ТОТАЛІТАРИЗМ – Президент Клаус Йоханніс сьогодні наголосив на необхідності завжди пам’ятати про жертв тоталітарних
режимів, додавши, що нинішнє покоління має залишатися активним в боротьбі за захист
демократії і верховенство права. Про це йдеться у поширеній у четвер заяві з нагоди Дня пам’яті жертв фашизму і комунізму. За
словами глави держави жодна інша утопія не була більш кривавою, ніж фашизм і
комунізм, а натхненні цими ідеологіями режими, що протистояли лібералізму і
демократії, мали серйозні негативні наслідки для політичного розвитку країн
Центральної та Східної Європи і знищили життя мільйонів людей. Ті, хто виступав
проти диктатури були позбавлені волі, піддані тортурам, приниженню, а багато осіб
навіть заплатили своїм життям за прагнення до ліберального суспільства, побудованого
на здорових засадах, відповідно до
основоположних цінностей людства, – зазначає Клаус Йоханніс. Президент вважає,
що забуття жертв фашизму і комунізму та фальсифікація історії є серйозними ударами,
завданими людяності. У своїй заяві президент зазначив, що 23 серпня 1939 року, коли був
підписаний Пакт Ріббентропа-Молотова є фатальним днем в історії Румунії, що
приніс територіальні втрати в 1940 році і прискорив тоталітарне нашестя, яке охопило
країну кілька десятиліть.
УРЯД – Уряд Румунії у четвер схвалив нову програму
оснащення Збройних сил Румунії під назвою «Мобільна система запуску протикорабельних
ракет». Згідно з прес-релізом уряду строк виконання договору поставки, який матиме
багаторазовий характер, визначено з 2018 по 2022 роки, а його вартість складає 137
мільйонів євро. Теж сьогодні уряд прийняв постанову, якою надає підтримку
місцевим органам влади у здійсненні проектів, що фінансуються з європейських
фондів. Йдеться про новий механізм підтримки, який надає місцевим органам влади
доступ до приватизаційних коштів на рахунках Казначейства на суму до 800 мільйонів леїв
(близько 170 мільйонів євро).
ЕКСТРАДИЦІЯ
– Апеляційний суд Белграда підтвердив законність рішення Верховного суду Сербії
про відхилення прохання про екстрадицію до Румунії колишнього депутата Себастьяна
Гіце. Про це сьогодні пишуть сербські ЗМІ. У липні сербський Верховний суд
відхилив прохання румунської влади про екстрадицію Себастьяна Гіце стверджуючи,
що він має право на отримання притулку через його переслідування в країні
походження через вираження політичних поглядів. Остаточне рішення про відмову в
екстрадиції буде передане до Міністерства внутрішніх справ Сербії, яке
повідомить про це офіційний Бухарест. Колишній депутат, який фігурує в низці кримінальних
проваджень втік з Румунії у грудні 2016 року. У квітні 2017 року він був затриманий
в Белграді, а потім випущений під заставу.
ПРОТЕСТИ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле піддала критиці так-звані
нападки на державні установи та спроби розколоти суспільство, і закликала
членів уряду уникати спіралі конфлікту. Це перша заява глави лівоцентристського
кабінету міністрів після силового розгону 10 серпня учасників мирного антиурядового
протесту діаспори. Сотні людей, переважно протестувальники, але й кілька жандармів,
отримали поранення різного ступеня тяжкості. Генеральна прокуратура веде
кримінальне провадження за фактом відповідних події, в рамках якого прокурорами було зареєстровано вже більше 600
скарг на дії жандармів під час протесту. Права опозиція вимагає відставки
міністра внутрішніх справ Кармен Дан, на яку покладає політичну відповідальність за непропорційний
характер дій сил правопорядку. Зі свого боку керівна Соціал-демократична партія
звинувачує главу держави та опозицію в спробі повалення легітимного уряду.
ЗАКЛИК – Американська торгова палата в Румунії – AmCham, у четвер закликала до
відповідальності як в заявах, так і діях чільних посадовців Румунії та осіб,
які обіймають державні посади та припинити дискримінацію румунів за ознакою роботодавця. Від імені ділової спільноти, інтереси якої представляє тобто понад 430 американських, міжнародних та румунських компаній, AmCham, у поширеній сьогодні заяві зазначає, що вже 25 років виступає посередником у діалозі між владою та компаніями, які
внесли свій вклад в розвиток румунської економіки шляхом інвестування більше 22
мільярдів доларів і створення більш ніж 250 тисяч робочих місць у Румунії.
Приватний сектор поставив Румунію на світову інвестиційну карту та приносить
найбільші надходження до державного бюджету, – йдеться в документі. Нагадаємо,
що лідер керівної соціал-демократичної партії Лівіу Драгня в ефірі приватного телеканалу
заявив, що деякі міжнародні компанії фінансують протести в Румунії, а деякі
компанії мають економічні інтереси, які суперечать інтересам румунської держави.