Tag: експорт

  • Зростання дефіциту торговельного балансу

    Зростання дефіциту торговельного балансу

    Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші дев’ять місяців цього року збільшився на 15% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, склавши близько 23,5 млрд євро. Це випливає з даних, опублікованих в понеділок Національним інститутом статистики (НІС). Експорт за цей період склав понад 69 млрд євро, що на 1,4% більше за аналогічний період минулого року. Імпорт склав майже 93 млрд євро, що на 2,3% більше.

    За даними Національного інституту статистики, за перші дев’ять місяців цього року значні частки в структурі експорту та імпорту займають машини та транспортне обладнання (майже 47% в експорті та понад 36% в імпорті) та інші промислові товари. Вартість торгівлі товарами всередині ЄС перевищила 50 млрд євро у відправленнях та понад 67 млрд євро у надходженнях. Вартість торгівлі за межами ЄС становила понад 19 млрд євро в експорті та понад 25 млрд євро в імпорті.

    Також у понеділок Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Він в основному повернувся до прогнозів у квартальному звіті про інфляцію, опублікованому в травні. Голова НБР Муґур Ісереску підкреслив, що центральний банк враховує в своїх прогнозах лише достовірні дані і, що на подальшу динаміку інфляції також вплине наступна фіскально-бюджетна корекція для зменшення дефіциту. Він сказав, що очікує на послідовну програму макроекономічної корекції з сильною політичною підтримкою.

    Муґур Ісереску: «Це саме те, на що ми чекаємо від нового уряду – солідної програми макроекономічної корекції, яка буде політично підтримана, соціально прийнята і матиме макроекономічний ефект, щоби повернути фінанси країни на правильний шлях. Ми можемо уявити, я маю на увазі нас, румунів, програму поступової корекції на рівні 0,7 на рік, значно нижчу, ніж економічне зростання, яке прогнозуємо на рівні 2% на рік, що можна поєднати з уникненням падіння рівня життя, але не з 16% зростанням валових, чистих або реальних доходів, чого не можна зробити.»

    Національний банк прогнозує, що інфляція опуститься нижче 3,5% на рік лише у 2026 році. Муґур Ісереску підкреслив, що цінова динаміка характеризується низкою ризиків та невизначеностей. Вони стосуються як фіскальної політики та підвищення заробітної плати, так і зовнішніх факторів, таких як розвиток європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка цін на нафту в контексті посилення геополітичної напруженості, а також те, яким чином розвиватимуться конфлікти в Україні та на Середньому Сході.

    У своєму останньому звіті «Перспектива розвитку світової економіки», опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув свої прогнози щодо зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні.

  • Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні

    Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні

    На кордоні Румунії та України, поблизу румунської станції Дорнешть, розпочав роботу новий перевантажувальний термінал для зернових вантажів.  31 травня відбулась урочиста церемонія його відкриття. Новий термінал був побудований у рамках державно-приватного партнерства, а обсяг інвестицій у створення нового комплексу становить 10 млн євро, кошти надані Grampet Group, найбільшою групою приватних залізничних компаній з румунськими акціонерами в Південно-Східній Європі. Можливості терміналу забезпечують безперервну роботу 24 години на добу. Його максимальна місткість становить 3 млн тонн вантажів. Навантажувально-розвантажувальні станції можуть одночасно обробляти вісім вагонів, що забезпечує швидкість переробки 500 тонн на годину.

     

    Найбільший залізничний зерновий термінал в Європі

    На станції Дорнешть є 16 колій, з яких половина — широкі, половина — вузькі. Оскільки термінал знаходиться безпосередньо на станції, використовувати зможуть всі вільні колії для формування та заватаження поїздів. Президент Grampet Group Груя Стойка заявив, що дорнештський термінал розташований у безпосередній близькості від кордону з Україною, дозволяє перевозити 3 мільйони тонн збіжжя щорічно та «стає стратегічним вузлом у потоці вантажів до порту Констанца ».

    «Завдяки цій перевантажувальній потужності та всім іншим запропонованим провідним сучасним технологічним рішенням термінал стане стратегічним пунктом збільшення потоків зерна від кордону з Україною до порту Констанца. Хочу сказати, що наявне тут обладнання, таке ж, як і у великих морських портах, дозволяє перевантажувати вісім українських вагонів-зерновозів широкої колії та вісім вагонів європейської колії. Для прикладу скажу, що всі інші термінали в Європі дозволяють перевантажувати щонайбільше два вагони одночасно», – заявив Груя Стойка.

    Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур стверджує , що інвестиція у Дорнешть сприятиме зменшенню навантаження на дорожній рух, майже заблокований фурами із зерном. «Ми чекали на цю інвестицію і віримо, що нам ще багато чого належить зробити. Необхідно впорядкувати рух транспорту і особливо вантажів. Це інвестиція у розмірі 10 мільйонів євро, що означає, наскільки я розумію, чотири склади поїздів, які можуть щодоби вирушати до порту Констанца. Це означає менше фур на румунських дорогах, хоча я з нетерпінням чекаю, коли автомагістраль A7 пролягатиме до Сірету. На мій погляд це ще один конкретний приклад солідарності з Україною», – заявив Георге Флутур.

    В урочистому відкритті нового зернового терміналу також взяли участь Генеральний секретар Уряду Румунії Мірча Абрудян, почесний радник Прем’єр-міністра з питань міжнародних економічних відносин Віктор Понта, Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, Генеральний консул Румунії в Чернівцях  Ірина Стенкулеску, Генеральний директор Головного митного управління Румунії Марчел Мутеску, а також чимало державних секретарів.

     

    Румунія поруч з Україною

    Під час заходу Генеральний консул Румунії в Чернівцях Ірина Стенкулеску передала послання міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску, яка зазначила, що відкриття зерноперевалочного терміналу в Сучавському повіті є ще одним доказом того, що підтримка Румунією української держави та народу, української економіки залишається твердою, послідовною та відданою на рівні влади, громадянського суспільства та приватного сектору. Очильниця МЗС підкреслила, що Румунія підтримала Україну з першого дня агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією і продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому числі в процесі повоєнної відбудови.

    Глава румунського зовнішньополітичного відомства додала, що державні та приватні ініціативи з розширення транскордонної інфраструктури з Україною відповідають не лише економічним, але й політичним та стратегічним імперативам, зазначивши, що таким чином Румунія робить конкретний внесок в ефективну інтеграцію України до єдиного європейського ринку: «Завдяки інвестиціям та зусиллям, докладеним Румунією самотужки або за підтримки міжнародних партнерів, з початку війни було забезпечено транзит приблизно 37 мільйонів тонн української сільськогосподарської продукції», – зазначила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.

    У своєму виступі Посол України в Румунії Ігор Прокопчук відзначив, що «відкриття терміналу Дорнешть знаменує собою нову сторінку в спільних зусиллях з модернізації та оптимізації залізничної інфраструктури в регіоні та підтримки відбудови України». «Комплекс стане стратегічною точкою для полегшення руху вантажів з України до порту Констанца», – сказав Ігор Прокопчук.

     

    Новий комплекс є каталізатором нових інвестицій

    «Те, що було здійснено тут, означає нові робочі місця для людей, більше того, це каталізатор для подальших інвестицій. Я впевнений, що ви не зупинитеся на досягнутому. Я впевнений, що ви розвиватимете цю сферу ще більше, тому що це потрібно Румунії, це потрібно Україні, і тому важливо, щоб це наше послання було дуже сильним не тільки в Бухаресті, але й на європейському рівні. Від імені Канцелярії прем’єр-міністра я хочу привітати усіх і підтвердити підтримку румунському підприємництву, бізнес-середовищу», – сказав державний радник канцелярії прем’єр-міністра, колишній міністр економіки, підприємництва і туризму Флорін Спетару.

    «Ця стратегічна інвестиція, розташована на кордоні з Україною, що відображає прихильність Grampet Group до розвитку інфраструктури, водночас зміцнюючи позицію Румунії як логістичного та залізничного вузла у Східній Європі», – сказав своєю чергою генеральний секретар уряду Мірча Абрудян.

     

    Перевантаження 500 тонн зерна за годину

    Інвестиції в залізничну інфраструктуру мають важливе значення для забезпечення ефективного та конкурентоспроможного транспорту, а Європейська зелена угода заохочує розвиток та модернізацію залізничних мереж, включаючи впровадження нових та стійких технологій, таких як ті, що включає перевалочний комплекс на кордоні з Україною.

    Виступаючи на церемонії відкриття найбільшого в Європі зерноперевалочного терміналу почесний радник прем’єр-міністра Румунії Віктор Понта підкреслив, що Румунія повинна «стати найважливішими  воротами для відбудови України». «Ще відколи я приєднався до команди прем’єр-міністра Чолаку, я намагаюся пояснити румунському народу, що, допомагаючи Україні, ми допомагаємо собі, тому що, якщо не пояснити людям, що від цього виграє й Румунія, бо північно-східний регіон Румунії найменш розвинений, часто виникає почуття розчарування і багато людей запитують: “Чому ми робимо для інших, а не для себе?”. І Румунія може розвиватися завдяки усім політичним і фінансовим ресурсам, державним і приватним, які виділяються на ці європейські і трансатлантичні зусилля з підтримки України, не тільки в цей дуже важкий період, під час війни, а й особливо після, у період відбудови. Я хотів би, щоб Румунія стала найважливішими воротами для відбудови, щоб вона скористалася цим для розвитку своєї залізничної, автомобільної, повітряної та морської інфраструктури, чого вона недостатньо робила в останні роки», – сказав Віктор Понта.

     

    Румунія продовжує забезпечувати транзит української агропродукції 

    П’ятий термінал, яким управляє Grampet Group та її флагманська компанія Grup Feroviar Român, знаменує собою новий розділ в зусиллях групи сприяти розвитку сфери залізничних вантажних перевезень у Румунії та покращенню ефективності залізничної інфраструктури в регіоні. Отже, розрахований на роботу 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік, термінал має дві конвеєрні лінії продуктивністю 250 тонн на годину кожна, що дозволяє перевантажувати 500 тонн збіжжя на годину.

    «У жовтні минулого року транзитом через Румунію пройшло більше чотирьох мільйонів тонн зерна. Ми продовжуємо інвестувати, навіть якщо потоки сповільнилися, тому що стійка Європа – це більш взаємопов’язана Європа, насамперед через транспортну інфраструктуру, особливо через цю ділянку, з Україною та Республікою Молдова. Румунія повинна бути частиною зусиль відбудови України, а транспортна інфраструктура відіграватиме ключову роль у швидкості та ефективності цієї реконструкції. Необхідні інвестиції, особливо в залізничну транспортну інфраструктуру, щоб транспортні потоки, які сьогодні здійснюються автомобільними дорогами, були перенаправлені на залізничну систему, яка є набагато ефективнішою і менше забруднює навколишнє середовище. Ми заохочуємо такі інвестиції, які покращують існуючу залізничну інфраструктуру», – заявив Державний секретар Міністерства транспорту Румунії Ірінел Скріоштяну.

    Заснована 25 років тому група компаній Grampet сьогодні є найбільшою залізничною групою та приватним логістичним оператором у Румунії та в Центральній та Південно-Східній Європі. Його структура стратегічно охоплює весь ланцюжок рішень і послуг залізничного транспорту. У Grampet Group наголосили, що термінал має важливе значення для України. «Румунія відігравала і відіграє значну роль у функціонуванні «шляхів солідарності» з країнами Європейського Союзу для сприяння перевезенню зерна з України, що є важливим для забезпечення продовольчої безпеки у слаборозвинутих регіонах Африки та Азії, а також комерційних потоків на глобальному рівні», – сказав власник Grampet Group Груя Стойка. Він також наголосив, що ця «інвестиція знаменує собою новий етап у зусиллях групи оптимізувати залізничну інфраструктуру в регіоні та підтримати відбудову України».

  • 14 липня 2024 року

    14 липня 2024 року

    СПЕКА – У Румунії оголошено червоний рівень небезпеки спеки, за винятком деяких районів у центрі, на півночі та південному сході, де оголошено помаранчевий рівень небезпеки. Це наймасштабніше попередження такого роду, оголошене до цього часу в Румунії. З понеділка, на два дні, по всій країні набуває чинності новий червоний рівень небезпеки, за винятком дев’яти повітів у північній половині країни, які будуть під помаранчевим кодом. Вдень максимальні температури піднімаються до 42 градусів за Цельсієм в тіні, а вночі не опускаються нижче 20 градусів за Цельсієм. Тепловий дискомфорт особливо виражений, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць. Національні та місцеві органи влади намагаються впоратися з ситуацією. У кількох населених пунктах були розгорнуті пункти першої медичної допомоги та пункти питного водопостачання, щоб допомогти людям, які страждають від екстремальної спеки. Рух автомобільного та залізничного транспорту обмежено. Лікарі нагадують, що в таких ситуаціях потрібні спеціальні заходи, особливо для вразливих груп населення, таких як люди похилого віку, маленькі діти, вагітні жінки та люди з хронічними захворюваннями. У понеділок та вівторок, з 11:00 до 19:00, на дорогах загального користування країни буде обмежено рух вантажівок з максимальною дозволеною загальною масою понад 12 тон. Дорожня компанія поінформувала Прикордонну поліцію Румунії, яка дозволить вантажівкам в’їжджати в країну лише з дотриманням встановленого інтервалу часу.

     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку надіслав привітання французькому народу з нагоди національного свята – 14 липня, підкресливши, що обидві країни поділяють однакові демократичні цінності, засновані на ідеях свободи, рівності, братерства. Французи святкують національний день менш ніж за два тижні до церемонії відкриття літніх Олімпійських ігор у Парижі. Цього року свято знову відзначили традиційним військовим парадом, але в ньому взяло участь менше військовослужбовців і техніки, чиновників і громадськості, а церемонії перенесли з Єлисейських полів на прилеглу вулицю, не таку широку і довгу. Причиною невеликого параду є не політична криза і складність формування стабільного уряду після дострокових виборів минулої неділі, а організація Олімпіади. Олімпіада має стати унікальним досвідом, з церемонією відкриття 26 липня на річці Сена та тимчасовими стадіонами, встановленими у відомих місцях міста, разом з обмеженням руху.

     

    ЕКСПОРТ – Цільовий показник експорту Румунії на цей рік становить 100 млрд євро, оголосив міністр економіки, підприємництва та туризму Раду Опря. Він додав, що в 2023 році було досягнуто 93 млрд євро, а основним експортером була автомобільна промисловість. Чиновник пояснив, що вартість експорту може бути збільшена шляхом діалогу та підтримки інтересів румунської промисловості, а також шляхом відкриття нових ринків. Міністр Раду Опря також повідомив, що у вівторок він проведе дискусію з представниками великих торговельних мереж, оскільки влада хоче заохотити експорт румунської продукції через ці мережі.

     

    КОМПАНІЇ – Понад 9 000 фірм у Румунії призупинили діяльність за перші п’ять місяців цього року, що на третину більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Згідно з даними, опублікованими Торговим реєстром, більшість компаній, що опинилися в такій ситуації, походять з великих міст, таких як Бухарест, Клуж-Напока, Брашов та Ясси. За секторами діяльності найбільша кількість призупинень була зафіксована в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів, професійній, науковій і технічній діяльності та будівництві. Цього року набули чинності кілька податкових заходів, ухвалених урядом наприкінці 2023 року і розкритикованих бізнес-спільнотою. Вони призвели до підвищення деяких податків і зборів, а також до нових бюрократичних зобов’язань для компаній.

     

    ЗАМАХ – Світові лідери відреагували у неділю на замах на колишнього президента США Дональда Трампа. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона “глибоко шокована”. Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав замах на Дональда Трампа огидним актом. Зі свого боку, президент Франції Еммануель Макрон назвав це “трагедією для наших демократій”, а ультраконсервативна глава уряду Італії Джорджія Мелоні висловила свою “солідарність” з Трампом, сподіваючись, що “діалог і відповідальність візьмуть гору над ненавистю і насильством”. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш також “однозначно” засудив замах. “Насильство і агресія не є атрибутами жодної демократії”, – зазначив президент Румунії Клаус Йоганніс. Глава румунської держави заявив, що шокований цим нападом. Дональд Трамп, кандидат від Республіканської партії на виборах в США, був евакуйований з передвиборчого мітингу в Пенсильванії в суботу після поранення у вухо в результаті кількох пострілів. Нападник і перехожий були вбиті, ще двоє отримали серйозні поранення. Це був його останній мітинг перед з’їздом Республіканської партії, який пройде наступного тижня, де Дональд Трамп буде офіційно оголошений кандидатом від Республіканської партії проти чинного демократа Джо Байдена на виборах у листопаді. ФБР оголосило, що ідентифікувало 20-річного Томаса Метью Крукса як “суб’єкта, причетного” до замаху на колишнього президента. Крукс, уродженець Бетель Парку, штат Пенсильванія, був зареєстрований як республіканець, згідно зі статистикою виборців штату.

     

    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня в Страсбурзі депутати Європарламенту голосуватимуть за другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді голови Європейської комісії, а перед голосуванням пройдуть дебати. 65-річному німецькому політику потрібні голоси щонайменше 361 з 720 депутатів Європарламенту, щоб бути переобраною на посаду президента Комісії. Цього тижня в Європарламенті сформувалися дві нові ультраправі фракції, і одній з них вдалося зібрати достатню кількість депутатів, щоб стати третьою за величиною політичною силою в законодавчому органі ЄС. Народна партія, соціал-демократи, ліберали та зелені мають 454 місця в європейському законодавчому органі і є тими чотирма фракціями, які хочуть створити так званий санітарний кордон, щоб ізолювати дві ультраправі фракції – “Патріоти заради Європи” та “Європа суверенних націй”. Ці дві групи виступають проти допомоги Україні, вважаються такими, що мають дружні погляди щодо Москви, і їх звинувачують у тому, що вони складаються з авторитарних партій. Також наступного тижня у Страсбурзі нові депутати Європарламенту обиратимуть свого спікера, 14 віце-президентів та квестора. Уродженка Мальти Роберта Метсола, 1979 року народження, може бути знову затверджена на посаді голови Європарламенту.

     

    ФУТБОЛ – Сьогодні в Берліні збірна Англії зустрінеться з командою Іспанії у фіналі Чемпіонату Європи з футболу – ЄВРО-2024, який приймає Німеччина. У півфіналі англійці мінімально перемогли Нідерланди з рахунком 2:1, а іспанці з таким же рахунком здолали Францію. Іспанія та Англія зустрічалися 11 разів з 1950 року. Піренейці перемагали чотири рази, англійці – стільки ж разів, а три матчі завершилися внічию. Іспанія тричі вигравала чемпіонат Європи з футболу (1964, 2008, 2012), тоді як Англія грає у другому поспіль фіналі Євро після чемпіонату 2021 року, який вона програла Італії в серії післяматчевих пенальті. Нагадаємо, що збірна Румунії з футболу була переможена Нідерландами з рахунком 0:3 в 1/8 фіналу. Румунія вийшла до 1/8 фіналу як переможець групи E після перемоги над Україною 3:0, поразки 0:2 від Бельгії та нічиєї 1:1 зі Словаччиною. Румуни не виходили до стадії плей-офф континентального або світового фінального турніру з часів Чемпіонату Європи 2000 року, і це було вперше в історії участі нашої збірної в Чемпіонаті Європи, коли вони виграли свою групу.

  • Дефіцит торговельного балансу Румунії

    Дефіцит торговельного балансу Румунії

    За перші чотири місяці цього року дефіцит торговельного балансу Румунії (імпорт мінус експорт) склав понад 9,3 млрд євро, що на 440 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це випливає з останніх даних, опублікованих у понеділок Національним інститутом статистики (НІС). За звітний період експорт склав майже 31,3 млрд євро, а імпорт – понад 40,6 млрд євро.

    За даними НІС, за перші чотири місяці року значні частки в структурі експорту та імпорту займали машини та транспортне обладнання, а також інші промислові товари. Вартість внутрішньоєвропейської торгівлі товарами становила близько 73% як від загального обсягу експорту, так і від загального обсягу імпорту.

    У цьому контексті аналітики розглядають торговельний дефіцит, поряд з бюджетним дефіцитом, як одну з головних вразливостей румунської економіки. З одного боку, державні доходи значно нижчі за видатки, а з іншого – експорт нижчий за імпорт. Експерти кажуть, що після періоду, коли дефіцит торговельного балансу почав виправлятися, зараз ця тенденція посилюється, чинячи тиск на обмінний курс євро/лей.

    Однак, на їхню думку, високі валютні резерви Румунії повинні виправити великий торговельний дефіцит, який зберігається вже кілька років і зробити експорт більш конкурентоспроможним. Нагадаємо, що за даними Національного інституту статистики, наприкінці минулого місяця валютні резерви Румунії перевищили 65 мільярдів євро, порівняно з приблизно 62,5 мільярдами наприкінці квітня, що є рекордом для показника, від якого безпосередньо залежить стабільність обмінного курсу та цін.

    Цей розвиток подій має позитивні наслідки як з точки зору зміцнення довіри фінансових ринків та інвесторів до Румунії, так і з точки зору забезпечення стабільності обмінного курсу національної валюти. Аналітики також відзначають, що тенденція до збільшення валютних резервів триває вже деякий час і є позитивною для Румунії. Вони вказують на дуже нестабільну міжнародну ситуацію та міжнародні фінансові ринки, які наразі не впевнені, в якому напрямку йтимуть.

    Саме тому, кажуть експерти, великі міжнародні резерви є своєрідним паском безпеки на випадок турбулентності, яка може виникнути у перспективі. Однак вони також вказують і на менш сприятливі аспекти, відображені у збільшенні валютних резервів, вказуючи на те, що частина валюти, яка надходить до Румунії, походить з європейських фондів, які потім конвертуються в леї і використовуються Міністерством фінансів для фінансування різних інвестиційних проєктів.

    Багато аналітиків також бачать негативну сторону в тому, що Румунія продемонструвала неабияку стабільність обмінного курсу в останні роки, незважаючи на турбулентність, яка охопила всі ринки. В умовах, коли національна інфляція зросла до 16%, а обмінний курс майже не змінився, румунський експорт постраждав і не може конкурувати за такого обмінного курсу.

  • Зерноперевалочний термінал у Сучаві

    Зерноперевалочний термінал у Сучаві

    Наприкінці минулого тижня на північному сході Румунії, в селі Дорнешти, в присутності представників румунської та української влад було урочисто відкрито найбільший в Європі зерноперевалочний комплекс. Новий термінал, побудований в рамках державно-приватного партнерства, коштував близько 10 мільйонів євро. Фінансування забезпечила Grampet Group, найбільша румунська приватна залізнична група в Південно-Східній Європі.

    Відкриття цього терміналу вирішить важливу проблему Сучавського повіту. Йдеться про безперебійність автомобільного руху до кордону з Україною. Щомісяця на 128-метровій станції можна перевантажувати до 240 тисяч тонн зерна та одночасно завантажувати і розвантажувати вісім вагонів. Завдяки цим перевалочним потужностям та іншим сучасним технічним і технологічним рішенням, термінал Дорнешти стане стратегічним пунктом для безперебійного руху зернових від кордону з Україною до порту Констанца (південно-східний напрямок).

    З огляду на те, що в Україні починається сезон збору врожаю зернових і вагони з пшеницею потрібно буде перевантажувати до Чорного моря, відкриття інвестиції має важливе значення для Румунії. Більша частина цих перевезень буде здійснюватися залізницею, що допоможе розвантажити дорожній рух в Румунії. Водночас влада Сучави вважає, що інвестиція є надзвичайно бажаною з точки зору партнерства та солідарності з Україною, а також з точки зору транспортної безпеки.

    Під час заходу Генеральний консул Румунії в Чернівцях Ірина Стенкулеску передала послання міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску, яка зазначила, що відкриття зерноперевалочного терміналу в Сучавському повіті є ще одним доказом того, що підтримка Румунією української держави та народу, української економіки залишається твердою, послідовною та відданою на рівні влади, громадянського суспільства та приватного сектору. Очильниця МЗС підкреслила, що Румунія підтримала Україну з першого дня агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією і продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому числі в процесі повоєнної відбудови.

    Глава румунського зовнішньополітичного відомства додала, що державні та приватні ініціативи з розширення транскордонної інфраструктури з Україною відповідають не лише економічним, але й політичним та стратегічним імперативам, зазначивши, що таким чином Румунія робить конкретний внесок в ефективну інтеграцію України до єдиного європейського ринку: «Завдяки інвестиціям та зусиллям, докладеним Румунією самотужки або за підтримки міжнародних партнерів, з початку війни було забезпечено транзит приблизно 37 мільйонів тонн української сільськогосподарської продукції», – зазначила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.

  • Підтримка України

    Підтримка України

    Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях доти, доки це буде потрібно, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс на саміті «Ініціативи трьох морів», який пройшов у столиці Литви – Вільнюсі. У цій політичній платформі, покликаній посилити співпрацю між 13 східноєвропейськими країнами Євросоюзу, взяли участь високопоставлені представники США, Німеччини, Японії, України та Р.Молдова. У цьому контексті президент Румунії закликав до подальшого підвищення ефективності цієї ініціативи та покращення регіонального стратегічного зв’язку на осі Північ-Південь.

    Клаус Йоганніс також провів двосторонню зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським, якого запевнив у незмінній підтримці Бухареста у боротьбі з російським вторгненням.

    Клаус Йоганніс: «Ми хочемо використати наявні можливості для подальшого посилення нашої співпраці. Як відомо ми всіляко допомагаємо Україні. Мабуть, найпомітнішим є сприяння експорту сільськогосподарської продукції з України через Румунію. Я думаю, що не перебільшу, якщо скажу, що якби не було цього експорту через Румунію, то були б величезні проблеми не тільки в Україні, але й там, куди ця сільськогосподарська продукція експортується. З іншого боку, звичайно, гуманітарна допомога залишається дуже важливою, але військова допомога також є особливо актуальною для України.»  

    Президент також згадав про майбутню двосторонню безпекову угоду між Румунією і Україною, документ, який зараз перебуває на стадії розробки і, який, за його словами, створить кращі рамки для співпраці між двома країнами.

    Свою чергою глава української держави висловив вдячність Румунії за вагому допомогу Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії та високо оцінив послідовну підтримку України з боку Румунії на шляху до вступу в ЄС і НАТО. Він поінформував Президента Румунії про російські обстріли Дністровської ГЕС та акцентував на можливих загрозах для Молдови.

    Президенти обговорили співпрацю в оборонній сфері. Глава української держави наголосив на посиленні української ППО для створення надійного повітряного щита. Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський також обговорили роботу експортного коридору України з Румунією та Молдовою, а також розвиток інфраструктури й логістичних шляхів на спільному кордоні.

    «Цінуємо позицію Румунії в питанні транзиту української агропродукції. В умовах агресії Росії тандем Україна – Румунія робить значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки», – наголосив Володимир Зеленський.

    Під час зустрічі президенти також розглянули посилення тристоронньої співпраці між Україною, Румунією та Молдовою.

    Клаус Йоганніс у Вільнюсі також підкреслив важливість автомобільного та залізничного сполучення між усім східним флангом НАТО й ЄС, яке забезпечить зв’язок між Чорним і Балтійським морями, проєкти, які, за його словами, мають «особливе значення для Румунії». Він також говорив про стратегічних партнерів Ініціативи, в тому числі про Японію, що, на його думку, свідчить про зростання глобального інтересу до «Ініціативи трьох морів».

    Президент Румунії також пояснив, чому наша країна витратила минулого року на оборону лише 1,6% свого Валового Внутрішнього Продукту, замість 2,5%, виділених спочатку. Він зазначив, що ця мета не була досягнута через інфляцію, бюджетні труднощі і глобальну кризу озброєнь. У підсумковій заяві Вільнюського саміту учасники підтвердили свою рішучість посилити тиск на Росію, «в тому числі шляхом посилення санкцій та їх повного і твердого виконання з метою припинення агресивної війни».

    Наступний, 10-й саміт «Ініціативи трьох морів» відбудеться наступного року в Польщі.

  • Румунська підтримка для України

    Румунська підтримка для України

    Румунія прагне стати основним експортним майданчиком для українського зерна в умовах блокади Росією та постійних ударів по українських чорноморських і дунайських портах. Прем’єр-міністри Румунії та України Марчел Чолаку та Денис Шмигаль на зустрічі в Бухаресті в п’ятницю домовилися подвоїти транзитні потужності, з тим, щоб понад 60% українського експорту зерна йшли транзитом через Румунію. Глава румунського уряду підкреслив, що заходи, вжиті на національному рівні, так само як і на європейському, будуть враховувати в рівній мірі як необхідність підтримки України, так і виправдані очікування і занепокоєння румунських виробників та фермерів.


    Марчел Чолаку: Румунія продовжуватиме брати участь, як і раніше, у сприянні експорту українського зерна на міжнародні ринки. Ми сподіваємось, що транзитом через Румунію буде проходити понад 60% від загального обсягу українського експорту зерна. Разом ми поставили перед собою амбітну мету – подвоїти обсяг транзиту українського зерна через Румунію в
    найближчий період з 2 млн тонн/місяць до 4 млн тонн/місяць.
    У цьому сенсі ми зосередимо наші зусилля на розвитку існуючих потужностей і шляхів: насамперед Сулінського каналу і порту Констанца. Ми також розглянули проекти, які маємо в розробці для
    збільшення обсягів перевезень – морських, річкових, залізничних, автомобільних,
    а також на пунктах пропуску через кордон.



    Під час дискусій було наголошено на важливості співпраці між двома країнами та з міжнародними партнерами. Раніше, на зустрічі румунських та українських міністрів транспорту та інфраструктури в Галаці (схід Румунії), американські чиновники пообіцяли допомогу США у полегшенні транзиту українського зерна, від якого залежить глобальна продовольча безпека.



    Глави урядів підписали політичну декларацію щодо посилення двосторонньої співпраці в забезпеченні сталого транзиту товарів з України, угоду про взаємне визнання документів про освіту
    та угоду про відкриття нового пункту пропуску через кордон Сігету
    Мармацієй-Біла Церква.

    У цьому контексті Марчел Чолаку довів до
    відома Дениса Шмигаля легітимні занепокоєння Румунії у сфері прав осіб, які
    належать до румунської меншини в Україні. Він сказав, румунська сторона очікує
    від української влади відкритості та залученості, що є природним між двома
    державами, пов’язаними сильною солідарністю. Глава румунського уряду сказав своєму
    українському колезі, що Бухарест хоче лише, щоб румунська меншина в Україні
    мала такі ж права, які має українська меншина в Румунії.



    Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував Румунії та румунському народу за гостинність до понад 125 тисяч українців, які знайшли у Румунії прихисток від війн, за солідарність у війні з Росією, в тому числі за чітку позицію в засудженні російської агресії, російського тероризму та усіх злочинів РФ, за конструктивну позицію в питанні транзиту українського зерна, а також за підтримку України на шляху інтеграції до Європейського Союзу.

  • Безмитна торгівля для України

    Безмитна торгівля для України

    Щоб підтримати українську економіку, яка серйозно постраждала від російського вторгнення, міністри торгівлі ЄС у четвер ухвалили пропозицію Єврокомісії щодо продовження експортних пільг для України ще на один рік. Таким чином, скасовуються всі митні збори, а сам захід діє до червня наступного року.



    Продовжуючи дію цих заходів ЄС продовжує демонструвати свою непохитну політичну та економічну підтримку України, – йдеться у повідомленні Ради ЄС. У поєднанні з широкою військовою, фінансовою та гуманітарною підтримкою це має вирішальне значення для допомоги Україні в її довгостроковому відновленні. Європейська комісія заявила, що подальше скасування обмежень допоможе полегшити складну ситуацію, з якою зіткнулися українські виробники та експортери на тлі російського вторгнення. Прийняті заходи охоплюють як плодоовочевий сектор, так і сільськогосподарську неперероблену та перероблену продукція.



    Оскільки деякі наслідки цього рішення суттєво впливають на кілька секторів економіки країн-членів, наприклад, на сільське господарство, заходи щодо захисту цих секторів також були включені до схваленого пакету. Лідери ЄС закликають європейське суспільство до солідарності і кажуть, що в той час як ЄС платить грошима, українці розплачуються як економічно, так і людськими життями у війні, розв’язаній Росією проти України.



    Призупинення дії всіх митних зборів, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до ЄС викликало невдоволення фермерських організацій у п’яти європейських країнах, включаючи Румунію, на підставі того, що вони несправедливо конкурують із зерном, виробленим у кожній з цих країн з дотриманням чинних мит та санітарних норм. Кульмінацією цих невдоволень стало рішення Польщі та Угорщини, минулого місяця, заборонити імпорт деяких видів зерна з України. Більше того, на початку цього тижня кілька сотень аграріїв із сусідніх з Україною країн ЄС, включаючи Румунію, протестували в Брюсселі, вимагаючи вжити заходів, щоб запобігти банкрутству тисяч фермерських господарств.



    Румуни, наприклад, скаржаться, що українські зернові набагато привабливіші для трейдерів або виробників в агропродовольчому секторі, оскільки вони дешевші ніж зернові, які вони виробляють або продають. У цьому контексті Європейська Комісія збільшила підтримку фермерів у п’яти найбільш постраждалих країнах (Угорщина, Польща, Болгарія, Румунія та Словаччина) на 100 мільйонів євро. З цієї суми майже 30 мільйонів євро отримає Румунія.

  • ЄС та українська сільськогосподарська продукція

    ЄС та українська сільськогосподарська продукція

    Румунія вирішила не забороняти транзит зернових з України, але запровадила додаткові заходи контролю для захисту своїх фермерів. Вони включають запровадження митного контролю всієї агропродовольчої продукції з України, а також пломбування та суворий моніторинг вантажівок з зерном під час транзиту територією Румунії. Про ці рішення було оголошено після переговорів у середу між міністрами сільського господарства двох країн.



    Аби допомогти сусідній країні на тлі повномасштабного російського вторгнення, початого в лютому минулого року, ЄС призупинив дію митних зборів та інших заходів торговельного захисту на імпорт українського зерна та інших харчових продуктів. Однак це рішення спричинило певні дисбаланси на ринках країн Центральної та Східної Європи і п’ять країн – Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина – на тлі невдоволення та протестів фермерів, звернулися до Європейської Комісії з проханням вжити термінових заходів.

    У спільному листі уряди п’яти країн запропонували комплекс заходів, спрямованих на значне зменшення ринкових дисбалансів, спричинених масованим імпортом українського зерна. Вони також попросили європейську фінансову підтримку для розвитку транспортної інфраструктури в своїх країнах, а також для операторів ринку, які потребують додаткових транспортних засобів. Добре розвинена транспортна мережа дозволить швидше доставляти українську продукцію до країн-імпортерів в інших частинах світу, а Брюссель, у співпраці зі Світовою продовольчою програмою, повинен також знайти рішення, щоби українське зерно не залишалося в ЄС, зазначили прем’єр-міністри п’яти країн у своєму листі до голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн.



    Згодом Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт українського зерна та інших продуктів харчування для захисту вітчизняного аграрного сектору. Невдовзі аналогічні рішення прийняли також Словаччина і Болгарія, оскільки зростання пропозиції призвело до падіння цін в усьому регіоні. Крім того, через два місяці розпочнеться збір врожаю зернових і виробники зіткнуться з нестачею сховищ для зберігання цьогорічного врожаю через надлишок української продукції.

    З Брюсселя Європейська комісія закликала чотири країни відмовитися від усіх обмежувальних заходів, які Брюссель вважає неприйнятними і такими, що суперечать договору про приєднання та угоді про асоціацію між Україною та ЄС. У той же час, президентка Урсула фон дер Ляєн у середу надіслала листа прем’єр-міністрам Румунії, Польщі, Словаччини, Болгарії та Угорщини, в якому пообіцяла додатково виділити 100 млн євро фінансової допомоги фермерам цих країн, які постраждали від податкових та транзитних пільг для українських зернових. Ця нова фінансова допомога буде надана на додаток до 56,3 млн. євро, які вже було виділено раніше.

  • Румунсько-французька угода щодо транзиту українського зерна

    Румунсько-французька угода щодо транзиту українського зерна

    Франція
    та сусідня з Україною Румунія уклали
    угоду про спрощення експорту Києвського
    зерна. У Парижі, документ підписали
    міністр транспорту Франції Клеман Бон
    та держсекретар Румунії з питань
    транспорту Іонел Скріоштяну в присутності
    посла України у Франції. Як передає
    кореспондент Радіо Румунія в Парижі,
    Франція сподівається, що Україна знову
    досягне рівня експорту який був до
    вторгнення російських військ 24 лютого
    за наказом президента Володимира Путіна.

    Тоді,
    Київ міг постачати на міжнародні ринки
    шість мільйонів тонн зерна щомісяця.
    Згідно з угодою, Франція підтримає
    Румунію у збільшенні потоку українського
    зерна через порти Констанца, на Чорному
    морі, Галац, на Дунаї, та через Сулінський
    канал дельти. Влада Румунії працюватиме
    з французькою для кращого оснащення
    сухопутних прикордонних пунктів між
    Румунією та Україною та для збільшення
    кількості вантажних вагонів, які
    перетинають кордон. Середньострокова
    стратегія спрямована на транспортні
    коридори, які з’єднують дві країни,
    включно з тими, що перетинають Республіку
    Молдова.

    Міністр Клеман Бон: «Угода з
    Румунією дозволить Україні відправляти
    більше зерна до Європи та до країн, що
    розвиваються, особливо середземноморських,
    які мають продовольчі проблеми. Пан
    Путін ствердив, що лише 3% реекспортованого
    українського зерна потрапляє до країн,
    що розвиваються. Але тут йдеться про
    набагато більшу кількість, більше
    третини, що дозволяє виживати окремим
    країнам, таким як Єгипет та іншим,
    населення яких залежить від українського
    зерна. Ми пишаємося тим, що завдяки
    європейським заходам нам вдалося вийти
    майже на той рівень експорту зерна
    сухопутним шляхом, який Україна мала
    до війни. Завдяки угоді з Румунією,
    Франція посилить свою підтримку експорту
    зернових морським, залізничним та
    наземним транспортом до країн, які їх
    потребують».

    Посол
    України у Франції Вадим Омельченко
    подякував за, як він назвав, конкретну,
    корисну та ефективну підтримку, яку
    отримує його країна, що значно посилилася
    після спільного липневого візиту
    президентів Еммануеля Макрона та Клауса
    Йоганніса до Києва. Він
    нагадав, що після вторгнення Росії в
    Україну експорт українського зерна був
    майже повністю припинений, оскільки
    чорноморські порти перебували під
    блокадою російського військового флоту.
    І тому що Путін – персонаж непередбачуваний,
    європейці зараз побоюються, що
    домовленість, узгоджена в липні в
    Стамбулі під егідою ООН за посередництва
    Туреччини, в результаті якої росіяни
    дозволили транспортувати пшеницю і
    кукурудзу через українські порти, може
    бути в небезпеці.

  • Економічна перспектива на 2022 рік

    Економічна перспектива на 2022 рік

    Якщо
    під час попередніх криз, з 1996-1997,
    відповідно, 2008-2009 років, румунській
    економіці було потрібно 5-6 років для
    повного відновлення, то зараз ВВП країни
    зумів повернутися до
    до пандемічного рівня за
    відносно короткий проміжок часу, близько
    півтора року. Централізовані дані
    показують, що після зниження на 3,7% у
    2020 році,
    економіка Румунії досягла динамічного
    відновлення, зафіксувавши темп зростання
    на 6,3% до кінця минулого року. Проте
    швидке відновлення
    економіки супроводжується
    зростанням інфляційного тиску як на
    внутрішньому, так і
    зовнішньому плані.
    Аналіз економічних прогнозів на 2022 рік
    також має на першому плані рівень
    зростаючої інфляції,
    що спричиняється зростанням цін на
    енергоносії та домаганнями щодо підвищення
    заробітної плати, яке відбудиться
    протягом року для покриття зростання
    цін.

    Практично,
    ми перебуваємо в інфляційній петлі,
    кажуть аналітики. Дефіцит торгівлі
    також зростає, а
    дефіцит бюджету теж не досяг
    хорошого рівня. Румунія
    перебуває в процедурі надмірного
    дефіциту ще з
    2019 року. 2022 рік має стати роком структурних
    реформ, але він
    буде, скоріше, роком
    контрастів із поглибленням дисбалансу в економіці, свідчить аналіз консалтингової
    компанії. Прогноз на новий рік вказує
    на збільшення розриву між цінами та
    заробітною платою, що призведе до
    зниження рівня життя, зростання
    невідповідності між державною та
    приватною сферами, між обіцянками та
    реальністю, між багатими та бідними,
    пояснив для
    Радіо Румунія, економічний консультант Адріан Негреску: «Це
    рік контрастів, тому що буде велика
    різниця між зростанням цін і доходами
    населення, між тим, як розвиватимуться
    різні галузі економіки,
    Певні сектори зафіксують
    економічне зростання у 2022 році, інші,
    на жаль, постраждали у
    сфері
    експорту, який з кожним днем ​​скорочується
    в результаті цієї пандемії Сovid,
    від якої ми, здається, не можемо
    позбутися. Це буде рік
    контрастів між працівниками бюджетної
    та приватної сфер
    діяльності, тому що, не
    забудьмо,
    у бюджетному секторі зарплати заморожені
    – навіть якщо, дійсно, купівельна
    спроможність впала, але ці люди мають
    гарантовану заробітну плату, більше
    того вони отримують
    відпусткові купони,
    харчові купони,
    у той час як у
    приватному секторі шанси знайти кращої роботи,
    отримати підвищення зарплати в 2022 році
    з кожним днем звужуються
    з огляду на виклики, пов’язані з інфляцією
    та фінансовий тупик».

    Хоча
    2021 рік мав стати роком структурних
    реформ в управлінні, у державних
    компаніях, у бюджетному середовищі,
    взагалі,
    а також у пенсійному секторі, у сфері
    охорони здоров’я, освіти тощо, з різних
    причин, графік
    реформ
    був
    відкладений, рішенням будучи включення
    більшості з них до Національного
    плану відновлення та стійкості, як
    істотна
    умова
    отримання європейських грошей, підкреслює консалтингова
    компанія.
    Єдиною впливовою
    «реформою» була повна
    лібералізація енергетичного ринку, що,
    на жаль, призвело до значного зростання
    проблем в економіці. Як виглядатимуть
    галузі економіки у 2022 році? Зона
    онлайн-торгівлі
    і все, що пов’язано з бізнесом, буде добре
    працювати, як і зона медичних клінік,
    вважає
    Адріан Негреску:
    «Я очікую значного
    зростання навіть в сільськогосподарській
    сфері. Якщо рік буде вдалим з точки зору
    погоди, то ми можемо зафіксувати
    сільськогосподарське виробництво,
    подібне до минулого року, коли воно
    дійсно було одним із найвищих за останні
    роки. Дефіцит у експортній сфері буде
    загострюватися, так що всім підприємствам,
    пов’язаним з експортом, з прибутковою
    діяльністю, на жаль, доведеться зазнавати
    збитки. Крім того, ІТ-сектор і надалі
    буде вектором економічного
    зростання, і загалом є багато секторів,
    які не матимуть доступу до того, чого
    ми всі хочемо, до економічного зростання,
    до фінансування, тому що це велика
    проблема у багатьох галузях. Сектор
    ГоРеКа, ймовірно, надалі залишаться в стані очікування, виживання,
    як це було в 2020 та 2021 роках. Отже, певні
    сектори зростатимуть, інші ні, це
    економіка з кількома швидкостями, і я
    думаю, що велика проблема полягає в
    тому, що багатьом, дуже багатьом компаніям
    доведеться закрити свої двері. У 2021 році
    у нас було майже 100 тисяч компаній, які
    не впоралися з економічним середовищем,
    я очікую, що в 2022 році кількість МСП, які
    закриються, також досягне рекордних
    показників за останні роки».


    Хороша новина
    полягає в тому, що більшість румунських
    компаній засвоїли урок пандемії,
    реструктуризували свій бізнес і розпочали
    2022 рік із відкаліброваними планами, що
    ґрунтуються на економічній реальності,
    каже Адріан Негреску. З іншого боку, на
    думку аналітиків, основними викликами
    для бізнес-середовища і надалі
    залишатиметься набір кваліфікованих
    працівників та забезпечення
    конкурентоспроможної заробітної плати.

  • 11 листопада 2019 року

    ВИБОРИ -
    Чинний президент Клаус Йоганніс за підтримки керівної Націонал-ліберальної
    партії та колишня прем’єрка та лідерка Соціал-демократичної партії Віоріка
    Денчіле вийшли до другого туру президентських виборів, який пройде 24
    листопада. За даними Центрального Виборчого Бюро після опрацювання приблизно 99% голосів Клаус
    Йоганніс набрав 37,49% голосів, а Віоріка Денчіле – 22,69% голосів. Третє місце
    посів лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, за якого проголосували 14,73% виборців.
    Інші 11 кандидатів отримали від 0,1% до 9% голосів. Явка у першому турі виборів
    президента Румунії склала 47,66%. Закордонні румуни мали можливість голосувати
    протягом трьох днів, з п’ятниці по неділю, в результаті чого була зареєстрована
    рекордна явка – понад 675 тисяч осіб.




    ДЕФІЦИТ – Дефіцит торгового балансу Румунії
    за перші дев’ять місяців цього року перевищив 12 мільярдів євро, на 2,1
    мільярда євро більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Відповідні
    дані були оприлюднені у понеділок Національним інститутом статистики. За даними
    цієї установи за дев’ять місяців поточного року експорт склав 51,8 млрд євро,
    що на 2% більше у порівнянні з тим же періодом 2018 року, а імпорт сягнув 63,8
    млрд євро, що на 5,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З 1
    січня по 30 вересня 2019 року у товарній структурі експорту та імпорту
    найбільша частка припала на транспортні засоби й обладнання та іншу вироблену
    продукцію.




    ВЕТЕРАНИ – У Бухаресті та в інших містах Румунії сьогодні відбулися
    військові церемонії з нагоди Дня ветеранів та загиблих героїв. Пам’ять полеглих
    героїв відзначається цього дня через його символізм: 11 листопада 1918 р. вступило
    в силу перемир’я між державами Антанти та Німеччиною, поклавши край Першій
    світовій війні. Теж 11 листопада, але у 2003 році при виконанні службового
    обов’язку в Афганістані загинув перший румунський військовослужбовець Йосіф
    Сільвіу Фогораш. У 2014 році був прийнятий закон про оголошення 11 листопада Днем
    ветеранів та загиблих героїв на знак визнання заслуг перед Батьківщиною військовослужбовців,
    які беруть участь у різних військових операціях.






    ВІЙСЬКОВІ
    НАВЧАННЯ
    – Румунський фрегат «Короля Фердинанд» до 20 листопада братиме участь
    у багатонаціональних військових навчаннях, організованих Військово-морськими
    силами Туреччини у Середземномор’ї, – повідомляє Генеральний штаб ВМФ Румунії. У
    межах навчань планують відпрацювати операції проти підводних човнів. Екіпаж
    румунського судна візьме участь у військових навчаннях, що пройдуть у
    територіальних водах Туреччини та міжнародних водах Середземного моря, разом з кораблями
    з Болгарії, Канади, Греції, Йорданії, Італії, Мексики, Пакистану, Іспанії,
    Сполучених Штатів Америки та Туреччини. Згідно з Генеральним штабом ВМФ Румунії
    участь румунського фрегата у цих вправах
    сприяє підвищенню рівня взаємодії між румунськими військовими моряками та
    військовослужбовцями країн-партнерів, а також сприяє підвищенню професіоналізму
    Збройних сил Румунії у багатонаціональному середовищі.




    РАДА ЗС ЄС – Сьогодні у Брюсселі відбулося засідання Ради закордонних справ ЄС,
    центральними темами якого були: реакція Ради на кризову ситуацію у Венесуелі,
    затвердження обмежувальних заходів у відповідь на несанкціоновану бурову
    діяльність Туреччини у Східному Середземномор’ї та ситуація в Сирії. Щодо кризи
    у Венесуелі, Рада ввела низку санкцій проти цієї держави два роки тому,
    стверджуючи, що вибори у травні 2018 року, за підсумками яких президент Ніколас
    Мадуро був переобраний на другий термін, позбавлені довіри. Що стосується
    незаконної бурової діяльності Туреччини на сході Середземного морі, Рада
    підтвердила свою солідарність з Кіпром щодо дотримання його суверенітету
    та суверенних прав відповідно до міжнародного права.





  • 26 грудня 2018 року

    РІЗДВО – Румуни, як православні, які складають більшість, так і греко-католики, сьогодні святкують
    другий день Різдва,
    точніше день Собору Пресвятої Богородиці,
    або зібрання тих, хто
    прославляє
    Приснодіву
    Марію.Це одне з найдавніших свят на честь Божої Матері, що датується V-м століттям. Теж сьогодні
    римо-католики відзначають
    день Святого Стефана – першого
    християнського мученика. У своєму різдвяному
    посланні Патріарх Румунської
    православної церкви Даниїл, сказав, що Різдво є й святом подарунків як для
    дітей, так і для осіб похилого віку, сиріт, хворих і самотніх, для всіх рідних
    людей. Це свято дарунків є нашою відповіддю дарунку любові Бога, проявленої в
    Ісусі Христі, – зазначив Патріарх Даниїл. У свою чергу,
    бухарестський архієпископ Римо-католицької церкви Йоан Робу закликав румунів
    докладати більше зусиль для виховання дітей в дусі вчення і прикладу Ісуса, додавши,
    що батьки повинні виховувати дітей в атмосфері сімейного тепла та віри в Бога,
    любові до країни і нації. Румунів з Різдвом привітали й президент Клаус Йоханніс, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле та
    інші високопосадовці.




    ТОРГІВЛЯ – І в
    2018 році Румунія імпортувала більше ніж експортувала. Принаймні це випливає з останніх
    даних, оприлюднених Національним інститутом статистичних досліджень. Упродовж
    перших 10 місяців року, дефіцит торгового балансу Румунії зріс на півтора мільярда
    євро, порівняно з аналогічним періодом минулого року. З 1 січня по 31 жовтня експорт зріс на понад 9%, а експорт – приблизно на 10%. Станом на сьогодні країни Європейського Союзу є найбільшим торговельним
    партнером Румунії – частка ЄС у зовнішній торгівлі Румунії складає близько двох
    третин.




    ВІЗИТ – Міністр
    закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з офіційним візитом в
    Сербії, на запрошення його сербського візаві Івіци Дачича. Під час зустрічей з
    главою МЗС Сербії, президентом Александром Вучичем, з прем’єр-міністром і
    спікером парламенту сербської держави були проаналізовані двосторонні відносини
    в економічному плані і прискорення переговорів щодо приєднання Сербії до Євросоюзу під
    час румунського головування в Раді ЄС, упродовж першої половини наступного
    року. У цьому контексті були порушені й аспекти становища румунської меншини у
    Сербії.




    ЮСТИЦІЯ – Міністр
    юстиції Румунії Тудорел Тоадер заявив,
    що до 27 грудня завершить процедуру звільнення з посади Генерального прокурора
    Румунії Августіна Лазера, яку почав у жовтні. У свою чергу Августін Лазер,
    якого міністр Тоадер звинувачує в професійних і і помилках, оскаржив
    в суді дії міністра юстиції. Опозиція вважає, що, після звільнення глави
    антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші спроба відправити у відставку
    Генерального прокурора Августіна Лазера є формою політичної помсти і наміром
    чинної влади зупинити боротьбу з корупцією.




    КОРДОН – За
    попередню добу більше 130 тис. румунів та іноземців перетнули кордон Румунії, а
    аткож близько 60 тисяч автомобілів. З них близько 78 тис. осіб в’їхало на
    територію Румунії. З юридичних причин 10 іноземним громадянам було відмовлено у
    в’їзді до Румунії, а 24 румунів було зупинено на кордоні, – повідомляє
    Прикордонна поліція Румунії.




    ПОДОРОЖІ – МЗС Румунії розробило
    «Путівник для подорожуючих під час зимових свят 2018», призначений для громадян
    Румунії. Документ містить корисні поради щодо подорожей за кордон, а також інформацію
    про найбільш популярні серед румунів туристичних призначень, зокрема в:
    Австрії, Болгарії, Швейцарії, Франції, Німеччині, Італії, Великобританії та
    Угорщині. Бажаючі можуть переглянути матеріал на сайті відомства. З іншого боку упродовж трьох місцях румунські
    поліцейські візьмуть участь у місіях з підтримання
    правопорядку на болгарському гірськолижному курорті Банско, одному з найулюбленіших місць зимового відпочику серед румунських туристів.

  • 18 серпня 2018 року

    КОФІ АННАН – Колишній Генеральний секретар ООН Кофі Аннан
    був далекоглядним лідером, а його зусилля з реформування Організації Об’єднаних
    Націй не будуть забуті, – заявив Президент Румунії Клаус Йоханніс. Лауреат
    Нобелівської премії миру 2001 року Кофі Аннан помер у віці 80 років. Колишній генсек
    ООН, який народився у Гані в 1938 році, став першим представником чорношкірого населення Африки на чолі ООН. Після відходу з посади генсека ООН Кофі Аннан
    займався вирішенням конфлікту в Сирії в статусі спеціального посланця ООН по
    цій країні.




    КІБЕРАТАКИ – Румунська служба інформації (РСІ) сьогодні повідомила,
    що має в розпорядженні незаперечні дані та інформацію, включно технічного характеру,
    про масштабні кібератаки на фінансові установи Румунії, які тривали з червня
    по серпень цього року. Раніше й інші установи-партнери румунських секретних служб виявили і зупинили значну кількість хакерських атак на фінансові
    установи, також, зазначається у прес-релізі РСІ. У документі повідомляється,
    що хакери використовували різні інструменти злому, в тому числі Cobalt Strike, вірус, розроблений східноєвропейським угрупованням Cobalt. Один із методів, що використовуються хакерами,
    повідомляє РСІ, припускає переказ коштів з банківських рахунків усуваючи обмеження
    на проведення грошових переказів.

    СТАТИСТИКА – Імпорт Румунії впродовж першого півріччя
    поточного року склав 40,2 млрд євро. Згідно з офіційною статистикою, імпорт
    харчових продуктів склав 3,3 мільярди євро. Цей показник був зафіксований
    уперше з 1989 року і удвічі перевищує показники першої половини 2008 року.
    Дані, оприлюднені нещодавно Національним
    інститутом статистики, показують,
    що експорт сільськогосподарської продукції за січень-червень 2018 року склав
    всього 2,2 млрд., що призвело до рекордного зростання дефіциту торговельного
    балансу до понад 1 млрд. Нагадаємо, що сальдо торговельного балансу Румунії
    було позитивним тільки в 2015 році на тлі рекордних поставок румунського зерна на
    зовнішні ринки.

    ПРОТЕСТИ – Військова прокуратура Румунії повідомила, що й
    у вихідні здійснюватиме приймання та реєстрацію заяв і повідомлень про
    кримінальні правопорушення від осіб, які минулого тижня постраждали внаслідок силового
    розгону жандармерією мирного протесту діаспори. Станом на п’ятницю прокурорами Військової
    прокуратури Бухареста було зареєстровано близько 240 скарг і показання понад
    100 осіб. Військові прокурори порушили кримінальне провадження за фактом
    вчинення злочинів: перевищення службових повноважень, зловживання службовим
    становищем та службової недбалості жандармів під час акції протесту 10 серпня. Головний
    прокурор Військової прокуратури при Військовому трибуналі Бухареста Йонел Корбу
    заявив, що надмірне застосування сили проти протестувальників ні за яких
    обставин не може бути виправдане, коли є багато інших способів забезпечення
    громадського порядку. Він повідомив, що Військова прокуратура вже отримала від Жандармерії
    значну частину запитаних документів щодо дій правоохоронців під час розгону
    антиурядового протесту, зокрема план дій, план втручання та перелік оперативних
    заходів. Тим часом у п’ятницю 17 серпня, кілька сотень людей влаштували «мовчазний
    протест» перед будинком уряду, щоб привернути увагу до надмірне застосування
    сили жандармами проти людей під час мирних протестів 10 серпня.

    СТАТИСТИКА – У липні, шостий місяць поспіль, рівень інфляції в Румунії був найвищим серед країн-членів ЄС. Споживчі ціни в країні з початку року зросли
    на 4,3%. За даними Європейського статистичного бюро – Євростат, цей показник,
    однак, зменшився порівняно з червневим, коли інфляція склала 4,7%. Нещодавно
    Національний інститут статистики повідомив, що показник зростання цін в Румунії
    зменшився з 5,4% у червні до 4,5% у липні. У свою чергу Національний Банк Румунії переглянув
    у бік зниження прогноз інфляції на кінець цього року до 3,5%.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп вийшла у півфінал тенісного турніру
    Жіночої тенісної асоціації (WTA) серії Premier 5 (Western & Southern Open)
    в Цинциннаті (США) з призовим фондом $2,875 млн. У чвертьфінальному поєдинку румунська
    тенісистка з рахунком 6:4, 6:1 виграла в українки Лесі Цуренко. За вихід у
    фінал змагань Сімона Халеп змагатиметься з білоруською тенісисткою Аріною
    Соболенко (34
    WTA). Теж сьогодні в Цинциннаті румун Хорія
    Тєкеу у парі з Жаном-Жуль’єном Ройєром з Голландії зіграють проти іспанської пари
    Фелісіано та Марк Лопеси.



  • 11 вересня 2017 року

    ОСВІТА – Одинадцятого вересня в Румунії школи та
    дитячі садки знову відчинили свої двері для 2 мільйонів 300 тисяч учнів і
    дошкільнят. Міністерство освіти підготувало низку змін в тому числі щодо випускного іспиту, який складатиметься набагато раніше. Вчителі матимуть можливість перевіряти вдома в режимі
    он-лайн роботи на іспитах восьмикласників та випускників середніх навчальних закладів. Крім
    новин в цьому році залишилося і чимало невирішених питань. Багато шкіл,
    особливо в сілській місцевості, досі не отримали дозволи на проведення
    навчальних занять, не мають необхідного оснащення, а учні V-их класів почали
    новий навчальний рік без більшості підручників. На церемонії відкриття нового
    навчального року в одному з столичних ліцеїв Президент Клаус Іоханніс заявив,
    що закон про освіту має перестати бути пазлом, елементи якого постійно
    змінюються. На його думку, будівництво освіченої Румунії не може здійснюватися
    без зваженої і передбачуваної системи освіти, зосередженої на учнях.




    РОКОВИНИ – Президент США Дональд Трамп у понеділок вшанував хвилиною
    мовчання пам’ять жертв терактів, скоєних 11 вересня 2001
    року. Близько трьох тисяч осіб, серед яких і румуни, були вбиті 16 років тому
    терористами Аль-Каїди, які захопивши чотири літаки направили їх
    нью-йоркські будівлі, які були символами економічної та військової сили США. Ці теракти вважаються найбільш кривавими в історії США, а іх
    наслідки досі відчуваються серед американців. Кількість
    жертв тих подій продовжила зростати в наступні роки, через вдихання ними
    канцерогенних речовин. Напади 11 вересня 2001 року були скоєні за наказом
    лідера
    Аль-Каїди Усами бін Ладена, 19 арабськими терористами,
    більшість їз них будучи громадянами Саудівської Аравії.




    ТОВАРООБІГ – Дефіцит платіжного балансу Румунії
    за перші сім місяців поточного року зріс на 33,1% порівняно з аналогічним
    періодом 2016 року і перевищив 6.824 млрд. євро, повідомляє Національний
    інститут статистики. Товарообіг
    Румунії з ЄС становить понад 27 мільярдів євро в розділі вивезення та понад 32
    мільярди євро в розділі ввезення товарів. Водночас розмір експорту до країн, що
    не входять до ЄС становив близько 8,7 млрд. євро, а імпорт – близько 10.3 млрд.
    євро. Найбільшу частку в румунському товарному експорті займають автомобілі й
    транспортне обладнання.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває ХХІІІ-й
    Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Програмою фестивалю сьогодні
    передбачено виступ оркестру «London Philharmonic Players», Російського національного оркестру та
    Академічного хору радіо. Фестиваль, одна з найпрестижніших музичних подій в
    Європі, включає понад 80 концертів та заходів упродовж трьох тижнів та виступ
    понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів на сценах фестивалю в Бухаресті
    та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є єдиним в країні ЗМІ, що транслює
    концерти в прямому ефірі. Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску традиційно
    відбувається кожні два роки.




    ВАШИНГТОН
    – Після інтенсивних переговорів протягом останніх чотирьох днів, особливо з
    Пекіном і Москвою, Вашингтон вніс низку змін до тексту резолюції щодо
    запровадження нових санкцій проти Північної Кореї. Новий документ передбачає
    «поетапне» введення ембарго на поставки нафти в Північну Корею, замість повної і
    негайної заборони. Резолюція також забороняє країнам ООН імпортувати текстильні
    вибори північнокорейського виробництва. Вашингтон пом’якшив початковий текст
    стосовно ситуації північнокорейських працівників і погодився не заморожувати
    активи лідера КНДР Кім Йонг Уна. Нові санкції ініційовані США після ядерного
    випробування, проведеного Пхеньяном 3 вересня і після запуску низки ракет
    середньої дальності в середині серпня, одна з яких пролетіла над Японією. Рада
    Безпеки вже прийняла сім резолюцій щодо санкцій проти Північної Кореї, які
    постійно посилювалися, в спробі переконати Пхеньян припинити свою ядерну
    програму і програму озброєння.