Tag: електорат

  • Уточнення після недільних виборів

    Уточнення після недільних виборів

    Румунські соціал-демократи мають підстави бути задоволеними після недільних виборів до місцевих органів влади та Європейського парламенту, оскільки їхні результати дозволяють їм вести переговори про майбутні політичні та виборчі домовленості з вигідної позиції напередодні вересневих президентських та грудневих парламентських виборів. СДП з великим відривом виграла боротьбу за посади мерів населених пунктів, міських, сільських та повітових рад і разом зі своїм ліберальним партнером в уряді здобула майже половину голосів на виборах до Європарламенту. Лідер соціал-демократів прем’єр-міністр Марчел Чолаку не виключає політичного альянсу з лібералами, але не враховує можливість того, що СДП не матиме свого кандидата в президенти.

    Ліберали явно сповільнили темпи, програвши кілька повітових рад своєму соціал-демократичному партнеру, але вони залишаються, як зазначив перший заступник лідера НЛП Рареш Богдан, головною правою силою в Румунії, маючи майже 30 відсотків голосів виборців. І оскільки НЛП є відповідальною партією, вона не створюватиме хаос і внутрішній дисбаланс, покинувши урядування, як про це говорилося після не дуже хороших результатів виборів, запевнив Богдан.

    У голосуванні за мерів і міських та повітових рад третє місце посідає Демократичний союз Угорців Румунії (ДСУР) з майже 7 відсотками, завдяки горезвісній дисципліні, яку продемонстрував електорат угорської меншини у Трансільванії. За словами лідера цього союзу Келемена Гунора, це найкращі результати, досягнуті ДСУР за останні 20 років. ДСУР також отримав два депутатські мандати в Європейському парламенті.

    Зібравши майже 15 відсотків голосів у законодавчому органі ЄС, ультранаціоналістичні сувереністи Альянсу за об’єднання румунів (АОР) устами їхнього лідера Джордже Сіміона претендують на статус головної опозиційної партії в Румунії. Сіміон заявив, що Альянс за об’єднання румунів займе 6 депутатських місць у Європарламенті, матиме радників у всіх повітах, окрім Гарґіти та Ковасни, де етнічні угорці проживають у переважній більшості, і впевнено піде на президентські вибори.

    Менше 9% голосів, отриманих на виборах до Європарламенту, втрата важливих посад мерів і, загалом, дуже слабкий політичний результат – таким є катастрофічний звіт Союзу “Рятуйте Румунію”, головної партії Альянсу об’єднаних правих, на недільних виборах. Лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Кетелін Друле визнав свою поразку і оголосив, що йде з посади, яку тимчасово займе Домінік Фріц, переобраний мер Тімішоари. Об’єднані праві все ще залишаються важливою політичною силою в Бухаресті, де посіли перше місце в міській раді і підтримали переобраного мера Нікушора Дана.

    На противагу цьому, центристська партія REPER, створена колишнім прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем, не досягла своїх цілей. Приклади цих двох партій демонструють, що для досягнення успіху в політиці недостатньо керуватися принципами та цінностями. А іноді це навіть протипоказано, доказом чого є той факт, що партія S.O.S. Румунія, проросійська, антиєвропейська, змовницька та агресивна дисидентська партія від АОР, відправить двох представників до Страсбурга.

  • Хто і як голосував на виборах президента Румунії

    Хто і як голосував на виборах президента Румунії




    Остаточний результат є незаперечним: у неділю, у другому
    турі президентських виборів, чинний глава держави Клаус Йоганніс, за підтримки керівної
    Націонал-ліберальної партії отримав приблизно дві третини голосів, майже вдвічі більше
    порівняно з колишньою прем’єркою, лідеркою Соціал-демократичної партії Віорікою
    Денчіле. Це найгірший за три десятиліття посткомуністичної демократії результат,
    здобутий у вирішальному турі лівоцентристським кандидатом. І явка виборців, що
    становила близько 50% від загальної кількості громадян з правом голосу, є
    найнижчою за всю історію проведення другого туру виборів президента.




    Крім загальної статистики, Румунський інститут оцінки та
    стратегії (IRES), незалежний аналітичний центр, який займається вивченням
    поточних питань як в країні, так і за кордоном, спробував визначити соціологічний
    профіль румунів, які у неділю скористалися своїм правом голосу. Дані IRES показують ідеальний баланс між чоловіками і жінками,
    які віддали свій голос за Йоганніса – 50% на 50%. Віоріка Денчіле отримала
    більше голосів від жінок (54%), ніж від чоловіків (46%).

    І за віковою структурою
    електорат Клауса Йоганніса розподіляється рівномірно, майже половина (49%) це
    особи у віці понад 45 років, а решта – до 45. Водночас 78% румунів, які проголосували
    за Віоріку Денчіле належать до вікової групи понад 45 років. З точки зору рівня
    освіти більшість виборців, які проголосували як за Йоганніса, так і за Денчіле мають
    середньою освіту (55-56%). Проте, 34% тих, хто голосував на виборах за Йоганніса
    мають вищу освіту, а серед прихильників Денчіле тих, хто закінчив вищі
    навчальні заклади, лише 17%.




    Велика різниця, однак, спостерігається у категорії соціально-трудовий
    статус.
    Лише третина виборців Клауса Йоганніса є
    пенсіонерами або безробітними, на відміну від
    виборців Віоріки Денчіле,
    де показники є наступними: пенсіонери
    (50%), працівники (32%), безробітні (11%), фрілансери
    (4%).




    Є відмінності
    в голосуванні і за типом населеного пункту. Так, Йоганніс отримав найбільшу кількість голосів серед жителів міст-62%, і лише 38% – у
    селах,
    тоді як у Данчіле це співвідношення є більш врівноваженим (52% до 48%).



    Що
    стосується розподілу по регіонах, то існує сильний дисбаланс серед виборців
    кандидата від Соціал-демократичної партії, яка набрала 53% голосів на півдні
    країни, звідки походить Віоріка Денчіле – проти 44% – за Йоганніса. Трансільванія
    (центр) залишається надійним оплотом президента, який набрав у своєму рідному
    регіоні 37% від загальної кількості голосів, в той час як Віоріка Денчіле отримала
    там лише 25% голосів. На сході країни ситуація виглядає більш врівноважено: 19%
    – Йоганніс та 22% – Денчіле.




    Усі
    ці відсотки, кажуть аналітики, свідчать про електоральну роздробленість Румунії за віком, рівнем освіти, доходами чи по історичних регіонах. З
    іншого боку, хоча однаково соціально різноманітна, румунська діаспора майже
    одностайно проголосувала за президента Йоганніса, якому віддали свої голоси понад
    90% з майже мільйона румунів, які проголосували на закордонних виборчих
    дільницях.