів закордонних
справ Кулеби та Ауреску і наступного
року у 2021 році ми очікуємо на подальший прогрес у цій сфері, сподіваємось, що
нарешті відбудеться візит президента Йоганніса до України і сподіваємося на те,
що питання національних меншин, яке все ще залишається проблемним не завадить
співпраці за іншими проєктами.»
Румунія та Україна мають посилити економічну
складову двосторонніх відносин і цій складовій стосунків між двома країнами
було приділено особливу увагу, – каже Анжела Гремаде. «У наступні дні ми
вирішили зупинитися на економічній проблематиці, оскільки вона залишається дедалі
актуальною і тут також є певні перешкоди, які ускладнюють наші зусилля у
просуванні двосторонніх інтересів. Для нас
було дуже важливо включити до порядку денного форуму та обговорити цю тему,
оскільки, хоча на минулорічному форумі ми не зупинилися настільки докладно на
цьому питанні, пізніше ми склали оглядовий звіт, в якому економічні питання
були включені в окремий розділ. А в останній день ми працювали над
рекомендаціями на 2021 рік і тут ми порушили всі теми, включаючи чутливі, які мають
бути обговорені, та наполягали на прозорості процесу прийняття рішень в обох
країнах.»
Сергій Герасимчук, зі свого боку, наголосив на необхідності продовжити
рухатись наміченим курсом та закріплювати минулорічні досягнення на двосторонньому
рівні. «Ми відзначили, що частина рекомендацій 2019 року були втілені, зокрема
те, що стосується інтенсифікації безпекового діалогу, у нас проходять спільні
військові навчання з Румунією, можна говорити, так само, про підвищення рівня діалогу
на рівні міністерств закордонних справ, візит міністра Кулеби до Румунії був
одним із перших під час ковідного карантину. Разом з тим можемо зауважити, що бракує
ще безпосередньо двосторонніх контактів і більшість ініціатив, які втілюються
між Україною та Румунією, втілюються, все таки, під парасолькою Європейського Союзу
та НАТО, а не безпосередньо на двосторонньому рівні. І ми хотіли би покращити
цю динаміку, покращити саме двосторонню, або навіть тристоронню співпрацю.
Однією з цікавих ініціатив, які озвучувались на форумі було створення
міжпарламентської асамблеї Україна-Румунія-Р.Молдова.»
Анжела Гремаде зазначила, що результати п’ятиденних дискусій показують те, що справді має
бути зроблено надалі і, які кроки мають бути здійснені для посилення двосторонньої
співпраці: «Перш за все, ми повинні збільшити кількість експертів у державних
установах, які б уважно стежили за тим, що відбувається в Україні, адже Румунія
повинна бути постачальником досвіду європейської інтеграції. Насправді
європейська інтеграція України також є стратегічним пріоритетом Румунії, вона
включена в нашу зовнішню політику. По-друге, ми повинні реально довести або посилити
свій статус адвоката українських інтересів у різних міжнародних організаціях,
тим самим зміцнюючи свій статус регіонального лідера, країни, яка справді має
значення в регіоні, передусім в чорноморському. Було багато розмов про можливості
безпеки, про те, що обидві держави мають зробити для просування вперед, мова йде про
моніторинг усього, що відбувається на Чорному морі – ризиків та загроз безпеці,
що можна зробити разом, що можна зробити в рамках НАТО або в інших регіональних
форматах. Були розмови про те, як краще просувати економічні інтереси не обов’язково держав,
а й суб’єктів підприємницької діяльності з точки спільного морського порядку
денного та інших європейських політик, присвячених Чорному морю. Ми також
домовились обговорити такі делікатні питання, такі як нацменшини, на яких ми раніше
не зупинялися, але в 2020 році виник контекст, який практично не дав нам
можливості уникнути його обговорення. Крім цього ми заохочуємо прозорість
процесів прийняття рішень та продовження роботи двосторонніх комісій. Це ті
теми, які ми вирішили розглянути в 2021 році, не обов’язково на Форумі, а й при
прийнятті спільних позицій чи в рамках заходів, набагато обмеженіших за
кількістю учасників, але за участі експертів з різних державних установ залежно
від розглянутої теми.»
Мабуть однією з головних проблем і перешкод у подальшій розбудові двосторонніх
відносин між Румунією та Україною залишається ситуація із забезпеченням права
на освіту рідною мовою для румунської громади в Україні, що гальмує виведення
двосторонніх відносин на рівень стратегічного партнерства. Ось, що сказав з
цього приводу український експерт Сергій Герасимчук: «Ця проблема насправді
дуже застаріла й обидві сторони тривалий час підкреслюють, що для меншин
робиться недостатньо, хоча це не стає на заваді для співпраці в інших сферах. Я
сподіваюсь, що компромісу буде досягнуто й одним зі шляхів досягнення такого
компромісу ми вважаємо більш широке підключення громадського сектору до діалогу
по тематиці національних меншин, зокрема у частині підготовки відповідних
двосторонніх документів. Тобто якщо більше представників громадянського суспільства
й експертів будуть брати участь у такому діалозі, якщо більше відбуватимуться консультацій,
то більшими є шанси на прогрес. Ну і болючим досі залишається питання визнання
Україною румунів і молдован як двох окремих меншин, однак ця проблема, як на
мене, скоріше є проблемою у відносинах Кишинева та Бухареста, а не Києва та
Бухареста. Щойно в Кишиневі визнають, що на території Р.Молдова проживає
румунська нація, я думаю в Києва не буде з цим ніяких питань. Але допоки у
молдован України є материнська держава, якою є Республіка Молдова, це питання навряд
чи вдасться вирішити у діалозі Бухареста з Києвом.»
Румунська експертка Анжела Гремаде зауважила, водночас, що незважаючи на пандемію
коронавірусу, за рік, що минув в румунсько-українських відносинах був досягнутий
відчутний прогрес. Вона навела приклад міжурядової угоди про військово-технічну
співпрацю, Румунія ставши першою країною НАТО, з якою Україна уклала подібну
угоду. «Перш за все, була підписана ця військово-технічна угода у вересні,
точніше 5 вересня, коли Бухарест з офіційним візитом відвідали міністри
оборони, а потім закордонних справ України. Переговори щодо цієї угоди тривали 10
років і на ній українська сторона багато наполягала, враховуючи контекст
безпеки. Тож це один з плюсів цьогорічного двостороннього діалогу. Другим
пунктом, який ми згадали і, якому сприяв пандемічний контекст у регіоні, була
допомога заради розвитку та гуманітарна допомога, Румунія ставши однією з небагатьох
європейських країн, серед зовнішніх пріоритетів якої була Україна, якій вона надала
кілька видів допомоги як для системи охорони здоров’я, так і для певних
українських установ, в їхніх зусиллях по боротьбі з пандемією. Було стратегічне
спілкування, багато рішень було прийнято швидко, були вжиті швидкі дії для
зменшення наслідків пандемії, наприклад, згадаю про український літак Антонова, який
допоміг Румунії доставити засоби індивідуального захисту з Китаю. Є речі, які
демонструють позитивну тенденцію двостороннього діалогу. Є також цікава
ініціатива про створення спільної робочої групи експертів міністерств
енергетики України та Румунії для подальшого просування спільних енергетичних
проєктів.»
На останок я запитав своїх співрозмовників які проблеми Румунія та Україна
мають вирішувати першочергово? Сергій Герасимчук: «Я думаю, що найгострішими
питаннями, які зараз є і де ми можемо досягти прогресу – це питання безпекового
діалогу і безпеки Чорного моря. І ми сподіваємось, що Кримська платформа, яка зараз
створюється Україною буде одним з інструментів для такого діалогу не тільки на двосторонньому,
а й на багатосторонньому рівнях. Другий момент це розвиток і посилення
економічних зав’язків, що, так само, відповідає концепції економізації зовнішньої
політики України, на якій зараз наголошує президент України. Ну і ми нікуди не
подінемось від питання національних меншин, але діалог щодо цього питання має
бути стриманим і конструктивним, що власне двом сторонам і вдається, особливо
на тлі тих скандальних відносин, які зараз розвиваються між Україною та Угорщиною.»
У свою чергу Анжела Гремаде зазначила: «У майбутньому мають бути підписані ті
протоколи співпраці в сфері освіти, довкола яких ще ведуться переговори і досі
не було досягнуто спільного знаменника. Також стоїть питання запрошення Румунії
приєднатися до платформи деокупації анексованого Росією Криму. Наскільки мені
відомо, українська сторона вже направила запрошення, але румунська сторона ще
не дала офіційної відповіді, хоча наш інтерес у цьому плані очевидний. І
звичайно, третє питання – це питання нацменшин. Тут мова йде про спосіб в який українська
влада впроваджуватиме адміністративно-територіальну
реформу та два закони, про які я згадувала раніше, щодо освіти та щодо мовної
політики.»
