Tag: експонат

  • Музей румунських рекордів

    Музей румунських рекордів

    Музей румунських рекордів був створений з метою популяризації Бухареста та Румунії. Тут ви знайдете найбільші колекції штопорів, прасок, старовинних фотоапаратів та румунських філателістичних матеріалів, а також понад 30 маленьких колекцій. Самі предмети можуть здаватися простими при описі, але коли їх побачиш, вони сприймаються як витвори мистецтва, завдяки особливому та різноманітному дизайну.

    Разом з Віктором Ботою, керівником цього унікального музею та президентом Фонду «Видатні румунські досягнення», ми ознайомимося з кількома найцікавішими колекціями та найціннішими артефактами. «Ці приховані та втрачені частини історії повинні бути показані світу. І де їх краще розкрити, як не в музеї, в якому можна побачити історію людства в одному предметі, наприклад, штопор або праску, від моменту винайдення і серійного виробництва до наших днів. Усі ці розробки представлені на виставці. Щільність на квадратний метр, гадаю, унікальна у світі. Площа виставки становить понад 5 тис. квадратних метрів, але її щільність просто фантастична. Наприклад, на площі в 500 квадратних метрах представлено 31 тис. штопорів.»

    Сьогодні Музей румунських рекордів має найбільшу колекцію штопорів у світі. Це визнано Книгою рекордів Гіннеса. Однак, з моменту встановлення рекорду з кількістю 23 965 експонатів, вона зросла і налічує понад 31 тис. одиниць. «Коли ми говоримо про важливість, то маємо розуміти, що цей предмет з’явився приблизно в 15-16 століттях. Є записи, але дійсно серйозних джерел не зберіглося. В основному, перший патент був зареєстрований у Великій Британії священнослужителем Семюелем Геншолом у 1795 році. Ми маємо його макет, проте найважливішим в світі є інший історичний штопор. У 1833 році Старий міст у Лондоні був знесений, шматки сталі та дерева були вилучені, саме з них і був виготовлений цей найбільш пам’ятний експонат. Цей штопор також має досить цікавий принцип роботи. Це не просто пристрій для відкорковування пляшок зі спіраллю та ручкою. Штопор має спеціальний механізм, який створює закрутку в одному напрямку. На ньому було написано, що він простояв біля підніжжя Лондонського мосту 656 років. Шляхом простого підрахунку можна зрозуміти, що той метал був закладений у підніжжя Лондонського мосту приблизно в 1100-1200 роках. Мабуть, якби метал міг говорити, то розповів би про період історії до Тюдорів, котрі стали королівською династією десь у 1400-1500 роках. Отже, Темзі є що розповісти голосом цього металу в Румунії про світову історію штопорів.»

    Тут ви також побачите від 3 до 5 тисяч надзвичайно рідкісних або унікальних предметів. Наприклад, штопори 18 століття з аристократичних родин Франції. Окрім цього, тут є цікава колекція триветів. Проте керівник Музею румунських рекордів і президент румунського Фонду «Видатні румунські досягнення» Віктор Бота, каже, що це вигадане слово. «Було дуже важко вимовити “підставка для праски”, “підставка для камінного приладдя”, “підставка для каструлі”. Тоді, щоб знайти єдиний спільний знаменник, я переклав румунською слово «trivete» з англійської «trivets», що означає підставка. Кілька сотень років тому штопори та праски були тільки у знаті, і вони виготовлялися на замовлення. Тому їх мистецька форма та дизайн не можуть не захоплювати. Немає жодної графічної та геометричної форми, яка б не проявлялася у них. Я часто пропоную відвідувачам подумати про якусь тваринку, а потім подивитися, чи зображена вона на цих підставках. Були лише поодинокі випадки, коли не знайшли їх зображення на підставках.»

    Коли мова заходить про колекцію прасок, туристи часто цікавляться, коли цей предмет з’явився у світі. Віктор Бота розповідає, що принцип роботи праски – розтягування, розгладжування, відомий ще з часів палеоліту. «Люди використовували шматок дерева, шматок кістки або камінь, щоб розтягнути шкіру тварини, а потім використовувати її просто як одяг. Цей принцип походить з тих часів і крок за кроком супроводжував еволюцію людства в неоліті, бронзовому та залізному віці, аж до сьогодення з його надзвичайними технічними можливостями. Подумайте про це як про енергетичний принцип. У Книзі Гіннеса написано, що праска ̶ це трикутний металевий предмет, який накопичує енергію і розправляє складки. Але як вона зберігає енергію? На підставках, прямо над вогнем, на чавунній плиті або, у випадку з деякими прасками, ви берете шматок сталі, нагріваєте його, а потім кладете всередину праски. Після електричної праски це другий за чистотою спосіб. Вони настільки красиві, що на перший погляд і не скажеш, що це праска. Це справжні витвори мистецтва і в цьому можна переконатися тільки побачивши їх.»

    З іншого боку, філателістична колекція є найбільшою приватною колекцією в світі, яку можна будь-де побачити. Існують і більші філателістичні колекції, але вони належать державам або поштовим службам цих держав, – каже Віктор Бота. «Унікальність цієї колекції полягає в тому, що тут представлені лише румунські марки, від перших марок, випущених румунською державою до наших днів. Більше того, ця колекція включає в себе період до філателії, коли листи циркулювали на румунських територіях з сухим штемпелем або з печаткою. Але важливість цієї вражаючої колекції, понад 150 тисяч філателістичних експонатів у постійному розвитку, полягає в тому, що вона демонструє кожен етап як для знавців, так і для не зовсім обізнаних людей. Це надзвичайний приклад історії, зважаючи на те, що в цьому маленькому на папері тексті міститься ціла історія. Наприклад, коли у період королівського правління видавали військовий чи цивільний наказ, також з’являлися марки. Так само вони створювалися і в комуністичний період, коли відбувалися особливі події такі як, наприклад, Універсіада. Румунські діячі теж зображені на марках. Таким чином, можна вивчати історію Румунії та світу, просто захоплюючись поштовими марками.»

    Наприкінці відвідувачі музею мають можливість пригадати захоплюючу історію штопора дегустуючи найкращі румунські вина.

     

  • Виставка «DAR»

    Виставка «DAR»

    Нещодавно у Національному музеї історії Румунії (НМІР), що знаходиться в центрі столиці, відкрилася нова виставка: «DAR – Пожертви, придбання, повернення, археологічні відкриття». Виставка експонуватиметься в музеї до вересня цього року. Вона знайомить поціновувачів історії з низкою нових музейних експонатів, що надійшли до фондів НМІР протягом останніх 15 років.

    Розповідаючи про це на прес-конференції з нагоди відкриття виставки «DAR» директор Національного художнього музею Румунії Ернест Оберлендер-Тирновяну заявив: «Румунія не є такою багатою на спадщину країною, хоча вона нескінченна і невичерпна. Саме тому музейні установи мають першочергове завдання збирати, захищати та демонструвати цю спадщину. Фактично, музеї живуть своєю спадщиною, своїми колекціями і людьми, які працюють і доглядають за ними, вивчають їх і примножують. Музеї – це не мертві місця, це не склади, це дуже динамічні інституції. І всі цифри говорять самі за себе, наскільки динамічним є Національний музей історії Румунії. За 52 роки свого існування наша колекція зросла з 50 000 експонатів до понад 18 мільйонів. Звичайно, 16 мільйонів з них – це «Національна філателістична колекція», яка стала частиною нашої спадщини. Але за останні десять років колекція зросла на понад 100 тисяч одиниць. Це предмети, іноді такої рідкісності і краси, що ми, як професіонали, ніколи не могли уявити, що матимемо можливість мати їх у Національному музеї історії Румунії. Інші – пов’язані з життям і діяльністю великих особистостей. Але наші зусилля були спрямовані на ілюстрацію повсякденного життя румунського суспільства за останні 200 років. Тому що, як я колись казав, легше реконструювати повсякденне життя неоліту, ніж життя наших прадідів, тому що музеї не звикли збирати предмети, пов’язані з більш-менш близькими до сучасності часами.»

    Заступник директора НМІР Корнел Іліє розповів про назву, концепцію та мотивацію нової виставки: «Це виставка, яку ми назвали «DAR». Це дійсно важлива виставка, тому що вона представляє громадськості спадщину, яка здебільшого не виставлялася, спадщину, яка походить з музею і висвітлює ті зусилля, які докладає музей, і не тільки наш музей. Щось, що відбувається поза межами того, що громадськість або широкий загал може думати про музей. Люди зазвичай асоціюють ідею музею з ідеєю виставки. Усе набагато складніше і ця виставка хоче показати саме це. Це виставка, яка привертає нашу увагу до дуже цінної спадщини, але вона також привертає нашу увагу до того, що є люди, які вважають, що деякі предмети, які залишилися в їхній родині, пов’язані з особистістю, яка була частиною їхньої родини, або пов’язані з певним історичним моментом, було б краще зберігати в музеї. І я маю на увазі наш список дарувальників, який є дуже щедрим і який ми хотіли б зробити ще більш щедрим. Цей акт «дарування» повинен бути не винятком, а правилом у румунському суспільстві. Історія – це не тільки битви, не тільки політики, не тільки видатні постаті.»

    Колекції Національного музею історії Румунії з часом збагатилися численними предметами спадщини, повернутими румунською владою. На виставці представлені старовинні золоті та срібні монети, античні та середньовічні ювелірні вироби (фібули, перстні, браслети), збруя, бронзові пластини з «муніципальними законами» Троєміса, виданими за часів правління імператора Марка Аврелія (161 – 180 рр. до н.е.).

    Що таке історія, на думку Корнела Іліє і що представляють приватні пожертви в музейній сфері? «Історія стосується також повсякденного життя, мистецтва, культури, спорту, всього. «Вчорашній день» насправді є історією. Ми повинні це усвідомлювати, тому що це факт. Нас не дуже цікавить «вчора». Ми згадуємо вчорашній день через багато років і розуміємо, що нам не вистачило розуму, щоб зберегти його в пам’яті. І ми намагаємося це робити. Можливо, не знаю, комусь це цікаво. Я був здивований, коли ми відкрили виставку в Національному музеї, яку нам подарувала естрадна співачка Коріна Кіріак, і ще одну виставку, яку нам подарувала інша знаменита румунська співачка Маргарета Пислару. Це, перш за все, акт щедрості, до якого слід ставитися як до такого і брати з нього приклад. Ось чому нам здається природним проводити такі виставки, так само, як нам здається природним проводити виставку з пожертвуванням Андрея Піппіді, пов’язану з життям і діяльністю його діда видатного науковця Ніколая Йорги.»

    Публіка має можливість помилуватися особистим блокнотом та альбомами листівок і фотографій королеви Марії, картами 17-18 століть, документами важливих румунських постатей – Василя Голдіша, Арманда Келінеску, Теодора Палладі,, фотографіями майстерень, філателістичними раритетами, прикрасами, зброєю та ін. Серед предметів спадщини з археологічних знахідок відвідувачі знайдуть на виставці: антропоморфні статуетки, зброю та знаряддя епохи неоліту, різноманітні керамічні предмети: вази, каганці, кахлю, статуетки (датовані від неоліту до середньовіччя), елементи упряжі епохи бронзи, римські та середньовічні ювелірні прикраси, елементи римської архітектури, монети тощо. На виставці також представлені артефакти, знайдені під час археологічних розкопок, проведених у минулому за участю археологів музею.

    Заступник директора музею Корнел Іліє розповідає: «Це виставка, на якій багато хто, напевно, з подивом відкриє для себе предмети великої цінності, які були подаровані музею. Є багато речей, дуже важливих придбань. Я лише згадаю найновіше. Це абсолютно унікальна річ – келих німецької гільдії гірників з Краю Бирсей. Окрім того, що це особливий витвір мистецтва, це єдиний предмет, який свідчить про їхню присутність у Краю Бирсей. Є предмети, які були повернуті завдяки зусиллям румунської влади, до яких також долучилися наші колеги з Національного музею історії Румунії. І, звичайно, є багато археологічних відкриттів, які наші колеги роблять з року в рік.»